Постанова від 23 червня 2026 р. у справі №571/2879/25 — Рівненський апеляційний суд

Рівненський апеляційний суд

___________________________________________________________

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 червня 2026 року м. Рівне

Справа № 571/2879/25

Провадження № 33/4815/305/26

Суддя Рівненського апеляційного суду – Збитковська Т.І.

з участю:

захисника – адвоката – Берзіня С.Л.

секретаря судового засідання – Міщук Л.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції з власними технічними засобами захисника матеріали адміністративної справи за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_1 – адвоката Берзіня С.Л. на постанову Рокитнівського районного суду Рівненської області від 18 грудня 2025 року, -

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Рокитнівського районного суду Рівненської області від 18 грудня 2025 року ОСОБА_1 притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП з накладенням адміністративного стягнення - штрафу в розмірі 17 000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на один рік.

З постанови суду слідує, що 04 жовтня 2025 року о 23 год. 49 хв. в селищі Рокитне по вул. Шевченка 2 водій ОСОБА_1 керував автомобілем засобом марки «Audi A4» реєстраційний номер НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп`яніння: запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці, виражене тремтіння пальців рук. Від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора "Alcotest Drager 6810" та проведення такого огляду у медичному закладі відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР України.

В апеляційній скарзі апелянт вважає постанову суду першої інстанції незаконною та необґрунтованою, винесеною з порушенням норм матеріального та процесуального права. Вказує, що судом першої інстанції неправомірно здійснено редагування вказівки на місце вчинення адміністративного правопорушення, оскільки в протоколі зазначено «селище Рокитне вулиця Шевенка 2», а в постанові суду вказано «селище Рокитне вулиця Шевченка 2».

Зазначає про відсутність доказів керування ОСОБА_1 транспортним засобом.

Просить поновити строк апеляційного оскарження, оскаржувану постанову скасувати, а провадження у справі закритина підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП.

Заслухавши доводи апелянта на підтримання апеляційної скарги, перевіривши матеріали адміністративної справи й викладене в апеляційній скарзі, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню.

Однією з підстав притягнення особи до адміністративної відповідальності за ст.130 КУпАП є відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження, відповідно до встановленого порядку, огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак сп`яніння визначається ст. 266 КУпАП, Постановою Кабінету Міністрів України "Про затвердження порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду" від 17 грудня 2008 року № 1103 та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України від 9 листопада 2015 року № 1452/735, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за № 1413/27858 (далі – Інструкція).

Відповідно до цих нормативних актів, оглядові підлягають лише водії транспортних засобів, щодо яких в уповноваженої особи є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного чи іншого сп`яніння, згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС.

Висновок суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення ґрунтується на зібраних у справі доказах: даних протоколу про адміністративне правопорушення ЕПР1 №473840 від 05.10.2025 року (а.с 4А-5), акту огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів від 04.10.2025 року (а.с 6), направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (а.с. 8), зобов`язання до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №473840 не керувати транспортним засобом протягом 24-х годин (а.с.11), відеозаписах.

Наявним відеозаписом працівників поліції зафіксовано, що працівники поліції більше десяти разів пропонували ОСОБА_1 , у якого вбачалися ознаки алкогольного сп`яніння, пройти огляд на визначення стану алкогольного сп`яніння, та відмову ОСОБА_1 від проходження огляду (файл 2025_1005_001020_0000000_000000_0007, час: 00 хв. 00 с. – 00 хв. 12 с.).

В ході розгляду апеляційної скарги апелянт покликався на те, що ОСОБА_1 є військовослужбовцем, а тому відносно нього діє спеціальна процедура огляду, яка була порушена.

Відповідно до ч. 4 ст. 24 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов`язки військової служби: на території військової частини або в іншому місці роботи (занять) протягом робочого (навчального) часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком (розкладом занять); на шляху прямування на службу або зі служби, під час службових поїздок, повернення до місця служби; поза військовою частиною, якщо перебування там відповідає обов`язкам військовослужбовця або його було направлено туди за наказом відповідного командира (начальника); під час виконання державних обов`язків, у тому числі, у випадках, якщо ці обов`язки не були пов`язані з військовою службою; під час виконання обов`язку з урятування людського життя, охорони державної власності, підтримання військової дисципліни та охорони правопорядку.

Згідно долучених до матеріалів апеляційної скарги доказів, ОСОБА_1 є військовослужбовцем, однак, матеріали справи не містять доказів, які б підтверджували, що на момент вчинення правопорушення ОСОБА_1 виконував обов`язки військової служби, а, відтак ОСОБА_1 несе відповідальність за порушення вимог ПДР на загальних підставах.

Неправомірні, на думку апелянта, дії працівників поліції ОСОБА_1 не оскаржував.

Застосований місцевим судом до ОСОБА_1 вид адміністративного стягнення відповідає нормі закону і є мінімальним.

З урахуванням наведеного, апеляційний суд вважає постанову суду першої інстанції законною і підстав для її скасування не вбачає.

Керуючись ст. 294 КУпАП,-

П О С Т А Н О В И Л А:

Поновити апелянту строк на апеляційне оскарження.

Постанову Рокитнівського районного суду Рівненської області від 18 грудня 2025 року відносно ОСОБА_1 залишити без змін, а апеляційну скаргу– без задоволення.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Рівненського

апеляційного суду Т.І.Збитковська