Рішення від 24 червня 2026 р. у справі №420/1057/26 — Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/1057/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 червня 2026 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Завальнюка І.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із вказаним позовом, в якому просить суд визнати протиправною бездіяльність командира військової частини НОМЕР_1 щодо ненадання відповіді на адвокатські запити від 13.11.2025 та 10.12.2025; зобов`язати Командира військової частини НОМЕР_1 надати повну інформацію та копії документів, вказаних у проігнорованих адвокатських запитах.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 13 листопада 2025 року на адресу Військової частини НОМЕР_1 адвокатом був направлений адвокатський запит про надання копій розрахункових листів, дані про виплату щомісячної премії (567%), надбавки за особливості служби (65%), компенсації за 30 діб невикористаної основної відпустки (2022-2024 рр.) та 14 діб додаткової відпустки (як УБД), а також допомоги на оздоровлення. Відповідно до накладної кур`єрської служби №6518, запит було отримано Відповідачем 29.11.2025. У зв`язку з ігнорування вищевказаного запиту, 10 грудня 2025 року направлений повторний адвокатський запит (накладна №6744). У ньому Відповідач був попереджений про звернення до суду у разі подальшого ігнорування. Станом на день подання позовної заяви жодної відповіді від Військової частини НОМЕР_1 не надійшло. Відповідач проігнорував не лише встановлений законом п`ятиденний строк, а й повторний запит, що свідчить про системну та умисну протиправну бездіяльність.

Ухвалою судді від 20.01.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі; постановлено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Відзив на адміністративний позов від відповідача до суду не надійшов, у зв`язку із чим справу розглянуто за наявними матеріалами відповідно до ч. 6 ст. 162 КАС України.

Розгляд справи здійснюється без проведення судового засідання та по суті розпочатий через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі відповідно до ч. 2 ст. 262 КАС України.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість адміністративного позову та наявність підстав для його задоволення, з огляду на наступне.

Судом встановлено, що 13 листопада 2025 року на адресу Військової частини НОМЕР_1 адвокатом ОСОБА_2 в інтересах клієнта ОСОБА_1 був направлений адвокатський запит про надання копій розрахункових листів, дані про виплату щомісячної премії (567%), надбавки за особливості служби (65%), компенсації за 30 діб невикористаної основної відпустки (2022-2024 рр.) та 14 діб додаткової відпустки (як УБД), а також допомоги на оздоровлення.

Відповідно до накладної кур`єрської служби №6518, запит було отримано відповідачем 29.11.2025.

У зв`язку з ігнорування вищевказаного запиту, адвокатом 10 грудня 2025 року направлений повторний адвокатський запит (накладна №6744), який відповідачем також проігнорований (відповіді не надано), що зумовило позивача звернутися до суду із даним позовом.

Оцінивши належність, допустимість, достовірність наданих сторонами доказів, а також достатність та взаємний зв`язок у їх сукупності, суд вважає позовні вимоги підлягаючими задоволенню у зв`язку з наступним.

Згідно частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 40 Конституції України передбачено, що усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов`язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 20 Закону №5076-VI під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правничої допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правничої допомоги, зокрема: звертатися з адвокатськими запитами, у тому числі щодо отримання копій документів, до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб, підприємств, установ, організацій, громадських об`єднань, а також до фізичних осіб (за згодою таких фізичних осіб).

Частиною першою статті 24 Закону №5076-VI встановлено, що адвокатський запит - письмове звернення адвоката до органу державної влади, органу місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, громадських об`єднань про надання інформації, копій документів, необхідних адвокату для надання правової допомоги клієнту. До адвокатського запиту додаються посвідчені адвокатом копії свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, ордера або доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги. Вимагати від адвоката подання разом з адвокатським запитом інших документів забороняється.

За приписами частин другої, третьої статті 24 Закону №5076-VI орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи, керівники підприємств, установ, організацій, громадських об`єднань, яким направлено адвокатський запит, зобов`язані не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання запиту надати адвокату відповідну інформацію, копії документів, крім інформації з обмеженим доступом і копій документів, в яких міститься інформація з обмеженим доступом. У разі якщо адвокатський запит стосується надання значного обсягу інформації або потребує пошуку інформації серед значної кількості даних, строк розгляду адвокатського запиту може бути продовжено до двадцяти робочих днів з обґрунтуванням причин такого продовження, про що адвокату письмово повідомляється не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання адвокатського запиту. У разі якщо задоволення адвокатського запиту передбачає виготовлення копій документів обсягом більш як десять сторінок, адвокат зобов`язаний відшкодувати фактичні витрати на копіювання та друк. Розмір таких витрат не може перевищувати граничні норми витрат на копіювання та друк, встановлені Кабінетом Міністрів України відповідно до Закону України “Про доступ до публічної інформації”. Відмова в наданні інформації на адвокатський запит, несвоєчасне або неповне надання інформації, надання інформації, що не відповідає дійсності, тягнуть за собою відповідальність, встановлену законом, крім випадків відмови в наданні інформації з обмеженим доступом.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 18.08.2022 у справі №520/13981/21 вказала, що сам собою адвокатський запит не є запитом про надання публічної інформації, оскільки може бути адресований не лише розпорядникам публічної інформації, визначеним Законом №2939-VI, а більш широкому колу суб`єктів. До того ж запитувана в адвокатському запиті інформація, необхідна адвокатові для надання правової допомоги клієнтові, не обов`язково має бути публічною. Водночас такий запит може стосуватися й надання публічної інформації. У такому разі адвокат у запиті, крім посилання на відповідні статті Закону №5076-VI, зобов`язаний послатися як на підставу для отримання інформації, яка підпадає під визначення публічної, й на відповідні статті Закону №2939-VI, а також дотримати вимог останнього, звернувши увагу суб`єкта, якому адресовано адвокатський запит, на його статус розпорядника публічної інформації.

Адвокат Баженов Д.В. у своїх запитах від 13.11.2025 та від 10.12.2025 до в/ч НОМЕР_1 покликався на статті 20, 24 Закону №5076-VI.

Суд звертає увагу на те, що сторона позивача запитувала інформацію, яка стосується публічно-правових відносин (про надання копій розрахункових листів, дані про виплату щомісячної премії (567%), надбавки за особливості служби (65%), компенсації за 30 діб невикористаної основної відпустки (2022-2024 рр.) та 14 діб додаткової відпустки (як УБД), а також допомоги на оздоровлення), а отже, цей спір повинен вирішуватися в порядку адміністративного судочинства.

При вирішенні спору суд враховує, що адвокатські запити відповідали вимогам статті 24 Закону №5076-VI - до них було додано ордер та посвідчену адвокатом копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, а тому зазначені запити мали бути розглянуті відповідачем у встановленому законом порядку та строки.

Відповідач не надав суду доказів направлення та вручення позивачу запитуваних документів, тобто надання відповіді на вказані вище запити.

З урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, суд дійшов висновку про те, що відповідачем не дотримано вимоги статті 24 Закону №5076-VI при розгляді запитів адвоката Баженова Д.В. від 13.11.2025 та від 10.12.2025, тому з метою повного та ефективного захисту порушених прав позивача позовні вимоги належить задовольнити у спосіб прийняття рішення про визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо ненадання відповіді на адвокатські запити та зобов`язання відповідача надати відповіді на адвокатські запити.

Перевіряючи обґрунтованість та законність дій та рішень суб`єкта владних повноважень, суд враховує наведене нормативне регулювання та вимоги частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури.

Суд також враховує встановлений ст.3 Конституції України, ст. 6 КАС України принцип верховенства права, який в адміністративному судочинстві зобов`язує суд надавати законам та іншим нормативно-правовим актам тлумачення у спосіб, який забезпечує пріоритет прав людини при вирішенні справи. Тлумачення законів та нормативно-правових актів не може спричиняти несправедливих обмежень прав людини.

Вирішуючи спір, суд також враховує, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі “Суомінен проти Фінляндії” (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року).

Суд акцентує увагу на приписах ч. 2 ст. 77 КАС України, відповідно до якої в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Зважаючи на встановлені у справі обставини та з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про обґрунтованість адміністративного позову та наявність підстав для його задоволення.

Судові витрати розподілити відповідно до ст. 139 КАС України.

Керуючись ст.ст. 139, 242-246, 262 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ; ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність командира військової частини НОМЕР_1 щодо ненадання відповіді на адвокатські запити адвоката Баженова Віктора Вікторовича від 13.11.2025 та від 10.12.2025.

Зобов`язати Командира військової частини НОМЕР_1 надати повну інформацію та копії документів, вказаних у проігнорованих адвокатських запитах адвоката Баженова Віктора Вікторовича від 13.11.2025 та від 10.12.2025.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 255 КАС України.

Рішення може бути оскаржене до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Суддя І.В. Завальнюк