Постанова від 24 червня 2026 р. у справі №727/8183/26 — Шевченківський районний суд м. Чернівців

Справа № 727/8183/26

Провадження № 3/727/1285/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 червня 2026 року Суддя Шевченківського районного суду м. Чернівці Смотрицький В.Г. розглянувши адміністративну справу, що надійшла з Управління патрульної поліції в Чернівецькій області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрованої АДРЕСА_1 , фактично проживаючої АДРЕСА_2 , учасника бойових дій, за ст.130 ч.1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

Встановив:

ОСОБА_1 02.06.2026 року о 23.05 годині керувала транспортним засобом марки «Фольксваген», д.н.з. НОМЕР_2 , по вулиці Марка Вовчка, 2, м. Чернівці з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів. Від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння відмовилась у встановленому законом порядку (з результатом огляду на приладі Drager Аlcotest 6820, який проводився на місці зупинки транспортного засобу – не погодилась; пройти тестування в медичному закладі відмовилась), чим порушила п.2.5 Правил дорожнього руху. Від керування транспортним засобом відсторонена шляхом залишення транспортного засобу на місці зупинки.

В суді ОСОБА_1 вину визнала, однак просила застосувати аналогію з ст.69 КК України та не позбавляти її права керування транспортними засобами. Від її дій не настали тяжкі наслідки. Вона раніше до адміністративної відповідальності не притягувалась, є учасником бойових дій, є пенсіонером органів внутрішніх справ, офіційно не працює, має на утриманні неповнолітню дитину. На підставі ст.151-2 Конституції України та рішенні Конституційного Суду України №4р/2/22 від 15.06.2022 року вважала, що юридична відповідальність має нести індивідуальний характер. А тому просила не позбавляти її права керування транспортними засобами та звільнити від сплати судового збору як учасника бойових дій.

Відповідно до ст.245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Згідно з положеннями ст. 280 КУпАП, посадова особа при розгляді справи зобов`язана з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують та обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішенні справи.

Відповідно до ст. 251 КУпАП України, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, а також іншими документами.

Винність ОСОБА_1 підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №682423 від 03.06.2026 року, тестом «Драгер» №2153 від 03.06.2026 року, актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, відеофіксацією з нагрудних камер та іншими матеріалами справи.

Відповідно до наказу МВС України та МОЗ України «Про затвердження Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» від 09.11.2015 року №1452/735, огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейських уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Метою цього огляду є встановлення наявності чи відсутності стану сп`яніння в обстежуваної особи.

Тобто, відповідно до національного законодавства працівник поліції самостійно, на власний розсуд приходить до висновку про наявність ознак сп`яніння у водія транспортного засобу та вирішує питання щодо необхідності проходження водієм транспортного засобу огляду на стан сп`яніння.

Згідно з п.9 розділу ІІ зазначеної Інструкції, з метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров`я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров`я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення.

Тобто, відповідно до вказаної Інструкції, працівник поліції, як уповноважена на те особа, виявивши ознаки сп`яніння у водія, має право вимагати пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння в закладі охорони здоров`я та забезпечує доставку цих осіб до найближчого такого закладу, якщо водій відмовився від проходження такого огляду на місці зупинки транспортного засобу або не погодився з результатами такого огляду.

Посилання ОСОБА_1 на застосування аналогії з КК України та призначення стягнення без позбавлення права керування транспортними засобами є безпідставним, оскільки позбавлення права керування транспортними засобами не допускає індивідуалізацію та пом`якшення.

КУпАП не передбачає можливості застосування аналогії права при визначенні виду адміністративного стягнення, а стаття 7 КУпАП прямо вимагає суворого додержання законності та застосування заходів впливу виключно на підставах і в порядку, встановлених законом.

Більше того, сама частина четверта статті 74 КК України прямо виключає можливість звільнення від покарання саме у справах щодо порушень правил безпеки дорожнього руху особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного сп`яніння.

Отже, навіть кримінальне законодавство прямо підтверджує необхідність особливо суворого і безальтернативного реагування на такі правопорушення.

Крім того, стаття 130 КУпАП встановлює одну з найбільш суворих санкцій у всьому Кодексі саме через підвищену суспільну небезпеку керування транспортними засобами у стані сп`яніння. Законодавець свідомо визначив безальтернативність такого стягнення, оскільки лише поєднання штрафу та позбавлення права керування здатне забезпечити реальне запобігання новим правопорушенням, захист суспільної безпеки та невідворотність відповідальності.

Звільнення винних осіб від частини покарання за керування транспортними засобами у стані сп`яніння створює небезпечну ілюзію безкарності, підриває превентивну функцію адміністративної відповідальності, нівелює мету статті 1 КУпАП та прямо суперечить завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення, визначеним статтею 245 КУпАП.

Частина перша статті 130 КУпАП є імперативною та безальтернативною і передбачає накладення штрафу з одночасним позбавленням права керування транспортними засобами на визначений законом строк.

Працівниками поліції водієві ОСОБА_1 роз`яснено наслідки відмови у виді складання протоколу за ч.1 ст.130 КУпАП, повідомлено про її права, а також те, що вона відсторонена від керування транспортним засобом.

Відмова водія від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку є порушенням вимог п.2.5. Правил дорожнього руху і утворює склад правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Підстав для сумнівів у достовірності зазначених доказів судом не встановлено. Порушень вимог закону в діях поліцейських, що можуть мати наслідком недопустимість зібраних доказів, судом також не встановлено.

Вважаю, що в діях ОСОБА_1 є склад правопорушення, передбачений ст.130 ч.1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, в зв`язку з чим за вчинене її необхідно притягнути до відповідальності.

При накладенні стягнення враховую, характер вчиненого правопорушення та ступінь вини порушника, її особу, матеріальний стан, обставини, що пом`якшують та обтяжують відповідальність, що вона є учасником бойових дій.

Згідно з п.13 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору звільняються учасники бойових дій.

Керуючись п.13 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір», ст.ст.130 ч.1, 221, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя, -

Постановив:

ОСОБА_1 притягнути до адміністративної відповідальності за ст.130 ч.1 Кодексу України про адміністративні правопорушення і накласти адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 17000 (сімнадцять тисяч) гривень на користь держави з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Отримувач штрафу: Чернівецьке ГУК/Чернівецька область/21081300, Код отримувача (ЄДРПОУ) 37836095, Банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.), Номер рахунку (IBAN) UA118999980313000149000024001, Код класифікації доходів бюджету: 21081300, Найменування коду класифікації доходів бюджету: Адміністративні штрафи у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.

У разі несплати добровільно штрафу протягом 15 днів з дня вручення копії постанови, при примусовому виконанні постанови суду згідно з ч.2 ст.308 КУпАП штраф підлягає стягненню у подвійному розмірі в сумі 34000 гривень.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Чернівецького апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Чернівці шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя: