Постанова від 23 червня 2026 р. у справі №462/3519/26 — Залізничний районний суд м. Львова

Справа № 462/3519/26

ПОСТАНОВА

Іменем України

24 червня 2026 року суддя Залізничного районного суду м. Львова Бориславський Ю.Л., за участю захисника Давидовича О.О., розглянувши матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2

за ч.1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 , 20.04.2026 р. о 23:15 год. на вул. Городоцька, 205 у м. Львові керував транспортним засобом MAZDA CX-5, номерний знак НОМЕР_1 , у стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан алкогольного сп`яніння проводився у встановленому законодавством порядку на місці зупинки транспортного засобу із використанням спеціального технічного засобу Alcotest Dragger 6810, із результатом 1,22 ‰, порушивши п. 2.9А Правил дорожнього руху, чим вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

У судовому засіданні ОСОБА_1 вину заперечив та вказав, що не пам`ятає про вказану подію.

Захисник Давидович О.О. звернувся до суду з клопотанням про закриття провадження у справі за відсутності складу адміністративного правопорушення у діях ОСОБА_1 та закриття провадження у справі.

Заслухавши пояснення особи, відносно якого складено протокол про адміністративне правопорушення, доводи захисника, розглянувши матеріали справи, суд прийшов до наступного висновку.

Частиною 1 статтею 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачена відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визначається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Статтею 7 КУпАП передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.

У відповідності до ст. 251, 252 КУпАП, приймаючи рішення по справі про адміністративне правопорушення, суд оцінює докази в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.

Так, винуватість ОСОБА_1 у вчиненому правопорушенні підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 646062 від 20.04.2026 року, записами нагрудних відеореєстраторів поліцейських, з яких чітко вбачається, що ОСОБА_1 працівниками поліції роз`яснено підстави зупинки, його права, можливість пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння як на місці зупинки транспортного засобу, так і у медичному закладі, на пропозицію поліцейських ОСОБА_1 добровільно пройшов огляд на стан сп`яніння за допомогою приладу, що підтверджується спеціальним технічним приладом Alcotest Drager 6810 ARСЕ-0243 із позитивним результатом 1,22 ‰ та з результатом погодився, не висловив бажання пройти огляд на стан сп`яніння у медичному закладі; актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, в якому вказані виявлені ознаки як запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці, тремтіння пальців рук, рапортом працівника поліції від 21.04.2026 р. В. Жовтанецького, в якому викладені деталізовано обставини вчиненого ОСОБА_1 правопорушення, а також копією постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 7060165 від 20.04.2026 р., якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП з накладенням штрафу в розмірі 510 гривень, за те, що 20.04.2026 р. о 23.15 год. керуючи транспортним засобом MAZDA CX-5, номерний знак НОМЕР_1 , не подав сигнал світловим покажчиком повороту відповідного напрямку, що відповідно і слугувало причиною зупинки транспортного засобу поліцейським.

Суд критично оцінює твердження захисника Давидовича О.О., що у діях ОСОБА_1 відсутній склад правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП так як факт керування транспортним засобом не доведений, оскільки такі спростовуються відеозаписами нагрудних відеореєстраторів поліцейських, з якого чітко вбачається, що ОСОБА_1 не заперечив на місці складення протоколу про адміністративне правопорушення факту керування автомобілем, чим визнав здійснення керування автомобілем, а також поліцейським роз`яснено, що його відсторонено від керування транспортним засобом.

Таким чином, доводи захисника спрямовані на уникнення ОСОБА_1 відповідальності за вчинене правопорушення і спростовуються дослідженими у суді доказами, які у своїй сукупності є достатніми, узгодженими між собою і достовірність таких у суду не викликає сумнівів для встановлення винуватості ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Тому враховуючи наведене, суд прийшов до переконання, що в діях ОСОБА_1 присутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а саме керування транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння.

Із врахуванням даних про особу правопорушника у сукупності із обставинами справи та ступеня тяжкості вчиненого ним правопорушення, для досягнення мети адміністративного стягнення, визначеної ст. 23 Кодексу України про адміністративні правопорушення, до ОСОБА_1 слід застосувати адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.

Згідно ст. 40-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, у разі винесення суддею постанови про накладання адміністративного стягнення, особою, на яку накладено таке стягнення, сплачується судовий збір у відповідності до Закону України «Про судовий збір».

Керуючись ст. 23, 40-1, 130, 283, 284-289 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

п о с т а н о в и в :

визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винуватим у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накласти адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000,00 /сімнадцять тисяч/ гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави 665 /шістсот шістдесят п`ять/ гривень 60 копійок судового збору.

Роз`яснити, що відповідно до вимог статті 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати штрафу протягом 15 днів з дня вручення копії постанови, при примусовому виконанні постанови суду згідно ч.2 ст.308 Кодексу України про адміністративні правопорушення штраф підлягає стягненню у подвійному розмірі.

На постанову може бути подана апеляційна скарга до Львівського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення через Залізничний районний суд м. Львова.

Суддя: Бориславський Ю. Л.