Рішення від 23 червня 2026 р. у справі №620/3312/26 — Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 червня 2026 року м.Чернігів Справа № 620/3312/26

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді - Клопота С.Л.

розглянувши у спрощеному позовному провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області та просить наступне.

1. Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області від 09.03.2026 року за № 253350005504 в частині відмови у зарахуванні ОСОБА_1 до страхового стажу періоду роботи трактористом з 15.09.1993 по 15.01.1997 на колгоспі «Рассвет» згідно трудової книжки НОМЕР_1 від 11.03.1987.

2. Зобов`язати Головне управління пенсійного фонду України в Миколаївській області зарахувати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 до страхового стажу згідно трудової книжки НОМЕР_1 від 11.03.1987 період роботи трактористом в колгоспі «Рассвет» Совєтського району Автономної Республіки Крим з 15.09.1993 по 15.01.1997 .

Ухвалою судді від 09.04.2026 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та встановлено відповідачу 15-денний строк з дня вручення вказаної ухвали для подання відзиву на позов.

Відповідачем подано відзив на позов, у якому останній позовні вимоги не визнав, просив у їх задоволенні відмовити.

Дослідивши матеріали справи, суд враховує таке.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернувся до відділу обслуговування громадян № 5 (сервісний центр) управління обслуговування громадян ГУ ПФУ в Чернігівській області із заявою про призначення пенсії за віком, що підтверджується заявою та розпискою-повідомленням від 02.03.2026 року.

За принципом екстериторіальності мої документи були розглянуті ГУ ПФУ в Миколаївській області та прийнято рішення про відмову у призначенні пенсії за віком № 253350005504 від 09.03.2026 року в зв`язку з недостатністю страхового стажу.

У рішенні зазначено, що для виходу на пенсію за віком мені необхідно мати стаж 33 роки, а мій стаж за їх обрахунком становить 29 роки 03 місяця 28 днів.

При цьому до стажу роботи не зараховано період роботи з 15.09.1993 по 15.01.1997 в колгоспі «Рассвет», оскільки в підставах внесення записів про встановлений мінімум трудової участі в громадському господарстві та його виконання не зазначено номери та повні дати документів за кожен рік.

Отже, в зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу передбаченого ст. 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» винесно рішення про відмову у призначенні мені пенсії за віком.

Не погодившись з цим, позивач звернувся до суду з позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із статтею 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення, створенням мережі державних, комунальних приватних закладів для догляду непрацездатними.

В Україні визнається і діє принцип верховенства права, Конституція України має найвищу юридичну силу, її норми є нормами прямої дії, а тому органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (стаття 8, частина друга статті 19 Основного Закону України).

Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі Закон № 1058) розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.

За змістом ч. 1 ст. 24 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. Частиною 2 ст. 24 Закону № 1058 визначено, що страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Згідно з ч.4 ст.24 Закону № 1058 періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Відповідно до частин першої та другої статті 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв. При обчисленні стажу роботи в колгоспі за період після 1965 року, якщо член колгоспу не виконував без поважних причин встановленого мінімуму трудової участі в громадському господарстві, враховується час роботи за фактичною тривалістю.

Згідно зі статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

В силу пунктів 1, 3 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 (далі - Порядок № 637), основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. За відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

У тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка. У разі відсутності правонаступника підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, здійснюється у порядку, визначеному Пенсійним фондом України за погодженням з Мінсоцполітики та Мінфіном (пункт 20 Порядку № 637).

Порядок ведення трудових книжок колгоспників врегульований Основними положеннями про порядок видачі та ведення трудових книжок колгоспників, які затверджені постановою Ради Міністрів СРСР від 21.04.1975 № 310, які чинні на час звернення до суду (далі - Основні Положення).

Відповідно до пунктів 1, 2 Основних Положень трудова книжка колгоспника є основним документом про трудову діяльність членів колгоспів. Трудові книжки ведуться на всіх членів колгоспу з моменту їх вступу в члени колгоспу.

До трудової книжки колгоспника, зокрема, заносяться: відомості про колгоспника: прізвище, ім`я, по батькові, дата народження, освіта, професія, спеціальність; відомості про роботу: призначення на роботу, переведення на іншу роботу, закінчення роботи; відомості про трудову участь: прийнятий в колгоспі річний мінімум трудової участі в громадському господарстві, його виконання (пункт 5 Основних Положень).

Таким чином, основним документом, який підтверджує наявність у особи трудового стажу є трудова книжка.

У трудовій книжці колгоспника серії НОМЕР_1 маються наступні записи:

- на сторінках 2-3 запис 3-4 зазначено, що 15.09.1993 року зарахований до членів колгоспу «Рассвет» Совєтського району Автономної Республіки Крим згідно поданої заяви, а 15.01.1997 року звільнений з членів колгоспу «Рассвет» згідно поданої заяви за власним бажанням, маються посилання на номери наказів, записи завірені печатками;

- на сторінках 6-7 запис 3-5 зазначено, що 15.09.1993 принятий на роботу трактористом, а 15.01.1997 року звільнений з роботи згідно поданої заяви за власним бажанням, наявні посилання на номери наказів, записи завірені печаткою;

- на сторінках 18-19 записи 3-7, зазначено, що за 1993 рік встановлений річний мінімум вихододнів 80, відпрацьовано 83; за 1994 рік мінімум 220 днів, а відпрацьовано 272; за 1995 рік мінімум 190 днів, а відпрацьовано 198; за 1996 рік мінімум 220 днів, а відпрацьовано 237; за 1997 рік встановлено 5 днів і 5 відпрацьовано. Вказані отримувана заробітна плата, посада - тракторист, підстави внесення даних (особові рахунки за відповідні роки).

Всі дані засвідчені печатками.

Отже, записами трудової книжки підтверджуться період роботи позивача в колгоспі, та відповідно відпрацювання ним, у вказаний період, необхідної норми вихододнів.

Щодо аргументів пенсійного органу щодо не зазначення номерів та повних дат документів на підставі яких внесено записи до трудової книжки, то варто вказати, що це не може бути підставою для позбавлення позивача конституційного права на соціальний захист, адже працівник не повинен відповідати за правильність записів у трудовій книжці та не повинен контролювати роботодавця щодо її заповнення.

Крім того, на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у трудовій книжці.

Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Верховний Суд у постанові № 687/975/17 від 21.02.2018 вказав, що на особу не може перекладались тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці. Відсутність посилання чи неточних записів у первинних документах по обліку трудового стажу та нарахуванню заробітної плати на конкретну посаду, яку займав позивач у той чи інший період його роботи у підприємстві за наявності належним чином оформленої трудової книжки, не може бути підставою для виключення вказаних періодів роботи з трудового стажу позивача, що дає йому право на призначення пільгової пенсії за віком, оскільки працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

За таких обставин, суд вважає відмову відповідача у врахуванні позивачу спірного періоду роботи в колгоспі до страхового стажу протиправною та прийнятою з надмірним формалізмом.

Від так, для призначення пенсії за віком позивачу потрібні 33 роки страхового стажу, а у нього наявні 29 років 03 місяці 28 днів.

Зарахування спірного періоду збільшить мій страховий стаж до 32 років 7 місяців 29 днів і з урахуванням того, що наразі позивач працює, невдовзі дозволить йому вийти на пенсію за віком.

У своєму рішенні від 16.09.2015 у справі №21-1465а15 Верховний Суд України вказав, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Отже, в даному випадку для повного захисту прав позивача, необхідно зобов`язати відповідача зарахувати спірний період роботи згідно трудової книжки НОМЕР_1 до його страхового стажу.

Відповідно до частин першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 227, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, Миколаївська обл., Миколаївський р-н, 54008) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, – задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області області від 09.03.2026 року за № 253350005504 в частині відмови у зарахуванні ОСОБА_1 до страхового стажу періоду роботи трактористом з 15.09.1993 по 15.01.1997 на колгоспі «Рассвет» згідно трудової книжки НОМЕР_1 від 11.03.1987.

Зобов`язати Головне управління пенсійного фонду України в Миколаївській області зарахувати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 до страхового стажу згідно трудової книжки НОМЕР_1 від 11.03.1987 період роботи трактористом в колгоспі «Рассвет» Совєтського району Автономної Республіки Крим з 15.09.1993 по 15.01.1997 .

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 1331,20 грн.

Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду.

Повний текст рішення виготовлено 24 червня 2026 року.

Суддя Сергій КЛОПОТ