Постанова від 23 червня 2026 р. у справі №619/3062/24 — Харківський апеляційний суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

__________________________________________________________________

П О С Т А Н О В А

Іменем України

24 червня 2026 року

м. Харків

справа № 619/3062/24

провадження № 22-ц/818/1438/26

Харківський апеляційний суд у складі:

Головуючого: Пилипчук Н.П.

суддів: Мальованого Ю.М., Яцини В.Б.

за участю секретаря Муренченко С.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ТОВ "ОВІС ТРЕЙД" про стягнення заборгованості за договором про надання послуг, за апеляційною скаргою ТОВ "ОВІС ТРЕЙД", в особі представника Галинського Олександра Вікторовича на рішення Шевченківського районного суду м. Харкова від 01 жовтня 2025 року, постановлене під головуванням судді Семеновою Я.Ю.,

в с т а н о в и в:

У квітні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ТОВ «ОВІС ТРЕЙД» про стягнення заборгованості за договором про надання послуг та моральної шкоди в загальному розмірі 231637,38 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що між ТОВ«ОВІС ТРЕЙД» (далі – Відповідач) та ним було укладено Договір про надання правової допомоги (правових послуг) № ПД0111/2022 від 01 листопада 2022 року (далі – Договір), а також позивачем було надано письмове доручення згідно якого позивач мав надати професійну правничу допомогу зі стягнення з ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДА?ЛЬНІСТЮ «ПРАЙМ ГРУПП НАФТА» ЄДРПОУ 43431254 на користь ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ОВІС ТРЕЙД» ЄДРПОУ 34392042 заборгованості за договором №858 від 06.09.2021 з урахуванням пені та відповідальності за невиконання грошового зобов`язання. Згідно з умовами Договору Позивачем, як представником ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ОВІС ТРЕЙД» у справі № 922/2417/22 було надано правничу допомогу в господарських судах першої, апеляційної та касаційних інстанцій та отримано позитивні рішення на користь Відповідача (ТОВ«ОВІС ТРЕЙД»). Крім того, на користь Відповідача було стягнуто правничу допомогу в судах першої, апеляційної та касаційних інстанцій. За результатом наданих послуг між Позивачем та Відповідачем було підписано деталізації наданих послуг та акти прийому-передачі наданих послуг: Від 12.04.2023 на суму 122000,00грн. Від 02.08.2023 на суму 44000,00грн. Від 20.09.2023 на суму 34000,00грн. Загальна вартість наданих послуг становить 200000,00грн, що підтверджується Договором, деталізацією наданих послуг та акти прийому-передачі наданих послуг. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання із порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Відповідно до п. 4.4 Сума гонорару оплачується в безготівковій формі на банківський рахунок Адвоката, або готівкою в касу Адвоката, відповідно до умов даного Договору. 06 грудня 2023 року на адресу Відповідача було направлено вимогу про сплату адвокатських послуг листом з описом вкладення, 08 грудня 2023 року лист був отриманий відповідачем, але проігнорований. Вважає, що Відповідач в повній мірі усвідомлював, що своїми діями щодо несплати належного гонорару за надану правничу допомогу порушує права та законні інтереси Позивача, крім того, свідомо ігнорував направлену йому вимогу. Такі дії та бездіяльність Відповідача свідчить про наявність умислу спрямованого на свідоме порушення прав Позивача, що в свою чергу свідчить про наявність вини Відповідача. Такі дії Відповідача призвели до порушення прав Позивача та необхідності докладати додаткових зусиль щодо їх відновлення. Крім того, правомірне сподівання Позивача на своєчасне отримання належних йому коштів та, відповідно, планування певних витрат призвело до порушення цих планів в зв`язку з їх неотриманням. Всі ці обставини призвели до душевних страждань, яких Позивач зазнав та зазнає у зв`язку з протиправною поведінкою Відповідача, які полягають у порушенні звичного ритму життя, необхідності втрачати власний час на відновлення своїх прав, наявності почуття несправедливості відносно нього.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Харкова від 01 жовтня 2025 року позовні вимоги ОСОБА_1 до ТОВ «ОВІС ТРЕЙД» про стягнення заборгованості за договором про надання послуг - задоволено частково.

Стягнуто з ТОВ «ОВІС ТРЕЙД» на користь ОСОБА_1 заборгованість за договором про надання послуг у загальному розмірі 211637 (двісті одинадцять тисяч шістсот тридцять сім) гривень 38 копійок.

Стягнуто з ТОВ «ОВІС ТРЕЙД» на користь ОСОБА_1 суму судового збору у розмірі 1853 (одна тисяча вісімсот п`ятдесят три) гривні 10 копійок.

Стягнуто з ТОВ «ОВІС ТРЕЙД» на користь ОСОБА_1 витрати на проведення судової почеркознавчої експертизи у розмірі 45436 (сорок п`ять тисяч чотириста тридцять шість) гривень 80 копійок.

В задоволенні позовних вимог в частині стягнення моральної шкоди - відмовлено.

В апеляційній скарзі представник ТОВ «ОВІС ТРЕЙД» просить скасувати рішення суду першої інстанції та постановити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити. Прийняти та долучити до матеріалів справи висновки експерта. Викликати для допиту свідків – Директора ТОВ «ОВІС ТРЕЙД» ОСОБА_2 та головного бухгалтера ТОВ «ОВІС ТРЕЙД» Ракочу Н.С.

Посилається на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, неповноту з`ясування обставин, що мають значення для справи. Зазначає, що Шевченківським районним судом міста Харкова судове засідання по суті було призначене на 01 жовтня 2025 року, Відповідачем 01.10.2025р. перед судовим засіданням було подано клопотання з проханням перенести слухання справи по суті з причини того, що їм направлені матеріали на проведення судової експертизи та висновок судового експерта ще не отримано, а також з причини того, що в якості доказів своєї правової позиції відповідач бажав викликати для дачі показань свідків, але свідки, які б могли повідомити суду про факти, які досліджувались судом та мають суттєве значення для встановлення дійсних обставин справи не мали можливості прибути до суду до проведення судового засідання по суті. Судом першої інстанції взагалі були проігноровані докази, що надані до матеріалів справи відповідачем на захист своєї правової позиції, а саме заявлений відповідачем факт відсутності заборгованості перед позивачем та те, що розрахунок з позивачем по Договору про надання правової допомоги (правових послуг) № ПД0111/2022 від 01 листопада 2022 року відповідачем належним чином здійснено. Заборгованість за результатом бухгалтерського обліку у ТОВ «Овіс трейд» перед ОСОБА_1 не враховується та відсутня. Також судом першої інстанції не було досліджено факт можливості видачі готівкових коштів відповідачем позивачеві та факт, яким чином відповідач отримував готівкові грошові кошти до каси підприємства. Не було досліджено облікову політику відповідача, що надано їм до матеріалів справи. Як було зазначене вище відповідачем подано заяву на проведення експертизи до Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса». Однак, проведення експертизи займає певний проміжок часу, й тому зобов`язуємось подати її до Суду, у найкоротший термін з моменту її отримання. Відповідач не мав можливості надати результати експертизи до суду першої інстанції з причини відсутності доступу до бухгалтерських документів відповідача за відсутності у місті Харкові головного бухгалтера Товариства.

ОСОБА_1 надав до суду відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначив, що Твердження Скаржника щодо ігнорування судом першої інстанції доказів наданих відповідачем на підтвердження його позиції, а саме відсутності заборгованості перед позивачем за даними бухгалтерського обліку відповідача є нікчемними. Суд першої інстанції повністю та всебічно дослідив обставини на які посилається Скаржник. На підтвердження обставин викладених у відзиві відповідач надав копії видаткових касових ордерів (вид.кас.ордер № 1 від 17.04.2023р. – 40 000,00грн.) (вид.кас.ордер № 2 від 20.04.2023р.– 40 000,00грн.) (вид.кас.ордер № 3 від 24.04.2023р. – 42 000,00грн.) (вид.кас.ордер № 4 від 14.08.2023р. 44 000,00грн.) (вид.кас.ордер № 5 від 27.09.2023р. - 34 000,00грн.) Ухвалою суду від 04.02.2025 року витребувано у відповідача оригінали видаткових та прибуткових касових ордерів. 20.03.2025 року на адресу суду повернулась вищевказана цивільна справа разом із повідомленням експерта про неможливість надання висновку експерта №13107 у зв`язку із відсутністю в матеріалах справи витребуваних у відповідача оригіналів касових ордерів. Призначена Судом експертиза не була проведена внаслідок відмови Відповідача ТОВ «ОВІС ТРЕЙД» від обов`язку надання оригіналів спірних видаткових касових ордерів для проведення судової експертизи. Таким чином обставини позовних вимог в частині стягнення заборгованості за надані послуги адвоката, стосовно яких у позивача є спір, знайшли своє підтвердження в ході судового засідання. Впродовж тривалого розгляду справи, усім сторонам надана можливість надати всі необхідні докази та пояснення з приводу обставин справи, про що свідчать матеріали цивільної справи. Крім того, представник відповідача є зареєстрованим користувачем «Електронного суду», усі процесуальні документи були доставлені. Також були надані матеріали справи для ознайомлення. Представником відповідача неодноразово подавались клопотання про відкладення судових засідань, які судом були задоволені. Як свідчать матеріали справи відповідач не був присутнім в жодному судовому засіданні про які був належним чином повідомлений. Перед кожним судовим засіданням, відповідач подавав заяву про відкладення судових засідань, таким чином неодноразово зловживаючи процесуальними правами з метою затягування розгляду справи. Як свідчать матеріали справи, надані відповідачем копії видаткових касових ордерів містять відомості, що видача готівки здійснена згідно паспорту НОМЕР_1 виданим Печерським РУ ГУ МВС України в м. Киів 13.12.1996, в той час як Позивач має паспорт у вигляді id-карти за номером НОМЕР_2 виданий 20.08.2021р. органом 6347. Відповідач не надав суду першої інстанції належних, допустимих та достовірних доказів на підтвердження обставин на які він посилається в обґрунтування своїх вимог. Відповідач цілеспрямовано вводить суд в оману та надає до суду підроблені документи про видачу готівки. Щодо проведеної за заявою Скаржника експертного дослідження та клопотання про долучення до матеріалів справи. Експертний висновок проведений на замовлення скаржника не є належним, допустимим та достовірним доказом. 01.10.2025 через систему електронного суду надійшла заява від ТОВ «ОВІС ТРЕЙД» з клопотанням про відкладення судового засідання. Своє клопотання відповідач обґрунтував тим, що він звернувся до експертної установи з заявою про проведення експертного дослідження з метою встановлення достовірності підписів Позивача на видаткових касових ордерах, а також про намір виклику свідків. Відповідно до інформації в системі електронного суду заява відповідача надійшла до електронного суду о 18:16 01.10.2025 в той час як судове засідання було призначене на 11:00 01.10.2025. Тобто, заяву було подано після судового засідання та ухвалення рішення. В експертному висновку зазначено, що експертне дослідження проведене за заявою ТОВ «ОВІС ТРЕЙД» від 01.10.2025, яка надійшла до експертної установи 11.10.2025. 25.11.2025 до експертної установи надійшла заява ТОВ «ОВІС ТРЕЙД» від 24.11.2025 №24/11 з вимогою змінити почеркознавчу експертизу на економічну. Висновок експерта, який Скаржник просить долучити до матеріалів справи не підтверджує обставини на які посилається відповідач в обґрунтування своїх заперечень проти позову.

Відповідно до частин 1, 2 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, відповідно до вимог ч. 1 ст.367ЦПК України - в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що обставини позовних вимог в частині стягнення заборгованості за надані послуги адвоката, стосовно яких у позивача є спір, знайшли своє підтвердження в ході судового засідання. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог щодо стягнення моральної шкоди суд виходив з того, що сторонами договору про надання правової допомоги не було передбачено відшкодування відповідачем моральної шкоди за несвоєчасне виконання грошового зобов`язання а також позивачем не надано жодних доказів, які б підтверджували факт заподіяння йому такої шкоди.

Такі висновки суду першої інстанції не в повній мірі відповідають вимогам закону та фактичним обставинам справи.

Судовим розглядом встановлено та підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, що Між ТОВ«ОВІС ТРЕЙД» (далі – Відповідач) та ОСОБА_1 було укладено Договір про надання правової допомоги (правових послуг) № ПД0111/2022 від 01 листопада 2022 року (далі – Договір), а також позивачем було надано письмове доручення згідно якого позивач мав надати професійну правничу допомогу зі стягнення з ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДА?ЛЬНІСТЮ «ПРАЙМ ГРУПП НАФТА» ЄДРПОУ 43431254 на користь ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ОВІС ТРЕЙД» ЄДРПОУ 34392042 заборгованості за договором №858 від 06.09.2021 з урахуванням пені та відповідальності за невиконання грошового зобов`язання.

Згідно з умовами Договору Позивачем, як представником ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ОВІС ТРЕЙД» у справі № 922/2417/22 було надано правничу допомогу в господарських судах першої, апеляційної та касаційних інстанцій та отримано позитивні рішення на користь Відповідача (ТОВ«ОВІС ТРЕЙД»).

Крім того, на користь Відповідача було стягнуто правничу допомогу в судах першої, апеляційної та касаційних інстанцій. За результатом наданих послуг між Позивачем та Відповідачем було підписано деталізації наданих послуг та акти прийому-передачі наданих послуг: Від 12.04.2023 на суму 122000,00грн. Від 02.08.2023 на суму 44000,00грн. Від 20.09.2023 на суму 34000,00грн. Загальна вартість наданих послуг становить 200000,00грн, що підтверджується Договором, деталізацією наданих послуг та акти прийому-передачі наданих послуг.

Відповідно до п. 4.4 Сума гонорару оплачується в безготівковій формі на банківський рахунок Адвоката, або готівкою в касу Адвоката, відповідно до умов даного Договору.

06 грудня 2023 року на адресу Відповідача було направлено вимогу про сплату адвокатських послуг листом з описом вкладення, 08 грудня 2023 року лист був отриманий відповідачем, але проігнорований.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до статей 525, 526 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків є договором (ч. 1 ст. 626 ЦК України).

Досягнення сторонами вказаної домовленості законодавець визначає як момент укладення договору, при цьому розкриваючи зміст домовленості, в ч. 1 ст. 638 ЦК України акцентується увага на імперативній необхідності сторін в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно частини першої статті 131-2 Конституції України для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура.

Положеннями ст. 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Відповідно до правової позиції Конституційного Суду України таке право є гарантованою Конституцією України можливістю фізичної особи одержати юридичні (правові) послуги (абзац другий пункту 4 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 16.11.2000 №13-рп/2000). Це право є одним із конституційних, невід`ємних прав людини і має загальний характер; реалізація права на правову допомогу не може залежати від статусу особи та характеру її правовідносин з іншими суб`єктами права; вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати; конституційне право кожного на правову допомогу за своєю суттю є гарантією реалізації, захисту та охорони інших прав і свобод людини і громадянина, і в цьому полягає його соціальна значимість (абзаци третій, четвертий, п`ятий підпункту 3.1, абзац перший підпункту 3.2 пункту 3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009).

Згідно з частинами першою, другою статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, що договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Відповідно до частин 1, 3, 5 ст. 27 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги укладається в письмовій формі. До договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права. Зміст договору про надання правової допомоги не може суперечити Конституції України та законам України, інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, присязі адвоката України та правилам адвокатської етики.

Як встановив суд першої інстанції, відповідач звернувся до позивача з метою отримання юридичних послуг, внаслідок чого між сторонами був укладений договір про надання юридичних послуг, у якому сторони узгодили всі істотні умови та визначили конкретні зобов`язання кожної зі сторін.

Згідно ч. 3 ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

За своєю правовою природою договір про надання правової допомоги є договором надання послуг, предмет якого визначено ст. 901 ЦК України.

Згідно з частиною 1 статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона - виконавець, зобов`язується за завданням другої сторони - замовника, надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (частина 1 статті 903 Цивільного кодексу України).

Статтею 905 Цивільного кодексу України визначено, що строк договору про надання послуг встановлюється за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами.

Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Стаття 599 Цивільного кодексу України встановлює, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ч. 1 ст. 29 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», дія договору про надання правової допомоги припиняється його належним виконанням.

У даній цивільній справі, як вірно встановив суд першої інстанції, зобов`язання за договором про надання юридичних послуг відповідачем не було виконано належним чином, оскільки на вимогу про сплату адвокатських послуг відповідач послуги не сплатив, вимогу проігнорував.

За приписами ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Отже, сторона, яка посилається на ті чи інші обставини, знає і може навести докази, на основі яких суд може отримати достовірні відомості про них. В іншому разі, за умови недоведеності тих чи інших обставин суд вправі винести рішення по справі на користь протилежної сторони. Таким чином, доказування є юридичним обов`язком сторін і інших осіб, які беруть участь у справі.

При цьому, Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на необхідності застосування передбачених процесуальним законом стандартів доказування та зазначала, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний (п. 81 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц).

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач на обґрунтування своїх заперечень вказував, що оплатив за адвокатські послуги ОСОБА_1 , надавши копії касових ордерів.

В свою чергу заперечуючи справжність підпису на них ОСОБА_1 подав клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Харкова від 11.12.2024 за клопотанням позивача по справі призначено судову почеркознавчу експертизу.

07.01.2025 року до суду першої інстанції надійшло клопотання експерта, в якому останній зазначив, що для проведення експертизи необхідно надати оригінали документів, що підлягають дослідженню та вільні зразки (оригінали) підпису та почерку ОСОБА_1 .

Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 04 лютого 2025 року витребувано у ТОВ "ОВІС ТРЕЙД" оригінали видаткових та прибуткових касових ордерів від 27.09.2023 року, 14.08.2023 року, 24.04.2023 року, 20.04.2023 року, 17.04.2023 року, касових книг, вкладних аркушів касової книги та звітів касира; заяву на видачу готівки з каси ТОВ «ОВІС ТРЕЙД» від ОСОБА_1 , журналів реєстрації прибуткових і видаткових касових документів.

Вказану ухвалу Дзержинського районного суду м. Харкова від 04 лютого 2025 року відповідачем отримано 06.02.2025 року, що підтверджується довідкою про доставку електронного документу (а.с. 111).

Відповідачем ТОВ «ОВІС ТРЕЙД» оригінали спірних касових ордерів не надано, що потягло за собою повідомлення ННЦ «Інститут судових експертиз» ім. засл. проф. М.С.Бокаріуса від 12.03.2025 року про неможливість надати висновок, у зв`язку з чим матеріали повернуто без виконання.

Згідно ст.109 ЦПК України у разі ухилення учасника справи від подання експертам необхідних матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу неможливо, суд залежно від того, хто із цих осіб ухиляється, а також яке для них ця експертиза має значення, може визнати факт, для з`ясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його визнанні.

У постанові Верховного Суду від 10 травня 2022 року в справі № 473/1343/18 (провадження № 61-827св22) зазначено, що стаття 109 ЦПК України встановлює процесуальні наслідки для осіб, які ухиляються від участі в експертизі. Суд може визнати факт, для з`ясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його визнанні лише у разі ухилення особи, яка бере участь у справі, від подання експертам необхідних матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу неможливо. Застосування наслідків ухилення від участі в експертизі можливе лише після постановлення ухвали про призначення експертизи та підтвердження факту ухилення особи від участі в експертизі. Ухиленням від участі в експертизі є умисні дії особи, яка бере участь у справі, метою яких є неможливість проведення експертизи. Схожий за змістом висновок міститься у постанові Верховного Суду від 06 травня 2020 року в справі № 201/11183/16 (провадження № 61-23601св18), на яку посилається заявник як на підставу касаційного оскарження.

Враховуючи вищенаведені обставини, перевіривши наявні у справі докази у їх сукупності, поведінку відповідача, яка свідчить про ухилення останнім від проведення експертизи в суді першої інстанції, те, що ТОВ «ОВІС ТРЕЙД» не надав доказів на спростування доводів позивача та наданих ним доказів, а тому суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог в частині стягнення заборгованості за надані послуги адвоката.

Рішення суду в частині відмови у стягненні моральної шкоди не оскаржується, а отже судом апеляційної інстанції в цій частині не переглядається.

Щодо залучення до матеріалів справи висновку експерта № 16938 за результатами проведення судової економічної експертизи, колегія суддів зазначає.

За змістом частини першої та другої статті 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 05 грудня 2018 року у справі № 346/5603/17 (провадження № 61-41031св18) вказано, що дослідження нових доказів провадиться, зокрема, у таких випадках: якщо докази існували на час розгляду справи судом першої інстанції, але особа, яка їх подає до апеляційного суду, з поважних причин не знала й не могла знати про їх існування; докази існували на час розгляду справи в суді першої інстанції і учасник процесу знав про них, однак з об`єктивних причин не міг подати їх до суду; додаткові докази, які витребовувалися раніше, з`явилися після ухвалення рішення судом першої інстанції; суд першої інстанції неправомірно виключив із судового розгляду подані учасником процесу докази, що могли мати значення для вирішення справи; суд першої інстанції необґрунтовано відмовив учаснику процесу в дослідженні доказів, що могли мати значення для вирішення справи (необґрунтовано відмовив у призначенні експертизи, витребуванні доказів, якщо їх подання до суду для нього становило певні труднощі тощо); наявні інші поважні причини для їх неподання до суду першої інстанції у випадку відсутності умислу чи недбалості особи, яка їх подає, або вони не досліджені судом унаслідок інших процесуальних порушень.

У своєму клопотанні про долучення вказаного висновку експерта відповідач зазначив, що ним 01.10.2025р. перед судовим засіданням було подано клопотання з проханням перенести слухання справи по суті з причини того, що їм направлені матеріали на проведення судової експертизи та висновок судового експерта ще не отримано. Таким чином, Відповідач не мав можливості надати до Суду першої інстанції зазначені докази на обґрунтування своєї правової позиції з причини того, що економічна експертиза того часу проводилась та ще не була готова. На даний час Скаржником отримано висновок експерта (результат судової економічної експертизи), який підтверджує правову позицію Скаржника та факт проведеного повного розрахунку з Позивачем, тобто безпідставність позовних вимог Позивача та як наслідок неправомірність рішення першої інстанції, що оскаржується.

Між тим, як вбачається з висновку експерта № 16938 від 28.11.2025 року відповідач ТОВ «Овіс Трейд» тільки 01.10.2025 року (в день постановлення оскаржуваного рішення) звернувся до експертної установи із заявою про проведення експертного економічного дослідження.

Колегія суддів звертає увагу на те, що 20.03.2025 року до суду першої інстанції від експертної установи надійшло повідомлення про неможливість надання висновку експерта.

Отже, з моменту отримання судом вказаного повідомлення до звернення відповідача до експертної установи для проведення експертного економічного дослідження пройшло майже півроку, отже у відповідача було достатньо часу для звернення до експертної установи в цей період, між тим відповідач не скористався таким правом.

Також колегія суддів звертає увагу на те, що відповідач не звертався до суду першої інстанції із клопотанням про проведення експертного економічного дослідження.

За таких обставин, суд не бере до уваги наданий відповідачем експертний висновок, який поданий до суду апеляційної інстанції.

Крім того, згідно наданого відповідачем висновку експерта встановлено, що готівкова оплата правових послуг – видачі грошових коштів із каси ТОВ «Овіс Трейд» адвокату Утюгову Б.О. за договором № ПД0111/2022 від 01.11.2022 підтверджується проводками в регістрах бухгалтерського обліку ТОВ «Овіс Трейд» в загальній сумі 200 000 грн., а саме: 17.04.2023 року в сумі 40000 грн., 20.04.2023 року – в сумі 40000 грн.,24.04.2023 року – в сумі 42000 грн., 14.08.2023 року в сумі 44 000 грн., 27.09.2023 року – в сумі 34 000 грн.

Між тим, позивач, заперечуючи отримання від відповідача оплату за надані послуги зазначав, що не отримував від відповідача коштів готівкою, просив встановити достовірність підпису позивача, а не факт підтвердження проводками в регістрах бухгалтерського обліку ТОВ «Овіс Трейд» вказаних сум.

Щодо стягнення з ТОВ «ОВІС ТРЕЙД» на користь ОСОБА_1 витрат на проведення судової почеркознавчої експертизи у розмірі 45436, 80 грн., колегія суддів зазначає.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Шевченківського районного суду м. Харкова від 11.12.2024 за клопотанням позивача по справі призначено судову почеркознавчу експертизу.

Матеріали справи містять справу про те, що ОСОБА_1 сплатив за проведення експертизи 45 436, 80 грн, що підтверджується квитанцією № 9371-4387-3019-4124 від 03.03.2025 року (а.с. 112).

Між тим, у зв`язку із невиконанням вимог клопотання експерта від 07.01.2025 року експертною установою ННЦ «Інститут судових експертиз» ім. засл. проф. М.С.Бокаріуса від 12.03.2025 року складено повідомлення про неможливість надати висновок, у зв`язку з чим матеріали повернуто без виконання.

Згідно акту № 13107 від 12.03.2025 року вартість експертизи (досліджені вивчення матеріалів (у разі складання повідомлення про неможливість надав висновку) визначена на підставі вартості однієї експертогодини відповідно І Інструкції про порядок і розміри компенсації (відшкодування) витрат та виплати винагороди особам, що викликаються до органів досудового розслідуване прокуратури, суду або до органів, у провадженні яких перебувають справи в адміністративні правопорушення, та виплати державним спеціалізованим установам судової експертизи за виконання їх працівниками функцій експертів і спеціалісті затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 01.07.1996 № 710. Кількість годин, витрачених на проведення експертизи (дослідження), вивчення матеріалів - 1 година. Загальна вартість 424 грн. 08 коп. Попередня оплата: 45436 грн. 80 коп. (у тому числі ПДВ) грн.

Отже, оскільки експертиза не була проведена, при цьому, доказів того, що експертною установою були фактично здійснені витрати у розмірі 45436 грн. 80 коп. суду не надано, колегія суддів вважає, що стягненню з ТОВ «ОВІС ТРЕЙД» на користь ОСОБА_1 підлягають витрати на проведення судової почеркознавчої експертизи у розмірі 424,08 грн.

Оскільки вказана експертиза не проведена, ОСОБА_1 не позбавлений можливості порушити питання про повернення решти коштів від експертної установи.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду зміні в частині суми витрат на проведення судової почеркознавчої експертизи.

Відповідно до ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Керуючись статтями 367, 374, 376, 381-383 ЦПК України, апеляційний суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ТОВ "ОВІС ТРЕЙД", в особі представника Галинського Олександра Вікторовича – задовольнити частково.

Рішення Шевченківського районного суду м. Харкова від 01 жовтня 2025 року – змінити в частині суми стягнення витрат на проведення судової почеркознавчої експертизи.

Стягнути з ТОВ «ОВІС ТРЕЙД» на користь ОСОБА_1 витрати на проведення судової почеркознавчої експертизи у розмірі 424,08 грн.

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Постанова апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення у випадках, передбачених ст. 389 ЦПК України.

Головуючий – Н.П. Пилипчук

Судді – Ю.М. Мальований

В.Б. Яцина