Постанова від 24 червня 2026 р. у справі №758/7989/26 — Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/7989/26

3/758/3121/26

Категорія 146

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 червня 2026 року cуддя Подільського районного суду м.Києва Денисов О. О. , розглянувши справу про адміністративні правопорушення передбачені ст. 122-4, 124 КУпАП стосовно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП невідомо, адреса місця проживання: АДРЕСА_1 ,

ВСТАНОВИВ:

05 травня 2026 року, о 22 годині 30 хвилин, в м. Києві, по вулиці Кавалерідзе 1А, керувала автомобілем марки «Тойота», номерний знак (реєстраційний номер) НОМЕР_1 , при зміні напрямку руху не переконалася що це буде безпечно, недотрималася безпечного бокового інтервалу до нерухомого припаркованого автомобіля марки «Ауді», номерний знак (реєстраційний номер) НОМЕР_2 , та скоїла наїзд на нього. Внаслідок ДТП автомобілі марки «Тойота», номерний знак (реєстраційний номер) НОМЕР_1 та автомобіль марки «Ауді», номерний знак (реєстраційний номер) НОМЕР_2 , отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками, чим порушила п.10.1 ПДР України та вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП.

Також, 05 травня 2026 року, о 22 годині 30 хвилин, в м. Києві, по вулиці Кавалерідзе 1А, керувала автомобілем марки «Тойота», номерний знак (реєстраційний номер) НОМЕР_1 , будучи причетною до дорожньо-транспортної пригоди місце події залишила, чим порушила п.2.10.а ПДР України та вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ст. 122-4 КУпАП.

У судовому засіданні ОСОБА_1 провину в учиненому визнала, щиро розкаялась, підтвердила обставини викладені в протоколі.

Ст. 124 КУпАП, передбачає адміністративну відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Об`єктивна сторона даного адміністративного правопорушення виражається у порушенні учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Згідно вимог ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватись вимог Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, статтею 53 цього Закону передбачено, що юридичні та фізичні особи, винні в порушенні законодавства про дорожній рух, відповідних правил, нормативів і стандартів, несуть відповідальність згідно з законодавством України.

Відповідно до п.12.3 ПДР України, у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об`єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об`їзду перешкоди.

З огляду на наведені обставини та порушення п.2.3.б, п.10.1 та п.13.1 ПДР України, ОСОБА_1 підлягає адміністративній відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Щодо наявності вини у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП України суд зазначає наступне.

Ст. 122-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачає адміністративну відповідальність за залишення водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні.

Залишення місця дорожньо-транспортної пригоди, відповідно до п. 1.10 ПДР, - дії учасника дорожньо-транспортної пригоди, спрямовані на приховання факту такої пригоди або обставин її скоєння, які спричинили необхідність проведення поліцейськими заходів щодо встановлення (розшуку) цього учасника та (або) розшуку транспортного засобу.

Об`єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП виражається у залишенні місця дорожньо-транспортної пригоди особами, до якої вони причетні.

Обов`язковою ознакою складу даного правопорушення є суб`єктивна сторона, яка визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі прямого або непрямого умислу.

Згідно з вимогами п. 2.10а Правил дорожнього руху України, у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов`язаний негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди.

Винність ОСОБА_1 у вчиненні вищезазначених адміністративних правопорушень, встановлено дослідженими доказами в справі, зокрема:

- протоколами про вчинення адміністративних правопорушень серії ЕПР1 №660225, №660258 від 08 травня 2026 року, в якому зафіксовані обставини вчинення ОСОБА_1 адміністративних правопорушень;

- схемою місця ДТП від 05 травня 2026 року, яка складена у відповідності з вимогами Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС №1395 від 07.11.2015; на схемі зафіксовано: місце зіткнення, ділянку дороги, на якій відбулось ДТП, дорожні знаки та дорожню розмітку; стан покриття проїзної частини, а також, пошкодження, які автомобілі отримали внаслідок ДТП;

- рапортом інспектора взводу №1, роти №4, батальйону №4, полку №1 Робенко О., який підтвердив обставини викладені в протоколі;

- електронним рапортом №35394 від 05.05.2026, яким підтверджуються обставини викладені в протоколах про адміністративні правопорушення;

- письмовими поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , яка вказала, що розверталась на авто, а оскільки вулиця Кавалерідзе вузька і з одної сторони постійно припарковані автомобілі, не впоралась при розвороті на механічній коробці передач і зачепила правим переднім бампером автомобіль (задню ліву частину бамперу) припаркований на узбіччі. Вийшла з машини щоб подзвонити, але пес вискочив з машини і вона побігла за ним. Спіймала собаку, повернулась до машини і хвилин через 15 поїхала додому, оскільки і вона, і собака, були в стресі;

- письмовими поясненнями ОСОБА_2 , яка підтвердила фактичні обставини викладені в протоколі.

Враховуючи вищевикладене, вважаю, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, тобто порушення учасником дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів та склад адміністративного правопорушення ст. 122-4 КУпАП, зокрема, залишення водієм транспортного засобу, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні.

Оскільки ОСОБА_1 вчинила два правопорушення, суд вважає необхідним застосувати правила ч. 2 ст. 36 КУпАП, згідно якої, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.

ОСОБА_1 вчинила правопорушення, передбачені ст. 124 КУпАП та ст. 122-4 КУпАП, правопорушення, передбачене ст. 122-4 КУпАП, відноситься до числа більш серйозних, оскільки санкція цієї статті передбачає більш суворіше стягнення, ніж санкція ст. 124 КУпАП, тому адміністративне стягнення їй необхідно призначити в межах санкції, передбаченої ст. 122-4 КУпАП.

При призначенні стягнення, суд, відповідно до ст. 33 КУпАП, враховує характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Обставиною, що пом`якшує відповідальність правопорушниці за вчинене адміністративне правопорушення є щире каяття.

На підставі вищевказаного, з урахуванням особи та майнового стану правопорушниці, ступеню її вини, обставиною, що пом`якшує відповідальність є щире каяття, а також з урахуванням характеру вчиненого нею правопорушення, суд вважає, що ОСОБА_1 слід призначити стягнення у виді штрафу, в межах санкції, передбаченої ст. 122-4 КУпАП, що є достатньою мірою відповідальності з метою її виховання, а також запобігання вчиненню нових правопорушень.

Підстав для призначення правопорушниці будь-якого іншого стягнення, передбаченого санкцією ст. 122-4 КУпАП, суд не вбачає.

На підставі ч. 5 ст. 4, ст. 9 Закону України «Про судовий збір», ст. 40-1 КУпАП, у зв`язку з ухваленням судом постанови про накладення адміністративного стягнення, судовий збір підлягає стягненню з правопорушниці на користь держави в сумі 665 грн. 60 коп.

Керуючись ст. ст. 23, 33, ст. 124, 284, 287,294, 303, 307,308 КУпАП, суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП невідомо, адреса місця проживання: АДРЕСА_1 , визнати винною у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 122-4 КУпАП, ст. 124 КУпАП та накласти на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3400 (три тисячі чотириста) грн 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП невідомо, адреса місця проживання: АДРЕСА_1 , судовий збір у дохід держави в сумі 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн. 60 коп.

У разі несплати правопорушницею штрафу в установлений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушниці, роботи або за місцезнаходженням її майна в порядку, встановленому законом.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення, шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду через Подільський районний суд міста Києва.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Строк пред`явлення постанови до виконання три місяці з дня її винесення.

Суддя О. О. Денисов