Постанова від 23 червня 2026 р. у справі №639/4666/25 — Харківський апеляційний суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

__________________________________________________________________

Справа №639/4666/25 Головуючий І-ї інстанції – Васильєва Н.М.

Провадження № 33/818/104/26

Категорія: ч.1 ст.130 КУпАП

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 червня 2026 року м. Харків

Харківський апеляційний суд у складі:

головуючого судді Гєрцика Р.В.

секретаря судового засідання Костенко Ю.С.

за участю захисника Корнійчук Я.П.

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харків в режимі відеоконфереції апеляційну скаргу захисника Корнійчук Я.П. на постанову судді Новобаварського районного суду м.Харкова від 16 липня 2025 року у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП, щодоОСОБА_1 ,–

УСТАНОВИВ:

Зміст оскаржуваного судового рішення і встановлені судом першої інстанції обставини

Згідно постанови судді, 21 червня 2025 року о 16 год. 23 хв. в м. Харкові, по проїзду Гуківському, буд. 4, водій ОСОБА_1 керував автомобілем ВАЗ 21103, д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: неприродна блідість обличчя, тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження огляду у встановленому законом порядку на стан наркотичного сп`яніння у закладі охорони здоров`я КНП ХОР «ОКНЛ» водій ОСОБА_1 відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР України.

Постановою судді Новобаварського районного суду м.Харкова від 16 липня 2025 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у сумі 17 000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік та стягнуто судовий збір в розмірі 605 грн 60 коп.

Вимоги апеляційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала

В апеляційній скарзі захисник Корнійчук Я.П. просить постанову судді скасувати як необґрунтовану та таку, що не відповідає фактичним обставинам справи, винести нову постанову, якою провадження у справі щодо ОСОБА_1 закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП.

В обґрунтування заявлених апеляційних вимог посилається на те, що матеріали судового провадження не містять доказів правомірності зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 , а тому, на її думку, в останнього не виникло обов`язку виконання подальшої вимоги поліції щодо проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння.

Вказує, що відеозапис події є неповним, оскільки розпочинається вже з моменту поверхневого огляду авто.

Зазначає, що ОСОБА_1 спочатку погодився пройти огляд, але надалі в процесі спілкування із співробітниками поліції, які умисно здійснили дезінформування останнього, не роз`яснивши йому належним чином його права та наслідки відмови, прийняв рішення про відмову від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння, що, на її думку, є провокацією зі сторони інспекторів патрульної поліції.

При цьому, звертає свою увагу, що ОСОБА_1 того ж дня самостійно пройшов відповідний огляд у КНП ХОР «ОКНЛ». За результатами обстеження, яке відбулось 21.06.2025 року о 18 год. 45 хв. (тобто, менше, ніж за дві години після закінчення спілкування з поліцейськими), ОСОБА_1 отримав висновок, відповідно до якого він не перебував у стані наркотичного сп`яніння

Мотиви суду

Перевіривши матеріали справи відповідно до вимог ч.7 ст.294 КУпАП, заслухавши пояснення захисника на підтримання доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість постанови судді в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до положень ст.1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Згідно зі ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Слід також звернути увагу, що відповідно до ст.19 Закону України «Про міжнародні договори України», ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод(далі Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ) як джерело права.

Судовий розгляд справ повинен відповідати загальним принципам судочинства, а саме: верховенству права, законності, рівності перед законом і судом, повазі до людської гідності, забезпечення права на свободу та особисту недоторканість, презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини, змагальності сторін та свободи в поданні ними суду своїх доказів і в доведеності перед судом їх переконливості.

Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. Згідно з приписами ч.2 ст.62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до ст.245, 280 КУпАП, одним із завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови. Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з вимогами ст. 251, 252 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами. Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Як убачається з матеріалів справи та змісту оскаржуваного рішення, дані вимоги закону при розгляді справи щодо ОСОБА_1 судом виконані. Висновки про винуватість останнього у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, суд обґрунтував низкою доказів, яким дана відповідна оцінка в постанові.

Пункт 1.3 ПДР України передбачає, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

В п.1.9 ПДР України встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Так, п.2.5 ПДР України зобов`язує водія на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

За невиконання вимог пункту 2.5 ПДР України, передбачена відповідальність ст.130 КУпАП.

Диспозиція ч.1 ст.130 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Так, судовим розглядом встановлено, що 21 червня 2025 року о 16 год. 23 хв. в м. Харкові, по проїзду Гуківському, буд. 4, водій ОСОБА_1 керував автомобілем ВАЗ 21103, д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: неприродна блідість обличчя, тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження огляду у встановленому законом порядку на стан наркотичного сп`яніння у закладі охорони здоров`я КНП ХОР «ОКНЛ» водій ОСОБА_1 відмовився.

Внаслідок зазначених подій та встановлених фактичних даних працівником поліції складено протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №368731 від 21.06.2025 року.

Крім того, факт вчинення адміністративного правопорушення ОСОБА_1 , окрім протоколу, також підтверджується доказами, що містяться в матеріалах справи, а саме:

- оглянутими відомостями відеозапису, долученого працівниками поліції до протоколу про адміністративне правопорушення, які беззаперечно доводять зазначені в протоколі подію та обставини правопорушення з боку водія ОСОБА_1 ;

- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, оформлене 21.06.2025 року о 16 год. 38 хв., відповідно до якого у результаті огляду, проведеного поліцейським, у водіяОСОБА_1 були виявлені ознаки сп`яніння:неприродна блідість обличчя, тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці; огляд у КНП ХОР «ОКНЛ» не проводився за відмовою ОСОБА_1 ;

- рапортом поліцейського роти 3 батальйону 3 УПП в Харківській області ДПП капрала поліції Повика Т.Г. від 21.06.2025 року щодо події з зазначенням обставин зупинки транспортного засобу, а також підстав для складання протоколу про адміністративне правопорушення за ч.1 ст. 130 КУпАП щодо ОСОБА_1 .

Відповідно до принципу «поза розумним сумнівом», зміст якого сформульований у п.43 рішення Європейського суду з прав людини ЄСПЛ у справі «Кобець проти України» від 14 лютого 2008 року доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом.

Апеляційний суд приймає до уваги, що апелянт в апеляційній скарзі не спростовує сам факт керування ОСОБА_1 автомобілем за обставин, зазначених в протоколі про адміністративне правопорушення.

Перевіряючи доводи апеляційної скарги щодо незаконності зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 , апеляційний суд дійшов наступного висновку.

Згідно рапорту поліцейського роти 3 батальйону 3 УПП в Харківській області ДПП капрала поліції Повика Т.Г. від 21.06.2025 року убачається, що автомобіль під керуванням ОСОБА_1 був зупинений на підставі п.5 ч.1 ст.35 ЗУ «Про національну поліцію». (а.с. 7)

Пунктом 5 частини 1 статті 35 ЗУ «Про національну поліцію» передбачено, що поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі, якщо необхідно здійснити опитування водія чи пасажирів про обставини вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, свідками якого вони є або могли бути.

Як зафіксовано відеозаписом події, що мала місце 21.06.2025 року, у якості причини зупинки транспортного засобу ВАЗ 21103, д.н.з. НОМЕР_1 , яким керував ОСОБА_1 , стала наявність оперативної інформації про те, що останній має знайомого, який розповсюджує заборонені речовини, крім того, періодично його підвозить. У зв`язку із викладеним, інспекторами патрульної поліції був проведений поверхневий огляд салону та багажника авто, а також самого ОСОБА_1 . Також, у процесі спілкування у водія були виявлені ознаки наркотичного сп`яніння (неприродна блідість обличчя, тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці), які ОСОБА_1 пояснював тим, що нещодавно перехворів, через що вимушений був вживати знеболювальні препарати («Німесил» та «Но-шпу»).

Таким чином, з огляду на викладене та з урахуванням даних відеозапису, співробітники патрульної поліції, здійснюючи зупинку транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 , діяли у межах своїх повноважень, що узгоджується і з вимогами, встановленими ЗУ «Про національну поліцію» та КУпАП.

Крім того, всупереч доводам апелянта, підстава зупинки транспортного засобу не є предметом доказування у справі за ст.130 КУпАП, оскільки ці обставини не мають значення для правильного вирішення справи та встановлення факту керування особою транспортним засобом з ознаками наркотичного сп`яніння.

Твердження апелянта стосовно того, що відеозапис події, долучений до матеріалів судового провадження, є неповним, також не є слушними, так як на ньому зафіксовано цілком всю подію фіксації правопорушення, сама якість зйомки є достатньою та такою, що виключає жодні сумніви щодо оцінки тих подій, які на запису зафіксовано.

При цьому, зафіксовані відеозаписом обставини надають можливість повно та об`єктивно дослідити їх, конкретизувати поведінку поліцейських (діяли в межах своєї компетенції та виконували свої професійні обов`язки у відповідності до Закону України «Про Національну поліцію») та особи, яка притягується до адміністративної відповідальності. Досліджений відеозапис фіксує реальні дані, які не можуть бути спотворені та мають істотне значення для розгляду справи, має достатньо високу інформативність, позбавлений упередження і суб`єктивного ставлення, має безсторонній характер, що вимагає від суду ретельного та уважного дослідження вище вказаного доказу у сукупності з іншими доказами по справі. Оглянутий відеозапис дає можливість встановити його узгодженість з іншими даними, що містяться в протоколі, а тому апеляційний суд приймає його як належний доказ у справі.

Зміст долученого до справи диску свідчить про те, що на ньому зафіксовано саме події, які є предметом розгляду у даній справі, вони відображають фактичні дані, які встановлюють наявність адміністративного правопорушення та винуватість ОСОБА_1 у його вчиненні, а тому долучений до справи відеозапис у відповідності до ст.251 КУпАП є доказом у справі про адміністративне правопорушення, а тому обґрунтовано покладений судом в основу постанови.

Також, суд зауважує, що фіксування відбувалось відкрито, про що ОСОБА_1 було повідомлено інспекторами поліції, та останній не заперечував проти зйомки.

Відомостей про те, що відеофіксація здійснювалась з недозволеного технічного засобу чи з порушенням вимог закону в матеріалах справи немає.

Посилання адвоката на те, що ОСОБА_1 спочатку погодився пройти огляд, але надалі прийняв рішення про відмову від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння саме через дії поліції, які фактично дезінформували його, є неспроможними.

Так, як убачається з відеозапису, після виявлення у ОСОБА_1 ознак наркотичного сп`яніння, останній, заперечуючи факт вживання ним будь-яких заборонених речовин, спочатку погодився пройти огляд у медичному закладі. Надалі, у процесі спілкування із співробітниками поліції ОСОБА_1 поцікавився, чи заберуть у нього права, якщо він поїде проходити огляд разом з поліцейськими, та чи може він пройти такий огляд самостійно. У відповідь співробітник поліції пояснив, що водійське посвідчення у нього може бути вилучено тільки у випадку, якщо він самостійно його передасть саме для цього. У разі, якщо посвідчення надано виключно для огляду – вони йому його повернуть (що, у свою чергу, і було зроблено інспектором). Також, поліцейський роз`яснив ОСОБА_1 наслідки відмови від проходження огляду, зокрема, те, що у такому випадку щодо нього буде складено адміністративний матеріал за ч.1 ст.130 КУпАП, який надалі буде переданий до суду, який буде приймати рішення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності. Після того, співробітник поліції знову запропонував водію пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння, на що ОСОБА_1 погодився. Натомість, коли інспектор врешті запропонував йому зачинити власне авто та присісти у службовий автомобіль, ОСОБА_1 відмовився. Інспектор патрульної поліції уточнив, чи розуміє він наслідки такої відмови, на що ОСОБА_1 відповів стверджувально, після чого йому були роз`яснені його права, передбачені ст.63 Конституції України та ст.268 КУпАП.

Таким чином, доводи захисника у цій частині апеляційний суд визнає неспроможними, в той час як ОСОБА_1 самостійно відмовився від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законом порядку. Відмова останнього від проходження огляду зафіксована на нагрудну камеру поліцейських, відповідно до вимог статті 266 КУпАП, «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі».

Доводи апеляційної скарги захисника про те, що ОСОБА_1 того ж дня самостійно пройшов відповідний огляд у КНП ХОР «ОКНЛ», за результатами якого отримав висновок, згідно якого він не перебував у стані наркотичного сп`яніння, апеляційний суд не приймає до уваги.

Так, порядок проведення огляду водіїв з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції регламентується, зокрема, Постановою КМУ «Про затвердження Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду» №1103 від 17 грудня 2008 року та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним Наказом МВС і МОЗ № 1452/735 від 09 листопада 2015 року.

Відповідно до п.12 Розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в п.4 Розділу І цієї інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров`я.

Так, п.9 розділу ІІ вказаної Інструкції визначено, що з метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров`я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров`я не пізніше, ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення.

Пунктом 1 розділу ІІІ Інструкції визначено, що Перелік закладів охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду на стан сп`яніння водіїв, затверджується Міністерством охорони здоров`я України, Міністерством охорони здоров`я Автономної Республіки Крим, начальниками структурних підрозділів з питань охорони здоров`я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій.

З наведеного слідує, що доставка особи для проходження огляду здійснюється поліцейським, а не самостійно особою, огляд проводиться медичним закладом, який входить до Переліку закладів охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду на стан сп`яніння водіїв.

Також, апеляційний суд враховує, що протокол про адміністративне правопорушення підписаний ОСОБА_1 власноруч, без зауважень та без надання будь-яких пояснень по суті інкримінованого йому правопорушення. (а.с.1)

Поряд з цим, належить взяти до уваги те, що відповідно до ст.267 КУпАП, дії службової особи що складала протокол та фіксувала правопорушення, можe бути оскаржено заінтересованою особою у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) відносно органу (посадової особи), який застосував ці заходи, або до суду.

Однак, як було встановлено, матеріали справи таких даних не мітять, не надано таких відомостей стороною захисту і до апеляційного суду. Отже, твердження апелянта, щодо неправомірності дій працівників поліції при складанні протоколу про адміністративне правопорушення не відповідають дійсності та є суб`єктивними, оскільки незаконність їх дій не встановлена будь-якими судовим рішенням або висновком компетентного органу.

За таких обставин, відсутні підстави ставити під сумнів відомості, що об`єктивно зафіксовані у протоколі про адміністративне правопорушення.

Таким чином, на момент зупинки та висловлення пропозиції ОСОБА_1 з боку працівників поліції щодо проходження відповідного огляду у встановленому законом порядку у водія не було достатніх підстав відмовлятись від такої законної вимоги або ставити її під сумнів, а тому суд апеляційної інстанції вважає, що доказів які спростовують правильність висновків суду першої інстанції, апелянтом не надано, не встановлено їх і при апеляційному перегляді, а тому підстав для скасування постанови судді апеляційний суд не вбачає.

У рішенні по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Статтею 23 КУпАП передбачено, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.

Отже, ОСОБА_1 реалізував своє право володіти та керувати транспортним засобом, тим самим погодився нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі згідно встановлених норм закону держави Україна.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 отримав посвідчення водія серії НОМЕР_2 , тобто, ним було складено іспит на знання вимог ПДР України. За таких обставин, апеляційний суд вбачає, що відмова від проходження огляду на стан сп`яніння на вимогу працівника поліції є свідоме ігнорування ПДР України, що свідчить про умисний характер вчиненого правопорушення, відповідно до ст.10 КУпАП

Відповідно до ст.33 КУпАП при накладенні адміністративного стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Застосовуючи такий вид адміністративного стягнення, передбачений санкцією ч.1 ст. 130 КУпАП, як штраф з позбавленням права керування транспортним засобом строком на один рік, суд першої інстанції враховував характер вчиненого ОСОБА_1 правопорушення, те, що його дії характеризуються умисною формою вини, складають підвищену суспільну небезпечність, становлять небезпеку дорожньому руху та несуть загрозу для життя і здоров`я його учасників.

Застосований районним судом до ОСОБА_1 вид та розмір адміністративного стягнення цілком відповідає вимогам ст.23, ст.33 КУпАП, є справедливим та достатнім для його виправлення, а також запобігання вчиненню ним аналогічних правопорушень.

Враховуючи наведене, апеляційний суд дійшов висновку, що судом першої інстанції прийнято обґрунтоване рішення щодо порушення ОСОБА_1 п.2.5 Правил дорожнього руху України, наявність в його діях складу правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та його винуватості, а тому посилання захисника на незаконність та необґрунтованість судової постанови є безпідставними та такими, що задоволенню не підлягають.

З огляду на викладене, постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою і скасуванню за доводами, викладеними в апеляційній скарзі не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись ст.294 КУпАП,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргузахисника Корнійчук Я.П. залишити без задоволення.

Постанову суддіНовобаварського районного суду м.Харкова від 16 липня 2026 року щодоОСОБА_1 залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Р.В. Гєрцик