Суд: Печерський районний суд міста Києва
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції
Дата: 15 квітня 2026 р.
Справа: №757/11668/26-п
Суддя: Юшков М. М.
печерський районний суд міста києва
Справа № 757/11668/26-п
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
16 квітня 2026 року суддя Печерського районного суду м.Києва Юшков М.М., розглянувши справу про адміністративне правопорушення відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1
про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення
ВСТАНОВИВ:
16 лютого 2026 року о 20:00 у м. Києві, бул.М.Міхновського, в районі буд.20, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Toyota Camry», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан алкогольного сп`яніння проводився у встановленому законом порядку зі згоди водія проводився за допомогою приладу «Драгер 6820». Результат позитивний - 1,64%, чим порушив п.2.9(а) Правил дорожнього руху України.
У судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, про дату та час розгляду провадження був повідомлений належним чином.
Адвоката Кузьміна К.О. надала письмові заперечення, в яких зазначила, що у матеріалах справи відсутні докази, які б підтверджували, що ОСОБА_1 керував автомобілем; працівниками поліції не роз`яснено ОСОБА_1 право на самостійне звернення до закладу охорони здоров`я з метою проведення огляду.
Як вбачається з матеріалів справи, 16.02.2026 щодо ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП, якою передбачена адміністративна відповідальність за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп`яніння.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, підтверджується:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР №593286 від 16.02.2026 (а.с.1);
- карткою адміністративного обліку (а.с.3);
- чеком від приладу «Drager Alcotest 6820» від 16.02.2026 з підписом ОСОБА_1 (а.с.4);
- актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів виписаного на ім`я ОСОБА_1 (а.с.5);
- CD з відеозаписом, на якому зафіксовані події, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення, а саме як ОСОБА_1 проходить у встановленому законом порядку огляд на стан алкогольного сп`яніння за допомогою газоаналізатора «Drager Alcotest 6820», результат тестування позитивний - 1,64% (а.с.8).
З переглянутого у судовому засіданні відеофайлу наявного у матеріалах справи вбачається, що автомобіль «Toyota Camry», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , перебуває на узбіччі дороги з увімкненими габаритами. За кермом автомобілю перебуває особа, яка в подальшому представляється як ОСОБА_1 . Працівник поліції під час спілкування з ОСОБА_1 виявляє у нього ознаки алкогольного сп`яніння та пропонує пройти огляд на місці зупинки на стан алкогольного сп`яніння, на що водій ОСОБА_1 погоджується. Поліцейський надає ОСОБА_1 запакований мундштук та прилад «Драгер» та інформує ОСОБА_1 про порядок проходження огляду, а також зазначає, що у разі виникнення питань з приводу проведення огляду водій може звернутись до нього. Після продуття ОСОБА_1 у газоаналізатор «Драгер» встановлено позитивний результат 1,64%, при цьому будь-яких зауважень ОСОБА_1 не висловлює, а навпаки підписує чек з результатами огляду. Крім того, відеозаписом зафіксовано, що на місці зупинки автомобілю окрім ОСОБА_1 інші особи відсутні. Далі на місце події прибуває син ОСОБА_1 , який під час спілкування не зазначав про те, що саме він керував та припаркував автомобіль. Надалі відеозаписом зафіксовано складання протоколу про адміністративне правопорушення.
Твердження сторони захисту про відсутність у матеріалах справи доказів керування автомобілем «Toyota Camry» ОСОБА_1 є безпідставними та повністю спростовуються наявними у справі відеозаписами. Зокрема, на відеозаписі чітко зафіксовано, що ОСОБА_1 перебуває на місці водія у транспортному засобі, який стоїть на узбіччі з увімкненими габаритними вогнями. При цьому будь-які інші особи в автомобілі чи поруч із ним відсутні. Крім того, син ОСОБА_1 , який згодом прибув на місце події, жодним чином не стверджував, що саме він керував цим транспортним засобом. Таким чином, факт перебування автомобіля під контролем ОСОБА_1 є очевидним і не викликає обґрунтованих сумнівів.
Доводи захисту про те, що працівники поліції не роз`яснили ОСОБА_1 право на самостійне звернення до закладу охорони здоров`я, є неспроможними та не можуть бути підставою для закриття провадження. Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 погодився на проведення огляду на місці зупинки за допомогою приладу «Drager» та без зауважень підписав роздрукований чек із позитивним результатом тесту, чим фактично підтвердив свою згоду з його показниками. Чинне законодавство, зокрема ст. 266 КУпАП, передбачає направлення особи до закладу охорони здоров`я виключно у разі її незгоди з результатами огляду на місці. Оскільки ОСОБА_1 результат тесту не оспорював і надалі самостійно до лікаря-нарколога не звертався, жодних порушень процедури огляду з боку працівників поліції допущено не було.
Аналіз інших доводів сторони захисту свідчить про їхній формальний характер. Наведені в запереченні твердження не містять посилань на обставини, які б спростовували склад інкримінованого ОСОБА_1 діяння або ставили під сумнів правомірність дій працівників поліції. Відтак, ці аргументи підлягають відхиленню як неспроможні.
Отже, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши все між собою у сукупності, суд приходить до висновку про доведеність вини ОСОБА_1 в тому, що він 16.02.2026 дійсно керував автомобілем «Toyota Camry», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 у стані алкогольного сп`яніння, чим вчинив правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.
З урахуванням викладеного, а також характеру вчиненого правопорушення, особи правопорушника, ступеню вини та інших вимог ст.33 КУпАП, а також безальтернативністі санкції ч.1 ст.130 КУпАП, суд приходить до висновку про необхідність накладення на винного адміністративного стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами, оскільки застосування саме такого стягнення буде достатнім для його виправлення і попередить нові правопорушення.
Відповідно до вимог ст.40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
На підставі викладеного, керуючись ч.1 ст.130, ст.ст.40-1, 283-285, 287, 289 Кодексу України про адміністративні правопорушення
ПОСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у дохід держави у розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок, та позбавити права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у сумі 605 (шістсот п`ять) гривень 60 (шістдесят) копійок.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду через Печерський районний суд м.Києва шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя: М.М.Юшков
Оригінал: reyestr.court.gov.ua