Вирок від 24 червня 2026 р. у справі №387/847/26 — Добровеличківський районний суд Кіровоградської області

ЄУН 387/847/26

Номер провадження по справі 1-кп/387/185/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 червня 2026 року селище Добровеличківка

Добровеличківський районний суд Кіровоградської області у складі

головуючого судді ОСОБА_1

із секретарем судового засідання ОСОБА_2

за участю учасників кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_3 обвинуваченого ОСОБА_4

захисника (в режимі відеоконференції) ОСОБА_5

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі судових засідань Добровеличківського районного суду Кіровоградської області обвинувальний акт з угодою про визнання винуватості по кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025120000000498 від 22.08.2026 по обвинуваченню

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Помічна Добровеличківського району Кіровоградської області, зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою АДРЕСА_2 , громадянина України, з повною вищою освітою, одруженого, на утриманні неповнолітніх дітей не має, не працюючого, раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 301-1 КК України

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_4 скоїв умисне одержання доступу до дитячої порнографії з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем і технологій та умисне зберігання дитячої порнографії без мети збуту чи розповсюдження, за наступних обставин.

Так, у ОСОБА_4 , у невстановлений час та дату, але не пізніше 27.11.2025, у невстановленому досудовим розслідуванням місці, виник злочинний умисел, спрямований на умисне одержання доступу до дитячої порнографії, за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем та технологій, її завантаження та подальше умисне зберігання без мети збуту та розповсюдження.

ОСОБА_4 , реалізуючи свій злочинний умисел, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх наслідки та бажаючи їх настання, діючи всупереч вимогам ст. ст. 1, 20 Закону України «Про охорону дитинства» від 26.04.2001, ст. 36 Закону України «Про медіа» від 13.12.2022 № 2849-IХ (далі – Закон), відповідно до якого на території України в медіа та на платформах спільного доступу до відео забороняється поширювати порнографічні матеріали, а також матеріали, що заохочують сексуальну експлуатацію та насильство над дітьми, демонструють статеві відносини дітей, використовують образ дітей (візуальний запис образу дітей) у видовищних заходах сексуального чи еротичного характеру, всупереч 34, 36 Конвенції про права дитини, яку ухвалено Резолюцією Генеральної асамблеї ООН 44/25 від 20.11.1989 і набула чинності 02.09.1990, ст. ст. 1, 2, 3 Факультативного протоколу до Конвенції про права дитини щодо торгівлі дітьми, дитячої проституції і дитячої порнографії, який ратифікований 03.04.2003, Конвенції Ради Європи про захист дітей від сексуальної експлуатації та сексуального насильства» (Лансаротська конвенція), ратифікованої 20.06.2012, за допомогою всесвітньої мережі Інтернет, використовуючи ноутбук «DELL», модель НАG2e, серійний номер 5671С8AF та ноутбук «Asus», модель Х515M, SN:M6NOLPO17386231 умисно отримав доступ до графічних зображень, які демонструють сцени статевих відносин відвертого порнографічного змісту за участі дітей та відносяться до дитячої порнографії, та таким чином отримав можливість у будь-який час відтворювати та переглядати такі матеріали.

Після чого, ОСОБА_4 , продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, маючи доступ до всесвітньої мережі Інтернет, використовуючи інформаційно-телекомунікаційні системи та технології, у невстановлений досудовим розслідуванням час та дату, але не пізніше 28.11.2025, перебуваючи за місцем проживання, а саме за адресою: АДРЕСА_2 , завантажив та умисно зберігав вказані графічні зображення, які містять дитячу порнографію, без мети збуту чи розповсюдження, на власних ноутбуках «DELL», модель НАG2e, серійний номер 5671С8AF та «Asus», модель Х515M, SN:M6NOLPO17386231.

Згідно висновку судово-мистецтвознавчої експертизи № СЕ-19/124-26/4913-МЗ від 22.04.2026 року, 6 графічних файлів, з назвами: 0008915_Carved; 0008923_Carved, 0008927_Carved, 0008932_Carved, 0008933_Carved, 0008938_Carved відносяться до дитячої порнографії, тобто зображення у будь-який спосіб дитини чи особи, яка виглядає як дитина, у реальному чи змодельованому відверто сексуальному образі або задіяної у реальній чи змодельованій відверто сексуальній поведінці, або будь-яке зображення статевих органів дитини в сексуальних цілях, які ОСОБА_4 умисно зберігав на ноутбуці «Asus», модель Х515M, SN:M6NOLPO17386231, до 28.11.2025, тобто до моменту його виявлення та вилучення працівниками поліції в ході проведення обшуку за місцем його проживання.

Окрім цього, згідно висновку судово-мистецтвознавчої експертизи № СЕ-19/124-26/4912-МЗ від 22.04.2026 року, 34 графічні файли, з назвами: 0000021_ParsedFromDatabase, 0000051_ParsedFromDatabase, 0000073_ParsedFromDatabase, 0000085_ParsedFromDatabase, 0000110_ParsedFromDatabase, 0000115_ParsedFromDatabase, 0000117_ParsedFromDatabase, 0000130_ParsedFromDatabase, 0000156_ParsedFromDatabase, 0000162_ParsedFromDatabase, 0000179_ParsedFromDatabase, 0000199_ParsedFromDatabase, 0000219_ParsedFromDatabase, 0000227_ParsedFromDatabase, 0000236_ParsedFromDatabase, 0000241_ParsedFromDatabase, 0000250_ParsedFromDatabase, 0000339_ParsedFromDatabase, 0000346_ParsedFromDatabase, 0000357_ParsedFromDatabase, 0000360_ParsedFromDatabase, 0000388_ParsedFromDatabase, 0000391_ParsedFromDatabase, 0000398_ParsedFromDatabase, 0000401_ParsedFromDatabase, 0000403_ParsedFromDatabase, 0000556_ParsedFromDatabase, 0000561_ParsedFromDatabase, 0000626_ParsedFromDatabase, 0000642_ParsedFromDatabase, 0000650_ParsedFromDatabase, 0000663_ParsedFromDatabase, 0000945_ParsedFromDatabase, 0001081_ParsedFromDatabase відносяться до дитячої порнографії, які ОСОБА_4 умисно зберігав на ноутбуці «DELL», модель НАG2e, серійний номер 5671С8AF, до 28.11.2025, тобто до моменту його виявлення та вилучення працівниками поліції в ході проведення обшуку за місцем його проживання.

Таким чином, ОСОБА_4 скоїв умисне одержання доступу до дитячої порнографії з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем і технологій та умисне зберігання дитячої порнографії без мети збуту чи розповсюдження, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.301-1 КК України.

Обвинувальний акт надійшов до суду з угодою про визнання винуватості від 22.05.2026 року, укладеної між прокурором та обвинуваченим за участю захисника, відповідно до умов якої сторони угоди у кримінальному провадженні №12025120000000498 від 22.08.2025 відповідно до ст.ст. 468, 469, 472 КПК України виклали формулювання обвинувачення та його правову кваліфікацію за ч. 1 ст. 301-1 КК України, яка ніким не оспорюється. Зазначили істотні обставини для даного кримінального провадження, зокрема те, що ОСОБА_4 під час досудового розслідування повністю визнав свою вину у вчиненні вищезазначеного кримінального правопорушення і зобов`язується беззастережно визнати обвинувачення в обсязі підозри у судовому засіданні. При цьому, прокурор та обвинувачений між собою узгодили покарання, яке повинен понести обвинувачений за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 301-1 КК України у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки з позбавленням права займати посади на підприємствах, установах та організаціяхусіх форм власності, які здійснюють діяльність з забезпечення розвитку, виховання, навчання, оздоровлення та відпочинку, лікування осіб до 18 років строком на 3 (три) роки, зі звільненням на підставі ст.75 КК України від відбування покарання з випробуванням та покладенням обов`язків, пов`язаних з призначенням зазначеного покарання, передбачених ст.76 КК України.

Також зазначено, що обвинуваченому роз`яснено наслідки укладення та затвердження угоди, та наслідки її невиконання, зокрема те, що в разі невиконання угоди прокурор має право упродовж строків давності притягнення до кримінальної відповідальності звернутися до суду з клопотанням про скасування вироку, а умисне невиконання ОСОБА_4 умов угоди, буде підставою для притягнення його до кримінальної відповідальності за ч. 3 ст. 389, ст. 389-1 КК України.

Перевіривши угоду про визнання винуватості на її відповідність вимогам чинного КПК України, суд прийшов до висновку, що зазначена угода у повному обсязі відповідає вимогам чинного законодавства, оскільки вона містить необхідні реквізити, визначені ст. 472 КПК України.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 , його захисник - адвокат ОСОБА_6 та прокурор ОСОБА_3 просили затвердити угоду, вказавши, що останню укладено добровільно, наслідки укладення угоди, передбачені ч.2 ст. 473, ч.4 ст. 474 КПК України їм роз`яснено та зрозумілі.

Крім того, ОСОБА_4 зазначив, що повністю визнає вину у вчиненні інкримінованого йому правопорушення, вказаного у висунутому обвинуваченні згідно з обвинувальним актом, щиро кається у скоєному.

Захисник в судовому засіданні вважав за можливе затвердити угоду про визнання винуватості, зазначивши про те, що вона відповідає вимогам КПК України та КК України.

Прокурор зазначив, що угода відповідає вимогам КПК України та КК України.

Розглядаючи питання про затвердження угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 468 КПК України, у кримінальному провадженні може бути укладена угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим.

Згідно з ч. 4 ст. 469 КПК України, угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів.

Судом встановлено, що ОСОБА_4 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 301-1 КК України, яке згідно ст.12 КК України, є кримінальним тяжким злочином.

При цьому судом встановлено, що ОСОБА_4 цілком розуміє права та наслідки укладення та затвердження відповідної угоди з прокурором, передбачені ч. 2 ст. 473 та ч. 4 ст. 474 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.

Прокурор також розуміє наслідки укладення та затвердження даної угоди, визначені ч. 2 ст. 473 КПК України.

В судовому засіданні суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Також судом встановлено, що умови даної угоди та узгоджене між сторонами покарання відповідають вимогам КПК України і КК України, зокрема вимогам ст. 65 КК України, інтересам суспільства, а кримінальне провадження свідчить про наявність фактичних підстав для визнання винуватості. Разом з цим, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відноситься до категорії тяжких злочинів, особу винного ОСОБА_4 , який задовільно характеризується, обставини, які пом`якшують покарання, до яких відносить щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_4 , судом не встановлено, а тому узгоджене між прокурором та обвинуваченим ОСОБА_4 , покарання є необхідним і достатнім для досягнення мети виправлення і попередження вчинення нових злочинів.

Обвинувачений ОСОБА_4 погоджується на призначення узгодженого між ним та прокурором виду та міри покарання.

Отже, підстав для відмови в затвердженні угоди судом не встановлено.

Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості між прокурором у даному кримінальному провадженні та обвинуваченим ОСОБА_4 , і призначення обвинуваченому узгодженої сторонами міри покарання.

Відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК України, у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.

Отже, з урахуванням вимог законодавства з обвинуваченого на користь держави підлягають стягненню витратити, повязані на залучення експерта.

Запобіжний захід до обвинуваченого не застосовувався.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.

Питання про речові докази суд вирішує відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

На підставі п. 4 ч. 1 ст. 96-2 КК України, п. 1 ч. 9 ст. 100 КПК України застосувати спеціальну конфіскацію до знаряддя вчинення кримінального правопорушення - ноутбук «DELL», модель НАG2e, серійний номер 5671С8AF та ноутбук «Asus», модель Х515M, SN:M6NOLPO17386231, які конфіскувати у власність держави, оскільки останні були використані як засоби вчинення кримінального правопорушення.

Вирішуючи питання щодо заходів забезпечення кримінального провадження, суд виходить з наступного.

Так, під час досудового розслідування у кримінальному провадженні застосовані заходи забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна.

Відповідно до ч. 4 ст. 174 КПК України, суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, непризначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.

На підставі ухвали слідчого судді Подільського районного суду м. Кропивницького від 04.12.2025 року накладено арешт на ноутбук марки Lenovo № 22-20 Chromebook, ноутбук марки Asus, модель Х515М, SN:M6NOLPO17386231, ноутбук марки Dell 15027598694, мобільний телефон Самсунг, модель Galaxy A30s, IMEI1: НОМЕР_1 , IMEI2: НОМЕР_2 , мобільний телефон IRIS connect SH 4650, IMEI1: НОМЕР_3 , мобільний телефон Інфінікс IMEI1: НОМЕР_4 , IMEI2: НОМЕР_5 , мобільний телефон HUAWEY IMEI1: НОМЕР_6 , ІMEI2: НОМЕР_7 шляхом заборони користуватися та розпоряджатися вказаним майном.

Суд вже дійшов висновку про спеціальну конфіскацію у власність держави вказаних предметів, які були використані як засоби вчинення кримінального правопорушення, а тому в цій частині накладений за рішенням слідчого судді арешт скасуванню не підлягає з огляду на необхідність забезпечення виконання вироку щодо спеціальної конфіскації майна.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.

Відповідно до ч.15 ст. 615 КПК України в умовах дії воєнного стану після складання та підписання повного тексту вироку суд має право обмежитися проголошенням його резолютивної частини з обов`язковим врученням учасникам судового провадження повного тексту вироку в день його проголошення.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 314, 370, 372, 373, 374, 376, 469, 475 КПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 22.05.2026 року між прокурором відділу захисту інтересів дітей та протидії домашньому насильству Кіровоградської обласної прокуратури ОСОБА_7 та ОСОБА_4 у кримінальному провадженні №12025120000000498 від 22.08.2026 року.

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.301-1 КК України та призначити йому узгоджене сторонами покарання у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки з позбавленням права займати посади на підприємствах, установах та організаціях усіх форм власності, які здійснюють діяльність з забезпечення розвитку, виховання, навчання, оздоровлення та відпочинку, лікування осіб до 18 років строком на 3 (три) роки.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_4 звільнити від відбування основного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням на строк 2 (два) роки.

Відповіднодо ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_4 такі обов`язки:

періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання;

- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

- виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави витрати, пов`язані із залученням експерта, що складають 59 996 гривень 60 копійок (п`ятдесят дев`ять тисяч дев`ятсот дев`яносто шість гривень шістнадцять копійок) .

Речові докази у кримінальному провадженні:

мобільний телефон Самсунг, модель Galaxy A30s, IMEI1: НОМЕР_1 , IMEI2: НОМЕР_2 , мобільний телефон IRIS connect SH 4650, IMEI1: НОМЕР_3 , мобільний телефон Інфінікс IMEI1: НОМЕР_4 , IMEI2: НОМЕР_5 , мобільний телефон HUAWEY IMEI1: НОМЕР_6 , ІMEI2: НОМЕР_7 , повернути власнику після набрання вироком законної сили.

На підставі п. 4 ч. 1 ст. 96-2 КК України, п. 1 ч. 9 ст. 100 КПК України застосувати спеціальну конфіскацію до знаряддя вчинення кримінального правопорушення, а саме до ноутбук «DELL», модель НАG2e, серійний номер 5671С8AF та ноутбук «Asus», модель Х515M, SN:M6NOLPO17386231, передані на зберігання до кімтати зберігання речових доказів КРУП ГУНП в Кіровоградській області, тобто конфіскувати у власність держави.

Вирок може бути оскаржений до Кропивницького апеляційного суду через Добровеличківський районний суд Кіровоградської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення з підстав, передбачених статтею 394 КПК України.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку, після його проголошення, негайно вручити обвинуваченому та прокурору, інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.

Суддя ОСОБА_8