Постанова від 21 травня 2026 р. у справі №756/3464/26 — Оболонський районний суд міста Києва

22.05.2026 Справа № 756/3464/26

№ 3/756/1412/26

№ 756/3464/26

П О С Т А Н О В А

іменем України

22 травня 2026 року суддя Оболонського районного суду м. Києва Дев`ятко В.В., розглянувши справу про адміністративне правопорушення стосовно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1

за ст. 124, ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

в с т а н о в и в:

15 лютого 2026 року, близько 15 год. 04 хв., ОСОБА_1 , керуючи автомобілем марки «Skoda Fabia», реєстраційний номер НОМЕР_1 , по проспекту Володимира Івасюка, 12-Ж у м. Києві, у разі виявлення небезпеки для руху не вжив заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу, не дотримався безпечного бокового інтервалу, внаслідок чого здійснив наїзд на припарковані автомобілі марки «BMW X1», реєстраційний номер НОМЕР_2 та «Volkswagen Touareg», реєєстраційний номер НОМЕР_3 , внаслідок чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження.

Крім того, 15 лютого 2026 року, близько 17 год. 01 хв., ОСОБА_1 керував транспортним засобом Skoda Fabia», реєстраційний номер НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп`яніння: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, порушення мови. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку відмовився.

Будучи неодноразово належним чином повідомленим про дату, час і місце розгляду матеріалів про притягнення до адміністративної відповідальності за статтями 124 та 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КпАП України), ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився та не повідомив суду про поважні причини свого неприбуття.

У судовому засіданні захисник ОСОБА_1 – адвокат Литвин Анна Олександрівна, зазначила, що протокол серії ЕПР1 № 592115 за ч. 1 ст. 130 КУпАП та протоколи серії ЕПР1 № 592149 і № 592177 за ст. 124 КУпАП складені необґрунтовано, а висновки працівників поліції ґрунтуються виключно на суб`єктивному візуальному сприйнятті фізіологічного стану ОСОБА_1 .

Також захисник вказувала, що після дорожньо-транспортної пригоди у ОСОБА_1 стався гострий напад мігрені з аурою, що супроводжувався дезорієнтацією, порушенням координації рухів та мовлення, а тому ознаки, які працівники поліції сприйняли як ознаки алкогольного сп`яніння, фактично були наслідком погіршення стану здоров`я. Захисник посилалась на результати судово-токсикологічних досліджень, відповідно до яких у крові та сечі ОСОБА_1 не виявлено спиртів, та вважала, що такі висновки спростовують наявність у нього стану алкогольного сп`яніння і виключають умисел на відмову від проходження огляду.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень.

Відповідно до положень ст. 9 КпАП України адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Положеннями ст. 251 КпАП України передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами та іншими документами.

Відповідно до ст. 252 КпАП України орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

З матеріалів справи вбачається, що вина ОСОБА_1 підтверджується:

- даними, що містяться у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 592115 за ч. 1 ст. 130 КУпАП та протоколах серії ЕПР1 № 592149 і № 592177 за ст. 124 КУпАП, в яких зафіксовано факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом з ознаками алкогольного сп`яніння та вчинення дорожньо-транспортної пригоди з автомобілями: «BMW X1», реєстраційний номер НОМЕР_2 та «Volkswagen Touareg», реєєстраційний номер НОМЕР_3 ;

- схемами місць ДТП від 15.02.2026, з яких убачається розміщення транспортних засобів, характер і локалізація пошкоджень, які транспортні засоби отримали внаслідок даної дорожньо-транспортної пригоди;

- поясненнями свідка ОСОБА_2 , яка вказала що саме ОСОБА_1 перебував за кермом та вчинив дорожньо-транспортну пригоду з ознаками алкогольного сп`яніння;

- відеозаписами з нагрудних камер патрульних поліцейських, з яких вбачається, що ОСОБА_1 відмовився пройти в установленому Законом порядку огляд на стан алкогольного сп`яніння.

Таким чином, наявні достатні підстави вважати, що ОСОБА_1 порушив пункти 2.5, 2.3.б та 12.3 Правил дорожнього руху, тобто вчинив адміністративні правопорушення, передбачені ст. 124, ч. 1 ст. 130 КпАП України.

Суд розцінює невизнання вини ОСОБА_1 як спосіб захисту, обраний правопорушником з метою уникнення відповідальності.

Більше того, з відеозаписів з нагрудних камер працівників поліції вбачається, що після виявлення у ОСОБА_1 ознак алкогольного сп`яніння останньому було вручено направлення на проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку в КНП «Соціотерапія».

Окрім цього, з відеозапису з нагрудних камер працівників поліції свідок ОСОБА_2 вказала, що саме ОСОБА_1 перебував за кермом автомобіля «Skoda Fabia» під час дорожньо-транспортної пригоди. Крім того, свідком було надано відеозапис, на якому зафіксовано момент дорожньо-транспортної пригоди та рух транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 .

Між тим, під час розгляду справи у суді стороною захисту не надано належних та допустимих доказів того, що ОСОБА_1 після складання протоколу про адміністративне правопорушення самостійно, у строки та в порядку, визначеному п. 9 розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, пройшов огляд у лікаря-нарколога, результати якого могли б спростовувати обставини, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення.

Посилання сторони захисту на відсутність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення суд оцінює критично, оскільки такі доводи спростовуються сукупністю досліджених у судовому засіданні доказів.

Наведені докази узгоджуються між собою, а також із протоколами про адміністративні правопорушення, схемою місця ДТП, письмовими поясненнями свідків, направленням на огляд та відеозаписами з нагрудних камер працівників поліції.

При цьому, суд позбавлений можливості самостійно здійснювати збирання доказів на користь сторони захисту чи сторони обвинувачення, оскільки в такому випадку буде порушено принцип незалежності та безсторонності суду, гарантований ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Перевіркою матеріалів справи судом не встановлено істотних порушень вимог чинного законодавства при складанні протоколів про адміністративні правопорушення, оскільки дії працівників поліції відповідали вимогам ст. 266 КУпАП та Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння.

Суд зазначає, що юридично значимим фактом для притягнення особи до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП є саме відмова водія від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку.

Даючи оцінку дослідженим доказам як окремо, так і в їх сукупності, з урахуванням вимог ст. 252 КУпАП, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, повністю доведена належними та допустимими доказами, які узгоджуються між собою та відповідають фактичним обставинам справи, встановленим у судовому засіданні.

Відповідно до ст. 33 КпАП України суд при накладенні стягнення за адміністративне правопорушення, враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини.

Обставин, що обтяжують відповідальність правопорушника, судом не встановлено.

Обставин, що пом`якшують відповідальність правопорушника, судом не встановлено.

Враховуючи викладене, з метою запобігання вчинення у подальшому нових правопорушень, суд вважає за необхідне накласти на ОСОБА_1 стягнення у виді штрафу в межах санкції інкримінованої статті КпАП України з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Разом з цим, вирішуючи питання щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП, суд враховує, що відповідно до ч. 2 ст. 38 КУпАП, якщо справи про адміністративні правопорушення підвідомчі суду, адміністративне стягнення може бути накладено не пізніше як через три місяці з дня вчинення правопорушення.

З матеріалів справи вбачається, що адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП, вчинено 15.02.2026. На момент розгляду справи тримісячний строк накладення адміністративного стягнення, передбачений ст. 38 КУпАП, сплив, а тому суд позбавлений можливості накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення за ст. 124 КУпАП, навіть за умови встановлення його вини у вчиненні вказаного правопорушення.

Відповідно до п. 7 ст. 247 КУпАП, провадження у справі не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі закінчення на момент розгляду справи строків, передбачених ст. 38 КУпАП. Отже, ОСОБА_1 підлягає визнанню винуватим за ст. 124 КУпАП, однак провадження у цій частині підлягає закриттю у зв`язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення.

Керуючись статтями 33, 38, 40-1, 124, ч. 1 ст. 130, п. 7 ст. 247 КпАП України, ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», суд

п о с т а н о в и в:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КпАП України, та застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави за винесення постанови про накладення адміністративного стягнення в сумі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 665 грн. 60 коп.

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КпАП України та закрити провадження у справі у зв`язку з закінченням на момент розгляду справи строків, передбачених ч. 2 ст. 38 КпАП України.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Оболонський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня її винесення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Строк пред`явлення постанови до виконання – три місяці.

Суддя В.В. Дев`ятко