Рішення від 22 червня 2026 р. у справі №754/9446/26 — Деснянський районний суд міста Києва

Номер провадження 2/754/10335/26

Справа №754/9446/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

23 червня 2026 року м. Київ

Деснянський районний суд м. Києва у складі головуючої судді Коваленко І.І.

за участю секретаря судового засідання Гуцул Д.Г.

розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги у розмірі 159 751,51 грн,

Стислий виклад позицій сторін

29.09.2025 року Позивач надіслав до суду позовну заяву у цій справі. Позивач просить стягнути з Відповідачів солідарно заборгованість за житлово-комунальні послуги у розмірі 159 751,51 грн станом на 31.08.2025, що складається з наступних категорій:

1) Заборгованість за послуги, спожиті до 01.05.2018: Централізованого гарячого водопостачання: 603,71 грн.

2) Заборгованість за послуги, спожиті з 01.05.2018 по 31.10.2021: Централізованого опалення: 13 096,00 грн. Інфляційна складова: 104,45 грн. Три відсотки річних: 28,71 грн. Централізоване постачання гарячої води: 25 859,87 грн. Інфляційна складова: 4 473,78 грн. Три відсотки річних: 1 228,50 грн.

3) Заборгованість за послуги, спожиті з 01.11.2021: Постачання теплової енергії: 39 064,70 грн. Інфляційна складова: 6 758,19 грн. Три відсотки річних: 1 855,76 грн. Пеня: 1 247,05 грн. Постачання гарячої води: 35 416,45 грн. Інфляційна складова: 4 805,23 грн. Три відсотки річних: 1 337,15 грн. Пеня: 1 626,84 грн.

4) Заборгованість за абонентське обслуговування: Постачання теплової енергії: 1 557,02 грн; Постачання гарячої води: 1 669,87 грн. Заборгованість з обслуговування вузла комерційного обліку централізованого опалення у розмірі 56,42 грн.

Також Позивач просить покласти на Відповідачів судовий збір у сумі 3 028,00 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що Відповідачі, будучи споживачами послуг централізованого опалення та гарячого водопостачання, що надаються Позивачем за адресою: АДРЕСА_1 , не виконали своїх зобов`язань з оплати за спожиті послуги. Тому вони, як дієздатні особи, що проживають та/або зареєстровані за вказаною адресою, відповідають солідарно за накопичену заборгованість з оплати житлово-комунальних послуг.

Позивач у позовній заяві та заяві про ухвалення заочного рішення просив розглянути справу за наявними матеріалами справи без участі представника.

Відповідачі не скористалися своїм правом на подання відзиву на позов.

КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ ТА ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ

25.05.2026 справа за результатами автоматизованого розподілу судової справи між суддями передана головуючій судді Коваленко І.І.

Суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

Відповідачі у судове засідання не з`явилися, були повідомлені належним чином про судове засідання. Суд надсилав повідомлення про виклик до суду, зокрема, у вигляді SMS-повідомлення, яке було успішно доставлено Відповідачу ОСОБА_1 28.05.2026.

Суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) Відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) Відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) Відповідач не подав відзив; 4) Позивач не заперечує проти такого вирішення справи. У разі участі у справі кількох Відповідачів заочний розгляд справи можливий у випадку неявки в судове засідання всіх Відповідачів (частина перша, частина друга статті 280 ЦПК України).

Позивач не заперечував проти ухвалення заочного рішення.

Вирішення питання щодо проведення заочного розгляду справи належить до дискреційних повноважень суду. Суд першої інстанції має право ухвалювати заочне рішення за першої неявки у судове засідання відповідача (постанова Верховного Суду від 11.04.2018 у справі № 478/256/16-ц).

Суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення), про що згідно зі статтею 281 ЦПК України постановив ухвалу про заочний розгляд справи без оформлення окремого документа.

Судовий розгляд справи здійснювався без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу через неявку в судове засідання всіх учасників справи (частина друга статті 247 ЦПК України).

УСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ОБСТАВИНИ, ЗМІСТ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН ТА ЇХ ОЦІНКА

Відповідно до витягу з реєстру територіальної громади м. Києва у квартирі за адресою: АДРЕСА_1 зареєстровані, зокрема, такі повнолітні особи: ОСОБА_1 ( з 24.02.2006 року ), ОСОБА_2 ( з 23.05.2006 року ), ОСОБА_3 ( з 24.02.2006 року ) (надалі Споживачі).

Співвласники багатоквартирного будинку, у якому Відповідачі мають зареєстроване місце проживання, не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали з виконавцем комунальної послуги відповідний договір.

Споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Відсутність договору про надання житлово-комунальних послуг сама по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі. Під час розгляду справи про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги визначальним є встановлення факту надання обслуговуючою організацією (позивачем) житлово-комунальних послуг особам, які є їх споживачами (відповідачу), та правильність нарахування заборгованості за житлово-комунальні послуги (постанова Верховного Суду від 30.03.2026 у справі № 2029/2-2032/11).

Позивач у справі надає послуги з постачання теплової енергії, постачання гарячої води, які належать до житлово-комунальних послуг відповідно до пункту другого частини першої статті 5 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" від 09.11.2017 № 2189-VIII (надалі Закон про ЖКП). Послуга з постачання гарячої води, а в опалювальний період послуга з постачання теплової енергії для потреб опалення надаються згідно з умовами договору, що укладається відповідно до типових індивідуальних договорів про надання послуги за правилами статей 13 і 14 Закону про ЖКП.

Послуга надається споживачу згідно з умовами типового договору про надання послуги. Зокрема, Типовий індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії та Типовий індивідуальний договір про надання послуги з постачання гарячої води затверджені постановами Кабінету Міністрів України, про що Позивач повідомив на власному вебсайті https://kte.kmda.gov.ua/ukladannya-dogovoru-z-kp-kyyivteploen/. Ці договори є публічними договорами приєднання.

Зокрема, з 01.05.2018 до 31.10.2021 КП "Київтеплоенерго" було виконавцем послуг з централізованого опалення та з централізованого постачання гарячої води (послуги з ЦО/ЦПГВ), а з 01.11.2021, у зв`язку із зміною законодавства, Позивач є виконавцем послуг постачання теплової енергії та з постачання гарячої води (послуги з ТЕ/ПГВ).

КП "Київтеплоенерго" також є правонаступником ПАТ "Київенерго" щодо права вимоги заборгованості за послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання, надані до 01.05.2018 року. КП "Київтеплоенерго" має право вимагати сплату заборгованості, що виникла до 01.05.2018. На підставі Договору про відступлення права вимоги (цесії) від 11.10.2018 № 602-18, укладеного між ПАТ "Київенерго" та КП "Київтеплоенерго", до Позивача перейшло право вимоги цього боргу.

Відповідачі у справі є індивідуальними споживачами, які отримують житлово-комунальну послугу для власних потреб відповідно до умов цих типових договорів (пункт 6 частини першої статті 1 Закону про ЖКП).

Вони, як індивідуальні споживачі, зобов`язані здійснювати оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором, і не звільняються від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору. Вони мають обов`язок оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами, а саме не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом, тобто у строки, встановлені у пункті 34 договорів (пункт 5 частини другої статті 7, частина перша статті 9 Закону про ЖКП).

При цьому, споживач має право на неоплату вартості комунальних послуг ( крім постачання теплової енергії ) у разі їх невикористання (за відсутності приладів обліку) за період тимчасової відсутності в житловому приміщенні (іншому об`єкті нерухомого майна) споживача та інших осіб понад 30 календарних днів, за умови підтвердження відповідними доказами згідно з умовами договорів про надання комунальних послуг (пункт 6 частини першої статті 7 Закону про ЖКП).

Водночас споживач має право на неоплату вартості послуг з постачання гарячої води у разі їх невикористання ( за відсутності приладів обліку ) за період тимчасової відсутності в житловому приміщенні (іншому об`єкті нерухомого майна) споживача та інших осіб понад 30 календарних днів за умови надання виконавцю заяви та підтвердження відповідними матеріалами (зокрема, довідки з місця тимчасового проживання, роботи, лікування, навчання, проходження військової служби (у тому числі отримані в іноземній державі), відбування покарання тощо, іншого документа, що підтверджує право на виїзд з України чи в`їзд в Україну у відповідний період часу) в електронній або паперовій формі відповідно до умов договору; це право не звільняє споживача від зобов`язання відшкодовувати витрати теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкової системи гарячого водопостачання (за наявності циркуляції) ( підпункт 7 пункту 43 Правил надання послуги з постачання гарячої води та типових договорів про надання послуги з постачання гарячої води, що затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1182 (надалі Правила № 1182 ).

У такому разі індивідуальний споживач зобов`язаний інформувати протягом місяця виконавця про зміну власника житла (іншого об`єкта нерухомого майна) шляхом надання виконавцю витягу або інформації з Реєстру речових прав на нерухоме майно та про фактичну кількість осіб, які постійно проживають у житлі споживача, у випадках та порядку, передбачених договором. Інформувати виконавця про тимчасову відсутність в житловому приміщенні (іншому об`єкті нерухомого майна) споживача та інших осіб понад 30 календарних днів (за відсутності приладів обліку); якщо період відсутності споживача та інших осіб перевищує шість місяців, споживач для реалізації права на неоплату вартості послуги у разі її невикористання (за відсутності приладів обліку) у місячний строк з моменту закінчення кожного шестимісячного періоду зобов`язаний надавати виконавцю оновлену заяву з відповідними підтвердними матеріалами в електронній або паперовій формі ( підпункти 11, 11-1 пункту 45 Правил № 1182 ).

У справі, що розглядається, Відповідачі не довели наявність обставин, з якими Закон встановлює право на неоплату вартості послуг з постачання гарячої води у разі їх невикористання.

У контексті житлово-комунальних послуг, Відповідачі мають солідарний обов`язок, встановлений частиною третьою статті 9 Закону про ЖКП, яка визначає, що дієздатні особи, які проживають та/або зареєстровані у житлі споживача, користуються нарівні зі споживачем усіма житлово-комунальними послугами та несуть солідарну відповідальність за зобов`язаннями з оплати житлово-комунальних послуг.

Солідарний обов`язок виникає у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов`язання. У разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо (стаття 541, частина перша статті 542 ЦК України).

При цьому, згідно з частиною другою статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

Також відповідно до статті 26 Закону про ЖКП у разі несвоєчасного здійснення платежів за житлово-комунальні послуги споживач зобов`язаний сплатити пеню в розмірі, встановленому в договорі, але не вище 0,01 відсотка суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100 відсотків загальної суми боргу.

Правова норма щодо відповідальності боржника за несвоєчасне здійснення оплати за житлово-комунальні послуги у вигляді пені не виключає застосування правових норм, встановлених у частині другій статті 625 ЦК України (постанова Верховного Суду від 20.06.2018 у справі № 161/19064/15-ц).

Отже, у спірних правовідносинах дієздатні особи, які проживають та/або зареєстровані у житлі, несуть солідарну відповідальність за зобов`язаннями з оплати житлово-комунальних послуг. Наявність факту проживання та/або реєстрації особи у житловому приміщенні споживача є підставою для виникнення солідарної відповідальності. У такому разі надавач житлово-комунальних послуг має право вимагати виконання зобов`язання: частково або в повному обсязі від усіх боржників разом; або від будь-кого з них окремо (наприклад, від одного зареєстрованого чи проживаючого). У разі виникнення у споживача заборгованості за спожиту послугу він на вимогу надавача житлово-комунальних послуг має сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, пені.

Станом на 31.08.2025 загальна заборгованість за житлово-комунальними послугами за адресою Відповідачів становить 159 751,51 грн. Ця сума включає як основну суму заборгованості, так і нараховані 3 % та інфляційні втрати за період з 01.01.2024 по 31.08.2025 та пеню за період 01.01.2024 по 31.08.2025.

Суд встановив, що у період, за який Позивач просить стягнути заборгованість, Відповідачі ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , були неповнолітніми та набули повної цивільної дієздатності 16.01.2018 та 08.02.2024 відповідно.

Батьки і діти, зокрема ті, які спільно проживають, можуть бути самостійними власниками майна (частина перша статті 173 СК України). Водночас батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття (частина перша статті 180 СК України).

Члени сім`ї наймача, які проживають разом з ним, користуються нарівні з наймачем усіма правами і несуть усі обов`язки, що випливають з договору найму жилого приміщення. Повнолітні члени сім`ї несуть солідарну з наймачем майнову відповідальність за зобов`язаннями, що випливають із зазначеного договору. До членів сім`ї наймача належать дружина наймача, їх діти і батьки. Членами сім`ї наймача може бути визнано й інших осіб, якщо вони постійно проживають разом з наймачем і ведуть з ним спільне господарство (частини перша статті 64 ЖК України, що діяв на момент виникнення спірних правовідносин).

Дієздатні особи, які проживають та/або зареєстровані у житлі споживача, користуються нарівні зі споживачем усіма житлово-комунальними послугами та несуть солідарну відповідальність за зобов`язаннями з оплати житлово-комунальних послуг (частина третя статті 9 Закону про ЖКП).

Відповідно до частини першої статті 34 ЦК України повну цивільну дієздатність має фізична особа, яка досягла вісімнадцяти років (повноліття).

Згідно з частинами першою та другою статті 32 ЦК України передбачено, що фізична особа у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років має неповну цивільну дієздатність. Крім правочинів, передбачених статтею 31 цього Кодексу, фізична особа у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років (неповнолітня особа) має право: 1) самостійно розпоряджатися своїм заробітком, стипендією або іншими доходами; 2) самостійно здійснювати права на результати інтелектуальної, творчої діяльності, що охороняються законом; 3) бути учасником (засновником) юридичних осіб, якщо це не заборонено законом або установчими документами юридичної особи; 4) самостійно укладати договір банківського вкладу (рахунку) та розпоряджатися вкладом, внесеним нею на своє ім`я (грошовими коштами на рахунку). Неповнолітня особа вчиняє інші правочини за згодою батьків (усиновлювачів) або піклувальників.

Відповідно до частини першої та другої статті 33 ЦК України неповнолітня особа особисто несе відповідальність за порушення договору, укладеного нею самостійно відповідно до закону. Неповнолітня особа особисто несе відповідальність за порушення договору, укладеного за згодою батьків (усиновлювачів), піклувальника. Якщо у неповнолітньої особи недостатньо майна для відшкодування збитків, додаткову відповідальність несуть її батьки (усиновлювачі) або піклувальник.

Отже, особа, яка набула повноліття, не несе солідарної (або будь-якої іншої) відповідальності за борги з оплати житлово-комунальних послуг, що утворилися в період її неповноліття (до досягнення 18 років). Обов`язок сплати за цей період лежить виключно на батьках або опікунах. Відповідно обов`язок ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , по сплаті послуги за житлово-комунальні послуги виникає за період з 16.01.2018, а ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , - з 08.02.2024.

За змістом частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Позивач довів порушення Відповідачами свого обов`язку щодо оплати послуги з постачання теплової енергії, постачання гарячої води, які належать до житлово-комунальних послуг.

Натомість, Відповідачі не реалізували своє право на подання заперечень та підтверджень на їх аргументацію, не надали Суду відомостей, які б доводили повне або часткове погашення існуючої заборгованості, а також матеріалів, які б спростовували або ставили під сумнів обґрунтованість наданого Позивачем розрахунку.

Керуючись принципом змагальності, відповідно до якого кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, і несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій, Суд виснував, що позовні вимоги є законними, обґрунтованими та такими, які підлягають задоволенню частково. У частині солідарних вимог, заявлених до Відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за періоди до досягнення ними повноліття, слід відмовити, оскільки вони не несуть відповідальності за борги за житлово-комунальні послуги, що були надані та нараховані у період, коли вони були неповнолітніми.

Розподіл судових витрат

Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (частина перша статті 141 ЦПК України).

Суд повністю задовольнив позовні вимоги, тому Позивач має право на відшкодування понесеного ним судового збору в розмірі 3 028,00 грн.

Цивільне процесуальне законодавство України не передбачає солідарного стягнення судових витрат, тому сума судового збору, сплачена Позивачем, буде стягнута з кожного з Відповідачів як компенсація судових витрат у відповідних рівних частинах.

Керуючись статтями 4, 13, 19, 76-81, 141, 263-265, 280-282 ЦПК України, Суд

УХВАЛИВ:

Позов Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги у розмірі 159 751,51 грн задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" заборгованість за житлово-комунальні послуги у розмірі 736,87 грн за період до 15.01.2018.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_3 на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" заборгованість за житлово-комунальні послуги у розмірі 123 059,96 грн за період з 16.01.2018 по 07.02.2024.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" заборгованість за житлово-комунальні послуги у розмірі 35 954,68 грн за період з 08.02.2024 по 31.08.2025.

У частині солідарних вимог, заявлених до Відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за періоди до досягнення ними повноліття, - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" судовий збір у розмірі 1 009,34 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" судовий збір у розмірі 1 009,33 грн.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" судовий збір у розмірі 1 009,33 грн.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою Відповідача (стаття 285 ЦПК України), яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Відповідач має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Відповідач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом, лише у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач (Стягувач) Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" (адреса: вул. Площа І. Франка, 5, м. Київ; код ЄДРПОУ 40538421),

Відповідач (Боржник) ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ),

Відповідач (Боржник) ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ),

Відповідач (Боржник) ОСОБА_3 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ),

Суд підписує повне рішення без його проголошення. Учасники справи не з`явилися в судове засідання. Позивач заявив клопотання про розгляд справи за його відсутності. Судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (частина четверта, частина п`ята статті 268 ЦПК України) 23.06.2026

Суддя Інна КОВАЛЕНКО