Вирок від 23 червня 2026 р. у справі №644/7906/26 — Індустріальний районний суд міста Харкова

Суддя ОСОБА_1

Справа № 644/7906/26

Провадження № 1-кп/644/988/26

24.06.2026

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 червня 2026 року м. Харкова

Індустріальний районний суд міста Харкова в складі головуючого судді ОСОБА_1 , розглянувши у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження кримінальне провадження №12026226100000116 від 14.06.2026 за обвинуваченням

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця селища Шевченкове Шевченківського району Харківської області, громадянина України, українця, з середньою освітою, розлученого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , який фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , в силу ст.89 КК України не судимого :

- 27.11.2024 Індустріальним районним судом міста Харкова ,-

у вчиненні кримінального правопорушення – проступку за ч.1 ст.125 КК України,

УСТАНОВИВ:

13.06.2026 приблизно о 22 годині 30 хвилини, більш точний час в ході досудового розслідування не встановлений, обвинувачений ОСОБА_3 , перебуваючи за адресою: АДРЕСА_2 , під час конфлікту зі своєю співмешканкою ОСОБА_4 , який виник на побутовому підґрунті, діючи з умислом, направленим на спричинення тілесних ушкоджень, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків, підійшов до ОСОБА_4 , та наніс одного удару кулаком правої руки в область орбіти лівого ока, та одного удару кулаком правої руки в область лівого кута роту. Своїми протиправними діями ОСОБА_3 спричинив потерпілій ОСОБА_4 тілесні ушкодження у вигляді: синця лівої орбіти, синця в області лівого кута роту, які згідно із висновком судово-медичної експертизи №12-14-99 Ч/26 від 14.06.2026, є легкими тілесними ушкодженнями (згідно пункту 2.3.2.6 Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень).

Враховуючи, що ступінь відносин між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 зокрема те, що останні знаходяться у цивільному шлюбі, ведуть спільний побут та характер насильства відповідають критеріям, визначених ст.1, п.5. ч.2 ст.3 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», дане кримінальне правопорушення відноситься до кримінальних правопорушень, пов`язаних із домашнім насильством.

В обвинувальному акті прокурор, у відповідності до положень ст.302 КПК України, заявив клопотання про розгляд кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.125 КК України, у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, так як обвинувачений ОСОБА_3 беззаперечно визнає свою винуватість, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини і згоден з розглядом обвинувального акту за його відсутності.

До обвинувального акту додано письмову заяву обвинуваченого ОСОБА_3 , складену у присутності захисника - адвоката ОСОБА_5 , в якій ОСОБА_3 зазначає, що беззаперечно визнає свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення-проступку, передбаченого ч.1 ст.125 КК України, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини, йому роз`яснено та зрозуміло зміст встановлених досудовим розслідуванням обставин, він згодний з розглядом обвинувального акту за його відсутності у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні, а також він обізнаний про те, що буде позбавлений права оскаржувати в апеляційному порядку вирок суду, ухвалений у порядку спрощеного провадження, з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Також, до обвинувального акту додано письмову заяву потерпілої ОСОБА_4 , в якій вона вказала, що не заперечує проти розгляду обвинувального акту за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення-проступку, передбаченого ч.1 ст.125 КК України, у спрощеному провадженні.

Враховуючи викладене, заяву обвинуваченого ОСОБА_3 , в якій він зазначає, що беззаперечно визнає свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення-проступку, передбаченого ч. 1 ст.125 КК України, згоден із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, згоден з розглядом обвинувального акту у спрощеному порядку, відсутність сумнівів в добровільності такої позиції обвинуваченого, з урахуванням клопотань інших учасників судового провадження, суд дійшов висновку, що обвинувальний акт підлягає розгляду в порядку спрощеного провадження, визначеному статтями 381, 382 КПК України.

Дослідивши матеріали обвинувального акту та матеріали кримінального провадження, враховуючи те, що встановлені досудовим розслідуванням обставини вчинення ОСОБА_3 кримінальних правопорушень-проступків, передбачених ч.1 ст.125 КК України, учасниками судового провадження не оспорюються, що підтверджується наявними у справі заявами, суд дійшов висновку щодо доведеності винуватості обвинуваченого ОСОБА_3 поза розумним сумнівом у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення – проступку, дії обвинуваченого правильно кваліфіковані за ч.1 ст.125 КК України як умисне легке тілесне ушкодження.

Вирішуючи питання про призначення покарання обвинуваченому, суд виходить із встановленої ст.50 КК України його мети, кари, виправлення і запобігання вчиненню нових злочинів, заснованої на вимогах виваженості та справедливості. При цьому суд враховує визначені ст.65 КК України загальні засади призначення покарання стосовно обставин цієї справи.

Відповідно до ст.66 КК України обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченого, є щире каяття обвинуваченого ОСОБА_3 .

Обставиною, яка обтяжує покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , відповідно до п. 6-1 ст. 67 КК України, є вчинення кримінального правопорушення щодо особи, з якою він перебуває у близьких відносинах.

Також при призначенні обвинуваченому ОСОБА_3 покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке згідно зі ст.12 КК України є кримінальним проступком, ставлення обвинуваченого до вчиненого, яке полягає у визнанні вини, дані про особу обвинуваченого, а саме те, що ОСОБА_3 в силу ст. 89 КК України раніше не судимий, за місцем мешкання характеризується посередньо, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває.

На підставі викладеного, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_3 покарання у виді штрафу. Саме такий вид покарання, на думку суду, зможе виправити останнього та попередити вчинення ним нових злочинів.

Цивільні позови не заявлено.

Речові докази та судові витрати відсутні.

Керуючись ст.ст. 370, 374, 382 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення-проступку, передбаченого ч.1 ст.125 КК України, та призначити покарання у виді штрафу у розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень.

Відповідно до ч.4 ст.382 КПК України копію вироку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.

Вирок може бути оскаржено, з урахуванням особливостей ст.394 КПК України, до Харківського апеляційного суду, протягом 30 днів з моменту його проголошення, шляхом подачі апеляційної скарги через Індустріальний районний суд м. Харкова.

Суддя ОСОБА_1