Постанова від 22 червня 2026 р. у справі №496/2979/26 — Біляївський районний суд Одеської області

Справа № 496/2979/26

Провадження № 3/496/1274/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 червня 2026 року м. Біляївка

Біляївський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді - Пасечник М.Л.

за участю секретаря - Кабанової К.С.

особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 ,

розглянувши матеріали, які надійшли від Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (РНОКПП: НОМЕР_1 ),

який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , працюючого водієм,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 126 КУпАП,

В С Т А Н О В И В:

02.04.2026 року о 21:00 год. за адресою: траса М05 Київ-Одеса 464 км. ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом Mercedes-Benz 308D, д.н.з. НОМЕР_2 , був зупинений на блок-посту та не мав відповідної категорії «В» на право керування. Правопорушення вчинено повторно протягом року. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.1а. Правил дорожнього руху України, за що відповідальність передбачена ч.5 ст. 126 КУпАП.

У судовому засіданні ОСОБА_1 вину не визнав та пояснив, що має діюче посвідчення водія.

ОСОБА_1 надав письмове клопотання, в якому просив суд провадження відносно нього за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП закрити на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП, за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.

В обґрунтування клопотання зазначено, що до протоколу додано відеозапис з портативного реєстратора 470608. На підтвердження провини окрім протоколу до адміністративної справи до суду додано: - копію адміністративного протоколу БДР 3026092778903757, відповідно до якого зазначена фабула, що ОСОБА_1 керуючи ТЗ був зупинений на блокпосту та не мав відповідної категорії «В» на право керування; - копію постанови про притягнення до адміністративної відповідальності ЕНА №6085578 за ч.5 ст.126 КУпАП від 04.11.2025 року; - довідку без дати та вихідного номеру УПП в Одеській області, відповідно до якої, зазначено «відповідно до звірки з базою ІКС ПІНИ «Адмінпрактика», станом на 02.04.2026 року громадянин ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не отримував посвідчення водія»; - довідку без дати та вихідного номеру «про наявність повторності вчинення адміністративного правопорушення», відповідно до якої, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , протягом року піддавався адміністративному стягненню за ч.2 ст.126 КУпАП: 04.11.2025 року постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №6085578. Накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 3400 грн. На даний час при вивченні документів встановлено, що будь-яких належних та допустимих доказів на підтвердження скоєння мною, ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП в матеріалах справи не має. На даний час при вивченні документів встановлено, що будь-яких належних та допустимих доказів на підтвердження скоєння ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП в матеріалах справи не має. ОСОБА_1 отримано посвідчення водія НОМЕР_3 . Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 , повна маса транспортного засобу Mercedes-Benz 308D, д.н.з. НОМЕР_2 , складає 3500 кілограмів. Керівник ОСОБА_1 повідомив, що він може керувати цим транспортним засобом з наявними у нього категоріями С та СЕ. Посвідчення водія відповідної категорії дійсне протягом 30 років, з дати його видачі, крім посвідчення водія, що видане особі вперше. Посвідчення воді, видане особі вперше, дійсне протягом двох років з дня його видачі з обмеженим правом керування транспортним засобом. Документ посвідчення водія не є тотожним поняттям права на керування транспортним засобом, а лише підтверджує відповідне право. При цьому, якщо з певних причин такий документ є зіпсованим чи простроченим, це не означає автоматично, що особа також позбавлена права на керування, вона лише має замінити документ.

24.02.2022 року Указом Президента України №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» в Україні введено воєнний стан строком на 30 діб. Указами Президента України воєнний стан в Україні неодноразово продовжувався і триває до цього часу. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 03.03.2022 року №184 «Деякі питання допуску водіїв до керування транспортними засобами» у період дії воєнного стану та протягом року з дня припинення або скасування дії воєнного стану особа допускається до керування транспортними засобами за наявності у неї національного посвідчення водія України, виданого їй вперше на право керування транспортними засобами відповідної категорії, строк дії якого закінчився. У ОСОБА_1 наявне право на керування транспортними засобами категорій С, СЕ, що підтверджується посвідченням водія НОМЕР_3 , однак до матеріалів справи працівником поліції додано довідку без вихідного номеру та дати відповідно якої зазначено, що він не отримував посвідчення водія. Відповідно до постанови КМУ №348 від 22.03.2022 року «Про внесення зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 03.03.2022 року №184», було внесено зміну до постанови Кабінету Міністрів України від 03.03.2022 року №184 «Деякі питання допуску водіїв до керування транспортними засобами», та доповнено її пунктом 1-1 такого змісту: «1-1. Установити, що у період воєнного стану до керування транспортними засобами категорії С, С1 на території України допускаються особи, які мають посвідчення водія категорії В». Отже, водії категорії «В» у період воєнного стану, яких допущено до керування транспортними засобами категорії С, С1 на території України знаходяться у більш «привілейованому» стані ніж водії категорії «С», які, по суті, обмежуються у керуванні транспортними засобами категорії «В». Виходячи з системного аналізу положень КУпАП, Правил дорожнього руху України, змін, які були внесені постановою КМУ №348 від 22.03.2022 року, які діють на період воєнного стану та відповідно до яких до керування транспортними засобами категорії С, С1 на території України допускаються особи, які мають посвідчення водія категорії В, зважаючи на те, що категорія «В» вимагає менших навичок керування транспортним засобом ніж категорія «С», виходячи із загального принципу верховенства права. Таким чином, у даному конкретному випадку, враховуючи, що такі дії були вчинені в період дії воєнного стану, не може підлягати відповідальності особа, яка має відповідну категорію С та керує транспортним засобом категорії В. За такого, як особа, яка має право керувати транспортними засобами категорії С та СЕ, ОСОБА_1 міг розраховувати на дзеркальний дозвіл на керування транспортними засобами категорії В. У противному випадку він міг вважати себе таким, що піддався дискримінації. Вимоги до водіїв категорій С1, С є більш суворими, ніж до водіїв категорії В. За аналогічних обставин по відношенню до ОСОБА_1 в Хаджибейському районному суді м. Одеси розглядалась справа №521/7215/26 та за результатами розгляду 26.05.2026 року судом винесено постанову, відповідно до якої, адміністративне провадження закрито на підставі п.1 ст.247 КУпАП.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення ОСОБА_1 , суд дійшов наступного висновку.

У відповідності до положень ст. 1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Згідно положень ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи (ст. 280 КУпАП).

Постановою Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» передбачено, що при розгляді справ зазначеної категорії необхідно з`ясовувати всі обставини, перелічені у статтях 247, 280 КУпАП. Зміст постанови судді має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283, 284 КУпАП. У постанові, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Статтею 245 КУпАП передбачено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно положень КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення.

Наявність події правопорушення доводиться шляхом подання доказів.

У Постанові Верховного суду у складі Колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 27.06.2019 року по справі № 560/751/17 зазначено, що висновок про наявність чи відсутність в діях особи складу адміністративного правопорушення повинен бути обґрунтований, тобто зроблений на підставі всебічного, повного і об`єктивного дослідження всіх обставин та доказів, які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення. Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі, встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.Визначення доказів в справах про адміністративне правопорушення та їх перелік регламентований статтею 251 КУпАП.

За змістом ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно статті 251 КУпАП на співробітників поліції, як на осіб, що в силу ст. 255 КУпАП, уповноважені на складання протоколів про адміністративні правопорушення, зокрема, за ст.ст. 126, 130 КУпАП, покладено імперативний обов`язок щодо збирання доказів, які в силу системного аналізу вимог статей 251 та 256 КУпАП мають бути додані до протоколу та/або посилання на які повинні міститися в самому протоколі.

За пунктами 1.3., 1.9 Правил дорожнього руху України (далі - ПДР) учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

У пункті 1.10 ПДР зазначено, що водій - це особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Водієм також є особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі.

Пунктом 2.1.а ПДР передбачено, що водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Згідно ч.9 ст. 15 Закону України «Про дорожній рух» право на керування транспортними засобами відповідної категорії підтверджується посвідченням водія транспортного засобу з установленим терміном дії.

На підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення, працівниками поліції надано до суду:

- протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №630480 від 02.04.2026 року;

- витяг з бази «Адмінпрактика»;

- постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №6085578 від 04.11.2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 126 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 3400 грн.;

- довідку старшого інспектора з ОД ВАП УПП в Одеській області М. Бойко, відповідно до якої, станом на 02.04.2026 року ОСОБА_1 не отримував посвідчення водія;

- довідку старшого інспектора з ОД ВАП УПП в Одеській області М. Бойко, відповідно до якої, станом на 02.04.2026 року ОСОБА_1 протягом року піддавався адміністративному стягненню за ч.2 ст. 126 КУпАП;

- диск з відезаписом.

ОСОБА_1 долучив до матеріалів справи копію посвідчення водія серії НОМЕР_3 , відповідно до якої, 18.06.2022 року останній отримав посвідчення водія на право керування транспортними засобами категорії С та СЕ, термін дії посвідчення водія до 18.06.2024 року.

ОСОБА_1 стверджує, що маючи посвідчення водія категорії С та СЕ, він мав право керувати транспортним засобом, який вимагає наявності категорії В.

ОСОБА_2 зазначив, що відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 , повна маса транспортного засобу Mercedes-Benz 308D, д.н.з. НОМЕР_2 , складає 3500 кілограмів.

Пунктом 2.13. ПДР України передбачено, що транспортні засоби належать до таких категорій: В - автомобілі, дозволена максимальна маса яких не перевищує 3500 кілограмів (7700 фунтів), а кількість сидячих місць, крім сидіння водія, - восьми, состав транспортних засобів з тягачем категорії В та причепом, повна маса якого не перевищує 750 кілограмів.

ОСОБА_1 ставиться в провину те, що він керував транспортним засобом Mercedes-Benz 308D, д.н.з. НОМЕР_2 , без відповідної категорії «В» на право керування.

24.02.2022 року Указом Президента України №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» в Україні введено воєнний стан строком на 30 діб, який неодноразово продовжувався та триває по теперішній час.

Постановою Кабінету Міністрів України від 03.03.2022 року №184 «Деякі питання допуску водіїв до керування транспортними засобами» установлено, що у період дії воєнного стану та протягом року з дня припинення або скасування дії воєнного стану особа допускається до керування транспортними засобами за наявності у неї національного посвідчення водія України, виданого їй вперше на право керування транспортними засобами відповідної категорії, строк дії якого закінчився.

Дійсно, ОСОБА_1 отримував посвідчення водія категорій С та СЕ, строк дії яких закінчився 18.06.2024 року.

Натомість, з поданої копії посвідчення водія вбачається, що права керування транспортними засобами категорії «В» ОСОБА_1 не отримував.

Постановою Кабінету Міністрів України від 22.03.2022 року №348 «Про внесення зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 03.03.2022 року №184» встановлено, що у період воєнного стану до керування транспортними засобами категорії C, C1 на території України допускаються особи, які мають посвідчення водія категорії B.

Отже, з наведеного слідує, що особи, яка мають категорію В, у період воєнного стану, допускаються до керування транспортними засобами категорії C, C1 на території України, а не навпаки.

Таким чином, судом встановлено, що ОСОБА_1 не отримував посвідчення водія категорії В, у зв`язку з чим, навіть при наявності посвідчення водія категорії С та СЕ, не мав права керувати транспортним засобом, який вимагає наявність водійського посвідчення категорії В.

Враховуючи вищевикладене, суд встановив, що твердження ОСОБА_1 щодо наявності права керування транспортним засобом Mercedes-Benz 308D, д.н.з. НОМЕР_2 , не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в Постанові від 19.02.2020 року по справі № 496/4315/16-а дійшов висновку, що обов`язковому доказуванню під час розгляду справ про адміністративні правопорушення підлягають лише факти вчинення або невчинення певною особою адміністративного правопорушення, які в свою чергу, підтверджуються відеозйомкою фіксації події адміністративного правопорушення.

Долучений до матеріалів справи відеозапис відображає повну подію правопорушення, оскільки на ньому зафіксовано в повному обсязі обставини, що підлягають з`ясуванню та дають можливість встановити в діях ОСОБА_1 наявність складу адміністративних правопорушень, передбачених ч.5 ст. 126 КУпАП.

У відповідності до роз`яснень, які містяться в абз.2 п.19 постанови Пленуму Верховного Суду України від 01.11.1996 року за №9 «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя», визнання особи винуватою може мати місце лише за умови доведеності її вини.

Адміністративні справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення штрафних санкцій має саме суб`єкт владних повноважень (п.110 рішення ЕСПЛ у справі «Компанія «Вестберґа таксі Актіеболаґ» та Вуліч проти Швеції» (Vastberga taxi Aktiebolag and Vulic v. Sweden №36985/97).

Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (ст. 252 КУпАП).

У рішенні по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Отже, суд, оцінивши наявні в даній адміністративній справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, дійшов висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 126 КУпАП, оскільки обставини, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення, знайшли своє підтвердження в ході судового розгляду за допомогою належних та допустимих доказів.

Дії ОСОБА_1 суд кваліфікує за ч.5 ст. 126 КУпАП - керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, вчинене повторно протягом року.

Згідно з положеннями ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.

При визначенні виду і міри адміністративного стягнення з ОСОБА_1 суд приймає до уваги характер та ступінь суспільної небезпеки вчиненого, фактичні обставини справи, особу порушника, і вважає, що адміністративне стягнення повинно бути накладене на нього у виді штрафу на користь держави у розмірі 40 800 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 5 років.

Відповідно до ч.1 ст. 29 КУпАП конфісковано може бути лише предмет, який є у приватній власності порушника, якщо інше не передбачено законами України.

Щодо накладення на ОСОБА_1 додаткового стягнення у виді оплатного вилучення транспортного засобу, яке передбачене санкцією ч.5 ст. 126 КУпАП, суд враховує, що адміністративні матеріали не містять доказів належності останньому на праві приватної власності транспортного засобу, тому додаткове стягнення не застосовується.

Згідно ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення, а тому з ОСОБА_1 необхідно стягнути судовий збір на користь держави.

Керуючись ст.ст. 23, 24, 33, 36, 40-1, 126, 221, 245, 251, 252, 280, 283, 284, 287, 288, 289, 291, 307, 308 КУпАП, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Громадянина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (РНОКПП: НОМЕР_1 ), визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП та піддати його адміністративному стягненню у виді штрафу на користь держави у розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40 800 (сорок тисяч вісімсот) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 5 (п`ять) років, без оплатного вилучення транспортного засобу.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (РНОКПП: НОМЕР_1 ), на користь держави судовий збір в розмірі 665,60 грн.

Згідно ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Документ, що підтверджує його сплату, або його копія не пізніше трьох робочих днів після закінчення п`ятнадцятиденного строку, передбаченого для сплати штрафу, надсилається правопорушником до суду, який виніс постанову про накладення цього штрафу.

Відповідно до ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень.

Строк пред`явлення постанови до виконання 3 (три) місяці згідно Закону України «Про виконавче провадження».

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду через Біляївський районний суд Одеської області протягом десяти днів з дня її винесення.

Повний текст постанови виготовлено 25.06.2026 року.

Суддя М.Л. Пасечник