Рішення від 24 червня 2026 р. у справі №520/11087/26 — Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

25 червня 2026 року № 520/11087/26

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кухар М.Д. розглянувши у порядку скороченого провадження адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 , код НОМЕР_3 ) про визнання протиправним та скасування наказу,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому, після уточнення позовних вимог, просив суд:

-визнати протиправним та скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_2 №2166А від 18.04.2026 в частині притягнення начальника логістики - заступника командира військової частини НОМЕР_4 полковника ОСОБА_1 до повної матеріальної відповідальності за завдану державі пряму дійсну шкоду у розмірі 140 898 (сто сорок тисяч вісімсот дев`яносто вісім) грн. 43 коп.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду відкрито спрощене провадження у цій справі.

Дослідивши надані матеріали справи, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є полковником та проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_2 та обіймає посаду начальника логістики заступника командира військової частини.

Стосовно ОСОБА_1 було проведено службове розслідування. Однак, документів, пов`язаних із проведенням зазначеного розслідування, ні наказу про його призначення, ні матеріалів розслідування ОСОБА_1 для ознайомлення надано не було.

З метою з`ясування обставин проведеного службового розслідування, 23.04.2026 було направлено адвокатський запит, який зареєстрований в/ч НОМЕР_2 за вхідним номером 63А.

27.04.2026 року у відповідь на адвокатський запит в/ч НОМЕР_2 було надано копії матеріалів службового розслідування стосовно можливої безпідставної виплати додаткової винагороди та премії полковнику ОСОБА_1 за жовтень 2022 року на загальну суму 140 898,43 грн., а саме копію акту службового розслідування №2535 від 16.11.2024 на 22 арк. та копію витягу з наказу командувача військ оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_2 » від 16.11.2024 №516 на 2 арк.

Відповідно до акту службового розслідування №2335 від 16.11.2024 у відповідності до наказу командувача військ оперативного командування " ІНФОРМАЦІЯ_2 " - "Про призначення службового розслідування" від 18 вересня 2024 року №426, командувача військ оперативного командування " ІНФОРМАЦІЯ_2 " "Про продовження терміну службового розслідування" від 15 жовтня 2024 року №458 заступником начальника управління комунікацій управління оперативного командування " ІНФОРМАЦІЯ_2 " полковником ОСОБА_2 , було проведено службове розслідування з метою з`ясування причин та умов по факту можливої безпідставної виплати додаткової винагороди та премії полковнику ОСОБА_1 за жовтень 2022 року на загальну суму 140 898.43 грн.

У ході проведення службового розслідування встановлено, що Другим територіальним управлінням внутрішнього аудиту Служби внутрішнього аудиту Міністерства оборони України проведений аудит використання коштів та майне у сфері ІНФОРМАЦІЯ_3 у військовій частині НОМЕР_5 за період з 01.12.2020 по 31.12.2023 року (аудиторський звіт №535/31/2 від 30.03.2024 року).

Проведеним аудитом встановлені безпідставні виплати додаткової винагороди та премії полковнику ОСОБА_1 за жовтень 2022 року на загальну суму 140 898,43 грн.

З постанови Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 22 листопада 2022 року №233/1929/22 стало відомо, що 27 жовтня 2022 року близько о 08 годині 00 хвилин, полковник ОСОБА_1 в умовах особливого періоду, вжив алкогольні напої та виконував обов`язки військової служби в нетверезому стані, і в такому стані був виявлений представниками ВСП ОТУ " ІНФОРМАЦІЯ_4 ", за що передбачена адміністративна відповідальність за ч. З ст. 172- 20 КУпАП.

Посадовими особами ІНФОРМАЦІЯ_5 складено протокол про скоєння адміністративного правопорушення за ч.З ст. 172-20 КУпАП від 27.10.2022 ДНКС-2 №729 (Розпивання алкогольних, слабоалкогольних напоїв або вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів).

Суддею Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області Орчелота А.В. полковника ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. З ст. 172-20 КУпАП.

Відповідно до даних автоматизованої системи виконавчого провадження Міністерства юстиції Украіни відносно полковника ОСОБА_1 відкрито виконавче провадження від 14 квітня 2023 року №71577239 стягувачем за яким є держава. Станом на 14 листопада 2024 року дане виконавче провадження не закрито, що підтверджує не сплату полковником ОСОБА_1 штрафу, його недобросовісність, особисту недисциплінованість.

Відповідно до довідки-розрахунку переплат грошового забезпечення військовослужбовцям, яких наказами командира військової частини не було позбавлено премії в повному обсязі за ті місяці, в яких військовослужбовці допустили вживання алкогольних напоїв на території військової частини як у службовий, так і в позаслужбовий час, прибули на службу в нетверезому стані, наданої начальником фінансово-економічної служби - головним бухгалтером військової частини НОМЕР_5 капітаном ОСОБА_3 , переплата полковнику ОСОБА_1 за жовтень 2022 року складає 140898,43 грн.

З пояснень начальника організаційно-планового відділу штабу логістики військової частини НОМЕР_6 підполковника ОСОБА_4 від 14.11.2024., стало відомо, що в жовтні місяці 2022 року він тимчасово виконував обов`язки начальника логістики управління оперативного командування " ІНФОРМАЦІЯ_2 " та подав рапорти на ім`я командира військової частини НОМЕР_6 на виплату підлеглому особовому складу, який перебував як у пункті постійної дислокації так і в районі ведення бойових дій м.Бахмут Донецької області, щомісячної надбавки за особливості проходження служби та грошової премії за особистий внесок у загальні результати служби за жовтень 2022 року та додаткової винагороди за безпосередню участь у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії за жовтень 2022 року. До цих рапортів включив полковника ОСОБА_1 так як був впевнений, що у даного офіцера дисциплінарних стягнень не має, до адміністративної відповідальності він не притягувався.

Згідно з актом службового розслідування №2535 від 16.11.2024 неправомірні дії військовослужбовця та причинний зв`язок між діями військовослужбовця та подією, що трапилась полягали в тому, що ОСОБА_1 : особисто не утримався від шкідливих для здоров`я звичок,- не доповів своєму безпосередньому начальникові про все, що сталося і стосується виконання ним службових обов`язків; не доповів про складання посадовими особами ІНФОРМАЦІЯ_5 відносно себе протоколу про скоєння адміністративного правопорушення за ч.З ст. 172-20 КУпАП від 27.10.2022 ДНКС-2 №729 «Розпивання алкогольних, слабоалкогольних напоїв або вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів».

За результатом службового розслідування було встановлено, що начальник логістики - заступник командира військової частини НОМЕР_7 полковник ОСОБА_1 своїми діями порушив вимоги ст. 12, 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, але у відповідності до абзацу 2 статті 87 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України притягнути до дисциплінарної відповідальності не можливо, у зв`язку із спливом шестимісячного строку з дня виявлення правопорушення.

Однак, незважаючи на те, що у акті службового розслідування було вказано, що притягнути полковника ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності не можливо через пропуск строку для притягнення, 18.04.2026 командиром військової частини НОМЕР_2 було видано наказ про притягнення до матеріальної відповідальності ОСОБА_1 .

Так відповідно до витягу з наказу про притягнення до матеріальної відповідальності №2Г66А від 18.04.2026 на підставі наказу командувача військ оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_2 » від 16 листопада 2024 року №516 «Про результати службового розслідування», яким затверджено акт службового розслідування №2535, встановлено, що полковник ОСОБА_1 безпідставно отримав грошові кошти на загальну суму 140 898,43 грн (сто сорок тисяч вісімсот дев`яносто вісім гривень) 43 копійки, чим завдано пряму дійсну шкоду державі в особі військової частини НОМЕР_5 шляхом надлишкової виплати щомісячної надбавки за особливості проходження військової служби, грошової премії за особистий внесок у загальний результат служби та додаткової винагороди за безпосередню участь у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії за жовтень 2022 року.

Відповідно до Закону України «Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі», зокрема частин другої та третьої статті 11, Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 №260, та на підставі матеріалів службового розслідування затверджених наказом командувача військ оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_2 » від 16 листопада 2024 року №516 «Про результати службового розслідування», притягнуто начальника логістики - заступника командира військової частини НОМЕР_2 полковника ОСОБА_1 по повної матеріальної відповідальності з а завдану державі пряму дійсну шкоду у розмірі 140 898 ,43 грн.

Позивач не згоден зі вказаним наказом з огляду на істотні порушення порядку проведення службового розслідування та застосування дисциплінарної відповідальності, а тому звернувся до суду за захистом своїх прав та інтересів .

Надаючи правову оцінку вищенаведеному, суд вказує наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування. їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, шо передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 2 Закону України від 25.03.1992 «Про військовий обов`язок і військову службу» військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності ґа територіальної цілісності.

Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години ЗО хвилин 24 лютого 2022 року строком на ЗО діб.

Одночасно, військовому командуванню (Генеральному штабу Збройних Сил України, Командуванню об`єднаних сил Збройних Сил України, командуванням видів, окремих родів військ (сил) Збройних Сил України, управлінням оперативних командувань, командирам військових з`єднань, частин Збройних Сил України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України) разом із Міністерством внутрішніх справ України, іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування постановлено запроваджувати та здійснювати передбачені Законом України «Про правовий режим воєнного стану» заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.

Указами Президента України строк дії режиму воєнного стану продовжувався.

Суд вказує, що частиною 3 статті 1 Закону 2232-ХІІ визначено, що військовий обов' язок включає: підготовку громадян до військової служби; взяття громадян на військовий облік: прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов (направлення) на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.

Сутність військової дисципліни, обов`язки військовослужбовців, а також військовозобов`язаних та резервістів під час проходження навчальних (перевірочних) і спеціальних зборів щодо її додержання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, права командирів щодо їх застосування, а також порядок подання і розгляду заяв, пропозицій та скарг визначено Дисциплінарним статутом Збройних сил Украйни, затвердженого Законом України «Про Дисциплінарний статут Збройних Сил України» від 24 березня 1999 року № 551 -XIV (далі Дисциплінарний статут).

Згідно статті 1, 2 та 3 Дисциплінарного статуту військова дисципліна - це бездоганне і неухильне додержання всіма військовослужбовцями порядку і правил, встановлених статутами Збройних Сил України та іншим законодавством України.

Військова дисципліна ґрунтується на усвідомленні військовослужбовцями свого військового обов`язку, відповідальності за захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, на їх вірності Військовій присязі.

Військова дисципліна досягається шляхом; виховання високих бойових і морально-психологічних якостей військовослужбовців на національно-історичних традиціях українського народу та традиціях Збройних Сил України, патріотизму, свідомого ставлення до виконання військового обов`язку, вірності Військовій присязі; особистої відповідальності кожного військовослужбовця за дотримання Конституції та законів України, Військової присяги, виконання своїх обов`язків, вимог статутів Збройних Сил України; формування правової культури військовослужбовців; умілого поєднання повсякденної вимогливості командирів і начальників (далі - командири) до підлеглих без приниження їх особистої гідності, з дотриманням прав і свобод, постійної турботи про них та правильного застосування засобів переконання, примусу й громадського впливу колективу; зразкового виконання командирами військового обов`язку, їх справедливого ставлення до підлеглих; підтримання у військових з`єднаннях, частинах (підрозділах), закладах та установах необхідних матеріально-побутових умов, статутного порядку; своєчасного і повного постачання військовослужбовців встановленими видами забезпечення; чіткої організації і повного залучення особового складу до бойового навчання.

Відповідно до статті 4 Дисциплінарного статуту військова дисципліна зобов`язує кожного військовослужбовця, зокрема, додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги статутів Збройних Сил України, накази командирів.

За вчинення адміністративних правопорушень військовослужбовці несуть дисциплінарну відповідальність за цим Статутом, за винятком випадків, передбачених Кодексом України ігор адміністративні правопорушення. За вчинення правопорушень, пов`язаних із корупцією, військовослужбовці несуть відповідальність згідно з Кодексом України про адміністративні правопорушення. У разі вчинення кримінального правопорушення військовослужбовець притягається до кримінальної відповідальності.

Статтею 5 Дисциплінарного статуту передбачено, що за стан військової дисципліни у з`єднанні, військовій частині (підрозділі), закладі та установі відповідає командир. Інтереси захисту Вітчизни зобов`язують командира постійно підтримувати військову дисципліну, вимагати її додержання від підлеглих, не залишати поза увагою жодного дисциплінарного правопорушення.

Стан військової дисципліни у військовій частині (підрозділі), закладі, установі та організації визначається здатністю особового «складу виконувати в повному обсязі та в строк поставлені завдання, морально-психологічним станом особового складу, спроможністю командирів підтримувати на належному рівні військову дисципліну.

Стосовно кожного випадку правопорушення командир зобов`язаний прийняти рішення щодо необхідності притягнення винного до відповідальності залежно від обставин скоєння правопорушення, ступеня вини, попередньої поведінки порушника та розміру завданих державі та іншим особам збитків, а також з урахуванням бойового імунітету, визначеного Законом України "Про оборону України".

Діяльність командира щодо підтримання військової дисципліни оцінюється не кількістю накладених ним дисциплінарних стягнень, а виконанням обов`язків з додержанням вимог законів і статутів Збройних Сил України, повним використанням дисциплінарної влади для наведення порядку і запобігання порушенням військової дисципліни.

Кожний військовослужбовець зобов`язаний сприяти командирові у відновленні та постійному підтриманні порядку й дисципліни.

Командир, який не забезпечив додержання військової дисципліни та не вжив заходів для її відновлення, несе встановлену законом відповідальність.

За приписами статті 48 Дисциплінарного статуту на військовослужбовців можуть бути накладені такі дисциплінарні стягнення: а) зауваження; б) догана; в) сувора догана; г) позбавлення чергового звільнення з розташування військової частини чи з корабля на берег (стосовно військовослужбовців строкової військової служби та курсантів вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти); ґ) попередження про неповну службову відповідність (крім осіб рядового складу строкової військової служби); д) пониження в посаді; е) пониження у військовому званні на один ступінь (стосовно осіб сержантського (старшинського) та офіцерського складу); є) пониження у військовому званні з переведенням на нижчу посаду (стосовно військовослужбовців сержантського (старшинського) складу); ж) звільнення з військової служби через службову невідповідність (крім осіб, які проходять строкову військову службу, військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, а також військовозобов`язаних під час проходження навчальних (перевірочних) і спеціальних зборів та резервістів під час проходження підготовки та зборів).

Згідно із статтею 83 Дисциплінарного статуту, на військовослужбовця, який порушує військову дисципліну або громадський порядок, можуть бути накладені лише ті дисциплінарні стягнення, які визначені цим Статутом і відповідають військовому званню військовослужбовця та дисциплінарній владі командира, що вирішив накласти на винну особу дисциплінарне стягнення.

Статтями 84, 85 цього ж Статуту встановлено, що прийняттю рішення командиром про накладення на підлеглого дисциплінарного стягнення може передувати службове розслідування. Воно проводиться з метою уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення, та ступеня вини.

Службове розслідування призначається письмовим наказом командира (начальника), який прийняв рішення притягти військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності. Воно може бути проведено особисто командиром (начальником), доручено військовослужбовцю офіцерського складу. а в разі вчинення правопорушення військовослужбовцем рядового, сержантського (старшинського) складу - також військовослужбовцю сержантського (старшинського) складу.

Порядок проведення службового розслідування у Збройних Силах України визначається наказом Міністерства оборони України, в інших військових формуваннях, правоохоронних органах спеціального призначення - наказами державних органів, які мають у своєму підпорядкуванні військові формування, утворені відповідно до законів України, правоохоронних органів спеціального призначення, Державної спеціальної служби транспорту, Адміністрації Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України.

Відповідно статті 86 Дисциплінарного статуту, якщо вину військовослужбовця повністю доведено, командир, який призначив службове розслідування, приймає рішення про притягнення військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності та визначає вид дисциплінарного стягнення.

Про накладені дисциплінарні стягнення військовослужбовцем може бути оголошено особисто, у письмовому наказі (розпорядженні), на нараді чи перед строєм військовослужбовців, які мають військові звання (обіймають посади) не нижче за військове звання (посаду) військовослужбовця, який вчинив правопорушення. Під час оголошення дисциплінарного стягнення до відома військовослужбовця доводять, в чому полягає порушення ним військової дисципліни чи громадського порядку.

Статтею 87 Дисциплінарного статуту передбачено, що дисциплінарне стягнення має бути накладене не пізніше ніж за 10 діб віл дня, коли командирові (начальникові) стало відомо про правопорушення, а у разі провадження службового розслідування - протягом місяця від дня його закінчення, не враховуючи часу перебування військовослужбовця на лікуванні або у відпустці. Під час накладення дисциплінарного стягнення командир не мас права принижувати гідність підлеглого.

Дисциплінарне стягнення не може бути накладено після шести місяців з дня виявлення правопорушення. До зазначеного строку не зараховується час проведення службового розслідування, перебування військовослужбовця на лікуванні, у відпустці, під вартою, а також час відсутності на службі без поважних причин.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що підставою притягнення військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності є неналежне виконання ним службових обов`язків, порушення військової дисципліни. Для притягнення військовослужбовця до такої відповідальності необхідно, щоб був зафіксований сам факт порушення, вину військовослужбовця повністю доведено, встановлено ступінь його вини та з`ясовано причини і умови, що сприяли вчиненню ним правопорушення.

При цьому, з метою уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення та визначення ступеня вини, прийняттю рішення про накладення на військовослужбовця дисциплінарного стягнення може передувати проведення службового розслідування.

Наказом Міністерства оборони України від 21 листопада 2017 року № 608, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 13 грудня 2017 року за № 1503/31371, затверджено Порядок проведення службового розслідування у Збройних Силах України (далі - Порядок № 608). Цей Порядок визначає підстави та механізм проведення службового розслідування стосовно військовослужбовців Збройних Сил України (далі - Збройні Сили), а також військовозобов`язаних та резервістів (далі - військовослужбовці), які не виконали (неналежно виконали) свої службові обов`язки або вчинили правопорушення під час проходження служби (зборів), а також дії (бездіяльність) яких призвели до завдання шкоди державі.

Згідно абзацу 4 пункту 2 розділу І Порядку N° 608, службове розслідування - це комплекс заходів, які проводяться з метою уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення, а також встановлення ступеня вини особи (осіб), чиї дії або бездіяльність стали причиною вчинення правопорушення.

Пунктом 3 розділу II Порядку № 608 визначено, що службове розслідування проводиться для встановлення: неправомірних дій військовослужбовця, яким вчинено правопорушення; причинного зв`язку між правопорушенням, з приводу якого було призначено службове розслідування, та виконанням військовослужбовцем обов`язків військової служби; вини військовослужбовця; порушень нормативно-правових актів, інших актів законодавства; причин та умов, що сприяли вчиненню правопорушення; у разі виявлення факту заподіяння матеріальної шкоди - причин виникнення шкоди, її розміру та винних осіб.

За приписами пункту 3 Розділу II Порядку № 608, службове розслідування проводиться для встановлення: неправомірних дій військовослужбовця, яким вчинено правопорушення; причинного зв`язку між правопорушенням, з приводу якого було призначено службове розслідування, та виконанням військовослужбовцем обов`язків військової служби; ступеня вини військовослужбовця; порушень нормативно- правових актів, інших актів законодавства; причин та умов, що сприяли вчиненню правопорушення; причин виникнення матеріальної шкоди, її розміру та винних осіб (у разі виявлення факту її заподіяння).

Пунктами 1, 3 розділу III Порядку № 608 установлено, що рішення про призначення службового розслідування приймається командиром (начальником), який має право видавати письмові накази та накладати на підлеглого дисциплінарне стягнення.

Службове розслідування призначається письмовим наказом командира (начальника), у якому зазначаються підстава, обґрунтування або мета призначення службового розслідування, особа, стосовно якої воно проводиться, строк проведення службового розслідування, а також визначаються посадова (службова) особа, якій доручено його проведення, або голова та члени комісії з проведення службового розслідування (далі - особи, які проводять службове розслідування).

Військовослужбовець, стосовно якого проводиться службове розслідування. має право: знати підстави проведення службового розслідування; бути ознайомленим про свої права та обов`язки під час проведення службового розслідування: відмовитися давати будь-які пояснення щодо себе, членів своєї сім`ї чи близьких родичів, коло яких визначається законом; давати усні, письмові або за допомогою технічних засобів пояснення, подавати документи, які стосуються службового розслідування, вимагати опитування (додаткового опитування) осіб, які були присутні під час вчинення правопорушення або яким відомі обставини, що стосуються правопорушення; з дозволу командира (начальника) отримувати копії документів, які стосуються службового розслідування, та долучати їх до власних пояснень; порушувати клопотання про витребування та долучення нових документів, видань, інших матеріальних носіїв інформації; висловлювати письмові зауваження та пропозиції щодо проведення службового розслідування, дій або бездіяльності посадових (службових) осіб, які його проводять; ознайомлюватися з актом службового розслідування (у частині, що його стосується) після розгляду командиром (начальником); оскаржувати рішення, прийняте за результатами службового розслідування, у строки та у порядку, визначені законодавством України ( пункт 3 розділу IV Порядку N° 608).

Оформлення результатів службового розслідування викладено у розділі V Порядку № 608.

Відповідно пунктів 1-6 Порядку № 608, за результатами службового розслідування складається акт службового розслідування, який містить вступну, описову та резолютивну частину.

Акт службового розслідування підписується особами, які його проводили. У разі виявлення суперечностей та незгоди з результатами службового розслідування кожна така особа має право висловити свою окрему думку/ яка викладається на окремому аркуші (від руки або у друкованому вигляді) та долучається до акта службового розслідування.

Пунктом 1 розділу VI Порядку № 608 визначено, що за результатами розгляду акта та матеріалів службового розслідування, якщо вину військовослужбовця повністю доведено, командир (начальник) приймає рішення про притягнення військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності, визначає вид дисциплінарного стягнення та призначає особу, якій доручає підготувати проект відповідного наказу.

Вид дисциплінарного стягнення зазначається особисто службовою особою, яка призначила службове розслідування, в аркуші резолюції або на висновку за результатами службового розслідування.

Відповідно до вимог пункту 2 розділу VI Порядку №608 дисциплінарне стягнення накладається у строки, визначені Дисциплінарним статутом Збройних Сил України.

Наказ (витяг з наказу) про притягнення до відповідальності доводиться до військовослужбовця у частині. ЩО ЙОГО СТОСУЄТЬСЯ, під підпис із зазначенням дати доведення.

У разі відмови військовослужбовця поставити свій підпис про ознайомлення з наказом (витягом з наказу) про притягнення його до відповідальності складається акт про відмову. Зміст акта про відмову засвідчується підписами не менше двох свідків цього факту.

Таким чином, суд робить висновок, що аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що підставою для притягнення військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності є неналежне виконання ним службових обов`язків, порушення військової дисципліни. При цьому, з метою уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення та визначення ступеня вини, прийняттю рішення про накладення на військовослужбовця дисциплінарного стягнення передує проведення службового розслідування.

Однак, службове розслідування було проведено без належного забезпечення права особи на участь у ньому, ОСОБА_1 не було ознайомлено ні з наказом про його призначення, ні з матеріалами розслідування, ні з наказом про притягнення до матеріальної відповідальності до моменту адвокатського запиту.

Самим актом службового розслідування встановлено неможливість притягнення до дисциплінарної відповідальності у зв`язку із пропуском встановленого шестимісячного строку. Водночас фактично ті ж самі обставини були покладені в основу притягнення до матеріальної відповідальності, що виглядає як обхід встановлених законом строків притягнення до відповідальності.

Також, суд вказує, що факт притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 172-20 КУпАП сам по собі не є автоматичною підставою для повної матеріальної відповідальності, крім того, згідно з інформацією з Єдиного реєстру боржників ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , не має заборгованостей, а згідно з інформацією з АСВП, стосовно позивача не має відкритих виконавчих проваджень.

Статтею 87 Дисциплінарного статуту передбачено, що дисциплінарне стягнення має бути накладене не пізніше ніж за 10 діб від дня, коли командирові (начальникові) стало відомо про правопорушення, а у разі провадження службового розслідування - протягом місяця від дня його закінчення, не враховуючи часу перебування військовослужбовця на лікуванні або у відпустці. Під час накладення дисциплінарного стягнення командир не має права принижувати гідність підлеглого.

Дисциплінарне стягнення не може бути накладено після шести місяців з дня виявлення правопорушення. До зазначеного строку не зараховується час проведення службового розслідування, перебування військовослужбовця на лікуванні, у відпустці, під вартою, а також час відсутності на службі без поважних причин.

Таким чином. наказ в частині притягнення до матеріальної відповідальності полковника ОСОБА_1 №°2166А від 18.04.2026 піддягає скасування у зв`язку з пропущенням шестимісячного строку для накладення дисциплінарного стягнення, оскільки відповідно до акту службового розслідування №2535 службове розслідування вважається завершеним 16.11.2024, а наказ про застосування дисциплінарного стягнення був виданий 18.04.2026, тобто пройшло вже понад шість місяців.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.04.2008 у справі «Вассерман проти Росії» вказав, що засіб юридичного захисту, якого вимагає стаття 13, має бути «ефективним» як з практичної, так і з правової точки зору, тобто таким, що або запобігає стверджуваному порушенню чи його повторенню в подальшому, або забезпечує адекватне відшкодування за те чи інше порушення, яке вже відбулося. Навіть якщо якийсь окремий засіб юридичного захисту сам по собі не задовольняє вимоги статті 13, задоволення її вимог може забезпечуватися за допомогою сукупності засобів юридичного захисту, передбачених національним законодавством.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Таким чином, проаналізувавши наведене, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 2, 6-11, 14, 77, 139, 243 - 246, 250, 255, 295, 297 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 , код НОМЕР_3 ) про визнання протиправним та скасування наказу– задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_2 №2166А від 18.04.2026 в частині притягнення начальника логістики - заступника командира військової частини НОМЕР_4 полковника ОСОБА_1 до повної матеріальної відповідальності за завдану державі пряму дійсну шкоду у розмірі 140 898 (сто сорок тисяч вісімсот дев`яносто вісім) грн. 43 коп.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Кухар М.Д.