Вирок від 24 червня 2026 р. у справі №946/4292/26 — Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області

Справа № 946/4292/26

Провадження № 1-кп/946/438/26

У К Р А Ї Н А

ІЗМАЇЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

______________________________________________________________________________________________________

ВИРОК

Іменем України

25 червня 2026 року м. Ізмаїл

Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області

у складі: головуючого – судді ОСОБА_1 ,

за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

розглянувши у місті Ізмаїлі Одеської області в залі суду у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026162150000473 від 18.05.2026, за обвинуваченням

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Ізмаїла Одеської області, громадянина України, із середньою освітою, неодруженого, офіційно не працевлаштованого, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 263 Кримінального кодексу України (далі – КК України),

В С Т А Н О В И В:

I. Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним.

ОСОБА_4 у невстановлений час та місце, вступивши у злочинну змову із ОСОБА_6 , маючи умисел на незаконний збут вибухових пристроїв, без передбаченого законом дозволу, за попередньою змовою, діючи у порушення Положення про дозвільну систему, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 576 від 12.10.1992, постанови Верховної Ради України «Про право власності на окремі види майна» № 2471-ХІІ від 17.06.1992, Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України № 662 від 21.08.1998, 13.03.2026 приблизно о 15:00 год. зустрівся із ОСОБА_7 , який діяв під контролем працівників поліції, у с. Ларжанка Ізмаїльського району Одеської області. Надалі, ОСОБА_4 , присів до автомобіля ОСОБА_7 , після чого обидва направилися до с. Матроска, де зупинилися на перехресті вул. Пушкіна та Дунайська. Далі, ОСОБА_4 , попередньо узгодивши свої дії із ОСОБА_6 , вийшов із автомобіля ОСОБА_7 та направився до будинку АДРЕСА_2 , за місцем проживання ОСОБА_6 , звідки виніс полімерний пакет, всередині якого знаходилася металева коробка із ручною осколковою гранатою DM51, ручною осколковою гранатою М67, 2 ручними осколковими гранатами RG-4, що є вибуховими пристроями та належать до категорії бойових припасів. Надалі, ОСОБА_4 передав пакет із металевою коробкою, всередині якої знаходилися ручна осколкова граната DM51, ручна осколкова граната М67, 2 ручні осколкові гранати RG-4 ОСОБА_7 та отримав від ОСОБА_7 , який діяв під контролем працівників поліції, за продаж ручних осколкових гранат грошові кошти у сумі 22 000 грн.

Надалі, ОСОБА_4 , попередньо узгодивши свої дії із ОСОБА_6 , діючи умисно, за попередньою змовою, продовжуючи свою злочинну діяльність, направлену на незаконний збут вибухових пристроїв, діючи у порушення Положення про дозвільну систему, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 576 від 12.10.1992, постанови Верховної Ради України «Про право власності на окремі види майна» № 2471-ХІІ від 17.06.1992, Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України № 662 від 21.08.1998, 03.04.2026 приблизно о 20:00 год., ОСОБА_4 зустрівся із ОСОБА_7 , який діяв під контролем працівників поліції, у с. Ларжанка Ізмаїльського району Одеської області. Надалі, ОСОБА_4 присів до автомобіля ОСОБА_7 , після чого обидва направилися до с. Матроска, де зупинилися на перехресті вул. Пушкіна та вул. Тітова. Далі, свідок ОСОБА_7 , за попередньою домовленістю, передав ОСОБА_4 грошові кошти у сумі 9000 грн., після чого останній попередньо узгодивши свої дії із ОСОБА_6 , вийшов із автомобіля ОСОБА_7 та направився до будинку АДРЕСА_2 , за місцем проживання ОСОБА_6 , де останній передав ОСОБА_4 полімерний пакет, всередині якого знаходилися 2 ручні осколкові гранати DM51, які ОСОБА_4 передав ОСОБА_7 .. Після передачі свідку ОСОБА_7 двох гранат, ОСОБА_4 вийшов з автомобіля ОСОБА_7 та направився за місцем проживання ОСОБА_6 , за адресою: АДРЕСА_2 , де передав ОСОБА_6 грошові кошти у сумі 9000 грн за продані 2 гранати DM51.

Надалі, 03.04.2026, в ході проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_6 , за адресою: АДРЕСА_2 , отримані від продажу двох ручних осколкових гранат DM51 грошові кошти у сумі 9000 грн., які були заздалегідь ідентифіковані, були вилучені.

Своїми діями ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 263 КК України – збут вибухових пристроїв без передбаченого законом дозволу, вчинений за попередньою змовою групою осіб.

II. Стаття (частина статті) КК України, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений.

«Стаття 28. Вчинення кримінального правопорушення групою осіб, групою осіб за попередньою змовою, організованою групою або злочинною організацією

...

2. Кримінальне правопорушення визнається вчиненим за попередньою змовою групою осіб, якщо його спільно вчинили декілька осіб (дві або більше), які заздалегідь, тобто до початку кримінального правопорушення, домовилися про спільне його вчинення.

Стаття 263. Незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами

1. Носіння, зберігання, придбання, передача чи збут вогнепальної зброї (крім гладкоствольної мисливської), бойових припасів, вибухових речовин або вибухових пристроїв без передбаченого законом дозволу -

караються позбавленням волі на строк від трьох до семи років.»

III. Докази на підтвердження встановлених судом обставин.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 повністю визнав себе винним в обсязі пред`явленого йому обвинувачення. В ході судового розгляду він детально розповів про обставини кримінального правопорушення, вказавши, що вчинив його за вищевказаних обставин, та щиро розкаявся в його вчиненні.

Враховуючи, що всі учасники судового провадження не піддали сумніву обставини, викладені в обвинувальному акті, правильно розуміють зміст цих обставин, а також те, що у суду немає сумнівів у добровільності їх позицій, суд, на підставі ч. 3 ст.349 Кримінального процесуального кодексу України (далі – КПК України), за згодою учасників кримінального провадження, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. На виконання вимог ч. 3 ст. 349 КПК України, судом роз`яснено учасникам судового провадження, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Отже, суд вважає доведеним факт вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення, і погоджується з кваліфікацією дій обвинуваченого за ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст.263 КК України – збут вибухових пристроїв без передбаченого законом дозволу, вчинений за попередньою змовою групою осіб.

IV. Обставини, які пом`якшують та обтяжують покарання.

До обставин, які відповідно до ст. 66 КК України пом`якшують покарання ОСОБА_4 , суд відносить щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Стороною обвинувачення не зазначено в обвинувальному акті про наявність обставин, які відповідно до ст. 67 КК України обтяжують покарання ОСОБА_4 , та які відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 91, ч. 1 ст. 92 КПК України підлягають доказуванню саме прокурором. У силу положень ст. 337 КПК України суд позбавлений можливості додатково встановлювати та враховувати обставини, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , та які в обвинувальному акті не зазначені, а також які прокурором не доказувалися під час судового розгляду, оскільки це погіршить становище обвинуваченого.

V. Мотиви призначення покарання.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд, керуючись ст.65-67 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, а також обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Обвинувачений ОСОБА_4 вчинив умисне кримінальне правопорушення проти громадської безпеки.

Згідно з медичними довідками ОСОБА_4 під наглядом лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває. З матеріалів кримінального провадження також вбачається, що ОСОБА_4 не належить до осіб з інвалідністю. Має на утриманні двох неповнолітніх дітей.

Згідно з ч. 1 ст. 368 КПК України, ухвалюючи вирок, суд приймає до відома досудову доповідь з інформацією про соціально-психологічну характеристику обвинуваченого. Так, з досудової доповіді, складеної відносно ОСОБА_4 вбачається, що ризики вчинення ним повторного кримінального правопорушення та небезпеки для суспільства, у тому числі для окремих осіб, оцінюються як середні. На думку органу пробації, виправлення ОСОБА_4 можливе без ізоляції від суспільства.

З урахуванням викладеного, приймаючи до уваги обставини, причини та наслідки вчинення кримінального правопорушення, а також відомості, які характеризують особу обвинуваченого ОСОБА_4 , дані досудової доповіді, суд, виходячи із принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, вважає, що ОСОБА_4 слід призначити покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ч.1 ст. 263 КК України. Суд також вважає за можливе звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням з визначенням йому іспитового строку в порядку та в межах, передбачених ст. 75 КК України, з покладанням обов`язків, передбачених ст.76 КК України. Крім того, з урахуванням вказаних обставин, на думку суду, виправленню ОСОБА_4 сприятиме окрім обов`язків, передбачених ч.1 ст.76 КК України, також додатково покладений обов`язок, передбачений п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України, а саме: не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Суд переконаний у тому, що визначена міра покарання є необхідною та достатньою для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень, і таке покарання призведе до позитивних змін в особистості обвинуваченого, які створять в нього готовність до самокерованої правослухняної поведінки.

VI. Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку.

Судом встановлено, що ухвалою слідчого судді Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 05.04.2026 ОСОБА_4 було обрано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту із забороною залишати місце свого проживання цілодобово. Надалі, постановою старшого слідчого СВ Ізмаїльського РВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_8 від 18.05.2026 ОСОБА_4 був оголошений у розшук.

29.05.2026 ОСОБА_4 був затриманий у даному кримінальному провадженні на підставі ухвали слідчого судді Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 19.05.2026. Ухвалою слідчого судді Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 30.05.2026 змінено ОСОБА_4 запобіжний захід з цілодобового домашнього арешту на запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в ДУ «Ізмаїльський слідчий ізолятор» до 19.06.2026. Ухвалою слідчого судді Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 11.06.2026 ОСОБА_4 продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в ДУ «Ізмаїльський слідчий ізолятор» до 09.08.2026.

В силу ч. 1 ст. 377 КПК України, ОСОБА_4 слід звільнити з-під варти в залі судового засідання.

Згідно з ч. 5 ст. 72 КК України, у разі засудження до позбавлення волі, попереднє ув`язнення зараховується судом у строк покарання з розрахунку день за день або за правилами, передбаченими у ч. 1 ст. 72 КК України.

В силу ч. 7 ст. 72 КК України, цілодобовий домашній арешт з 05.04.2026 по 17.05.2026 слід зарахувати обвинуваченому ОСОБА_4 у строк покарання у виді позбавлення волі з розрахунку три дні цілодобового домашнього арешту за один день позбавлення волі.

Арешт на майно в рамках цього кримінального провадження не накладався, речові докази відсутні.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 124 КПК України, з ОСОБА_4 мають бути стягнуті на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експертів для проведення судової експертизи від 18.05.2026 № СЕ-19/116-26/9770-ВТХ у сумі 4813,60 грн., судової експертизи від 26.03.2026 № СЕ-19/116-26/6481-ВТХ у сумі 8914,00 грн.

Керуючись ст. 369-371, 373-375, ч. 15 ст. 615 КПК України, суд,

У Х В А Л И В:

1. ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч.1 ст.263 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк чотири роки.

2. На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від відбування покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю два роки.

3. На підставі ч. 1, п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обов`язки:

?періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

?повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;

?не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

4. Роз`яснити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що якщо засуджений не виконує покладені на нього обов`язки або систематично вчинює правопорушення, що потягли за собою адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення, суд направляє засудженого для відбування призначеного покарання.

5. В силу ч. 1 ст. 377 КПК України звільнити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з-під варти в залі судового засідання, скасувавши йому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

6. Згідно з ч. 5, 7 ст. 72 КК України зарахувати ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у строк покарання у виді позбавлення волі строк попереднього ув`язнення з 29.05.2026 до набрання вироком законної сили, виходячи з розрахунку день за день, та строк цілодобового домашнього арешту з 05.04.2026 по 17.05.2026, виходячи з розрахунку три дні цілодобового домашнього арешту за один день позбавлення волі.

7. Згідно з ч. 1 ст. 165 Кримінально-виконавчого кодексу України, іспитовий строк ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обчислювати з моменту проголошення вироку, а саме з 25.06.2026.

8. Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експертів для проведення судових експертиз в сумі 13727,60 грн (тринадцять тисяч сімсот двадцять сім гривень 60 коп.).

9. Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду через Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

10. Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень ч. 3 ст. 349 КПК України.

11. Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано, у разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не буде скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення Одеським апеляційним судом.

12. Учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді, а обвинуваченому та прокурору вручити копію вироку негайно після його проголошення.

Суддя Ізмаїльського міськрайонного суду

Одеської області ОСОБА_1