Рішення від 24 червня 2026 р. у справі №754/6995/26 — Деснянський районний суд міста Києва

Номер провадження 2-а/754/229/26

Справа №754/6995/26

РІШЕННЯ

Іменем України

25 червня 2026 року Деснянський районний суд м. Києва в складі головуючого судді Панченко О.М., розглянувши матеріали справи за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції, третя особа: інспектор 2 взводу 2 роти 1 бат. полку-2 УПП в м. Києві Точена Дар`я Михайлівна про скасування постанови про адміністративне правопорушення, -

ВСТАНОВИВ :

До Деснянського районного суду м. Києва надійшов адміністративний позов, у якому позивач просить скасувати постанову інспектора 2 взводу, 2 роти, 1 батальйону, полку – 2 УПП патрульної поліції у місті Києві, лейтенанта поліції Точеної Дар`ї Михайлівни серії ЕНА№6972655 від 05 квітня 2026 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч 2. ст. 122 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 510 грн. (п`ятсот десять) гривень – скасувати, а провадження у справі закрити..

В обґрунтування позову зазначено, що згідно постанови, ОСОБА_1 , 05.04.2026 року о 14:23 в м. Київ, по вул. Героїв Енергетиків (Електротехнічна), керуючи транспортним засобом Toyota Land Cruiser номерний знак НОМЕР_1 , проїхав регульований пішохідний перехід на заборонений червоний сигнал світлофора, та при зупинці працівниками поліції не був пристебнутий паском безпеки, чим порушив п.2.3.в ПДР України та п.8.7.3.е ПДР України.

Позивач вважає, що постанова є незаконною та підлягає скасуванню, тому що під час складання оскаржуваної постанови в порушенні ст. 268 КУпАП інспектором Точеною Д.М. не було надано доказів порушення ним ПДР. Натомість на прохання Позивача надати докази в розумінні ст. 251 КУпАП, інспектором було зазначено, що вона бачила як Позивач проїхав на червоний сигнал світлофора, та під час руху був не пристебнутий паском безпеки, після чого Позивачем було заявлено, що свідчення Інспектора не можуть слугувати доказом у справі оскільки вона є зацікавленою особою, та попросив надати докази вчинення Позивачем правопорушення, оскільки категорично не погоджувався з твердженням інспектора, але інспектор Точена Д.М. зазначила, що для неї цих доказів достатньо і розпочала процедуру складання постанови. Після того, як інспектор роз`яснила права Позивачу, ним була зроблена заява, що необхідність залучення захисника у цій справі з проханням відкладення розгляду справи, натомість інспектором дана заява була повністю проігнорована, що потягло за собою порушення прав на захист Позивача. Крім того, як зазначає Позивач, ним був здійснений запис про те, що інспектором не було надано під час розгляду справи доказів в розумінні ст. 251 КУпАП.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.04.2026 головуючим суддею по розгляду даної справи визначено суддю Панченко О.М.

Ухвалою суду від 22.04.2026 відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення (виклику) сторін.

28.04.2026 року за вх. №25476 від представника відповідача через Електронний суд надійшов відзив на позов, відповідно до якого просив відмовити у задоволенні позову. Зазначав, що заявлені вимоги є необґрунтованими та безпідставними, оскільки оскаржувана постанова винесена в межах повноважень відповідача, в порядку та спосіб визначений КУпАП із дотриманням встановленої процедури та з врахуванням усіх обставин справи, а тому відсутні підстави для задоволення позовних вимог. Зазначив, що вина позивача є доведеною, що підтверджується винесеною у законному порядку постановою по справі про адміністративне правопорушення та відеозаписом нагрудного реєстратора поліцейського №472996, що долучені до матеріалів справи.

Твердження Позивача, що після зупинки поліцією він не перебуває в транспортному засобі, який рухається, а тому на нього не розповсюджуються обов`язки згідно п. 2.3 «В» Департаментом патрульної поліції розцінюється критично, оскільки зупинитися на вимогу працівника поліції – це обов`язок водія транспортного засобу, який знаходився в русі. Це визначено як п. 2.4. ПДР так і абзацом другим частини другої статті 16 Закону України «Про дорожній рух».

Щодо тверджень Позивача про порушення прав позивача на ознайомлення із відеозаписом, як доказом його правопорушення згідно ст. 268 КУпАП представник Відповідача зазначає, що неможливість ознайомлення Позивача із відеозаписом службової бодікамери на місці зупинки, на якому видно сам факт правопорушення, не є обставиною, що виключає факту скоєння цього правопорушення. Службові боді камери поліцейських не мають функції відтворення відео.

У адміністративному позові Позивач зазначає, що поліцейським було порушено процедуру розгляду справи про адміністративне правопорушення, встановлену ст. 268, КУпАП. Однак, як зауважує представник Відповідача, порушення процедури розгляду справи про адміністративне правопорушення Інспектором не впливає на суть вчиненого порушення та не є підставою для задоволення позовних вимог.

Під час розгляду справи від Позивача надходило клопотання про перенесення дати розгляду справи для ознайомлення із матеріалами справи на інший день. При цьому Поліцейський самостійно не зобов`язаний приймати рішення про перенесення дати розгляду справ з огляду на те, що пунктом першим ст. 276 КУпАП встановлено, що справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення. Так поліцейським у задоволенні такого клопотання було відмовлено на місці.

Щодо тверджень Позивача про порушення його права на правову допомогу. В ході проведення перевірки за даною справою Департамент патрульної поліції звертає увагу суду, що поліцейські в ході розгляду справи не перешкоджали в реалізації права на отримання правової допомоги на місці розгляду справи чи в телефонному режимі чи іншим способом.

За таких обставин, Департамент патрульної поліції вважає, що доводи Позивача зводяться лише до незгоди із оскаржуваною постановою Інспектора та зазначеними у ній фактичними обставинами адміністративного правопорушення, при цьому доказів про те, що Інспектор під час прийняття оскаржуваної постанови порушив вимоги чинного законодавства Позивачем не долучено. Сумнівів щодо доведеності його вини, які б тлумачились на користь Позивача у Департаменті патрульної поліції немає.

Виходячи з вищенаведеного на думку представника відповідача Інспектором під час розгляду справи про адміністративне правопорушення відреагував на адміністративне правопорушення. Факт вчинення Позивачем адміністративного правопорушення був досліджений та встановлений Інспектором під час розгляду справи про адміністративне правопорушення. Та відповідно до норм чинного законодавства вмотивовано Інспектор виніс оскаржувану постанову за ч. 2 ст. 122, ч. 5 ст. 121 КУпАП, просить відмовити у задоволенні адміністративного позову у повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до наступного.

З матеріалів справи вбачається, що постановою в справі про адміністративне правопорушення, винесеною Інспектором 2 взводу, 2 роти, 1 батальйону, 2 полку Управління патрульної поліції в місті Києві лейтенантом поліції Точеною Дар`єю Михайлівною, серії ЕНА №6972655 від 05.04.2026, ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510 грн., згідно змісту якої ОСОБА_1 , 05.04.2026 року о 14 год 23 хв в м. Київ, вулиця Героїв Енергеиків (Електротехнічна) водій керуючи транспортним засобом проїхав регульований пішохідний перехід на заборонений «червоний» сигнал світлофора, та при зупинці працівниками поліції не був пристебнутий паском безпеки, чим порушив п.2.3.в ПДР України, чим порушив п.8.7.3.е. ПДР – порушення проїзду на заборонний червоний сигнал, або миготливий, або два червоних миготливих.

Відповідно до ч. 2 ст. 36 КУпАП якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених

Згідно із ч. 2 ст. 122 КУпАП Порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз`їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв`язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди, -

тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Порядок дорожнього руху на території України встановлюють ПДР, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306.

Відповідно до 8.7. Світлофори призначені для регулювання руху транспортних засобів і пішоходів, мають світлові сигнали зеленого, жовтого, червоного і біло-місячного кольорів, які розташовані вертикально чи горизонтально. Сигнали світлофора можуть бути з нанесеною суцільною чи контурною стрілкою (стрілками), із силуетом пішохода, X-подібні.

ПДР України, а саме п. 8.7.3. зазначає, що сигнали світлофора мають такі значення:

а) зелений дозволяє рух;

б) зелений у вигляді стрілки (стрілок) на чорному фоні дозволяє рух у зазначеному напрямку (напрямках). Таке саме значення має сигнал у вигляді зеленої стрілки (стрілок) у додатковій секції світлофора.

Сигнал у вигляді стрілки, що дозволяє поворот ліворуч, дозволяє й розворот, якщо він не заборонений дорожніми знаками.

Сигнал у вигляді зеленої стрілки (стрілок) у додатковій (додаткових) секції, увімкнений разом із зеленим сигналом світлофора, інформує водія про те, що він має перевагу в зазначеному стрілкою (стрілками) напрямку (напрямках) руху перед транспортними засобами, що рухаються з інших напрямків;

в) зелений миготливий дозволяє рух, але інформує про те, що незабаром буде ввімкнено сигнал, який забороняє рух.

Для інформування водіїв про час (у секундах), що залишився до кінця горіння сигналу зеленого кольору, можуть застосовуватися цифрові табло;

г) чорна контурна стрілка (стрілки), нанесена на основний зелений сигнал, інформує водіїв про наявність додаткової секції світлофора і вказує інші дозволені напрямки руху ніж сигнал додаткової секції;

ґ) жовтий забороняє рух і попереджає про наступну зміну сигналів;

д) жовтий миготливий сигнал або два жовтих миготливих сигнали дозволяють рух і інформують про наявність небезпечного нерегульованого перехрестя або пішохідного переходу;

е) червоний сигнал, у тому числі миготливий, або два червоних миготливих сигнали забороняють рух.

Сигнал у вигляді зеленої стрілки (стрілок) у додатковій (додаткових) секції разом з жовтим або червоним сигналом світлофора інформує водія про те, що рух дозволяється у вказаному напрямку за умови безперешкодного пропуску транспортних засобів, які рухаються з інших напрямків.

Стрілка зеленого кольору на табличці, встановленій на рівні червоного сигналу світлофора з вертикальним розташуванням сигналів, дозволяє рух у зазначеному напрямку при ввімкненому червоному сигналі світлофора з крайньої правої смуги руху (або крайньої лівої смуги руху на дорогах з одностороннім рухом) за умови надання переваги в русі іншим його учасникам, які рухаються з інших напрямків на сигнал світлофора, що дозволяє рух.

Аналіз викладених норм дає підстави для висновку, що про порушення водієм даних норм Правил дорожнього руху може свідчити проїзд водія пішохідного переходу саме на червоний сигнал світлофору.

Згідно зі ст. 77 КАС кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Долучений відповідачем відеозапис не підтверджує обставин, викладених в оскаржуваній постанові. Із наданого відеозапису не вбачається моменту вчинення позивачем адміністративного правопорушення. Відеозапис розпочинається вже після зупинки транспортного засобу працівниками поліції та містить лише процес спілкування з водієм. На відеозаписі відсутня фіксація моменту перетину транспортним засобом стоп-лінії, відсутня фіксація сигналу світлофора в момент на думку відповідача правопорушення, а також відсутня будь-яка відеофіксація проїзду перехрестя на заборонений сигнал світлофора. Отже, відповідачем не доведені обставини викладені в оскаржуваній постанові.

Враховуючи те, що відповідачем не підтверджено правомірність винесеної ним постанови про накладення адміністративного стягнення, позовні вимоги позивача підлягають задоволенню, а оскаржувана постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності - скасуванню.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до п.13, ч.1, ст. 5 ЗУ «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються: учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав, що підтверджується копією посвідчення учасника бойових дій на ім`я Позивача (серія НОМЕР_2 )

Керуючись ст. ст. 5, 8, 9, 77,139, 241-243, 246 КАС України, ст.ст. 222, 247, 251, 258, 268, 276, 283, 287, 288 КУпАП, суд, -

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Постанову в справі про адміністративне правопорушення, винесену Інспектором 2 взводу, 2 роти, 1 батальйону, 2 полку Управління патрульної поліції в місті Києві лейтенантом поліції Точеною Дар`єю Михайлівною, серії ЕНА №6972655 від 05.04.2026, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510 грн. - скасувати, провадження у справі закрити за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Стягнути з Департаменту патрульної поліції (ЄДРПОУ: 40108646, адреса: 03048, м.Київ, вул. Федора Ернста, буд.3) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь Держави в рахунок відшкодування витрат по сплаті судового збору - 665,60 грн.

Рішення може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Деснянський районний суд м. Києва.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено та підписано 25.06.2026 року.

Суддя О.М. Панченко