Постанова від 23 червня 2026 р. у справі №635/808/25 — Харківський апеляційний суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

__________________________________________________________________

Справа № 635/808/25 Головуючий І-ї інстанції – Базов О.В.

Провадження № 33/818/895/26

Категорія: ч.1 ст.130 КУпАП

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 червня 2026 року м. Харків

Харківський апеляційний суд у складі:

головуючого судді Гєрцика Р.В.

секретаря судового засідання Костенко Ю.С.

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харків апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову судді Харківського районного суду Харківської області від 14 січня 2026 року у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП, щодо ОСОБА_1 -

УСТАНОВИВ:

Зміст оскаржуваного судового рішення і встановлені судом першої інстанції обставини

Згідно постанови судді, 17.01.2025 року о 12 год. 10 хв. за адресою: Харківська обл., Харківський район, селище Пісочин, Шосе Полтавське, 202/1 км., ОСОБА_1 керував транспортним засобом Audi А2, д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя. Від проходження огляду на встановлення стану алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора Drager 6820 та проходження такого огляду в закладі охорони здоров`я КНП ХОР Обласна клінічна наркологічна лікарня ОСОБА_1 відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР України.

Постановою судді Харківського районного суду Харківської області від 14 січня 2026 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у сумі 17 000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік та стягнуто судовий збір в розмірі 665 грн. 60 коп.

Вимоги апеляційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить поновити строк на апеляційне оскарження та постанову судді скасувати як необґрунтовану та незаконну, таку, що не відповідає фактичним обставинам справи, винести нову постанову, якою провадження у справі щодо нього закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП.

В обгрунтування клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження посилається на те, що про оскаржувану постанову суду першої інстанції дізнався 01.02.2026 року з додатку «Дія», коли вийшов на ротацію, до цього моменту мобільного інтернету у нього не було.

Звертає свою увагу, що є військовослужбовцем, перебуває на лінії бойового зіткнення у Харківській області (копії посвідчення УБД та військового квитка додаються), а тому не має постійного доступу до мережі інтернет, щоб сформувати та вчасно подати процесуальні документи чи письмові пояснення.

В обґрунтування заявлених апеляційних вимог посилається на те, що справу було розглянуто у його відсутність, не дивлячись на подану ним заяву про ознайомлення із матеріалами справи у електронному виді та відкладення судового розгляду, чим було порушено його право на захист.

Просить врахувати, що у зв`язку з перебуванням на військовій службі, він не мав можливості надати копію військового посвідчення, як те зазначено в оскажуваному рішенні у якості обгрунтування про відмову у задоволенні поданої ним заяви.

При цьому, вважає, що навіть без підтвердження його особливого статусу, суду було достеменно відомо про те, що він прописаний у м.Кам`янське Дніпровської області, у зв`язку із чим невзмозі був би прибути до Харківського районного суду Харківської області для ознайомлення з матеріалами справи.

Мотиви суду

Враховуючи, що доводи клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження про поважність причин пропуску строку не спростовуються матеріалами справи, а саме те, що справу розглянуто у відсутність ОСОБА_1 , при цьому, матеріали судового провадження не містять даних щодо отримання (або відмову від отримання) останнім копії постанови від 14.01.2026 року, а також враховуючи, що ОСОБА_1 є діючим військовослужбовцем, який через виконання своїх безпосередніх службових обов`язків має проблеми із вільним доступом до мережі інтернет, подане ним клопотання підлягає задоволенню.

ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленим про час та місце судового розгляду за номером мобільного телефону, який він самостійно зазначив в апеляційній скарзі, (довідка про доставку судової повістки у виді СМС-повідомлення, а.с.31), до апеляційного суду не з`явився, будь-яких заяв чи клопотань щодо відкладення судового засідання від нього також не надходило.

Разом з цим, належить врахувати, що саме ОСОБА_1 є ініціатором апеляційного перегляду постанови судді.

Апеляційний суд приходить до висновку, що особа, яка подала апеляційну скаргу, не виявила належної зацікавленості у розгляді справи та протягом тривалого часу не з`являється до апеляційного суду. Незацікавленість у розгляду своєї апеляційної скарги свідчить про зловживання учасником справи процесуальними правами з метою затягування строків розгляду справи.

Конституційне право на суд є правом, його реалізація покладає на учасників справи певні обов`язки. Практика ЄСПЛ визначає, що сторона, яка задіяна у ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Як зазначено у рішенні ЄСПЛ у справі "Пономарьов проти України" від 03.04.2008 року, сторони мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (рішення ЄСПЛ у справі "Юніон Аліментарія Сандерс С. А. проти Іспанії" від 07.07.1989 року).

Крім того, у рішенні ЄСПЛ у справі "Тойшлер проти Германії" від 04.10.2001 року наголошено, що обов`язком заінтересованої сторони є прояв особливої старанності при захисті своїх інтересів.

У цьому контексті суд також звертає увагу, що апеляційний перегляд здійснюється якраз за апеляційною скаргою особи, яка її подала, та саме вона в першу чергу мала б цікавитися питаннями призначення судових засідань у справі та скорішим вирішенням її справи.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, змістом яких є не допустити судовий процес у безладний рух. Правосуддя має бути швидким. Тривала невиправдана затримка процесу практично рівнозначна відмові в правосудді. (Рішення Суду у справі Жоффр де ля Прадель проти Франції від 16.12.1992 р.)

Зважаючи на практику Європейського суду з прав людини та з огляду на положення Конвенції щодо обов`язку сторони цікавитися рухом справи, розгляд апеляційної скарги без участі правопорушника та його захисника не є порушенням права особи на доступ до правосуддя, оскільки суд розцінює такі дії як зловживання учасником справи процесуальними правами, що спрямовані на безпідставне затягування та перешкоджання розгляду справи.

За таких обставин, суд вважає можливим провести апеляційний розгляд справи у відсутність ОСОБА_1 в межах доводів і вимог поданої апеляційної скарги та за наявними у справі відомостями, що також узгоджується з КУпАП.

Перевіривши матеріали справи відповідно до вимог ч.7 ст.294 КУпАП, законність і обґрунтованість постанови судді в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до положень ст.1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Згідно зі ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Слід також звернути увагу, що відповідно до ст.19 Закону України «Про міжнародні договори України», ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод (далі Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ) як джерело права.

Приймаючи рішення про розгляд справи у відсутність ОСОБА_1 , суду першої інстанції виходив із того, що останній, будучи належним чином повідомленим про час та місце судового розгляду, до суду не з`явився, причини своєї неявки не повідомив.

При цьому, подав до суду заяву про ознайомлення з матеріалами справи та відкладення судового розгляду через виконання ним обов`язків військової служби, однак, не надав доказів на підтвердження того, що є військовослужбовцем.

Апеляційний суд не може погодитися з такими висновками районного суду за таких підстав.

Як встановлено під час апеляційного перегляду, справа про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП щодо ОСОБА_1 надійшла у провадження судді Харківського районного суду Харківської області 28.01.2025 року.

Постановою судді Харківського районного суду Харківської області від 12.02.2025 року вище вказану справу було об`єднано в одне провадження разом зі справою про адміністративні правопорушення за ч.5 ст.126, ч.2 ст.130 КУпАП щодо ОСОБА_1 .

Постановою судді Харківського районного суду Харківської області від 15.12.2025 року вище вказані справи про адміністративні правопорушення було роз`єднано, виділено в окреме провадження справу про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП щодо ОСОБА_1 .

При цьому, матеріали справи містять дані про направлення ОСОБА_1 судових повісток-повідомлень за контактним номером мобільного телефону щодо судових засідань, призначених на 19.12.2025 року та на 14.01.2026 року. (довідки про доставку СМС, а.с.10, 11)

Будь-які дані про призначення попередніх судових засідань у даній справі та направлення судових повісток ОСОБА_1 у період з лютого по листопад 2025 року у матеріалах судового провадження відсутні.

Разом із тим, відмовляючи у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про надання можливості ознайомлення з матеріалами справи у електронному варіанті та відкладенні судового розгляду, суд першої інстанції обумовлював це тим, що останній не надав доказів свого статусу військовослужбовця, а його неявка направлена на затягування судового розгляду.

Стаття 268 КУпАП закріплює фундаментальні права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, зокрема, право знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи.

Порядок ознайомлення з матеріалами справи регламентовано розділом Х Інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах України.

Згідно з пунктом 2 розділу Х Інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах України ознайомлення з матеріалами справи (кримінального провадження) проводиться виключно у приміщенні суду, протягом усього робочого часу суду та у присутності працівника апарату суду.

Однак, із початком функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної система (ЄСІТС) з`явилась додаткова можливість ознайомлення з матеріалами справи без обмеження у часі доби та необхідності витрачати час на візит до суду, оскільки доступ для ознайомлення можливий через підсистему «Електронний суд».

У разі надходження заяви учасника справи про ознайомлення з матеріалами справи чи окремими документами в електронному вигляді через систему Електронний суд, суд, який отримав таку заяву, забезпечує сканування відповідних матеріалів справи у паперовій формі, що перебуває у такому суді, та долучення їх до матеріалів електронної судової справи. У разі відсутності відповідного клопотання учасника справи суд забезпечує сканування матеріалів справи в паперовій формі та долучення їх до матеріалів електронної судової справи з урахуванням наявних у суді можливостей.

При цьому, ознайомлення з матеріалами справи (у тому числі, у електронному варіанті) є правом особи, яка притягається до відповідальності, та не може залежати від наявності чи відсутності у нього військово-облікових документів.

Посилання районного суду на затягування судового розгляду зі сторони ОСОБА_1 , на переконання апеляційного суду, також є безпідставними, так як про розгляд справи, згідно її матеріалів, йому стало відомо тільки у грудні 2025 року.

З урахуванням цього, слід визнати, що доводи апелянта у цій частині заслуговують на увагу, так як судом першої інстанції безпідставно було залишено поза увагою подане ним клопотання про надання матеріалів справи на ознайомлення у електронному виді, в той час як сам ОСОБА_1 взагалі не був належним чином повідомлений про час та місце судового розгляду до грудня 2025 року, у зв`язку із чим був позбавлений можливості вчасно реалізувати в суді свої права, передбачені ст.268 КУпАП, якими наділена особа, що притягається до адміністративної відповідальності, тобто, фактично був позбавлений права на захист, а в решті й на справедливий суд, що передбачено ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Також, апеляційний суд звертає свою увагу, що об`єднання в одне провадження матеріалів щодо двох різних осіб, які притягаються до адміністративної відповідальності, не допускається, оскільки адміністративна відповідальність має виключно персональний характер.

За таких обставин, апеляційний суд убачає підстави для часткового задоволення вимог апеляційної скарги та скасування постанови судді Харківського районного суду Харківської області від 14 січня 2026 року внаслідок істотного порушення процесуальних прав ОСОБА_1 відповідно до ст.268 КУпАП.

Разом з цим, розглядаючи справу стосовно ОСОБА_1 за вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, апеляційний суд дійшов висновку, що в його діях наявний склад інкримінованого йому правопорушення.

Судовий розгляд справ повинен відповідати загальним принципам судочинства, а саме: верховенству права, законності, рівності перед законом і судом, повазі до людської гідності, забезпечення права на свободу та особисту недоторканість, презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини, змагальності сторін та свободи в поданні ними суду своїх доказів і в доведеності перед судом їх переконливості.

Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. Згідно з приписами ч.2 ст.62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до ст.245, 280 КУпАП, одним із завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови. Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з вимогами ст. 251, 252 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами. Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Пункт 1.3 ПДР України передбачає, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

В п.1.9 ПДР України встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Так, п.2.5 ПДР України зобов`язує водія на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

За невиконання вимог пункту 2.5 ПДР України, передбачена відповідальність за ст.130 КУпАП.

Диспозиція ч.1 ст.130 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Як встановлено апеляційним судом, 17.01.2025 року о 12 год. 10 хв. за адресою: Харківська обл., Харківський район, селище Пісочин, Шосе Полтавське, 202/1 км., ОСОБА_1 керував транспортним засобом Audi А2, д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя. Від проходження огляду на встановлення стану алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора Drager 6820 та проходження такого огляду в закладі охорони здоров`я КНП ХОР Обласна клінічна наркологічна лікарня ОСОБА_1 відмовився.

Внаслідок зазначених подій та встановлених фактичних даних працівником поліції складено протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №223159 від 17.01.2025 року.

До того ж, факт вчинення адміністративного правопорушення ОСОБА_1 , крім протоколу, також підтверджується доказами, що містяться в матеріалах справи, а саме:

- оглянутими відомостями відеозапису із нагрудної камери інспектора патрульної поліції, які беззаперечно доводять зазначені в протоколі подію та обставини правопорушення з боку водія ОСОБА_1 ;

- актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, відповідно до якого огляд ОСОБА_1 за допомогою газоаналізатора «Драгер Алкотест 6820» у зв`язку з виявленими ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя) проведений на місці зупинки транспортного засобу не був за відмовою останнього;

- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, оформлене 17.01.2025 року о 12 год. 20 хв., згідно якого у результаті огляду, проведеного поліцейським, у водія ОСОБА_1 були виявлені ознаки алкогольного сп`яніння, а саме:запах алкоголю з порожнини рота, тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; огляд останнього у КНП ХОР «ОКНЛ» не проводився за відмовою ОСОБА_1 ;

- рапортом інспектора взводу 1 роти 3 батальйону 4 УПП в Харківській області ДПП старшого лейтенанта поліції Друка Д.М. від 17.01.2025 року щодо події з зазначенням обставин, місця та часу зупинки транспортного засобу, а також підстав для складання протоколу про адміністративне правопорушення за ч.1 ст. 130 КУпАП щодо ОСОБА_1 .

Відповідно до принципу «поза розумним сумнівом», зміст якого сформульований у п.43 рішення Європейського суду з прав людини ЄСПЛ у справі «Кобець проти України» від 14 лютого 2008 року доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом.

Апеляційний суд приймає до уваги, що апелянт в апеляційній скарзі не спростовує фактичні обставини справи, а саме: факт керування ним транспортним засобом, обставини його зупинки співробітниками поліції та відмову від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку.

Як убачається з відеозапису події, що мала місце 17.01.2025 року, ОСОБА_1 був зупинений співробітниками поліції на стаціонарному блок-посту (аналогічні обставини зупинки ТЗ під керуванням ОСОБА_1 викладені і у рапорті інспектора взводу 1 роти 3 батальйону 4 УПП в Харківській області ДПП старшого лейтенанта поліції Друка Д.М. від 17.01.2025 року, а.с. 6).

В процесі спілкування із співробітниками поліції у ОСОБА_1 були виявлені ознаки алкогольного сп`яніння, у зв`язку із чим останньому було запропоновано пройти відповідний огляд на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора Драгер Алкотест та у медичному закладі КНП ХОР «ОКНЛ». Від обох запропонованих поліцією варіантів ОСОБА_1 відмовився, після чого йому було повідомлено про складення щодо нього протоколу за ч.1 ст.130 КУПАП та роз`яснено його права, передбачені ст.63 Конституції України та ст.268 КУпАП.

При цьому, відеофіксація відбувалась відкрито за допомогою технічного засобу відеозапису б/к 473223, проти чого ОСОБА_1 не заперечував. Відеозапис долучений до матеріалів судового провадження.

Також, апеляційний суд враховує, що протокол про адміністративне правопорушення підписаний ОСОБА_1 власноруч та без будь-яких зауважень. Також, останній скористався своїм правом як особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, та у відповідній графі протоколу надав власні письмові пояснення, зазначивши «поспішав додому». (а.с.1)

Поряд з цим, належить взяти до уваги те, що відповідно до ст.267 КУпАП огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, а також щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, може бути оскаржено заінтересованою особою у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) відносно органу (посадової особи), який застосував ці заходи, або до суду.

Однак, як було встановлено, дії службової особи що складала протокол та фіксувала правопорушення, в порядку передбаченому чинним законодавством, апелянтом не оскаржувалися, не надано ним таких відомостей і до апеляційного суду.

Зважаючи на викладене, відсутні підстави ставити під сумнів відомості, що об`єктивно зафіксовані у протоколі про адміністративне правопорушення.

З огляду на викладені обставини, на момент зупинки та висловлення пропозиції ОСОБА_1 з боку працівників поліції щодо проходження відповідного огляду у встановленому законом порядку у водія не було достатніх підстав відмовлятись від такої законної вимоги або ставити її під сумнів.

У рішенні по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Статтею 23 КУпАП передбачено, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.

Отже, ОСОБА_1 реалізував своє право володіти та керувати транспортним засобом, тим самим погодився нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі згідно встановлених норм закону держави Україна.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 отримав посвідчення водія серії НОМЕР_2 , тобто, ним було складено іспит на знання вимог ПДР України. За таких обставин, апеляційний суд вбачає, що відмова від проходження огляду на стан сп`яніння на вимогу працівника поліції є свідоме ігнорування ПДР України, що свідчить про умисний характер вчиненого правопорушення, відповідно до ст.10 КУпАП

Враховуючи викладене у сукупності, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що, відповідно до вимог ст. 245, 251 КУпАП, об`єктивно з`ясовано обставини даної справи із урахуванням наявних та досліджених в судовому засіданні доказів, та приходить до висновку за принципом «поза розумним сумнівом» про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Разом з тим, положеннями ст.38 КУпАП передбачено, що адміністративне стягнення за вчинення правопорушень, передбачених статтею 130 цього Кодексу, може бути накладено протягом одного року з дня його вчинення, а відповідно до п.7 ч.1 ст.247 КУпАП провадження по справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст. 38 КУпАП.

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №223159 від 17.01.2025року, подія правопорушення мала місце 17.01.2025року. На момент розгляду справи судом апеляційної інстанції закінчилися передбачені ст.38 КУпАП строки накладення адміністративного стягнення, тому провадження у справі щодо ОСОБА_1 підлягає закриттю на підставі п.7 ч.1 ст.247 КУпАП.

Враховуючи вищевикладене, постанова судді Харківського районного суду Харківської області від 17 січня 2026 року підлягає скасуванню, оскільки суд першої інстанції допустив неправильне застосування норм процесуального права, а провадження у справі - закриттю на підставі п.7 ч.1 ст.247 КУпАП у зв`язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст.38 цього Кодексу.

На підставі викладеного, керуючись ст.294 КУпАП,-

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання ОСОБА_1 задовольнити, поновити строк на апеляційне оскарження постанови судді Харківського районного суду Харківської області від 14 січня 2026 року щодо ОСОБА_1 .

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Постанову судді Харківського районного суду Харківської області від 14 січня 2026 року щодо ОСОБА_1 скасувати на винести нову постанову.

Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Справу про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП,щодо ОСОБА_1 закрити на підставі п.7 ч.1 ст.247 КУпАП у зв`язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст.38 КУпАП.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Р.В. Гєрцик