Рішення від 24 червня 2026 р. у справі №754/4247/26 — Деснянський районний суд міста Києва

Номер провадження 2/754/6804/26

Справа №754/4247/26

РІШЕННЯ

Іменем України

25 червня 2026 року Деснянський районний суд міста Києва в складі:

головуючого - судді - Сенюти В. О.,

секретаря судового засідання - Каба А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Деал Фінанс Груп» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ТОВ «Деал Фінанс Груп» звернувся до Деснянського районного суду міста Києва із позовом до відповідачки ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 02.07.2025 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено договір про надання коштів у кредит №8312969, умовами якого встановлено, що кредитодавець надає позичальнику кредит в розмірі 1000,00 грн. строком на 360 днів із (фіксованою) процентною ставкою у розмірі 0.95 % які нараховується щоденно на залишок заборгованості за тілом кредиту, комісія за надання кредиту складає 17.25 % від суми наданого кредиту. 02.07.2025 між позикодавцем та позичальником за ініціативою останньої укладено додаткову угоду №8312969-854015 до договору позики №8312969, за умовами якої сторони домовились збільшити суму позики на 9000,00 грн в результаті чого розмір наданого кредиту становитиме - 10000,00 грн та донарахувати комісію, що у грошовому виразі складає 1552,5 грн. Кредитодавець на виконання умов кредитного договору №8312969 від 02.07.2025, виконав свої зобов`язання, зокрема передав відповідачці у власність грошові кошти в розмірі 10000,00 за посередництвом ТОВ «Європейська платіжна система»,так як переказ коштів з банківського рахунку кредитодавця на банківську картку/електронний платіжний засіб фізичної особи технічно неможливий. Надалі, ТОВ «1 Безпечне Агенство Необхідних Кредитів» та ТОВ «Деал Фінанс Груп» уклали Договір факторингу № 16/09/25 від 16.09.2025 за умовами якого останній набув право грошової вимоги до фізичних осіб боржників в тому числі за договором кредиту №8312969 від 02.07.2025. Відповідачка належним чином зобов`язання щодо повернення основної суми боргу за договором кредиту, заборгованості за процентами та інших нарахувань - не виконала ні перед кредитодавцем, ані перед позивачем. Зважаючи на те, що відповідачка в добровільному порядку наявну за кредитним договором заборгованість не погашає, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Ухвалою Деснянського районного суду міста Києва від 16.03.2026 відкрито провадження в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Відповідачка ОСОБА_1 через електронну пошту суду подала до суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого, заперечує проти позовних вимог. Вказує, що жодних договірних відносин з ТОВ «Деал Фінанс Груп» не мала та не має. Будь-які кредитні зобов`язання виникли у правовідносинах з іншою фінансовою установою. Позивач не є первісним кредитором, не погоджується з розрахунком заборгованості за процентами, який складений позивачем, оскільки заявлена сума боргу є значно завищеною та не відповідає дійсному розміру зобов`язань. Погоджується повернути суму фактично отриманих коштів за умови документального підтвердження права вимоги позивача та надання обґрунтованого розрахунку боргу.

В судове засідання представник позивача не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. З наявної в матеріалах справи заяви вбачається, що представник позивача просить проводити розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги підтримує, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Відповідачка ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилась, про час та місце судового розгляду повідомлялась належним чином, про причини неявки суд не повідомила, клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило.

Через неявку в судове засідання учасників справи, судом у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши письмові матеріали справи та докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.

Судом встановлено, що 02.07.2025 між ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено договір про надання коштів у кредит № 8312969.

Сума кредиту 1000,00 грн. Строк кредитування 360 днів. Процентна ставка/день 0,95% (фіксована). Комісія за надання кредиту 17,25% від суми наданого Кредиту (що у грошовому виразі складає 172,50 грн.). (п.п. 2.2.1.-2.2.4. Кредитного договору).

Відповідно до п.п. 5.5.-5.6. кредитного договору договір укладається Сторонами дистанційно, в електронній формі, з використанням ІКС, в результаті чого, відповідно до положень Закону України «Про електронну комерцію», у Сторін договору виникають цивільні права та обов`язки. Договір укладається відповідно до вимог Закону України «Про електронну комерцію» шляхом надсилання електронного повідомлення про прийняття (Акцепт) пропозиції (Оферти) укласти договір в електронній формі та його підписання Сторонами шляхом використання електронного підпису та електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Укладений (підписаний) таким чином договір прирівнюється до укладеного договору в письмовій формі.

Вказаний кредитний договір укладений з використанням веб сайту https://mycredit.ua.

Позичальнику було надано одноразовий ідентифікатор 712573 для підписання кредитного договору № 8312969 від 02.07.2025.

02.07.2025 між відповідачкою та Товариством було укладено додаткову угоду до Договору №8312969-854015, договору позики №8312969, за умовами якої сторони домовились збільшити суму позики на 9000,00 грн. в результаті чого розмір наданого кредиту становитиме - 10000,00 грн та донарахувати комісію - 17,25 % від суми, на яку збільшено кредит (що у грошовому виразі складає 1552,50 грн). Додатковий договір підписано електронним підписом позичальника, відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора.

ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» виконало умови договору надання коштів у кредит від 02.07.2025 року № 8312969, надавши ОСОБА_1 кредит у сумі 10000,00 грн, що підтверджується довідкою ТОВ «Європейська платіжна система».

16.09.2025 року ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Деал Фінанс Груп» уклали договір факторингу № 16/09/25.

Відповідно до п.1.1 договору факторингу клієнт зобов`язується відступи Фактору Права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а Фактор зобов`язується прийняти такі права вимоги та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за відповідний реєстр за плату, у передбачених цим Договором спосіб.

Відповідно до реєстру прав вимог №23/12/25-01 від 23.12.2025- кредитодавець відступив позивачу право вимоги до боржників на умовах передбачених договором факторингу №16/09/25 від 16.09.2025 в тому числі до відповідачки в сумі 23609,62 грн. з яких 9981,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу, 8628,62 грн. - сума заборгованості за процентами, 5000,00 грн. - сума заборгованості за пенею/неустойкою.

Згідно з ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі ст. 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Всупереч умов кредитного договору, відповідачка не виконала свого зобов`язання. Після відступлення позивачу права грошової вимоги до відповідачки, остання не здійснила жодного платежу для погашення існуючої заборгованості ні на рахунки ТОВ «Деал Фінанс Груп», ні на рахунки первісних кредиторів.

Відповідно до ст.ст. 525, 526, 530 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та у встановлені договором строки. Одностороння відмова від зобов`язань або одностороння зміна умов договору не допускається.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво - чи багатосторонніми (договори).

За змістом ч. ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Із положень ч. 1 ст. 634 ЦК України слідує, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Загальні правила щодо форми договору визначено ст. 639 ЦК України, згідно з якого договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Отже, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).

Аналогічні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09.09.2020 у справі № 732/670/19, від 23.03.2020 у справі № 404/502/18, від 07.10.2020 № 127/33824/19.

Відповідно до ч. ч. 1, 3, 4, 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиції укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або іншому порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами Законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовий формі (ч.12 ст. 11 ЗУ «Про електронну комерцію).

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 3 вказаного Закону електронний підпис одноразовим ідентифікатором дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ, який накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Згідно ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

У силу ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Статтею 525 ЦК України визначено, що одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається.

З врахуванням встановлених судом обставин справи та досліджених доказів, суд приходить до висновку про укладеність кредитного договору, невиконання позичальником своїх зобов`язань щодо повернення, отриманих в борг коштів та наявності в нього боргових зобов`язань перед позивачем який набув прав вимоги за вищевказаним кредитним договором за договором відступлення прав вимоги.

Як вбачається з кредитного договору, він підписаний електронним підписом позичальника, який відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора і був надісланий на номер моб. телефону з зазначенням адреси проживання відповідача, його паспортних даних, РНОКПП, а крім того за умовами договору його невід`ємною частиною є Публічна пропозиція (оферта) Товариства на укладення договору кредитної лінії за допомогою електронних засобів, яка розміщена на сайтах Товариств.

Отже з вказаного можна дійти висновку, що відповідачка належним чином ознайомлена з умовами кредитного договору.

Згідно ч.1 ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки поведінка боржника не може бути одночасно правомірною та неправомірною, то регулятивна норма ч. 1 ст. 1048 ЦК України і охоронна норма ч. 2 ст. 625 цього Кодексу не можуть застосовуватись одночасно. Тому за період до прострочення боржника підлягають стягненню проценти від суми позики (кредиту) відповідно до умов договору та ч. 1 ст. 1048 ЦК України як плата за надану позику (кредит), а за період після такого прострочення підлягають стягненню річні проценти відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України як грошова сума, яку боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання, тобто як міра відповідальності за порушення грошового зобов`язання.

Вказані висновки щодо застосування ч. 1 ст. 1050 та ст. 625 ЦК України у їх взаємозв`язку викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 у справі №444/9519/12, від 04.07.2018 у справі №310/11534/13-ц, від 31.10.2018 у справі №202/4494/16-ц, від 04.02.2020 у справі №912/1120/16.

Отже, враховуючи зміст кредитного договору № 8312969 від 02.07.2025 та додатку № 1 до договору про надання коштів на умовах споживчого кредиту, останній укладений строком на 360 днів, тому позивач має право стягнути заборгованість по нарахованих та несплачених процентах за користування кредитними коштами у межах погодженого сторонами строку кредитування. Після закінчення строку дії договору у позикодавця відсутні правові підстави нараховувати передбачені договором проценти.

На підтвердження вимоги щодо розміру заборгованості за відсотками за кредитним договором № 8312969 від 02.07.2025, позивачем надано розрахунок заборгованості вказаним договором.

Проте, суд не може в повному обсязі погодитися із обсягом визначеної забогованості, з наступних підстав.

24.02.2022 Указом Президента України № 64/2022«Про введення воєнного стану в Україні» у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено в Україні воєнний стан із 05 год 30 хв 24.02.2022, який продовжувався неодноразово і діє до цього часу.

Відповідно до Закону України від 15.03.2022 № 2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану», розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України доповнено пунктом 18, який передбачає, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцяти денний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Встановлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, на-раховані включно з 24.02.2022 за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Також зазначеним Законом внесені зміни до Закону України «Про споживче кредитування» та відповідно до пункту 6-1 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» встановлено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцяти денний строк після дня його припинення або скасування у разі прострочення споживачем виконання зобов`язань за договором про споживчий кредит споживач звільняється від відповідальності перед кредитодавцем за таке прострочення. У разі допущення такого прострочення споживач звільняється, зокрема, від обов`язку сплати кредитодавцю неустойки (штрафу, пені) та інших платежів, сплата яких передбачена договором про споживчий кредит за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) споживачем зобов`язань за таким договором. Забороняється збільшення процентної ставки за користування кредитом з причин інших, ніж передбачені частиною четвертою статті 1056-1 Цивільного кодексу України, у разі невиконання зобов`язань за договором про споживчий кредит у період, зазначений у цьому пункті. Норми цього пункту поширюються, у тому числі, на кредити, визначені частиною другою статті 3 цього Закону.

Отже, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ТОВ «Деал Фінанс Груп» в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь позивача нараховану заборгованість по пені/неустойки в розмірі 5000,00 грн. задоволенню не підлягає, на підставі вище викладених законодавчих обмежень.

З урахуванням відсутності доказів повернення кредитних коштів та сплати відсотків за їх користування, суд приходить до висновку про стягнення з ОСОБА_2 на користь позивача заборгованості за Договором № 8312969 про надання споживчого кредиту від 02.07.2025, в розмірі 18609,62 грн., з яких: 9981,00 грн. - заборгованість за основною сумою боргу (тіло кредиту); 8628,62 грн. - нараховані проценти.

Також представник позивача просить стягнути витрати на правничу допомогу у розмірі 4500,00 грн.

На підтвердження витрат на правову допомогу представником позивача надано копію договору №22-08/25ДІЛ від 22.08.2025 року про надання правової допомоги, укладеного між адвокатом «Ткаченко Юлія Олегівна», що діє на підставі свідоцтва на право зайняття адвокатською діяльністю №2099 від 03.04.2018 року та ТОВ «Деал Фінанс Груп» від імені якого на підставі Статуту діє Директор Велікданов С.К.

Також до матеріалів справи долучено витяг з Акту №4-ДІЛ про приймання-передачі наданої правничої допомоги за Договором про надання правничої допомоги №22-08/25/ДІЛ від 22.08.2025, згідно якого загальна вартість виконаних робіт у загальному розмірі становить 4500,00 грн

Відповідно до ст. 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.

Обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим (п. 95 рішення у справі «Баришевський проти України» (Заява № 71660/11), п. 80 рішення у справі «Двойних проти України» (Заява № 72277/01), п. 88 рішення у справі «Меріт проти України» (заява № 66561/01)).

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

При цьому, суд звертає увагу на те, що предметом позову є стягнення заборгованості за кредитним договором. Справа є малозначною в силу вимог закону, та не є складною. Відповідачка у відзиві не погоджується із заявленою вимогою. За таких обставин, суд вважає, що позивачем витрати на професійну правничу допомогу у загальному розмірі 4500,00 грн. є завищеними, та становлять надмірний тягар для відповідачки, що суперечить принципу розподілу судових витрат.

А тому, враховуючи предмет позову, складність та обсяг самої справи, враховуючи положення ст. 141 ЦПК України, досвід адвоката у подібних справах, обсяг, якість та характер наданих послуг, виходячи з обсягу фактично наданих послуг, розгляду справи в спрощеному позовному провадженні, з урахуванням характеру виконаної адвокатом роботи, принципу співмірності та розумності судових витрат, з урахуванням ціни позову, співмірності складності справи із наданими адвокатом послугами, витраченого представником часу, суд вважає можливим стягнути з відповідачки витрати за надання правової допомоги на користь позивача в сумі 2000,00 грн., що є обґрунтованим, а також пропорційним розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позовні вимоги задоволені частково, тому з відповідачки на користь позивача підлягають стягненню судові витрати зі сплати судового збору у сумі 2098,56 грн. (18609,62 грн*2662,40 грн/23609,62 грн)

На підставі вищевикладеного, керуючись вимогами ст.ст. 11, 202, 205, 207, 512, 514, 525, 526, 530, 610, 612, 626, 625, 628, 629, 634, 638, 639, 1048, 1050, 1054, 1077, 1082 ЦК України, ст.ст. 3, 11 Закону України «Про електронну комерцію», ст.ст. 12, 13, 76-78, 81, 128, 131, 141, 247, 259, 263, 264, 265, 274, 275, 279, 280- 289, 352, 354 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Деал Фінанс Груп» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Деал Фінанс Груп» заборгованість за кредитним договором № 8312969 від 02.07.2025 в розмірі 18609,62 грн., витрати по сплаті судового збору у розмірі 2098,56 грн а також витрати на оплату професійної правничої допомоги в розмірі 2000,00 грн.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Рішення може бути оскаржено протягом 30 днів з дня його проголошення/складання повного тексту шляхом подання безпосередньо до Київського апеляційного суду апеляційної скарги.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не подано.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП», код ЄДРПОУ 44280974, місце знаходження: м. Ірпінь, вул.Садова, буд.31/33, офіс 40/3.

Відповідачка: ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення суду складено - 25.06.2026.

Суддя В.О.Сенюта