Рішення від 24 червня 2026 р. у справі №380/21358/25 — Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 червня 2026 рокусправа № 380/21358/25

Львівський окружний адміністративний суд, у складі головуючої судді Карп`як О.О., розглянувши у письмовому провадженні в м. Львові в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії, -

встановив :

На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП – НОМЕР_2 ) до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ- НОМЕР_3 ) з вимогами:

Визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, які полягають у відмові нарахувати та виплатити ОСОБА_1 - одноразову грошову винагороди у розмірі 1 млн. гривень, яка передбачена Постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2025 року N153 «Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах під час воєнного стану».

Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 - одноразову грошову винагороди у розмірі 1 млн. гривень, яка передбачена Постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2025 року N153 «Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах під час воєнного стану».

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що Військова частина НОМЕР_1 Національної гвардії України листом № 50/14/18- Б-84-Аз від 15.10.2025 повідомила про те, що за результатами розгляду рапорту винесено рішення: - «Відмовити молодшому сержанту ОСОБА_1 у виплаті одноразової грошової винагороди за тривалість проходження служби в бойових умовах на підставі невідповідності вимогам зазначеним в абзаці другому підпункту 1 пункту та абзаці другому пункту 4 Постанови Кабінету Міністрів України від 11.02.2025 № 153 «Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження служби в бойових умовах.», а саме: молодший сержант ОСОБА_1 26.02.2022 був призваний на військову службу по мобілізації під час воєнного стану.» Позивач вважає, що дії Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, які полягають у відмові ОСОБА_1 нарахувати та виплатити одноразову грошову винагороду у розмірі 1 млн., яка передбачена Постановою № 153 є протиправними, оскільки зазначена Постанова прямо визначає, що право на отримання винагороди мають як особи, які були прийняті на військову службу за контрактом, так і ті, які були призвані на військову службу під час воєнного стану (абзац 2 пункту 4 Постанови). Тобто, сама категорія «призваних» військовослужбовців під час воєнного стану включена до кола осіб, яким належить така винагорода. Відтак, доводи комісії про те, що ОСОБА_1 не підпадає під дію Постанови № 153 у зв`язку з тим, що він був «призваний на військову службу по мобілізації», є юридично хибними, адже суперечать буквальному змісту нормативного акта, а тому просить позов задовольнити повністю.

Представник відповідача подав відзив на позовну заяву, просить суд відмовити в задоволенні позову в повному обсязі. Вказує, що позивача було призвано на військову службу за мобілізацією під час дії воєнного стану, а отже він не є учасником експериментального проекту, учасником якого є громадяни України віком від 18 до 25 років, які приймаються на військову службу за контрактом до Збройних Сил на посади рядового складу, що унеможливлює ним участь в цьому експериментального проекті при тому, що він мобілізований до 25 років та брав участь у бойових діях понад 6 місяців.

Представник позивача подав відповідь на відзив, яка мотивована тим, що Постанова безпосередньо включає призваних військовослужбовців. Постанова містить дві незалежні групи осіб: Група 1 (п.3 Постанови № 153) - Громадяни 18-25 років, які укладають контракт та стають учасниками експериментального проекту «Контракт 18-25». Група 2 (абз. 2 п.4 Постанови № 153) - Особи рядового/сержантського складу, які були призвані під час воєнного стану у віці до 25 років і брали участь у бойових діях. Норма не містить обмеження «лише для контрактників», а навпаки розширює коло осіб, включаючи призваних. Позивач належить саме до другої групи, що прямо передбачено Постановою і не залежить від укладення контракту.

Ухвалою суду від 03.11.2025 провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами (у письмовому провадженні).

Суд дослідив долучені до матеріалів справи письмові докази та встановив такі обставини справи.

09.09.2025 ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку відправлено Командиру Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України рапорт про нарахування та виплату одноразової грошової винагороди у розмірі 1 млн. гривень, яка передбачена Постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2025 року № 153 «Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах під час воєнного стану».

Військова частина НОМЕР_1 Національної гвардії України листом № 50/14/18- Б-84-Аз від 15.10.2025 повідомила про те, що за результатами розгляду рапорту винесено рішення: - «Відмовити молодшому сержанту ОСОБА_1 у виплаті одноразової грошової винагороди за тривалість проходження служби в бойових умовах на підставі невідповідності вимогам зазначеним в абзаці другому підпункту 1 пункту та абзаці другому пункту 4 Постанови Кабінету Міністрів України від 11.02.2025 № 153 «Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження служби в бойових умовах.», а саме: молодший сержант ОСОБА_1 26.02.2022 був призваний на військову службу по мобілізації під час воєнного стану.».

Позивач вважає вказані дії відповідача протиправними, у зв`язку із чим звернулася за судовим захистом із даним позовом.

Оцінивши належність, допустимість, достовірність наданих сторонами доказів, а також достатність та взаємний зв`язок у їх сукупності, суд вважає позовні вимоги підлягаючими задоволенню у зв`язку з наступним.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначення загальних засад проходження в Україні військової служби здійснюється Законом України «Про військовий обов`язок і військову службу» (далі - Закон 2232-ХІІ).

Також Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 № 2011-XII визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.

Відповідно до частин 1-4 статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 № 2011-XII держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.

Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.

Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.

Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.

Зміст вказаних норм дає підстави для висновку про те, що військовослужбовці Збройних Сил України за рахунок коштів державного бюджету отримують грошове забезпечення, яке складається із основних виплат, додаткових та одноразових виплат.

24.02.2022 Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 «Про ведення воєнного стану в України», затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-Х на території України ведений воєнний стан через акт відкритої агресії з боку російської федерації та проведенням активних бойових дій, який триває й наразі.

Відповідно до п.2,3 Указу Президента України №64/2022 від 24.02.2022 «Про ведення воєнного стану в України» військовому командуванню (Генеральному штабу Збройних Сил України, Командуванню об`єднаних сил Збройних Сил України, командуванням видів, окремих родів військ (сил) Збройних Сил України, управлінням оперативних командувань, командирам військових з`єднань, частин Збройних Сил України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України) разом із Міністерством внутрішніх справ України, іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування запроваджувати та здійснювати передбачені Законом України "Про правовий режим воєнного стану" заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.

11.02.2025 Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №153 «Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану» (далі Постанова №153).

Пунктом 3 Постанови №153 установлено, що:

1) учасниками експериментального проекту є:

громадяни України віком від 18 до 25 років, які приймаються на військову службу за контрактом до Збройних Сил, Національної гвардії або Державної прикордонної служби на посади рядового складу;

Збройні Сили;

Національна гвардія;

Державна прикордонна служба;

Міністерство оборони;

Міністерство внутрішніх справ;

військові частини, визначені Генеральним штабом Збройних Сил, Головним управлінням Національної гвардії та Адміністрацією Державної прикордонної служби;

2) координатором експериментального проекту є Міністерство оборони;

3) фінансування експериментального проекту здійснюється за рахунок коштів державного бюджету.

Згідно п. 4 Постанови №153 (у редакції, чинній станом на момент виникнення спірних правовідносин) установлено, що:

особам рядового, сержантського і старшинського складу Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення, які до набрання чинності цією постановою у віці до 25 років були прийняті або призвані на військову службу під час воєнного стану, введеного Указом Президента України Про введення воєнного стану в Україні від 24 лютого 2022 р. № 64, затвердженим Законом України Про затвердження Указу Президента України Про введення воєнного стану в Україні від 24 лютого 2022 р. № 2102-IX, проходять військову службу та брали безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій, зокрема на тимчасово окупованій російською федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, на території держави-агресора (далі - бойові дії в районах ведення воєнних (бойових) дій), строком, що за сукупністю становить не менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією постановою, виплачується одноразова грошова винагорода за тривалість проходження служби в бойових умовах (далі - винагорода) у розмірі 1 млн. гривень;

військовослужбовцям, зазначеним в абзаці другому цього пункту, які брали безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій строком менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією постановою, винагорода виплачується пропорційно часу проходження військової служби із розрахунку 1/6 від 1 млн. гривень за кожні 30 днів безпосередньої участі у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій (сумарно обчислених);

військовослужбовцям, зазначеним в абзаці другому цього пункту, які брали безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій строком менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією постановою у зв`язку із наявністю у них захворювань, поранень (травм, контузій, каліцтв), одержаних під час захисту Вітчизни, або їх перебуванням та звільненням з полону (крім тих, які добровільно здалися в полон) винагорода виплачується в повному обсязі;

військовослужбовцям, зазначеним в абзацах другому та третьому цього пункту у разі, коли вони два або більше разів за сукупністю притягувалися до кримінальної відповідальності, адміністративної відповідальності за вчинення військового адміністративного правопорушення або на підставі письмового наказу до дисциплінарної відповідальності за порушення військової дисципліни, які враховуються для оцінки стану дисципліни і строк дії дисциплінарних стягнень за які не закінчився, винагорода не виплачується.

Крім того, Постановою №153 затверджено Порядок реалізації експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану.

Аналізуючи вищевказані положення пункту 4 Постанови № 153, суд зазначає, що для виплати одноразової грошової допомоги, передбаченої вказаними нормами, мають бути дотримані такі умови:

- громадянин України з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення, мав бути прийнятий (в тому числі за контрактом) або призваний на військову службу у віці до 25 років під час воєнного стану, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64;

- така особа проходить військову службу та брала безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій, зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, на території держави-агресора;

- вказана особа не входить до кола військовослужбовців, які визначені абзацом 5 пункту 4 Постанови № 153, яким винагорода не виплачується.

При цьому, розмір вказаної грошової винагороди залежить від строку безпосередньої участі вищевказаних військовослужбовців у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій та інших обставин, а саме:

- якщо такий строк за сукупністю становить не менше шести місяців станом на дату набрання чинності Постановою № 153, то одноразова грошова винагорода за тривалість проходження служби в бойових умовах виплачується у розмірі 1 млн. гривень;

- якщо такий строк за сукупністю становить менше шести місяців станом на дату набрання чинності Постановою № 153 у зв`язку із наявністю у вказаних військовослужбовців захворювань, поранень (травм, контузій, каліцтв), одержаних під час захисту Вітчизни, або їх перебуванням та звільненням з полону (крім тих, які добровільно здалися в полон) винагорода виплачується в повному обсязі, тобто також у розмірі 1 млн. гривень;

- якщо такий строк за сукупністю становить менше шести місяців станом на дату набрання чинності Постановою № 153 та за відсутності наведених вище обставин щодо захворювань, поранень (травм, контузій, каліцтв), винагорода виплачується пропорційно часу проходження військової служби із розрахунку 1/6 від 1 млн. гривень за кожні 30 днів безпосередньої участі у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій (сумарно обчислених).

Судом встановлено, що позивач звернувся до відповідача із рапортом про виплату одноразової грошової допомоги за тривалість проходження служби в бойових умовах у розмірі 1 млн. грн.

Військова частина НОМЕР_1 Національної гвардії України листом № 50/14/18- Б-84-Аз від 15.10.2025 повідомила про те, що за результатами розгляду рапорту винесено рішення: - «Відмовити молодшому сержанту ОСОБА_1 у виплаті одноразової грошової винагороди за тривалість проходження служби в бойових умовах на підставі невідповідності вимогам зазначеним в абзаці другому підпункту 1 пункту та абзаці другому пункту 4 Постанови Кабінету Міністрів України від 11.02.2025 № 153 «Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження служби в бойових умовах.», а саме: молодший сержант ОСОБА_1 26.02.2022 був призваний на військову службу по мобілізації під час воєнного стану.».

Втім, суд зазначає, що п. 4 Постанови №153 прямо передбачає право на отримання одноразової грошової винагороди у віці до 25 років були прийняті або призвані на військову службу під час воєнного стану, введеного Указом Президента України Про введення воєнного стану в Україні від 24 лютого 2022 р. № 64, затвердженим Законом України Про затвердження Указу Президента України Про введення воєнного стану в Україні від 24 лютого 2022 р. № 2102-IX.

Молодший сержант ОСОБА_1 26.02.2022 був призваний на військову службу по мобілізації під час воєнного стану.

Відтак, оскільки позивач у віці до 25 років був призваний на військову службу під час воєнного стану, то п. 4 Постанови №153 поширює на нього свою дію.

Щодо покликання відповідача на абзац другий підпункту 1 пункту 3 Постанови №153, то такий закріплює перелік учасників експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану, зокрема, громадян України віком від 18 до 25 років, які приймаються на військову службу за контрактом до Збройних Сил, Національної гвардії або Державної прикордонної служби на посади рядового складу.

Суд враховує, що Постановою №153 затверджено Порядок реалізації експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану.

Зазначений Порядок, в тому числі і в частині вимог до його учасників, поширює свою дію на осіб, які уклали контракт після набрання чинності Постановою №153 та, відповідно, Порядком.

Натомість п. 4 Постанови №153 закріплює право на одноразову грошову винагороду осіб, які були призвані чи прийняті на військову службу до набрання чинності Постановою №153.

Відтак, з огляду на помилковість висновків відповідача, покладених в основу дій щодо відмови позивачу у нарахуванні та виплаті одноразової грошової винагороди у розмірі 1 млн. гривень, яка передбачена Постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2025 року №153 «Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах під час воєнного стану».

Також позивач просить зобов`язати військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України нарахувати та виплатити позивачу одноразову грошову винагороди у розмірі 1 млн. гривень, яка передбачена Постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2025 року N 153 «Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах під час воєнного стану».

З цього приводу суд зазначає, що п. 4 Постанови №153 закріплює низку умов для виплати одноразової додаткової винагороди, зокрема щодо моменту та порядку прийняття (призову) на військову службу, періоду безпосередньої участі у бойових діях (з урахуванням факту отримання поранення чи перебування у полоні), не належності до кола військовослужбовців, які не мають право на отримання винагороди.

Водночас, суб`єктом, уповноваженим на перевірку наявності таких умов та прийняття відповідного рішення щодо виплати чи відмови у виплаті одноразової грошової винагороди позивачу є відповідач.

Оскільки відповідачем не здійснено перевірку відповідності позивача закріпленим п. 4 Постанови №153 вимогам, зокрема в частині залучення до участі у бойових діях та не належності до кола військовослужбовців, які не мають право на отримання винагороди, та не сформовано жодних висновків в цій частині в спірних діях, то належним способом захисту порушеного права позивача буде зобов`язання відповідача повторно розглянути рапорт позивача про виплату одноразової грошової винагороди, передбаченої Постановою №153, з урахуванням висновків суду, викладених у рішенні.

Прийняття судом рішення про виплату одноразової грошової винагороди без з`ясування уповноваженим органом усіх обставин та наявності відповідних умов є передчасним, необгрунтованим і може призвести до прийняття безпідставного судового рішення.

Згідно з вимогами ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Таким чином, виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити частково.

Судові витрати розподілити відповідно до ст. 139 КАС України.

Керуючись ст.ст. 139, 242-246, 262 КАС України, суд,-

ВИРІШИВ:

адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправним дії Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України щодо відмови ОСОБА_1 в нарахуванні та виплаті одноразової грошової винагороди у розмірі 1 млн. гривень, яка передбачена Постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2025 року №153 «Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах під час воєнного стану».

Зобов`язати військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України повторно розглянути рапорт ОСОБА_1 про виплату одноразової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2025 №153 «Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану», з урахуванням висновків суду, викладених у рішенні.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Судові витрати не розподіляються.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду, з врахуванням гарантій встановлених пунктом 3 Розділу VI «Прикінцевих положень» Кодексу адміністративного судочинства України.

СуддяКарп`як Оксана Орестівна