Вирок від 24 червня 2026 р. у справі №348/868/26 — Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області

Суд: Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Кримінальне

Категорія: Крадіжка

Дата: 24 червня 2026 р.

Справа: №348/868/26

Суддя: Гундяк Т. Д.

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа № 348/868/26

Провадження № 1-кп/348/226/26

25 червня 2026 року м. Надвірна

Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

секретар судового засідання ОСОБА_2 ,

за участю: прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченої ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області кримінальне провадження №12026091200000098, внесене у Єдиний реєстр досудових розслідувань 14.03.2026, про обвинувачення:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Пасічна Надвірнянського району Івано-Франківської області, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , жительки: АДРЕСА_2 , громадянки України, вдови, з неповною загальною середньою освітою, пенсіонерки, працюючої технічним працівником в ліцеї №4 м. Надвірна, на утриманні нікого не має, депутатом не обиралася, раніше не судимої,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 Кримінального кодексу України (далі КК України),

в с т а н о в и в:

Обвинувачена ОСОБА_4 вчинила таємне викрадення чужого майна (крадіжку), в умовах воєнного стану.

Кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 185 КК України, нею вчинено в період воєнного стану, введеного 24 лютого 2022 року Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, який продовжено Указом Президента України № 478 від 14 липня 2025 року на 90 діб, за таких обставин.

23 вересня 2025 року, близько 09 години, ОСОБА_4 перебувала на зупинці громадського транспорту, розташованій за адресою: с. Пнів, вул. Січових Стрільців, поблизу ПАТ «Укрнафта». У цей час до вказаної зупинки на автомобілі марки «ВМW» прибув ОСОБА_6 . Під час виходу з транспортного засобу з кишені останнього випадково випав мобільний телефон марки «Samsung Gаlахy М33 5G» зеленого кольору. Побачивши вказаний мобільний телефон, який випав із кишені потерпілого, у ОСОБА_4 виник умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна.

Реалізуючи свій злочинний намір, спрямований на таємне викрадення чужого майна, діючи умисно, скориставшись тим, що за її діями ніхто не спостерігає, усвідомлюючи протиправний і суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх шкідливі наслідки і свідомо бажаючи їх настання, переслідуючи особисті корисливі мотиви, таємно викрала мобільний телефон марки «Samsung Gаlахy М33 5G», вартістю 4 154 грн, який належить ОСОБА_6 .

Після вчинення кримінального правопорушення, ОСОБА_4 місце вчинення злочину покинула, а викраденим майном розпорядилася на власний розсуд, спричинивши потерпілому ОСОБА_6 майнову шкоду на загальну суму 4 154 гривень.

Обвинувачена ОСОБА_4 у судовому засіданні повністю та безумовно визнала себе винуватою у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення і підтвердила обставини вчиненого нею кримінального правопорушення. У скоєному розкаялася, обіцяла, що більше таке не повториться. Пояснила, що 23 вересня 2025 року близько 9 години ранку вона перебувала в с. Пнів, по вул. Січових Стрільців на зупинці громадського транспорту. Тоді падав дощ. Вона побачила мобільний телефон, який випав на землю, та поставила його до себе в сумку і пішла геть. Вона залишила телефон вдома. Потім коли за допомогою майстрів телефон розблокувала, не дивилася контакти щоб дізнатися власника телефону, до поліції не зверталася. Десь через два тижні вона віддала телефон своїй онуці. Надалі до них приїхали працівники поліції і вони віддали їм телефон. Вона знає, що в Україні з 2022 року введено воєнний стан, який на сьогодні не припинено. Їй відомо, зокрема з матеріалів справи, про вартість телефону та у неї немає сумніву щодо вартості такого. Вона все розказувала працівникам поліції, шкодує за наслідками скоєного, ніколи інших правопорушень не вчиняла, Просила суворо не карати.

Показання обвинуваченої є послідовними, логічними та такими, що не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченою змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності її позиції.

Потерпілий в судове засідання не з`явився, подав заяву про розгляд справи в його відсутність, в якій також вказав, що шкоду йому відшкодовано, претензій до обвинуваченої він не має, просив суворо її не карати.

Враховуючи, що обвинувачена в повному обсязі визнала свою вину у вчиненні інкримінованого їй органом досудового розслідування кримінального правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті, інші учасники судового розгляду також не оспорювали фактичні обставини справи, вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються.

При цьому суд роз`яснив учасникам справи положення ч. 3 ст. 349 КПК України про те, що в такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити фактичні обставини справи в апеляційному порядку.

Суд також пересвідчився в добровільності позиції обвинуваченої та не знайшов підстав вважати, що остання себе оговорює або в інший спосіб викривлює визнані нею у судовому засіданні обставини, чи визнає їх під примусом.

Це узгоджується з вимогами п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, розділу ІІІ Рекомендації № 6 R (87) 18 Комітету міністрів Ради Європи «Відносно спрощеного кримінального правосуддя» та практики Європейського Суду з прав людини щодо їх застосування, згідно з якими суд повинен забезпечити належну реалізацію права на справедливий суд під час розгляду кримінальних проваджень шляхом спрощеного і скороченого розгляду.

Ураховуючи викладене, суд, допитавши обвинувачену, дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченої, дійшов висновку про доведеність винуватості ОСОБА_4 поза розумним сумнівом у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, і її дії вірно кваліфіковано за вказаною нормою КК України.

Обставинами, що відповідно до ст. 66 КК України пом`якшують покарання ОСОБА_4 є щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення і такі обставини характеризують знижений ступінь суспільної небезпеки особи обвинуваченої та вчиненого нею діяння, слугують критерієм індивідуалізації покарання.

Формою прояву щирого каяття є повне визнання особою своєї вини та правдива розповідь про всі відомі їй обставини вчиненого злочину. Якщо особа приховує суттєві обставини вчиненого злочину, що значно ускладнює його розкриття, визнає свою вину лише частково для того, щоб уникнути справедливого покарання, її каяття не можна визнати щирим, справжнім. Отже, щире каяття повинно ґрунтуватися на належній критичній оцінці особою своєї протиправної поведінки, її осуді, бажанні виправити ситуацію, яка склалась, та нести кримінальну відповідальність за вчинене, а також зазначена обставина має знайти своє відображення в матеріалах кримінального провадження. Зважаючи на вказане, в діях ОСОБА_4 проявилося щире каяття.

Відповідно до постанови Верховного Суду від 30.10.2018 у справі №559/1037/16-к активне сприяння розкриття злочину і щире каяття є окремими обставинами, що пом`якшують покарання, у зв`язку з чим суд розцінює щире каяття і активне сприяння розкриттю злочину альтернативними, незалежними, окремо існуючими обставинами, що пом`якшують покарання.

Обставин, які обтяжують покарання, судом не встановлено.

Призначаючи обвинуваченій покарання, суд враховує думку учасників судового провадження, характер та ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, наслідки вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу винної та обставини, що пом`якшують покарання, і відсутність обставин, що обтяжують покарання. Вчинене обвинуваченою ОСОБА_4 кримінальне правопорушення відповідно до ст. 12 КК України є тяжким злочином.

Водночас, згідно ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень.

Вивченням особи обвинуваченої встановлено, що обвинувачена раніше не вчиняла кримінальних правопорушень, під спостереженням лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебувала, має визначене і постійне місце проживання, одержує пенсію та працює, по місцю проживання характеризується позитивно, вдова, з неповною загальною середньою освітою, на утриманні нікого не має, винуватість у вчиненні кримінального правопорушення визнала, негативно ставиться до вчиненого.

Отже, обвинуваченій слід призначити покарання за вчинення злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України - у виді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років.

При цьому, зважаючи на тяжкість кримінального правопорушення та особу винної, яка щиро розкаялася у вчиненому, зробила для себе правильні висновки та запевнила суд, що подібного більше не вчинятиме, відсутність у ОСОБА_4 судимостей, її вік, що вона є пенсіонером, виправлення обвинуваченої можливе без реального відбуття призначеного їй покарання, однак в умовах здійснення контролю за її поведінкою в період строку звільнення від покарання з покладенням обов`язків, передбачених ст. 75, 76 КК України.

Перелічені обставини дійсно можуть бути підставою для застосування інституту звільнення від покарання з випробуванням, оскільки ще не втрачена можливість соціальної реабілітації та виправлення обвинуваченої без ізоляції від суспільства, що також підтверджується її поведінкою після вчинення злочину, її критичним ставленням до скоєного, усвідомлення своєї провини і засудження своєї протиправної поведінки, що свідчить про дійсне прагнення стати на шлях виправлення і перевиховання.

Щодо тривалості іспитового строку, то суд зауважує, що іспитовий строк містить у собі погрозу реального виконання покарання, якщо засуджений не буде виконувати умови випробування, і можливість остаточного звільнення від відбування покарання і погашення судимості, якщо особа виконає покладені на неї обов`язки. Встановлення іспитового строку полягає і в тому, що за засудженою особою здійснюється контроль з боку органів виконання покарання. Крім того, іспитовий строк дисциплінує засуджену особу, привчає її до додержання законів, нагадує їй, що вона не виправдана, а проходить випробування, від результату якого залежить її подальша доля звільнення від відбування призначеної основної міри покарання або реальне її відбування.

Встановлення в цьому випадку судом іспитового строку 1 (один) рік є виправданим з врахуванням особи обвинуваченої і достатнім для того щоб вона довела своє виправлення без реального відбування основного покарання.

Станом на час ухвалення вироку забіжний захід щодо обвинуваченої не застосовувався. Арешт на майно не накладався. Цивільний позов не заявлено.

Судові витрати, які становлять документально підтверджені витрати на залучення експерта в розмірі 1 337,10 гривень на проведення судової товарознавчої експертизи № СЕ-19/109-26/3735-ТВ від 23.03.2026 в Івано-Франківському НДЕКЦ МВС України слід стягнути з обвинуваченої на користь держави.

Питання щодо речових доказів необхідно вирішити в порядку, передбаченому ст. 100 КПК України.

Керуючись ст. 7, 100, 124, 128, 349, 368-370, 373, 374, 376, 392-395, 615 КПК України,

у х в а л и в:

ОСОБА_4 визнати винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, та призначити їй покарання у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання, встановивши іспитовий строк 1 (один) рік.

На підставі п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України зобов`язати ОСОБА_4 періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи.

Нагляд за виконанням обов`язків здійснювати уповноваженим органом з питань пробації за місцем проживання, роботи ОСОБА_4 .

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави процесуальні витрати на залучення експерта (висновок судової товарознавчої експертизи № СЕ-19/109-26/3735-ТВ від 23.03.2026) в розмірі 1 337,10 (одна тисяча триста тридцять сім грн 10 коп.) гривень.

Речові докази: мобільний телефон марки «Samsung Gаlахy М33 5G» зеленого кольору ІМЕІ 1: НОМЕР_1 ІМЕІ 2: НОМЕР_2 , коробку білого кольору від мобільного телефону марки «Samsung Gаlахy М33 5G» та фіскальний чек №527518785 від 01.10.2022 року - вважати повернутими потерпілому ОСОБА_6 .

На вирок може бути подана апеляційна скарга з підстав передбачених ст. 394 КПК України, протягом тридцяти днів з дня проголошення до Івано-Франківського апеляційного суду через Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Обвинувачена має право на ознайомлення з журналом судового засідання та подання на нього письмових зауважень.

Учасники судового провадження протягом строку апеляційного оскарження мають право заявити клопотання про ознайомлення з матеріалами кримінального провадження.

Копія вироку негайно після судового засідання вручається обвинуваченому та прокурору.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Суддя ОСОБА_1

Оригінал: reyestr.court.gov.ua