Постанова від 17 червня 2026 р. у справі №161/21966/23 — Волинський апеляційний суд

Суд: Волинський апеляційний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: до засобів масової інформації

Дата: 17 червня 2026 р.

Справа: №161/21966/23

Суддя: Данилюк В. А.

Справа № 161/21966/23 Головуючий у 1 інстанції: Рудська С. М.

Провадження № 22-ц/802/632/26 Доповідач: Данилюк В. А.

ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 червня 2026 року місто Луцьк

Волинський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді Данилюк В. А.,

суддів Киці С. І., Шевчук Л. Я.,

секретаря Прядуна Ю. В.,

з участю:

представника відповідача Чабана Р. Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інформаційне агентство «Конкурент» про захист честі, гідності, ділової репутації та відшкодування моральної шкоди, за апеляційною скаргою представника позивача ОСОБА_1 адвоката Страшенко Анни Валеріївни на рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 23 лютого 2026 року та додаткове рішення від 03 березня 2026 року,

В С Т А Н О В И В:

У грудні 2023 року ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інформаційне агентство «Конкурент» (далі ТОВ «ІА «Конкурент») про захист честі, гідності, ділової репутації та відшкодування моральної шкоди. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на веб-сайті konkurent.ua, що належить відповідачеві, опубліковано ряд публікацій, що містять недостовірну інформацію та порушують особисті немайнові права позивача, а також завдають істотної шкоди її честі, гідності та діловій репутації.

Зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_1 на вебсайтi konkurent.ua опубліковано статтю під назвою « ОСОБА_2 таки очолила Луцьку стоматполіклініку (фото)» ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ).

Вказала, що вона є доволі спокійною та врівноваженою людиною і жодних скандалів ніколи не влаштовувала та участі у них не брала. А отже інформація про її «скандальність» не відповідає дійсності. Вказана публікація містить й іншу недостовірну інформацію, що завдає шкоди її честі, гідності та діловій репутації. Зокрема, не відповідає дійсності і не підтверджується жодними належними та допустимими доказами інформація про те, що «...у робочому колективі міської стоматполіклініки розгорівся скандал після призначення нового медичного директора – Любові Яковчук- ОСОБА_3 . Вона почала висувати чимало претензій до працівників та тодішньої директорки ОСОБА_4 , яка згодом пішла з посади через постійний тиск». Також недостовірною та доволі маніпулятивною є наступна інформація: «...Наші джерела у поліклініці розповідали, що пані ОСОБА_5 постійно скаржилась у «високі кабінети», аби посісти крісло керівниці закладу. Зі слів лікарів, однією з причин таких дій пані ОСОБА_6 є захмарна заробітна плата, яку свого часу встановили для теперішньої очільниці».

Крім того, ІНФОРМАЦІЯ_3 на веб-сайті ІНФОРМАЦІЯ_4 опубліковано статтю під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_5 » (фото)». ( ІНФОРМАЦІЯ_6 ). У зазначеній публікації журналіст ОСОБА_7 , не володіючи достатніми знаннями та компетенцією, висловлює фактичні твердження про «некомпетентність» адміністратора та фактично звинувачує позивача, як керівника КП «Луцька міська клінічна стоматологічна поліклініка» у прийнятті неефективних управлінських рішень. Разом з тим, у даній публікації журналіст вже традиційно необґрунтовано зазначає: «Нагадаємо: в колективі стоматполіклініки розгорівся скандал після призначення нового медичного директора – Любові Яковчук-Качмар. Тоді лікарі навіть написали скаргу на адресу начальника управління охорони здоров`я Луцької міської ради ОСОБА_8 . Проте рух цій скарзі не дали. Пані ОСОБА_5 , як стверджували наші джерела у поліклініці, постійно скаржилась у «високі кабінети» на тодішню директорку. Зі слів лікарів, однією з причин таких дій ОСОБА_9 була захмарна заробітна плата, яку свого часу встановили для вже ексдиректорки ОСОБА_4 ».

10 жовтня 2023 року на вебсайтіkonkurent.ua опубліковано чергову маніпулятивну статтю під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_7 » (публікація доступна за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_8 ), у якій журналіст ОСОБА_7 вкотре, оперуючи недостовірною інформацією та посилаючись на «анонімне джерело», дає свої «експертні» оцінки у формі фактичних тверджень щодо управлінських рішень позивача:«За інформацією,яку миотримали,чинна директоркахоче перенестизубних техніківз ортопедичноговідділення стоматологіїна проспектіВолі.Проте, за нашою інформацією,таке рішеннятягне засобою тільки більше проблем, ніж переваг. Стоматполіклініка працює як ціла система, тобто кожне відділення постійно взаємодіє з іншим. Якщо забрати один зі складників згодом усе піде шкереберть», «...Зараз у поліклініці на Волі працює 12 ортопедів та 7 техніків. Останні мають дуже багато роботи, бо їх самих небагато. Якщо ж вони переїдуть на ОСОБА_10 , зазначають наші джерела, тоді разом з техніками, що вже працюють у тій стоматології, буде 16 і мінімум 4 спеціалісти можуть потрапити під скорочення. До того ж, медичному закладу може загрожувати відтік пацієнтів до приватних кабінетів. Лікарі виписуватимуть відвідувачам направлення, а з цим папірцем людина може й не піти у клініку на Бандери, а, наприклад, надасть перевагу приватній клініці. Наші джерела припускають, що таким чином Луцька клінічна стоматологія взагалі може «розвалитися». Що це за таємничі «джерела» та чи мають вони відповідну компетенцію для таких «експертних» висновків у публікації не зазначається, але вкотре наводиться недостовірна інформація про якийсь незрозумілий «скандал» та «скарги до «високих кабінетів».

Позивач вказала, що апогеєм непрофесійності і нехтування стандартами журналістської професії та професійної етики журналіста стала публікація «У Луцькій міській стоматполіклініці беруть гроші з учасників бойових дій за безоплатні послуги (фото)», яка опублікована ІНФОРМАЦІЯ_9 за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_10 . У цій статті позивача, як керівника КП «Луцька міська клінічна стоматологічна поліклініка» без жодних на те підстав фактично звинувачують у порушенні законодавства, а також прав учасників бойових дій: «У Луцькій міській стоматполіклініці з учасників бойових дій та інших пільгових категорій беруть плату за протезування зубів, хоч для них ця послуга має бути безкоштовною.» При цьому, під заголовком розміщено маніпулятивний фотоколаж, в якому на фоні світлини позивача та світлини військового у стоматологічному кабінеті міститься напис «беруть гроші?», очевидно з метою формування у читачів негативної думки про неї та хибного висновку щодо порушення мною вимог чинного законодавства, а також прав та законних інтересів учасників бойових дій. Такі методи в умовах повномасштабного вторгнення та військової агресії російської федерації є особливо цинічними. Вказала, що їй прикро, що засоби масової інформації на фоні таких доленосних для українців подій мають на меті лише дискредитацію громадян та постійно перебувають в пошуках сенсацій, а також так званого «хайпу», при цьому нічим необґрунтованого. Разом з тим, крім необґрунтованих звинувачень у порушенні законодавства, вищевказана стаття містить черговий «експертний» висновок журналіста щодо переміщення зубних техніків та твердження про те, що таке рішення спровокує «відтік пацієнтів до приватних кабінетів та скорочення зубних техніків».

Як йдеться у зазначеній публікації «у коментарях під новиною нам написала ОСОБА_11 , яка зазначила, що з учасників бойових дій беруть плату за пільгові послуги». Хто така ОСОБА_11 і звідки у неї ця інформація їй невідомо, але можу припустити, що з огляду на відсутність будь-якої авторизації чи ідентифікації коментаторів під публікаціями на сайті ТОВ «ІА «Конкурент» у коментарях міг написати і « ОСОБА_12 », « ОСОБА_13 », чи « ОСОБА_14 ». Використання слів пересічного неавторизованого коментатора на сайті, як джерела інформації виглядає, як мінімум, непрофесійно та є навмисною маніпуляцією, метою якої є поширення недостовірної інформації та дискредитація її особистості в очах колективу поліклініки та громадськості. Крім того зазначила, що не відповідає дійсності інформація про те, що «додатково міський бюджет також передбачив 3 мільйони 771 тисячу для надання безкоштовної стоматологічної допомоги пільговим категоріям населення, серед яких: пенсіонери, інваліди І та II груп, ООС, учасники ВВв, інваліди ВВв та учасники бойових дій». Їй невідомо звідки у журналістів відповідача така інформація, однак у неї та у КП «Луцька міська клінічна стоматологічна поліклініка» така інформація відсутня. Разом з тим, журналісти відповідача у зазначеній публікації не оминули нагоди вкотре розповсюдити недостовірну інформацію про якийсь незрозумілий «скандал» та «скарги до «високих кабінетів».

Враховуючи системний характер поширення відповідачем недостовірної інформації щодо неї, у відповідності до вимог статті 277 Цивільного кодексу України та статті 43 Закону України «Про медіа» 27 жовтня 2023 року вона звернулась до ТОВ «ІА «Конкурент» із заявою про спростування недостовірної інформації, що міститься у вищевказаних публікаціях. За приписами частини 5 статті 43 Закону України «Про медіа» суб`єкт у сфері онлайн-медіа зобов`язаний розглянути заяву про спростування недостовірної інформації та повідомити заявника про прийняте ним рішення невідкладно, але не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання заяви. Однак в порушення строку, визначеного Законом України «Про медіа», 23 листопада 2023 року на її електронну адресу надійшов лист ТОВ «ІА «Конкурент» від 13 листопада 2023 року № 1, яким відповідач без будь-яких законних підстав відмовився поширювати спростування, необґрунтовано посилаючись на те, що «поширена інформація є оціночними судженнями автора, а також інформацією, яка була надана власними джерелами інформації».

Також, ІНФОРМАЦІЯ_11 на вебсайтіkonkurent.ua відповідачем опубліковано чергову маніпулятивну статтю під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_12 » ( ІНФОРМАЦІЯ_13 що містить недостовірну інформацію, яка завдає істотної шкоди честі, гідності та діловій репутації позивача. Зокрема, у вказаній публікації зазначено: «Раніше медичним директором стоматології була ОСОБА_15 ( ОСОБА_3 ), чиї інтереси лобіює міський голова ОСОБА_16 , завдяки якому вона у вересні й отримала крісло директорки. Ще у жовтні 2022 року мер Луцька публічно розкритикував роботу директорки КП «Луцька міська клінічна стоматологічна поліклініка» Світлани Черниш, що стало початком «зачистки» для «своєї» людини, про що повідомляло наше видання. Це потягнуло за собою ряд подій, в результаті яких директоркою й стала його протеже пані ОСОБА_15 .»

Вказана інформація, висловлена у формі фактичних тверджень, не відповідає дійсності та не підтверджується жодними належними та допустимими доказами. Луцький міський голова ОСОБА_16 ніколи не лобіював інтересів позивача, натомість на посаду директора КП «Луцька міська клінічна стоматологічна поліклініка» позивача було призначено наказом Управління охорони здоров`я Луцької міської ради від 01 вересня 2023 року №58/17-4 за результатами відкритого конкурсу на зайняття даної посади, оголошеного наказом Управління охорони здоров`я Луцької міської ради від 05 липня 2023 року №37/17-3. Конкурс на зайняття посади керівника КП «Луцька міська клінічна стоматологічна поліклініка» проводився конкурсною комісією, склад якої затверджено наказом Управління охорони здоров`я Луцької міської ради від 20 липня 2023 року №44/17-3. Як слідує із даного наказу, луцький міський голова ОСОБА_16 не входив до складу конкурсної комісії та жодним чином не впливав та не міг впливати на результати конкурсу, а отже інформація щодо лобіювання інтересів позивача луцьким міським головою є недостовірною та підлягає спростуванню.

Зазначила, що вищевказані публікації не мають нічого спільного з якісною журналістикою, а є системною «брудною» інформаційною кампанією з дискредитації особистості позивача в очах колективу поліклініки та громадськості. Враховуючи небажання ТОВ «ІА «Конкурент`в позасудовому порядку спростувати недостовірну інформацію щодо неї, виникла необхідність у зверненні до суду з метою захисту честі, гідності та ділової репутації, оскільки на її переконання з огляду на зміст опублікованих ТОВ «ІА «Конкурент» матеріалів, спосіб формування та викладення тверджень, читачам (необмеженому колу осіб) нав`язують хибну думку та безпідставно формують негативне ставлення до позивача, очевидно, з метою дискредитації її особистості в очах громадськості, що завдає істотної шкоди її честі, гідності та діловій репутації.

Покликаючись на зазначені обставини, позивач просила суд:

1) визнати недостовірною і такою, що завдає шкоди її честі гідності та діловій репутації інформацію, що міститься в публікації « ОСОБА_2 таки очолила Луцьку стоматполіклініку (фото)», яка опублікована відповідачем ІНФОРМАЦІЯ_1 в мережі інтернет за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_14 зокрема такі твердження: « ОСОБА_2 таки очолила Луцьку стоматполіклініку», « ІНФОРМАЦІЯ_15 , що у робочому колективі міської стоматполіклініки розгорівся скандал після призначення нового медичного директора – Любові Яковчук- ОСОБА_3 . Вона почала висувати чимало претензій до працівників та тодішньої директорки ОСОБА_4 , яка згодом пішла з посади через постійний тиск.», «... Наші джерела у поліклініці розповідали, що пані ОСОБА_5 постійно скаржилась у «високі кабінети», аби посісти крісло керівниці закладу. Зі слів лікарів, однією з причин таких дій пані ОСОБА_6 є захмарна заробітна плата, яку свого часу встановили для теперішньої очільниці.»

2) визнати недостовірною і такою, що завдає шкоди її честі гідності та діловій репутації інформацію, що міститься в публікації « ІНФОРМАЦІЯ_5 », яка опублікована відповідачем ІНФОРМАЦІЯ_3 в мережі інтернет за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_6 зокрема такі твердження: « ІНФОРМАЦІЯ_5 », «...нова людина, яка працює на посаді адміністратора, тільки шкодить роботі закладу», «...Нагадаємо: в колективі стоматполіклініки розгорівся скандал після призначення нового медичного директора – Любові Яковчук-Качмар. Тоді лікарі навіть написали скаргу на адресу начальника управління охорони здоров`я Луцької міської ради ОСОБА_8 . Проте рух цій скарзі не дали. Пані ОСОБА_5 , як стверджували наші джерела у поліклініці, постійно скаржилась у «високі кабінети» на тодішню директорку. Зі слів лікарів, однією з причин таких дій ОСОБА_9 була захмарна заробітна плата, яку свого часу встановили для вже ексдиректорки ОСОБА_4 »;

3) визнати недостовірною і такою, що завдає шкоди її честі гідності та діловій репутації інформацію, що міститься в публікації « ІНФОРМАЦІЯ_16 : чим це загрожує лікарям та пацієнтам», яка опублікована відповідачем ІНФОРМАЦІЯ_3 рокув мережі інтернет за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_8 , зокрема такі твердження: «За інформацією, яку ми отримали, чинна директорка хоче перенести зубних техніків з ортопедичного відділення стоматології на проспекті Волі. Проте, за нашою інформацією, таке рішення тягне за собою тільки більше проблем, ніж переваг. Стоматполіклініка працює як ціла система, тобто кожне відділення постійно взаємодіє з іншим. Якщо забрати один зі складників згодом усе піде шкереберть», «...Зараз у поліклініці на Волі працює 12 ортопедів та 7 техніків. Останні мають дуже багато роботи, бо їх самих небагато. Якщо ж вони переїдуть на ОСОБА_10 , зазначають наші джерела, тоді разом з техніками, що вже працюють у тій стоматології, їх буде 16і мінімум 4 спеціалісти можуть потрапити під скорочення. До того ж, медичному закладу може загрожувати відтік пацієнтів до приватних кабінетів. Лікарі виписуватимуть відвідувачам направлення, а з цим папірцем людина може й не піти у клініку на Бандери, а, наприклад, надасть перевагу приватній клініці. Наші джерела припускають, що таким чином Луцька клінічна стоматологія взагалі може «розвалитися».», «...Нагадаємо: в колективі стоматполіклініки розгорівся скандал після призначення нового медичного директора – Любові Яковчук-Качмар. Тоді лікарі навіть написали скаргу на адресу начальника управління охорони здоров`я Луцької міської ради ОСОБА_8 . Проте рух цій скарзі не дали. Пані ОСОБА_5 , як стверджували наші джерела у поліклініці, постійно скаржилась у «високі кабінети» на тодішню директорку. Зі слів лікарів, однією з причин таких дій ОСОБА_9 була захмарна заробітна плата, яку свого часу встановили для вже ексдиректорки ОСОБА_4 »;

4) визнати недостовірною такою, що завдає шкоди її честі гідності та діловій репутації інформацію, що міститься в публікації « ІНФОРМАЦІЯ_17 беруть гроші з учасників бойових дій за безоплатні послуги (фото)», яка опублікована відповідачем ІНФОРМАЦІЯ_9 рокув мережі інтернет за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_10 , зокрема такі твердження: «У Луцькій міській стоматполіклініці беруть гроші з учасників бойових дій за безоплатні послуги», «У Луцькій міській стоматполіклініці з учасників бойових дій та інших пільгових категорій беруть плату за протезування зубів, хоч для них ця послуга має бути безкоштовною.», «Проте, за нашою інформацією, таке рішення може спровокувати відтік пацієнтів до приватних кабінетів та скорочення зубних техніків.», «...Додатково міський бюджет також передбачив 3 мільйони 771 тисячу для надання безкоштовної стоматологічної допомоги пільговим категоріям населення, серед яких: пенсіонери, інваліди І та II груп, ООС, учасники ВВв, інваліди ВВв та учасники бойових дій», «...У колективі стоматполіклініки розгорівся скандал після призначення нового медичного директора – ОСОБА_9 ( ОСОБА_3 ). Тоді лікарі навіть написали скаргу на адресу начальника управління охорони здоров`я Луцької міської ради ОСОБА_8 . Проте рух цій скарзі не дали. Пані ОСОБА_5 , як стверджували наші джерела у поліклініці, постійно скаржилась у «високі кабінети» на тодішню директорку. Зі слів лікарів, однією з причин таких дій ОСОБА_9 була захмарна заробітна плата, яку свого часу встановили для вже ексдиректорки ОСОБА_4 »;

5) визнати недостовірною і такою, що завдає шкоди її честі гідності та діловій репутації інформацію, що міститься в публікації « ІНФОРМАЦІЯ_12 », яка опублікована відповідачем ІНФОРМАЦІЯ_11 в мережі інтернет за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_12 », «...Раніше медичним директором стоматології була ОСОБА_15 ( ОСОБА_3 ), чиї інтереси лобіює міський голова ОСОБА_16 , завдяки якому вона у вересні й отримала крісло директорки. Ще у жовтні 2022 року мер Луцька публічно розкритикував роботу директорки КП «Луцька міська клінічна стоматологічна поліклініка» ОСОБА_4 , що стало початком «зачистки» для «своєї» людини, про що повідомляло наше видання. Це потягнуло за собою ряд подій, в результаті яких директоркою й стала його протеже пані ОСОБА_15 »;

6) зобов`язати ТОВ «ІА «Конкурент» спростувати недостовірну інформацію, що міститься у публікації « ОСОБА_2 таки очолила Луцьку стоматполіклініку (фото)», яка опублікована відповідачем ІНФОРМАЦІЯ_1 в мережі інтернет за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_2 шляхом її видалення, та опублікування за вказаним посиланням спростування наступного змісту: «Публікацію « ОСОБА_2 таки очолила Луцьку стоматполіклініку (фото)» видалено на виконання рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області, оскільки вона містить недостовірну інформацію щодо ОСОБА_1 , що не відповідає дійсності та порушує її особисті немайнові права.»;

7) зобов`язати ТОВ «ІА «Конкурент» спростувати недостовірну інформацію, що міститься у публікації «У Луцькій стоматполіклініці – скандал: замість завідувача взяли некомпетентного «адміна» (фото)», яка опублікована відповідачем ІНФОРМАЦІЯ_3 в мережі інтернет за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_6 шляхом її видалення, та опублікування за вказаним посиланням спростування наступного змісту: «Публікацію «У Луцькій стоматполіклініці – скандал: замість завідувача взяли некомпетентного «адміна» (фото)» видалено на виконання рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області, оскільки вона містить недостовірну інформацію щодо ОСОБА_1 , що не відповідає дійсності та порушує її особисті немайнові права.»;

8) зобов`язати ТОВ «ІА «Конкурент» спростувати недостовірну інформацію, що міститься у публікації « ІНФОРМАЦІЯ_16 : чим це загрожує лікарям та пацієнтам», яка опублікована відповідачем ІНФОРМАЦІЯ_3 в мережі інтернет за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_18 , шляхом її видалення, та опублікування за вказаним посиланням спростування наступного змісту: «Публікацію «У Луцькій стоматполіклініці хочуть переселити зубних техніків: чим це загрожує лікарям та пацієнтам» видалено на виконання рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області, оскільки вона містить недостовірну інформацію щодо ОСОБА_1 , що не відповідає дійсності та порушує її особисті немайнові права.»;

9) зобов`язати ТОВ «ІА «Конкурент`спростувати недостовірну інформацію, що міститься у публікації «У Луцькій міській стоматполіклініці беруть гроші з учасників бойових дій за безоплатні послуги (фото)», яка опублікована відповідачем ІНФОРМАЦІЯ_9 в мережі інтернет за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_19 шляхом її видалення, та опублікування за вказаним посиланням спростування наступного змісту: «Публікацію «У Луцькій міській стоматполіклініці беруть гроші з учасників бойових дій за безоплатні послуги (фото)» видалено на виконання рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області, оскільки вона містить недостовірну інформацію щодо ОСОБА_1 , що не відповідає дійсності та порушує її особисті немайнові права.»;

10) зобов`язати ТОВ «ІА «Конкурент`спростувати недостовірну інформацію, що міститься у публікації « ІНФОРМАЦІЯ_12 », яка опублікована відповідачем ІНФОРМАЦІЯ_11 в мережі інтернет за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_20 , шляхом її видалення, та опублікування за вказаним посиланням спростування наступного змісту: «Публікацію «У Луцькій стоматполіклініцімеддиректор незаконно обіймає посаду» видалено на виконання рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області, оскільки вона містить недостовірну інформацію щодо ОСОБА_1 , що не відповідає дійсності та порушує її особисті немайнові права.»;

11) стягнути з ТОВ «ІА «Конкурент`в її користь завдану моральну шкоду в розмірі 100 000 гривень.

Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 23 лютого 2026 року у цій справі у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.

Додатковим рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 03 березня 2026 року заяву відповідача ТОВ «Інформаційне агентство «Конкурент» про ухвалення додаткового рішення задоволено.

Ухвалено стягнути з ОСОБА_1 в користь ТОВ «Інформаційне агентство «Конкурент» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 40 000,00 грн.

Не погоджуючись із ухваленим судовим рішенням, позивач ОСОБА_1 через свого представника ОСОБА_17 подала апеляційну скаргу, в якій, покликаючись на порушення норм процесуального права, неправильне застосування норм матеріального права, просить рішення суду першої інстанції від 23 лютого 2026 року та додаткове рішення суду першої інстанції від 03 березня 2026 року у цій справі скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.

У відзиві на апеляційну скаргу представник відповідача ОСОБА_18 просив у задоволенні апеляційної скарги позивача ОСОБА_1 відмовити, рішення суду першої інстанціїзалишити без змін.

У судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_18 апеляційну скаргу заперечив, просив рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з?явилася, хоча у встановленому законом порядку була повідомлена про час та місце розгляду справи, а тому апеляційний суд розглянув справу у її відсутності.

Заслухавши пояснення представника відповідача ОСОБА_18 , дослідивши матеріали справи та вивчивши доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційну скаргу позивачки ОСОБА_1 слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції та додаткове рішення суду першої інстанції без змін з таких підстав.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , суд першої інстанції дійшов висновку про те, що поширена відповідачем інформація є лише оціночним вираженням особистих поглядів щодо особи позивача, її висловлювань, критичною оцінкою діяльності, вираженням суб`єктивної думки і поглядів, а тому не підлягає спростуванню, оскільки кожен має право на свободу вираження поглядів у демократичному суспільстві. Також необґрунтованими є доводи позивача про те, що окремі частини спірних публікацій містять недостовірні відомості про її життя та службову діяльність, оскільки вирвані із контексту спірних публікацій, які носять в цілому критичний характер та виражають суб`єктивну думку про особу позивача з боку автора публікацій.

Такі висновки суду відповідають встановленим обставинам справи і зроблені з дотриманням вимог закону.

За матеріалами справи судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 наказом Управління охорони здоров`я Луцької міської ради від 01 вересня 2023 року №58/17-4 призначена директором Комунального підприємства «Луцька міська клінічна стоматологічна поліклініка» з 04 вересня 2023 року, де і працює на даний час (с. 1, а. с. 45).

На веб-сайті «Конкурент Волинь» за посиланням https://konkurent.ua/publication/124025/skandalna-lubov-yakovchuk-taki-ocholila-lutsku-stomatpolikliniku-foto/ 19 вересня 2023 року о 12 год 08 хв опублікована стаття з назвою « ОСОБА_2 таки очолила Луцьку стоматполіклініку (фото)» наступного змісту:

«Директоркою Луцької міської стоматологічної поліклініки призначили ОСОБА_15 , яка вже давно прагнула отримати цю посаду.

Відповідний наказ з`явився на сайті управління охорони здоров`я Луцької міської ради.

Нагадаємо, що у робочому колективі міської стоматполіклініки розгорівся скандал після призначення нового медичного директора – Любові Яковчук- ОСОБА_3 . Вона почала висувати чимало претензій до працівників та тодішньої директорки ОСОБА_4 , яка згодом пішла з посади через постійний тиск. Лікарі з цим не погодились й написали скаргу на адресу начальника управління охорони здоров`я Луцької міської ради ОСОБА_8 . Проте рух цій скарзі не дали. Наші джерела у поліклініці розповідали, що пані ОСОБА_5 постійно скаржилась у «високі кабінети», аби посісти крісло керівниці закладу.

Зі слів лікарів, однією з причин таких дій пані ОСОБА_6 є захмарна заробітна плата, яку свого часу встановили для теперішньої очільниці. Після пані ОСОБА_19 у поліклініці призначили тимчасового очільника ОСОБА_20 , до якого вже не було жодних зауважень, проте через півроку роботи той теж написав заяву на звільнення. У коментарі нашим журналістам він пояснив, що більше не керуватиме поліклінікою через стан здоров`я. Відтоді тимчасовою керівницею медзакладу призначили ОСОБА_15 .

Конкурс на посаду директора провели 17 серпня 2023 року. За його результатами, директоркою стоматологічної поліклініки стала пані ОСОБА_6 .

«Призначити на посаду директора комунального підприємства «Луцька міська стоматологічна поліклініка» ОСОБА_1 в порядку переведення з посади медичного директора того ж закладу з четвертого вересня 2023 року», – йдеться у наказі про призначення.

На початку вересня з нею також уклали контракт. Підставами для такого рішення в управлінні називають результати конкурсної комісії та власне заяву пані ОСОБА_6 , яку та подала ще першого вересня.

Нагадаємо: журналісти сайту новин ОСОБА_21 та ОСОБА_22 «Конкурент» направили інформаційний запит у поліклініку, аби з`ясувати, яку ж заробітну плату отримує дирекція закладу. Ми просили надати розрахунки з січня по липень 2023 року. Теперішня керівниця стоматологічної поліклініки ОСОБА_15 - ОСОБА_3 отримала заробітну плату лише за один місяць роботи. У липні їй нарахували понад 50 тисяч гривень».

Матеріал супроводжується фотографіями відповідача, автор публікації – не вказаний (т. 1, а. с. 16, 17).

Також, ІНФОРМАЦІЯ_3 о 09 год 10 хв на тому ж веб-сайті за посиланням https://konkurent.ua/publication/124868/u-lutskiy-stomatpoliklinitsi-skandal-zamist-zaviduvacha-vzyali-nekompetentnogo-admina-foto/ опублікований матеріал з назвою « ІНФОРМАЦІЯ_5 «адміна» (фото)» наступного змісту:

«Нова очільниця Луцької міської стоматологічної поліклініки ОСОБА_15 - ОСОБА_3 взялась «налагоджувати» роботу медзакладу і вже відбулись перші кадрові зміни. Завідувач ортопедичного відділення раптово звільнився, а замість нього ввели цілу нову посаду – адміністратор.

Про це журналістам сайту новин ОСОБА_21 та ОСОБА_22 «Конкурент» стало відомо з власних джерел.

Небайдужі до долі стоматології кажуть, що нова людина, яка працює на посаді адміністратора, тільки шкодить роботі закладу.

«Вона (директорка, – ред.) звільнила завідувача. Це людина, яка мала налагоджувати роботу цього відділення і відповідала за дуже важливі процеси. Натомість пані ОСОБА_6 ввела нову посаду – адміністратор. І що вона робить? Просто виписує знижки для пенсіонерів на рецепції, а всю роботу завідувача виконують лікарі», – розповідає наше джерело, яке побажало лишитись анонімним.

Якщо ж раніше завідувач відповідав за створення планів для лікарів та повну організацію роботи ортопедичного відділення, то зараз цього немає і лікарі самі виконують цю роботу, хоч це й не входить у їх обов`язки. Таким чином вони витрачають тільки більше часу на самоорганізацію, а не на безпосередньо лікування пацієнтів.

Крім того, наші джерела зазначають, що у закладі є проблеми з матеріалами. Адже коли лікарі, наприклад, роблять адміністратору замовлення, щоб той забезпечив їх усім необхідним зі складу, останній навіть не в курсі того, чи ті матеріали можуть там бути.

За роз`ясненням цієї ситуації ми звернулись безпосередньо до директорки закладу ОСОБА_15 . Наші журналісти намагались поцікавилися у неї, для чого було звільняти завідувача ортопедичного відділення та брати на роботу некваліфікований персонал.

«Він звільнився за власним бажанням, зараз там друга людина. Я взагалі маю відповідати на оці ваші питання?» – каже керівниця стоматполіклініки.

Опісля своєї короткої відповіді вона кинула слухавку. Ми намагались зв`язатися з нею ще раз, але безуспішно. Сайт новин ОСОБА_21 та Волині «Конкурент» готовий у будь-який момент висвітлити погляд пані ОСОБА_6 на цю ситуацію.

Нагадаємо: в колективі стоматполіклініки розгорівся скандал після призначення нового медичного директора – ОСОБА_9 . Тоді лікарі навіть написали скаргу на адресу начальника управління охорони здоров`я Луцької міської ради ОСОБА_8 . Проте рух цій скарзі не дали. Пані ОСОБА_5 , як стверджували наші джерела у поліклініці, постійно скаржилась у «високі кабінети» на тодішню директорку. Зі слів лікарів, однією з причин таких дій ОСОБА_9 була захмарна заробітна плата, яку свого часу встановили для вже ексдиректорки ОСОБА_4 . Зараз же крісло очільниці дісталось пані ОСОБА_6 .

Нам вдалось з`ясувати, що нова очільниця тільки за перший місяць роботи на посаді тимчасового керівника медичної установи змогла заробити понад 50 тисяч гривень. До слова, вже з вересня ОСОБА_15 перебуває на посаді повноцінного директора поліклініки.».

Автором публікації вказаний ОСОБА_7 і вона супроводжується фотографіями позивача (т. 1, а. с. 19, 20).

Також, ІНФОРМАЦІЯ_3 о 17 год 02 хв на тому ж веб-сайті за посиланням https://konkurent.ua/publication/124943/u-lutskiy-stomatpoliklinitsi-hochut-pereseliti-/ опублікований матеріал з назвою « ІНФОРМАЦІЯ_16 чим це загрожує лікарям та пацієнтам» наступного змісту:

«Директорка Луцької міської стоматологічної поліклініки ОСОБА_15 вирішила реорганізувати роботу закладу. Вона планує переселити зубних техніків з клініки, що на проспекті Волі, 39, у приміщення медзакладу, що на вулиці Степана Бандери, 6.

Про це журналістам сайту новин Луцька та Волині «Конкурент» стало відомо з власних джерел.

За інформацією, яку ми отримали, чинна директорка хоче перенести зубних техніків з ортопедичного відділення стоматології на проспекті Волі. Проте, за нашою інформацією, таке рішення тягне за собою тільки більше проблем, ніж переваг. Стоматполіклініка працює як ціла система, тобто кожне відділення постійно взаємодіє з іншим. Якщо забрати один зі складників – згодом усе піде шкереберть.

Довідково:

Стоматолог-ортопед виявляє стоматологічні проблеми, здійснює протезування відсутніх зубів та лікує дефекти навколишніх тканин методом встановлення зубних протезів та імплантатів.

Зубний технік – це безпосередній виробник різних протезів зубів, які надалі встановлюють пацієнтам лікарі-стоматологи.

«Ортопедія тісно пов`язана, наприклад, з терапією. Адже терапевт може направляти пацієнта до ортопеда і навпаки. Крім самого ортопеда у відділені працюють зубні техніки, які виготовляють технічну частину зубних протезів. Коли пацієнт лікується одразу у двох лікарів, вони тісно співпрацюють. Якщо перемістити техніків, тоді пацієнти будуть бігати між відділеннями або ходити у приватні клініки для огляду», – розповідає наше джерело.

Ми уже писали про те, що у стоматполіклініці немає завідувача ортопедичного відділення. Тоді ОСОБА_15 у коментарі нашим журналістам повідомила, що ця людина «звільнилась за власним бажанням». Шукати нового завідувача директорка не стала, проте створила нову посаду – адміністратор, який не виконує в повному обсязі обов`язки завідувача. Лікарі ж самі організовують процес роботи, хоч це і не входить в їх обов`язки.

Зараз у поліклініці на Волі працює 12 ортопедів та 7 техніків. Останні мають дуже багато роботи, бо їх самих небагато. Якщо ж вони переїдуть на Степана Бандери, зазначають наші джерела, тоді разом з техніками, що вже працюють у тій стоматології, їх буде 16 і мінімум 4 спеціалісти можуть потрапити під скорочення.

До того ж, медичному закладу може загрожувати відтік пацієнтів до приватних кабінетів. Лікарі виписуватимуть відвідувачам направлення, а з цим папірцем людина може й не піти у клініку на Бандери, а, наприклад, надасть перевагу приватній клініці. Наші джерела припускають, що таким чином Луцька клінічна стоматологія взагалі може «розвалитися».

«Це як доміно: пускаєш одне і воно тягне за собою інше. Випишуть те направлення людині і вона піде в приватну лікарню. Добре, якщо вона звідти повернеться, а якщо лишиться лікуватися там? Тоді в міську стоматологію ніхто не ходитиме. А навіщо утримувати підприємство, яке не приносить прибутку, а працює у збиток. Тоді постане питання ліквідації поліклініки», – зазначає наше джерело, яке побажало лишитись анонімним.

Аби роз`яснити ситуацію наші журналісти звернулись за коментарем до директорки закладу ОСОБА_9 . Ми поцікавились у неї, для чого переміщати зубних техніків і які з цього будуть переваги як для стоматології, так і для лікарів. Вона повідомила, що поки ніхто не переїхав та не переїжджає й усі техніки лишаються на місцях, але в планах «переселення» таки є.

«Плюси з цього є, будуть, дуже багато. Там чотири чи п`ять зубних техніків і буде один технік, то це вже економія. Так само будемо замовляти матеріали, буде чіткіший контроль, по енергоносіях буде вигідніше. Скорочень не буде, їх провела вже ОСОБА_23 (ексдиректорка – ред.). Ніяких наслідків не буде, це наша внутрішня робота. Ваші джерела недостовірні. На сьогодні всі залишаються у поліклініці на своїх місцях. У планах у мене дуже багато змін. Перед тим, як їх перемістити ми обдумуємо усі питання «за» і «проти». Це не робиться за один день, тиждень чи місяць», – розповідає очільницямедзакладу.

Директорка додає, що завдяки цьому, на її думку, можна зекономити кошти та пильніше контролювати витрату матеріалів.

«Зараз у них немає завідуючого відділенням, наприклад, а буде тут. Буде контроль над матеріалами. Як з`ясувалось, вони виписували маси набагато більші на Волі, ніж на Бандери. Не було чіткого контролю. Я не розумію, як заввідділенням це робив. Був нераціональний та безконтрольний розподіл. Тому ми за це й взялися», – каже ОСОБА_15 .

Нагадаємо: в колективі стоматполіклініки розгорівся скандал після призначення нового медичного директора – Любові Яковчук-Качмар. Тоді лікарі навіть написали скаргу на адресу начальника управління охорони здоров`я Луцької міської ради ОСОБА_8 . Проте рух цій скарзі не дали. Пані ОСОБА_5 , як стверджували наші джерела у поліклініці, постійно скаржилась у «високі кабінети» на тодішню директорку. Зі слів лікарів, однією з причин таких дій ОСОБА_9 була захмарна заробітна плата, яку свого часу встановили для вже ексдиректорки ОСОБА_4 . Зараз же крісло очільниці дісталось пані ОСОБА_6 .

Нам вдалось з`ясувати, що нова очільниця тільки за перший місяць роботи на посаді тимчасового керівника медичної установи змогла заробити понад 50 тисяч гривень. До слова, вже з вересня ОСОБА_15 перебуває на посаді повноцінного директора поліклініки.».

Автором публікації вказаний ОСОБА_7 і вона супроводжується фотографіями позивача (т. 1, а. с. 23-25).

Також, ІНФОРМАЦІЯ_9 о 12 год 03 хв на тому ж веб-сайті за посиланням https://konkurent.ua/publication/125317/u-lutskiy-miskiy-stomatpoliklinitsi-berut-groshi-/ опублікований матеріал з назвою « ІНФОРМАЦІЯ_17 беруть гроші з учасників бойових дій за безоплатні послуги (фото)» наступного змісту:

«У Луцькій міській стоматполіклініці з учасників бойових дій та інших пільгових категорій беруть плату за протезування зубів, хоч для них ця послуга має бути безкоштовною.

Про це журналістам сайту новин ОСОБА_21 та Волині «Конкурент» стало відомо із власних джерел.

За нашою інформацією, міська стоматологія отримує від Луцької міської ради кошти для пільгового лікування громадян, але повністю безкоштовних послуг не надає.

«Так, вони отримують кошти, але щоб «розтягнути» їх на довше, роблять такі собі знижки на лікування. Тобто приходить пенсіонер, якому, відповідно до закону, мають безкоштовно зробити протезування, і беруть з нього не 3 000 гривень за послугу, а, наприклад, 2 700 гривень», – розповідає анонімне джерело.

До того ж, на такі знижки у медичному закладі, за нашими даними, є черга на декілька місяців уперед, тому пацієнт не зможе прийти і одразу отримати навіть невелику знижку.

Нещодавно ми писали про те, що директорка стоматологічної поліклініки ОСОБА_15 ( ОСОБА_3 ) вирішила реорганізувати роботу закладу. Вона планує переселити зубних техніків з клініки на проспекті Волі, 39, у приміщення медзакладу на вулиці Степана Бандери, 6. Тоді очільниця установи підтвердила нам цю інформацію й розповіла, що це дасть змогу пильніше контролювати витрати матеріалів та економити кошти. Проте, за нашою інформацією, таке рішення може спровокувати відтік пацієнтів до приватних кабінетів та скорочення зубних техніків.

У коментарях під новиною нам написала ОСОБА_11 , яка зазначила, що з учасників бойових дій беруть плату за пільгові послуги.

«Чому УБД протезування зубів платне, коли телефоном сказали, що безплатне, чи виділяє міський бюджет на це кошти?» – цікавиться жінка.

Відповідно до програми «Здоров`я мешканців Луцької міської територіальної громади на 2021-2025 роки», на забезпечення безоплатного зубопротезування пільгових категорій населення у 2023 році в бюджеті передбачили 3 мільйони 549 тисяч гривень. За ці кошти медзаклад має безкоштовно встановлювати такі протези:

штамповано-паяні (знімні й незнімні) протези;

суцільнолиті протези (мостовидні) з нержавіючої сталі вітчизняного виробництва з облицюванням пластмасою (або без такого).

Додатково міський бюджет також передбачив 3 мільйони 771 тисячу для надання безкоштовної стоматологічної допомоги пільговим категоріям населення, серед яких: пенсіонери, інваліди І та II груп, ООС, учасники ВВв, інваліди ВВв та учасники бойових дій.

Крім того, наші журналісти направили запит на доступ до публічної інформації у Луцьку міську раду, аби нам розповіли, скільки вже фактично витратили коштів з 1 січня по 1 жовтня 2023 року на безоплатну меддопомогу та протезування. За даними, які ми отримали від міської ради, поліклініка протягом дев`яти місяців використала понад два мільйони гривень.

«За інформацією, наданою адміністрацією КП «Луцька міська клінічна стоматологічна поліклініка», за 9 місяців 2023 року використано 2 059 649 грн, в тому числі на оплату праці з нарахуванням персоналу – 1 757 764 грн, на придбання витратних стоматологічних матеріалів, інструментарію 150 200 грн, на проведення зубопротезування 151 685 грн» – йдеться у відповіді.

Там також зазначають, що вісьмом учасникам бойових дій надали допомогу на суму 6 320 гривень. Крім того, Учасникам бойових дій, бійцям добровольцям, яким наданий такий статус у відповідному порядку, додають у міській раді, безоплатне надання стоматологічної допомоги та проведення зубопротезування здійснюється в рамках реалізації заходів Комплексної програми соціальної підтримки учасників бойових дій.

«З місцевого бюджету КП «Луцька міська клінічна стоматологічна поліклініка» на 2023 рік виділено 852 100 грн, з них на проведення зубопротезування 471 600 грн. За 9 місяців надано стоматологічні послуги 619 пацієнтам (сума витратних матеріалів 199 901 грн), проведено зубопротезування 55 особам на суму 237 525 грн», – зазначають у тексті.

Ми звернулися за коментарем до очільниці міської стоматології ОСОБА_15 ( ОСОБА_3 ) щодо цієї ситуації, проте коментувати усе телефоном вона відмовилася і сказала направляти офіційний запит. Проте після нашого дзвінка на сторінці закладу у фейсбук з`явився допис, в якому розповідають про пільгове та безкоштовне зубопротезування учасників бойових дій.

У дописі зазначають, що право на безкоштовне та пільгове зубопротезування пацієнт може отримати один раз на рік, але вартість цієї пільги не може перевищувати 6 700 гривень (розмір мінімальної заробітної плати станом на жовтень 2023 року). Якщо ж вартість виходить за цю суму, тоді пацієнт платить зі свого кармана.

«Протезування проводиться пацієнтам за чергою у комунальному підприємстві в межах коштів, затверджених в міському бюджеті», – йдеться на сторінці закладу.

Нагадаємо: у стоматполіклініці немає завідувача ортопедичного відділення. Тоді ОСОБА_15 у коментарі нашим журналістам повідомила, що ця людина «звільнилась за власним бажанням». Шукати нового завідувача директорка не стала, проте створила нову посаду – адміністратор, який не виконує в повному обсязі обов`язки завідувача. Лікарі ж самі організовують процес роботи, хоч це і не входить в їх обов`язки.

У колективі стоматполіклініки розгорівся скандал після призначення нового медичного директора – ОСОБА_9 ( ОСОБА_3 ). Тоді лікарі навіть написали скаргу на адресу начальника управління охорони здоров`я Луцької міської ради ОСОБА_8 . Проте рух цій скарзі не дали. ОСОБА_24 , як стверджували наші джерела у поліклініці, постійно скаржилась у «високі кабінети» на тодішню директорку. Зі слів лікарів, однією з причин таких дій ОСОБА_9 була захмарна заробітна плата, яку свого часу встановили для вже ексдиректорки ОСОБА_4 . Зараз же крісло очільниці дісталось пані ОСОБА_6 .

Нам вдалось з`ясувати, що нова очільниця тільки за перший місяць роботи на посаді тимчасового керівника медичної установи змогла заробити понад 50 тисяч гривень. До слова, вже з вересня ОСОБА_15 перебуває на посаді повноцінного директора поліклініки.»

Автор вищенаведеного матеріалу не зазначений, публікація супроводжується фотографіями позивача (т. 1, а. с. 30-32).

Також, ІНФОРМАЦІЯ_11 о 19год19хв на тому ж веб-сайті за посиланням https://konkurent.ua/publication/125990/u-lutskiy-/ опублікований матеріал з назвою « ІНФОРМАЦІЯ_21 » наступного змісту:

« ІНФОРМАЦІЯ_22 , яка не має профільної стоматологічної освіти.

Про це журналістам сайту новин ОСОБА_21 та ОСОБА_22 «Конкурент» стало відомо з власних джерел.

Раніше медичним директором стоматології була ОСОБА_15 ( ОСОБА_3 ), чиї інтереси лобіює міський голова ОСОБА_16 , завдяки якому вона у вересні й отримала крісло директорки. Ще у жовтні 2022 року мер Луцька публічно розкритикував роботу директорки КП «Луцька міська клінічна стоматологічна поліклініка» Світлани Черниш, що стало початком «зачистки» для «своєї» людини, про що повідомляло наше видання. Це потягнуло за собою ряд подій, в результаті яких директоркою й стала його протеже пані ОСОБА_15 .

Після, так би мовити, підвищення ОСОБА_5 , на посаду медичного директора призначили ОСОБА_25 , яка, за нашими даними, не має відповідної для цього кваліфікації. Раніше вона працювала на посаді головного спеціаліста відділу державного контролю Держпродспоживслужби, а навчалась на санітарно-гігієнічному факультеті.

Ми направили запит на доступ до публічної інформації, аби з`ясувати, які саме кваліфікаційні вимоги висуває КП «Луцька міська стоматполіклініка» та чи відповідає їм чинний меддиректор, й тут розпочалось найцікавіше.

Ми направили у поліклініку ряд запитів з проханням надати нам посадові інструкції, штатний розпис та копії документів медичного директора, які б засвідчували його відповідність займані посаді. З відповідей ми дізналися, що перед призначенням ОСОБА_26 кваліфікаційні вимоги до медичного директора у стоматполіклініці знизили.

У посадовій інструкції, яка була чинна до її призначення, зазначено, що меддиректор має відповідати таким вимогам:

«Вища освіта II рівня за ступенем магістра та спеціальністю у галузі знань «Охорона здоров`я» з наступної спеціалізації «Організації і управління охороною здоров`я». Стаж роботи на керівних посадах не менше 3-х років або стаж роботи за основною лікарською спеціальністю не менше 5 років», – йдеться у документі.

Проте у новій посадовій інструкції, яку затвердили 2 жовтня 2023 року, вимоги до працівника вже інші:

«Вища освіта II рівня за ступенем магістра та спеціальністю у галузі знань «Охорона здоров`я» з наступної спеціалізації «Організації і управління охороною здоров`я». Стаж роботи – не менше 3-х років стажу роботи за основною (лікарською) або одного року на керівних посадах», – йдеться у документі.

Виходить, що перед призначенням ОСОБА_26 медичний директор повинен був мати три роки стажу на керівних посадах та п`ять років працювати за основною лікарською спеціальністю (стоматологія). Проте з призначенням пані ОСОБА_27 вимоги зменшилися: три роки стажу за основною лікарською спеціальністю або рік роботи на керівних роботах. Тобто, за новими вимогами, їй навіть не треба працювати стоматологом, а достатньо лише рік досвіду на керівній посаді. Хоча сама ж директорка заявляла, що в клініці мають працювати професіонали, а тут виходить, що вимоги до «професіоналів» зменшують.

В одному із запитів ми також просили надати нам копію диплома ОСОБА_26 , адже, за інформацією наших джерел, у неї немає стоматологічної освіти. Проте у поліклініці нам в цьому відмовили. Лише розповіли, що у 2009 році вона закінчила Харківський національний медичний університет, де здобула повну вищу медичну освіту в галузі знань «Охорона здоров`я», кваліфікація – лікар. Також зазначили, що стаж роботи за лікарською спеціальністю 6 років та 9 місяців.

За інформацією нашого джерела, яке є дотичним до медичної сфери, такої спеціальності як «лікар» бути не може.

«Вам надали безглузду та безграмотну відповідь по усім позиціям. Вам написали «кваліфікація – лікар». Такого поняття не існує. Лікар – це спеціальність. А кваліфікація лікаря визначається атестаційною комісією за трьома кваліфікаційними категоріями: друга (5 років стажу за певною спеціальністю), перша (7 років), вища (понад 10 років). Виникає питання, яка кваліфікація у даного медичного директора та за якою спеціальністю?» – зазначає наше джерело.

У стоматполіклініці не конкретизували, за якою лікарською спеціальністю пані ОСОБА_27 отримала 6 років та 9 місяців стажу. Адже, відповідно до закону, у закладі стоматології має працювати саме стоматолог. Окрім цього, вона повинна була отримати спеціалізацію «Організації і управління охороною здоров`я», але чи є у неї ця кваліфікація, керівництво відповіді не дає. До всього нам і не повідомили, чи має вона відповідний стаж роботи на керівних посадах.

Цікавим є той факт, що наказ про призначення ОСОБА_28 медичним директором підписали 29 вересня 2023 року (на цей час діяли ще старі кваліфікаційні вимоги), але до роботи вона мала приступати з 2 жовтня цього ж року (саме у цей день затвердили нові кваліфікаційні вимоги). Якщо ж співбесіду з нею проводили до 2 жовтня, то це може означати, що вона вже тоді не відповідала вимогам і не могла посісти крісло меддиректора, але чомусь її таки взяли на роботу.

Що каже закон?

Згідно з довідником кваліфікаційних характеристик професій працівників (охорона здоров`я), медичний директор має отримати спеціалізацію відповідно до того закладу, в якому працює. Якщо йде мова про стоматологію, то й меддиректор має бути стоматологом. Але надавати копію диплома ОСОБА_29 стоматклініка двічі відмовилась і ще один раз просто зазначила, що пані ОСОБА_27 є лікарем. Крім того, вона повинна мати спеціалізацію з «Організації і управління охороною здоров`я», що також у поліклініці не підтвердили.

Кваліфікаційні вимоги

У відмовах ОСОБА_21 стоматполіклініка посилалась на закон про захист персональних даних, мовляв, такі дані ОСОБА_30 є конфіденційними й їх розголошувати не можна. Проте відповідно до частини 2 статті 5 ЗУ «Про захист персональних даних», персональні дані, що стосуються здійснення особою посадових або службових повноважень не є конфіденційною інформацією.

Зауважимо також той момент, що у своїх попередніх відповідях стоматполіклініка надіслала нам копію наказу про призначення пані ОСОБА_27 на посаду медичного директора. У ньому був зазначений номер картки платника податків, який і підпадає під «персональні дані», проте його нам чомусь показали, хоч всіляко відмовляються показати диплом тієї ж ОСОБА_26 .

Чи має ОСОБА_31 стоматологічну освіту?

На жаль, цього ми поки не дізнаємось, адже керівництво Луцької міської стоматполіклініки всіляко приховує ці дані та відмовляється показати диплом спеціалістки.

Ці відмови наші журналісти вважають протиправними, тому за захистом своїх прав на цю суспільно-важливу інформацію звернись до Уповноваженого Верховної Ради України з прав люди ОСОБА_32 .

Про результати розгляду цього звернення ми розповімо згодом.»

Автором публікації вказаний ОСОБА_7 і вона супроводжується фотографіями позивача, а також іншої особи, одягненої у медичний костюм (т. 1, а. с. 36-39).

Також судом першої інстанції були оглянути ці публікації в мережі інтернет та встановлено їх відповідність роздруківкам, які додані до позову. Справжність цих роздруківок відповідачем також не оспорюється.

26 жовтня 2023 року позивачка звернулася до відповідача із заявою, у якій на підставі статті 43 Закону України «Про медіа», статті 277 ЦК України просила спростувати недостовірну інформацію, яка містить у публікаціях від 19 вересня, 07 жовтня, 10 жовтня та 21 жовтня 2023 року та опублікувати відповідне спростування (т. 1, а. с. 46-52).

Листом від 13 листопада 2023 року відповідач повідомив позивачку, що нею пропущений 20-ти денний строк, передбачений частиною 2 статті 43 Закону України «Про медіа», опублікована у статтях інформація є оціночними судженнями автора, а також інформацією, яка була надана власними джерелами інформації (т. 1, а. с. 53, 54).

Згідно висновку судового експерта Волинського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України Сорочук Аліни Юріївни від 11 лютого 2025 року:

1) наявність у тексті публікації під назвою: « ОСОБА_2 таки очолила Луцьку стоматполіклініку (фото)», – що міститься на скриншотах, зафіксованих на сторінках 16-17 Т-1 матеріалів цивільної справи № 161/21966/23 провадження 2/161/444/24, висловлювань негативного характеру щодо особи під іменем « ОСОБА_15 »: « ОСОБА_2 таки очолила Луцьку стоматполіклініку (фото)», – виражене у формі оцінного судження;

«Нагадаємо, що у робочому колективі міської стоматполіклініки розгорівся скандал після призначення нового медичного директора- ОСОБА_9 », – виражене у формі фактичного твердження; «Вона почала висувати чимало претензій до працівників та тодішньої директорки ОСОБА_4 , яка згодом пішла з посади через постійний тиск», – виражене у формі оцінного судження; «Наші джерела у поліклініці розповідали, що пані ОСОБА_5 постійно скаржилась у «високі кабінети», аби посісти крісло керівниці закладу», – виражене у формі оцінного судження. Відсутність у тексті публікації під назвою: « ОСОБА_2 таки очолила Луцьку стоматполіклініку (фото)», – що міститься на скриншотах, зафіксованих на сторінках 16-17 Т-1 матеріалів цивільної справи № 161/21966/23 провадження 2/161/444/24, висловлювань образливого характеру щодо особи під іменем « ОСОБА_15 ».

2) наявність у тексті публікації під назвою: « ОСОБА_2 таки очолила Луцьку стоматполіклініку (фото)», – що міститься на скриншотах, зафіксованих на сторінках 16-17 Т-1 матеріалів цивільної справи № 161/21966/23 провадження 2/161/444/24, висловлювань дискредитуючого характеру щодо особи під іменем « ОСОБА_15 »: « ОСОБА_2 таки очолила Луцьку стоматполіклініку (фото)»; «Нагадаємо, що у робочому колективі міської стоматполіклініки розгорівся скандал після призначення нового медичного директора - ОСОБА_9 »; «Вона почала висувати чимало претензій до працівників та тодішньої директорки ОСОБА_4 , яка згодом пішла з посади через постійний тиск»; «Наші джерела у поліклініці розповідали, що пані ОСОБА_5 постійно скаржилась у «високі кабінети», аби посісти крісло керівниці закладу».

3) наявність у тексті публікації під назвою: « ІНФОРМАЦІЯ_21 », — що міститься на скриншотах, зафіксованих на сторінках 36-39 Т-1 матеріалів цивільної справи № 161/21966/23 провадження 2/161/444/24, висловлювань негативного характеру щодо особи під іменем « ОСОБА_15 »: «[...] чиї інтереси лобіює міський голова ОСОБА_16 , завдяки якому вона у вересні й отримала крісло директорки», — виражене у формі оцінного судження; «[...] що стало початком «зачистки» для «своєї» людини [...]»,— виражене у формі оцінного судження (т. 2, а. с. 21-39).

Спірні правовідносини виникли з приводу захисту честі, гідності та ділової репутації фізичної особи, шляхом спростування недостовірної інформації.

Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до статей 28, 68 Конституції України кожен має право на повагу до його гідності та ніхто не може бути підданий такому поводженню, що принижує його гідність. Кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Таким чином, праву на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань відповідає обов`язок не поширювати про особу недостовірну інформацію та таку, що ганьбить її гідність, честь чи ділову репутацію.

Відповідно до частини 4 статті 32 Конституції України кожному гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім`ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації, а також право на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширенням такої недостовірної інформації.

Згідно ізстаттями 297, 299 ЦК України кожен має право на повагу до його гідності та честі, на недоторканність своєї ділової репутації.

При розгляді справ про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи суди повинні мати на увазі, що юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин: а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.

За правилами статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ізстаттею 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Пленум Верховного Суду України у постанові від 27 лютого 2009 року № 1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» у пунктах 9-12 роз`яснив судам, щовідповідачами у справі про захист гідності, честі чи ділової репутації є фізична або юридична особа, яка поширила недостовірну інформацію, а також автор цієї інформації.

Належним відповідачем у разі поширення оспорюваної інформації в мережі Інтернет є автор відповідного інформаційного матеріалу та власник веб-сайта, особи яких позивач повинен установитита зазначити в позовній заяві.

Якщо автор поширеної інформації невідомий або його особу та/чи місце проживання (місцезнаходження) неможливо встановити, а також коли інформація є анонімною і доступ до сайта - вільним, належним відповідачем є власник веб-сайта, на якому розміщено зазначений інформаційний матеріал, оскільки саме він створив технологічну можливість та умови для поширення недостовірної інформації.

Дані про власника веб-сайта можуть бути витребувані відповідно до положень ЦПК України в адміністратора системи реєстрації та обліку доменних назв та адреси українського сегмента мережі Інтернет.

В Україні відсутнє окреме правове регулювання (спеціальний закон) Інтернет-ЗМІ. До таких правовідносин підлягають застосуванню: Конституція України, ЦК України, закони України: «Про інформацію», «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні», «Про телебачення і радіомовлення», «Про захист персональних даних», «Про доступ до публічної інформації», «Про інформаційні агентства», «Про авторське право і суміжні права» тощо, а також міжнародні стандарти: Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод, Загальна декларація прав людини, Міжнародний пакт про громадянські і політичні права, прецедентна практика Європейського суду з прав людини, Резолюція Ради ООН «Про сприяння, захист та здійснення прав людини в Інтернет (05.07.2012), Рекомендація КМРЄ щодо посібника з прав людини для Інтернет-користувачів (СМ/Rec(2014)6) тощо.

Верховним Судом України, Верховним Судом щодо визначення належного відповідача у разі поширення інформації в мережі Інтернет, яку позивачі просять спростувати, сформовано сталу судову практику, у тому числі щодо фіксації (збір, надання) доказів, їх допустимість та достовірність, експертизи у сфері телекомунікаційних систем, дослідження змісту веб-сторінок, оцінки електронних доказів (копій) (постанова Великої Палати Верховного Суду від 07 грудня 2021 року у справі № 905/902/20, провадження № 12-52 гс 21, постанова Касаційного господарського суду у складі Верховного Судувід 18 березня 2021 року у справі № 927/791/18).

Власникивеб-сайтів та постачальники послуг хостингу, крім фізичних осіб, які не є суб`єктами господарювання, зобов`язані розміщувати у вільному доступі на власних веб-сайтах та (або) в публічних базах даних записів про доменні імена (WHOIS) достовірну інформацію про себе. Фізичні особи, які не є суб`єктами господарювання, розміщують у вільному доступі на веб-сайтах, власниками яких вони є, або в публічних базах даних записів про доменні імена (WHOIS) контактну інформацію власника веб-сайту, передбачену пунктом «в» цієї частини (частина 11 статті 52-1 Закону України «Про авторське право та суміжні права»).

Адміністрування адресного простору мережі Інтернет у домені. UA здійснюється недержавною організацією, функції якого здійснює об`єднання підприємств «Український мережевий інформаційний центр» (частина 3 статті 56 Закону України «Про телекомунікації», розпорядження Кабінету Міністрів України від 22 липня 2003 року № 447-р «Про адміністрування домену.UA»). ОП «Український мережевий інформаційний центр» акредитувало Центр компетенції для надання послуг, пов`язаних із фіксацією поширення інформації в Інтернет.

Зазначена інформація та вказана правова позиція судам регулярно доводилися у постановах Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 26 лютого 2020 року у справі № 742/3812/18, від 25 листопада 2020 року у справі № 753/7666/19, від 01 грудня 2021 у справі № 742/287/17, від 14 грудня 2022 року у справі № 454/2743/19.

Місцевим судом встановлено, що у публікаціях від 07 жовтня, 10 жовтня, 05 грудня 2023 року чітко зазначено їх автора – ОСОБА_33 , який не був залучений як відповідач у цій справі.

Пред`явлення позову до неналежного відповідача (неналежного складу відповідачів) є самостійною підставою для відмови в позові (постанова Верховного Суду від 18 жовтня 2023 року у справі № 300/808/19, постанова Верховного Суду від 07 грудня 2023 року у справі № 363/2300/20, постанову Верховного Суду від 13 грудня 2023 року у справі № 753/8710/21).

Вирішуючи спір, суд залежно від характеру правовідносин зобов`язаний визначити суб`єктний склад спору і норми матеріального права, які підлягають застосуванню, та, встановивши факт пред`явлення позову до неналежного відповідача, відсутність клопотань про заміну первісного відповідача належним відповідачем, незалучення до участі у справі співвідповідача, суд відмовляє в задоволенні позову саме із зазначених підстав (схожий за змістом висновок викладено в пункті 57 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22 вересня 2022 року у справі № 125/2157/19).

Визначення відповідачів, предмета і підстав спору є правом позивача. Натомість встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову – обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження (аналогічні правові висновки викладено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц, від 20 червня 2018 року у справі № 308/3162/15-ц, від 21 листопада 2018 року у справі № 127/93/17-ц, від 12 грудня 2018 року у справах № 570/3439/16-ц і № 372/51/16-ц).

Враховуючи наведені обставини, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що оскільки позивач в частині вимог, що стосуються публікацій на веб-сайті konkurent.ua від 07 жовтня, 10 жовтня, 05 грудня 2023 року, не залучила в якості відповідача автора цих публікацій ( ОСОБА_7 ) у цій частині позову необхідно відмовити у зв`язку з неналежністю складу відповідачів.

Також місцевим судом встановлено, що у публікаціях на веб-сайті konkurent.ua від 19 вересня та 21 жовтня 2023 року не зазначений їх автор, а тому належним відповідачем є власник веб-сайта, на якому розміщено зазначений інформаційний матеріал, оскільки саме він створив технологічну можливість та умови для поширення інформації.

Судом першої інстанції правомірно відхилено доводи відповідача про те, що він не є власником веб-сайту konkurent.ua, оскільки у відповідь на вимогу позивача спростувати інформацію, листом від 13 листопада 2023 року відповідач фактично визнав, що публікації здійснювалися його журналістами. У зв`язку з чим, за вимогам щодо публікацій від 19 вересня та 21 жовтня 2023 року належним відповідачем є саме до Товариство з обмеженою відповідальністю «Інформаційне агентство «Конкурент».

У статтях 3, 28 Конституції України визначено, що честь і гідність людини є найвищою соціальною цінністю, та передбачено, що кожен має право на повагу до його гідності.

Відповідно до частини 2 та 4 статті 13 ЦК України при здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб. При здійсненні цивільних прав особа повинна додержуватися моральних засад суспільства.

Відповідно до статті 10 Конвенції кожен має право на свободу вираження поглядів. Це право включає свободу дотримуватися своїх поглядів, одержувати і передавати інформацію та ідеї без втручання держави і незалежно від кордонів. Здійснення цих свобод, оскільки воно пов`язане з обов`язками і відповідальністю, може бути предметом таких формальностей, умов, обмежень або санкцій, що встановлені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського спокою, для охорони порядку або запобігання злочинам, для охорони здоров`я або моралі, для захисту репутації або прав інших осіб, для запобігання розголошенню конфіденційної інформації або для підтримання авторитету і безсторонності суду.

Пункт 2 статті 10 Конвенції дає можливість захищати репутацію інших осіб, тобто всіх людей, і цей захист поширюється і на політиків також, навіть коли вони не виступають як приватні особи; але в цьому разі вимоги такого захисту мають розглядатися у зв`язку з інтересами відкритого обговорення політичних питань (рішення Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) від 08 липня 1986 року в справі «Лінгенс проти Австрії»).

Згідно зі статтею 62 Конституції України один з основоположних принципів - презумпція невинуватості, а відповідно до статті 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей, праву кожної особи на свободу думки і слова, на вільне відповідає обов`язок не поширювати про іншу особу/осіб недостовірну інформацію.

Відповідно до пункту 15 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 лютого 2009 року № 1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної та юридичної особи» юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин: а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.

ЄСПЛ вказує, що слід розрізняти факти та оціночні судження. Наявність фактів можна довести, а правдивість оціночних суджень не можна (рішення ЄСПЛ від 08 липня 1986 року у справі «Лінгенс проти Австрії»).

Під поширенням інформації слід розуміти: опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв`язку; викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі.

У свою чергу, діловою репутацією є усталена оцінка особи, що ґрунтується на наявній інформації про її позитивні та негативні суспільно значимі діяння у певній сфері, що відома оточуючим.

Згідно із частиною 2 статті 30 Закону України «Про інформацію» оціночними судженнями, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовно-стилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири). Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.

Предметом судового захисту не можуть бути оціночні судження, думки, переконання, критична оцінка певних фактів і недоліків, які як вираження суб`єктивної думки і поглядів відповідача не можна перевірити щодо їх відповідності дійсності (на відміну від перевірки істинності фактів) і спростувати, що відповідає прецедентній судовій практиці ЄСПЛ при тлумаченні положень статті 10 Конвенції (зокрема, пункту 46 рішення від 08 липня 1986 року у справі «Лінгенс проти Австрії»).

Разом з тим слід відрізняти деякі висловлювання, які хоч і мають характер образи, однак в цілому в надрукованому тексті є оцінюючими судженнями з урахуванням вживаних слів та виразів з використанням мовно-стилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири).

Свобода преси дає громадськості одну з найкращих можливостей дізнатися про ідеї та позиції політичних лідерів і сформувати свій погляд на них. У більш загальному плані свобода політичних дискусій лежить в самій основі концепції демократичного суспільства, якою пройнята вся Конвенція. Відповідно, межі допустимої критики є ширшими, коли вона стосується власне політика, а не приватної особи. На відміну від останньої, перший неминуче і свідомо відкривається для прискіпливого аналізу кожного свого слова і вчинку як з боку журналістів, так і громадського загалу і, як наслідок, повинен виявляти до цього більше терпимості. Безсумнівно, пункт 2 статті 10 дає можливість захищати репутацію інших осіб, тобто всіх людей, і цей захист поширюється і на політиків також, навіть коли вони не виступають як приватні особи; але в цьому разі вимоги такого захисту мають розглядатися у зв`язку з інтересами відкритого обговорення політичних питань (рішення ЄСПЛ від 08 липня 1986 року у справі «Лінгенс проти Австрії»).

Оскільки політичнідіячі тапосадові особи,які обіймають публічні посади абоздійснюютьпублічну владуна місцевому,регіональному, національному чи міжнародному рівнях,вирішили апелюватидо довіри громадськості та погодилися «виставити» себе на публічне політичнеобговорювання,то вонипідлягають ретельному громадському контролю і потенційноможуть зазнатигострої тасильної громадськоїкритики узасобах масової інформації з приводу того, як вони виконували або виконують своїфункції. При цьому зазначені діячі та особи не повинні мати більшого захисту своєї репутації та інших прав порівняно з іншими особами.

У зв`язку з цим межа допустимої критики щодо політичного діяча чи іншої публічної особи або органу державної влади є значно ширшою, ніж окремої пересічної особи. Вказані особи неминуче відкриваються для прискіпливого висвітлення їх слів та вчинків і повинні це усвідомлювати.

Свобода вираження поглядів, гарантована пунктом 1 статті 10 Конвенції, становить одну з основних підвалин демократичного суспільства й одну з принципових умов його розвитку та умов самореалізації кожної особи. За умови додержання пункту 2 свобода вираження стосується не лише тієї «інформації» чи тих «ідей», які отримані належним чином або розглядаються як необразливі чи незначні, а й тих, що викликають образу, обурення або неспокій. Такими є вимоги плюралізму, терпимості й широти поглядів, без яких «демократичне суспільство» неможливе (рішення ЄСПЛ у справі «Гендісайд проти Сполученого Королівства» від 07 грудня 1976 року).

Право на наявність і можливість висловлювання власного судження, оцінки, думки, гарантоване. Це право закріплене і в статті 34 Конституції України. Оцінка є ставленням особи до певного явища або події, висловленням її поглядів та/або переконань. ЄСПЛ неодноразово зазначає, що вимогу доведення правдивості оціночного судження виконати неможливо, отже, ця вимога порушує свободу вираження думки як таку, а вона є основною складовою права, гарантованого статтею 10 Конвенції (рішення ЄСПЛ у справі «Лінгенс проти Австрії» від 08 липня 1986 року).

У Резолюції 1165 (1998) Парламентської Асамблеї Ради Європи зазначається, що публічними фігурами є особи, які обіймають державні посади і (або) користуються державними ресурсами, а також усі ті, хто відіграє певну роль у суспільному житті (у галузі політики, економіки, мистецтва, соціальній сфері, спорті чи в будь-якій іншій галузі.

Такі ж правові висновки зроблені у постановах Верховного суду від 11 липня 2018 року у справі №658/1795/17-ц, від 01 березня 2018 року у справі №757/54322/16-ц, від 21 серпня 2018 року у справі №607/4318/16-ц, від 20 червня 2018 року у справі №755/7842/16-ц.

Судом першої інстанції встановлено, та не заперечується сторонами, що позивач у цій справі є директором комунального підприємства, яке надає стоматологічні послуги у м. Луцьку, та публічною особою.

Враховуючи наведене, місцевий суд дійшов правильного висновку, що поширена відповідачем інформація є лише оціночним вираженням особистих поглядів щодо особи позивача, її висловлювань, критичною оцінкою діяльності, вираженням суб`єктивної думки і поглядів, а тому не підлягає спростуванню, оскільки кожен має право на свободу вираження поглядів у демократичному суспільстві.

Також не заслуговують на увагу доводи позивача про те, що окремі частини спірних публікацій містять недостовірні відомості про її життя та службову діяльність, є необґрунтованими, оскільки вирвані із контексту спірних публікацій, які носять в цілому критичний характер та виражають суб`єктивну думку про особу позивача з боку автора публікацій.

Судом першої інстанції правильного звернуто увагу на те, що відповідно до вищенаведеної практики Європейського суду з прав людини, межі допустимої критики щодо позивача є ширшими, оскільки вона стосується власне політика, а не приватної особи. На відміну від останньої, перший неминуче і свідомо відкривається для прискіпливого аналізу кожного свого слова і вчинку як з боку журналістів, так і громадського загалу і, як наслідок, повинен виявляти до цього більше терпимості.

Відповідно до висновку проведеної семантико-текстуальної (лінгвістичної) експертизи № СЕ-19/103-24/12861-ЛД 11 лютого 2025 року, критичні вислови стосовно особи позивача подані саме у формі оціночного судження. Одне фактичне твердження у публікації від 19 вересня 2023 року «Нагадаємо, що у робочому колективі міської стоматполіклініки розгорівся скандал після призначення нового медичного директора-Любові Яковчук-Качмар» не є таким, що поширює недостовірну інформацію стосовно особи позивача, оскільки сторонами не заперечується, що після призначення позивача на посаду та її службової діяльності дійсно відбулося ряд конфліктних ситуацій у колективі підприємства, про які йде мова далі у публікації.

З урахуванням наведених обставин, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що позовні вимоги про спростовування недостовірної інформації у публікаціях від 19 вересня 2023 року та 21 жовтня 2023 року є необґрунтованими та не підлягають до задоволення, оскільки спірні публікації носять критичний характер, містять особисті судження та переконання щодо особи позивача з боку відповідача, враховуючи, що межі допустимої критики щодо позивача, як публічної особи, є значно ширшими, ніж для приватної особи.

Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, серед іншого, належать і витрати на професійну правничу допомогу.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частини 3, 4 статті 137 ЦПК України).

Згідно із частиною 8 статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Відповідно до частини 3 статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

У своїй заяві про ухвалення додаткового рішення представник відповідача просив суд стягнути з позивача в користь відповідача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 40 000 грн.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу представником відповідача подано суду довіреність від 12 січня 2024 року, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії ВЛ № 961 від 29 вересня 2017 року, виписка з рахунку «Райффайзен Банк» від 17 січня 2024 року, ордер на надання правничої (правової) допомоги серії АС № 1081903 від 27 січня 2024 року, виписку по рахунку від 21 січня 2024 року, договір про надання професійної правничої допомоги № б/н від 12 січня 2024 року, акт приймання-передачі від 23 лютого 2026 року.

При визначенні суми витрат на правову допомогу в розмірі 40 000 грн суд першої інстанції врахував критерій реальності адвокатських послуг, а також критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Доводи апеляційної скарги були предметом дослідження судом першої інстанції, не спростовують висновків суду і не впливають на правильність рішення суду і додаткового рішення суду.

На підставі наведеного суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що рішення суду першої інстанції і додаткове рішення суду першої інстанції ухвалені з додержанням норм матеріального і процесуального права, підстав для їх скасування колегія суддів не вбачає.

Керуючись статтями 368, 374, 375, 381, 383, 384 ЦПК України, апеляційний суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу позивача ОСОБА_1 , поданою адвокатом Страшенко Анною Валеріївною, залишити без задоволення.

Рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 23 лютого 2026 року та додаткове рішення від 03 березня 2026 року в цій справі залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 25 червня 2026 року.

Головуючий

Судді :

Оригінал: reyestr.court.gov.ua