Вирок від 24 червня 2026 р. у справі №946/3535/26 — Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області

Єдиний унікальний № 946/3535/26

Провадження № 1-кп/946/410/26

У К Р А Ї Н А

ІЗМАЇЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_________________________________________________________________________________________________

ВИРОК

Іменем України

25 червня 2026 року м. Ізмаїл

Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області

у складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянув у м. Ізмаїлі Одеської області у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026162150000085, за обвинуваченням

ОСОБА_3 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Рені Одеської області, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, працюючого за наймом, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

раніше судимого:

15.05.2025 Ренійським районним судом Одеської області за ч. 4 ст. 185 із застосуванням ч. 1 ст.69, ч. 2 ст. 289 із застосуванням ч. 2 ст. 98 КК, ст. 70 Кримінального кодексу України (далі - КК) до позбавлення волі на строк п`ять років без конфіскації майна, звільнений на підставі ст. 75 КК від відбування покарання з випробуванням строком на один рік шість місяців, з покладанням обов`язків, передбачених ст. 76 КК,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 2 ст. 194 КК,

сторона обвинувачення: прокурор ОСОБА_4 ,

сторона захисту: обвинувачений ОСОБА_3 , законний представник обвинуваченого ОСОБА_5 , захисник ОСОБА_6 ,

інші учасники судового провадження: потерпілі ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , представник потерпілої ОСОБА_9 .

Потерпілий ОСОБА_7 у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце проведення судового розгляду неодноразово повідомлявся належним чином, що підтверджується розписками про отримання судових повісток про виклик до суду. Суд, заслухавши думки учасників судового провадження про можливість за відсутності потерпілого з`ясувати всі обставини судового розгляду, згідно ст. 325 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), дійшов висновку про його проведення без його участі.

Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним

1.23.01.2026 приблизно о 12:00 год., більш точний час не встановлено, ОСОБА_3 , перебуваючи в приміщенні квартири АДРЕСА_2 (далі - м. Рені), усвідомлюючи суспільно-протиправний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи умисно, повторно, в умовах воєнного стану, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, шляхом вільного доступу з тумбочки таємно викрав мобільний телефон марки «Samsung Galaxy A16» модель «SM-A165F/DSB» 128 GB чорного кольору вартістю 4 373,66 грн, що належить потерпілому ОСОБА_7 , після чого з місця вчинення кримінального правопорушення зник, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд.

Своїми діями ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 185 КК, а саме таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, в умовах воєнного стану.

2.Крім того, ОСОБА_3 , реалізуючи свій кримінальний протиправний умисел, направлений на умисне пошкодження чужого майна шляхом підпалу, 03.02.2026 приблизно о 00:23 год., знаходячись у дворі багатоквартирного буд. № 74 по пр. Незалежності в м. Ізмаїлі Одеської області (далі - м. Ізмаїл), з метою пошкодження чужого майна, а саме транспортного засобу марки «BMW 328XI» державний номерний знак НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_8 , усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, їх наслідки та бажаючи їх настання, розлив легкозаймисту речовину на вищевказаний транспортний засіб, після чого шляхом занесення стороннього джерела запалювання підпалив зазначений транспортний засіб, в результаті чого відбулося його займання, від чого транспортний засіб зазнав механічних ушкоджень у виді часткового вигорання салону та обгорання кузова передньої частини автомобіля, внаслідок чого ОСОБА_8 завдано майнову шкоду в сумі 480 959,85 грн. Після цього, ОСОБА_3 , будучи впевненим у доведеності свого кримінального протиправного умислу до логічного завершення, не ставши очікувати настання бажаних ним наслідків, залишив місце вчинення кримінального правопорушення.

Своїми діями ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 194 КК, а саме умисне пошкодження чужого майна, вчинене шляхом підпалу.

Стаття (частина статті) КК, що передбачає відповідальність за злочини, винним у вчиненні яких визнається обвинувачений

3.Кримінальний кодекс України

«Стаття 185. Крадіжка

1. Таємне викрадення чужого майна (крадіжка) -

…

2. Крадіжка, вчинена повторно або за попередньою змовою групою осіб, -

…

4. Крадіжка, вчинена у великих розмірах чи в умовах воєнного або надзвичайного стану, -

карається позбавленням волі на строк від п`яти до восьми років.»

«Стаття 194. Умисне знищення або пошкодження майна

1. Умисне знищення або пошкодження чужого майна, що заподіяло шкоду у великих розмірах, -

…

2. Те саме діяння, вчинене шляхом підпалу, вибуху чи іншим загальнонебезпечним способом, або заподіяло майнову шкоду в особливо великих розмірах, або спричинило загибель людей чи інші тяжкі наслідки, -

карається позбавленням волі на строк від трьох до десяти років.»

Докази на підтвердження встановлених судом обставин

4.Обставини вчинення ОСОБА_3 кримінальних правопорушень встановлені судом шляхом дослідження сукупності доказів, обсяг дослідження яких був визначений з урахуванням думок учасників судового провадження в порядку, передбаченому ст.349 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), у відповідності до засад кримінального провадження, передбачених ст.ст. 22, 26 КПК, таких як диспозитивність, змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

5.При цьому відповідно до вимог ст. 337 КПК судовий розгляд проводився лише стосовно ОСОБА_3 , якому було висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувальних актів.

Докази по епізоду обвинувачення за ч. 4 ст. 185 КК

6.По епізоду обвинувачення таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненої повторно, в умовах воєнного стану, обвинувачений ОСОБА_3 під час судового розгляду спочатку зазначив, що вину визнає повністю, але під час дачі показань вину фактично не визнав, пояснивши, що ОСОБА_7 запросила його до себе додому в гості, а коли він прийшов до неї, дівчина сама віддала йому свій мобільний телефон, він його не викрадав. Після того як вона надала дозвіл його взяти, він мовчки взяв мобільний телефон та вийшов із квартири.

7.Незважаючи на невизнання вини обвинуваченим ОСОБА_3 , його вина у таємному викраденні мобільного телефону потерпілого ОСОБА_7 повністю підтверджується сукупністю досліджених судом доказів.

8.Так, відповідно до заяви від 23.01.2026, потерпілий ОСОБА_7 просив прийняти заходи відносно ОСОБА_3 , який 23.01.2026, перебуваючи в приміщенні кв. АДРЕСА_2 , таємно викрав його мобільний телефон марки «Samsung Galaxy A16» з сім-картою «Київстар» НОМЕР_2 , сірого кольору, в чохлі червоного кольору (т. 1 а.п. 162).

9.Вказана заява стала підставою для внесення відомостей до ЄРДР за № 12026162150000085 та початку досудового розслідування (т. 1 а.п. 159).

10.Місце події - приміщення квартири АДРЕСА_2 , - було оглянуте, згідно з даними відповідного протоколу від 23.01.2026, на якому зафіксовано обстановку місця події (т. 1 а.п. 164 - 169). У коридорі біля килимка та домашніх капців виявлено шапку темно-сірого кольору з малюнком сніжинки білого кольору, яка зі слів ОСОБА_7 , ймовірно належить ОСОБА_3 або ОСОБА_10 .

11.Мобільний телефон марки «Samsung Galaxy A16» моделі «SM-A165F/DSB» 128 GB, чорного кольору IMEI 1: НОМЕР_3 , кольору IMEI 2: НОМЕР_4 , s/n: НОМЕР_5 , з картою пам`яті «T&G» micro SD 4 GB, сім картою «Київстар» НОМЕР_2 , був виданий ОСОБА_3 , що вбачається з даних відповідного протоколу від 23.01.2026 з додатками у виді таблиці ілюстрацій, згідно з якими вказаний речі також були оглянуті (т. 1 а.п. 170 - 174).

12.А відповідно до даних протоколу видачі та огляду предмету від 23.01.2026 з додатками (т. 1 а.п.175 -179), ОСОБА_3 видав чохол червоного кольору від вказаного мобільного телефону марки «Samsung Galaxy A16» та вказав місце, де він його зберігав, а саме в підвальному приміщенні багатоквартирної будівлі №36 по вул. Шкілька в м. Рені, цей предмет також був оглянутий. При цьому вбачається, що чохол від телефону був поміщений в отвір між плінтусом та дерев`яною стіною занедбаного приміщення.

13.Захисник ОСОБА_6 звернувся з клопотанням про визнання зазначених протоколів від 23.01.2026 (т. 1 а.п. 170 - 174, а.п. 175 - 179) недопустимим доказами, оскільки, на його думку, вони отримані з порушенням права на захист, яке виразилось у тому, що всупереч ч. 2 ст. 227 КПК перед проведенням слідчих дій слідчий не роз`яснив залученим законному представнику (матері) та психологу ставити уточнюючі запитання неповнолітньому на той час обвинуваченому ОСОБА_3 . При цьому захисник наполягає на тому, що це порушення не є формальним, оскільки воно прямо нівелює мету залучення психолога та законного представника до процесуальних дій за участю дитини, бо їх участь полягає не у пасивній присутності, а у забезпеченні належного психологічного стану неповнолітнього, усуненні можливих перекручувань його волі та допомозі у правильному формулюванні чи уточненні обставин справи через запитання. На думку захисника, позбавлення вказаних учасників слідчої дії цього права через не роз`яснення є істотним порушенням процедури і порушує право неповнолітньої особи на захист від свавілля.

14.Як вбачається з оцінюваних протоколів, при проведенні слідчих дій за участю обвинуваченого ОСОБА_3 , який на той час був неповнолітнім, була забезпечена участь і законного представника ОСОБА_5 , і психолога ОСОБА_11 . З протоколів вбачається, що усім учасникам були роз`яснені їх права бути присутніми при усіх діях, які проводяться в процесі огляду, та робити зауваження, що підлягають занесенню до протоколу. І усіма учасниками слідчих дій, у тому числі законним представником та психологом, протоколи були підписані без жодних зауважень.

15.Хоча ч. 2 ст. 227 КПК і передбачена необхідність роз`яснення законному представнику та психологу їхнього права за дозволом ставити уточнюючі запитання малолітній або неповнолітній особі, але сторона захисту не обґрунтувала, яким чином не роз`яснення цього права під час видач та оглядів конкретних речей вплинуло чи могло вплинути на їх результати. Як було вище наведено, вказаними протоколами посвідчені обставини видачі та огляду мобільного телефону марки «Samsung Galaxy A16» моделі «SM-A165F/DSB» 128 GB та чохлу червоного кольору від нього. І факти їх видачі та огляду жодним чином не залежали від будь-яких запитань, у тому числі уточнюючих законного представника та психолога. До того ж, як було вище наведено, їм було роз`яснено право бути присутніми при усіх діях, які проводяться в процесі огляду, та робити зауваження, що підлягають занесенню до протоколу. Право робити зауваження не є пасивною формою участі у слідчій дії, оскільки обумовлює висловлення певних міркувань, у тому числі незгоди з чимось, наприклад, при здійсненні впливу на волю неповнолітнього. Більше того, на думку суду, право робити зауваження є більш широким правом, ніж право ставити уточнюючи запитання, оскільки такі дії як зауваження можуть бути реалізовані у тому числі і через постановку уточнюючих запитань.

16.Саме тому, суд не погоджується з доводами сторони захисту про те, що під час здійснення зазначених слідчих дій було порушено право на захист обвинуваченого ОСОБА_3 , а тому не знаходить підстав для визнання вищенаведених протоколів видачі та огляду предметів від 23.01.2026 (т. 1 а.п. 170 - 174, а.п. 175 - 179) недопустимим доказами.

17.Мобільний телефон марки «Samsung Galaxy A16» модель «SM-A165F/DSB» 128 GB, чорного кольору IMEI 1: НОМЕР_3 , кольору IMEI 2: НОМЕР_4 , s/n: НОМЕР_5 також був оглянутий згідно з протоколом огляду предмета від 26.01.2026 (т. 1 а.п. 180 - 185), з якого вбачається, що потерпілий ОСОБА_7 зазначив, що цей мобільний телефон, який він придбав 27.08.2025 в магазині «Київстар», розташованому за адресою: вул. Вознесенська, 137, м. Рені за 7 199 грн, належить йому, надавши коробку від мобільного телефону, на якій містяться аналогічні характеристики телефону, та чек на придбання мобільного телефону. Окрім того, в телефоні виявлено сім-карту «Lifecell» НОМЕР_6 , яка за словами ОСОБА_7 , йому не належить, а також виявлено карту пам`яті «T&G» micro SD 4 GB, яка належить потерпілому. Під час огляду сім карти «Київстар» НОМЕР_2 , а також чохла червоного кольору від мобільного телефону ОСОБА_7 зазначив, що дана сім-карта та чохол також належать йому, він придбав їх для доньки та надав їй у користування.

18.Ринкова вартість вказаного бувшого у використанні мобільного телефону марки «Samsung Galaxy A16» 128 GB станом на 23.01.2026 у розмірі 4 373,66 грн встановлена даними висновку судової товарознавчої експертизи № СЕ-19/116-26/2082-ТВ від 02.02.2026 (т. 1 а.п. 188 - 192).

19.Те, що мобільний телефон марки «Samsung Galaxy A16» 128 GB був саме викрадений обвинуваченим ОСОБА_3 підтверджується показаннями свідка ОСОБА_7 , яка під час судового розгляду пояснила, що якось взимку до неї додому завітав ОСОБА_3 разом зі своїм братом ОСОБА_10 , хлопці весь час знаходилися в коридорі, де вони й спілкувалися. Мобільний телефон марки «Samsung Galaxy A16», який придбав її батько ОСОБА_7 та яким вона користувалася, весь час лежав на тумбочці в коридорі, вона його брала до рук, після чого знов клала на тумбочку. Коли хлопці пішли, вона зрозуміла, що її телефон зник. У цей час вдома знаходився її батько ОСОБА_7 . Вона намагалася додзвонитися до себе на телефон, спочатку йшли гудки, а потім телефон вимкнули. Вона запевнила, що жодної згоди ОСОБА_3 брати її мобільний телефон вона не давала.

20.Вказані показання свідка ОСОБА_7 повністю спростовують показання обвинуваченого ОСОБА_3 про те, що вона, начебто, самостійно добровільно віддала йому мобільний телефон, яким вона користувалась, оскільки під час судового розгляду свідок, будучи попередженою про кримінальну відповідальність, наполягла на тому, що вона мобільний телефон ОСОБА_3 не надавала. При цьому судом не встановлені будь-які обставини для того, щоб свідок давала неправдиві показання та обмовляла обвинуваченого, оскільки перед цією подією вони перебували у гарних стосунках. Крім того, стороною обвинувачення не наведено жодних обставин про наявність підстав для обмовляння свідком обвинуваченого. До того ж, показання свідка ОСОБА_7 узгоджуються з дійсними обставинами провадження в тій частині, що обвинувачений ОСОБА_3 сховав чохол від телефону в занедбаному підвальному загальнодоступному приміщенні в отворі між плінтусом та дерев`яною стіною. Якби свідок ОСОБА_7 сама добровільно надала обвинуваченому ОСОБА_3 мобільний телефон в тимчасове користування, то в такому випадку не було б жодної необхідності ховати чохол від нього у вказаному місці. Такі дії ОСОБА_3 якраз і обумовлені саме таємним характером заволодіння ним телефоном та бажанням приховати сліди вказаного злочину шляхом позбуття речових доказів злочину, а саме чохлу яскравого кольору (червоного), який явно привертав увагу до себе, придавав індивідуально-визначені ознаки телефону як такому, яким користувалась саме свідок ОСОБА_7 .

21.Вказані обставини, а також показання свідка ОСОБА_7 , не спростовують і показання неповнолітнього свідка ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який під час судового розгляду пояснив, що взимку він разом з братом ОСОБА_3 завітав у гості до ОСОБА_7 , яка надала свій мобільний телефон ОСОБА_3 в користування, оскільки той мав їхати до м. Одеси. Він зазначив, що ОСОБА_3 та ОСОБА_7 були парою. Першим у квартиру зайшов ОСОБА_3 , а він залишився чекати його у під`їзді, однак потім його запросили також зайти: вони пили чай та перебували у дівчини вдома близько півтори години. Коли повернулася додому мати дівчини, вони залишили квартиру. Згодом після їх уходу ОСОБА_7 телефонувала на свій мобільний телефон, однак ОСОБА_3 не відповідав, оскільки, як він зрозумів, вони посварилися, а потім ОСОБА_3 поставив у телефон свою сім-картку. Він зазначив, що приймав участь у слідчих діях, що були проведені з його згоди без жодного примусу.

22.Враховуючи, що обвинувачений ОСОБА_3 є братом неповнолітнього свідка ОСОБА_10 , то у останнього є підстави для дачі неправдивих показань з метою відгородження обвинуваченого. До того ж, та обставина, що після того, як вони з ОСОБА_3 залишили місце проживання ОСОБА_7 , то ОСОБА_3 не відповідав на дзвінки останньої, а згодом взагалі змінив сім-картку, про що окрім ОСОБА_7 також пояснив і сам ОСОБА_10 , також однозначно свідчить про таємний характер заволодіння ОСОБА_3 мобільним телефоном ОСОБА_7 .

23.Більше того, показання неповнолітнього свідка ОСОБА_10 повністю спростовуються даними, отриманими під час проведення слідчого експерименту за його участі у присутності його законного представника ОСОБА_5 , психолога ОСОБА_11 та двох понятих, відповідно до протоколу від 09.02.2023 з додатками (т. 1 а.п. 193 - 201), відповідно до яких свідок ОСОБА_10 показав та розказав на місці події про обставини вчинення кримінального правопорушення. Так, ОСОБА_10 показав як в обідню годину він прийшов разом зі своїм братом ОСОБА_3 до знайомої брата - ОСОБА_7 , яка їх покликала в гості. Далі, ОСОБА_10 пройшов до кв. АДРЕСА_2 , зазначивши, що саме в цій квартирі мешкає дівчина. Після чого він продемонстрував як він спільно з братом увійшли до квартири, як він стояв біля вхідної двері, а ОСОБА_3 ходив по квартирі. Далі, він продемонстрував як в приміщенні коридору навпроти вхідних дверей з тумбочки ОСОБА_3 взяв мобільний телефон та поклав його до кишені куртки, в той час як дівчина пішла на балкон. Він продемонстрував як вони разом з братом залишили квартиру та піднялися на п`ятий поверх, оскільки дівчина повідомила, що її батько повернувся додому, зачекали поки її батько зайде до квартири. Після цього ОСОБА_10 показав підвальне приміщення у багатоквартирній будівлі по АДРЕСА_3 , де його брат ОСОБА_3 сховав чохол червоного кольору від мобільного телефону (т. 1 а.п. 193 - 201).

24.Оцінивши дані вказаного протоколу слідчого експерименту, суд не знайшов підстав для визнання його даних недопустимим доказом, як про це просив захисник ОСОБА_6 в своєму клопотанні. Так, на обґрунтування клопотання про визнання даних вказаного протоколу слідчого експерименту недопустимим доказом, захисник послався на те, що в протоколі не зафіксовано належного роз`яснення неповнолітньому ОСОБА_10 та його законному представнику права відмовитися від надання показань проти свого рідного брата, що є обвинуваченим у цьому провадженні. Замість цього, як посилається захисник, свідок неправомірно в порушення ч. 3 ст. 226 КПК був попереджений про кримінальну відповідальність за ст.ст. 384, 385 КК, суб`єктом яких він через вік бути не може, що, на думку захисника, було психологічним тиском та порушенням процедури допиту і участі неповнолітньої особи у слідчих діях. Окрім зазначеного, захисник також послався на те, що до початку слідчого експерименту законному представнику та психологу не було роз`яснено їхнє право за дозволом ставити уточнюючі запитання неповнолітньому свідку, що, на думку захисника, є порушенням ч. 2 ст. 227 КПК.

25.Але вказані посилання захисника не відповідають дійсності, оскільки з протоколу слідчого експерименту чітко вбачається, що неповнолітньому свідку ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та його законному представнику ОСОБА_5 були роз`яснені їх права і обов`язки, що передбачені ст.ст. 66, 67 КПК (законному представнику - з урахуванням положень ч. 5 ст. 44, ч. 4 ст. 58, ч. 2 ст. 59 КПК, згідно з якими законний представник користується процесуальними правами особи, інтереси якої він представляє, крім процесуальних прав, реалізація яких здійснюється безпосередньо підозрюваним, обвинуваченим і не може бути доручена представнику). Відповідно ж до п. 3 ч. 1 ст. 66 КПК, свідок має право відмовитися давати показання щодо себе, близьких родичів та членів своєї сім`ї, що можуть стати підставою для підозри, обвинувачення у вчиненні ним, близькими родичами чи членами його сім`ї кримінального правопорушення, а також показання щодо відомостей, які згідно з положеннями статті 65 цього Кодексу не підлягають розголошенню. Ані ст. 240 КПК, якою регламентований порядок проведення слідчого експерименту, ані жодною іншою нормою КПК, не передбачений обов`язок слідчого детально наводити перелік прав, що були роз`яснені учаснику слідчого експерименту, або акцентувати увагу на якомусь окремому з них. Також зі змісту протоколу слідчого експерименту чітко вбачається, що у місті, де наведені відомості про попередження про кримінальну відповідальність за відмову від дачі показань за ст. 385 КК та за завідомо неправдиві показання за ст. 384 КК в графі для підпису за це підписи неповнолітнього свідка та його законного представника відсутні, що свідчить про те, що вони фактично про це не були попереджені. Зміст самого протоколу містить багато інших незаповнених розділів (щодо участі в слідчій дії потерпілого, підозрюваного, захисника та щодо роз`яснення їм прав та обов`язків, попередження про кримінальну відповідальність та ін.), які також не заповнені, що з урахуванням того, що протокол був заповнений рукописним текстом, свідчить про те, що слідчим був використаний універсалізований бланк, а не спеціально створений під конкретну слідчу дію за участю конкретних осіб. Тому суд не приймає до уваги посилання сторони захисту та вважає дані протоколу слідчого експерименту такими, що здобуті без істотного порушення прав та свобод.

26. Вищенаведені об`єктивні дані, що встановлені на підставі досліджених доказів, також не спростовуються і показаннями законного представника ОСОБА_5 , що була допитана під час судового розгляду як свідок, яка під час судового розгляду пояснила, що вона є матір`ю обвинуваченого ОСОБА_3 . Останній зустрічався з ОСОБА_7 . Якось дівчина запросила його до себе в гості на чай, що відбувалося далі їй невідомо. Вона зазначила, що брала участь під час слідчих дій, коли її син видав мобільний телефон, який потім був у працівників поліції. Також вона була присутньою під час слідчого експерименту за участю її другого сина - ОСОБА_10 , який показав як разом із братом взяли мобільний телефон та де саме ОСОБА_3 залишив чохол від нього. Але при цьому її неповнолітній син ОСОБА_10 був наляканий поліцейськими. З цього приводу вона нікуди не зверталась. Вона також пояснила, що син, ОСОБА_3 , за характером запальний, був би ударником, аби не його друзі, які навчили його красти та тікати з дому: вони весь час йому заважали. У школі він навчався погано, мав не дуже гарні стосунки з вчителями, а вдома в родині у нього гарні стосунки.

27.Таким чином, аналіз вищезазначених доказів по цьому епізоду обвинувачення дає підстави суду дійти висновку, що кожний доказ є належним, допустимим та достовірним. У сукупності всі вищезазначені докази є взаємопов`язаними та достатніми для висновку про те, що ОСОБА_3 поза розумним сумнівом 23.01.2026 повторно вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжку). Отже, суд вважає доведеною винуватість ОСОБА_3 у вчинені ним кримінального правопорушення, та з урахуванням того, що Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022, затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні»» № 2102-IX від 24.02.2022, в Україні введений воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який в подальшому продовжувався у встановленому порядку, та діяв станом на момент вчинення обвинуваченим ОСОБА_3 злочину, тобто станом на 23.01.2026, відповідно до Указу Президента України № 793/2025 від 20.10.2025, затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні»» № 4643-IX від 21.10.2025, кваліфікує його дії за цим епізодом обвинувачення за ч. 4 ст.185 КК.

28.Неправдиві показання обвинуваченого ОСОБА_10 щодо того, що він мобільний телефон не викрадав, а його йому надала сама свідок ОСОБА_7 , суд оцінює критично та пов`язує з обраною ним позицією захисту з метою уникнути відповідальності за вчинений злочин.

Докази по епізоду обвинувачення за ч. 2 ст. 194 КК

29.Обвинувачений ОСОБА_3 за цим епізодом вину у висунутому обвинуваченні не визнав та відмовився від дачі показань.

30.Незважаючи на невизнання вини обвинуваченим ОСОБА_3 , його вина в умисному пошкодженні транспортного засобу ОСОБА_8 шляхом підпалу повністю підтверджується сукупністю досліджених судом доказів.

31.Так, потерпіла ОСОБА_8 під час судового розгляду пояснила, що 03.02.2026 о 00:40 год. вона прокинулася від дзвінка сусіда, який повідомив їй про те, що її автомобіль, начебто, згорів, після чого вона разом з чоловіком одразу вийшли до своєї автівки на подвір`я. Під час гасіння автомобіля до неї підійшов слідчий та повідомив, що автомобіль загорівся через підпал. Згодом їй стало відомо від працівників поліції, що підпал автомобіля здійснив ОСОБА_3 , який пояснив свою таку поведінку тим, що він, начебто, хотів помститися військовим. При цьому потерпіла зауважила, що в її родині немає жодного військового. Через цю ситуацію вона пережила стрес, а також їй довелося змінити місце свого проживання. У результаті підпалу її родині завдано матеріальну та моральну шкоду, оскільки автомобіль, що згорів, був сімейний, на ньому працював її чоловік. Просила задовольнити її цивільний позов.

32.Згідно з протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 03.02.2026, потерпіла ОСОБА_8 просила встановити причину загорання 03.02.2026 в м. Ізмаїлі її транспортного засобу марки «BMW 328XI» державний номерний знак НОМЕР_1 темно-синього кольору (т. 1 а.п. 210).

33.Вказана заява стала підставою для внесення відомостей до ЄРДР за № 12026162150000126 та початку досудового розслідування (т. 1 а.п. 207).

34.Місце події - ділянка місцевості, розташована за адресою: пр. Незалежності, 74, м. Ізмаїл, - було оглянуте, згідно з даними відповідного протоколу від 03.02.2026 з додатками, на якому зафіксовано обстановку місця події (т. 1 а.п. 211 - 221). Так, навпроти під`їзду № 3 на відстані близько 20 метрів був виявлений автомобіль «BMW 328XI» державний номерний знак НОМЕР_1 у пошкодженому стані під термічною дією вогню. У ході огляду автомобіля були виявлені такі ушкодження: знищено моторний відсік, лакофарбове покриття кришки капоту та двох передніх крил, знищено бампер та передні фари, залишки обвугленого пластику розташовані на землі у передній частині автомобіля, пошкоджено скло з водійської сторони, на елементах салону присутні нашарування кіптяви та частково знищене покриття стелі, з правого боку знищена пластикова накладка порогу, з правого боку мідний джгут та джгут білого кольору в обірваному стані, обидва джгути без ізоляції, на задньому правому крилі в області кришки паливного баку пошкоджене лакофарбове покриття, навколо якого присутнє нашарування кіптяви, зовнішня частина підкрилка заднього правого колеса пошкоджене вогнем, кришка багажника у нижній частині деформована та на момент огляду відчинена, з лівої сторони знищена шина лівого переднього колеса, пошкоджено скло з водійського боку, пошкоджене лакофарбове покриття.

35.Причиною пожежі, що виникла 03.02.2026 в автомобілі «BMW 328XI» державний номерний знак НОМЕР_1 , згідно з висновком від 03.02.2026 (т. 1 а.п. 222 - 225), є занесення стороннього джерела запалювання із зовні з використанням ініціаторів горіння невстановленою особою (особами).

36.Відповідно до висновку експерта № СЕ-19/116-26/3825-ФХД від 17.03.2026, у змивах з лобового скла автомобіля були виявлені сліди залишкових нафтопродуктів (нафтова олива, мазут, бітум) (т. 1 а.п. 233 - 238).

37.Ринкова вартість автомобіля «BMW 328XI» державний номерний знак НОМЕР_1 з пробігом 262 000 км, який перебував у технічно справному стані та не мав пошкоджень станом на 03.02.2026 у розмірі 480 959,85 грн, а також вартість матеріального збитку, завданого власнику зазначеного автомобіля, яка дорівнює ринковій вартості КТЗ на момент пошкодження та складає 480 959,85 грн, встановлені даними висновку судової транспортно-товарознавчої експертизи № СЕ-19/116-26/3949-АВ від 06.03.2026 (т. 2 а.п. 2 - 17).

38.Відповідно до протоколу від 05.02.2026 з додатком, був оглянутий канал « ІНФОРМАЦІЯ_3 » в застосунку «Telegram» за посиланням https://web.telegram.org/a#-1002379036860 (т. 1 а.п. 239 - 249). Так, в ході огляду зазначеного каналу був виявлений відеозапис тривалістю 2 хв. 45 сек. від 16:12 год. 03.02.2026 з підписом «Здравстуйте Измаил! 500$$$ Ждем продолжения по Измаилу», який явно свідчить про те, що підпал був здійснений за грошову винагороду. Вказаний відеозапис також був безпосередньо переглянутий судом під час судового розгляду (т. 1 а.п. 249). При відкритті цього відеозапису вбачається напис на всю площину екрану « ІНФОРМАЦІЯ_4 », зйомка відео відбувається у темний час доби, на відео зображений автомобіль «BMW 328XI» із номерним знаком НОМЕР_1 . Далі вбачається фрагмент паперу із рукописним написом «03.02.2026», який знаходиться на кришці капоту зазначеного автомобіля. Далі фокус камери зміщується донизу, після чого вбачається фрагмент одягу, а саме куртки з характерним коричневим кольором та відблиском і взуття особи, яка знімала відео. Згодом з відеозапису вбачається як особа наливає з пластикової пляшки рідину з невідомою прозорою речовиною на кришку капота автомобіля, зокрема на вищезгаданий фрагмент паперу, після чого відбувається спалах вогню на автомобілі та особа, яка знімала відео, відбігає від автомобіля, через що відбувається тряска камери та далі відеозапис закінчується.

39.Під час огляду перехрестя вул. Національної гвардії України та пр. Миру в м. Ізмаїлі біля бетонного паркану - будівлі білого кольору, виявлено чоловічу куртку коричневого кольору з капюшоном, що вбачається з відповідного протоколу огляду місця події від 03.02.2026 (т. 1 а.п. 226 - 231).

40.Відповідно до даних протоколів та описів речей і документів від 03.03.2026 (т. 2 а.п. 107 - 108, 109, 112 - 113, 114, 117 - 118, 119, 122 - 123, 124) на підставі відповідних постанов слідчого від 11.02.2026 (т. 2 а.п. 105 - 106, 110 - 111, 115 - 116, 120 - 121) з камер відеоспостереження, що розташовані у м. Ізмаїлі в районі місця події (навпроти під`їзду №3 буд. 74 по просп. Незалежності) відповідно: на магазині «Хлібний» на просп. Незалежності (відеофайл «video_2026-02-03») (т. 2 а.п. 20), на просп. Незалежності, 60 (відеофайл «NVR_ch10_main_20260203000000_20260203010004») (т. 2 а.п. 23), на просп. Незалежності, 74 (відеофайл «IMG_7956») (т. 2 а.п. 27) та на просп. Незалежності, 72-а (відеофайл «IMG_8081») (т. 2 а.п. 30), були вилучені відеозаписи за період часу, що відповідав часу події, зокрема з 22:03 до 22:06 год. 02.02.2026 та з 00:00 до 01:00 год. 03.02.2026. А на підставі запиту слідчого Ізмаїльським РВП ГУНП в Одеській області був наданий, у тому числі, запис з камери зовнішнього відеоспостереження за період часу з 17:00 до 21:00 год. 29.01.2026 (т. 2 а.п. 44, 125, 126).

41.Напрямок руху палія перед вчиненням підпалу автомобіля марки «BMW 328XI» державний номерний знак НОМЕР_1 02.02.2026 та 03.02.2026, а також після його вчинення, були зафіксовані камерами відеоспостереження, що розташовані в м. Ізмаїлі за адресами: пр. Незалежності, 72-а; пр.Незалежності, 74; пр. Незалежності, магазин «Хлібний дім»; пр. Незалежності, 60, що були переглянуті згідно з протоколами огляду з додатками від 04.03.2026 (т. 2 а.п. 18 - 20, 21 - 23, 24 - 27, 28 - 30) та безпосередньо судом. Маршрут руху палія з урахуванням вказаних відеозаписів побудований відповідно до карти розташування камер відеоспостереження (т. 2 а.п. 56), що співпадають з даними досліджених відеозаписів з камер відеоспостереження.

42.З вказаних відеозаписів випливає, що палій, одягнений у верхній одяг з накинутим капюшоном, підійшов до автомобіля «BMW 328XI» державний номерний знак НОМЕР_1 , розташованого у дворі буд. №74 на просп. Незалежності в м. Ізмаїлі 03.02.2026 о 00:21 год. (відеозапис «IMG_7956» з буд. 74 на просп. Незалежності (т. 2 а.п. 24 - 27)), після чого поклав на лобове скло автомобіля папірець, налив рідину на лобове скло та на кришку капоту автомобіля, після чого о 00:27 год. підпалив автомобіль. Після цього ця ж особа була зафіксована камерою відеоспостереження, що розташована на магазині «Хлібний дім» на просп. Незалежності, що знаходиться неподалік від місця події, о 00:29 год. (відеозапис «video_2026-02-03» з цього магазину на просп. Незалежності (т. 2 а.п. 18 - 20)), де вона перебуває до 00:31 год., коли в цей проміжок часу повз цю особу та магазин «Хлібний дім» проїхав поліцейській автомобіль в сторону місця події, а особа пішла в сторону пр. Миру. Після цього о 00:33 год. особа була зафіксована на камері відеоспостереження, що розташована на просп. Незалежності, 60, о 00:33 год. (відеозапис «NVR_ch10_main_20260203000000_20260203010004» (т. 2 а.п. 21 - 23). На цьому відеозаписі проглядається колір верхнього одягу особи, а саме куртка (батник) з капюшоном з особливим специфічним нетиповим забарвленням, а саме сірого кольору із суцільним хаотичним білим принтом у вигляді літер та написів у стилі графіті (тегів), капюшон якої відкинутий, а знизу цієї куртки (батника) одягнений на голову інший капюшон чорного кольору зі схожим білим принтом, але із загостреними кутами і тільки з лівої сторони.

43.Зі всіх зазначених відеозаписах вбачається, що в період з 00:21 год. до 00:33 год. окрім палія, інших людей на просп. Незалежності немає. І це не викликає подив з огляду на зимову пору року та пізній час доби, а також на те, що з 00:00 год. на території всієї Одеської області запроваджена та діє комендантська година.

44.На відеозаписі з просп. Незалежності, 72-а (відеозапис «IMG_8081» (т. 2 а.п. 28 - 30)) зафіксовано як о 22:03 год. 02.02.2026 до апарату з кавою, розташованого неподалік від місця події, підходила молода особа. Шляхом співставлення цього відеозапису з наведеним відеозаписом з камери відеоспостереження, що розташована на просп. Незалежності, 60, на якому зафіксована особа безпосередньо після вчинення підпалу неподалік від місця події о 00:33 год. (відеозапис «NVR_ch10_main_20260203000000_20260203010004» (т. 2 а.п. 21 - 23), можна дійти висновку, що це та сама особа, оскільки вона вдягнена у той самий одяг - у куртку (батник) з капюшоном з особливим специфічним нетиповим забарвленням, а саме сірого кольору із суцільним хаотичним білим принтом у вигляді літер та написів у стилі графіті (тегів), капюшон якої відкинутий, а знизу цієї куртки (батника) одягнений на голову інший капюшон чорного кольору зі схожим білим принтом, але із загостреними кутами і тільки з лівої сторони.

45.Свідок ОСОБА_12 під час судового розгляду пояснив, що він працює в ТЦ «Таврія», розташованому по просп. Незалежності, 181 в м. Ізмаїлі, де він якось бачив ОСОБА_3 , який перебував майже весь день в ТЦ разом з товаришем ромської національності: вони цілий день просто ходили без якоїсь мети, через що він запитав у них, що саме вони шукають, на що хлопці відповіли, що обирають господарські рукавички. Проте, чи придбали вони їх, йому невідомо. ОСОБА_3 був одягнений в одяг, схожий на військовий, на ньому була плямиста куртка з капюшоном, він відповів на його запитання, що йому так подобається. Через деякий час до нього зверталися працівники поліції для отримання відеозапису з камер відеоспостереження, однак знайти цей запис так і не змогли, оскільки технічно він був відсутнім за спливом терміну його зберігання, однак за допомогою спеціальної програми можна було відслідкувати, що саме придбала конкретна особа, в цій програмі також зберігаються знімки покупців. Виявилось, що обвинувачений ОСОБА_3 в той день придбав зошит. Він надав поліцейським відповідні фотознімки та інформацію про те, що саме і коли ОСОБА_3 придбав.

46.Про те, що обвинувачений ОСОБА_3 02.02.2026 знаходився в приміщенні ТЦ «Таврія», розташованому по пр. Незалежності, 181 в м. Ізмаїлі, та придбав зошит, про що зазначив під час допиту свідок ОСОБА_12 , свідчать дані фотознімків від 02.02.2026 та чек № 19951656, з яких випливає, що купівля зошиту була здійснена о 16:30 год. 02.02.2026 (т. 2 а.п. 33, 34). З цих фотознімків також вбачається, в чому саме був одягнений ОСОБА_3 в той день та час - у таку саме куртку (батник) з капюшоном з особливим специфічним нетиповим забарвленням, а саме сірого кольору із суцільним хаотичним білим принтом у вигляді літер та написів у стилі графіті (тегів), капюшон якої відкинутий, а знизу цієї куртки (батника) проглядається інший капюшон чорного кольору зі схожим білим принтом з лівої сторони.

47.Про те, що у ОСОБА_3 є в наявності куртка (батник) з капюшоном з особливим специфічним нетиповим забарвленням, а саме сірого кольору із суцільним хаотичним білим принтом у вигляді літер та написів у стилі графіті (тегів) також свідчать дані відеозапису з камери зовнішнього відеоспостереження Ізмаїльського РВП ГУНП в Одеській області за 29.01.2026 (т. 2 а.п. 40 - 44, 125, 126), що був переглянутий безпосередньо судом, з якого, а також з протоколу огляду якого від 19.03.2026, вбачається, що 29.01.2026 о 19:17 ОСОБА_3 підходив до вхідних дверей Ізмаїльського РВП ГУНП в Одеській області, при цьому він був одягнений у темно-зелену куртку, з-під якої виглядав капюшон з особливим специфічним нетиповим забарвленням, а саме сірого кольору із суцільним хаотичним білим принтом у вигляді літер та написів у стилі графіті (тегів), тобто той самий, що був зафіксований на відеозаписах біля місця події за декілька годин перед нею біля апарату з кавою, відразу ж після події на просп. Незалежності о 00:33 год., а також напередодні події 02.02.2026 о 16:30 год. в ТЦ «Таврія», що розташована на просп. Незалежності, 181.

48.Крім того, в мобільному телефоні «Samsung Galaxy S9» в корпусі чорного кольору в пошкодженому стані від тріщин, без чохла та без сім-картки, ІМЕІ: НОМЕР_7 , з наявним паролем «00000», який добровільно видала сестра обвинуваченого ОСОБА_13 , що вбачається з протоколу видачі та огляду предмету від 03.03.2026 (т. 2 а.п. 35) та з заяви від 03.03.2026 (т. 2 а.п. 36), що був оглянутий згідно з даними протоколу огляду від 04.03.2026 (т. 2 а.п. 37 - 39), та безпосередньо судом, у застосунку «Галерея» було виявлено відеофайл «20260203_002815.mp4», який датований 00:28 год. 03.02.2026, тривалістю 5 секунд, на якому зображено автомобіль темного кольору; фото пластикової пляшки розчинника «Уайт-спірит», яку тримає рука, фото датоване 14:55 год. 02.02.2026, а також фото трьох пластикових пляшок засобів для розпалювання вогню «Гель» об`ємом 1 літр, які перебувають на прилавку вартістю 175,90 грн, фото датоване 19:40 год. 31.01.2026; фото захисних трикотажних з латексним покриттям рукавиць «Werk», фото датоване 19:41 год. 31.01.2026; фото листка паперу датоване 15:43 год. 01.02.2026 та скріншот застосунку «Telegram», датований 20:18 год. 01.02.2026, на якому зображено групу «SODOM TEAM», тобто саме тієї, в якій було опубліковане 03.02.2026 відео підпалу автомобіля потерпілої «BMW 328XI» із номерним знаком НОМЕР_1 (т. 1 а.п. 239 - 249).

49.При цьому для сприйняття та оцінки зафіксованої на відеозаписах інформації не потрібні спеціальні знання, а, отже, і проведення експертизи, на що послався захисник, адже як суд, так і інші учасники судового провадження, самостійно можуть дослідити відеозаписи та сприйняти інформацію, що на них зафіксована, що і було зроблено під час судового розгляду. Крім того, відповідно до засади безпосередності дослідження показань, речей і документів (ст. 23 КПК), саме суд має дослідити докази безпосередньо. Також надання експертом оцінки вказаним відеозаписам, як доказам, прямо суперечить положенням ст. 94 КПК, згідно з якими оцінка доказів є компетенцією саме суду, який ухвалює вирок, а не іншого учасника судового провадження, у тому числі не експерта.

50.Статтею 94 КПК, окрім того, що оцінка доказів є компетенцією суду, який ухвалює вирок, також передбачено, що така оцінка доказів має здійснюватися судом за критеріями належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

51.Належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні (ст.85 КПК).

52.При цьому, як зазначив Верховний Суд у постанові від 09.10.2025 у справі №177/1375/22, доведеність тих чи інших обставин злочину не завжди ґрунтується на прямих доказах і висновок щодо обставин справи може випливати з аналізу сукупності непрямих доказів.

53.У вказаній постанові Верховний Суд також вказав, що непрямі докази - це відомості про факти, на підставі яких у визначеному законом порядку суд опосередковано встановлює наявність або відсутність обставин, які входять до предмету доказування, відношення яких до справи не очевидне і може бути виявлено лише під час глибокого аналізу їх природи, суті та співставлення з іншими такими ж обставинами та які мають значення для правильного вирішення справи.

Процес доказування непрямими доказами в кримінальному провадженні полягає як у виявленні та встановленні безперервного зв`язку всіх непрямих доказів між собою в рамках конкретної системи, заключною метою яких є встановлення «проміжних» фактів, так і у встановленні безперервного зв`язку між «проміжними» фактами та обставинами, котрі складають сам предмет доказування.

54.Таким чином, незважаючи на відсутність прямих доказів, глибокий аналіз та співставлення сукупності зазначених непрямих доказів, зокрема, відеозаписів про одяг палія та про одяг обвинуваченого ОСОБА_3 за декілька годин до підпалу та безпосередньо через декілька хвилин після нього, з урахуванням тих обставин, що обвинувачений ОСОБА_3 в Ізмаїлі не проживає, а проживає в м. Рені, що значно віддалене від м.Ізмаїл, але в неповнолітньому віці перебував в м. Ізмаїлі, у тому числі в пізній час безпосередньо поряд з місцем підпалу автомобіля, напередодні підпалу здійснив купівлю зошиту, на аркуші з якого був здійснений напис з датою підпалу, що був поставлений на капоті автомобіля перед підпалом, а в мобільному телефоні, виданому сестрою обвинуваченого, наявне коротке відео автомобіля в нічний час, зроблене о 00:28 год. 03.02.2026, тобто безпосередньо під час підпалу автомобіля потерпілої, а також наявні фото пляшок з легкозаймистими рідинами та рукавиць датовані 31.01.2026 та 02.02.2026, скріншот застосунку «Telegram» датований 01.02.2026, на якому зображено групу «SODOM TEAM», в якій було опубліковане 03.02.2026 відео підпалу автомобіля потерпілої, дає підстави для висновку, що вказані «проміжні» факти мають безперервний зв`язок між собою та з обставинами, що складають сам предмет доказування у цьому кримінальному провадженні, і дають підстави для висновку, що поза розумним сумнівом палієм був саме обвинувачений ОСОБА_3 .

55.Про це також непрямо свідчать і показання свідка ОСОБА_14 , який під час судового розгляду пояснив, що обвинувачений ОСОБА_3 , що є його знайомим, розповідав йому про те, що в лютому - березні 2026 року у нього покращився матеріальний стан, а саме про те, що він має роботодавця, який за гроші пропонує фотографувати, зокрема, людей, які начебто, приходять до його дівчини. Під час зустрічі ОСОБА_3 показував йому телефграм-канал, який надає йому роботу, а згодом під час відеорозмови обвинувачений зазначав, що йому добре живеться. Знаючи про матеріальне становище ОСОБА_3 , який особисто розповідав, що заробив 12 000 грн, він позичав у нього грошові кошти, які ОСОБА_3 скидав йому з банківської картки, що належить його сестрі. Свідок також зауважив, що ОСОБА_3 нічого йому не розповідав стосовно підпалу автомобіля, він сам зробив висновок стосовно того, що ОСОБА_3 заробив гроші у сумі 12 000 грн за підпал машини.

56.Хоча наведені показання свідка також прямо не свідчать про те, що саме ОСОБА_3 здійснив підпал автомобіля потерпілої, але в сукупності з іншими наведеними непрямими доказами про здійснення підпалу за грошову винагороду в частині покращення матеріального стану в період здійснення цього підпалу, також непрямо свідчать про причетність ОСОБА_3 до розглядуваного злочину.

57.Виявлення відповідно до висновку експерта № СЕ-19/116-26/3825-ФХД від 17.03.2026, у змивах з лобового скла автомобіля слідів залишкових нафтопродуктів (нафтової оливи, мазуту, бітуму) (т. 1 а.п. 233 - 238), на думку суду, не виключає можливість здійснення підпалу шляхом використання будь-якої легкозаймистої рідини, зокрема розчинника для фарби, у тому числі подібних до тих, що виявлені на фотографіях в мобільному телефоні, виданому сестрою обвинуваченого, оскільки такі легкозаймисті розчинники також є нафтопродуктами, а саме легкими фракціями нафти, тоді як олива, мазут, бітум є важкими фракціями нафти. Крім того, з урахуванням того, що у автомобіля повністю згоріла передня частина, в тому числі передня салонна панель під лобовим склом, що виготовлена з гуми та пластику, які також є нафтовими продуктами, а також підкопотний простір, де знаходиться двигун, та де також мається велика кількість пластикових та гумових деталей, паливо та моторна олива, які також є нафтовими продуктами, але важкими фракціями нафти, то виявлення на лобовому склі автомобіля слідів саме залишкових важких нафтопродуктів (нафтова олива, мазут, бітум), а не залишкових легких нафтопродуктів (легкозаймистих речовин), що були використані для підпалу, є очевидним та не викликає жодних сумнівів. З огляду на летючість та невелику кількості легкозаймистої рідини (розчинника), що була використана для підпалу, важкість та велику кількість нафтопродуктів, що містяться в передній частині автомобіля, а також інтенсивність пожежі, що спричинена підпалом, очевидним є те, що при підпалі в першу чергу швидко та повністю вигоріла легкозаймиста речовина, і вже після цього почали горіти вказані більш важкі нафтопродукти. Саме тому суд відкидає посилання сторони захисту на те, що виявлення на підпаленому автомобілі слідів важких за фракційним складом слідів нафтопродуктів (нафтової оливи, мазуту, бітуму) та не виявлення слідів легких за фракційним складом нафтопродуктів (легкозаймистої речовини, розчинника) та наявність фотографій на мобільному телефоні, виданому сестрою обвинуваченого, з легкозаймистими речовинами, начебто, свідчить про відсутність взаємозв`язку між вказаними фотографіями та підпалом і про непричетність обвинуваченого до його вчинення. Як раз, виходячи з відео підпалу автомобіля, що було опубліковано на каналі «SODOM TEAM» в застосунку «Telegram» (т. 1 а.п. 239 - 249), палій облив кришку капота автомобіля з пластикової пляшки прозорою рідиною, після чого відбувся підпал та спалах вогню на автомобілі, що вказує на те, що підпал був здійснений саме із використанням легкозаймистої рідини (розчинника), що з урахуванням дат виявлених фото на виданому сестрою обвинуваченого мобільному телефоні з легкозаймистими рідинами, що зроблені безпосередньо перед підпалом, а саме 31.01.2026 та 02.02.2026, достеменно свідчить про те, що обвинувачений ОСОБА_3 готувався до вчинення злочину, підшукуючи відповідні знаряддя та засоби, а сліди продуктів горіння легкозаймистої рідини цілком логічно не були виявлені в силу їх невеликої кількості та наведених їх фізичних властивостей.

58.Таким чином, аналіз сукупності усіх наведених непрямих доказів по цьому епізоду обвинувачення дає підстави суду зробити висновок, що кожний доказ є належним, допустимим та достовірним. У сукупності всі вищезазначені докази є взаємопов`язаними та достатніми для висновку про те, що поза розумним сумнівом саме ОСОБА_3 вчинив умисне пошкодження транспортного засобу потерпілої ОСОБА_8 шляхом підпалу, чим спричинив потерпілій шкоду на суму 480 959,85 грн. Отже, суд вважає доведеною винуватість ОСОБА_3 у вчинені ним злочину, та кваліфікує його дії за цим епізодом за ч. 2 ст. 194 КК.

59.Враховуючи, що сукупність наведених непрямих доказів є достатньою для висновку про винуватість ОСОБА_3 у розглядуваному злочині, то посилання захисника на відсутність прямих доказів не можуть бути підставою для виправдання ОСОБА_3 .

60.З урахуванням сукупності наведених об`єктивних неспростовних непрямих доказів винуватості обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні підпалу автомобіля потерпілої виявлення або не виявлення біологічних слідів на куртці, знайдені неподалік місця події, жодним чином не може спростувати наведені висновки. Так, виявлення таких слідів навіть підтвердить вказані висновки, а їх не виявлення не спростує їх, адже встановлення відсутності слідів має свою особливість на відміну від виявлення таких. Так, наявність сліду точно вказує на наявність певного факту (обставини), а відсутність сліду не може безумовно свідчити про відсутність цього факту (обставини), якщо вони повністю доведені іншими доказами. Навіть виявлення на куртці біологічних слідів іншої людини, а не обвинуваченого, не спростує його причетність до розглядуваного злочину з огляду на ту ж сукупність, хоча й непрямих, але неспростовних доказів його винуватості, оскільки не виключено, що виявленою курткою користувався не тільки обвинувачений, а і інші особи, тобто вона може йому не належати.

61.Значення доказів, якими не будуть виявлені сліди або будуть виявлені сліди інших осіб, слід оцінювати, виходячи з того, що сукупність інших досліджених судом доказів дає змогу достовірно встановити, що підпал автомобіля був вчинений саме обвинуваченим ОСОБА_3 . Тому, припущення, що докази, якими не будуть виявлені сліди або будуть виявлені сліди інших осіб, можуть свідчити про протилежне, тобто про те, що підпал здійснив не обвинувачений ОСОБА_3 , перебуває поза межами розумного сумніву. За наявності достатніх доказів на підтвердження обставин вчинення обвинуваченим злочину, імовірна відсутність в деяких доказах будь-якої слідової інформації не може свідчити про непричетність обвинуваченого до злочину. Відсутність слідів на певних доказах може вказувати лише на те, що при здобутті окремо взятих доказів не вдалося виявити та зафіксувати сліди злочину, або на те, що деякі речі не мають відношення до злочину, а не про те, що обвинувачений ОСОБА_3 не вчинив злочин з урахуванням сукупності наведених доказів, що безсумнівно підтверджують це.

62.Саме тому суд не погоджується з думкою сторони захисту про те, що без отримання висновку судово-медичної молекулярно-генетичної експертизи про встановлення ДНК-профілю (генетичних ознак) біологічного матеріалу, виявленого на вказаній куртці, що була знайдена неподалік від місця події, неможливо зробити висновок про винуватість чи невинуватість ОСОБА_3 в розглядуваному злочині. Сукупність наведених ретельно досліджених та належним чином оцінених судом доказів дає можливість повною мірою з`ясувати всі обставини провадження, що мали місце, та дати їм належну оцінку і кримінально-правову кваліфікацію.

63.Невизнання вини обвинуваченим ОСОБА_3 у підпалі автомобіля потерпілої суд пов`язує з обраною ним позицією захисту з метою уникнути відповідальності за вчинений злочин.

Обставини, які пом`якшують та обтяжують покарання

64.До обставин, які відповідно до ст. 66 КК пом`якшують покарання ОСОБА_3 , суд відносить вчинення кримінальних правопорушень неповнолітнім.

65.До обставин, які відповідно до ст. 67 КК обтяжують покарання ОСОБА_3 , суд відносить рецидив злочинів, оскільки він вчинив умисні злочини, маючи судимість за інші умисні злочини. Так, судимість за ч. 4 ст. 185 КК та за ч. 2 ст. 289 КК утворює рецидив злочинів з вчиненим ОСОБА_3 умисним злочином за цим вироком за ч. 2 ст. 194 КК, а судимість ОСОБА_3 за ч. 2 ст. 289 КК утворює рецидив злочинів з вчиненим ОСОБА_3 умисним злочином за цим вироком за ч. 4 ст. 185 КК.

66.Стороною обвинувачення не зазначено в обвинувальному акті про наявність інших обставин, які відповідно до ст. 67 КК обтяжують покарання ОСОБА_3 , та які відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 91, ч. 1 ст.92 КПК підлягають доказуванню саме прокурором. У силу положень ст. 337 КПК суд позбавлений можливості додатково встановлювати та враховувати обставини, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 та які в обвинувальному акті не зазначені, а також які прокурором не доказувалися, оскільки це погіршить становище обвинуваченого.

Мотиви призначення покарання

67.При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд у відповідності до ст. ст. 65 - 67 КК враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, особу винного, а також обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. Крім того, враховуючи, що ОСОБА_3 вчинив злочини в неповнолітньому віці, суд, окрім зазначеного, також відповідно до ст. 103 КК враховує і умови його життя та виховання, вплив дорослих, рівень розвитку, інші його особливості та положення п. 3 ч. 3 ст. 102 КК про те, що покарання у виді позбавлення волі призначається неповнолітньому за тяжкий злочин - на строк не більше семи років.

68.За формальною класифікацією, передбаченою ст. 12 КК, в залежності від санкції частин статей обвинувачений ОСОБА_3 вчинив умисні тяжкі злочини проти власності.

69.Водночас, як обставина, що має враховуватися судом при призначенні покарання, ступінь тяжкості злочину є оціночною ознакою, яка визначає межі судової дискреції.

70.Як зазначив Верховний Суд у постанові від 22.03.2018 у справі № 207/5011/14-к, поняття судової дискреції (судового розсуду) у кримінальному судочинстві охоплює повноваження суду (права та обов`язки), надані йому державою, обирати між альтернативами, кожна з яких є законною, інтелектуально-вольову владну діяльність суду з вирішення у визначених законом випадках спірних правових питань, виходячи із цілей та принципів права, загальних засад судочинства, конкретних обставин справи, даних про особу винного, справедливості й достатності обраного покарання тощо.

71.Суд враховує те, що за ступенем суспільної небезпечності (тяжкості) один зі складів вчинених ОСОБА_3 злочинів (ч. 2 ст. 194 КК) відноситься до кваліфікованого складу злочину, тобто до складу злочину з однією обтяжуючою обставиною, а саме умисне пошкодження чужого майна, вчинене шляхом підпалу, що істотно збільшує ступінь суспільної небезпеки цього злочину, оскільки є загальнонебезпечним способом вчинення злочину, від якого могли настати непередбачувані наслідки, в тому числі загибель людей, а також внаслідок якого потерпілій була завдана матеріальна шкода у великих розмірах у виді пошкодження автомобіля, відновлення якого є недоцільним з огляду на перевищенні вартості ремонту вартості самого автомобіля. Характер цього злочину, вчиненого ОСОБА_3 , свідчить про його високу суспільну небезпечність, оскільки він не ситуативно, а свідомо, заздалегідь приготувавшись, в нічний час шляхом підпалу здійснив умисне пошкодження припаркованого біля під`їзду багатоквартирного будинку автомобіля, який знаходився серед інших прикаркованих та тому ж місці автомобілів, що характеризується більшою суспільною небезпекою.

72.Інший вчинений ОСОБА_3 злочин (ч. 4 ст. 185 КК) відноситься до особливо кваліфікованого складу злочину, тобто до складу злочину з декількома обтяжуючими обставинами (крадіжка, вчинена повторно та в умовах воєнного стану), одна з яких (в умовах воєнного стану) є особливо обтяжуючою. Але з урахуванням розміру завданої цим злочином шкоди, а також того, що викрадений мобільний телефон фактично був повернутий невдовзі після його викрадення, ступінь суспільної небезпеки цього злочину є меншою.

73.Крім того, на рівень суспільної небезпеки та, відповідно, на ступінь тяжкості вчинених злочинів впливають такі обставини, що злочини є умисними та в результаті вчинення одного з них потерпілій була завдана шкода у великих розмірах.

74.Що стосується особи обвинуваченого ОСОБА_3 , то з медичних довідок вбачається, що він на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває. ОСОБА_3 виховується у неповній багатодітній родині, проживає разом з матір`ю, двома братами та двома сестрами, старша сестра має на вихованні ще одну дитину. За інформацією, наведеною в досудовій доповіді, умови проживання в будинку обвинуваченого незадовільні, в домі повний безлад, ніхто не вважає за потрібне дотримуватися чистоти, достатньої кількості ліжок в домі немає, мати не повністю виконує батьківські обов`язки, у зв`язку з чим сім`я перебуває на обліку, як сім`я, яка опинилась у складних життєвих обставинах. ОСОБА_3 в період з 19.02.2021 до 29.04.2026 перебував на обліку як дитина, яка опинилася у складних життєвих обставинах, облік припинено у зв`язку із досягненням повноліття, протягом перебування на обліку проводилась соціально-виховна робота, мати не була авторитетом для сина та не справлялася з виконанням батьківських обов`язків, не виявляла бажання співпрацювати з фахівцями, не охоче йшла на контакт. ОСОБА_3 також систематично ігнорував та не з`являвся на виклик спеціалістів для проведення відповідної соціальної роботи, на контакт не йшов, поводив себе агресивно. Виховна робота не дала позитивних результатів через свідоме ігнорування та супротив з боку ОСОБА_3 та його родини.

75.Відповідно до психолого-педагогічної характеристики за місцем навчання, ОСОБА_3 характеризується негативно, як хлопець, який не справлявся з навчальною діяльністю, відчував проблеми у взаєминах з вчителями та учнями, школа сприймалася ним як вороже середовище, тому часто проявляв агресію, відмовлявся виконувати завдання, слідувати тим чи іншим нормам та правилам поведінки, створював конфліктні ситуації, не завжди відвідував школу та до навчання ставився байдуже, легко збудливий, що характеризує його як нетерплячого та запального, емоційний, вразливий, схильний до незалежності та протиправної поведінки, часто конфліктує з оточуючими, може проявляти жорстокість, не дотримується правил поведінки (т. 2 а.п. 63).

76.Суд бере до уваги, що брат обвинуваченого ОСОБА_3 загинув під час виконання бойового завдання в бою за Україну, її свободу і незалежність, що, безумовно, є найвищим проявом громадянського обов`язку та жертовності, що накладає на все суспільство глибокі моральні зобов`язання, а інший брат обвинуваченого перебуває на військовій службі за контрактом, але ці обставини жодним чином не зменшують ступінь суспільної небезпеки як особи обвинуваченого ОСОБА_3 , так і вчинених ним діянь, і не можуть впливати на міру його покарання. Разом з цим, складні життєві обставини, в яких опинився обвинувачений ОСОБА_3 в неповнолітньому віці, виникненню та існуванню яких значною мірою сприяла його мати, оскільки не була авторитетом для сина та не справлялася з виконанням батьківських обов`язків, не виявляла бажання співпрацювати з фахівцями, не охоче йшла на контакт, на думку суду, певною мірою сприяли вчиненню обвинуваченим розглядуваних злочинів. Вказане, з урахуванням принципу гуманності, дає підстави суду дещо зменшити розмір покарання обвинуваченому ОСОБА_3 .

77.Згідно абз. 17 ч. 1 ст. 368 КПК, ухвалюючи вирок, суд приймає до відома досудову доповідь з інформацією про соціально-психологічну характеристику обвинуваченого ОСОБА_3 , згідно якій ризик вчинення повторного кримінального правопорушення оцінюється як середній. Орган з питань пробації вважає, що виправлення ОСОБА_3 без ізоляції від суспільства є малоймовірною, оскільки попередньо застосовані заходи виховного та правового впливу не призвели до належних змін у поведінці неповнолітнього та не забезпечили дотримання ним вимог закону.

78.Отже, з урахуванням вказаних обставин, відомостей про особу обвинуваченого ОСОБА_3 , того, що він хоча і вчинив кримінальні правопорушення в неповнолітньому віці, в неповнолітньому віці перебував у складних життєвих обставинах, виникненню та існування яких значною мірою сприяла його мати, але з урахуванням характеру кримінальних правопорушень, способу вчинення одного із них, що є загальнонебезпечним, наслідків у виді завдання одному потерпілому шкоди у великому розмірі, а іншому - шкода фактично була відшкодована, наявності обставини, що обтяжує його покарання у виді рецидиву злочинів, даних досудової доповіді, середнього ризику вчинення ним повторного кримінального правопорушення, малоймовірної можливості виправлення обвинуваченого без ізоляції від суспільства, у зв`язку з тим, що попередньо застосовані заходи виховного та правового впливу не призвели до належних змін у поведінці обвинуваченого та не забезпечили дотримання ним вимог закону, а також того, що він вчинив умисні тяжкі злочини проти власності в період встановленого йому іспитового строку за вчинення також умисних тяжких злочинів також проти власності та у виді незаконного заволодіння транспортним засобом, суд у відповідності до вимог закону України про кримінальну відповідальність та передбачених цим законом санкцій вважає, що виправлення та перевиховання обвинуваченого ОСОБА_3 та запобігання нових кримінальних правопорушень можливе лише з призначенням йому покарання за ч. 4 ст. 185 КК у виді позбавлення волі в нижніх межах санкції, за ч. 2 ст. 194 КК у виді позбавлення волі з урахуванням положень п. 3 ч. 3 ст. 102 КК у середніх межах санкції, а за сукупністю кримінальних правопорушень відповідно до ст.70 КК з урахуванням того, що злочини є тяжкими та вчинені при реальній сукупності, - шляхом часткового складання призначених покарань у виді позбавлення волі. Водночас, з урахуванням встановлених обставин суд не вбачає підстав для застосування положень як ст. 69 КК, так і ст. 75 КК, оскільки виправлення обвинуваченого неможливе без застосування реального покарання. Суд дійшов висновку, що призначення такого покарання буде необхідним, достатнім та дієвим заходом для виправлення обвинуваченого та запобігання нових кримінальних правопорушень, таке покарання повністю досягне мети його призначення та призведе до позитивних змін в особистості обвинуваченого, які створять у нього готовність до самокерованої правослухняної поведінки.

79.При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд також враховує те, що кримінальні правопорушення за цим вироком він вчинив після ухвалення вироку Ренійського районного суду Одеської області від 15.05.2025, яким він засуджений за ч. 4 ст. 185, ч. 2 ст. 289, ч. 1 ст. 69, ст. 70 КК до позбавлення волі на строк п`ять років зі звільненням на підставі ст. ст. 75, 104 КК від відбування покарання з випробуванням на строк один рік та шість місяців. Суд також враховує, що покарання по вказаному вироку у виді позбавлення волі не відбуте ним частково, у зв`язку з тим, що він тримався під вартою за вказаним вироком в період з 19.07.2024 до 15.05.2025.

80.У зв`язку із зазначеним вчинення обвинуваченим ОСОБА_3 кримінального правопорушення в період встановленого йому іспитового строку слід розцінювати як порушення ним умов застосування ст. 75 КК про звільнення від відбування покарання з випробуванням.

Відповідно до ч. 3 ст. 78 КК, у разі вчинення засудженим протягом іспитового строку нового кримінального правопорушення суд призначає йому покарання за правилами, передбаченими в статтях 71, 72 цього Кодексу.

Тому суд дійшов висновку про те, що в силу ч. 3 ст. 78 КК обвинуваченому ОСОБА_3 слід призначити покарання за правилами, передбаченими ст. 71 КК, а саме за сукупністю вироків.

81.Вказані висновки суду повністю збігаються з роз`ясненнями Пленуму Верховного Суду України, викладеними в абз. 4 п. 10 його постанови від 24.10.2003 № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» в редакції від 06.11.2009, відповідно до яких, виходячи з положень ч. 2 ст. 75 КК (в редакції 2001 р.), а також зі змісту частини 3 статті 78 КК, у разі вчинення особою під час іспитового строку нового злочину суди мають розцінювати це як порушення умов застосування статті 75 КК про звільнення від відбування покарання з випробуванням і призначати покарання за сукупністю вироків на підставі статті 71 КК. У таких випадках повторне звільнення від відбування покарання з випробуванням є неприпустимим.

82.Наведений висновок суду також співпадає з висновком Верховного Суду, що викладений у його постановах від 14.09.2021 у справі № 127/25037/17 та від 15.07.2025 у справі № 462/7107/24, згідно якому у випадку вчинення злочину під час іспитового строку, покарання, від якого особа була звільнена з випробуванням, вважається невідбутою частиною покарання та стає реальним, яке має приєднуватися до покарання за новим вироком. Таким чином, законодавець звільнення від покарання з випробуванням не вважає невід`ємною частиною покарання, призначеного попереднім вироком, а лише способом виконання такого покарання, який змінюється на реальне відбування покарання у випадку вчинення нового злочину під час іспитового строку.

83.Таким чином, в силу ст. 71, ч. 3 ст. 75, ч. 3 ст. 78 КК обвинуваченому ОСОБА_3 з частково невідбутого ним покарання у виді позбавлення волі на строк п`ять років (частково відбув у період з 19.07.2024 до 15.05.2025), призначеного йому за попереднім вироком, слід частково приєднати до покарання, призначеного за цим вироком, шість місяців позбавлення волі.

Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухвалені вироку

84.При вирішенні цивільного позову, пред`явленого потерпілою ОСОБА_8 про стягнення з обвинуваченого ОСОБА_3 на її користь 480 959 грн в якості відшкодування матеріальної шкоди, 250 000 грн в якості відшкодування моральної шкоди, а також 20 000 грн в якості відшкодування процесуальних витрат на професійну правничу допомогу (т. 1 а.п. 101 - 124), суд керується положеннями ч.1 ст. 1166 Цивільного кодексу України (далі - ЦК), відповідно до яких майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала, а також положеннями ч. 1 ст. 1167 ЦК, у відповідності до яких моральна шкода, завдана фізичній чи юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини. Відповідно до ч. 2 ст. 23 ЦК, моральна шкода полягає, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазначала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна.

85.Відповідно ж до вимог ст. 1179 ЦК, неповнолітня особа (у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років) відповідає за завдану нею шкоду самостійно на загальних підставах. Обов`язок батьків (усиновлювачів), піклувальника, закладу, який за законом здійснює щодо неповнолітньої особи функції піклувальника, відшкодувати шкоду припиняється після досягнення особою, яка завдала шкоди, повноліття або коли вона до досягнення повноліття стане власником майна, достатнього для відшкодування шкоди.

86.Суд також враховує і матеріальний стан обвинуваченого ОСОБА_3 , який, хоча й є особою молодого віку (18 років) та не працевлаштованим, але є працездатним.

87.Таким чином, із вказаних норм права випливає, що шкоду, завдану цивільному позивачу - потерпілій ОСОБА_8 - повинен відшкодувати саме обвинувачений ОСОБА_3 , який вчинив злочин, в результаті якого і виникла у цивільного позивача шкода, та який на момент ухвалення вироку досяг повноліття, вина обвинуваченого повністю доведена у цьому кримінальному провадженні. Тому з обвинуваченого підлягає стягненню на користь потерпілої матеріальна шкода у повному обсязі, розмір якої встановлений відповідним висновком експерта, а саме у розмірі 480 959 грн.

88.При визначенні розміру грошового відшкодування моральної шкоди позивачці - потерпілій ОСОБА_8 - суд враховує характер злочину, глибину душевних страждань потерпілої, а також керується принципами розумності та справедливості, та вважає, що з обвинуваченого ОСОБА_3 на користь потерпілої ОСОБА_8 підлягає стягненню 250 000 грн в якості відшкодування завданої моральної шкоди, яка полягає у душевних стражданнях, яких вона зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї, а також у душевних стражданнях, яких вона зазнала у зв`язку з пошкодженням її майна, вартість відновлення якого фактично перевищує вартість самого майна, що підтверджується відповідним висновком експерта. У зв`язку із вчиненням злочину позивачці та її родині завдані глибокі душевні страждання, суттєво змінився уклад їх життя, позивачка отримала потужний нервовий стрес, який продовжується і до теперішнього часу. Для відновлення їх колишнього способу життя треба докласти великих зусиль та грошових витрат, оскільки вартість автомобілю складає для їх родини дуже значну ціну, яку вони в подальшому житті не зможуть собі дозволити. Автомобіль був для родини позивачки предметом першої необхідності, вони обидва працюють та постійно користувалися автомобілем як засобом пересування та перевезення речей та інших предметів з метою зберігання їх робочого та вільного часу, а також для покращення умов свого проживання. На теперішній час родина позивачки позбавлена такої можливості, окрім цього збільшилися витрати на проїзд, витрати часу на пересування по місту та за межами міста проживання. Позивачка - потерпіла ОСОБА_8 - також зазначила, що через навмисний підпал автомобіля, на її думку, є небезпека для здоров`я та життя членів її родини, вона не може спокійно спати, працювати та ходити по вулицях, а в період воєнного стану її страхи посилюються тим, що вибухи автомобілів та іншого майна свідчить про помсту та навмисні дії проти деяких громадян України. В період повітряної тривоги вона почувається безпорадною, тому що у разі потреби вона із чоловіком не зможе виїхати в безпечне місце на автомобілі.

89.Що стосується процесуальних витрат на правову допомогу, то суд виходить з такого.

90.Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 118 КПК, витрати на правову допомогу відносяться до процесуальних витрат. А з ч. 2 ст. 120 КПК випливає, що витрати, пов`язані з оплатою допомоги представника потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача та юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які надають правову допомогу за договором, несе відповідно потерпілий, цивільний позивач, цивільний відповідач, юридична особа, щодо якої здійснюється провадження.

91.Згідно ж ч. 1 ст. 124 КПК, у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь потерпілого всі здійснені ним документально підтверджені процесуальні витрати.

92.При вирішенні цього питання суд також враховує відповідні висновки Верховного Суду. Так, за висновком, викладеним у п. 21 додаткової постанови Великої Палати від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану сторін.

93.Тобто, як зазначив Верховний Суд у постанові від 27.10.2022 у справі № 753/10228/20, вирішуючи питання про відшкодування витрат на професійну правову допомогу, суд має пересвідчитись, що заявлені витрати є співмірними зі складністю провадження, а наданий адвокатом обсяг послуг і витрачений час на надання таких послуг відповідають критерію реальності таких витрат. Також суд має врахувати розумність розміру витрат на професійну правову допомогу та чи не буде їх стягнення становити надмірний тягар для іншої сторони.

94.Вирішуючи питання про відшкодування витрат на професійну правову допомогу, суд має враховувати складність справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціну позову та (або) значення справи для сторони (постанова КЦС від 23.06.2022 у справі № 607/4341/20).

95.Обов`язковим переліком документів на підтвердження відповідних витрат, незалежно від юрисдикції спору, є: договір про надання правової допомоги; розрахунок наданих послуг з їх детальним описом; документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, тощо) (висновки, викладені у постановах Верховного Суду у справах №821/227/17, №726/549/19, №810/3806/18, №199/3939/18-ц, №466/9758/16-ц, Великої Палати у справі № 826/1216/16).

96.Чинне кримінальне процесуальне законодавство України не встановлює чіткого переліку доказів, які необхідно надати суду на підтвердження понесених витрат на професійну правову допомогу, однак зобов`язує надати докази на підтвердження розміру процесуальних витрат, у тому числі на правову допомогу, що входить до предмета доказування у кримінальному провадженні (ст. 91 КПК).

97.У постанові від 14.12.2021 у справі №922/676/21 окремо звертається увага, що подання попереднього (орієнтовного) розрахунку сум судових витрат забезпечує можливість іншій стороні належним чином підготуватися до спростування витрат, які вона вважає необґрунтованими та доводити неспівмірність таких витрат, заявивши клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, відповідно, забезпечує дотримання принципу змагальності.

98.На підтвердження розміру витрат на професійну правову допомогу потерпіла надала лише квитанцію №43 від 18.05.2026, що складена адвокатом ОСОБА_9 про отримання останньою грошових коштів у розмірі 20 000 грн по справі №946/3535/26 в Ізмаїльському міськрайонного суді Одеської області. Але разом з цим, потерпілою не були надана інші документи, які би підтверджували обґрунтованість сплаченої суми, зокрема розрахунок наданих послуг з їх детальним описом, а також документи, що свідчать про реальну оплату гонорару, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, тощо), до яких видана квитанція адвокатом не відноситься. У зв`язку з цим потерпіла документально не підтвердила розмір понесених процесуальних витрат на правову допомогу, а тому вони не можуть бути стягнуті з обвинуваченого на її користь.

99.Судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_3 фактично був затриманий у даному кримінальному провадженні 02.03.2026, що підтверджується відповідним проколом (т. 2 а.п. 68 - 71), та досі перебуває під вартою у зв`язку з тим, що ухвалою слідчого судді від 03.03.2026 відносно нього був застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строк дії якого продовжувався у встановленому порядку та спливає 17.07.2026.

100.Оскільки суд дійшов висновку про призначення обвинуваченому ОСОБА_3 реального покарання у виді позбавлення волі, з метою виконання вироку та запобіганню спробам обвинуваченого ухилитися від суду, строк його тримання під вартою має бути продовжений до набранням вироком законної сили.

101. При цьому, у силу вимог ч. 5 ст. 72 КК обвинуваченому необхідно зарахувати строк попереднього ув`язнення у строк покарання у виді позбавлення волі, виходячи з розрахунку день за день.

102. Питання про арешт майна та про долю речових доказів слід вирішити у відповідності до положень ч. 4 ст. 174, ч. 9 ст. 100 КПК.

103. В силу ч. 2 ст. 124 КПК з ОСОБА_3 мають бути стягнуті на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експертів для проведення судової товарознавчої експертизи №СЕ-19/116-26/2082-ТВ від 02.02.2026 у сумі 1 337,10 грн, судової транспортно-товарознавчої експертизи №СЕ-19/116-26/3949-АВ від 06.03.2026 у сумі 4 457 грн та судової експертизи нафтопродуктів і пально-мастильних матеріалів №СЕ-19/116-26/3825-ФХД від 17.03.2026 у сумі 13 371 грн, а в загальному розмірі 19 165,10 грн.

Керуючись ст.ст. 369 - 371, 373 - 375, ч. 15 ст. 615 КПК, суд -

ухвалив:

1. ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 2 ст. 194 КК, та призначити йому покарання:

- за ч. 4 ст. 185 КК у виді позбавлення волі на строк п`ять років;

-за ч. 2 ст. 194 КК у виді позбавлення волі на строк п`ять років.

2.На підставі ст. 70 КК ОСОБА_3 за сукупністю кримінальних правопорушень визначити покарання шляхом часткового складання призначених покарань у виді позбавлення волі на строк п`ять років та шість місяців.

3.У силу ст. 71 КК ОСОБА_3 частково приєднати частину невідбутого ним покарання у виді позбавлення волі за вироком Ренійського районного суду Одеської області від 15.05.2025 до покарання, призначеного за цим вироком, та остаточно ОСОБА_3 до відбування визначити покарання у виді позбавлення волі на строк шість років.

4.Запобіжний захід ОСОБА_3 у виді тримання під вартою продовжити до набрання вироком законної сили.

5.Строк покарання ОСОБА_3 у виді позбавлення волі обчислювати з моменту набрання вироком законної сили, в силу ч. 5 ст. 72 КК зарахувати йому в строк покарання у виді позбавлення волі строк попереднього ув`язнення з 02.03.2026 до набрання вироком законної сили, виходячи з розрахунку день за день.

6.Цивільний позов потерпілої ОСОБА_8 задовольнити в повному обсязі.

7.Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_8 480 959 (чотириста вісімдесят тисяч дев`ятсот п`ятдесят дев`ять) гривень в якості відшкодування матеріальної шкоди та 250 000 (двісті п`ятдесят тисяч) гривень в якості відшкодування моральної шкоди, а всього стягнути 730 959 (сімсот тридцять тисяч дев`ятсот п`ятдесят дев`ять) гривень.

8.У стягненні 20 000 (двадцять тисяч) гривень в якості відшкодування процесуальних витрат на правову допомогу з обвинуваченого ОСОБА_3 на користь потерпілої ОСОБА_8 відмовити.

9.Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експертів для проведення судових експертиз у сумі 19 165,10 грн (дев`ятнадцять тисяч сто шістдесят п`ять гривень 10 коп.).

10.З набранням вироком законної сили скасувати накладені на підставі ухвал слідчого судді Ренійського районного суду Одеської області від 27.01.2026, від 05.03.2026 та ухвали слідчого судді Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 05.02.2026, від 05.03.2026 арешти, та:

- мобільний телефон марки «Samsung Galaxy A16» модель «SM-A165F/DSB» 128 GB, чорного кольору IMEI 1: НОМЕР_3 , кольору IMEI 2: НОМЕР_4 , s/n: НОМЕР_5 , з картою пам`яті «T&G» micro SD 4 GB та сім карту «Київстар» НОМЕР_2 ; чохол червоного кольору від мобільного телефону, - вважати повернутими потерпілому ОСОБА_7 , поновивши його право розпорядження цим майном;

- сім карту «Lifecell» НОМЕР_6 ; чоловічу шапку темно-сірого кольору із візерунком білого кольору у формі сніжинки; мобільний телефон марки «TECNO BF7» блакитного кольору, IMEI 1: НОМЕР_8 , IMEI 2: НОМЕР_9 , з сім картою з номером мобільного телефону НОМЕР_10 , - повернути обвинуваченому ОСОБА_3 ;

- мобільний телефон «Samsung Galaxy S9» ІМЕІ: НОМЕР_7 , S/N: НОМЕР_11 в пошкодженому тріщинами стані, - повернути ОСОБА_13 ;

- автомобіль «BMW 328XI», д.н.з. НОМЕР_1 , з термічними ушкодженнями внаслідок горіння, - повернути потерпілій ОСОБА_8 ;

- змив на марлевий тампон з лобового скла, що упакований у паперовий конверт НПУ з пояснювальним текстом та змив на марлевий тампон з правого заднього крила, що упакований у паперовий конверт НПУ з пояснювальним текстом, фрагменти скла з кіптявою, залишки обгорілого пластику та інші продукти горіння, які разом упаковано до сейф-пакету НПУ WAR2064833, які вилучено 03.02.2026 в ході огляду місця події за адресою: Одеська обл., м. Ізмаїл, навпроти під`їзду №3 буд. №74 по проспекту Незалежності; куртку чоловічу коричневого кольору з підкладками синього кольору, розміру «М», виробник «КТ», яку упаковано до картонної коробки з біркою й пояснювальним текстом та яку вилучено 03.02.2026 в ході огляду місця події за адресою: Одеська обл., м. Ізмаїл, перехрестя вул. Національної гвардії України та просп. Миру, - знищити.

11.Арешт, накладений на підставі ухвали слідчого судді Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 05.03.2026, на оптичні диски із відеозаписами із камер відеоспостереження, розташованих в м. Ізмаїлі, - залишити без змін та вказані диски з відеозаписами залишити в матеріалах кримінального провадження протягом усього часу його зберігання.

12.Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду через Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а обвинуваченим ОСОБА_3 , який перебуває під вартою, - у той же строк з моменту вручення йому копії вироку.

13.Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано, у разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не буде скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення Одеським апеляційним судом.

14.Учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді, а обвинуваченому та прокурору вручити копію вироку негайно після його проголошення.

15.Під час судового провадження судом застосовувалися Правила організації ефективного кримінального судочинства, які введені в дію рішенням Ради суддів України № 14 від 28.02.2020, з якими можна ознайомитись на сайті Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області за посиланням: https://iz.od.court.gov.ua/sud1510/, у розділі «Громадянам», вкладка «Проект «Суд, громадяни, суспільство, держава: співпраця заради змін», а також у секретаря судового засідання.

СУДДЯ

Ізмаїльського міськрайонного суду ОСОБА_1