Рішення від 23 червня 2026 р. у справі №716/2198/25 — Заставнівський районний суд Чернівецької області

Справа № 716/2198/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24.06.2026 місто Заставна

Заставнівський районний суд Чернівецької області у складі:

головуючого судді Вайновської О.Є.,

з участі секретаря судового засідання Бортніка А.В., Барабащук О.А.,

представника позивачки – адвоката Невмержицької Т.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя,

ВСТАНОВИВ:

04.02.2026 ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя, в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог просила визнати за нею право власності на частку земельних ділянок кадастровий номер №7321585600:02:002:0054 площею 0,2500 га, кадастровий номер №7321585600:02:002:0055 площею 0,0917 га, житлового будинку з належними до нього прибудовами, розташованих по АДРЕСА_1 , стягнути з ОСОБА_2 на її користь 151720,00 грн що складає 1/2 частку середньої ринкової вартості аналогічного автомобіля Opel Vivaro, реєстраційний номер НОМЕР_1 , 2007 року випуску. Позов мотивований тим, що нерухоме майно, транспортний засіб Opel Vivaro, яким відповідач розпорядився поза волею дружини, є спільним майном подружжя, набутим за час шлюбу.

Ухвалою суду від 17.12.2025 відкрито провадження у справі, призначено її розгляд за правилами загального позовного провадження; призначено підготовче судове засідання.

Відповідачу надано п`ятнадцятиденний строк з дня отримання ухвали для подання відзиву.

02.02.2026 до суду надійшла заява ОСОБА_1 про зміну предмета позову, прийнята судом ухвалою від 02.02.2026.

Крім того, 02.02.2026 року відповідач ОСОБА_2 в особі свого представника адвоката Венерської Г.І. подав до суду відзив на позов ОСОБА_1 , в якому просив відмовити ОСОБА_1 у вимогах про поділ нерухомого майна, вимогу про стягнення грошової компенсації задовольнити частково у сумі 125000,00 грн.

Крім того, 02.02.2026 до суду надійшов зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ спільного майна подружжя, який ухвалою суду від 12.03.2026 повернуто позивачу.

Ухвалою суду від 25.03.2026 у справі призначено судову автотоварознавчу експертизу на предмет визначення вартості подібного за своїми якостями (технічними характеристиками) майна - автомобіля марки OPEL Vivaro, реєстраційний номер НОМЕР_2 , 2007 року випуску, провадження у справі зупинене.

Ухвалою суду від 13.05.2026 провадження у справі відновлено, призначено судове засідання, ухвалою суду від 18.05.2026 підготовче провадження закрито, призначено розгляд справи по суті.

В судовому засіданні представник позивачки адвокат Невмержицька Т.О. позов підтримала, пояснила, що нерухоме майно: земельні ділянки кадастровий номер №7321585600:02:002:0054 площею 0,2500 га, кадастровий номер №7321585600:02:002:0055 площею 0,0917 га, житловий будинок з належними до нього прибудовами, розташовані по АДРЕСА_1 є об`єктами права спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_3 , а тому можуть бути предметом поділу. Також, об`єктом права спільної сумісної власності подружжя був транспортний засіб Opel Vivaro, реєстраційний номер НОМЕР_1 , 2007 року випуску, яким відповідач розпорядився 31.12.2025. Ринкова вартість аналогічно транспортного засобу на даний час становить 151720,00 грн. Просила поділити майно подружжя шляхом визнання за дружиною права власності на частку нерухомого майна, та стягнути з ОСОБА_2 грошову компенсацію за транспортний засіб в розмірі 151720,00 грн.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про час та місце його проведення повідомлявся належним чином.

Заслухавши представника позивачки, дослідивши письмові докази, суд приходить до наступного.

Встановлено, що сторони ОСОБА_2 та ОСОБА_1 перебувають у зареєстрованому шлюбі з 14.10.2017 (а.с.21).

Дані про розірвання шлюбу між сторонами на момент ухвалення судового рішення в матеріалах справи відсутні.

01.11.2017 ОСОБА_2 придбав земельну ділянку площею 0,0917 га кадастровий номер №7321585600:02:002:0055 за договором купівлі-продажу №2385, посвідченого приватним нотаріусом Заставнівського районного нотаріального округу (а.с.59-60), земельну ділянку площею 0,2500 га кадастровий номер №7321585600:02:002:0054 за договором купівлі-продажу №2384, посвідченого приватним нотаріусом Заставнівського районного нотаріального округу (а.с.74-75), житловий будинок, розташовані по АДРЕСА_1 за договором купівлі-продажу №2383, посвідченого приватним нотаріусом Заставнівського районного нотаріального округу (а.с.103-107).

Право власності ОСОБА_2 на земельні ділянки кадастровий номер №7321585600:02:002:0054 площею 0,2500 га, кадастровий номер №7321585600:02:002:0055 площею 0,0917 га, житловий будинок з належними до нього прибудовами, розташовані по АДРЕСА_1 зареєстровані в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за №102295776, 102297635, 102292851 від 01.11.2017 (а.с.73, 102, 134).

Відповідно до договору купівлі-продажу №2385 земельної ділянки кадастровий номер №7321585600:02:002:0055 майно набувається у вартість покупця за згодою дружини ОСОБА_4 .

Відповідно до п.7.2 договору купівлі-продажу №2384 земельної ділянки кадастровий номер №7321585600:02:002:0054, майно набувається у вартість покупця за згодою дружини ОСОБА_4 .

Відповідно до п.18 договору купівлі-продажу №2383 житлового будинку АДРЕСА_1 , майно набувається у вартість покупця за згодою дружини ОСОБА_4 .

Крім цього, за даними Регіонального сервісного центру ГЦС МВС в Рівненській, Волинській та Житомирській областях від 20.01.2026 (а.с.145), 26.09.2019 за ОСОБА_2 зареєстровано транспортний засіб Opel Vivaro, реєстраційний номер НОМЕР_1 , 2007 року випуску; 31.12.2025 вказаний транспортний засіб зареєстровано на іншого власника.

Згідно з висновками судової транспортно-товарознавчої експертизи №3462 від 04.05.2026, середня ринкова вартість аналогічного автомобіля автомобілю Opel Vivaro, реєстраційний номер НОМЕР_1 , 2007 року випуску становить 303440,00 грн; відповідно 1/2 частка середньої ринкової вартості цього автомобіля становить 151720,00 грн.

Статтею 316 ЦК України передбачено що правом власності є право особи на майно, яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до статті 317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.

Частинами першою, другою статті 319 ЦК України встановлено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов`язків власник зобов`язаний додержуватися моральних засад суспільства.

Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні (частина перша статті 321 ЦК України).

Принцип непорушності права власності означає право особи на безперешкодне користування своїм майном, а право власника володіти, користуватись і розпоряджатись належним йому майном закріплений у ст. 41 Конституції України та ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно до ч.3 ст.368 ЦК України, ч.1 ст.60 СК України майно набуте подружжям за час шлюбу є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 57 СК України визначено, що особистою приватною власністю дружини, чоловіка є: майно, набуте нею, ним до шлюбу; майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але на підставі договору дарування або в порядку спадкування; майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але за кошти, які належали їй, йому особисто; житло, набуте нею, ним за час шлюбу внаслідок його приватизації відповідно до Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду"; земельна ділянка, набута нею, ним за час шлюбу внаслідок приватизації земельної ділянки, що перебувала у її, його користуванні, або одержана внаслідок приватизації земельних ділянок державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій, або одержана із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених Земельним кодексом України; є речі індивідуального користування, в тому числі коштовності, навіть тоді, коли вони були придбані за рахунок спільних коштів подружжя; премії, нагороди, які вона, він одержали за особисті заслуги; кошти, одержані як відшкодування за втрату (пошкодження) речі, яка їй, йому належала, а також як відшкодування завданої їй, йому моральної шкоди; виплати (страхові виплати та виплати викупних сум), одержані за договорами страхування життя та здоров`я; майно, набуте нею, ним за час їхнього окремого проживання у зв`язку з фактичним припиненням шлюбних відносин.

Якщо майно дружини, чоловіка за час шлюбу істотно збільшилося у своїй вартості внаслідок спільних трудових чи грошових затрат або затрат другого з подружжя, воно у разі спору може бути визнане за рішенням суду об`єктом права спільної сумісної власності подружжя. Якщо один із подружжя своєю працею і (або) коштами брав участь в утриманні майна, належного другому з подружжя, в управлінні цим майном чи догляді за ним, то дохід (приплід, дивіденди), одержаний від цього майна, у разі спору за рішенням суду може бути визнаний об`єктом права спільної сумісної власності подружжя (ст.62 СК України).

Аналіз положень ст.ст.57 і 62 СК дає підстави для висновку про те, що ст.57 цього Кодексу визначає правила віднесення майна до об`єктів особистої приватної власності одного з подружжя, тоді як ст.62 цього Кодексу встановлює спеціальні умови, з настанням яких визначені попередньою нормою об`єкти особистої приватної власності одного з подружжя можуть бути визнані за рішенням суду об`єктами спільної сумісної власності подружжя.

Конструкція норми ст.60 СК України свідчить про презумпцію спільності права власності подружжя на майно, яке набуте ними в період шлюбу. Тобто, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Разом із тим зазначена презумпція може бути спростована й один із подружжя може оспорювати поширення правового режиму спільного сумісного майна на певний об`єкт, у тому числі в судовому порядку.

Тягар доказування обставин, необхідних для спростування презумпції, покладається на того з подружжя, який її спростовує.

Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 24.05.2017 у справі № 6-843цс17 та постанові Великої Палати Верховного Суду від 21.11.2018 у справі № 372/504/17.

Відповідно до ч.1 ст.63 СК дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

Розірвання шлюбу не припиняє права спільної сумісної власності на майно, набуте за час шлюбу (ч.1 ст.68 СК України).

Стаття 69 СК України закріплює право подружжя на поділ майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя. Зокрема, дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.

У разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором (ч.1 ст.70 СК України).

Статтею 392 ЦК установлено, що власник майна може пред`явити позов про визнання права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.

Відповідно до ч.2, 3 ст.372 ЦК у разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки у співвласників є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом. У разі поділу майна між співвласниками право спільної сумісної власності на нього припиняється.

Головним критерієм поділу майна як об`єкта права спільної сумісної власності є припинення правовідносин спільної сумісної власності між колишніми учасниками і припинення відносин спільної власності взагалі (ч. 3 ст. 372 ЦК).

Відповідно до пп.22, 24 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» від 21.12.2007 №11, вирішуючи спір між подружжям про майно, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з`ясувати джерело і час його придбання.

Судом встановлено, що земельні ділянки кадастровий номер №7321585600:02:002:0054 площею 0,2500 га, кадастровий номер №7321585600:02:002:0055 площею 0,0917 га, житловий будинок з належними до нього прибудовами, розташовані по АДРЕСА_1 , автомобіль Opel Vivaro, реєстраційний номер НОМЕР_1 , 2007 року випуску, який 31.12.2025 вибув з власності ОСОБА_2 є об`єктами права спільної сумісної власності подружжя, оскільки набуті сторонами за час шлюбу і докази того, що ці об`єкти належать до особистої власності одного з них, відсутні.

Відповідно до ст.120 ЗК України у разі набуття права власності на об`єкт нерухомого майна (жилий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду) право власності на таку земельну ділянку одночасно переходить від відчужувача (попереднього власника) такого об`єкта до набувача такого об`єкта без зміни її цільового призначення.

Аналіз змісту норм статті 120 ЗК України у їх сукупності дає підстави для висновку про однакову спрямованість її положень щодо переходу прав на земельну ділянку при виникненні права власності на будівлю і споруду, на якій вони розміщені.

Тобто, закріплюється загальний принцип цілісності об`єкту нерухомості із земельною ділянкою, на якій цей об`єкт розташований, а також перехід до особи, яка набула право власності на будівлю чи споруду, права власності на земельну ділянку на тих самих умовах, на яких вона належала попередньому власнику.

Отже, встановивши під час розгляду справи, що спірне нерухоме майно, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_3 позовні вимоги ОСОБА_1 в частині визнання за нею права власності на частку земельних ділянок кадастровий номер №7321585600:02:002:0054 площею 0,2500 га, кадастровий номер №7321585600:02:002:0055 площею 0,0917 га, житлового будинку з належними до нього прибудовами, розташованих по АДРЕСА_1 , є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо вимоги про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошової компенсації за автомобіль, суд зазначає наступне.

Як було встановлено під час розгляду справи автомобіль Opel Vivaro, реєстраційний номер НОМЕР_1 , 2007 року випуску, набутий сторонами за час шлюбу, тобто є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_3 , однак 31.12.2025 вибув з володіння ОСОБА_2 , ОСОБА_1 .

Відповідно до п.30 Постанови Пленуму ВСУ «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» ВІД 21.12.2007 № 11 рівність прав кожного із подружжя на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності (якщо інше не встановлено домовленістю між ними) та необхідність взаємної згоди подружжя на розпорядження майном, що є об`єктом права його спільної сумісної власності, передбачено ч. 1 ст. 63, ч. 1 ст. 65 СК. У випадку коли при розгляді вимоги про поділ спільного сумісного майна подружжя буде встановлено, що один із них здійснив його відчуження чи використав його на свій розсуд проти волі іншого з подружжя і не в інтересах сім`ї чи не на її потреби або приховав його, таке майно або його вартість враховується при

поділі.

Поділ спільного майна подружжя здійснюється за правилами, встановленими статтями 69-72 та ст. 372 ЦК.

Вартість майна, що підлягає поділу, визначається за погодженням між подружжям, а при недосягненні згоди - виходячи з дійсної його вартості на час розгляду справи (п.22 Пленуму).

У постанові ВС у складі Об`єднаної палати КЦС у справі №127/7029/15-ц від 03.10.2018 суд зазначив, що у випадку відчуження майна одним із подружжя проти волі іншого з подружжя та у зв`язку з цим - неможливості встановлення його дійсної (ринкової) вартості, визначенню підлягає ринкова вартість подібного за своїми якостями (технічними характеристиками) майна на час розгляду справи. Такий підхід є гарантією справедливої сатисфакції особі у зв`язку з припиненням її права на спільне майно.

04.05.2026 судовим експертом Землюком В.В. проведена судова транспортно-товарознавча експертиза. Відповідно до висновку експерта №3462 середня ринкова вартість аналогічного автомобіля марки Opel Vivaro, реєстраційний номер НОМЕР_2 , 2007 року випуску, ідентифікаційний номер кузова НОМЕР_3 , об?єм двигуна 1995 см3, на момент проведення експертизи становить 303440,00 грн; відповідно частки середньої ринкової вартості аналогічного автомобіля становить 151720,00 грн (а.с.212-225).

Враховуючи вищевикладене, а саме, що 31.12.2025 відповідач відчужив майно, яке є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя проти волі другого з подружжя ОСОБА_1 , тобто подальше спільне користування транспортним засобом подружжя є не можливим, а отже породжуватиме спір, з відповідача на користь позивачки підлягає стягненою грошова компенсація в розмірі 151720,00 грн, що становить частку вартості аналогічного автомобіля.

При цьому, суд виходить з дійсної його вартості автомобіля марки Opel Vivaro, 2007 року, об?єм двигуна НОМЕР_4 , визначеного на час розгляду справи в суді.

Отже, за результатами розгляду справи суд підсумовує, що позовні вимоги ОСОБА_1 про поділ майна подружжя, а саме: земельних ділянок кадастровий номер №7321585600:02:002:0054 площею 0,2500 га, кадастровий номер №7321585600:02:002:0055 площею 0,0917 га, житлового будинку з належними до нього прибудовами, розташованих по АДРЕСА_1 , шляхом визнання за нею права власності на частку, стягнення грошової компенсації в розмірі 151720,00 грн, що становить частку автомобіля Opel Vivaro, 2007 року випуску, об?єм двигуна НОМЕР_4 , є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі, оскільки всі ці об`єкти як нерухомого так і рухомого майна є спільною сумісною власністю подружжя, оскільки набути сторонами за час шлюбу і не належать до особистої власності будь-кого з них, та можуть бути поділене незалежно від розірвання шлюбу.

Вирішуючи питання про судові витрати, суд виходить з положень статей 133, 137, 141 ЦПК України, згідно з якими судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на залучення експертів.

Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Ухвалою від 17.12.2025 суд відстрочив позивачці сплату судового збору в розмірі 10333,20 грн до ухвалення судового рішення у справі.

З урахуванням ціни позову, яка складається з загальної вартості майна, що є об`єктом поділу та становить 484000,00 грн ((622 361 ,00+42 199,00+303 440,00)*1/2=484 000,00), судовий збір, якій підлягав сплаті при зверненні до суду з позовом, відповідно до ч.2 ст.4 ЗУ «Про судовий збір» становив 4840,00 грн.

Враховуючи, що позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 задоволено в повному обсязі, судові витрати, в тому числі по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Отже, з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір в розмірі 4840,00 грн, сплату якого було відстрочено позивачці.

Крім того, у зв`язку з задоволенням позову з відповідача на користь позивачки підлягають відшкодуванню витрати пов`язані з залучення експертів в розмірі 5000,00 грн за квитанцією №б/н від 28.11.2025 (а.с.41) при проведенні оцінки майна, в розмірі 5996,12 грн за квитанцією №31 від 17.04.2026 (а.с.238) при проведенні судової транспортно-товарознавчої експертизи №3462 від 04.05.2026, а всього 10996,12 грн.

Керуючись ст.ст.12, 76, 81, 137, 141, 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_5 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , право власності на 1/2 частку домоволодіння АДРЕСА_1 , яке складається з житлового будинку літ.А загальною площею 52,1 м2, житловою — 27,10 м2, сараю літ.Б, гаражу літ.В., літньої кухні літ.Г, вбиральні літ.Д, огорожі №1-3, розташованого на земельній ділянці кадастровий номер кадастровий номер№7321585600:02:002:0054, площею 0,2500 га.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_5 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , право приватної власності на 1/2 частку земельної ділянки площею 0,2500 га кадастровий номер №7321585600:02:002:0054, для будівництва та обслуговування житлових будівель та господарських споруд, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_5 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , право приватної власності на 1/2 частку земельної ділянки площею 0,0917 га кадастровий номер №7321585600:02:002:0055, для ведення особистого селянського господарства, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Cтягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_6 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_5 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , грошову компенсацію вартості 1/2 частки спільного сумісного майна подружжя - транспортного засобу марки Opel Vivaro, реєстраційний номер НОМЕР_2 , 2007 року випуску, ідентифікаційний номер кузова НОМЕР_3 , об?єм двигуна НОМЕР_4 , у розмірі 151720 (сто п`ятдесят одна тисяча сімсот двадцять) гривень.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_6 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 , на користь держави судовий збір в розмір 4840 (чотири тисячі вісімсот сорок) гривень.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_6 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_5 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , витрати пов`язані з розглядом справи, а саме витрати на залучення експертів в розмірі 10996 (десять тисяч дев`ятсот дев`яносто шість) гривень 12 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги до Чернівецького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя О.Є. Вайновська