Постанова від 24 червня 2026 р. у справі №499/874/26 — Іванівський районний суд Одеської області

Суд: Іванівський районний суд Одеської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Булінг (цькування) учасника освітнього процесу

Дата: 24 червня 2026 р.

Справа: №499/874/26

Суддя: Тимчук Р. М.

Іванівський районний суд Одеської області

Іванівський районний суд Одеської області

Справа № 499/874/26

Провадження № 3/499/317/26

П О С Т А Н О В А

Іменем України

25 червня 2026 року селище Іванівка

Іванівський районний суд Одеської області у складі головуючого судді Тимчука Р.М., розглянувши матеріали справи відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності, передбаченої ч.4 ст..173-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП),

В С Т А Н О В И В:

ВП №1 Березівського РВП ГУНП в Одеській області направлено в суд матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ознаками вчинення правопорушення передбаченого ч.4 ст..173-4 КУпАП.

Як встановлено в судовому засіданні згідно протоколу серії ВБА № 181237 від 03.06.2026 року 07.05.2026 року о 10.00 год. неповнолітній ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , перебуваючи в закладі освіти за адресою АДРЕСА_2 , систематично вчиняв дії психологічного характеру відносно однокласниці ОСОБА_3 , а саме висловлювався нецензурною лайкою, принижував честь і гідність, вчиняв булінг, що могло завдати шкоди психологічному здоров`ю потерпілого. Враховуючи, що ОСОБА_2 не досяг 16 річного віку до адміністративної відповідальності притягується мати. Зазначене діяння вчинено повторно на протязі року.

ОСОБА_1 в судове засідання не зявилася, в протоколі зазначила, що згодна та просила справу розглянути у її відсутність.

Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до наступного висновку.

Згідно з ч. 1 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення, відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, крім іншого, є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Виходячи з вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтею ч. 1 ст. 173-4 КУпАП передбачено відповідальність за вчинення булінгу (цькування), тобто діяння учасників освітнього процесу, які полягають у психологічному, фізичному, економічному, сексуальному насильстві, у тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, що вчиняються стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи або такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, внаслідок чого могла бути чи була заподіяна шкода психічному або фізичному здоров`ю потерпілого.

Згідно ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з п. 3-1 ст. 1 Закону України «Про освіту» булінг (цькування) - діяння (дії або бездіяльність) учасників освітнього процесу, які полягають у психологічному, фізичному, економічному, сексуальному насильстві, у тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, що вчиняються стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи та (або) такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, внаслідок чого могла бути чи була заподіяна шкода психічному або фізичному здоров`ю потерпілого.

Типовими ознаками булінгу (цькування) є: систематичність (повторюваність) діяння; наявність сторін - кривдник (булер), потерпілий (жертва булінгу), спостерігачі (за наявності); дії або бездіяльність кривдника, наслідком яких є заподіяння психічної та/або фізичної шкоди, приниження, страх, тривога, підпорядкування потерпілого інтересам кривдника, та/або спричинення соціальної ізоляції потерпілого.

За змістом диспозиції ч. 1 ст. 173-4 КУпАП об`єктивна сторона цього правопорушення полягає у вчиненні булінгу (цькування), тобто діянні учасників освітнього процесу, які полягають у психологічному, фізичному, економічному, сексуальному насильстві, у тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, що вчиняються стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи або такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, внаслідок чого могла бути чи була заподіяна шкода психічному або фізичному здоров`ю потерпілого.

Частиною 2 ст. 173-4 КУпАП встановлено відповідальність за діяння, передбачене частиною першою цієї статті, вчинене групою осіб або повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення.

Частиною 4 ст. 173-4 КУпАП визначено відповідальність за діяння передбачене частиною другою цієї статті, вчинене малолітньою або неповнолітньою особою віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років.

Судом встановлено, що протокол про адміністративне правопорушення складений уповноваженою на те особою, а саме поліцейським ВП №1 Березівського РВП із заповненням всіх необхідних реквізитів, встановлених ст.256 КУпАП та підписаний уповноваженою особою.

Також у протоколі про адміністративне правопорушення вказано, що ОСОБА_1 роз`яснено її права та обов`язки, передбачені ст. 268 КУпАП.

Як вбачається в протоколі зафіксовано факт вчинення правопорушення особою яка не досягла 16-ти річного віку, що підтверджено відповідними доказами, та визнано особою, протокол підписаний особою відносно якої він складений.

При підписанні протоколу своїх заперечень вона не вносила, а погодилася з викладеними обставинами в протоколі, про невідповідність протоколу не заявляла, про примусове підписання протоколу не повідомляла, на дії працівників поліції не скаржилася, зазначила що з протоколом згодна.

Вина у вчиненні правопорушення доведена матеріалами справи, дослідженими в судовому засіданні та визнана особою в повному обсязі.

За таких обставин, суд вважає, що в діях ОСОБА_1 наявні ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст..173-4 КУпАП.

Враховуючи, що по справі зібрано достатньо доказів, які не викликають сумнівів у своїй достовірності і допустимості та які підтверджують вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст..173-4 КУпАП, і є всі підстави для притягнення її до адміністративної відповідальності.

За змістом статті 23 КУпАП стягнення є мірою відповідальності і застосування з метою виховання особи, яка вчинила правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчинених нових правопорушень як самим правопорушником так і іншими особами.

При накладенні адміністративного стягнення, враховує характер вчиненого правопорушення, ступінь вини, особу порушника, суд вважає, що на неї слід накласти адміністративне стягнення у вигляді штрафу.

Відповідно до вимог ст. 40-1 КУпАП вбачається, що судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

Таким чином, відповідно до вимог ст..4 Закону України «Про судовий збір» стягненню з правопорушника в дохід держави підлягає 665 грн. 60 коп.

Керуючись ст.40-1, ч.4 ст..173-4, ст.ст. 283, 284 КУпАП, суддя,

П О С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 визнати винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.4 ст..173-4 КУпАП та накласти на неї адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі сто неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в сумі 665 грн. 60 коп.

Згідно з ч.2 ст.308 Кодексу України про адміністративні правопорушення в порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу.

Термін пред`явлення постанови до виконання 3 (три) місяці.

Штраф має бути сплачений не пізніше, як через п`ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати штрафу у вищезазначений строк постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення стягується подвійний розмір штрафу, а також витрати на облік вчиненого правопорушення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Апеляційна скарга на постанову судді подається протягом десяти днів з дня її винесення до Одеського апеляційного суду через Іванівський районний суд Одеської області.

Суддя:Руслан ТИМЧУК

Оригінал: reyestr.court.gov.ua