Вирок від 24 червня 2026 р. у справі №442/4895/26 — Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області

Справа № 442/4895/26

Провадження № 1-кп/442/356/2026

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 червня 2026 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області в складі:

головуючої судді ОСОБА_1 ,

з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши в порядку спрощеного провадження обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12026142110000114 від 14.06.2026 відносно

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Перм російської федерації, громадянина рф, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , із середньою технічною освітою, не одруженого, не працює, не військовозобов`язаний, не адвоката, не депутата, раніше не судимого, обвинуваченого у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України,

встановив:

Суд визнає доведеним, що 13 червня 2026 року приблизно 16 год. 20 хв., ОСОБА_3 , будучи у стані алкогольного сп`яніння, перебуваючи за місцем свого проживання у квартирі АДРЕСА_2 , вступив у словесний конфлікт із своєю матір`ю ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка проживає за цією ж адресою та є інвалідом 2 групи, в ході якого вирішив умисно заподіяти їй тілесні ушкодження.

Реалізовуючи свій протиправний умисел ОСОБА_3 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з метою заподіяння шкоди здоров`ю іншої особи, взяв у праву руку дерев`яну ніжку від поламаного стільця, підійшов до своєї матері ОСОБА_4 , яка сиділа на м`якому кріслі, та наніс їй дерев`яною ніжкою від стільця один удар в ділянку правої руки, внаслідок чого заподіяв тілесне ушкодження у вигляді синця на нижній третині передньої поверхні правого передпліччя, яке відносяться до легкого ступеня тілесних ушкоджень.

В такий спосіб ОСОБА_3 вчинив дії, які мають ознаки фізичного домашнього насильства відповідно до Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» від 07.12.2017 №2229-8.

Таким чином, ОСОБА_3 умисно заподіяв легкі тілесні ушкодження своїй матері ОСОБА_4 , тобто вчинив кримінальний проступок, передбачений ч. 1 ст. 125 КК України, пов`язаний з домашнім насильством.

Обвинувальний акт відносно ОСОБА_3 надійшов до Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області в порядку ст. 302 КПК України.

Прокурор, відповідно до ч. 1 ст. 302 КПК України в обвинувальному акті заявив клопотання про розгляд кримінального проступку у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

Частинами 2, 3 статті 381 КПК України визначено, що суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта. Спрощене провадження щодо кримінальних проступків здійснюється згідно із загальними правилами судового провадження, передбаченими цим Кодексом, з урахуванням положень цього параграфа.

Зі змісту заяви від 23.06.2026 підозрюваного ОСОБА_3 , яка була складена в присутності захисника - адвоката ОСОБА_5 , вбачається, що останній беззаперечно визнає свою винуватість у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, тобто у заподіянні умисних легкого тілесного ушкодження, погоджується із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлений з обмеженням права апеляційного оскарження згідно з ч. 2 ст. 302 КПК України та надав свою згоду на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні.

Відповідно до частин 2, 3 статті 382 КПК України вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному КПК України, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.

Суд має право призначити у судове засідання розгляд обвинувального акта щодо вчинення кримінального правопорушення та викликати для участі в ньому учасників кримінального провадження, якщо визнає це за необхідне.

Враховуючи викладене, положення підпункту 6 пункту 4 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2617-VIII, те, що ОСОБА_3 вчинив кримінальний проступок, заяву обвинуваченого, в якій він зазначає, що не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта у спрощеному порядку, відсутність сумнівів в добровільності такої позиції обвинуваченого, з урахуванням заяви та клопотання інших учасників судового провадження, суд дійшов висновку, що є підстави для розгляду обвинувального акта в порядку, визначеному статтями 381-382 КПК України.

При цьому, відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

Суд, вивчивши обвинувальний акт та матеріали кримінального провадження, вважає доведеним, що ОСОБА_3 вчинив кримінальний проступок, передбачений ч. 1 ст. 125 КК України, а саме заподіяння умисних легких тілесних ушкоджень, пов`язане з домашнім насильством.

ОСОБА_3 в поданій заяві обставини вчиненого кримінального правопорушення не оспорює, вважає, що органом досудового розслідування вони встановлені в повному обсязі, свою вину у вчиненні вказаного кримінального проступку беззаперечно визнає в повному обсязі, його позиція є добровільною та не є наслідком будь-якого примусу.

Потерпіла ОСОБА_4 в поданій заяві зазначені обставини не оспорює, вважає, що органом досудового розслідування вони встановлені в повному обсязі, їй роз`яснено ч. 2 ст. 302 КПК України, надає згоду на розгляд обвинувального акту у спрощеному порядку без проведення судового розгляду, її позиція є добровільною та не є наслідком будь-якого примусу.

Суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, дійшов висновку, що під час розгляду обвинувального акту підтверджено факт скоєння ОСОБА_3 кримінального проступку, дії обвинуваченого правильно кваліфіковано за ч. 1 ст. 125 КК України.

Вирішуючи питання про призначення покарання обвинуваченому суд, відповідно до ст.65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального проступку, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують його покарання.

Згідно зі ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також, запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

При призначенні покарання суд враховує тяжкість вчиненого кримінального проступку, обставини вчинення кримінального проступку, дані про особу обвинуваченого, який має постійне місце проживання та реєстрації, не працевлаштований, обставин, що пом`якшують покарання, не встановлено, обставинами, які обтяжують покарання, є вчинення кримінального правопорушення особою, яка перебуває в стані алкогольного сп`яніння, вчинення кримінального правопорушення щодо особи похилого віку, вчинення кримінального правопорушення щодо особи з інвалідністю, вчинення кримінального правопорушення щодо особи, з якою винний перебуває у сімейних або близьких відносинах, та вважає за необхідне призначити покарання в межах санкції ч. 1 ст. 125 КК України у виді громадських робіт.

Цивільний позов у кримінальному проваджені не заявлявся.

Процесуальні витрати відсутні.

Керуючись статтями 368-371, 373-374, 376, 381-382 КПК України, суд

ухвалив:

ОСОБА_3 визнати винуватим у пред`явленому обвинуваченні за ч. 1 ст. 125 КК України та призначити йому покарання у виді громадських робіт на строк 200 (двохсот) годин.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо він не скасований, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржено до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.

Відповідно до частини 1 статті 394 КПК України вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статями 381 та 382цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Копію вироку за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.

Суддя ОСОБА_1