Суд: Оболонський районний суд міста Києва
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням
Дата: 17 червня 2026 р.
Справа: №756/878/26
Суддя: Майбоженко А. М.
18.06.2026 Справа № 756/878/26
Провадження № 2/756/3737/26
Унікальний № 756/878/26
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
(З А О Ч Н Е)
18 червня 2026 року Оболонський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді Майбоженко А.М.,
секретаря Приходько К.А.,
за участю:
позивачки ОСОБА_1 ,
третьої особи ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа ОСОБА_2 про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням,
В С Т А Н О В И В:
Позивачка звернулась до суду в порядку цивільного судочинства із позовом до відповідачів про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням, в якому просить визнати відповідачів такими, що втратили право користування квартирою, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 .
Посилалася на те, що вона є наймачем квартири АДРЕСА_2 на підставі ордеру, виданого 10.03.1981 року виконавчим комітетом Мінською районної ради народних депутатів міста Києва на житлове приміщення чоловіку позивачки ОСОБА_5 . Чоловік позивачки помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В цій квартирі вона зареєстрована та проживає.
Відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , які є донькою та онукою позивачки, також зареєстровані в цій квартирі, однак не проживають більше 20 років, в утриманні житла участі не беруть. Реєстрація їх місця проживання за вищевказаною адресою змушує ОСОБА_1 сплачувати надмірні кошти за комунальні послуги, які нараховуються на всіх зареєстрованих осіб.
З цих підстав, просить визнати ОСОБА_3 , ОСОБА_4 такими, що втратили право користування житловим приміщенням, а саме квартирою АДРЕСА_2 .
Позивачка у судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі, просила позов задовольнити та не заперечував проти заочного розгляду справи.
Відповідачі в судове засідання не з`явилися, про день, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, причини неявки суду невідомі.
Суд вважає за можливе розглянути справу у відповідності до ст.ст.280, 281 ЦПК України на підставі наявних у справі доказів, оскільки позивачка не заперечує проти заочного розгляду справи, а від відповідачки, яка належним чином повідомлена про час і місце розгляду справи, відомостей про причини неявки не надійшло.
Заслухавши пояснення учасників справи, показання свідків, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню у зв`язку з наступним.
Судом встановлено, що позивачка є наймачем квартири АДРЕСА_2 , на підставі ордеру виданого 10.03.1981 року виконавчим комітетом Мінською районної ради народних депутатів міста Києва на житлове приміщення чоловіку позивачки ОСОБА_5 .
Чоловік позивачки помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Крім позивачки в цій квартирі мають зареєстроване місце проживання відповідачі ОСОБА_3 з 04.06.1991 та ОСОБА_6 з 12.02.1991, які є її донькою та онукою.
Відповідачі в квартирі не проживають понад 20 років, речі в квартирі відсутні, участі в оплаті житлово - комунальних послуг не приймають, що підтверджується зібраними у справі доказами.
Так, позивачка, допитана в якості свідка, пояснила, що немає платити за тих людей, які не проживають в даній квартирі. З 2000 року донька ОСОБА_3 проживає за межами країни, в країні Ізраїль, останній раз приїжджала до України в 2017 році. Свою онуку ОСОБА_4 не бачила з 2001 року, вона має свою сім`ю та проживає в Ізраїлі. На разі проживає зі своїм сином ОСОБА_2 , його жінкою ОСОБА_7 , та їхніми дітьми ОСОБА_8 та ОСОБА_9 .
Третя особа ОСОБА_2 - син позивачки, був допитаний в якості свідка, пояснив, що це потрібно для того щоб приватизувати квартиру.
Свідок ОСОБА_10 - сусідка, проживає за адресою: АДРЕСА_3 , пояснила, що з 1980 проживає в даному будинку, вони мають гарні сусідські відносини з позивачкою. Пояснила, що ОСОБА_3 поїхала в Ізраїль в 1990х роках, декілька разів приїжджала погостити, приблизно 10 років назад бачила її в останній раз. ОСОБА_4 є донькою ОСОБА_2 від першого шлюбу, не бачила її ніколи.
Свідок ОСОБА_11 - сусідка, яка проживає у квартирі АДРЕСА_4 спірного будинку. Проживає в даній квартирі приблизно 17 років. Повідомила, що ОСОБА_3 не бачила приблизно 10 років, а доньку ОСОБА_12 взагалі не бачила.
Згідно ст.72 ЖК України, визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, проводиться в судовому порядку.
Аналіз статей 71,72 ЖК України дає підстави для висновку, що особа може бути визнана такою, що втратила право користування жилим приміщенням за двох умов: непроживання особи в жилому приміщенні більше шести місяців та відсутність поважних причин.
Початок відліку часу відсутності визначається від дня, коли особа залишила приміщення. Повернення особи до жилого приміщення, яке вона займала, перериває строк тимчасової відсутності. При тимчасовій відсутності за особою продовжує зберігатись намір ставитися до жилого приміщення, як до свого постійного місця проживання, тому при розгляді позову про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням суд повинен ретельно дослідити обставини, які мають значення для встановлення причин довготривалої відсутності.
Аналогічні роз`яснення містяться у п. 10 постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 12 квітня 1985 року «Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України», відповідно до якого у справах про визнання наймача або члена його сім`ї такими, що втратив право користування житловим приміщенням (ст. 71 ЖК України), необхідно з`ясовувати причини відсутності відповідача понад встановлені строки. У разі їх поважності (перебування у відрядженні, у осіб, які потребують догляду, внаслідок неправомірної поведінки інших членів сім`ї тощо) суд може продовжити пропущений строк.
Такого правового висновку щодо застосування положень ст.ст. 71,72 ЖК України дійшов і Верховний Суд у постанові від 24.10.2018 року у справі № 490/12384/16-ц та у постанові від 22.11.2018 року у справі № 760/13113/14-ц, що враховуються судом у даній справі у відповідності до положень ч. 4 ст. 263 ЦПК України.
Враховуючи те, що відповідачі в спірній квартирі не проживають без поважних причин понад шість місяців, суд вважає, що ОСОБА_3 та ОСОБА_4 втратили право користування квартирою АДРЕСА_2 , що свідчить про обгрунтованість позовних вимог та необхідність їх задоволення судом.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України суд присуджує з відповідачів на користь позивача судовий збір у сумі 1 331,20 грн. з кожної.
Керуючись ст. ст.5, 12, 13, 81, 259, 263, 264, 265, 280, 281 ЦПК України, суд -
У Х В А Л И В:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа ОСОБА_2 про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням - задовольнити.
Визнати ОСОБА_3 такою, що втратила право користування житловим приміщенням, а саме - квартирою АДРЕСА_2 .
Визнати ОСОБА_4 такою, що втратила право користування житловим приміщенням, а саме - квартирою АДРЕСА_2 .
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 1 331 (одна тисяча триста тридцять одна) гривня 20 копійок судового збору.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 1 331 (одна тисяча триста тридцять одна) гривня 20 копійок судового збору.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків невідомо, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків невідомо, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
Третя особа: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , реєстраційний номер облікової картки платника податків невідомо, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана позивачем протягом тридцяти днів з дня складання його повного тексту до Київського апеляційного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя А.М.Майбоженко
Оригінал: reyestr.court.gov.ua