Рішення від 24 червня 2026 р. у справі №480/2320/24 — Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 червня 2026 року Справа № 480/2320/24

Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Соп`яненка О.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №480/2320/24 за позовом ОСОБА_1 до Сумської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Сумської міської ради, в якій просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Сумської міської ради восьмого скликання сорок восьмої сесії "Про відмову у наданні земельної ділянки у власність" від 17.11.2023 № 4331-МР, яким відмовлено ОСОБА_1 , у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, розташованої в с. Вакалівщина, на території Сумської міської територіальної громади, площею 0,7000 гектара, кадастровий номер 5924781500:02:003:0099, із цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства;

- зобов`язати Сумську міську раду затвердити ОСОБА_1 проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надати у приватну власність земельну ділянку кадастровий номер 5924781500:02:003:0099, загальною площею 0,7000 га. із цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, яка розташована с. Вакалівщина, на території Сумської міської територіальної громади.

Позовні вимоги мотивовані тим, що на підставі рішення голови Битицької сільської ради від 22.10.2020 позивачу було надано дозвіл на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки. На виконання зазначеного рішення ПП «МЕТАНОЛІС» розробило проєкт землеустрою щодо відведення у власність позивача земельної ділянки за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності для ведення особистого селянського господарства, розташованої в межах с. Вакалівщина Сумського району Сумської області. У подальшому земельну ділянку було сформовано та зареєстровано у Державному земельному кадастрі, їй присвоєно кадастровий номер 5924781500:02:003:0099.

Однак, відповідач рішенням від 17.11.2023 № 4331-МР відмовив в затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства та наданні даної земельної ділянки у власність у зв`язку з тим, що під час дії воєнного стану забороняється безоплатна передача земель державної та комунальної власності у приватну власність та у зв`язку із відсутністю затвердженого комплексного плану просторового розвитку території територіальної громади або генерального плану населеного пункту.

Позивач вважає зазначене рішення протиправним, таким, що порушує його права та законні інтереси, у зв`язку з чим звернувся до суду з даним позовом.

Ухвалою суду від 28.03.2024 позовна заява прийнята до розгляду, відкрито провадження по справі № 480/2320/24, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, встановлені строки для подання відзиву, відповіді на відзив та заперечень.

Від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, у якому останній позовні вимоги не визнав, зазначивши, що за змістом частини 3 статті 20 Земельного кодексу України категорія земель та вид цільового призначення земельної ділянки визначаються в межах відповідного виду функціонального призначення території, передбаченого затвердженим комплексним планом просторового розвитку території територіальної громади або генеральним планом населеного пункту.

Стверджує, що жодна містобудівна документація на с. Вакалівщина, на території Сумської міської територіальної громади, що визначає функціональне зонування його території, не розроблена та не затверджена. За відсутності зазначеної документації планувальні обмеження не визначені, про що зазначено в листі заступника директора Департаменту- начальника Управління архітектури та містобудування – головного архітектора від 18.09.2023. Отже, відсутність для с. Вакалівщина, на території Сумської міської територіальної громади (Битицький старостинський округ), певної містобудівної документації (комплексний план, складовою частиною якого є план зонування території; генеральний план населеного пункту, складовою якого є план зонування території; план зонування території як окремий вид містобудівної документації на місцевому рівні, затверджений до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо планування використання земель"; детальний план території) робить неможливим визначення функціонального призначення земельної ділянки, яку бажає отримати позивач.

Крім того просить врахувати, що за приписами пп. 5 п. 27 розділу X Перехідних положень Земельного кодексу України - у період дії воєнного стану безоплатна передача земель державної, комунальної власності у приватну власність, надання дозволів на розроблення документації із землеустрою з метою такої безоплатної передачі, розроблення такої документації забороняється.

Таким чином, враховуючи встановлену законом заборону щодо передачі уповноваженим органом виконавчої влади чи органом місцевого самоврядування земель державної, комунальної власності у приватну власність, на думку відповідача, оскаржуване рішення є правомірним, законним і обґрунтованим, відтак просив у задоволенні позову відмовити.

Дослідивши матеріали справи, встановивши фактичні обставини та оцінивши надані докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, враховуючи наступне.

Як встановлено судом, на підставі рішення голови Битицької сільської ради від 22.10.2020 (а.с. 22) ПП «МЕГАПОЛІС» було розроблено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність гр. ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства, розташованої в межах с. Вакалівщина, Сумського району, Сумської області (а.с.13-66). Була сформована та зареєстрована земельна ділянка, присвоєно кадастровий номер 5924781500:02:003:0099.

07.08.2023 ОСОБА_1 звернулась до Сумської міської ради із заявою про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства на території с. Вакалівщина, Сумського району, Сумської області (а.с. 81).

Рішенням Сумської міської ради від 17.11.2023 № 4331-МР (а.с.8) ОСОБА_1 відмовлено у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, розташованої в с. Вакалівщина, на території Сумської міської територіальної громади, площею 0,7000 га з кадастровим номером 5924781500:02:003:0099 та наданні цієї ділянки у власність, у зв`язку з невідповідністю його положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а саме:

1) невідповідністю вимогам частини третьої статті 20 Земельного кодексу України, якою визначено, що категорія земель та вид цільового призначення земельної ділянки визначаються в межах відповідного виду функціонального призначення території, передбаченого затвердженим комплексним планом просторового розвитку території територіальної громади або генеральним планом населеного пункту, у зв`язку з відсутністю таких планів;

2) підпункту 5 пункту 27 «Перехідних положень» Земельного кодексу України під час дії воєнного стану безоплатна передача земель державної, комунальної власності у приватну власність, надання дозволів на розроблення документації із землеустрою з метою такої безоплатної передачі, розроблення такої документації забороняється.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням відповідача, вважаючи його протиправним, а свої права порушеними, позивач звернулася до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

Згідно з ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 14 Конституції України гарантовано право власності на землю. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Згідно із ч.1 ст.10 Закону України від 21.05.1997 року № 280/97-ВР "Про місцеве самоврядування в Україні" (далі - Закон № 280/97-ВР) сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 ЗК України земельні відносини регулюються Конституцією України, Земельним кодексом України, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Положеннями п."а"-"в" ст. 12 ЗК України визначено, що до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить: розпорядження землями територіальних громад; передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу; надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу.

Згідно п.б ч. 1 ст. 81 ЗК України громадяни України набувають право власності на земельні ділянки на підставі, зокрема, безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності.

Підстави набуття права на землю із земель державної та комунальної власності визначені статтею 116 ЗК України, згідно з абз. 1 ч. 1, ч. 2 якої встановлено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

За приписами ч.ч. 6-7, 9-11 ст. 118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, клопотання подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб`єктами господарювання, які є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, що передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, у двотижневий строк з дня отримання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

Відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду.

У разі відмови органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення заяви без розгляду питання вирішується в судовому порядку.

Відповідно до ч. 1 ст. 123 ЗК України надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування.

Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі: надання земельної ділянки із зміною її цільового призначення; формування нової земельної ділянки (крім поділу та об`єднання).

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджуються та затверджуються в порядку, встановленому статтею 186 цього Кодексу.

За приписами п.6 ч. 3 ст. 186 ЗК України, проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок затверджуються Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

Відповідно до ч.ч. 7, 8 ст. 186 ЗК України, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи виконавчої влади або органи місцевого самоврядування, інші суб`єкти, визначені цією статтею, зобов`язані протягом десяти робочих днів з дня одержання документації із землеустрою безоплатно надати або надіслати рекомендованим листом з повідомленням розробнику свої висновки про її погодження або про відмову в погодженні з обов`язковим посиланням на закони та прийняті відповідно до них нормативно-правові акти, що регулюють відносини у відповідній сфері. Строк дії таких висновків є необмеженим.

Підставою для відмови у погодженні та затвердженні документації із землеустрою може бути лише невідповідність її положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівної документації.

Висновок (рішення) органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, іншого суб`єкта, визначеного цією статтею, щодо відмови у погодженні або затвердженні документації із землеустрою має містити вичерпний перелік недоліків документації із землеустрою з описом змісту недоліку та посиланням на відповідні норми законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, затверджену документацію із землеустрою або містобудівну документацію. Повторна відмова у погодженні або затвердженні документації із землеустрою допускається лише у разі, якщо розробник не усунув недоліки, зазначені у попередньому висновку (рішенні), а також якщо підстава для відмови виникла після надання попереднього висновку (рішення). Повторна відмова у погодженні або затвердженні не позбавляє розробника документації із землеустрою права усунути недоліки такої документації та подати її на погодження або затвердження.

Системний аналіз наведених правових норм дає підстави зробити висновок, що Земельним Кодексом України визначено вичерпний перелік підстав для відмови у погодженні або затвердженні документації із землеустрою.

При цьому, з аналізу положень статті 118 Земельного кодексу України вбачається, що порядок безоплатної передачі земельних ділянок у власність громадянами передбачає реалізацію таких послідовних етапів: звернення громадян з клопотанням про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки; надання дозволу відповідним органом виконавчої влади або місцевого самоврядування; розробка суб`єктами господарювання за замовленням громадян проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки; затвердження відповідним органом виконавчої влади або місцевого самоврядування проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

Отже, передача (надання) земельної ділянки у власність відповідно до статті 118 Земельного кодексу України є завершальним етапом визначеної процедури безоплатної приватизації земельних ділянок.

Як встановлено судом, рішенням Сумської міської ради від 17.11.2023 № 4331-МР ОСОБА_1 відмовлено у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, розташованої в с. Вакалівщина, на території Сумської міської територіальної громади, площею 0,7000 га з кадастровим номером 5924781500:02:003:0099 та наданні цієї ділянки у власність, зокрема на підставі ч. 3 статті 20 ЗК України, а саме у зв`язку із відсутністю затвердженого комплексного плану просторового розвитку території територіальної громади або генерального плану населеного пункту.

Так, за правилами ч. 3 статті 20 ЗК України категорія земель та вид цільового призначення земельної ділянки визначаються в межах відповідного виду функціонального призначення території, передбаченого затвердженим комплексним планом просторового розвитку території територіальної громади або генеральним планом населеного пункту.

Разом з тим, відсутність затвердженого комплексного плану просторового розвитку території територіальної громади або генерального плану населеного пункту не є підставою, відповідно до ст. 186 ЗК України, для відмови у затвердженні проекту землеустрою та наданні земельної ділянки у власність, оскільки позивач просив затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, а не встановити та змінити цільове призначення земельної ділянки.

Крім того, невиконання органами державної влади чи органами місцевого самоврядування обов`язку щодо розроблення та затвердження комплексного плану просторового розвитку території територіальної громади або генерального плану населеного пункту не може покладати на особу негативні наслідки та бути підставою для обмеження її права на безоплатне отримання земельної ділянки у випадках, передбачених законом.

Відтак, оскаржуване рішення Сумської міської ради від 17.11.2023 № 4331-МР, яким ОСОБА_1 відмовлено у затвердженні проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, розташованої в с. Вакалівщина на території Сумської міської територіальної громади, площею 0,7000 га, кадастровий номер 5924781500:02:003:0099, та у наданні цієї земельної ділянки у власність на підставі частини третьої статті 20 Земельного кодексу України, а саме у зв`язку з відсутністю затвердженого комплексного плану просторового розвитку території територіальної громади або генерального плану населеного пункту, не відповідає критеріям правомірності, визначеним частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому підлягає скасуванню в цій частині.

Разом з тим, відмовляючи у наданні дозволу на розроблення проекту із землеустрою, щодо відведення земельної ділянки відповідач також посилався на підпункт 5 пункту 27 розділу Х Земельного кодексу України.

Так, відповідно до підпункту 5 пункту 27 розділу Х «Перехідні положення» Земельного кодексу України безоплатна передача земель державної, комунальної власності у приватну власність, надання дозволів на розроблення документації із землеустрою з метою такої безоплатної передачі, розроблення такої документації забороняється. Положення цього підпункту не поширюються на безоплатну передачу земельних ділянок у приватну власність власникам розташованих на таких земельних ділянках об`єктів нерухомого майна (будівель, споруд), а також на безоплатну передачу у приватну власність громадянам України земельних ділянок, переданих у користування до набрання чинності цим Кодексом.

Вказані зміни до Земельного кодексу України набрали чинності 07 квітня 2022 року.

З огляду на зазначене з 07 квітня 2022 року до припинення (скасування) воєнного стану в Україні органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється безоплатна передача земель державної, комунальної власності у приватну власність, надання дозволів на розроблення документації із землеустрою з метою такої безоплатної передачі, розроблення такої документації.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» від 12 травня 2015 року № 389-VIII (далі - Закон № 389-VIII) воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

24 лютого 2022 року Президент України своїм Указом № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, ввів в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який неодноразово продовжувався та діє станом і на час розгляду справи.

Таким чином, із 07 квітня 2022 року на підставі підпункту 5 пункту 27 Розділу X «Перехідні положення» Земельного кодексу України на території України заборонено безоплатну передачу земель державної та комунальної власності у приватну власність, а також надання дозволів на розробку документації із землеустрою та розроблення такої документації - і ця заборона є чинною до припинення (скасування) воєнного стану.

Відповідно до ч. 9 ст. 118 Земельного кодексу України, затвердження проекту землеустрою відбувається одночасно з передачею земельної ділянки у власність. У цьому випадку, законодавцем для набуття особою права приватної власності, передбачено настання не простого юридичного факту, а юридичного складу сукупність юридичних фактів, які відповідно до законодавства необхідні для виникнення, зміни або припинення правовідношення.

За таких обставин, неможливо розірвати в часі прийняття рішень про затвердження проекту землеустрою та про передачу земельної ділянки у приватну власність. Зазначені рішення відповідно до ст.118 ЗК України, можуть бути ухвалені лише одночасно.

Верховний Суд у п. 50 постанови від 03.08.2023 року у справі № 300/3771/22 вказав, що з огляду на зміни, які внесені до ЗК України Законом № 2145-IX, із 07.04.2022 року до припинення (скасування) воєнного стану в Україні органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється безоплатна передача земель державної, комунальної власності у приватну власність, надання дозволів на розроблення документації із землеустрою з метою такої безоплатної передачі, розроблення такої документації.

При цьому Суд зазначив, що відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі статтею 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Отже, за висновками Верховного Суду, викладеної у постанові від 03.08.2023 року у справі № 300/3771/22, суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

На підставі викладеного, з урахуванням наведених висновків Верховного Суду, суд зазначає, що оскаржуване рішення відповідача від 17.11.2023 № 4331-МР в частині відмови у затвердженні проєкту землеустрою прийнято 17.11.2023 за результатами розгляду заяви позивача від 07.08.2023, тобто під час дії воєнного стану та після набрання чинності відповідними змінами до Земельного кодексу України.

За таких обставин до спірних правовідносин належить застосовувати положення підпункту 5 пункту 27 розділу Х «Перехідні положення» Земельного кодексу України.

Відтак, відмова відповідача у затвердженні проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність з підстав, передбачених підпунктом 5 пункту 27 розділу Х «Перехідні положення» Земельного кодексу України, є правомірною. З огляду на викладене, відсутні підстави для зобов`язання Сумської міської ради затвердити ОСОБА_1 проєкт землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передати у приватну власність земельну ділянку з кадастровим номером 5924781500:02:003:0099.

Одночасно із цим, суд наголошує, що позивач не позбавлений можливості після завершення воєнного стану звернутись до відповідача з клопотанням про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність.

Аналогічний висновок у подібних правовідносинах викладено у постанові Верховного Суду від 18.02.2025 по справі № 380/10564/22.

Відтак, позовні вимоги належить задовольнити частково.

З огляду на часткове задоволення позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, відповідно до ст. 139 КАС України, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача витрати зі сплати судового збору в сумі 605,60 грн, тобто пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Сумської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії – задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Сумської міської ради від 17.11.2023 № 4331-МР в частині відмови ОСОБА_1 у затвердженні проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, розташованої в с. Вакалівщина на території Сумської міської територіальної громади, площею 0,7000 га, кадастровий номер 5924781500:02:003:0099, та у наданні цієї земельної ділянки у власність на підставі частини третьої статті 20 Земельного кодексу України, а саме у зв`язку з відсутністю затвердженого комплексного плану просторового розвитку території територіальної громади або генерального плану населеного пункту.

У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.В. Соп`яненко