Вирок від 23 червня 2026 р. у справі №727/6347/26 — Шевченківський районний суд м. Чернівців

Справа № 727/6347/26

Провадження № 1-кп/727/368/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 червня 2026 року Шевченківський районний суд м. Чернівці у складі:

головуючого судді ОСОБА_1

при секретарі ОСОБА_2

за участю прокурора ОСОБА_3

за участю захисника ОСОБА_4

за участю обвинуваченого ОСОБА_5

за участю потерпілої ОСОБА_6

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Чернівці матеріали кримінального провадження /ЄРДР №12025262020002638/ за обвинувальним актом щодо:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця м. Чернівці, Чернівецького району, Чернівецької області, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ; із середньою освітою, офіційно непрацюючого, раніше не судимого, -

по обвинуваченню у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.126-1 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Так, ОСОБА_5 , порушуючи вимоги ст. 28 Конституції України, згідно якої кожен має право на повагу до його гідності, а також в порушення вимог Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», умисно, протиправно в період часу з 12.01.2025 по 18.10.2025 року, систематично вчиняв по відношенню до своєї матері ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з якою спільно проживає за адресою: АДРЕСА_1 , психологічне насильство, яке виразилось у словесних образах, погрозах, висловлюваннях нецензурною лайкою в її бік та приниженні його людської гідності, що призвело до тривалих порушень в основних сферах життєдіяльності ОСОБА_6 , що виразилось у наявності когнітивно-емоційних критеріїв психологічного насильства, а саме: виникнення у ОСОБА_6 стану дискомфорту- переживання фрустрації, стресу, переживання страху, почуття образи та приниження, емоційну невпевненість, нездатність захистити себе, а також наявності поведінкових критеріїв психологічного насильства, які виникли внаслідок образ нецензурною лайкою, погроз фізичною розправою, емоційного шантажу з боку ОСОБА_5 , що в цілому, констатується як здійснення на ОСОБА_6 психологічного насильства, що підтверджується висновком експерта за результатами проведення судово–психологічної експертизи № СЕ-19/126-25/14729-ПС.

Зокрема, 11 вересня 2024 року близько 19 год. 10 хв. ОСОБА_5 , перебуваючи в квартирі за адресою: АДРЕСА_1 , вчинив домашнє насильство психологічного характеру стосовно своєї матері ОСОБА_6 , а саме погрожував фізичною розправою, внаслідок чого могла бути завдана шкода її психічному здоров`ю, чим спричинив насильство в сім`ї, за що постановою судді Шевченківського районного суду м. Чернівці від 04.10.2024 року, що набрала законної чинності, був притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП до покарання у вигляді штрафу в розмірі 340 грн. 00 коп.

В подальшому, 20 грудня 2024 року близько 09 год. 30 хв., ОСОБА_5 , перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 , вчинив домашнє насильство психологічного характеру стосовно своєї матері ОСОБА_6 , під час якого словесного ображав її, виражався нецензурною лайкою та погрожував фізичною розправою. Внаслідок вказаних дій була завдана шкода психологічному здоров`ю потерпілої, за що постановою судді Шевченківського районного суду м. Чернівці від 10.01.2025., що набрала чинності, був притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 173-2 КУпАП до покарання у вигляді штрафу в розмірі 1020 грн. 00 коп.

В подальшому, 04 липня 2025 року, ОСОБА_5 , перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 , висловлювався нецензурною лайкою на адресу своєї матері ОСОБА_6 , погрожував їй фізичною розправою, чим вчинив домашнє насильство психологічного характеру, при цьому скоїв дане кримінальне правопорушення повторно протягом року, за що постановою судді Шевченківського районного суду м. Чернівці від 30.07.2025., що набрала чинності, був притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 173-2 КУпАП до покарання у вигляді штрафу в розмірі 1020 грн. 00 коп.

Разом з тим, ОСОБА_5 , будучи неодноразово притягнутим до адміністративної відповідальності за вчинення умисних протиправних дій, спрямованих на вчинення насильства в сім`ї, належних висновків для себе не зробив, продовжив вчиняти домашнє насильство відносно своєї матері ОСОБА_6 , зокрема, 23 липня 2025 року, близько 18 год. 15 хв. перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 , за місцем їхнього спільного проживання ОСОБА_5 умисно, протиправно вчинив відносно своєї матері ОСОБА_6 , психологічне насильство, що виразилось у словесних образах останньої, приниженнях її людської гідності, висловленні нецензурною лайкою, залякуванні та погрозах фізичною розправою над нею.

Таким чином, ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ст. 126-1 КК України, а саме:домашнє насильство, яке виразилось в умисному систематичному вчиненні психологічного насильства відносно особи, з якою винний перебуває у сімейних відносинах, що призвело до психологічних страждань та погіршення якості життя потерпілої особи.

Обвинувачений ОСОБА_5 в судовому засіданні свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочину визнав повністю та пояснив, що обставини викладені в обвинувальному акті відповідають дійсності. Вказав, що у кінці 2025 році загинув його син на війні. При цьому він був учасником АТО, йому відомо, що з 2014 року його двоюрідний брат воює на стороні РФ. Визнав, що інколи він виражався нецензурною лайкою в бік родичів, а саме рідної сестри його матері, а мама ОСОБА_6 це сприймала на свій лад. Потерпіла ОСОБА_6 казала, що його двоюрідний брат хороший, закінчив Університет в м. Ленінграді, а він, в свою чергу, сварився з нею з цього приводу і кричав в її бік нецензурною лайкою, але реально фізичною розправою їй не погрожував. Вказав, що за вираження нецензурної лайки в бік матері працівники поліції неодноразово відносно нього складали адміністративні протоколи та він був притягнутий до адміністративної відповідальності. З постановами суду, які лягли в основу обвинувального акту, він погоджується та їх не оскаржував. Вказав, що з матір`ю він проживає разом за адресою: АДРЕСА_1 в комунальній квартирі. Визнав, що він дійсно неодноразово виражався в бік матері нецензурною лайкою, після чого вона плакала. Погоджується з викладеним у обвинувальному акті висновком судово-психологічної експертизи стосовно його матері. А також погоджується зі всіма обставинами, викладеними в обвинувальному акті. В скоєному щиро розкаюється, йому дуже соромно за вчинене. Просить його суворо не карати. Зобов`язується в подальшому не вчиняти будь-яких протиправних діянь.

Показання ОСОБА_5 відповідають фактичним обставинам обвинувачення і учасниками процесу не оспорюються.

Потерпіла ОСОБА_6 в судовому засіданні пояснила, що на протязі всього життя вона проживає однією сім`єю з обвинуваченим, який є її сином. З 2024 року почались сварки з сином ОСОБА_5 та вона неодноразово викликала поліцію з цього приводу. ЇЇ чоловік служив в АТО (його забрали у віці 57 років), пів року тому він помер. Син ОСОБА_5 також служив в АТО. Вказала, що її чоловік та син вживали разом алкоголь та влаштовували вдома сварки. Ствердила, що син постійно виражався в її бік нецензурною лайкою та погрожував, що щось кине в неї. Це з його боку були емоції. З 2024 по 2025 роки це тривало систематично. Вказала, що вона приймала заспокійливі ліки, а також ліки для пониження тиску. Ствердила, що на даний час поведінка ОСОБА_5 виправилась та вона пробачила сина. Просила його не карати.

Відповідно до ч.3 ст.349 КПК України суд, за згодою всіх учасників судового розгляду, визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються. При цьому судом з`ясовано, чи правильно учасники судового розгляду розуміють зміст цих обставин, чи добровільною та істинною є їх позиція, а також їм роз`яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини в апеляційному порядку.

ОСОБА_5 погодився на скорочений порядок судового слідства, без дослідження будь-яких доказів, крім його особистого допиту, допиту потерпілої ОСОБА_6 та вивчення матеріалів кримінального провадження, які характеризують його, як особу, пояснивши, що рішення його добровільне і наслідки, передбачені ч.3 ст.349 КПК України йому зрозумілі.

З`ясувавши думку учасників судового провадження про те, які докази треба дослідити та порядок їх дослідження, визнавши недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, враховуючи, що учасниками судового провадження не оспорюються доведеність вини обвинуваченого та кваліфікація його дій, з`ясувавши правильне розуміння обвинуваченим та іншими учасниками кримінального провадження змісту цих обставин, за відсутності сумнівів у добровільності та істинності їх позиції, роз`яснивши їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини справи в апеляційному порядку, суд вважає, що дії ОСОБА_5 органами досудового розслідування за ст.126-1 КК України, як домашнє насильство, яке виразилось в умисному систематичному вчиненні психологічного насильства відносно особи, з якою винний перебуває у сімейних відносинах, що призвело до психологічних страждань та погіршення якості життя потерпілої особи, кваліфіковані правильно.

Згідно висновку експерта Чернівецького науково-дослідного Експертно-криміналістичного центру Міністерства внутрішніх справ України №19/126-26- 25/14729-ПС від 21.04.2026 року, за результатами судової психологічної експертизи, ситуація, що досліджувалась у кримінальному провадженні, є психотравмувальною для потерпілої ОСОБА_6 . Досліджувана ситуація призвела до тривалих порушень в основних сферах життєдіяльності ОСОБА_6 , що виразилось у наявності когнітивно-емоційних критеріїв психологічного насильства, а саме: виникнення у ОСОБА_6 стану дискомфорту – переживання фрустрації, стресу, переживання страху, почуття образи та приниження, емоційну невпевненість, нездатність захистити себе, а також наявності поведінкових критеріїв психологічного насильства, які виникли внаслідок образ нецензурною лайкою, погроз фізичною розправою, емоційного шантажу, тероризування, залякування з боку ОСОБА_5 , що в цілому констатується як здійснення на ОСОБА_6 психологічного насильства (т.1 а.с.45-51).

При встановлених обставинах, оцінюючи зібрані докази, суд вважає, що винуватість обвинуваченого у вчиненні вищезазначеного кримінального правопорушення в судовому засіданні доведена повністю і зібраних доказів достатньо для визнання його винним.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_5 у відповідності зі ст.65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Зокрема, суд враховує, що скоєний обвинуваченим злочин відповідно до ст.12 КК України належить до категорії нетяжких злочинів.

Вивченням даних про особу обвинуваченого встановлено, що він є особою раніше не судимою (т.1 а.с.67), згідно відповіді ОКНП «Чернівецька обласна психіатрична лікарня» від 11.12.2025 року – ОСОБА_5 звертався за спеціалізованою психіатричною медичною допомогою в поліклінічний підрозділ ЧОПЛ. Неодноразово знаходився на стаціонарному лікуванні в ЧОПЛ. Останнє перебування 30.09.2025 р. по 02.10.2025 р. Перебував на обліку в поліклінічному підрозділі ЧОПЛ (т.1 а.с.71), станом на 05.12.2025 року в ОКНП «Чернівецький обласний наркологічний диспансер» зареєстрований: 09.06.2016 року та 25.06.2018 року з діагнозом: гостра алкогольна інтоксикація (т.1 а.с.69) згідно матеріалів досудової доповіді Шевченківського РВ філії ДУ «Центр пробації» у Чернівецькій області відносно ОСОБА_5 вбачається, що дослідження інформації, що характеризує особистість обвинуваченого ОСОБА_5 за місцем його проживання, умов його життєдіяльності, відносин у суспільстві, результатів оцінки ризику вчинення ним повторного кримінального правопорушення, а також умов його ймовірної небезпеки для суспільства свідчать про можливість виправлення особи без ізоляції від суспільства. Зважаючи на виявленні фактори ризику вчинення повторного правопорушення (криміногенні потреби) у випадку прийняття судом рішення про звільнення від відбування від покарання з випробуванням, вважають за доцільне крім обов`язків, передбачених ч.1 ст. 76 КК України, покласти на особу додаткові обов`язки, передбачені ч.3 ст. 76 КК України (т.2 а.с.133-139); згідно витягу з оцінки ризиків вчинення повторного кримінального правопорушення - ризик вчинення повторного кримінального правопорушення оцінюється як середній; ризик небезпеки для суспільства оцінюється як середній (т.2 а.с. 140-141).

Згідно висновку експерта КМУ «Чернівецька обласна психіатрична лікарня» №453 за результатами судово-психіатричної експертизи, ОСОБА_5 на даний час виявляє ознаки психологічного захворювання у формі розладів психіки та поведінки внаслідок зловживання алкоголем; розлади особистості та поведінки, за своїм психічним станом він може усвідомлювати свої дії та керувати ними. На період часу, до якого відноситься інкриміноване йому діяння, ОСОБА_5 теж виявляв ознаки психологічного захворювання у формі розладів психіки та поведінки внаслідок зловживання алкоголем; розлади особистості та поведінки, за своїм психічним станом він міг усвідомлювати свої дії та керувати нити. За своїм психічним станом, ОСОБА_5 застосування примусових заходів медичного характеру не потребує. (т.1 а.с. 89-91).

Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченого, згідно ст. 66 КК України, суд визнає його щире каяття.

Обставинами, що обтяжують покарання ОСОБА_5 , відповідно до ст. 67 КК України, суд визнає вчинення кримінального правопорушення щодо особи похилого віку.

Відповідно до вимог ч.2 ст.65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів, а згідно з ч.2 ст.50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених.

За наведених обставин, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відноситься до категорії нетяжких злочинів, враховуючи характеристику особи обвинуваченого, той факт, що ОСОБА_5 раніше не притягувався до кримінальної відповідальності, суд вважає, що ОСОБА_5 слід призначити покарання в межах санкції ст.126-1 КК України, а саме у вигляді 1 року позбавлення волі.

Разом з тим, враховуючи те, що ОСОБА_5 свою вину у вчиненні інкримінованого злочину визнав повністю та щиро розкаявся у вчиненому, а також враховуючи, що потерпіла вибачила ОСОБА_5 та просила не застосовувати стосовно нього покарання, ствердивши, що обвинувачений своєю поведінкою виправився, суд вважає за можливе застосувати до обвинуваченого вимоги ст.ст.75, 76 КК України і звільнити його від відбування призначеного покарання з випробуванням на 1 рік.

Суд вважає, що таке покарання буде справедливим, необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_5 та запобігання вчинення ним нових злочинів.

Крім того, згідно із ст.91-1 КК України, в інтересах потерпілої від злочину, пов`язаного з домашнім насильством, одночасно з призначенням покарання, не пов`язаного з позбавленням волі, або звільненням з підстав, передбачених цим Кодексом, від кримінальної відповідальності чи покарання, суд може застосувати до особи, яка вчинила домашнє насильство, один або декілька обмежувальних заходів, відповідно до яких на засудженого можуть бути покладені обов`язки. Так, згідно п.5 ч.1 ст. 91-1 КК України засудженого може бути направлено для проходження програми для кривдників.

Такі заходи можуть застосовуватися на строк від одного до трьох місяців, і, за потреби, можуть бути продовжені на визначений судом строк, але не більше, як на 12 місяців.

Таким чином, враховуючи встановлені у кримінальному провадженні обставини, суд вважає за доцільне застосувати до обвинуваченого ОСОБА_5 , відповідно до ст.91-1 КК України, обмежувальний захід у вигляді направлення його для проходження програми для кривдників строком на 2 (два) місяці.

Суд вважає, що такий обмежувальний захід буде сприяти виправленню обвинуваченого.

Питання про судові витрати судом вирішується відповідно до ст. 124 КПК України.

Керуючись ст.ст. 124, 368 - 370, 373, 374 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_5 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.126-1 КК України і призначити йому покарання за даною статтею КК України у вигляді 1 (одного) року позбавлення волі.

На підставі ст.ст.75, 76 КК України ОСОБА_5 , звільнити від відбування призначеного покарання з випробуванням, якщо він протягом 1 (одного) року не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього судом обов`язки, зокрема: буде періодично з`являтися для реєстрації в уповноважений орган з питань пробації, не виїжджатиме за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації, повідомлятиме уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

На підставі п.5 ч.1, ч.3 ст.91-1 КК України, застосувати щодо ОСОБА_5 , обмежувальний захід у виді направлення його для проходження програми для кривдників строком на 2 (два) місяці.

Стягнути з ОСОБА_5 кошти в сумі 11552 (одинадцять тисяч п`ятсот п`ятдесят дві) гривні 64 (шістдесят чотири) копійки на користь держави, в рахунок відшкодування витрат на проведення в ході досудового розслідування судової психологічної експертизи.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Чернівецького апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги через Шевченківський районний суд м.Чернівці.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Суддя ОСОБА_1