Рішення від 24 червня 2026 р. у справі №202/5835/26 — Індустріальний районний суд міста Дніпра

Справа № 202/5835/26

Провадження № 2/202/4932/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 червня 2026 року м. Дніпро

Індустріальний районний суд м. Дніпра у складі:

головуючого судді Недобитюк Н.В.,

за участю секретаря судового засідання Іващенко І.В.,

за відсутності сторін,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпро цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, –

В С Т А Н О В И В:

До Індустріального районного суду міста Дніпра надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу. У позові позивач просить розірвати шлюб, зареєстрований між сторонами 07.09.2018 року.

Ухвалою судді Індустріального районного суду міста Дніпра від 16.06.2026 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

У судове засідання 25.06.2026 року позивач ОСОБА_1 не з`явився, проте у тексті позовної заяви просив суд розглядати справу без його участі.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з`явилася, проте надала суду клопотання від 17.06.2026 року, в якому зазначила, що не заперечує проти розірвання шлюбу. Крім того, у клопотанні відповідачка просила після розірвання шлюбу залишити їй прізвище « ОСОБА_3 » та розглянути справу за її відсутності.

Зважаючи на наявні у справі матеріали та письмові заяви сторін, суд вважає за можливе розглянути справу та ухвалити рішення.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги щодо розірвання шлюбу та заява відповідачки щодо залишення прізвища підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

У матеріалах справи наявна копія свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 від 07.09.2018 року, відповідно до якої ОСОБА_1 та ОСОБА_4 уклали шлюб 07.09.2018 року, який зареєстрований Чечелівським районним у місті Дніпрі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, актовий запис № 1164.

Дітей від шлюбу сторони не мають.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що після початку повномасштабного вторгнення відповідачка евакуювалася за межі України, внаслідок чого з березня 2022 року сторони спільно не проживають у різних країнах, подружні відносини та ведення спільного господарства остаточно припинені. Шлюб фактично припинив існування, подальше спільне життя і збереження шлюбу суперечить їх інтересам. Відповідач дані обставини не спростувала та подала клопотання про повне визнання позову.

За таких обставин суд дійшов висновку, що подальше сумісне життя сторін та збереження сім`ї не відповідає волевиявленню сторін, є неможливим та суперечить їх інтересам. Шлюб між сторонами підлягає розірванню.

Відповідно до ст. 1, ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Згідно зі ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно з частиною 1 ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді дружини та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Відповідно до частини 3 ст. 56 СК України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини.

Згідно зі ст. 112 СК України шлюб розривається, якщо судом буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Відповідно до частини 2 ст. 114 СК України у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.

Вирішуючи питання щодо залишення відповідачці прізвища після розірвання шлюбу, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 35 СК України наречені мають право обрати прізвище одного з них як спільне прізвище подружжя або надалі іменуватися дошлюбними прізвищами.

Згідно з ч. 1 ст. 113 СК України особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.

Оскільки судом встановлено, що відповідачка у клопотанні виявила бажання після розірвання шлюбу надалі іменуватися прізвищем « ОСОБА_3 », суд приходить до висновку про законність та обґрунтованість вказаної вимоги, у зв`язку з чим вона підлягає задоволенню.

Згідно з ч. 1, 4 ст. 206 ЦПК України відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Визнання позову відповідачем у цій справі не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.

Згідно з положеннями ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до частини 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи в межах заявлених нею вимог. Суд встановив обставини справи на підставі належних та достатніх доказів (ст. 76, 80, 81 ЦПК України).

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд керується ст. 141 ЦПК України. Враховуючи, що позивач не заявив вимоги про стягнення судових витрат з відповідачки, суд вважає за необхідне залишити судові витрати по сплаті судового збору за позивачем.

Керуючись статтями 1, 2, 4, 5, 10, 12, 13, 81, 89, 141, 200, 206, 223, 247, 259, 263-265, 280-282 ЦПК України, ст. 35, 113 СК України, суд, –

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу – задовольнити.

Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 07 вересня 2018 року Чечелівським районним у місті Дніпрі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, актовий запис № 1164 – розірвати.

Після розірвання шлюбу залишити відповідачці ОСОБА_2 прізвище « ОСОБА_3 ».

Судові витрати по сплаті судового збору залишити за позивачем ОСОБА_1 .

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Дніпровського апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст судового рішення складено 25 червня 2026 року.

ПОЗИВАЧ: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 .

ВІДПОВІДАЧ: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 .

Суддя Н. В. Недобитюк