Постанова від 23 червня 2026 р. у справі №759/10678/26 — Святошинський районний суд міста Києва

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

ун. № 759/10678/26

пр. № 3/759/3014/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 червня 2026 року суддя Святошинського районного суду міста Києва Жмудь Вікторія Олексіївна за участю захисника Юзвенка В.Г., розглянувши матеріали, які надійшли з УПП в м. Києві ДПП, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, громадянина України, українця, який здобув неповну середню освіту, неодружений, не працює, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_1 11.04.2026 о 12 год. 10 хв., керуючи транспортним засобом велосипедом «SMLRO», який належить на праві власності ОСОБА_2 , та рухаючись по вул. Ак. Булаховського в м. Києві по пішохідному переходу через проїзну частину, не спішившись з велосипеда, створив перешкоду для руху автомобілю «Mitsubishi Outlander», д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_3 , внаслідок чого допустив зіткнення з даним автомобілем. При ДТП автомобіль отримав механічні пошкодження з матеріальними збитками. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 6.6 «в» Правил дорожнього руху України, за що відповідальність передбачена ст. 124 КУпАП.

У судове засідання ОСОБА_1 та інший учасник ДТП - ОСОБА_3 не прибули, про дату та час розгляду справи повідомлені належним чином, причини неявки не повідомили. Жодних клопотань на адресу суду не надходило.

У судовому засіданні адвокат ОСОБА_1 – Юзвенко В.Г. вважав за можливе розглянути справу за відсутності ОСОБА_1 , оскільки останній переюуває за кордоном, та іншого учасника ДТП - ОСОБА_3 .

Враховуючи наведене, вважаю за можливе розглянути справу за відсутності вказаних осіб.

У судовому засіданні адвокат ОСОБА_1 – Юзвенко В.Г. зазначив, що протокол про адміністративне правопорушення стосовного ОСОБА_1 є необґрунтованим, незаконним та таким, що не відповідає фактичним обставинам і нормам законодавства, оскільки рух на велосипеді по пішохідному переходу не є прямим порушенням пункту 6.6 «в» ПДР України, який забороняє рух по тротуарах і пішохідних доріжках, а не по пішохідних переходах. Першопричиною дорожньо-транспортної пригоди, що призвела до механічних пошкоджень, стало грубе порушення водієм ОСОБА_3 пункту 16.2 ПДР України, який безумовно зобов`язував її дати дорогу велосипедисту, що рухається прямо, при здійсненні повороту праворуч. Крім цього незважаючи на перебування ОСОБА_1 на пішохідному переході на дозволений сигнал світлофора, водій автомобіля не виконав свої обов`язки щодо надання переваги в русі. Також дії ОСОБА_1 не створювали небезпеки чи перешкоди для руху, оскільки він дотримувався Правил дорожнього руху та мав перевагу. Відсутні належні та допустимі докази, які б підтверджували його вину, а всі сумніви повинні тлумачитися на його користь. Також зазначив, що ОСОБА_1 , перетинаючи пішохідний перехід, сидів на велосипеді та рухався, відштовхуючись ногами від асфальту. Просив закрити провадження стосовно ОСОБА_1 про притягнення його до адміністративної відповідальності у зв`язку із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Вислухавши доводи захисника Юзвенка В.Г., ретельно дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, а саме: протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 637871 від 11.04.2026, який складений стосовно ОСОБА_1 ; схему місця дорожньо-транспортної пригоди від 11.04.2026, до якої в учасників пригоди не було зауважень; письмові пояснення ОСОБА_1 та ОСОБА_3 від 11.04.2026, надані ними одразу після дорожньо-транспортної пригоди, суддя дійшла такого висновку.

Згідно з ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Положеннями ст. 124 КУпАП встановлена адміністративна відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Відповідно до п. 6.6 «в» Правил дорожнього руху України велосипедисту забороняється рухатися по тротуарах і пішохідних доріжках (крім дітей до 7 років на дитячих велосипедах під наглядом дорослих).

Згідно з п. 26 постанови Пленуму ВСУ України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23.12.2005 № 14, суб`єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, може бути будь-яка особа, яка бере безпосередню участь у процесі руху на дорозі як пішохід, водій, пасажир, погонич тварин. При цьому пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна має бути наслідком порушення Правил дорожнього руху.

У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 11.04.2026 о 12 год. 10 хв., керував велосипедом «SMLRO», рухався по вул. Ак. Булаховського у м. Києві по пішохідному переходу через проїзну частину не спішився з велосипеда, та створив перешкоду для руху автомобілю «Mitsubishi Outlander», д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_3 , внаслідок чого допустив зіткнення з даним автомобілем.

Вказане підтверджується, як поясненнями самого ОСОБА_1 , які він надав одразу після ДТП та згідно з якими він рухався по наземному пішохідному переході на велосипеді на зелений сигнал світлофора, та відчув удар в бокову частину велосипеда внаслідок чого вилетів на капот автомобіля «Mitsubishi Outlander», д.н.з. НОМЕР_1 , так і поясненнями іншого учасника ДТП – ОСОБА_3 , відповідно до яких під час повороту праворуч, раптово на пішохідний перехід виїхав велосипедист і вона не встигла відреагувати, коли починала виконувати свій маневр - велосипедиста не було, схемою місця ДТП, до якої в учасників ДТП не було зауважень, характером та локалізацією пошкоджень, яких зазнав автомобіль внаслідок зіткнення.

Щодо твердження захисника ОСОБА_4 , що рух на велосипеді по пішохідному переходу не є прямим порушенням пункту 6.6 «в» ПДР України, який забороняє рух по тротуарах і пішохідних доріжках, а не по пішохідних переходах, спростовується, оскільки велосипедист вважається водієм немеханічного транспортного засобу. Щоб скористатися пішохідним переходом і набути статусу пішохода і відповідно отримати перевагу в русі, згідно з пунктом 1.10 ПДР «пішохід», особа повинна спішитися і вести велосипед у руках.

Також, щодо посилання захисника на п. 16.2 ПДР, який зобов`язує водія автомобіля при повороті дати дорогу велосипедистам, що рухаються прямо, то слід зазначити, що п. 16.2 ПДР регулює рух транспортних засобів, які рухаються по проїзній частині паралельно або по спеціально виділеній велосипедній доріжці чи велопереїзду. Оскільки ОСОБА_1 рухався не по дорозі чи велодоріжці, а раптово виїхав на пішохідний перехід, він діяв поза межами правового поля, передбаченого для водіїв транспортних засобів. Автомобіль має давати дорогу на переході лише пішоходам, яким ОСОБА_1 не був.

Таким чином, враховуючи, що по справі зібрано достатньо доказів, які не викликають сумнівів у своїй достовірності і допустимості, та які підтверджують вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, є всі підстави для притягнення його до адміністративної відповідальності та накладення на нього адміністративного стягнення в межах, установлених у санкції ст. 124 КУпАП, а саме у виді штрафу.

Положеннями ст. 401 КУпАП передбачено, що у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується судовий збір особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору встановлюється у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Вичерпний перелік осіб, які звільняються від сплати судового збору, міститься у ст. 5 вказаного Закону.

У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 не відноситься до осіб, які підлягають звільненню від сплати судового збору, а відтак, з нього слід стягнути судовий збір за ухвалення постанови про накладення адміністративного стягнення.

З огляду на вище викладене та керуючись 9, 23, 401, 124, 245, 251, 252, 280, 283-285, 294 КУпАП, п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», суддя,

ПОСТАНОВИЛА:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 50 (п`ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) грн 00 к.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір за винесення постанови про накладення адміністративного стягнення у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн 60 к.

Роз`яснити ОСОБА_1 , що штраф має бути сплачений не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження постанови - не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати правопорушником штрафу в вищезазначений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу та витрати на облік зазначених правопорушень.

Зобов`язати відділ державної виконавчої служби повідомити про виконання постанови шляхом повернення останньої на адресу суду з відміткою про її виконання.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення. Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Святошинський районний суд міста Києва.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова може бути пред`явлена до виконання протягом трьох місяців з наступного дня після набрання нею законної сили.

Суддя Святошинського

районного суду міста Києва В.О. Жмудь