Постанова від 24 березня 2026 р. у справі №359/861/25 — Київський апеляційний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

03680 м. Київ , вул. Солом`янська, 2-а

Номер апеляційного провадження: 22-ц/824/3884/2026

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 березня 2026 року м. Київ

Справа № 359/861/25

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді-доповідача Ящук Т.І.,

суддів Кирилюк Г.М., Рейнарт І.М.

за участю секретаря судового засідання Слив`юк С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 17 вересня 2025 року, ухвалене у складі судді Семенюти О.Ю.,

у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про припинення стягнення аліментів на утримання дитини та матері дитини-інваліда, звільнення від сплати заборгованості за вказаними аліментами, про відкликання виконавчих документів,

встановив:

У січні 2025 року позивач ОСОБА_2 звернувся до Бориспільського міськрайонного суду Київської області з позовом до відповідача ОСОБА_1 , у якому просив:

- припинити стягнення аліментів на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , присуджених за рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 22 серпня 2011 року у справі № 2-2070/2011, і звільнити від сплати заборгованості за аліментами на її утримання;

- припинити стягнення аліментів на утримання на утримання ОСОБА_1 як матері дитини-інваліда ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , присуджених за рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 28 лютого 2017 року у справі № 359/8413/16-ц, і звільнити від сплати заборгованості за аліментами на її утримання;

- відкликати виконавчі листи Бориспільського міськрайонного суду Київської області №№ 2 -2070 від 21.09.2011 і 2/359/555/2017 від 21.12.2017.

Позов мотивовано тим, що рішенням Бориспільського міськрайонного суду від 22 серпня 2011 року з позивача на користь відповідача було стягнуто аліменти на утримання дітей ОСОБА_4 та ОСОБА_3 в розмірі 1/2 частини всіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 27 липня 2011 року та досягнення дітьми повноліття. На виконання судового рішення видано виконавчий лист № 2-2070/2011 та відкрито виконавче провадження № 29574859.

Заочним рішенням Бориспільського міськрайонного суду від 28 лютого 2017 року з позивача на користь відповідача стягнуто аліменти на її утримання як матері дитини-інваліда ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у твердій грошовій сумі в розмірі 2000 гривень щомісячно, з дня пред`явлення позову - 31 жовтня 2016 року - та протягом всього часу проживання з дитиною-інвалідом та опікування нею. На судового рішення видано виконавчий лист № 2/359/555/2017 та відкрито виконавче провадження № НОМЕР_3.

Рішенням Бориспільського міськрайонного суду від 17 квітня 2024 року відомості про батьківство відповідача виключено з актового запису від 05 травня 2008 року № 266 про народження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що є підставою звільнення його від сплати заборгованості за аліментами, яка утворилась за період, коли він був записаний батьком ОСОБА_3 , а також підставою для припинення стягнення аліментів відповідно до частини другої статті 197 СК України

Рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 17 вересня 2025 року позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про припинення стягнення аліментів на утримання дитини та матері дитини-інваліда, звільнення від сплати заборгованості за вказаними аліментами, про відкликання виконавчих документів - задоволено частково.

Припинено стягнення зі ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліментів на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , призначених рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 22 серпня 2011 року у справі № 2-2070/2011.

Звільнено ОСОБА_2 від сплати заборгованості за аліментами на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , призначених рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 22 серпня 2011 року у справі № 2-2070/2011.

Припинено стягнення зі ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліментів на її утримання як матері дитини-інваліда ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , призначених рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 28 лютого 2017 року у справі № 359/8413/16-ц.

Звільнено ОСОБА_2 від сплати заборгованості за аліментами на утримання ОСОБА_1 як матері дитини-інваліда ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , призначених рішенням Бориспільського міськрайонного суду від 28 лютого 2017 року по справі №359/8413/16-ц.

В задоволенні позовних вимог про відкликання виконавчих документів - відмовлено.

Стягнуто з держави на користь ОСОБА_2 витрати на оплату судового збору в розмірі 4844,80 грн.

Не погоджуючись з рішенням суду, відповідач ОСОБА_1 звернулася з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити в позові.

Апеляційна скарга мотивована тим, що рішення суду першої інстанції ухвалене з порушенням норм процесуального права, оскільки відповідача було позбавлено права на професійну правничу допомогу, адже суд безпідставно проігнорував її клопотання від 15 вересня 2025 року, в якому вона просила відкласти розгляд справи для надання можливості скористатися безоплатною правничою допомогою чи послугами приватного адвоката.

Також скаржник посилається на те, що резолютивна частина короткого тексту рішення суттєво відрізняється від повного тексту рішення, що не є опискою суду.

У відзиві на апеляційну скаргу представник позивача ОСОБА_2 - ОСОБА_5 просить відмовити в її задоволенні, оскаржуване рішення - залишити без змін, мотивуючи тим, що відповідач зловживала процесуальними правами, розгляд справи тривав понад вісім місяців, що є надмірно тривалим. Звертає увагу, що між тими ж сторонами була розглянута інша справа - про виключення відомостей про позивача як про батька дитини із актового запису про народження. Позов було пред`явлено ОСОБА_2 у липні 2017 року, а розгляд справи тривав понад сім років саме через систематичне зловживання процесуальними правами з боку ОСОБА_1 , що відобразилось у численних затягуваннях розгляду, поданні необґрунтованих клопотань, неявках до суду та для проведення експертизи, проведення якої призначалось не один раз.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_2 - ОСОБА_6 заперечила проти доводів і вимог апеляційної скарги, просила відмовити в її задоволенні з підстав, викладених у відзиві на апеляційну скаргу.

В судове засідання відповідач ОСОБА_1 не з`явилася про дату, час і місце судового розгляду повідомлена належним чином, що не перешкоджає апеляційному перегляду рішення суду відповідно до частини другої статті 372 ЦПК України.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача, з`ясувавши обставини справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів і вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції виходив з того, що рішенням Бориспільського міськрайонного суду від 17 квітня 2024 року у справі №359/6402/17 встановлено, що позивач не є біологічним батьком, а тому він не зобов`язаний був утримувати дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Оскільки позивач не є батьком дитини з інвалідністю, у нього також відсутній обов`язок утримувати й відповідача як матір ОСОБА_3 .

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, оскільки він відповідає нормам матеріального права і фактичним обставинам справи.

Судом першої інстанції встановлено і вбачається з матеріалів справи, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , перебували у зареєстрованому шлюбі з 18 липня 1998 року.

Під час шлюбу з ОСОБА_2 відповідач ОСОБА_1 народила дочку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується свідоцтвом про народження від 11 липня 2002 року серії НОМЕР_1 , актовий запис №223.

ІНФОРМАЦІЯ_5 відповідач ОСОБА_1 народила дочку ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження від 05 травня 2008 року серії НОМЕР_2 , актовий запис №226, батьком якої був записаний позивач.

Рішенням Бориспільського міськрайонного суду від 16 вересня 2011 року шлюб, укладений між сторонами, був розірваний.

Рішенням Бориспільського міськрайонного суду від 22 серпня 2011 року по справі № 2-2070/2011 з ОСОБА_2 стягнуто на користь ОСОБА_1 на утримання дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліменти в розмірі 1/2 частини всіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 27 липня 2011 року та досягнення дітьми повноліття.

Заочним рішенням Бориспільського міськрайонного суду від 28 лютого 2017 року по справі № 359/8413/16-ц з позивача на користь відповідача стягнуто аліменти на утримання ОСОБА_1 як матері дитини з інвалідністю ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у твердій грошовій сумі в розмірі 2000 гривень щомісячно, з дня пред`явлення позову - 31 жовтня 2016 року - та протягом всього часу проживання з дитиною-інвалідом та опікування нею.

На виконання рішення Бориспільського міськрайонного суду від 22 серпня 2011 року про стягнення аліментів з позивача на користь ОСОБА_1 на утримання дітей ОСОБА_4 та ОСОБА_3 був виданий виконавчий лист №2-2070/2011 від 21 вересня 2011 року (а.с.15-16). 2 листопада 2011 року державним виконавцем Бориспільського МРУЮ Дмитренко Т.В. було відкрито виконавче провадження НОМЕР_4 з виконання вказаного виконавчого листа, що підтверджується відповідною постановою. Зі змісту розрахунку заборгованості зі сплати аліментів за період з 01.12.2024 до 16.09.2025 року вбачається, що за вказаним виконавчим листом у ОСОБА_2 наявна заборгованість зі сплати аліментів в розмірі 18583 грн. 44 коп.

На виконання заочного рішення Бориспільського міськрайонного суду від 28 лютого 2017 року про стягнення зі ОСОБА_2 на користь відповідача аліментів на її утримання, як матері дитини-інваліда ОСОБА_3 , був виданий виконавчий лист №2/359/555/2017 від 25 липня 2017 року.

22 грудня 2017 року державним виконавцем Бориспільського МРВДВС ГТУЮ у Київській області Пільтяй Г.В. було відкрито виконавче провадження НОМЕР_5 з виконання вказаного виконавчого листа, що підтверджується відповідною постановою. Зі змісту розрахунку заборгованості зі сплати аліментів за період з 31.10.2016 до 15.09.2025 року вбачається, що за вказаним виконавчим листом у ОСОБА_2 наявна заборгованість зі сплати аліментів в розмірі 2541 грн. 01 коп.

У серпні 2017 ОСОБА_2 звернувся до Бориспільського міськрайонного суду Київської області з позовом до ОСОБА_1 про виключення відомостей про його батьківство з актового запису про народження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішенням Бориспільського міськрайонного суду від 17 квітня 2024 року у справі №359/6402/17, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 11 лютого 2025 року та постановою Верховного Суду від 15 серпня 2025 року, позов задоволено, виключено відомості про ОСОБА_2 як про батька з актового запису № 266 від 05 травня 2008 року про народження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Встановивши вищенаведені обставини, колегія суддів виходить з наступного.

Факт походження дитини від певної особи є підставою для виникнення у цієї особи обов`язків щодо дитини, визначених розділом ІІІ Сімейного кодексу України, у тому числі обов`язків щодо утримання дитини.

За загальним змістом цих норм обов`язок утримання дитини батьком дитини виникає з підстав походження дитини саме від цього батька або на підставі акта про визнання особи батьком.

Такого обов`язку в особи, яка не визнана батьком дитини, не виникає.

За змістом статті 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Сплата аліментів за рішенням суду є одним зі способів виконання обов`язку утримувати дитину тим з батьків, хто проживає окремо від дитини.

Відповідно до частини третьої статті 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Одним із основних прав дитини є право на утримання, яке кореспондується з конституційним обов`язком батьків утримувати дітей до їх повноліття та знайшло своє закріплення у СК України.

Стягнення аліментів на утримання дитини є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності.

Згідно з частиною другою статті 197 СК України, за позовом платника аліментів суд може повністю або частково звільнити його від сплати заборгованості за аліментами, якщо вона виникла у зв`язку з його тяжкою хворобою або іншою обставиною, що має істотне значення.

Повне або часткове звільнення платника аліментів від сплати заборгованості за аліментами можливе лише за його позовом і лише тоді, коли заборгованість виникла у зв`язку із його тяжкою хворобою або іншою обставиною, що має істотне значення (наприклад, у зв`язку із перебуванням платника аліментів у лавах Збройних Сил України, тяжким матеріальним становищем тощо).

Дана норма не встановлює конкретного, вичерпного переліку обставин, які можуть бути підставою для звільнення від сплати заборгованості за аліментами.

Питання про те, чи мають обставини, на які посилається платник аліментів, істотне значення, у кожному конкретному випадку вирішує суд.

Лише за наявності обставин, що мають істотне значення, платник аліментів може бути повністю або частково звільнений від сплати заборгованості за ними на підставі судового рішення.

У справі, яка переглядається, позивач посилався як на обставину, яка має істотне значення для звільнення його від сплати аліментів та заборгованості за аліментами, на те, що судовим рішенням встановлено, що позивач ОСОБА_2 не є батьком дитини ОСОБА_3 , 2008 року народження, та виключено з актового запису про народження дитини відомості про нього як батька дитини.

Аліментний обов`язок позивача був заснований на факті батьківства, а виключення відомостей про батька з актового запису про народження дитини у зв`язку з тим, що позивач не є біологічним батьком дитини, підтверджує, що позивач не є (і, відповідно, ніколи не був) батьком дитини.

Наслідком ухвалення судом рішення про виключення з актового запису про народження дитини відомостей про позивача як батька дитини є, зокрема, відсутність у позивача від самого початку існування спірних правовідносин обов`язку утримання дитини, адже за змістом положень статті 180 СК України обов`язок утримання дитини несуть лише її батьки.

Отже, виключення запису про батьківство позивача є обставиною, що має істотне значення у розумінні частини другої статті 197 СК України, і, відповідно, є підставою для звільнення його від сплати заборгованості за аліментами, яка утворилась за період, коли він був записаний батьком дітей.

Вказане узгоджується з правовими висновками викладеними у постановах Верховного Суду від 15 травня 2019 року у справі № 511/219/18, від 21 липня 2021 року у справі №477/1165/20.

Встановивши факт відсутності батьківства між позивачем ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позову про звільнення позивача від сплати аліментів на її утримання та заборгованості за аліментами на утримання ОСОБА_3 і на утримання ОСОБА_1 .

Доводи апеляційної скарги про обмеження її права на професійну правничу допомогу судом першої інстанції колегія суддів відхиляє, оскільки з матеріалів справи вбачається, що провадження у справі відкрито ухвалою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 24.02.2025 та запропоновано відповідачу надати відзив на позовну заяву, правом на подання якого відповідач скористалася.

Надалі, суд викликав відповідача шляхом направлення судової повістки про виклик в судове засідання на 18 квітня 2025 року засобами поштового зв`язку (а.с. 75, 77, 80) за зареєстрованим місцем проживання: АДРЕСА_1 (а.с. 66).

Відповідач отримала копію ухвали та позовної заяви з доданими до неї документами 06 березня 2025 року (а.с. 81).

18 березня 2025 року через підсистему «Електронний суд» відповідач подала до суду першої інстанції відзив на позовну заяву (а.с. 84-91).

В судове засідання 18 квітня 2025 року відповідач не з`явилася.

21 квітня 2025 року суд відповідача викликав у судове засідання на 20 червня 2025 року (а.с. 115), в яке вона не з`явилася (а.с. 119).

21 червня 2025 року суд викликав відповідача у судове засідання на 17 вересня 2025 року (а.с. 124), в яке вона не з`явилася (а.с. 141).

15 вересня 2025 року відповідач звернулася до місцевого суду з клопотанням про відкладення судового засідання для надання можливості скористатися послугами правничої допомоги (а.с. 125).

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

За змістом частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно з частиною першою статті 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Звертаючись до суду першої інстанції з клопотанням про відкладення судового засідання, призначеного на 17 вересня 2025 року, відповідач не навела жодних конкретних обставин, в силу яких вона була позбавлена об`єктивної можливості упродовж понад шести місяців залучити адвоката для представництва своїх інтересів у цьому судовому провадженні.

Водночас, невиправдано тривалий судовий розгляд становить порушення права особи, яка звернулася за судовим захистом, на своєчасний судовий розгляд.

Таким чином, доводи в цій частині апеляційної скарги колегія суддів відхиляє.

Щодо аргументів відповідача про відмінність короткого та повного текстів оскаржуваного рішення суду (в частині суб`єкта відшкодування судового збору) і що така відмінність не є опискою, то апеляційний суд зазначає, що відповідно до матеріалів справи ухвалою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 29 вересня 2025 року виправлено описку допущену в скороченому рішенні цього суду від 17 вересня 2025 року щодо відшкодування позивачу витрат на сплату судового збору не за рахунок ОСОБА_1 , а за рахунок держави, виклавши сьомий абзац резолютивної частини в такій редакції:

«Стягнути з держави на користь ОСОБА_2 витрати на оплату судового збору в розмірі 4844 гривень 80 копійок».

Ухвала місцевого суду першої інстанції набрала законної сили 29 вересня 2025 року відповідно до частини першої статті 261 ЦПК України, та не є предметом оскарження, тому з`ясування питання, чи є внесене виправлення за своєю суттю опискою, не входить до предмету апеляційного перегляду, оскільки відповідач оскаржила в апеляційному порядку лише рішення Бориспільського міськрайонного суду від 17 вересня 2025 року.

Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції ухвалено з дотриманням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні, у зв`язку з чим рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 17 вересня 2025 року слід залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 268, 367, 368, 374 - 375, 381 - 383 ЦПК України, суд

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 17 вересня 2025 року - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Повний текст постанови складено 25 червня 2026 року.

Суддя - доповідач: Ящук Т.І.

Судді: Кирилюк Г.М.

Рейнарт І.М.