Рішення від 23 червня 2026 р. у справі №644/4907/26 — Індустріальний районний суд міста Харкова

Суддя Паляничко Д. Г.

Справа № 644/4907/26

Провадження № 2-а/644/68/26

24.06.2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 червня 2026 року м. Харків

Індустріальний районний суд м. Харкова у складі:

головуючої судді – Паляничко Д.Г.,

за участю секретаря судового засідання – Книшенко А.С.,

позивача – ОСОБА_1 ,

представника Департаменту патрульної поліції – Пилипенко О.С.,

одноособово, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань № 2а у режимі відеоконференції, в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Департаменту патрульної поліції (юридична адреса: 61033 м. Харків, вул. Шевченка, 315-А, ЄДРПОУ 40108646) про визнання протиправною та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП, та закриття провадження у справі про адміністративного правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

1.Стислий виклад:

1.1.1. позиції позивача

04 травня 2026 року ОСОБА_1 (далі за текстом – ОСОБА_1 /позивач) звернувся до Індустріального районного суду м. Харкова через систему «Електронний суд» з позовом до ОСОБА_2 (далі за текстом – ОСОБА_2 /відповідач) предметом якого є: витребування у відповідача матеріалів справи, на підставі яких винесено постанову серії ЕНА № 7087933 від 25.04.2026; витребування у відповідача відеозапису події та розгляду справи.

В обґрунтування позовної заяви зазначено, що 25.04.2026 інспектором Управління патрульної поліції в Харківській області Ніколаєнком Владиславом Вадимовичем винесено постанову серії ЕНА № 7087933 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.126 КУпАП, згідно якої позивач керував транспортним засобом без наявності чинного страхового полісу. ОСОБА_1 у позові зазначено, що постанова ЕНА № 7087933 не має підпису особи, яка розглядала справу, розгляд справи відбувся за 3 хвилин 31 секунди, працівниками поліції не повідомлено причину зупинки, а після зупинки транспортного засобу працівник поліції вимагав пред`явлення документів. Під час розгляду справи позивачу не було надано можливості надати пояснення; не надано часу для отримання правової допомоги, позивача не ознайомлено з матеріалами справи. Розгляд справи проведено формально та поверхнево, без фактичного повного розгляду справи, з допущенням неточностей у відомостях про транспортний засіб, його власника, чим порушено порядок розгляду справи визначений ст. 268, 280, 283 КУпАП.

З урахуванням викладеного, позивачем вказано, що сукупність наведених порушень свідчить про те, що справа розглянута формально, право позивача на захист порушене, належні та допустимі докази не досліджувались, відомості у постанові внесені некоректно, а сама постанова оформлена з істотними недоліками. Отже, постанова є протиправною та підлягає скасуванню.

1.2.заперечень відповідача

21 травня 2026 року на адресу суду через систему «Електронний суд» надійшов відзив на позовну заяву ОСОБА_1 від Департаменту патрульної поліції, в якому відповідач позовні вимоги ОСОБА_1 не визнав, вважав їх не обґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

По суті справи відповідачем зазначено, що 25.04.2026 під час несення служби працівниками УПП в Харківській області ДПП на стаціонарному блокпосту «Пісочин», який розташований за адресою: Харківська обл., Харківський р-н, с-ще Пісочин, шосе Полтавське, 202/1, відповідно до відомостей результату перевірки чинності полісу внутрішнього страхування за базою даних Моторно (транспортного) страхового бюро України (далі – МТСБУ) виявлено та встановлено транспортний засіб OPEL TIGRA, реєстраційний номер НОМЕР_2 , водій якого ним керує без чинного страхового поліса обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, що є порушенням пункту 2.4.ґ ПДР та вказувало на вчинення водієм адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КУпАП, тому вказаний транспортний засіб було зупинено на підставі п. 3 ч. 1 ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію», а саме

Водію, яким виявився позивач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у повному обсязі роз`ясненні його права, передбачені ст. 63 Конституції України, та ст. 268, 287, 289 та 307 КУпАП, що підтверджується відеозаписом з портативного відеореєстратора інспектора (Відео 1 (472505) та особистим підписом позивача в п. 8 оскаржуваної постанови. Інспектор взводу № 2 роти № 3 батальйону № 3 УПП в Харківській області ДПП старший лейтенант поліції Ніколаєнко Владислав Вадимович провів розгляд адміністративної справи, під час розгляду якої, жодних клопотань позивач не заявляв та не заперечував щодо відсутності в нього чинного страхового поліса обов`язкового страхування цивільно правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, пояснюючи таку відсутність тим, що на транспортний засіб, зареєстрований на благодійну організацію, складно оформити поліс обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, що підтверджується відеозаписами з портативних відеореєстраторів інспекторів.

За результатом розгляду справи, інспектор, оцінивши всі докази, встановив, що позивач 25.04.2026 порушив пункт 2.4.ґ ПДР, а саме керував транспортним засобом OPEL TIGRA, реєстраційний номер НОМЕР_2 , без чинного страхового поліса обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів або без чинного внутрішнього електронного договору обов`язкового страхування у візуальній формі страхового поліса, що вказує на вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КУпАП. Тому інспектором винесено постанову про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА № 7087933 за ч. 1 ст. 126 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 425 (чотириста двадцять п`ять) гривень 00 копійок.

Відповідно до відомостей результату перевірки чинності полісу внутрішнього страхування за базою даних МТСБУ, станом на 25.04.2026 поліс обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів на транспортний засіб з реєстраційним номером НОМЕР_2 не знайдено. При винесені цієї постанови, інспектор керувався положеннями ПДР, Законом України «Про дорожній рух», Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», КУпАП та Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2015 № 1395. В постанові чітко описане правопорушення, яке було скоєне водієм, а тому інспектор діяв в межах своїх повноважень і не порушував норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 31 Закону України «Про Національну поліцію» зупинення транспортного засобу є превентивним поліцейським заходом, підстави та особливості якого встановлені ст. 35 Законом України «Про Національну поліцію», зокрема п. 3 ч. 1 ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію» містить підставу, відповідно до якої поліцейський може зупиняти транспортний засіб у разі, якщо є інформація, що свідчить про причетність водія до вчинення адміністративного правопорушення, тобто, працівники поліції, отримавши інформацію за базою даних МТСБУ про відсутність полісу обов`язкового страхування цивільно правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, мають право зупинити транспортний засіб, оскільки ця інформація свідчить про причетність водія до вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КУпАП.

2.заяви, клопотання

11.05.2026 від Пчелінцева О.І. на адресу суду через систему «Електронний суд» надійшла заява про усунення недоліків.

13.05.2026 та 10.06.2026 на адресу суду через систему «Електронний суд» від Пчелінцева О.І. надійшло клопотання про проведення судового засідання у режимі відеоконференції.

21.05.2026 на адресу суду через систему «Електронний суд» від представника Департаменту патрульної поліції – Пилипенко Ольги Сергіївни, яка діє на підставі довіреності у порядку передоручення від 10.01.2023, надійшов відзив на позовну заяву з долученими доказами.

3.інші процесуальні дії у справі

Відповідно до протоколу автоматичного розподілу справ між суддями від 04.05.2026 справа № 644/4907/26 визначена на розгляд судді Паляничко Д.Г.

Ухвалою Індустріального районного суду м. Харкова від 07.05.2026 адміністративний позов ОСОБА_1 до Ніколаєнка Владислава Вадимовича інспектора 2 взводу 3 роти 3 батальйону про оскарження постанови у справі про притягнення до адміністративної відповідальності за адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1ст. 126 КУпАП, залишено без руху та надано строк десять днів для усунення недоліків.

Ухвалою Індустріального районного суду м. Харкова від 12.05.2026 провадження у вищевказаній справі відкрито, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін, витребувано докази в Департаменту патрульної поліції та прийнято рішення про розгляд адміністративної справи у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за участі позивача ОСОБА_1 , з використанням власних технічних засобів.

Позивач ОСОБА_1 у судовому засіданні підтримав позовні вимоги у повному обсязі, заразом пояснив суду, що не заперечує події, що сталися 25.04.2026, оскільки дійсно цього дня близько 20 год 30 хв він керував транспортним засобом OPEL TIGRA, реєстраційний номер НОМЕР_2 , у місті Пісочин без чинного страхового поліса обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, чим порушив положення пункту 2.4.ґ ПДР, за що передбачена відповідальність ч. 1 ст. 126 КУпАП. Однак, у судовому засіданні позивач наголосив, що розгляд справи проводився різними працівниками патрульної поліції, що на його думку є порушенням чинного законодавства. Окрім іншого, під час розгляду справи про адміністративне правопорушення патрульним інспектором Ніколаєнком В.В. не роз`яснено йому права, а постанову вручено, яка не містить підпису ОСОБА_2 та підпису Пчелінцева О.І., що є істотним порушенням порядку розгляду справи про адміністративне правопорушення та тягне скасування оскаржуваної постанови серії ЕНА № 7087933 за ч. 1 ст. 126 КУпАП та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення.

Представник Департаменту патрульної поліції у судовому засіданні заперечувала проти задоволення позовних вимог, зазначила, що 25.04.2026 під час несення служби працівниками УПП в Харківській області ДПП на стаціонарному блокпосту «Пісочин» зупинено транспортний засіб OPEL TIGRA, реєстраційний номер НОМЕР_2 , на підставі п. 11 ч.1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» та п. 3 ч. 1 ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію», оскільки виявлено порушення пункту 2.4.ґ ПДР під час перевірка наявності чинного договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, визначеного статтею 6 цього Закону, на підставі інформації, що міститься в Єдиній централізованій базі даних Моторно (транспортного) страхового бюро України, що вказувало на вчинення водієм адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КУпАП.

Під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, водію роз`ясненні його права, передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268, 287, 289 та 307 КУпАП, заразом ОСОБА_1 не було заявлено жодних клопотань, крім того водій ТЗ не заперечував щодо відсутності в нього чинного страхового поліса обов`язкового страхування цивільно правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, що підтверджується відеозаписами з портативних відеореєстраторів інспекторів, де позивач повідомив інспектора, що на транспортний засіб, зареєстрований на благодійну організацію, складно оформити поліс обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, тому він відсутній. У зв`язку з цим, за результатом розгляду справи, інспектором УПП в Харківській області ДПП винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА № 7087933 за ч. 1 ст. 126 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 425 гривень 00 копійок.

Окрім іншого, представник ДПП пояснила, що під час винесені постанови серії ЕНА № 7087933 за ч. 1 ст. 126 КУпАП, інспектор керувався положеннями ПДР, Законом України «Про дорожній рух», Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», КУпАП та Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2015 № 1395. В постанові чітко описане правопорушення, яке було скоєне водієм, а тому інспектор діяв в межах своїх повноважень і не порушував норм матеріального та процесуального права, а аргументи, зазначені Позивачем у позовній заяві, за своєю суттю спрямовані на уникнення адміністративної відповідальності та не спростовують його вини.

4. Обставини, встановлені судом, зміст спірних правовідносин та докази

Вирішуючи спір, суд дійшов висновку, що між сторонами виникли адміністративні правовідносини у сфері законодавства про правопорушення на транспорті щодо наявності чинного страхового полісу (договору) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (на електронному або паперовому носії).

Судом досліджено позов, відзив на позов, проаналізовано матеріали судової справи № 644/4907/26, досліджено та оцінено докази на належність, допустимість, достовірність, а також достатність як кожного окремо, так у їх сукупності та встановлено.

Постановою серії ЕНА № 7087933 від 25.04.2026 ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у сумі 425,00 грн, за те, що 25.04.2026 о 20 год 48 хв керував транспортним засобом (далі за текстом - ТЗ) OPEL TIGRA НОМЕР_2 за адресою: с-ще Пісочин, Шосе Полтавське, б. 202/1 км, без чинного страхового поліса обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних ТЗ або без чинного внутрішнього електронного договору обов`язкового страхування у візуальній формі страхового поліса, чим порушив п. 2.1 ґ ПДР.

Відповіддю перевірки чинності полісу внутрішнього страхування на ТЗ № НОМЕР_2 на 25.04.2026 за базою даних Моторно (транспортного) страхового бюро України (далі – МТСБУ)– поліс не знайдено.

Відеозаписом з нагрудної камери працівника поліції ID реєстратора 472505, долученого разом з відзивом на позов, зафіксовано перевірку документів водія, пояснення водія щодо проблематичності оформити страховий поліс на ТЗ, який зареєстрований за благодійним фондом, зафіксовано роз`яснення працівником поліції прав згідно ст. 63 Конституції України, ст. 268, 307 КУпАП (час запису: 20:35:24-20:40:11).

Відеозаписом з нагрудної камери працівника поліції ID реєстратора 471107, долученого разом з відзивом на позов, зафіксовано повідомлення працівником поліції, що ОСОБА_1 зупинено на підставі п. 3 ч. 1 ст. 35 ЗУ «Про Національну поліцію», оскільки він керував транспортним засобом без чинного страхового полісу, що є порушення 2.1.ґ ПДР (час запису: 20:47:15-20:47:42). Працівник поліції Ніколаєнко В.В. повторно почав роз`яснювати ОСОБА_1 його процесуальні права, проте позивач зупинив його та повідомив, що йому його права уже роз`яснено (час запису: 20:48:00-20:48:06). Заразом, зафіксовано процес ознайомлення ОСОБА_1 зі змістом постановою про адміністративне правопорушення, а також повторно повідомлено про порядок її оскарження (час запису: 20:51:55-20:54:10).

5. Докази, відхилені судом, мотиви їх відхилення. Мотивована оцінка.

Всебічно, повно, об`єктивно та безпосередньо дослідивши наявні докази у справі, з`ясувавши обставини, на які посилався позивач у своєму позові та відповідач у наданому відзиві на позов, оцінивши надані докази, суд дійшов такого висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 задоволенню не підлягають з таких підстав

Суд ставиться критично до доводів позивача, щодо неповідомленням працівником поліції про причини зупинки ТЗ, оскільки транспортний засіб OPEL TIGRA д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_1 зупинено на стаціонарному блокпосту «Пісочин», тобто місці здійснення спеціального поліцейського контролю для перевірки документів, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 29.12.2021 № 1455 «Про затвердження Порядку встановлення особливого режиму в`їзду і виїзду, обмеження свободи пересування громадян, іноземців та осіб без громадянства, а також руху транспортних засобів в Україні або в окремих її місцевостях, де введено воєнний стан», п. 7 постанови Кабінету Міністрів України від 29.12.2021 № 1456 «Про затвердження Порядку перевірки документів в осіб, огляду речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, службових приміщень і житла громадян під час забезпечення заходів правового режиму воєнного стану», а також на підставі п. 11 ч.1 ст. 23 та п. 3 ч. 1 ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію», оскільки виявлено порушення пункту 2.4.ґ ПДР під час перевірка наявності чинного договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, визначеного статтею 6 цього Закону, на підставі інформації, що міститься в Єдиній централізованій базі даних Моторно (транспортного) страхового бюро України, що вказувало на вчинення водієм адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КУпАП.

Під час розгляду справи про адміністративне правопорушення працівник УПП в Харківській області ДПП, який є уповноваженою особою на підставі положень ст. 222 та 280 КУпАП повідомлено позивача, що оскільки ОСОБА_1 керував транспортним засобом без чинного страхового полісу, що є порушення 2.1.ґ ПДР, його було зупинено на підставі п. 3 ч. 1 ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію», що підтверджується відеозаписом з портативного відеореєстратора інспектора ID реєстратора 471107 (час запису: 20:47:15-20:47:42).

За приписами 2.1.ґ Правил дорожнього руху водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі чинний страховий поліс (договір) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (на електронному або паперовому носії), відомості про який підтверджуються інформацією, що міститься в Єдиній централізованій базі даних щодо обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, або страховий сертифікат «Зелена картка» (на електронному або паперовому носії), виданий іноземним страховиком відповідно до правил міжнародної системи автомобільного страхування “Зелена картка”.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 35 Закону України «Про національну поліцію» поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі якщо є інформація, що свідчить про причетність водія або пасажирів транспортного засобу до вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, або якщо є інформація, що свідчить про те, що транспортний засіб чи вантаж можуть бути об`єктом чи знаряддям учинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення.

Суд зауважує, що транспортний засіб OPEL TIGRA д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_1 зупинено на підставі п. 3 ч. 1 ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію», у зв`язку з виявленням порушення пункту 2.1.ґ ПДР в процесі перевірки бази даних Моторно (транспортного) страхового бюро України ТЗ OPEL TIGRA д.н.з. НОМЕР_2 , а саме керування транспортним засобом без чинного страхового поліса обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, що свідчить про законність дій працівників поліції щодо зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 , зокрема й на стаціонарному блокпості.

Окрім того, суд критично ставиться до доводів позивача щодо ненадання можливості надати пояснення під час розгляду справи, виходячи з такого.

З відеозапису з портативного відеореєстратора інспектора ID реєстратора 472505, судом установлено, що ОСОБА_1 надавав пояснення працівнику поліції щодо відсутності страхового полісу, пояснюючи це тим, що страхові компанії відмовляються оформлювати страховий поліс, оскільки ТЗ зареєстрований за благодійним фондом (час запису: 20:36:35-20:39:19), тобто, суд зауважує, що позивач скористався правом надати пояснення при розгляді справи щодо адміністративного правопорушення та надав їх. Окрім того, суд бере до уваги, ОСОБА_1 достеменно знав, що не має страхового поліса обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів на ТЗ OPEL TIGRA д.н.з. НОМЕР_2 , але в порушення пункту 2.4.ґ ПДР, все одно керував цим ТЗ, тобто усвідомлено порушував норми чинного законодавства.

Щодо твердження позивача про те, що йому не було надано часу для отримання правової допомоги, суд зауважує, що працівником поліції роз`яснено права відповідно до ст. 63 Конституції України, ст. 268, 307 КУпАП, заразом, ОСОБА_1 не заявлялося жодного клопотання, у тому числі про відкладення з метою отримання правової допомоги чи необхідністю залучити захисника, що підтверджується відеозаписом з портативного відеореєстратора інспектора ID реєстратора 472505 (час запису: 20:39:20-20:40:15). Заразом, суд зауважує, що потім працівник поліції, а саме ОСОБА_2 повторно хотів роз`яснити ОСОБА_1 його процесуальні права, проте позивач зупинив його та повідомив, що йому його права уже роз`яснено, що підтверджується відеозапису з портативного відеореєстратора інспектора ID реєстратора 471107 (час запису: 20:48:00-20:48:06).

Окрім зазначеного вище, суд не бере до уваги доводи позивача що не він був ознайомлений з постановою, що спростовується відеозаписом з портативного відеореєстратора інспектора ID реєстратора 471107 (час запису: 20:51:55-20:54:10), на якому зафіксовано процес ознайомлення ОСОБА_1 зі змістом постанови про адміністративне правопорушення серії ЕНА № 7087933 за ч. 1 ст. 126 КУпАП, заразом зазначене підтверджується власноручним підписом ОСОБА_1 у відповідних графах Постанови серії ЕНА № 7087933 від 25.04.2026, а також показаннями у судовому засіданні.

Так, приписами Кодексу України про адміністративні правопорушення (зокрема й ст. 279 КУпАП) встановлено чітку процедуру розгляду справи про адміністративне правопорушення та визначено систему правових механізмів забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Отже, враховуючи наведене вище, суд дійшов переконання, що наданий стороною відповідача доказ у вигляді відеозапису фіксації правопорушення доводить подію правопорушення, а також спростовує доводи позивача щодо порушення зі сторони працівників поліції процедури зупинення ТЗ, виявлення порушення Правил дорожнього руху та як наслідок притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП із застосуванням адміністративного стягнення у виді штрафу.

Суд враховано, що під час розгляду справи інспектор з`ясував, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, дослідив матеріали, які підтверджують винність останнього у вчиненні правопорушення, а також з`ясував всі обставини, що мали значення для правильного вирішення справи.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 23.04.2020 у справі № 813/1790/18 та від 22.05.2020 у справі № 825/2328/16

Пунктом 11 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» встановлено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками. При цьому пунктом 1 частини першої статті 9 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» перевірка наявності чинних договорів обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється відповідними підрозділами Національної поліції України під час здійснення контролю за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками.

Отже, працівники поліції, реалізуючи надані законом повноваження, здійснюють перевірку наявності чинних договорів обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності та, отримавши інформацію про відсутність полісу обов`язкового страхування цивільно правової відповідальності власників наземних транспортних засобів за базою даних МТСБУ , мають право зупинити транспортний засіб, оскільки ця інформація свідчить про причетність водія до вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 с. 126 КУпАП

З системного аналізу ст. 246, 258, 283 КУпАП вбачається, що постанова про притягнення до адміністративної відповідальності є рішенням суб`єкта владних повноважень, актом індивідуальної дії, який встановлює відповідні права та обов`язки для особи, щодо якої він винесений. Таке рішення суб`єкта владних повноважень має бути обґрунтованим на момент його прийняття, оскільки воно має значимі наслідки для суб`єктів приватного права, що знаходяться в нерівному положенні по відношенні до суб`єкта владних повноважень.

Відповідно до статті 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення: про порушення правил дорожнього руху, зокрема й за ч. 1, 2, 4 статті 126 КУпАП. Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Згідно з п. 4 розділу І Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України 07.11.2015 року за № 1395 у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу.

В контексті наведеного слід відмітити, що закон уповноважує органи Національної поліції оформлювати матеріали про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, в особах працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

З урахуванням наведеного суд ставиться критично до тверджень позивача, щодо недотримано норм чинного законодавства під час складання оскаржуваної постанови, оскільки остання оформлена з дотриманням передбаченої законом процедури та порядку винесення такого рішення. Окрім цього, матеріалами справи доведено правомірність дій працівників поліції, на яких законом покладено повноваження, зокрема щодо розгляду справ про адміністративне правопорушення, не доведено порушень норм процесуального права суб`єктом владних повноважень (в цьому випадку – поліцейським патрульної поліції) при прийнятті та складанні постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, тому доводи позивача суд відхиляє.

Щодо твердження позивача, що поліцейськими допущені технічні неточності у адресі проживання ОСОБА_1 та назві власника ТЗ, суд дійшов переконання, що вказані недоліки допущені інспектором в оскаржуваній постанові не спростовують порушення позивачем вимог пункту 2.4.ґ Правил Дорожнього руху, та є опискою.

Аналогічна правова позиція щодо неточностей відомостей в постанові про притягнення особи до адміністративного правопорушення, уже була висловлена Верховним Судом у постанові від 28 листопада 2018 року у справі № 537/1214/17 (провадження №К/9901/17897/18) та колегія суддів Верховного Суду не знаходить підстав для відступу від вказаної правової позиції.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, зокрема, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Отже, з урахуванням викладеного, основною та обов`язковою ознакою об`єктивної сторони правопорушення є протиправне діяння, факт вчинення якого підтверджено відеоматеріалами, безпосередньо позивачем, а також іншими доказами у справі, відсутність протиправного діяння виключала б склад наведеного адміністративного правопорушення, заразом за таких обставин і правового врегулювання суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову, оскільки порушення інспектором Ніколаєнком В.В. процедури розгляду справи про адміністративне правопорушення, яке мало місце з точки зору позивача, не впливає на суть вчиненого порушення та не є підставою для задоволення позовних вимог, що узгоджується з практикою Верховного Суду, де визначено, що незначні процедурні недоліки або технічні помилки, які не вплинули на правильність висновків та суть вчиненого правопорушення, не є підставою для скасування постанови.

Суд, також враховує позицію Європейського Суду з прав людини, сформовану у справі «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04), згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).

Також згідно з пунктом 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Наведене дає підстави для висновку, що доводи сторін у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду. Деякі аргументи не можуть бути підставою для надання детальної відповіді на такі доводи. Усі інші аргументи сторін вивчені судом, однак є такими, що не потребують детального аналізу у цьому судовому рішенні, оскільки вищенаведених висновків суду не спростовують.

7. Порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси, за захистом яких мало місце звернення до суду.

Позивача незаконно, несправедливо та необґрунтовано притягнуто до адміністративної відповідальності, чим порушили його права передбачені Конституцією України, а також положеннями чинного законодавства щодо порядку притягнення до адміністративної відповідальності.

Зокрема, позивач вважає, що відповідачем недотримано порядку притягнення до адміністративної відповідальності під час складанні постанови про адміністративне правопорушення, допущено істотні порушення вимог закону, зокрема не роз`яснено права, відсутні підписи на примірнику оскаржуваної постанови позивача, чим грубо порушено право на об`єктивний розгляд справи, що стало причиною звернення за захистом до суду, гарантованим ч.4 ст. 32 Конституції України.

8. Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.

Адміністративне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Стаття 280 КУпАП встановлює, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Пунктом 11 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

Положеннями п. 8 ч. 1 ст. 23 вказаного Закону зазначено, що у випадках, визначених законом, поліція здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.

Відповідно до ст. 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення громадського порядку, правил дорожнього руху, правил паркування транспортних засобів, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту, правил, спрямованих на забезпечення схоронності вантажів на транспорті, а також про незаконний відпуск і незаконне придбання бензину або інших паливно-мастильних матеріалів (зокрема, ч. 1, 2, 3, 5, 6 ст. 122).

Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Згідно з ч 2, 4 ст. 258 КУпАП протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі, а також порушень правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксованих у режимі фотозйомки (відеозапису).

У випадках, передбачених ч. 1, 2 цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог ст. 283 цього Кодексу або залишається повідомлення про притягнення до адміністративної відповідальності за порушення правил зупинки, стоянки або паркування транспортних засобів у разі їх фіксації у режимі фотозйомки (відеозапису), крім випадків фіксації в автоматичному режимі правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.

Отже, постанова у справі про адміністративні правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 126 КУпАП, виноситься без складання відповідного протоколу.

Відповідно до ч. 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух» від 30.06.1993 № 3353, встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 (із змінами та доповненнями, далі ПДР України).

За змістом п. 1.3 ПДР України учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.

За приписами п. 1.5 ПДР, вказано, що дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків, що і підтверджується показаннями позивача.

Згідно з п. 2.3 ПДР України для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний, серед іншого, бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну та не створювати своїми діями загрози безпеці дорожнього руху.

Пунктом 1.9 ПДР встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Відповідно до п. 2.1 (ґ) ПДР України водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі чинний страховий поліс (договір) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (на електронному або паперовому носії), відомості про який підтверджуються інформацією, що міститься в Єдиній централізованій базі даних щодо обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, або страховий сертифікат “Зелена картка” (на електронному або паперовому носії), виданий іноземним страховиком відповідно до правил міжнародної системи автомобільного страхування “Зелена картка”.

Частина 1 ст. 126 КУпАП передбачає накладення адміністративного стягнення за Керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред`явила у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія відповідної категорії, реєстраційному документі на транспортний засіб, а також полісі (договорі) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка"), або не пред`явила електронне посвідчення водія та електронне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов`язкового страхування у візуальній формі страхового поліса, а також інших документів, передбачених законодавством.

Статтею 280 КУпАП визначено, що особливості розгляду справ про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), встановлюються ст. 279-1-279-8 цього Кодексу.

Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП України обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Стаття 69 КАС України передбачає, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Статтею 251 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Статтею 248 КУпАП визначено, що розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється на засадах рівності перед законом і органом (посадовою особою), який розглядає справу, всіх громадян незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мови та інших обставин.

Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (ст. 252 КУпАП).

За приписами ст. 279 КУпАП розгляд справи розпочинається з оголошення складу колегіального органу або представлення посадової особи, яка розглядає дану справу. Головуючий на засіданні колегіального органу або посадова особа, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов`язки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення. На засіданні заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання.

Отже, особа, яка уповноважена розглядати справу про адміністративне правопорушення зобов`язана по-перше, встановити склад правопорушення, яким згідно ст. 9 КУпАП протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність, по-друге, дослідити докази та оцінити їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (ст. 252 КУпАП).

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

9.Норми права, на які посилалися сторони, які суд не застосував, та мотиви їх незастосування.

Судом застосовано усі норми права, на які посилалися сторони.

10.Розподіл судових витрат.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2026 рік» розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2026 становить 3028 грн 00 коп.

На підставі викладеного, позивачем сплачено суму судового збору, яка відповідає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, враховуючи коефіцієнт 0,8 за подання процесуальних документів в електронній формі, що складає – 532 грн 48 коп, станом на час подання позовної заяви, що підтверджується квитанцією від 09.05.2026.

Згідно з п.2 ч.5 ст. 246 КАС України у резолютивній частині рішення зазначається розподіл судових витрат.

Розподіл судових витрат відповідно до статті 139 КАС України не здійснюється.

Водночас ч. 8 ст. 139 КАС України передбачає, що у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Отож за відсутності чіткого правового регулювання процесуальним законом розподілу судових витрат саме у спірному випадку суд має керуватися принципом, за яким судові витрати несе та із сторін, з вини якої такі витрати виникли.

З урахування позиції висвітленої у постанові КАС ВС від 3 лютого 2026 року у справі № 751/4667/24, суд дійшов висновку залишити судові витрати за рахунок позивача.

Враховуючи наведене, керуючись ст. 2, 6, 9, 72-78, 90, 139, 241-247, 255, 257, 269, 286 КАС України, ст. 7, 9, 18, 251, 256, 268, 276, 279, 286-289, 293 КУпАП, ст. 59, 62 Конституції України, суд

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Департаменту патрульної поліції (юридична адреса: 61033 м. Харків вул. Шевченка, 315-А, ЄДРПОУ 40108646) про оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення у сфері дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, залишити без задоволення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Другого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Копію цієї ухвали надіслати учасникам справи.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки: http://og.hr.court.gov.ua /sud2029/.

Суддя Д.Г. Паляничко