Вирок від 24 червня 2026 р. у справі №753/178/26 — Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/178/26

провадження № 1-кп/753/1265/26

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" червня 2026 р. Дарницький районний суд міста Києва у складі:

головуючий суддя ОСОБА_1 ,

секретар судового засідання ОСОБА_2 ,

учасники судового провадження:

прокурори ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

захисник ОСОБА_5 ,

обвинувачений ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР) № 12025100020004414 від 05.12.2025, за обвинуваченням

ОСОБА_6 ,

ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця селища Верхній Токмак Бердянського району Запорізької області, громадянина України, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК України,

встановив:

1. До Дарницького районного суду м. Києва 06 січня 2026 року надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР № 12025100020004414 від 05.12.2025, за обвинуваченням ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК України.

2. Висунуте обвинувачення суд вважає доведеним та відповідно до якого ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення за таких обставин.

Так, 17 липня 2025 року, у невизначений точний час, громадянин України ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , будучи військовозобов`язаною особою відповідно до Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», знаходячись у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_3 (далі - ІНФОРМАЦІЯ_4 ) за адресою: АДРЕСА_2 , пройшов військово-лікарську комісію (далі - ВЛК) та згідно з довідкою від 17.07.2025 № 2025-0717-1126-5937-0 визнаний придатним до служби у військових частинах забезпечення, ІНФОРМАЦІЯ_6, ВВНЗ, навчальних центрах, закладах (установах), медичних підрозділах, підрозділах логістики, зв`язку, оперативного забезпечення, охорони. Підстав для відстрочки від призову відповідно до Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» ОСОБА_6 не мав.

У подальшому, 17 липня 2025 року, перебуваючи у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_5 , що за адресою: АДРЕСА_2 , офіцером відділення обліку мобілізаційної роботи вказаного ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_7 , на виконання вимог ст. 65 Конституції України, ч. 9 ст. 1, ст. 39 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» та Указу Президента України від 24.02.2022 № 65/2022 «Про загальну мобілізацію», доведено зміст повістки ОСОБА_6 та повідомлено про необхідність останньому з`явитися о 09 годині 00 хвилин 18.08.2025 до ІНФОРМАЦІЯ_5 , що за адресою: АДРЕСА_2 , для відправки до військової частини № НОМЕР_1 у зв`язку зі призовим на військову службу під час мобілізації, на особливий період.

Надалі, громадянин України - військовозобов`язаний ОСОБА_6 під особистий підпис отримав повістку на відправку з обов`язковою явкою в указані вище дату та час.

Так, ОСОБА_6 усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, реалізуючи свій протиправний умисел, направлений на ухилення від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, без поважних причин, не маючи права на відстрочку, з метою ухилення від призову у зв`язку з оголошенням мобілізації на особливий період та призовом на військову службу по мобілізації на особливий період, свідомо не прибув 18.08.2025, о 09 годині 00 хвилин, до ІНФОРМАЦІЯ_3 , який розташований за адресою: АДРЕСА_2 , для відправлення у військову частину № НОМЕР_1 .

Своїми умисними діями ОСОБА_6 всупереч положень ст. 65 Конституції України, Указу Президента України від 24.02.2022 № 65/2022 «Про загальну мобілізацію» та ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» ухилився від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період.

Таким чином, ОСОБА_6 обвинувачується в ухиленні від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК України.

3. Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 винним себе за ст. 336 КК України визнав повністю та показав, що дійсно 17 липня 2025 року знаходився у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_3 за адресою: АДРЕСА_2 , пройшов військово-лікарську комісію та згідно з довідкою визнаний придатним до служби. Підстав для відстрочки від призову він не мав. У подальшому, 17 липня 2025 року, повідомлено про необхідність з`явитися о 09 годині 00 хвилин 18.08.2025 до ІНФОРМАЦІЯ_5 , що за адресою: АДРЕСА_2 , для відправки до військової частини № НОМЕР_1 у зв`язку зі призовим на військову службу під час мобілізації, на особливий період. Під особистий підпис отримав повістку на відправку з обов`язковою явкою в указані вище дату та час. Так, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, реалізуючи свій протиправний умисел, направлений на ухилення від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, без поважних причин, не маючи права на відстрочку, з метою ухилення від призову у зв`язку з оголошенням мобілізації на особливий період та призовом на військову службу по мобілізації на особливий період, свідомо не прибув 18.08.2025, о 09 годині 00 хвилин, до ІНФОРМАЦІЯ_3 , який розташований за адресою: АДРЕСА_2 , для відправлення у військову частину № НОМЕР_1 . Своїми умисними діями він ухилився від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період. Про вчинене щиро шкодує.

4. Показання обвинуваченого ОСОБА_6 є послідовними, логічними, а тому не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності його позиції.

5. Судовий розгляд проводився відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України.

Положення ч. 3 ст. 349 КПК України роз`яснено судом у судовому засіданні учасникам кримінального провадження, відповідно й обвинуваченому, який надав суду ствердну згоду із запропонованим порядком.

Крім того, такий порядок судового розгляду повністю узгоджується з вимогами п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та практики Європейського Суду з прав людини щодо їх застосування, згідно яких суд повинен забезпечити належну реалізацію права на справедливий суд під час розгляду кримінальних проваджень шляхом спрощеного і скороченого розгляду.

Також відповідно до п. 6 розділу ІІІ Рекомендації № 6 R (87) 18 Комітету міністрів Ради Європи «Стосовно спрощення кримінального правосуддя» рекомендується, що оскільки при процедурі «заява підсудного про визнання вини» від обвинуваченого вимагається явка до суду на ранній стадії провадження, щоб заявити в суді публічно чи приймає він чи спростовує обвинувачення проти себе, то суд в таких випадках має вирішувати, обійтися без всього процесу розслідування або його частини чи негайно перейти до розгляду особи правопорушника, ухвалення вироку та, по можливості, вирішення питання щодо компенсації.

Отже, за згодою учасників судового провадження, а саме обвинуваченого, який не оспорює фактичні обставини кримінального провадження, кваліфікацію кримінального правопорушення, судом встановлено, що він правильно розуміє зміст його обставин, відсутні сумніви в добровільності його позиції, суд, у порядку ч. 3 ст. 349 КПК України, визнав недоцільним дослідження доказів щодо обставин, які ніким не оспорюються, обмежившись допитом обвинуваченого та дослідженням письмових документів, а саме: матеріалів, що характеризують особу обвинуваченого, та матеріалів щодо речових доказів тощо.

6. Вина обвинуваченого ОСОБА_6 повністю підтверджується його показаннями, в яких він не оспорював вчинення кримінального правопорушення за викладених у обвинувальному акті обставин, щирим каяттям у вчиненому тощо.

7. Щодо кримінально-правової кваліфікації дій обвинуваченого ОСОБА_6 , то суд вважає її правильною та кваліфікує його дії як ухилення від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, тобто вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК України.

8. При обранні виду та міри покарання суд, реалізуючи принципи справедливості та індивідуалізації покарання, враховуючи, що призначене покарання повинно бути не тільки карою, але і переслідувати цілі загальної та спеціальної превенції, вважає, що покарання повинно бути відповідним вчиненому і сприяти виправленню обвинуваченого та запобіганню вчинення нових кримінальних правопорушень.

8.1 Суд, відповідно до ст. 65 КК України, при призначенні обвинуваченому ОСОБА_6 виду та міри покарання, приймає до уваги характер і ступінь суспільної небезпечності вчиненого ним кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії нетяжкого злочину, конкретні обставини кримінального провадження, його ставлення до вчиненого (вину визнав, розкаявся), особу обвинуваченого, а саме: вперше притягується до кримінальної відповідальності, зрілого віку, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, з середньо-спеціальною освітою, не працює, не має постійного місця проживання, періодично живе на вулиці, має малолітню доньку, що проживає закордоном, страждає на ряд тяжких, хронічних захворювань - епілепсією з дитинства (до 4-х приступів на день), цирозом печінки, туберкульозом середньої форми, частково видалена підшлункова залоза, страждає на болі через пластину в нозі протягом останніх п`яти років та ін. У слідчому ізоляторі під час судового розгляду тримається у відділенні медичній частині.

Обставинами, які пом`якшують покарання, є визнання вини, щире каяття.

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого, відповідно до ст. 67 КК України, не встановлено.

8.2 Також за наявності всіх вказаних вище обставин та обставин, які пом`якшують покарання, та водночас відсутності обставини, які обтяжують покарання, суд дійшов висновку, що застосування положень ст. 75 КК України щодо звільнення обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням будуть правильними, оскільки останній не є таким, що не зможе виправитися без ізоляції від суспільства та потребує певного прощення державою без реального відбування покарання.

8.3 Суд, приймаючи рішення про застосування положень ст. 75 КК України, зважує й на дані про особу обвинуваченого, який вчинив нетяжкий злочин, вперше притягується до кримінальної відповідальності, зокрема його тяжкий стан здоров`я.

8.4 Під час досудового розслідування запобіжний захід не обирався.

Обвинувальний акт надійшов до 06 січня 2026 року та від дня надходження суд не мав можливості викликати обвинуваченого у підготовче судове засідання. Ухвала суду від 08 січня 2026 року про привод обвинуваченого не була виконана, ухвала від 14 січня 2026 року про встановлення місця перебування та засобів зв`язку не була виконана, ухвалою від 28 січня 2026 року обвинуваченого ОСОБА_6 було оголошено у розшук та надано дозвіл на його затримання з метою приводу до суду для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

10 червня 2026 року обвинувачений ОСОБА_6 був затриманий, 11 червня 2026 року доставлений до суду і цього ж дня він був взятий під вартою у зв`язку з обранням запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів, із альтернативно передбаченим запобіжним заходом у вигляді застави у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 66 560 грн.

9. Процесуальні витрати у цьому кримінальному провадженні відсутні.

10. Питання щодо вирішення долі речових доказів відповідно до положень ст. 100 КПК України перед судом не порушувалось.

На підставі ч. 15 ст. 615 КПК України в умовах дії воєнного стану після складання та підписання повного тексту вироку суд обмежується проголошенням його резолютивної частини з обов`язковим врученням учасникам судового провадження повного тексту вироку в день його проголошення та керуючись ч. 3 ст. 349, статтями 100, 368-371, 373, 374 КПК України, суд

засудив:

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК України, та призначити покарання у виді позбавлення волі на строк три роки.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_6 від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком тривалістю три роки.

На підставі пунктів 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України покласти на обвинуваченого ОСОБА_6 наступні обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та роботи.

На підставі ч. 5 ст. 72 КК України зарахувати у строк відбування покарання строк попереднього ув`язнення, із розрахунку, що одному дню попереднього ув`язнення відповідає один день тримання під вартою, а саме з 10 червня 2026 року (день фактичного затримання) до 25 червня 2026 року (день звільнення з-під варти у залі суду).

Під час досудового розслідування запобіжний захід не обирався.

Обраний під час судового розгляду запобіжний захід у вигляді тримання під вартою скасувати, звільнити обвинуваченого ОСОБА_6 з-під варти у залі суду у зв`язку із звільненням особи від відбування покарання з випробуванням.

Процесуальні витрати у цьому кримінальному провадженні відсутні.

Вирок може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через Дарницький районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення, з урахуванням особливостей, передбачених ч. 2 ст. 394 КПК України.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя ОСОБА_8