Постанова від 24 червня 2026 р. у справі №511/2310/26 — Роздільнянський районний суд Одеської області

Роздільнянський районний суд Одеської області

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 511/2310/26

Номер провадження: 3/511/614/26

"25" червня 2026 р. суддя Роздільнянського районного суду Одеської області Гринчак С.І., розглянувши матеріали, які надійшли з відділу прикордонної служби " ІНФОРМАЦІЯ_1 " ІНФОРМАЦІЯ_2 про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця м.Котовськ Одеської області, громадянина України, інспектор прикордонної служби 2 категорії – начальник служби системи охорони локальних ділянок віпс « ІНФОРМАЦІЯ_4 » впс « ІНФОРМАЦІЯ_1 », головний сержант, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ,

за ч. 2 ст.172-18 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

Згідно протоколу ПдРУ №296242 від 04.06.2026 р.:

04 червня 2026 року в період з 13:30 по 14:30 в.о. нвпс «Стпанівка капітаном ОСОБА_2 , під час перегляду відеофайлів з нагрудної камери, яка використовувалась в п/н`КрП» було виявлено порушення правил несення прикордонної служби вчиненне в умовах особливого періоду, а саме: головний сержант ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 виконуючи обовязки в пн «Контрольний пост» не належним чином здівйснив огляд т/з марки «Субару» р/н НОМЕР_2 , що призвело в свою чергу проїзду невідомої особи в салоні даного автомобіля до кордону. Своїми діями головний сержант ОСОБА_1 порушив вимоги абз.6 п.12 гл.5 розд.ІІ «Інструкції про службу прикордонних нарядів державної прикордонної служби України», затвердженої наказом МВС України від 19.10.2015 року №1261, тобто вчинив правопорушення, передбачене ч. 2 ст.172-18 КУпАП.

Позиція особи що притягається до адміністративної відповідальності.

В судовому засіданні ОСОБА_1 свою провину визнав в повному обсязі та підтвердив обставини викладені в протоколі. При цьому зазначив, що дійсно він перебував в наряді 04.06.2026 року разом зі своїми спів службовцями майстром-сержантом ОСОБА_3 та молодшим сержантом ОСОБА_4 . Так, вони перебуваючи в наряді підходять на перевірку транспортних засобів по черзі. Дійсно він особисто здійснював перевірку автомобіля «Субару» р/н НОМЕР_2 , а саме перевірив документи водія, візуально оглянув салон автомобіля і оскільки крім водія в автомобілі, сторонніх осіб не було, він перейшов до огляду багажного відділення, після чого, вважав, перевірку закінченою та пропустив автомобіль далі через пункт пропуску.

Крім того, ОСОБА_1 пояснив суду, що не розуміє, чому на нього складено протокол за порушення правил несення прикордонної служби. В наряді він перебував після 4 доби чергування. Мабуть втомився та не помітив цю сторонню особу, але він впевнений що в салоні автомобіля крім водія нікого не було. Також вказував, що він чесно і добросовісно виконує свій військовий обов`язок на охорону ДКУ. В ДПСУ, а саме у військовій частині НОМЕР_3 на службі перебуває за контрактом з 2017 року. Після оголошення війни з рф, продовжив військову службу, жодних доган чи адміністративних правопорушень стосовно нього не було, він отримував тільки заохочення і подяки та учасником бойових дій.

Просив суд не застосовувати до нього грошове стягнення, та врахувати його щире каяття та складні сімейні обставини, які полягають в тому, що він має на утриманні малолітню дитину – ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , який на даний час, хворіє на невралгічне захворювання і наразі вирішується питання щодо оформлення належного лікування.

Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності (ст. 245 КУпАП).

Згідно з ч. 1 ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність (ч. 1 ст. 9 КУпАП).

Відповідно до ст.ст. 252, 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд має повно, всебічно та об`єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з`ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Положеннями ст. 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, іншими документами тощо.

Так, вина ОСОБА_1 у вчиненні даного правопорушення підтверджується матеріалами, а саме:

- протоколом про адміністративні правопорушення, серії ПдРУ №296242 від 04.06.2026 року;

- письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 04.06.2026р., що відповідають наданим в ході судового розгляду;

- письмовими поясненнями інспектора прикордонної служби 1 категорії – начальника кінологічної групи прикордонного загону 2196, майстра-сержанта ОСОБА_3 від 07.06.2026 року та інспектора прикордонної служби 2 категорії – водія 2 групи інспектора прикордонного контролю, молодшого сержанта ОСОБА_4 від 07.06.2026 року;

- письмовими поясненнями ОСОБА_6 від 19.06.2026 року, який був пасажиром автомобіля «Субару» р/н НОМЕР_2 ;

- іншими службовими документами, в тому числі - службовою характеристикою ОСОБА_1 ; витягом зі списку з особового складу від 07..06.2026 року та інш. наказом про організацію заходів щодо протидії в НОМЕР_4 прикордонному загоні військовим адміністративним правопорушенням від 30.07.2025 року.

Вище перелічені докази у розумінні ст. 251 КУпАП України суд визнає належними, допустимими.

Приписами ст. 15 КУпАП визначено, що військовослужбовці за вчинення військових адміністративних правопорушень несуть відповідальність, передбачену главою 13-Б КУпАП, за умови, якщо ці правопорушення не тягнуть за собою кримінальну відповідальність.

Диспозицією ч.2 ст.172-18 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за порушення правил несення прикордонної служби особи, яка входить до складу наряду з охорони державного кордону України, вчиненні в умовах особливого періоду.

Висновки суду за результатами судового розгляду.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що в діях головного сержанта ОСОБА_1 містяться ознаки адміністративного правопорушення, передбаченогоч.2 ст. 172-18 КУпАП, а саме порушення правил несення прикордонної служби, вчинене в умовах особливого періоду.

Відповідно до ст.33 КУпАП при накладенні адміністративного стягнення суд враховує характер вчиненого правопорушення, ступінь вини, майновий стан правопорушника та обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Обставин, що обтяжують відповідальність ОСОБА_1 , судом не встановлено.

До обставин, що пом`якшують відповідальність суд відносить те, що ОСОБА_1 вину у вчиненні даного правопорушення визнав повністю, щиро покаявся.

Відповідно до ст. 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Відповідно до норм КУпАП, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин адміністративного провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

Відповідно до ст.22 КУпАП при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.

Пленум Верховного Суду України в п. 17 постанови від 3 червня 2005 р. № 8 роз`яснив, що вирішуючи питання про можливість звільнення особи від адміністративної відповідальності при малозначності правопорушення на підставі ст. 22 КУпАП, суди повинні враховувати як вартість, так і кількість предметів правопорушення, а також мету, мотив і спосіб його вчинення. По суті, правопорушник звільняється від правових наслідків свого протиправного діяння, виходячи із засад гуманності, хоча це діяння як під час вчинення, так і під час звільнення від відповідальності залишається правопорушенням. У законодавстві не закріплено визначення малозначного правопорушення та відсутні вказівки на його ознаки. У кожному конкретному випадку суд має вирішувати питання про визнання діяння малозначним, виходячи, зокрема, з того, що його наслідки не становлять великої суспільної небезпеки, не завдали, або не здатні завдати значної шкоди суспільним, або державним інтересам, правам та свободам інших осіб. Таким чином, для встановлення ступеня суспільної небезпечності необхідно проаналізувати всі сторони допущеного порушення, оцінити обставини вчинення порушення, мету, мотив і спосіб, а також наявність умов, що дають змогу досягти виховних і превентивних цілей.

Відповідно до примітки до ст.22 КУпАП положення цієї статті не застосовуються до правопорушень, передбачених частинами третьою і четвертою статті 51, частиною четвертою статті 121, частиною п`ятою статті 122, статтями 122-2, 122-4, частиною третьою статті 123, частинами другою-п`ятою статті 126, статтями 130 та 161-1 цього Кодексу.

Отже, законодавець не встановив перешкод для можливості на підставі ст.22 КУпАП звільнення особи від адміністративної відповідальності за статтею 172-18 КУпАП, і обмеження усним зауваженням через малозначність вчиненого правопорушником.

Враховуючи наведене, беручи до уваги конкретні обставини справи, а також відомості про особу ОСОБА_1 , який позитивно характеризується за місцем служби та є таким, що раніше до адміністративної відповідальності не притягувався, враховуючи його ставлення до військової служби, та те, що його дії були не навмисні, а вчинені з огляду на втому, яка виражалась у перебуванні на службі 4 доби поспіль. Суд вважає, що суб`єктивно дії ОСОБА_1 не були направлені на заподіяння шкоди суспільним інтересам, та не призвели до настання негативних наслідків, що в сукупності на переконання суду, свідчить про малозначність вчиненого ним правопорушення.

Крім того, судом враховується те, що ОСОБА_1 , згідно Довідки про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військової агресією російської федерації проти України № 08/321 від 22.03.2024р., головний сержант ОСОБА_1 дійсно в період з 19.06.2023 по 30.06.2023, з 01.07.2023 по 20.09.2023 брав безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки аселення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією рф проти України, перебуваючи в АДРЕСА_2 , та є учасником бойових дій, що підтверджується посвідчення НОМЕР_5 від 29.12.2023 р.

Крім, того, судом враховується і те, що ОСОБА_1 має на утримані малолітню дитину ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_6 від 24.07.2025 року.

За наведеного, приходжу до висновку, що відповідно до ст. 22 КУпАП, можливо звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності, передбаченої ст.172-18 ч.2 КУпАП, за малозначністю вчиненого, оголосивши останньому усне зауваження.

На переконання судді, застосування такого заходу, як усне зауваження, буде справедливим, співмірним, необхідним та достатнім для досягнення мети адміністративного стягнення, а саме: виховного впливу та запобіганню вчиненню нових правопорушень.

Також, суддею враховано, що Європейський суд з прав людини в своєму рішенні «Ісмаїлов проти Росії» від 06 листопада 2008 року зазначив, що згідно з принципом верховенства права - однією з підвалин демократичного суспільства, який закріплений в усіх статтях ЄКПЛ, при розгляді справи та призначенні стягнення потрібно досягти справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи, щоб під час відповідного втручання був дотриманий принцип законності і воно не було свавільним, тобто стягнення повинне бути пропорційним, воно має відповідати тяжкості скоєного правопорушення, а також його наслідкам.

Згідно із ч. 2 ст.284 КУпАП при оголошенні усного зауваження виноситься постанова про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення, а враховуючи, що п. 5 ч. 2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» та ст. 40-1 КУпАП, якою визначено, що судовий збір стягується лише у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, а усне зауваження, виходячи з норм ст.22, ч. 3 ч. 1 ст.284 КУпАП, не відноситься до видів адміністративних стягнень, а являється однією із можливостей, визначених КУпАП для звільнення особи від адміністративної відповідальності, суд не вбачає підстав для стягнення судового збору з ОСОБА_1 .

Керуючись ст. ст.22,172-18,221,283-284,287-291 КУпАП,-

постановив:

Звільнити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , від адміністративної відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення, передбачене ст. 172-18 ч.2 КУпАП, на підставі ст. 22 КУпАП у зв`язку з малозначністю вчиненого адміністративного правопорушення, обмежившись усним зауваженням.

Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 172-18 ч.2 КУпАП.

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом 10 днів з дня її постановлення.

Суддя: С. І. Гринчак

Постанова набрала законної сили "______" ____________20___р.

Срок пред`явлення до виконання постанови 3 місяці.