Постанова від 24 червня 2026 р. у справі №442/4922/26 — Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області

Суд: Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Самовільне залишення військової частини або місця служби

Дата: 24 червня 2026 р.

Справа: №442/4922/26

Суддя: Нагірна О. Б.

Справа № 442/4922/26

Провадження №3/442/1034/2026

П О С Т А Н О В А

Іменем України

25 червня 2026 року суддя Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області Нагірна О.Б., розглянувши матеріали, які надійшли з ІНФОРМАЦІЯ_1 про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , військовослужбовця в/ч НОМЕР_1 , за ознаками ч. 3 ст. 172-21 КУпАП,

встановив:

Суддя встановив, що солдат ОСОБА_1 в період з 08.00 год 10.06.2026 по 15.30 год. 11.06.2026 був відсутній на військовій службі у підрозділі розташування військової частини НОМЕР_1 , проводив час на власний розсуд не пов`язаний з проходженням військової служби, поважних причин відсутності у підрозділі військової частини НОМЕР_1 не має.

Таким чином, ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 172-11 КУпАП.

ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, продав заяву про розгляд справи за його відсутності, свою вину визнав, щиро кається.

Перевіривши матеріали справи суд приходить до наступного.

Згідно з вимогами ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчинені, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Завданням КУпАП є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством (ст. 1 КУпАП).

Відповідно до ст. 2 КУпАП законодавство України про адміністративні правопорушення складається з цього Кодексу та інших законів України. Закони України про адміністративні правопорушення до включення їх у встановленому порядку до цього Кодексу застосовуються безпосередньо.

Положення ст.7 КУпАП передбачають, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Статтею 23 КУпАП передбачено, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Частиною 1 статті 172-11 КУпАП передбачено відповідальність за самовільне залишення військової частини або місця служби військовослужбовцем строкової служби, а також нез`явлення його вчасно без поважних причин на службу у разі звільнення з частини, призначення або переведення, нез`явлення з відрядження, відпустки або з лікувального закладу тривалістю до трьох діб

Частиною 3 статті 172-21 КУпАП передбачено відповідальність за самовільне залишення військової частини або місця служби військовослужбовцем (крім строкової військової служби), а також військовозобов`язаним та резервістом під час проходження зборів, а також нез`явлення його вчасно без поважних причин на військову службу у разі призначення або переведення, нез`явлення з відрядження, відпустки або з лікувального закладу тривалістю до десяти діб.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" від 12 травня 2015 року № 389-VIII воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Правовою основою введення воєнного стану є Конституція України, цей Закон та Указ Президента України про введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях, затверджений Верховною Радою України ( ст. 2 зазначеного Закону України).

Загальновідомою та такою, що не потребує доказування за змістом ст.82 ЦПК України є обставина, що у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05 години З0 хвилин 24 лютого 2022 року.

Відповідно до ст. 12-2 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України.

Вина ОСОБА_1 підтверджується протоколом ЛВЛВ №35 від 12.06.2026 про військове адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 172-11 КУпАП, рапортом від 10.06.2026,11.06.2026, витягом із наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 15.10.2025, 11.04.2026, 13.04.2026, 10.06.2026, 11.06.2026.

Враховуючи наведене, суддя вбачає у діях ОСОБА_1 склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-11 КУпАП.

З урахуванням наведеного, характеру вчиненого правопорушення та особи правопорушника, вважаю за необхідне накласти на нього стягнення у виді штрафу у розмірі однієї п`ятсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Також, враховуючи вимоги ст. 40-1 КУпАП, п. 5 ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», вважаю за необхідне стягнути із ОСОБА_1 судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення.

Керуючись ст.ст. 40-1, ч. 3 ст. 172-20, 283, 284, 287 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя

постановив:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-11 Кодексу про адміністративні правопорушення України, та притягнути до адміністративної відповідальності у виді штрафу в розмірі однієї п`ятсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян , що становить 8500 гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 у дохід держави судовий збір у розмірі 665,60 гривень.

Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому даної постанови, а в разі її оскарження - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати штрафу у визначений строк, постанова надсилається для примусового виконання, а штраф стягується у подвійному розмірі.

На постанову може бути подана апеляційна скарга до Львівського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя О.Б. Нагірна

Оригінал: reyestr.court.gov.ua