Постанова від 24 червня 2026 р. у справі №352/1078/26 — Тисменицький районний суд Івано-Франківської області

Справа № 352/1078/26

Провадження № 3/352/292/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 червня 2026 рокум. Івано-Франківськ

Суддя Тисменицького районного суду Івано-Франківської області Кузьменко С.В., розглянувши матеріали, що надійшли з відділення поліції № 1 (м. Тисмениця) Івано-Франківського РУП ГУНП в Івано-Франківській області про притягнення

ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1

до адміністративної відповідальності за частиною п`ятою статті 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

І. Зміст протоколу про адміністративне правопорушення:

Інспектором відділення поліції № 1 (м. Тисмениця) Івано-Франківського РУП ГУНП в Івано-Франківській області Бураковським П.В. 14 квітня 2026 року складено протокол про адміністративне правопорушення за наступних обставин:

ОСОБА_1 будучи особою, яка позбавлена права керування транспортним засобом строком на 1 рік рішенням Тисменицького районного суду від 22 жовтня 2025 року у справі № 352/1753/25, будучи притягнутим до відповідальності постановою ЕНА № 689667272 від 24 березня 2026 року за частиною четвертою статті 126 КУпАП, повторно 14 квітня 2026 року о 10 годині 46 хвилин в місті Тисмениця , вулиця Галицька керував автомобілем Mazda 6, номерний знак НОМЕР_2 , чим порушив пункт 2.1.а Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету міністрів України №1306 від 10 жовтня 2001 року (далі-Правила) та вчинив правопорушення повторно протягом року.

Згідно протоколу про адміністративні правопорушення дії ОСОБА_1 кваліфіковано за частиною п`ятою статті 126 кодексу України про адміністративні правопорушення.

ІІ. Рух провадження

30 квітня 2026 року протокол про адміністративне правопорушення із доданими матеріалами надійшов до Тисменицького районного суду та призначений для розгляду суддею Олійником М.Ю. по суті на 14 травня 2026 року.

14 травня 2026 року розгляд справи відкладено на 28 травня 2026 року за клопотанням ОСОБА_1

28 травня 2026 року розгляд справи відкладено в зв`язку із перебуванням судді у відпустці.

Указом Президента України від 19 травня 2026 року суддю Олійника М.Ю. призначено на посаду судді Чернігівського апеляційного суду, в зв`язку із чим розпорядженням керівника апарату Тисменицького районного суду Івано-Франківської області ОСОБА_2 від 01 червня 2026 року, призначено повторний автоматизований розподіл даної справи відповідно до вимог чинного законодавства України.

Згідно із протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01 червня 2026 року справа передана до розгляду судді Кузьменку С.В. та призначена до розгляду на 15 червня 2026 року.

15 червня 2026 року розгляд справи відкладено на 25 червня 2026 року в зв`язку із перебуванням судді у відрядженні.

25 червня 2026 року ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився.

23 червня 2026 року ОСОБА_1 , надав заяву про перенесення розгляду справи на інший термін в зв`язку із оскарженням ним у Восьмому апеляційному адміністративному суді рішення Тисменицького районного суду від 01 червня 2026 року у справі № 352/1116/26, яка має безпосереднє відношення до справи № 352/1078/26.

Суддею у відкритому доступі на сайті Єдиного державного реєстру судових рішень за покликанням https://reyestr.court.gov.ua/Review/137104238 встановлено, що предметом розгляду справи № 352/1116/26 було оскарження ОСОБА_1 постанови серії ЕНА № 6896727 від 24 березня 2026 року, якою його притягнуто до відповідальності за частиною четвертою статті 126 КУпАП.

Суддя погоджується із доводами ОСОБА_1 , що вказане рішення суду має значення як доказ для встановлення фактичних обставин у справі № 352/1078/26, оскільки за частиною п`ятою статті 126 КУпАП передбачена відповідальність за повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті.

В той же час, оцінку відповідним фактам має бути надана під час ухвалення рішення у справі, а наявність пов`язаної справи не є підставою для відкладення розгляду справи. При цьому у відкритому доступі на сайті Восьмого апеляційного адміністративного суду та в Єдиному державному реєстрі судових рішень України відсутня інформація щодо прийняття апеляційної скарги до розгляду та призначення дати розгляду справи.

Кодексом України про адміністративні правопорушення не передбачені підстави для зупинення провадження у справі.

Суддя вважає, що на особу, що притягається до адміністративної відповідальності за частиною п`ятою статті 126 КУпАП, розповсюджуються такі ж визначені Конституцією України та Конвенцією гарантії права на справедливий суд, як і на осіб, що притягаються до кримінальної відповідальності.

Відповідно до вимог статті 335 Кримінального процесуального кодексу України також не передбачена така підстава для зупинення провадження у справі, як для розгляду іншої справи, яка має безпосереднє значення.

Відповідно до частини першої статті 268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, якщо є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

За таких обставин, враховуючи, що розгляд справи вже неодноразово відкладався за клопотанням ОСОБА_1 , останній в судове засідання не з`явився, причина неявки не є поважною, підстави для зупинення провадження у справ відсутні, Суддя вважає, що відсутні підстави для відкладення розгляду.

Стаття 126 кодексу України про адміністративні правопорушення відповідно до частини другої статті 268 кодексу України про адміністративні правопорушення НЕ належить до переліку статей, при розгляді справ за якими присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, є обов`язковою.

За таких обставин, враховуючи, що:

- ОСОБА_1 належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи шляхом скерування повістки, рекомендоване повідомлення про вручення якої повернулось із позначкою «вручено особисто», телефонограмами, оголошенням на сайті судової влади України;

- ОСОБА_1 відомо про розгляд справи судом, про що свідчить надання ним 12 та 27 травня та 23 червня 2026 року особисто до канцелярії суду заяв про перенесення розгляду справи;

-він своїми правами на захист та участь в судовому засіданні, а також надання пояснень ( втому числі письмових) не скористався,

-його присутність при розгляді справи не є обов`язковою,

Суддя вважає можливим розглянути справу по суті за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

ІІІ. Докази, досліджені під час судового розгляду:

ІІІ.1 Письмові докази:

Протокол про адміністративне правопорушення:

Згідно із текстом протоколу, ОСОБА_1 будучи особою, яка позбавлена права керування транспортним засобом строком на 1 рік рішенням Тисменицького районного суду від 22 жовтня 2025 року у справі № 352/1753/25, будучи притягнутим до відповідальності постановою ЕНА № 689667272 від 24 березня 2026 року за частиною четвертою статті 126 КУпАП, повторно 14 квітня 2026 року о 10 годині 46 хвилин в місті Тисмениця , вулиця Галицька керував автомобілем Mazda 6, номерний знак НОМЕР_2 , чим порушив пункт 2.1.а Правил та вчинив правопорушення повторно протягом року.

Від надання пояснень ОСОБА_1 відмовився.

Рапорт поліцейського, згідно із яким 14 квітня 2026 рок о 10.45 ним виявлено автомобіль Mazda 6, номерний знак НОМЕР_2 , який перебуває в розшуку за ініціативою Івано-Франківського відділу ДВС.

Встановлено, що автомобілем керував ОСОБА_1 , який позбавлений права керування транспортним засобом постановою суду від 22 жовтня 2025 року. Крім того, ОСОБА_1 24 березня 2026 року притягнутий до відповідальності за частиною четвертою статті 126 КУпАП.

Інформація про розшук автомобіля Mazda 6, номерний знак НОМЕР_2

Постанова серії ЕНА 6896727 від 24 березня 2026 року, якою ОСОБА_1 , притягнутий до відповідальності за частиною четвертою статті 126 КУпАП за керування 24 березня 2026 року автомобілем , будучи особою, позбавленою права керування транспортним засобом.

Постанова Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 24 вересня 2025 року у справі № 352/1753/25, якою ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.

Інформація щодо належності автомобіля Mazda 6, номерний знак НОМЕР_2 ОСОБА_1 , на праві власності.

Інформація про статус посвідчення водія ОСОБА_1 як такого, що підлягає вилученню

ІІІ.2 Відеозаписи з бодікамери та відеореєстратора

На відеозаписі з відеореєстратора зафіксований рух та зупинка автомобіля Mazda 6, номерний знак НОМЕР_2 , з водійського сидіння якого виходить ОСОБА_1 .

На відеозаписах зафіксовано, як ОСОБА_1 виходить з водійського сидіння автомобіля Mazda 6, номерний знак НОМЕР_2 та пояснює, що він їде з церкви. В подальшому на відеозаписі зафіксовано пояснення ОСОБА_1 , що йому відомо про позбавлення прав керування транспортним засобом, однак йому було необхідно поїхати до церкви.

В подальшому на відеозаписі зафіксована процедура складення протоколу про адміністративне правопорушення.

IV. Опис обставин, установлених під час розгляду справи та висновки суду

У відповідності до вимог статті 252 кодексу України про адміністративні правопорушення суддя оцінює докази у справі за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до рішення Конституційного Суду № 4-р(П)/2022 від 15 червня 2022 року визначені в Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі – Конвенція) поняття „кримінальне звинувачення“, „кримінальне правопорушення“ мають „автономне значення“. Критеріями, на підставі яких Європейський суд з прав людини встановлює, чи застосовувати кримінальний аспект статті 6 Конвенції, є: 1) юридична кваліфікація діяння в національному законодавстві [тобто з`ясування того, як кваліфікують діяння в національному праві: кримінальне правопорушення (злочин), адміністративне правопорушення, дисциплінарне тощо]; 2) природа правопорушення; 3) характер і суворість (ступінь тяжкості) покарання, що його може бути застосовано до особи. Для застосування статті 6 Конвенції в аспекті розуміння поняття „кримінальне звинувачення“ достатньо, щоб правопорушення за своїм характером вважалось „кримінальним“ згідно з Конвенцією або щоб за вчинене правопорушення до особи було застосовано покарання, яке за своїм характером і ступенем суворості належало в цілому до „кримінальної“ сфери. Таким чином, за сталою практикою Європейського суду з прав людини такі адміністративні стягнення, як адміністративний арешт і значні адміністративні штрафи, є співмірними з кримінальним покаранням

При вирішенні конкретної справі, Cуд звертає увагу на те, що санкцією частини п`ятої статті 126 кодексу України про адміністративні правопорушення, передбачений такий вид стягнення як штраф у розмірі 2400 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40800 гривень із позбавленням права керування транспортним засобом на строк від 5 до 7 років із оплатним вилученням транспортного засобу або без такого, що становить втручання в право особи на володіння майном. При цьому розмір штрафу є більшим від розміру покарань, передбачених за вчинення окремих видів кримінальних проступків, а позбавлення права керування транспортним засобом щонайменше на 5 років становить втручання в права людини протягом тривалого строку.

В зв`язку із викладеним Суд вважає, що на особу, що притягається до адміністративної відповідальності за частиною п`ятою статті 126 КУпАП, розповсюджуються такі ж визначені Конституцією України та Конвенцією гарантії права на справедливий суд, як і на осіб, що притягаються до кримінальної відповідальності, зокрема норми частин третьої статті 62 Конституції України та частини четвертої статті 17 Кримінального процесуального кодексу України, відповідно до яких усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь, а також принцип індивідуального характеру відповідальності особи у відповідності до статті 61 Конституції України.

Частиною першою статті 251 кодексу України про адміністративні правопорушення обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів по адміністративні правопорушення, в даному випадку на посадових осіб відділення поліції № 1 Івано-Франківського районного управління поліції ГУНП в Івано-Франківській області, які в цій справі фактично представляють сторони звинувачення.

На виконання вищевказаних принципів Судом досліджено протокол про адміністративне правопорушення, докази, які долучені до протоколів про адміністративні правопорушення.

За результатами дослідження доказів у справі у відповідності до вимог статті 252 кодексу України про адміністративні правопорушення, у суду відсутні будь-які сумніви щодо вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого частиною п`ятою статті 126 кодексу України про адміністративні правопорушення.

щодо керування транспортним засобом особою, яка позбавлена права керування повторно

В ході розгляду справи встановлено, ОСОБА_1 будучи особою, яка позбавлена права керування транспортним засобом строком на 1 рік рішенням Тисменицького районного суду від 22 жовтня 2025 року у справі № 352/1753/25, будучи притягнутим до відповідальності постановою ЕНА № 689667272 від 24 березня 2026 року за частиною четвертою статті 126 КУпАП, повторно 14 квітня 2026 року о 10 годині 46 хвилин в місті Тисмениця , вулиця Галицька керував автомобілем Mazda 6, номерний знак НОМЕР_2 , чим порушив пункт 2.1.а Правил та вчинив правопорушення повторно протягом року.

Факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом підтверджується в своїй сукупності дослідженими доказами, а саме:

-відеозаписами, на яких зафіксовані факт руху автомобіля та виходу ОСОБА_1 з водійського сидіння одразу після зупинки автомобіля

-протоколом про адміністративне правопорушення, складеним відповідною посадовою особою, уповноваженою на складення протоколів про адміністративне правопорушення за частиною п`ятою статті 126 кодексу України про адміністративне правопорушення;

Факт позбавлення ОСОБА_1 права керування підтверджується постановою Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 24 вересня 2025 року у справі № 352/1753/25, якою ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.

Таким чином, ОСОБА_1 позбавлений права керування до 24 вересня 2026 року та, відповідно, не мав права керувати транспортним засобом 14 квітня 2026 року.

Факт повторного протягом року вчинення правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 126 КУпАП підтверджується постановою серії ЕНА 6896727 від 24 березня 2026 року, якою ОСОБА_1 , притягнутий до відповідальності за частиною четвертою статті 126 КУпАП за керування 24 березня 2026 року автомобілем , будучи особою, позбавленою права керування транспортним засобом.

Суддя звертає увагу, що відповідно до частини першої статті 291 КУпАП постанова адміністративного органу (посадової особи) у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку оскарження цієї постанови.

Відповідно, на час розгляду справи постанова ЕНА № 689667272 від 24 березня 2026 року набрала законної сили. Згідно із інформацією у відкритому доступі на сайтах Єдиного державного реєстру судових рішень України та Восьмого апеляційного адміністративного суду, :

-рішенням Тисменицького районного суду Івано-Франківської області № 352/1116/26, на яке, як на підставу для відкладення розгляду справи, посилається ОСОБА_1 , відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_1 , а постанову ЕНА № 689667272 від 24 березня 2026 року залишено без змін;

-інформація щодо прийняття до розгляду апеляційної скарги ОСОБА_1 на вказане рішення суду відсутня.

висновки суду щодо кваліфікації дій ОСОБА_1 .

Таким чином, в діях ОСОБА_1 вбачаються ознаки правопорушення, передбаченого частиною п`ятою статті 126 кодексу України про адміністративні правопорушення, оскільки він керував транспортним засобом, будучи особою, яка позбавлена права керування транспортним засобом, чим вчинив повторно протягом року порушення, передбачене частиною четвертою статті 126 КУпАП, що повністю доведено в суді.

V. Щодо строків розгляду справи

Відповідно до пункту 7 частини першої статті 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у випадку закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.

Порядок розгляду справи про адміністративне правопорушення регулюється главою 22 КУпАП.

Відповідно до статті 283 КУпАП, яка міститься в главі 23 цього Кодексу, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган виносить постанову по справі.

Статтею 279 КУпАП встановлено порядок розгляду справи про адміністративні правопорушення, згідно якої стадія розгляду справи завершується дослідженням доказів та вирішенням клопотань, після чого розпочинається наступна стадія - винесення постанови у справі про адміністративне правопорушення, порядок якої регулюється главою 23 КУпАП.

Таким чином, законодавець розрізняє стадії розгляду справи про адміністративне правопорушення, винесення постанови по справі та стадію оскарження постанови по справі, яка регулюється статтею 24 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 38 КУпАП якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у частинах третій – шостій цієї статті.

Подія, за якою складений протокол в цій справі, відбулась 14 квітня 2026 року.

Відповідно визначений статтею 38 КУпАП строк накладення адміністративного стягнення в цій справі спливає 14 липня 2026 року та провадження у справі підлягає закриттю, якщо станом на 14 липня 2026 року розгляд справи про адміністративне правопорушення не буде завершено.

Розгляд справи в цій справі завершено 25 червня 2026 року після чого Суддя перейшов до стадії винесення постанови.

Відповідно, на момент завершення розгляду справи про адміністративне правопорушення строки накладення адміністративного стягнення в цій справі не закінчились, в зв`язку із чим підстави для закриття провадження на підставі пункту 7 частини першої статті 247 КУпАП відсутні.

VІ. Щодо виду та розміру адміністративного стягнення

Відповідно до статті 22 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Санкцією частини п`ятої статті 126 кодексу України про адміністративне правопорушення передбачені такі види стягнення як штраф в розмірі 2400 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від п`яти до семи років

При обранні виду стягнення Суддя враховує особу, що притягається до адміністративної відповідальності, який вперше вчинив правопорушення, передбачене частиною п`ятою статті 126 КУпАП, відсутність обставин, що обтяжують відповідальність, в зв`язку із чим на нього має бути накладено стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортним засобом на мінімальний строк, визначений санкцією статті.

Крім того, санкцією частини п`ятої статті 126 КУпАП передбачено застосування стягнення із оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого.

Суддя розуміє, що оплатне вилучення транспортного засобу становить втручання в право ОСОБА_1 на право володіння майном.

В той же час вказане право не є абсолютним та втручання у нього є можливим за умови дотримання критеріїв, передбачених Першим протоколом до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно із яким ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Суддя звертає увагу, що санкція частин п`ятої статті 126 КУпАП передбачає примусове вилучення транспортного засобу, а інтерес суспільства полягає у охороні прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством, що є завданням кодексу України про адміністративні правопорушення відповідно до статті 1 цього Кодексу.

ОСОБА_1 , згідно із даними, долученими до справи та наявними у відкритому доступі на сайту Судова влада України протягом останнього року неодноразово притягався до відповідальності, в тому числі постановою суду від 24 вересня 2025 року за фактом відмови від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння після керування транспортним засобом Mazda 6, номерний знак НОМЕР_2 , тобто тим самим, на якому ОСОБА_1 вчинив правопорушення 14 квітня 2026 року.

За таких обставин враховуючи особу ОСОБА_1 , який неодноразово протягом короткого періоду часу вчиняв адміністративні правопорушення, в тому числі щодо відмови від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, Суддя вважає, що призначення стягнення без оплатного вилучення транспортного засобу буде недостатнім для досягнення мети адміністративного стягнення, визначеного статтею 23 КУпАП, в зв`язку із чим стягнення має бути накладено також із оплатним вилученням транспортного засобу, на якому ОСОБА_1 вчинено правопорушення.

За таких обставин, Суддя вважає, що в цій конкретній справі достатнім для досягнення мети адміністративного стягнення та завданням кодексу України про адміністративні правопорушення буде призначення адміністративного стягнення в розмірі 2400 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян із позбавленням права керування транспортним засобом на строк 5 років та оплатним вилучення транспортного засобу.

Відповідно до частини третьої статті 30 кодексу України про адмністративні правопорушення якщо особою, позбавленою права керування транспортним засобом, до закінчення строку дії такого стягнення вчинено нове адміністративне правопорушення, за яке застосовано стягнення у виді позбавлення права керування транспортним засобом, до стягнення за вчинення нового адміністративного правопорушення приєднується невідбута частина стягнення.

Постановою Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 24 вересня 2026 року у справі № 346/1753/26 ОСОБА_1 притягнутий до відповідальності за статтею 130 КУпАП та йому призначено стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами на один рік.

В цій справі ОСОБА_1 , притягається до відповідальності за порушення, допущене 14 квітня 2026 року, тобто до відбуття стягнення, накладеного на нього у справі № 346/1753/25.

В зв`язку із викладеним, відповідно до статті 30 КУпАП до стягнення за вчинення нового адміністративного правопорушення підлягає приєднанню невідбута частина стягнення у справі 352/1753/25.

VII. Щодо судового збору

Відповідно до статті 40-1 кодексу України про адміністративні правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Пунктом 5 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2026 рік» установлено з 1 січня 2025 року прожитковий мінімум для працездатних осіб в розмірі 3328 гривень.

Таким чином, розмір судового збору станом на час розгляду справи становить 3328х0.2=665 гривень 60 копійок.

В зв`язку із викладеним, керуючись статтями 252, 283-285,294 кодексу України про адміністративні правопорушення, -

ПОСТАНОВИВ:

Визнати ОСОБА_1 винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною п`ятою статті 126 кодексу України про адміністративні правопорушення та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 2400 (двох тисяч чотириста) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40800 (сорок тисяч вісімсот) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 5 (п`ять) років та з оплатним вилученням транспортного засобу Mazda 6, номерний знак НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

У відповідності до частини третьої статті 30 кодексу України про адміністративне правопорушення до стягнення приєднати невідбуту частину стягнення, накладеного постановою суду у справі № 346/1532/25 та остаточно накласти на ОСОБА_1 стягнення у виді штрафу в розмірі 2400 (дві тисячі чотириста) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40800 (сорок тисяч вісімсот) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 6 (шість) років та з оплатним вилученням транспортного засобу Mazda 6, номерний знак НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ..

Стягнути з ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 судовий збір в дохід державного бюджету в розмірі 605 (шістсот п`ять) гривень 60 (шістдесят) копійок.

Відповідно до частини першої статті 307 кодексу України про адміністративні правопорушення штраф має бути сплачений не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Згідно частини другої статті 308 кодексу України про адміністративні правопорушення у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, у порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду через Тисменицький районний суд протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя Сергій КУЗЬМЕНКО