Рішення від 24 червня 2026 р. у справі №754/12471/25 — Деснянський районний суд міста Києва

Номер провадження 2/754/246/26

Справа №754/12471/25

РІШЕННЯ

Іменем України

25 червня 2026 року Деснянський районний суд міста Києва в складі:

головуючого - судді - Сенюти В. О.,

секретаря судового засідання - Каба А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач АТ «ПУМБ» через систему «Електронний суд» звернувся до Деснянського районного суду міста Києва із позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що між АТ «ПУМБ» та ОСОБА_1 укладено кредитні договори: 19.06.2019 кредитний договір №2001338135001, за яким позичальнику видано кредит у сумі 24500,00 грн; 14.05.2021 кредитний договір №1001873403101 сума кредиту 10000,00 грн; 28.08.2021 кредитний договір №1001959100403, за яким позичальнику видано кредит у сумі 11950 грн. Позивач свої зобов`язання за кредитними договорами виконав в повному обсязі. Проте, відповідач не виконує свої кредитні зобов`язання належним чином тривалий час. В зв`язку з чим заборгованість відповідача перед позивачем станом на 04.06.2024 склала: по кредитному договору від 19.06.2019 № 2001338135001 - 41649,78 грн, з яких: 24499,34 грн - заборгованість за кредитом; 17150,44 грн - заборгованість процентами; 0 грн - заборгованість за комісією; по кредитному договору від 14.05.2021 № 1001873403101- 11506,55 грн, з яких: 5998,58 грн - заборгованість за кредитом; 0,87 грн - заборгованість процентами; 5507,1 грн - заборгованість за комісією; по кредитному договору від 28.08.2021 № 1001959100403- 14477 грн, з яких: 8244,3 грн - заборгованість за кредитом; 1,18 грн - заборгованість процентами; 6231,52 грн - заборгованість за комісією. Загальна сума заборгованості по вищевказаним кредитним договорам склала 67633,33 грн. У зв`язку з чим позивач звертається до суду з даним позовом.

Ухвалою Деснянського районного суду міста Києва від 04.08.2025 відкрито провадження в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

19.02.2026 до суду від відповідача ОСОБА_1 надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач вважає, що позивач не надав належного підтвердження видачі кредитних коштів за кредитними договорами. Надані представником позивача копії платіжних інструкцій не є первинними документам, оскільки вони не містять інформації про проведення господарських операції, відсутня відмітка надавача послуг (банку) та печатка. Також, додана до позову публічна пропозиція не містить підпису відповідача, як і не має підтверджень, що саме додана до позовної заяви публічна пропозиція АТ «ПУМБ» є складовою частиною укладеного між сторонами договору і що саме з нею Відповідач ознайомився і погодився, підписуючи заяву-приєднання від 19.06.2019. Відповідач вважає, що нараховані позивачем борг по тілу і комісії за кредитними договорами нараховані незаконно. На підставі викладеного просить відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

В судове засідання представник позивача не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. З прохальної частини позовної заяви вбачається, що представник позивача просить проводити розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги підтримує.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, про час та місце судового розгляду повідомлявся належним чином, про причини неявки суд не повідомив, клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило.

Через неявку в судове засідання учасників справи, судом у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши та всебічно проаналізувавши обставини справи в їх сукупності, оцінивши зібрані по справі докази виходячи зі свого внутрішнього переконання, яке ґрунтується на повному та всебічному дослідженні обставин справи, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що 19.06.2019 між АТ «ПУМБ» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір, шляхом підписання відповідачем заяви № 2001338135001 на приєднання до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб. Підписавши вказану заяву, відповідач беззастережно підтвердив, зокрема, що приймає публічну пропозицію АТ «ПУМБ» на укладення договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, яка розміщена на сайті АТ «ПУМБ»: pumb.ua, у повному обсязі, з урахуванням умов надання всіх послуг, як обраних безпосередньо при прийнятті ДКБО, так і послуг, що можуть йому бути надані в процесі обслуговування (з урахуванням всіх змін) і погодився з тим, що може обирати будь-які передбачені ДКБО послуги, в тому числі через дистанційні канали обслуговування (за наявності технічної можливості банку).

Відповідно до вказаного договору відповідачу було надано кредит, який в подальшому було збільшено до 24500,00 грн, розміром процентної ставки 47,88% річних.

З копії паспорту споживчого кредиту, який підписано відповідачем 19.06.2019, слідує, що в ньому зазначено основні умови кредитування з урахуванням побажань споживача (сума кредиту 3000,00 грн, строк, на який надається кредит 12 місяців), інформація щодо орієнтовної реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача (розмір процентної ставки 47,88% річних), порядок повернення кредиту, додаткова інформація (процентна ставка, яка застосовується при невиконанні зобов`язання щодо повернення кредиту 62,0 % річних за користування споживчим кредитом на суму простроченої заборгованості за основною сумою споживчого кредиту (частиною споживчого кредиту, яку не було повернуто відповідно до графіку платежів).

Факт видачі відповідачу кредитних коштів в сумі 24500,00 грн підтверджується довідкою про збільшення кредитного ліміту (а.с.26 на звороті).

А також, на підтвердження виконання умов кредитних договорів позивачем до суду надано виписку по особовому рахунку з якої вбачається, що позивач свої зобов`язання за договорами виконав у повному обсязі.

Із змісту Публічної пропозиції АТ «ПУМБ» на укладення ДКБО, яка є складовою частиною договору, слідує, що у ній зазначено умови кредитування.

Пунктом 2.2.5 Розділу І Публічної пропозиції АТ «ПУМБ» на укладення Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб (у редакції, що діє з 12.06.2019) визначено, що підписанням заяви на приєднання до договору, клієнт беззастережно підтверджує, що на момент укладення договору клієнт ознайомився з повним текстом Договору (в тому числі тарифами), повністю зрозумів його зміст та погоджується зі всіма умовами договору.

Відповідно до п. 5.1.4. розділу І Публічної пропозиції АТ «ПУМБ» на укладення договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, клієнт зобов`язаний своєчасно та повністю відшкодовувати Банку сплачені ним кошти.

Згідно з п. 5.1.7. Розділу І Публічної пропозиції АТ «ПУМБ» на укладення договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, клієнт зобов`язаний сплачувати заборгованість по договору, проценти за користування кредитними коштами, оплачувати комісії та неустойку, а також виконувати зобов`язання з повернення кредиту, в тому числі простроченої заборгованості, на умовах, в строки та в розмірі, що передбачені цим договором.

14.05.2021 між АТ «ПУМБ» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір, шляхом підписання відповідачем заяви № 1001873403101 на приєднання до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб. Підписавши вказану заяву, відповідач беззастережно підтвердив, зокрема, що приймає публічну пропозицію АТ «ПУМБ» на укладення договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, яка розміщена на сайті АТ «ПУМБ»: pumb.ua, у повному обсязі, з урахуванням умов надання всіх послуг, як обраних безпосередньо при прийнятті ДКБО, так і послуг, що можуть йому бути надані в процесі обслуговування (з урахуванням всіх змін) і погодився з тим, що може обирати будь-які передбачені ДКБО послуги, в тому числі через дистанційні канали обслуговування (за наявності технічної можливості банку).

Відповідно до вказаного договору відповідачу було надано кредит в сумі 10000,00 грн, зі сплатою комісії за обслуговування кредитної заборгованості 3,99%, розміром процентної ставки 0,01% річних, строк на 24 місяців.

З копії паспорту споживчого кредиту, який підписано відповідачем 14.05.2021, слідує, що в ньому зазначено основні умови кредитування з урахуванням побажань споживача (сума кредиту 10000,00 грн, строк, на який надається кредит 24 місяців), інформація щодо орієнтовної реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача (розмір процентної ставки 0,01% річних, комісія за обслуговування кредиту у розмірі 3,99 % щомісяця, разовою процентною ставкою 0,00 % + 0,00 грн.), порядок повернення кредиту, додаткова інформація (процентна ставка, яка застосовується при невиконанні зобов`язання щодо повернення кредиту 0,01 % річних за користування споживчим кредитом на суму простроченої заборгованості за основною сумою споживчого кредиту (частиною споживчого кредиту, яку не було повернуто відповідно до графіку платежів).

Факт видачі відповідачу кредитних коштів в сумі 10000,00 грн підтверджується платіжною інструкцією № TR.49303207.70968.8810 від 14.05.2021 (а.с.27).

28.08.2021 між АТ «ПУМБ» та ОСОБА_1 шляхом підписання заяви №1001959100403 на приєднання до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб. Підписавши вказану заяву, відповідач беззастережно підтвердив, зокрема, що приймає публічну пропозицію АТ «ПУМБ» на укладення договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, яка розміщена на сайті АТ «ПУМБ»: pumb.ua, у повному обсязі, з урахуванням умов надання всіх послуг, як обраних безпосередньо при прийнятті ДКБО, так і послуг, що можуть йому бути надані в процесі обслуговування (з урахуванням всіх змін) і погодився з тим, що може обирати будь-які передбачені ДКБО послуги, в тому числі через дистанційні канали обслуговування (за наявності технічної можливості банку).

Відповідно до вказаного договору відповідачу було надано кредит в сумі 11950,00 грн, зі сплатою комісії за обслуговування кредитної заборгованості 2,99%, розміром процентної ставки 0,01% річних, строк на 24 місяців.

З копії паспорту споживчого кредиту, який підписано відповідачем 28.08.2021, слідує, що в ньому зазначено основні умови кредитування з урахуванням побажань споживача (сума кредиту 11950,00 грн, строк, на який надається кредит 24 місяців), інформація щодо орієнтовної реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача (розмір процентної ставки 0,01% річних, комісія за обслуговування кредиту у розмірі 2,99 % щомісяця, разовою процентною ставкою 0,00 % + 0,00 грн.), порядок повернення кредиту, додаткова інформація (процентна ставка, яка застосовується при невиконанні зобов`язання щодо повернення кредиту 0,01 % річних за користування споживчим кредитом на суму простроченої заборгованості за основною сумою споживчого кредиту (частиною споживчого кредиту, яку не було повернуто відповідно до графіку платежів).

Факт видачі відповідачу кредитних коштів в сумі 11950,00 грн підтверджується платіжною інструкцією № TR.51757121.69115.8810 від 28.08.2021 (а.с.27 на звороті).

Відповідно до вказаних заяв про приєднання до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, відповідач погодився з усіма вимогами, про що свідчить наявність його власноручного підпису в них, визначено базову відсоткову ставку, розмір щомісячних платежів, тощо.

Отже, позивач виконав взяті на себе зобов`язання в повному обсязі, надавши відповідачу кредити відповідно до умов укладених кредитних договорів, а відповідач підтвердив виникнення своїх зобов`язань, відповідно до умов укладених кредитних договорів, шляхом прийняття виконання зобов`язання кредитодавця, а саме отримавши кредитні кошти відповідач не скористався своїм правом протягом 14 календарних днів з дня укладення кредитного договору відмовитися від договору без пояснення причин, у тому числі в разі отримання ним грошових коштів.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися вiд вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

В подальшому, відповідач всупереч умовам кредитного договору, ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» та ст. ст. 525, 526, 530, 536, 610, 612 ЦК України, порушив вищезазначені умови кредитних договорів і в кінцевому підсумку не повернув в повному обсязі кредит кредитодавцю, а також не виконав в повному обсязі всі інші свої грошові зобов`язання перед кредитодавцем за кредитними договорами навіть після спливу строку кредитування встановленого умовами кредитних договорів.

Отже, судом встановлено, що всупереч умов кредитного договору відповідач не виконує свої кредитні зобов`язання належним чином довготривалий термін.

Заборгованість відповідача перед позивачем станом на 04.06.2024 склала:

по кредитному договору від 19.06.2019 № 2001338135001 - 41649,78 грн, з яких: 24499,34 грн - заборгованість за кредитом; 17150,44 грн - заборгованість процентами; 0 грн. - заборгованість за комісією;

по кредитному договору від 14.05.2021 № 1001873403101 - 11506,55 грн, з яких: 5998,58 грн - заборгованість за кредитом; 0,87 грн - заборгованість процентами; 5507,1 грн - заборгованість за комісією;

по кредитному договору від 28.08.2021 № 1001959100403 - 14477 грн, з яких: 8244,3 грн - заборгованість за кредитом; 1,18 грн - заборгованість процентами; 6231,52 грн - заборгованість за комісією;

Тобто загальна сума заборгованості по вищевказаним кредитним договорам станом на 04.06.2024 склала 67633,33 грн.

Також, 06.06.2025 відповідачу було направлено письмову вимогу-повідомлення за вих.№КНО-44.2.2/1180, згідно якої позивач вимагав повернути кредитні кошти в досудовому порядку. Однак вимога кредитора зі сторони відповідача залишилась без реагування.

За правилом частини першої статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина друга статті 639 ЦК України).

Таким чином, відповідач зобов`язався здійснювати погашення кредиту, процентів відповідно до умов укладеного Договору.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Відповідно до ст. ст. 526, 612, 625 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідач порушив умови договору в частині неповернення кредиту та несплати відсотків за його користування та не виконав взяті на себе зобов`язання, тобто в односторонньому порядку відмовився від виконання договірних зобов`язань.

Згідно із частиною першою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Належними доказами в розумінні статті 77 ЦПК України є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Разом з тим, відповідачем не спростовано належними засобами доказування наявність заборгованості перед позивачем за тілом кредиту.

З урахуванням встановленого, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 взяті не себе зобов`язання не виконав, у передбачений в договорі строк, кошти не повернув, внаслідок чого виникла заборгованість за основним зобов`язання: по кредитному договору від 19.06.2019 № 2001338135001 - 24499,34 грн - заборгованість за тілом кредиту; по кредитному договору від 14.05.2021 № 1001873403101 - 5998,58 грн - заборгованість за тілом кредитом; по кредитному договору від 28.08.2021 № 1001959100403 - 8244,3 грн - заборгованість за тілом кредиту. Тобто загальна сума заборгованості по тілу кредиту за вищевказаним кредитними договорам станом складає 38742,22 грн, що підлягає стягненню з відповідача.

Щодо нарахованих АТ «ПУМБ» відсотків за користування кредитом слід зазначити наступне.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 ЦК України).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК України).

Одним із видів порушення зобов`язання є прострочення - невиконання зобов`язання в обумовлений сторонами строк.

Відповідачем не виконано зобов`язань, визначених Договором, порушено умови щодо погашення кредиту та нарахованих відсотків за його користування.

Відповідно до частини другої статті 1048 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до статей 1049, 1054 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути кредитору надані грошові кошти (кредит) та сплатити проценти у строки та на умовах, встановлених договором.

Цивільно-правова відповідальність - це покладення на правопорушника основаних на законі невигідних правових наслідків, які полягають у позбавленні його певних прав або в заміні невиконання обов`язку новим, або у приєднанні до невиконаного обов`язку нового додаткового.

Покладення на боржника нових додаткових обов`язків як заходу цивільно-правової відповідальності має місце, зокрема, у випадку стягнення неустойки (пені, штрафу).

Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання (частина друга статті 549 ЦК України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (частина третя статті 549 ЦК України).

Судом встановлено, що між сторонами виникли договірні відносини, які регулюються укладеним між сторонами договором, та у зв`язку із неналежним виконанням боржником умов зазначеного договору, у позивача як кредитора за спірними зобов`язаннями, виникло право вимоги стягнути з відповідача заборгованість по кредиту, та штрафним санкціям за користування кредитними коштами.

Відповідно до частин першої, третьої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Відповідачем не надано контррозрахунку суми заборгованості за тілом кредиту та відсотками за користування кредитом. Також відповідачем не надано доказів щодо належного виконання ним умов кредитного договору, відповідним правом останній не скористався.

Судом перевірено розрахунок відсотків за несвоєчасне погашення кредиту та встановлено, що розрахунок зроблено з урахуванням умов кредитного договору.

Таким чином, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, та враховуючи те, що обставини, на які посилається позивач знайшли часткове підтвердження під час судового розгляду справи, суд вважає, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню.

З урахуванням встановленого, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 взяті на себе зобов`язання не виконав, у передбачений в договорах строк, кошти не повернув, внаслідок чого виникла заборгованість: по кредитному договору від 19.06.2019 № 2001338135001 - 17150,44 грн - заборгованість процентами; по кредитному договору від 14.05.2021 № 1001873403101 - 0,87 грн - заборгованість процентами; по кредитному договору від 28.08.2021 № 1001959100403 - 1,18 грн - заборгованість процентами. Тобто загальна сума заборгованості по вищевказаним кредитним договорам станом склала 17152,49 грн.

Стосовно вимоги про стягнення заборгованості за комісією за обслуговування кредиту суд зазначає таке.

Оскільки відповідно до умов кредитних договорів, що укладенв між сторонами, банк надав позичальнику кредит на споживчі цілі, особливості регулювання відносин сторін визначаються Законом України «Про захист прав споживачів».

У постанові Верховного Суду в складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06 листопада 2023 року у справі № 204/224/21 міститься правовий висновок: «10 червня 2017 року набув чинності Закон України «Про споживче кредитування», у зв`язку із чим у Законі України «Про захист прав споживачів» текст статті 11 викладено в такій редакції: «Цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».

Положення частин першої, другої, п`ятої статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» з набуттям чинності Закону України «Про споживче кредитування» залишилися незмінними.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Згідно із частиною другою статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Отже, Закон України «Про споживче кредитування» передбачає право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.

На виконання вимог, у тому числі, пункту 4 частини першої статті 1 та частини другої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» Правління Національного банку України постановою від 08 червня 2017 року № 49 затвердило Правила розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі - Правила про споживчий кредит). Цією ж постановою визнано такою, що втратила чинність, постанову Правління Національного банку України від 10 травня 2007 року № 168 «Про затвердження Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту».

Відповідно до пункту 5 Правил про споживчий кредит банк надає споживачу детальний розпис складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів (згідно зі строковістю, зазначеною у договорі про споживчий кредит, - щомісяця, щокварталу тощо) у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх додаткових та супутніх послуг банку та кредитного посередника (за наявності) за кожним платіжним періодом, за формою, наведеною в додатку 2 до цих Правил.

Банк має право обчислювати загальні витрати за споживчим кредитом, базуючись на припущенні, що платежі за послуги банку залишатимуться незмінними та застосовуватимуться протягом строку дії договору про споживчий кредит, якщо договір про споживчий кредит містить умови, що дозволяють зміну процентної ставки та/або інших платежів за послуги банку, включених до загальних витрат за споживчим кредитом, і така зміна не може бути визначена на момент обчислення загальної вартості кредиту та реальної річної процентної ставки (пункт 8 Правил про споживчий кредит).

Згідно з додатком 1 до Правил про споживчий кредит загальні витрати за споживчим кредитом, тобто витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги банку (у тому числі за ведення рахунків) та кредитного посередника (за наявності), які сплачуються споживачем і пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту.

Правила про споживчий кредит розроблені й затверджені на виконання вимог Закону України «Про споживче кредитування» та підтверджують правомірність дій банку щодо встановлення у договорі споживчого кредиту комісії за обслуговування кредитної заборгованості.

Закон України «Про споживче кредитування» розмежовує оплатність та безоплатність надання інформації про кредит залежно від періодичності звернення споживача із запитом щодо надання такої інформації.

Відповідно до частини першої статті 11 Закону України «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.

Згідно із частиною п`ятою статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

З урахуванням викладеного, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19.

Велика Палата Верховного Суду наголошує, що судовий захист повинен бути повним та відповідати принципу процесуальної економії, тобто забезпечити відсутність необхідності звернення до суду для вжиття додаткових засобів захисту.

У постанові Верховного Суду від 31 серпня 2022 року у справі № 202/5330/19 зазначено, що «у кредитному договорі не зазначено перелік додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування). При цьому до таких послуг не може бути віднесено щомісячне управління кредиту, яку споживач має право отримувати безоплатно згідно із частинами першою та другою статті 11 Закону України «Про споживче кредитування». Банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладенні оспорюваного кредитного договору. За таких обставин положення пункту 1.1 щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за управління кредиту без конкретного переліку які саме послуги надаються є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

В кредитних договорах не зазначено переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, що надаються позивачу та за які банком встановлена комісія за надання кредиту.

З матеріалів даної справи не вбачається необхідності внесення плати за додаткові, супутні послуги Банку, пов`язані з розрахунково-касовим обслуговуванням, Банком в кредитному договорі не зазначено переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, що надаються ОСОБА_1 та за які Банком встановлена комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування).

Враховуючи, що Банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладенні оспорюваних кредитних договорів, то положення договору та вимоги про стягнення комісії за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої, другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 10 січня 2024 року у справі № 727/5461/23.

Таким чином, як встановлено з матеріалів справи, заявами від 14.05.2021 № 1001873403101 та від 28.08.2021 №1001959100403 про приєднання до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб встановлено комісію за обслуговування кредитної заборгованості, тобто фактично встановлено плату позичальника за надання інформації щодо його кредиту, безоплатність надання якої прямо передбачена частиною першою статті 11 Закону України «Про споживче кредитування».

Необхідність внесення плати за обслуговування кредиту передбачена також пунктом 5.7.3 договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб.

При цьому, з аналізу змісту зазначеного пункту договору вбачається, що сплату відповідної комісії банк покладає на позичальника попри те, що дії, за які вона справляється, вчиняються на користь банку, зокрема, послуги щодо списання та зарахування коштів з метою повернення кредиту, розрахунково-касове обслуговування кредиту.

Враховуючи наведене, оскільки відповідачу було встановлено щомісячну плату за послуги банку, які за законом повинні надаватись безоплатно, суд вважає, що положення кредитного договору, укладеного між сторонами про зобов`язання позичальника сплачувати комісію за обслуговування кредитної заборгованості в розмірі 2,99 % та 3,99 % щомісячно у терміни та у розмірах, визначених графіком щомісячних платежів за кредитним договором, є нікчемними.

Відтак, нарахування позивачем заборгованості по комісії за кредитними договорами від є безпідставними.

З урахуванням викладеного позовні вимоги про стягнення заборгованості за комісією по кредитному договору від 14.05.2021 № 1001873403101 у розмірі 5507,10 грн та по кредитному договору від 28.08.2021 № 1001959100403 у розмірі 6231,52 грн задоволенню не підлягають.

При цьому, з наданого позивачем розрахунку заборгованості встановлено, що на погашення заборгованості за комісією зараховано кошти: по кредитному договору від 14.05.2021 № 1001873403101 - у розмірі 4068,90 грн; по кредитному договору від 28.08.2021 № 1001959100403 - у розмірі 3705,70 грн. З огляду на нікчемність положень кредитних договорів про нарахування комісії за обслуговування кредитної заборгованості, суд вважає за необхідне здійснити перерахунок наявної заборгованості ОСОБА_1 перед банком.

Відповідно до статті 534 ЦК України, у разі недостатності суми проведеного платежу для виконання грошового зобов`язання у повному обсязі ця сума погашає вимоги кредитора у такій черговості, якщо інше не встановлено договором або законом: 1) у першу чергу відшкодовуються витрати кредитора, пов`язані з одержанням виконання; 2) у другу чергу сплачуються проценти і неустойка; 3) у третю чергу сплачується основна сума боргу.

За наведених обставин, оскільки положення кредитних договорів в частині сплати відповідачем суми комісії за надання кредиту є нікчемними, зараховані позивачем в рахунок погашення комісії за надання кредиту грошові кошти у розмірі 4068,90 грн та 3705,70 грн мають бути зараховані на погашення процентів та основної заборгованості, що відповідає положенню статті 534 ЦК України.

Відтак, з урахуванням викладеного, на користь позивача підлягає стягненню залишок заборгованості за тілом кредиту і відсотками по кредитному договору від 14.05.2021 № 1001873403101 у розмірі 1930,55 грн (5998,58 грн + 0,87 грн) - 4 068,90 грн.

Таким чином, з урахуванням викладеного, на користь позивача підлягає стягненню залишок заборгованості за тілом кредиту і відсотками по кредитному договору від 28.08.2021 № 1001959100403 у розмірі 5901,80 грн (8244,3 грн + 1,18 грн) - 2 343,68 грн.

Таким чином, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, та враховуючи те, що обставини, на які посилається позивач знайшли часткове підтвердження під час судового розгляду справи, суд вважає, що заявлені позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Отже, з ОСОБА_1 на користь АТ «ПУМБ» підлягає стягненню заборгованість: по кредитному договору від 19.06.2019 № 2001338135001 - 41649,78 грн, з яких: 24499,34 грн. - заборгованість за кредитом; 17150,44 грн. - заборгованість процентами; по кредитному договору від 14.05.2021 № 1001873403101 - 1930,55 грн - заборгованість за тілом кредиту; по кредитному договору від 28.08.2021 № 1001959100403 - 5901,80 грн - заборгованість за кредитом. Тобто загальна сума заборгованості по вищевказаним кредитними договорами станом на 04.06.2024 складає 49482,13 грн.

Також, відповідно до ст. 141 ЦПК України, з відповідача підлягає стягненню судовий збір пропорційно до задоволених позовних вимог.

Отже, з відповідача на користь позивача слід стягнути 1772,28 грн. судових витрат (49482,13 грн х 2422,40 грн: 67633,33 грн.).

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 11, 207, 525-526, 530, 536, 549, 551, 610, 626, 629, 638, 639, 1046-1056 ЦК України, ст. ст. 7, 10, 79-81, 141, 265-268, 280-282 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» заборгованість за кредитним договором № 2001338135001 від 19.06.2019 у розмірі 41649,78 грн, за кредитним договором № 1001873403101 від 14.05.2021 в розмірі 1930,55 грн., за кредитним договором № 1001959100403 від 28.08.2021 в розмірі 5901,80 грн, а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 1772,28 грн.

У задоволенні інших вимог позову - відмовити.

Рішення може бути оскаржено протягом 30 днів з дня його проголошення/складання повного тексту шляхом подання безпосередньо до Київського апеляційного суду апеляційної скарги.

Позивач - Акціонерне товариство «Перший Український Міжнародний Банк», код ЄДРПОУ 14282829, місцезнаходження: м. Київ, вул. Андріївська, 4.

Відповідач - ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса реєстрації - АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення суду складено - 25.06.2026.

Суддя В.О.Сенюта