Рішення від 24 червня 2026 р. у справі №754/1103/25 — Деснянський районний суд міста Києва

Номер провадження 2-а/754/161/26

Справа №754/1103/25

РІШЕННЯ

Іменем України

25 червня 2026 року суддя Деснянського районного суду м. Києва Панченко О.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 (в особі свого представника - адвоката Ковальова А.В.) звернувся до Деснянського районного суду з адміністративним позовом про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення. Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що 25.12.2024 року працівниками ІНФОРМАЦІЯ_2 виписано постанову номер якої невідомо від 25.12.2024 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст. 210-1 КУпАП. У постанові від 25.12.2024 року зазначено, що 20.07.2024 року ОСОБА_1 не з`явився за викликом до ІНФОРМАЦІЯ_3 у строк та місце, зазначені у повістці від 19.07.2024, від отримання якої відмовився, що підтверджується актом від 19.07.2024, чим порушив вимоги ч.10 ст.1 ЗУ «Про військовий обов`язок та військову службу», ч.1 та абз. 8 ч.3 ст.22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних і резервістів, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 №1487, чим вчинив правопорушення передбачене, ч.3 ст. 210-1 КУпАП. Накладено штраф у розмірі 25 500,00 грн. Позивач з відповідною постановою не погоджується з огляду на таке: ОСОБА_1 перебуває на обліку у ІНФОРМАЦІЯ_4 від 10.05.2003 року, що підтверджується військовим квитком, а відповідно до ст. 23 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» на підставі п.3 ч.1 Позивачу надано відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації.

Ухвалою Деснянського районного суду м.Києва від 23.01.2025 року позов залишено без руху та надано термін для усунення недоліків.

Ухвалою Деснянського районного суду м.Києва від 17.02.2025 року позов повернуто позивачу у зв`язку з не усуненням недоліків.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а ухвалу Деснянського районного суду м.Києва від 17.02.2025 року - без змін.

Постановою Верховного суду від 12.02.2026 року касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Ковальова А.В. - задоволено, ухвалу Деснянського районного суду м.Києва від 17.02.2025 рок та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 07.05.2025 року скасовано, а справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Ухвалою Деснянського районного суду м.Києва від 02.03.2026 року позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою Деснянського районного суду м.Києва від 09.03.2026 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, витребувано по справі докази.

Сторонам було роз`яснено зміст частини 5 статті 262 КАС України, відповідно до якої суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Відповідач, який належним чином повідомлявся про відкриття провадження в адміністративній справі в порядку спрощеного позовного провадження, не скористався своїм правом подати відзив на позовну заяву, а тому в силу ч. 6 ст. 162 КАС України, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Окрім того, клопотань від будь-якої зі сторін про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін до суду не надходило, а тому відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши письмові докази, які знаходяться в матеріалах справи, суд дійшов наступних висновків.

З матеріалів справи вбачається, що постановою б/н від 25.12.2024 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_5 полковником ОСОБА_2 було притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , оскільки громадянин ОСОБА_1 20.07.2024 року о 08 год. 30 хв. не прибув за викликом ІНФОРМАЦІЯ_3 у строк, зазначений у повістці від 19.07.2024, від отримання якої відмовився, що підтверджується актом від 19.07.2024, чим порушив вимоги ч.10 ст.1 ЗУ «Про військовий обов`язок та військову службу», ч.1 та абз. 8 ч.3 ст.22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних і резервістів, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 №1487, чим вчинив правопорушення передбачене, ч.3 ст. 210-1 КУпАП.

Згідно витягу резерв+ ОСОБА_1 має відстрочку до завершення мобілізації, тип відстрочки п.3 ч.1 ст.23, дата уточнення даних 19.09.2024 року, Перебуває на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_4 у м.покровськ від 10.05.2003 року, що підтверджується військовим квитком серії НОМЕР_1 .

Порядок діяльності органів державної влади, їх посадових осіб, уповноважених складати протоколи про адміністративні правопорушення, розглядати справи про такі правопорушення та притягати винних осіб до адміністративної відповідальності за їх вчинення, регулюється КУпАП.

Статтею 235 КУпАП передбачено, що територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).

Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Статтею 210-1 КУпАП встановлено адміністративну відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.

Згідно з ч. 1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» під час мобілізації громадяни зобов`язані з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов`язані, резервісти Служби зовнішньої розвідки України - за викликом Служби зовнішньої розвідки України) для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період.

Відповідно до ст.245КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є всебічне, повне та об`єктивне встановлення обставин справи, вирішення її у точній відповідності до закону.

Відповідно до ст.251КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, є лише одним із можливих видів доказів наряду зокрема і з протоколом про адміністративне правопорушення.

Відповідно до ч. 2 ст.77КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Аналогічна правова позиція, викладена у постановах Верховного Суду від 15.11.2018 у справі №524/5536/17 та від 17.07.2019 у справі №295/3099/17.

Відповідно до ч. 4ст. 159 КАС України неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

Відповідачем не надано відзиву на позовну заяву та не надано доказів на спростування позиції позивача. Не надано також матеріалів, які стали підставою для прийняття оскаржуваної постанови. Враховуючи положення ч. 4ст. 159 КАС України суд розцінює неподання відзиву відповідачем як визнання позову.

Окрім того, згідно зі ч. 3 ст. 2 КАС України, змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з`ясування всіх обставин у справі закріплено як принцип здійснення правосуддя в адміністративних судах.

Статтею 9 КАС України встановлено, що суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

Згідно вимог частини 1 статті 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Так, судом в ухвалі про відкриття провадження було витребувано від Відповідача докази, що підтверджують притягнення до адміністративної відповідальності Позивача ОСОБА_1 , однак така вимога суду була проігнорована.

Суд зазначає, що процесуальний обов`язок щодо доказування правомірності винесення постанови про притягнення особи до адміністративної відповідальності відповідно до положень процесуального законодавства покладено на відповідача, як на суб`єкта владних повноважень. Відповідачем не надано доказів, які б свідчили про наявність у діях позивача складу адміністративного правопорушення, за яке він притягнутий до відповідальності.

Враховуючи викладене, наявні підстави для задоволення позовних вимог.

Відповідно до п. 3 ч. 3ст.286КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

За таких обставин, постанова по справі про адміністративне правопорушення від 25.12.2024 року №б/н підлягає скасуванню, а провадження закриттю.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З урахуванням вказаних норм, з відповідача на користь позивача належить стягнути судові витрати пропорційно до задоволених вимог, а саме витрати по сплаті судового збору в розмірі 1211,20 грн.

Керуючись статтями 5-9, 20, 77,229, 241-246, 250, 255, 286 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, - задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову № б/н від 25.12.2024 року начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 полковника ОСОБА_3 , якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а провадження у справі закрити.

Стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_1 (ЄДРПОУ - НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП - НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_2 ) за рахунок бюджетних асигнувань судовий збір у розмірі 1 211,20 грн.

Рішення суду може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Повний текст рішення суду складено та підписано 25 червня 2026 року.

Суддя О.М. Панченко