Рішення від 22 червня 2026 р. у справі №205/3681/26 — Новокодацький районний суд міста Дніпра

Суд: Новокодацький районний суд міста Дніпра

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: військового обліку, мобілізаційної підготовки та мобілізації

Дата: 22 червня 2026 р.

Справа: №205/3681/26

Суддя: Грона Д. С.

Єдиний унікальний номер 205/3681/26

Номер провадження2-а/205/82/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 червня 2026 року м. Дніпро

Новокодацький районний суд міста Дніпра у складі:

головуючого судді Грони Д. С.,

за участю секретаря судового засідання Швидкої К. О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпрі за правилами спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

До Новокодацького районного суду міста Дніпра надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про адміністративне правопорушення, в якому позивач просив суд:

- скасувати постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 05.01.2026 № 24 у справі про адміністративне правопорушення, якою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП;

- закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо позивача на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення;

- стягнути з відповідача судові витрати.

В обґрунтування доводів позову позивач посилається на те, що він перебуває на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_2 .

На адресу позивача була направлена повістка про виклик до РТЦК на 18.12.2025 з метою проходження ВЛК. Проте позивач з 17.12.2025 по 24.12.2025 перебував на лікарняному, що підтверджується листками про непрацездатність № 20066220-2036987364-1.1 та № 20066220-2037047684-1.1, про що позивач 17.12.2025 повідомив відповідача шляхом направлення електронного листа з накладеним КЕП.

26.12.2025 позивач особисто з`явився до відповідача з метою проходження ВЛК, та остаточно пройшов медичний огляд 05.01.2026, що підтверджується відповідними документами. Таким чином, обов`язок з уточнення персональних облікових даних та проходження ВЛК був виконаний, що виключає наявність будь- якого порушення правил військового обліку.

05.01.2026 начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 була винесена постанова № 24 про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП стосовно нього з накладенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17 000 грн. У постанові зазначено, що ОСОБА_1 не з`явився 18.12.2025 до ВЛК та таким чином порушив правила військового обліку, передбачені ст. 210-1 КУпАП.

З даною постановою позивач не погоджується, оскільки фактично пройшов ВЛК, що підтверджується медичною документацією.

24.03.2026 ухвалою судді Новокодацького районного суду міста Дніпра відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про адміністративне правопорушення.

30.03.2026 представник позивача адвокат Дубовенко В. І. подала до суду заяву про витребування від відповідача копії направлення позивача на медичний огляд, копії картки медичного обстеження позивача, копії повістки від 06.12.2025 та доказів її направлення позивачу, інформацію про дату вручення позивачу постанови № 24 від 05.01.2026 про притягнення його до адміністративної відповідальності.

30.03.2026 ухвалою Новокодацького районного суду міста Дніпра було витребувано вказані документи від відповідача.

Станом на дату розгляду справи відповідачем ухвалу Новокодацького районного суду міста Дніпра не виконано. Проте, 30.03.2026 представником позивача було надано витребувані судом документи, які надійшли в якості відповіді на адвокатський запит.

Повивач та його представник в судове засідання не з`явились, раніше подавали заяви про розгляд справи без їх участі, вказали, що на позові наполягають у повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання також не з`явився. Своїм правом на подання відзиву відповідач не скористався, жодних письмових заяв або клопотань до суду не подавав.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши подані сторонами докази суд дійшов висновку про таке.

ОСОБА_1 є військовозобов`язаним та перебуває на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується Витягом із застосунку Резерв+, сформованому 19.12.2025.

06.12.2025 ІНФОРМАЦІЯ_4 було сформовано повістку № 5711211 на ім`я ОСОБА_1 про виклик на 18.12.2025 для проходження медичного огляду, яка була направлена 07.12.2025 на адресу повивача: АДРЕСА_1 , що підтверджується відповідною квитанцією.

18.12.2025 позивач не з`явився до ІНФОРМАЦІЯ_5 за повісткою.

26.12.2025 позивачу було видано направлення № 6267555 для проходження ВЛК.

Як вбачається з Картки обстеження та медичного огляду позивач фактично розпочав медичний огляд 29.12.2025. Довідкою ВЛК від 05.01.2026 № 2026-0105-1409-4107-3 визнаний придатним до військової служби.

05.01.2026 начальником ІНФОРМАЦІЯ_5 було винесено постанову № 24 від 05.01.2026 року. Як вбачається з примірника постанови, наданого відповідачем на адвокатський запит, позивач власноруч отримав цю постанову 09.03.2026, про що свідчить його підпис.

Доказів на підтвердження поважності неявки до ІНФОРМАЦІЯ_5 через перебування на лікарняному, а також сповіщення відповідача про поважність неявки позивачем до позовної заяви не надано.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Частиною 2 ст. 77 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З метою забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, індивідуалізації її відповідальності та реалізації вимог статті 245 КУпАП щодо своєчасного, всебічного, повного і об`єктивного з`ясування обставин справи, вирішення її у відповідності з законом уповноважений орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна ця особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Відповідно до ст. 235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України). Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Частиною 1 ст. 210 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку. Частиною 3 статті 210 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період.

Положеннями ст. 1 Закону України «Про оборону України» визначено, що особливий період це період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій. Таким чином, в Україні діє особливий період.

Відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» та відповідно до Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» № 64/2022 від 24.02.2022, затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» № 2102-IX від 24.02.2022, у зв`язку із військовою агресією РФ, в Україні введено воєнний стан із 05.30 години 24.02.2022 строком на 30 діб, який в подальшому неодноразово продовжувався та діє до теперішнього часу.

Особливий період в Україні розпочався з 17.03.2014, після оприлюднення Указу Президента України від 17.03.2014 № 303/2014 «Про часткову мобілізацію».

Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 в Україні введено воєнний стан, який триває до теперішнього часу.

Відповідно до Указу Президента України №69/2022 від 24.02.2022 «Про загальну мобілізацію», затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» № 7113 від 03.03.2022, Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» №3543-XII від 21.10.1993 оголошено загальну мобілізацію.

Положеннями абз. 4 ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані проходити медичний огляд згідно з рішеннями комісії з питань взяття на військовий облік, комісії з питань направлення для проходження базової військової служби або військово-лікарської комісії відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я Служби безпеки України, а у Службі зовнішньої розвідки України, розвідувальному органі Міністерства оборони України чи розвідувальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України чи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, відповідно.

Згідно абзацу п`ятого статті 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», особливий період, це період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку, щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Положеннями абз. 4 ч. 1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» передбачено, що громадяни зобов`язані проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я Служби безпеки України, а у розвідувальних органах України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону.

Частиною 1 статті 4 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» передбачено, що організація і порядок проведення мобілізаційної підготовки та мобілізації визначаються цим Законом, актами Президента України та Кабінету Міністрів України.

Згідно з вимогами ч. 5 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», призов громадян на військову службу під час мобілізації або залучення їх до виконання обов`язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, забезпечують місцеві органи виконавчої влади та здійснюють територіальні центри комплектування та соціальної підтримки або командири військових частин (військовозобов`язаних, резервістів Служби безпеки України - Центральне управління або регіональні органи Служби безпеки України, військовозобов`язаних, резервістів розвідувальних органів України - відповідний підрозділ розвідувальних органів України, осіб, які уклали контракти про перебування у резерві служби цивільного захисту, - відповідні органи управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту).

Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 №560.

Відповідно до п. 68, п. 69 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України, у мирний час під час визначення призначення резервіста або військовозобов`язаного на особливий період та включення його до складу військових команд для комплектування військових частин (установ) вони проходять медичний огляд, за результатами якого таким особам оформляється довідка з висновком щодо придатності до військової служби. Строк дії такої довідки становить п`ять років. Придатним до військової служби резервістам та військовозобов`язаним вручається мобілізаційне розпорядження. Резервісти та військовозобов`язані, які в мирний час були призначені на комплектування військових частин (установ) з врученням мобілізаційних розпоряджень під час мобілізаційного розгортання Збройних Сил та інших військових формувань, призиваються на військову службу під час мобілізації, на особливий період за результатами раніше пройдених медичних оглядів та їх опитування про наявність або відсутність скарг на стан здоров`я. Резервісти або військовозобов`язані, у яких відсутні скарги на стан здоров`я, на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду не направляються.

Особи, які не проходили медичний огляд або в яких закінчився строк дії рішення (постанови) про придатність до військової служби, направляються на військово-лікарську комісію.

Судом при дослідженні наданих позивачем встановлено, що підставою для притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП було не явка на виклик 18.12.2025 для проходження медичного огляду. Позивач не заперечує факту не явки 18.12.2025, вказує ,що перебував на лікарняному та сповістив про це РТЦК електронним листом.

Проте позивач не надав суду доказів причин поважності не явки 18.12.2025 та не проходження в цей день військово-лікарської комісі, хоча посилався на них в тексті позову.

Суд вважає, що дії особи щодо ухилення (відмови) від проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби утворюють склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП. А тому дії позивача кваліфіковані відповідачем правильно.

Суд відхиляє аргументи позивача, викладені в позовній заяві, оскільки вони об`єктивно не спростовують зазначені в постанові обставини, а саме те, що правопорушник не надав доказів поважності не явки 18.12.2025 до відповідача та не проходження військово-лікарської комісії.

З урахуванням викладеного позовні вимоги позивача щодо скасування оскаржуваної постанови та закриття провадження у справі, є необґрунтованими та такими що не підлягають задоволенню

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 251, 252, 280 КУпАП, ст.ст. 5, 6, 18, 77, 139 246, 262, 286 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

У задоволені позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про адміністративне правопорушення - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана учасниками справи до Третього апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Із повним текстом рішення суду можна ознайомитися у Єдиному державному реєстрі судових рішень за адресою: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Суддя Денис ГРОНА

Оригінал: reyestr.court.gov.ua