Вирок від 24 червня 2026 р. у справі №522/2327/26 — Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/2327/26

Провадження № 1-кп/522/2479/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 червня 2026 року Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого-судді ОСОБА_1 ,

при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у судовому засіданні в залі суду та в режимі відеоконференції кримінальне провадження, зареєстроване в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за № 12025163520000546 від 07.09.2025 року, відносно

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Єрмолаївка Первомайського району Миколаївської області, громадянки України, з середньою освітою, незаміжньої, офіційно не працевлаштованої, яка є інвалідом 3 групи за загальним захворюванням, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої,

-обвинуваченої у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 357, ч. 4 ст. 185 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

обвинуваченої ОСОБА_3 ,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 , 13.08.2025 близько 07 год. 00 хв., перебувала поряд з банкоматом АТ КБ «ПриватБанк», який розміщений на фасаді будинку за адресою: місто Одеса, вул. Торгова, 36. Помітивши на банкоматі картку АТ КБ «ПриватБанк», яка є офіційним документом, яку у банкоматі залишив її власник ОСОБА_6 , ОСОБА_3 , діючи з корисливих мотивів та переслідуючи цілі особистого збагачення, привласнити вказану банківську картку з метою у подальшому використання її для розрахунку за придбання необхідних їй товарів у магазинах.

Діючи з вказаною метою, ОСОБА_3 підійшла до вказаного банкомату та взяла з нього зазначену банківську картку, привласнивши її.

Таким чином, ОСОБА_3 вчинила кримінальний проступок, передбачений ч. 1 ст. 357 КК України, за ознаками - привласнення офіційних документів, вчинене з корисливих мотивів.

Крім того, ОСОБА_3 , присвоївши зазначену банківську карту АТ КБ «ПриватБанк», яка належить ОСОБА_6 , розуміючи протиправність своїх дій вирішила використати зазначену картку для розрахунку за необхідні їй товари в магазинах, розуміючи, що таким чином вона використає на свій розсуд грошові кошти власника банківської картки, тобто таємно заволодіє ними.

Діючи з вказаною метою з корисливих мотивів та переслідуючи цілі особистого збагачення у період воєнного стану, який впроваджено на території України відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ, дію якого неодноразово продовжено відповідними нормативними актами, ОСОБА_3 , використовуючи привласнену нею банківську картку АТ КБ «ПриватБанк», яка належить ОСОБА_6 , переслідуючи єдиний умисел, у проміжок часу з 10 год. 43 хв. 13.08.2025 року по 16 год. 02 хв. 17.08.2025 року, неодноразово розрахувалася нею у різних магазинах для придбання необхідних їй товарів.

Зокрема, ОСОБА_3 , з метою заволодіння грошовими коштами ОСОБА_6 , розрахувалася в магазині «Українські напої», який розташований за адресою: м. Одеса, вул. Новосельського, 41, придбавши товару на суму 923 грн. 50 коп., а також у магазині «Kramnytsia», який розташований за адресою вул. Старопортофранківська, 1 у м. Одесі, придбавши товару на суму - 1039 грн., в магазині «Свіже М`ясо», придбавши товар на суму 726 грн. 23 коп., в магазині «ALEXANDRA» придбавши товар на суму 226 грн., в магазині «Все від 3-х», який розташований за адресою: м. Одеса, вул. Новосельського, 41, де придбавши товару на суму 575 грн.

В результаті своїх зазначених навмисних дій, ОСОБА_3 розрахувалась за придбаний для себе товар на загальну суму 3489,73 грн., тобто таємно обернувши на свою користь грошові кошти, які належали потерпілому ОСОБА_6 на вказану суму.

Таким чином, ОСОБА_3 вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 185 КК України, за ознаками - таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинено в умовах воєнного стану.

Допитана в судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_3 свою вину у скоєнні вказаних кримінальних правопорушень визнала повністю та пояснила, що вона дійсно вчинила інкриміновані їй злочини при обставинах викладених в обвинувальному акті, і вони повністю відповідають фактичним обставинам скоєних нею злочинів, фактичні обставини справи не оспорювала та підтвердила вищеописані та встановлені судом обставини справи. У скоєному щиро кається, кримінальні правопорушення вчинила, у зв`язку з тяжким матеріальним становищем та просила суворо її не карати.

Оскільки обвинувачена визнала свою винуватість у вчинені злочинів, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 357 КК України, підтвердивши викладені обставини в обвинувальному акті, фактичні обставини ніким з учасників судового провадження не оспорювались, суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються та розглянув справу відповідно з ч. 3 ст. 349 КПК України.

При цьому судом з`ясовано, що всі учасники кримінального провадження правильно розуміють обставини справи та упевнився у добровільності їх позиції. Їм було роз`яснено про те, що якщо докази не будуть досліджені, у такому випадку, вони будуть позбавлені права оскаржувати фактичні обставини справи у апеляційному порядку.

При таких обставинах, за згодою учасників кримінального провадження, які визнали недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, докази у судовому засіданні не досліджувалися, згідно до вимог ч. 3 ст. 349 КПК України.

Приймаючи до уваги вище указане, суд вважає, що винність обвинуваченого у скоєнні вказаних злочинів повністю доведена.

Тому, суд з урахуванням того, що Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022, затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» № 2102-ІХ від 24.02.2022, в Україні введений воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року та продовжений і діє до наявного часу, вважає доведеною винність ОСОБА_3 у вчиненні нею злочинів, та кваліфікує її дії за ч. 4 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена в умовах воєнного стану, та за ч. 1 ст. 357 КК України, як привласнення офіційних документів, вчинене з корисливих мотивів.

Призначаючи вид та міру покарання обвинуваченій, суд у відповідності до ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості скоєних злочинів, які відповідно до ст. 12 КК України є кримінальним проступком та тяжким злочином, особу обвинуваченої, обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання.

Призначаючи обвинуваченій ОСОБА_3 покарання, суд враховує характер і ступінь суспільної небезпеки скоєних кримінальних правопорушень, особу винної, та обставини справи, що пом`якшують покарання обвинуваченої, а саме щире каяття. Обставини, що обтяжують покарання ОСОБА_3 , судом не встановлені.

З урахуванням сукупності вищезазначених обставин, які суд визнає, пом`якшуючими, при обранні ОСОБА_3 покарання у виді позбавлення волі, суд також враховує наявність у обвинуваченої ІІІ групи інвалідності та бажання обвинуваченої надати їй можливість стати на шлях виправлення без позбавлення волі, і ту обставину, що певний умовний строк безумовно буде стимулювати обвинувачену виправитися, ставши на шлях виправлення, вважає за можливе застосувати до неї дію ст.ст. 75; 76 ч. 1 п. 1, 2; ч. 3 п. 2 КК України, оскільки її виправлення і перевиховання можливі без ізоляції від суспільства.

Цивільний позов та процесуальні витрати по справі заявлені не були.

Питання речових доказів суд вирішує у порядку передбаченому ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 349 ч. 3, 368-371, 373-376 КПК України, суд –

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати винуватою у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 357, ч. 4 ст. 185 КК України та призначити їй покарання:

- за ч. 1 ст. 357 КК України у виді штрафу у розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень;

- за ч. 4 ст. 185 КК України, у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, ОСОБА_3 остаточно призначити покарання у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання у виді позбавлення волі з випробуванням з іспитовим строком на 1 (один) рік.

Відповідно до вимог ст. 76 ч. 1 п. 1, 2; ч. 3 п. 2 КК України покласти на обвинувачену ОСОБА_3 такі обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання, та не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_3 не застосовувати.

Речові докази: ДВД-диск – зберігати в матеріалах кримінального провадження.

Вирок може бути оскаржений до Одеського апеляційного суду через Приморський районний суд м. Одеси протягом 30 діб з дня проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Суддя: