Постанова від 17 червня 2026 р. у справі №336/5843/26 — Шевченківський районний суд м. Запоріжжя

ЄУН: 336/5843/26

Провадження №: 3/336/2304/2026

ПОСТАНОВА

Іменем України

18 червня 2026 року м. Запоріжжя

Суддя Шевченківського районного суду м. Запоріжжя Дацюк Ольга Ігорівна, розглянувши матеріали адміністративної справи про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 173-2 ч. 1 КУпАП ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає у АДРЕСА_1 ,—

ВСТАНОВИВ:

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення, 27 травня 2026 року приблизно о 09.30 годині ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2 , вчинила відносно зятя домашнє насильство психологічного та фізичного характеру, а саме кричала, словесно ображала, принижувала, забризкала газовим балончиком, чим завдала шкоди психологічному та фізичному здоров`ю ОСОБА_2 , чим порушила п.п 4 п. 2 ст. 3 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству».

Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності та потерпілий, повідомлені належним чином про час та місце розгляду справи шляхом направлення смс-повісток, в судове засідання не з`явились двічі, про причини неявки не сповістили.

При вирішенні питання про наявність чи відсутність в діях ОСОБА_1 події та складу адміністративного правопорушення суд виходить з наступного.

Відповідальність за ст. 173-2 ч. 1 КУпАП передбачена за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Згідно з положенням Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

При цьому, психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи;

фізичне насильство - форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.

Суд керується основними конституційними засадами судочинства, визначеними ст. 129 Конституції, до яких відноситься забезпечення доведеності вини і змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а також ст.62 Конституції України та загальними принципами права, згідно яких усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Статтею 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

У справах "Малофєєва проти Росії" ("Malofeyeva v.Russia",рішення від 30.05.2013, заява N 36673/04) та "Карелін проти Росії" ("Karelin v.Russia", заява N 926/08, рішення від 20.09.2016) Європейський суд з прав людини, серед іншого, зазначив, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).

Судом були досліджені долучені до матеріалів справи письмові докази.

27.05.2026 року ОСОБА_2 звернувся в поліцію з вимогою органи внутрішніх справ притягти до відповідальності його тещу ОСОБА_1 , яка 27.05.2026 року о 09.30 годині за адресою: АДРЕСА_2 вчинила відносно нього домашнє насильство фізичного та психологічного характеру, а саме ображала, принижувала, забризкала очі з газового балончику.

Як зазначено у письмових поясненнях ОСОБА_2 , 27.03.2025 року він одружився з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з якою раніше зустрічався декілька років. Під час цього його матір купувала різні меблі та техніку, яку дарували батьки, коли вони мешкали разом з ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_3 . Приблизно у березні 2026 року його дружина вигнала з дому та ОСОБА_2 жив у батьків. 27.05.2026 року ОСОБА_4 подзвонила та попросила прийти до неї, щоб начебто примиритися. Через деякий час ОСОБА_4 почала провокувати конфлікти. Коли ОСОБА_2 прийшов до місця проживання тещі, теща одразу почала на нього кидатись, почала звинувачувати його в тому, що він начебто ображає її доньку, після чого почала бризкати в потилицю газовим балончиком, у відповідь на що ОСОБА_2 дійсно дав тещі стусана в область попереку. Після чого теща знов забризкала його очі з балончику. ОСОБА_2 викликав поліцію. Зазначає, що жодних конфліктів з дружиною в нього не було, чому вона написала знову йому невідомо.

У відповідності до письмових пояснень ОСОБА_1 , 27.05.2026 року вона прийшла на роботу до кіоску приблизно о 05.00 годині. Приблизно о 09.50 годині їй зателефонувала донька та сказала, що зайде до неї. Через 5 хвилин до кіоску підійшов зять ОСОБА_2 , та у цей час донька заходила до ларька, та ОСОБА_1 почула як зять із донькою деруться. Вона вийшла, щоб їх розборонити та зять вдарив ногою її у поперек. ОСОБА_1 запитала, що він робить та в цей час ОСОБА_2 почав замахуватись рукою та вона бризнула балончиком йому в очі. Вони з донькою зачинились у кіоску та чекали поліцію. Зять кричав на неї, словесно ображав, принижував та вдарив у поперек.

27.05.2026 року було складено форму оцінки ризиків вчинення домашнього насильства ОСОБА_1 та поліцейським уповноваженого підрозділу поліції визначено рівень небезпеки як низький.

Відносно ОСОБА_1 було винесено терміновий заборонний припис, яким заборонено кривднику в будь-який спосіб контактувати з постраждалою особою строком на 4 доби з 11.40 години 27.05.2026 року до 11.40 години 31.05.2026 року.

Матеріали справи також містять письмові пояснення ОСОБА_3 , натомість, у протоколі про адміністративне правопорушення не зазначено чи була ця особа свідком правопорушення, отже даний документ в якості доказу судом не досліджувався.

Враховуючи, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності та потерпілий в судове засідання не з`явились та не надали своїх показів для підтвердження або спростування наведених обставин, а з зібраних доказів не виявляється можливим встановити винну особу у конфлікті, який виник між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності факту адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

За таких обставин, з урахуванням наведеного, оскільки з письмових пояснень особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та потерпілого неможливо встановити в чому саме полягав конфлікт та ОСОБА_1 з ОСОБА_2 в судовому засіданні не були допитані в установленому порядку задля підтвердження або спростування обставин конфлікту, що унеможливлює кваліфікацію дій ОСОБА_1 саме як вчинення домашнього насильства психологічного та фізичного характеру, провадження у справі підлягає закриттю через відсутність складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173-2 ч.1 КУпАП.

Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю через відсутність складу адміністративного правопорушення.

На підставі викладеного, суд, керуючись ст. 247 п. 1 КУпАП,—

ПОСТАНОВИВ:

Провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст. 173-2 ч. 1 КУпАП закрити на підставі ст. 247 п. 1 КУпАП, за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу.

Суддя О.І. Дацюк

Постанова набрала законної чинності «_____»_________________20___року

Дата видачі «_____»_________________20___року