Рішення від 22 червня 2026 р. у справі №758/10153/25 — Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/10153/25

Категорія 82

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 червня 2026 року м. Київ

Подільський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Петрова Д.В.,

при секретарі судового засідання Сідько І.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 в особі представника адвоката Комаренко Оксани Валеріївни до Подільського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Голяченко Марія Василівна, про скасування арешту майна,

У С Т А Н О В И В :

У липні 2025 року ОСОБА_1 в особі представника адвоката Комаренко О.В. звернулася до Подільського районного суду м. Києва із вищевказаною позовною заявою.

В обґрунтування заявлених вимог представник позивача зазначає, що 29.10.2005 між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 було зареєстровано шлюб, що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу Серії НОМЕР_1 .

Відповідно до свідоцтва про смерть Серії НОМЕР_2 , виданого Подільським відділом державної реєстрації смерті Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) - ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

10.07.2024 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Голяченко М.В. було відкрито спадкову справу № 27/2024, заведену після смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

10.07.2024 позивачка, як спадкоємець першої черги за законом, звернулась до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Голяченко М.В. із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом.

Проте, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Голяченко М.В. відмовлено позивачці у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на майно, яке залишилось після смерті ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , оскільки було виявлено арешт нерухомого майна, а саме кв. АДРЕСА_1 , яка належала померлому, накладений на підставі постанови про арешт майна боржника від 05.03.2018 Подільським РВДВС м. Київ ГТУЮ у м. Києві, обтяження № 26152490.

12.05.2025 позивачка звернулась до Подільського ВДВС у м. Києві ЦМУ МЮ (м. Київ) щодо підстав відкриття, закриття виконавчого провадження, надання можливості ознайомитись з матеріалами виконавчого провадження № НОМЕР_4.

У відповідь на вказану заяву позивачки, листом № 56 455, 56456 від 11.06.2025 Подільський ВДВС у м. Києві ЦМУ МЮ (м. Київ) повідомив про відмову у наданні доступу до виконавчого провадження.

Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об?єктів нерухомого майна щодо об?єкта нерухомого майна, отриманого нотаріусом, у Єдиному реєстрі заборон відчуження об?єктів нерухомого майна наявний арешт нерухомого майна, а саме квартири АДРЕСА_1 , яка належала померлому, накладений на підставі постанови про арешт майна боржника №3027154 від 05.03.2018 року у Подільському ВДВС м. Києві.

Як вбачається з даних Єдиного реєстру виконавчих проваджень, виконавче провадження № НОМЕР_4 завершено, як відомо позивачці, у зв?язку зі смертю неповнолітньої дитини на користь якої стягувались аліменти, а отже, арешт на нерухоме майно, накладений на підставі постанови про арешт майна боржника № НОМЕР_4 від 05.03.2018 року Подільським ВДВС у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) на даний час втратив чинність.

Оскільки Подільський ВДВС у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) відмовив у наданні до доступу до виконавчого провадження № НОМЕР_4, сторона позивача також заявляє клопотання про витребування матеріалів вказаного виконавчого провадження.

За вказаних обставин, наявність протягом тривалого часу нескасованого арешту з майна, накладеного у завершеному виконавчому провадженні, порушує права власника на мирне володіння своїм майном.

Тому, невжиття виконавчою службою за заявою позивачки заходів щодо скасування обтяжень майна її померлого чоловіка ОСОБА_3 , спадкоємцем якого є позивачка, застосованих постановою від 05.03.2018 року в рамках виконавчого провадження, яке завершено, є неправомірними.

Сторона позивача вважає, що не зняття відповідачем арешту з майна боржника у виконавчому провадженні при завершеному виконавчому провадженні є протиправною бездіяльністю органу державної виконавчої служби і порушене право позивачки підлягає захисту шляхом зобов?язання відповідача зняти арешт, враховуючи, що арешт майна має тимчасовий характер, як засіб забезпечення виконання, і його максимально можлива тривалість обмежена часовими рамками судового розгляду до прийняття процесуального рішення та відсутні дані того, що чинність арешту є доцільною та виправдовує таке втручання у права власності позивачки як майбутнього власника.

Представник позивача також зазначає, що скасувати арешт в іншому порядку неможливо, оскільки виконавче провадження, під час якого накладено арешт, закінчено. Тобто державний виконавець позбавлений можливості вирішити питання про звільнення майна з-під арешту у позасудовому порядку.

Отже, наявність накладеного обтяження порушує права позивачки належне користування, володіння та розпорядження своїм майном, що дає підстави для подачі даної позовної заяви, оскільки іншим шляхом відновити порушені права позивачки неможливо.

Ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 15.07.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Також, вказаною ухвалою суду витребувано у Подільського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) належним чином завірені копії матеріалів виконавчого провадження № НОМЕР_4, включаючи постанову про відкриття та закриття виконавчого провадження, накладення арешту на майно боржника.

27.08.2026 від представника Подільського ВДВС у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) на виконання вимог ухвали Подільського районного суду міста Києва № 758/10153/25 від 15.07.2025 направило виготовлені за допомогою автоматизованої системи виконавчого провадження матеріали виконавчого провадження № НОМЕР_4 та водночас повідомило суд що надати паперові копії матеріалів виконавчого провадження № НОМЕР_4 не вбачається за можливе у зв`язку із їх знищенням за закінченням строку зберігання.

Ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 15.04.2026 витребувано у приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Голяченко Марії Василівни копію спадкової справи № 27/2024, заведеної 10.07.2024 після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

04.06.2026 від приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Голяченко Марії Василівни на адресу суду надійшла належним чином засвідчена копія спадкової справи № 27/2024 заведеної 10.07.2024 після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В судове засідання позивач не з`явився, від представника позивача на адресу суду надійшла заява про розгляд справи без участі сторони позивача, представник позивача заявлені позовні вимоги підтримала, просила суд їх задовольнити.

Відповідач та третя особа в судове засідання не з`явилися, в заяві на адресу суду просили розгляд справи проводити без їх участі.

Дослідивши матеріали справи та проаналізувавши обставини в їх сукупності, надавши оцінку зібраним по справі доказам, виходячи зі свого внутрішнього переконання, яке ґрунтується на повному, об`єктивному та всебічному з`ясуванні обставин справи, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 29.10.2005 між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 було зареєстровано шлюб, що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу Серії НОМЕР_1 .

Відповідно до свідоцтва про смерть Серії НОМЕР_2 , виданого Подільським відділом державної реєстрації смерті Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) - ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

10.07.2024 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Голяченко М.В. було відкрито спадкову справу № 27/2024, заведену після смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

10.07.2024 позивачка, як спадкоємець першої черги за законом, звернулась до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Голяченко М.В. із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом.

Як вбачається з матеріалів спадкової справи, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Голяченко М.В. відмовлено позивачці у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на майно, яке залишилось після смерті ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , оскільки було виявлено арешт нерухомого майна, а саме кв. АДРЕСА_1 , яка належала померлому, накладений на підставі постанови про арешт майна боржника від 05.03.2018 Подільським РВДВС м. Київ ГТУЮ у м. Києві, обтяження № 26152490.

Окрім цього, згідно довідки, яка міститься в спадковій справі, станом на 06.05.2025 в спадковій справі наявна лише одна заява про прийняття спадщини, яка подана дружиною (позивачем у справі) померлого: ОСОБА_1 , яка прийняла спадщину шляхом постійного проживання з померлим та була зареєстрована разом з ним на момент його смерті.

Також, згідно норм ст. 1268 ЦК України, спадщину прийняв неповнолітній син померлого - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Як вбачається з матеріалів виконавчого провадження № НОМЕР_4, постановою старшого державного виконавця Подільського РДВС м. Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Полінським Б.А., 05.03.2018 було винесено постанову про арешт майна боржника.

Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об?єктів нерухомого майна щодо об?єкта нерухомого майна, отриманого нотаріусом, у Єдиному реєстрі заборон відчуження об?єктів нерухомого майна наявний арешт нерухомого майна, а саме квартири АДРЕСА_1 , яка належала померлому, накладений на підставі постанови про арешт майна боржника №3027154 від 05.03.2018 року у Подільському ВДВС м. Києві.

Як вбачається з даних Єдиного реєстру виконавчих проваджень, виконавче провадження № НОМЕР_4 завершено, як відомо позивачці, у зв?язку зі смертю неповнолітньої дитини на користь якої стягувались аліменти, а отже, арешт на нерухоме майно, накладений на підставі постанови про арешт майна боржника № НОМЕР_4 від 05.03.2018 року Подільським ВДВС у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) на даний час втратив чинність.

Згідно частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. 317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Відповідно до ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Статтею 391 ЦК України передбачене право власника майна вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Як випливає зі змісту статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення. Під способами захисту суб`єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав, як вплив на правопорушника. Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів передбачено статтею 16 ЦК України.

Статтею 16 ЦК України встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним із способів захисту є відновлення становища, яке існувало до порушення.

За частинами 1 та 5 статті 59 ЗУ Про виконавче провадження особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй а не боржникові, може звернутись до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту . У всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.

Статтею 41 Конституції України передбачено право кожного громадянина володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Згідно ст. 1 Першого Протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права. Статтею 10 Загальної декларації прав людини визначено, що кожна людина має право володіти майном як одноособово, так і разом з іншими. Ніхто не може бути безпідставно позбавлений свого майна.

Правовідносини. що виникли між сторонами у справі регулюються Законом України «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 року № 1404-VIII у редакцій чинній на момент виникнення обставин щодо накладення арешту.

Відповідно до ст. І Закону України «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 року № 1404-VIII, виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій, визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до ч.1 ст.59 Закону України «Про виконавче провадження» особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

При цьому, в порядку цивільного судочинства захист майнових прав здійснюється у позовному провадженні, а також у спосіб оскарження рішення, дії або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби.

У разі, якщо опис та арешт майна проводився державним виконавцем, скарга сторони виконавчого провадження розглядається в порядку, передбаченому розділом VII ЦПК України. Інші особи, які є власниками (володільцями) майна і які вважають, що майно, на яке накладено арешт, належить їм, а не боржникові, можуть звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту, що передбачено Законом України «Про виконавче провадження».

Такий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 02.10.2019 року № 904/51/19.

Спори, пов?язані з належністю майна, на яке накладений арешт, відповідно до статей 15 і 16 ЦПК України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства у позовному провадженні, якщо існує спір щодо визнання права власності на майно та однією зі сторін відповідного спору с фізична особа, крім випадків, коли розгляд таких справ відбувається за правилами іншого судочинства. (див. постанову Великої Палати Верховного Суду у постанові від 05 травня 2020 року у справі N? 554/8004/16 (провадження 14-431 цс19)).

У постанові ВС КЦС у справі № 463/3251/22 від 03.05.2023 р. зазначив, що установивши, що заявник як спадкоємець після смерті свого батька не був залучений стороною виконавчого провадження, в межах якого був накладений арешт на майно останнього, суди попередніх інстанцій - на думку ВС - дійшли правильного висновку, що спадкоємець не є суб?єктом права на подачу такої скарги в порядку ст. 447 ЦПК України, тобто не може звертатись зі скаргою на дії державного виконавця в межах виконавчого провадження, яке завершене. Законом у цьому випадку передбачений інший спосіб судового захисту порушеного права спадкоємця, яке може бути захищене в порядку позовного провадження шляхом подання позову про визнання права власності на спадкове майно і зняття із нього арешту.

Таким чином, оскільки підставами та предметом поданого позову є захист майнових прав позивачки щодо законності подальшого обтяження у вигляді арешту майна, належного на праві власності її померлому чоловікові ОСОБА_3 , накладеного в рамках виконавчого провадження, у якому позивачка не була боржником, суд зазначає, що позивачем обрано належний спосіб захисту шляхом подачі позову про скасування арешту.

Відповідно п.1 ч.1 ст.10 Закону № 1404-VIII від 02.06.2016 року «Про виконавче провадження», одним із заходів примусового виконання рішення є звернення стягнення на майно боржника.

Згідно ч. І ст.48 Закону України «Про виконавче провадження» звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилучені та примусовій реалізації.

Положеннями ч. ч. 1,2 ст.56 Закону N?1404-VIII передбачено, що арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення та накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна боржника.

Підстави для зняття арешту з майна боржника за рішенням суду або державним виконавцем визначені ст. 59 Закону №1404-VIII.

Відповідно та п. 1 ч.1 ст.10 Закону № 1404-VIII від 02.06.2016 року «Про виконавче провадження», одним із заходів примусового виконання рішення є звернення стягнення на майно боржника.

Згідно ч. 1 ст.48 Закону № 1404-VIII звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилучені та примусовій реалізації.

Положеннями ч.ч.1, 2 ст.56 Закону № 1404-VIII передбачено, що арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення та накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна боржника.

Підстави для зняття арешту з майна боржника за рішенням суду або державним виконавцем визначені статтею 59 Закону № 1404-VIII.

Частина І статті 40 Закону № 1404-VIII визначає, що у разі закінчення виконавчого провадження (крім офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, закінчення виконавчого провадження за судовим рішенням, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також, крім випадків не стягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження, не стягнення основної винагороди приватним виконавцем), повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв?язку із закінченням виконавчого провадження.

Виконавче провадження, щодо якого винесено постанову про його закінчення, не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом.

Про зняття арешту з майна (коштів) виконавець зазначає у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа, яка в день її винесення надсилається органу, установі, посадовій особі, яким була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно (кошти) боржника, а у випадках, передбачених законом, вчиняє дії щодо реєстрації припинення обтяження такого майна.

Відповідно до ч. 5 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження», у всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.

Таким чином, позов про зняття арешту з майна може бути пред`явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно).

Відповідно до висновку Верховного Суду України від 15 березня 2013 року у справі № 6-26цсІ3, вимоги особи, що ґрунтуються на її праві власності на арештоване майно, розглядаються за правилами, установленими для розгляду позовів про звільнення майна з-під арешту.

Згідно зі ст. 59 зазначеного Закону, особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

У разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. У всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.

Отже, позов про зняття арешту з майна боржника може бути пред`явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно).

На сьогодні позивач позбавлений можливості розпорядитися належним йому майном через наявність арешту. Таким чином, арешт накладений на майно порушує право власності позивача.

Згідно із ч.2 ст.50 Закону України «Про виконавче провадження», у разі якщо у виконавчому провадженні державним виконавцем накладено арешт на майно боржника, у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа до суду або іншого органу, який його видав, державний виконавець зазначає про зняття арешту, накладеного на майно боржника.

Відповідно до ч. ч. 1,2,3 ст.60 Закону України «Про виконавче провадження», особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. У разі прийняття судом рішення про зняття арешту з майна арешт з майна знімається за постановою державного виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. Копія постанови про зняття арешту з майна надсилається боржнику та органу (установі), якому була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно боржника. З майна боржника може бути знято арешт за постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, якщо виявлено порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом. Копія постанови начальника відділу державної виконавчої служби про зняття арешту з майна боржника не пізніше наступного дня після її винесення надсилається сторонам та відповідному органу (установі) для зняття арешту.

Враховуючи наявність накладеного арешту на майно, неможливість скасування арешту в позасудовому порядку та оскільки позивач в інший спосіб, крім звернення до суду з позовом про зняття арешту, захистити своє порушене право власності не може, суд приходить до висновку про необхідність захисту його права шляхом скасування такого арешту, оскільки позовні вимоги засновані на законі та знайшли своє повне підтвердження в ході судового розгляду.

При таких обставинах, суд дійшов до висновку про те, що позовна заява ОСОБА_1 в особі представника адвоката Комаренко Оксани Валеріївни до Подільського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Голяченко Марія Василівна, про скасування арешту майна підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 2, 10, 12, 13, 18, 43, 44, 76 - 81, 89, 141, 259, 263 - 265, 354 - 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд,

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 в особі представника адвоката Комаренко Оксани Валеріївни до Подільського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Голяченко Марія Василівна, про скасування арешту майна - задовольнити.

Скасувати арешт нерухомого майна, а саме квартири розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер обтяження: 26152490, яка належить ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , накладений на підставі постанови про арешт майна боржника від 05.03.2018 у виконавчому провадженні № НОМЕР_4 виданої Подільським відділом державної виконавчої служби у м. Києві ГТУЮ у м. Києві.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Повне найменування сторін та інших учасників справи:

-позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_3 ;

-відповідач - Подільський відділ державної виконавчої служби у м. Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), місцезнаходження: м. Київ, просп. Георгія Гонгадзе, буд. 5Б, код ЄДРПОУ: 34482497;

-третя особа - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Голяченко Марія Василівна, місцезнаходження: м. Київ, вул. Білоруська, буд. 5, оф. 28.

Суддя Дмитро ПЕТРОВ