Вирок від 24 червня 2026 р. у справі №643/10473/26 — Салтівський районний суд міста Харкова

Провадження № 1-кп/643/868/26

Справа № 643/10473/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.06.2026 м. Харків

Салтівський районний суд міста Харкова у складі головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 , розглянувши кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 120262262000000149 від 02.04.2026, за обвинуваченням

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Поріз Грайворонського району Бєлгородської області РФ, громадянина України, який має середню спеціальну освіту, одружений, пенсіонер, раніше не судимий, зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1

у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України

ВСТАНОВИВ

Обвинувачення, визнане судом доведеним

01.04.2026 приблизно о 21:00 годині ОСОБА_4 (обвинувачений) перебував біля будинку № 73-А по вул. Салтівське шосе у місті Харкові, де на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин розпочав словесний конфлікт з малознайомим йому ОСОБА_5 (потерпілий) з приводу прослуховування останнім музики, увімкненої в автомобілі марки «Opel Astra», державний номерний знак НОМЕР_1 .

Використовуючи відмову вимкнути музику, обвинувачений, будучи обуреним і розлюченим, конфліктуючи з потерпілим, який сидів на водійському сидінні власного вищезгаданого автомобіля, діючи умисно, згідно раптово виниклого у нього протиправного умислу, спрямованого на спричинення потерпілому тілесних ушкоджень, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки у вигляді тілесних ушкоджень та свідомо бажаючи їх настання, проявляючи емоційну нестриманість, через відкрите вікно, умисно наніс потерпілому один удар кулаком правої руки в ліву частину обличчя, а саме в область щелепи.

Після цього потерпілий вийшов із автомобіля, однак словесний конфлікт між ним та обвинуваченим продовжився, в ході чого обвинувачений умисно наніс потерпілому ще один удар кулаком правої руки в область лівої щоки.

Надалі потерпілий, намагаючись припинити агресивні дії обвинуваченого, наніс удар кулаком у відповідь і схопив останнього за руки, але обвинувачений почав штовхати потерпілого, здавлюючи йому верхні кінцівки, внаслідок цієї боротьби вони обидва впали на асфальтне покриття.

Перебуваючи в положенні лежачі на асфальтному покритті, обвинувачений, знаходячись зверху, продовжив наносити удари потерпілому, кількість яких невстановлена, кулаками по обличчю і тулубу, тоді як потерпілий, діючи в рамках необхідної оборони, захищався і наносив удари обвинуваченому у відповідь. При цьому, перебуваючи в положенні лежачи на асфальтованому покритті, обвинувачений, продовжуючи реалізовувати свій протиправний умисел, спрямований на спричинення тілесних ушкоджень потерпілому, дістав правою рукою зв`язку ключів, на якій знаходився розкладний ніж, розклав його та, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх наслідки та бажаючи їх настання, знаходячись в тому самому положенні, умисно тримаючи ніж, зробив 3 поштовхи у ділянку грудної клітини та правого боку тулубу, після чого обвинувачений самостійно припинив свої протиправні дії та залишив місце вчинення кримінального правопорушення.

Внаслідок умисних протиправних дій обвинуваченого, нанесених ударів, у тому числі лезом розкладного ножа, здавлювання верхніх кінцівок, потерпілому були спричинені тілесні ушкодження у вигляді поранень грудної клітини: в області 3-го ребра по лівій навкологрудинній лінії, в області 4-го ребра по лівій передньо-пахвовій лінії, а також по правій задньо – пахвовій лінії в області 6-7 ребер, які відповідно до висновку судово – медичної експертизи відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я тривалістю понад шість днів, але не більше трьох тижнів, а також садна на лівій кисті, які є легкими тілесними ушкодженнями.

Стаття Кримінального кодексу України, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнаний обвинувачений

Розглядаючи кримінальне провадження в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту, дії обвинуваченого суд кваліфікує як кримінальний проступок, передбачений ч. 2 ст. 125 КК України, а саме умисне легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я.

Підстави розгляду обвинувального акту в спрощеному провадженні

Кримінальне правопорушення, вчинене обвинуваченим, відноситься до кримінальних проступків (ч. 2 ст. 12 КК).

Згідно з ч. 2 ст. 381 КПК суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акту.

Як зазначено Європейським судом з прав людини, ані текст, ані дух статті 6 Конвенції не перешкоджають особі за вільним власним його або її бажанням відмовлятися, прямо або автоматично, від права на гарантії справедливого судового розгляду. Проте така відмова повинна, якщо вона є, бути ефективною для цілей Конвенції, бути встановлена однозначно і повинні бути застосовані мінімальні гарантії, які відповідають її важливості (Pfeifer та Plankl проти Австрії, § 37). Крім того, вона не повинна суперечити жодному важливому інтересу суспільства (Ермі проти Італії [ВП], § 73; Сейдович проти Італії [ВП], § 86; Дворскі проти Хорватії [ВП], § 100). «Право на судовий розгляд» не є абсолютним ані у кримінальному, ані у цивільному процесі. Воно має встановлені обмеження (Девеєр проти Бельгії, § 49; Карт проти Туреччини [ВП], § 67).

Разом з обвинувальним актом до суду надійшла заява обвинуваченого щодо визнання своєї винуватості, згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомленням з обмеженням права на апеляційне оскарження та згоди на розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

Оскільки вказана заява підписана також захисником обвинуваченого, у суду відсутні підстави ставити під сумнів добровільність та щирість зазначеної вище позиції обвинуваченого.

Ураховуючи обставини даної кримінальної справи, позицію обвинуваченого та участь у кримінальному провадженні його захисника, суд дійшов висновку, що у цій справі дотримані необхідні мінімальні гарантії справедливого судового розгляду та відмова обвинуваченого від права на розгляд справи в загальному порядку, передбаченому главою 28 КПК, не суперечить завданням кримінального провадження та жодним важливим інтересам суспільства.

Потерпілий також надав заяву, згідно з якою він погоджується із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлений з обмеженням права на апеляційне оскарження та погоджується на розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

Ураховуючи наведене, наявні передбачені законодавством України підстави для розгляду обвинувального акту без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

Згідно ч. 2 ст. 382 КПК, у вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.

Учасники судового провадження не оспорювали вказані вище обставини вчинення кримінального правопорушення, які були встановлені органом досудового розслідування.

Ураховуючи наведене, у суду відсутні підстави надавати у даному вироку оцінку доказам, які зібрані органом досудового розслідування на підтвердження події кримінального правопорушення та винуватості обвинуваченого у його вчиненні.

Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до ч. 4 ст.107 КПК не здійснювалось.

Призначення покарання

Дані про особу обвинуваченого

Обвинувачений одружений, є пенсіонером, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, раніше не судимий.

Обставини, які пом`якшують та обтяжують покарання

Обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченого, суд відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 66 КК визнає його щире каяття.

Розглядаючи кримінальне провадження в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту, суд не встановив обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого згідно з ст. 67 КК.

Застосовне законодавство та релевантна судова практика

Відповідно до ч. 1 ст. 65 КК, суд призначає покарання: 1) у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, за винятком випадків, передбачених частиною другою статті 53 цього Кодексу; 2) відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу; 3) враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Згідно ч. 2 ст. 65 КК, особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинене кримінальне правопорушення призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.

Заходи примусу повинні ґрунтувалося на засадах законності, гуманізму, індивідуалізації та сприяти досягненню справедливого балансу між правами і свободами людини та захистом інтересів держави й суспільства (постанови Верховного Суду від 31.01.2023 у справі № 759/6139/22, від 27.10.2022 у справі № 546/526/18, від 30.11.2022 у справі № 379/1657/18).

Мотиви призначення покарання

Оскільки обвинувачений досяг пенсійного віку, йому, виходячи з положень ст. 56, 57 КК України, не може бути призначене покарання у виді громадських та виправних робіт.

При призначенні обвинуваченому покарання суд, у відповідності до вимог ст. 65 КК, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відноситься до кримінальних проступків, у тому числі спосіб дій обвинуваченого, а саме використання в якості знаряддя вчинення кримінального правопорушення леза ножа, наявність обставини, що пом`якшує покарання, особу винного та приходить до висновку, що покарання у виді пробаційного нагляду на мінімальний строк буде необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження нових кримінальних правопорушень.

Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом під час ухвалення вироку

Запобіжний захід щодо обвинуваченого під час досудового розслідування не обирався.

Прокурором клопотання про обрання обвинуваченому запобіжного заходу під час судового провадження не заявлялось.

Ураховуючи наведене, а також засади змагальності та диспозитивності кримінального провадження (ст. 22, 26 КПК), суд не вбачає підстав за власною ініціативою вирішувати питання про обрання обвинуваченому запобіжного заходу до набрання вироком законної сили.

Питання про процесуальні витрати в розмірі 4813,60 грн., пов`язані з проведенням судової експертизи, суд вирішує у відповідності до ст. 124 КПК України.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не пред`явлений.

Питання про речові докази суд вирішує у відповідності до ст. 100 КПК України. Оскільки розкладний ніж був використаний як знаряддя вчинення кримінального правопорушення, суд на підставі п. 1 ч. 9 ст. 100 КПК України конфіскує вказаний речовий доказ.

Керуючись ст. 2, 91, 337, 369-371, 373, 374, 381, 382, 392, 395 КПК України

УХВАЛИВ

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, та призначити йому покарання у виді пробаційного нагляду на строк 1 (один) рік.

Згідно з ч. 2 ст. 59-1 КК України покласти на ОСОБА_3 такі обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави витрати на проведення експертизи у розмірі 4813,60 грн.

Скасувати арешт, накладений згідно з ухвалою слідчого судді Салтівського районного суду міста Харкова від 08.04.2026 на таке майно: футболка з РБК, натільний хрест, предмет, ззовні схожий на складний ніж.

Речові докази, а саме: паперовий конверт, всередині якого знаходиться футболка з РБК, паперовий конверт, всередині якого знаходиться натільний хрестик, передані на зберігання до камери зберігання речових доказів ХРУП № 2 ГУНП в Харківській області – повернути законному володільцю ОСОБА_3 .

Речові докази, а саме паперовий конверт, всередині якого знаходиться предмет, ззовні схожий на розкладний ніж, переданий на зберігання до камери зберігання речових доказів ХРУП № 2 ГУНП в Харківській області – конфіскувати.

Речові докази, а саме CD-R диск, який приєднаний до матеріалів кримінального провадження – зберігати в матеріалах кримінального провадження.

Документи, приєднані до матеріалів кримінального провадження – зберігати в матеріалах кримінального провадження.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду через Салтівський районний суд міста Харкова шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня отримання його копії. Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок не набрав законної сили.

Копія вироку за результатами розгляду обвинувального акту щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надсилається учасникам судового провадження.

Суддя ОСОБА_1