Рішення від 15 червня 2026 р. у справі №380/260/26 — Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 червня 2026 рокусправа № 380/260/26

Зал судових засідань №7,

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді Братичак У.В.,

секретар судового засідання Волявська В.С.,

за участю:

позивача ОСОБА_1 ,

представників позивача Лихачова Р.Б., Садовської Т.Р.,

представника відповідача Лаковея М.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в режимі відеоконференції, у м.Львові, в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними та скасування наказів, зобов`язання вчинити дії, -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) звернулася з позовною заявою до Військової частини НОМЕР_1 (місцезнаходження: АДРЕСА_2 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ), в якій, з урахуванням уточнених позовних вимог, просить:

- визнати протиправним та скасувати п. 15 наказу командира Військової частини НОМЕР_1 №2366 від 19.12.2024;

- визнати протиправним та скасувати наказ командира Військової частини НОМЕР_1 №38 від 17.01.2025 «Про підсумки службового розслідування за фактом самовільного залишення військової частини молодшим сержантом ОСОБА_2 »;

- визнати протиправним та скасувати наказ командира Військової частини НОМЕР_1 №131 від 12.02.2025 «Про підсумки спеціального службового розслідування за фактом смерті молодшого сержанта ОСОБА_2 »;

- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 поновити виплату грошового забезпечення військовослужбовця ОСОБА_2 з часу його зникнення безвісти 19.12.2024 під час безпосередньої участі у заходах необхідних для забезпечення оборони України, до моменту виключення його з особового складу військової частини;

- стягнути з Військової частини НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 належне грошове забезпечення та додаткові грошові винагороди молодшого сержанта ОСОБА_2 Військової частини НОМЕР_1 у відповідності до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 30.11.2016 № 884, за період з 19.12.2024.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що ОСОБА_1 є дружиною померлого військовослужбовця ОСОБА_2 , який до моменту смерті проходив військову службу у складі Військової частини НОМЕР_1 . Представник позивачки зазначає, що з 18 на 19 грудня 2024 року під час участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України на території Донецької області ОСОБА_2 зник безвісти, його статус особи зниклої безвісти за особливих обставин на території бойових дій (під час воєнних дій) підтверджується Витягом з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин від 25.04.2025.

Попри це, відповідач безпідставно звинуватив ОСОБА_2 у самовільному залишенні військової частини та видав оскаржувані накази щодо призупинення виплати грошового забезпечення та підсумки службового розслідування.

Водночас, представник позивачки вважає, що безпідставні звинувачення чоловіка позивачки у вчиненні ним злочину - самовільного залишення частини не підтверджені жодними належними та допустимими доказами. Зокрема, листом ТУ ДБР, розташованого у місті Краматорськ №13-07-8909/25-кв від 02.04.2025 підтверджено що станом на 02.04.2025 в провадженні слідчих ТУ ДБР, розташованого у місті Краматорськ відсутні кримінальні провадження відносно військовослужбовця ВЧ НОМЕР_1 ОСОБА_2 . Тому наказ командира Військової частини НОМЕР_1 №38 від 17.01.2025 року «Про підсумки службового розслідування за фактом самовільного залишення військової частини молодшим сержантом ОСОБА_2 » є протиправним та незаконним, оскільки виключно суд має повноваження визнати особу винною у вчиненні нею злочину.

З посиланням на ст. 24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» представник позивачки зазначає, що початком призупинення військової служби є день внесення відповідних відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань на підставі заяви, повідомлення командира (начальника) військової частини, поданих відповідно до частини п`ятої статті 85 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, та/або заяви, повідомлення начальника відповідного органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України про вчинене кримінальне правопорушення, а підставою для призупинення військової служби є отримання військовою частиною письмового повідомлення правоохоронного органу про внесення відповідних відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального правопорушення. Військовослужбовці, військову службу яких призупинено, звільняються з посад та вважаються такими, що не виконують (не несуть) обов`язків військової служби. Контракт про проходження військової служби, а також виплата грошового та здійснення продовольчого, речового, інших видів забезпечення таким військовослужбовцям призупиняються.

Попри це, відповідач не виконав свого обов`язку - не звернувся до органу досудового розслідування протягом однієї доби з моменту виявлення на його думку ознак кримінального правопорушення у діях ОСОБА_2 , а тому призупинення йому нарахування і виплати грошового забезпечення та звинувачення у самовільному залишенні військової частини вважає протиправним.

Окрім цього, позивачка не погоджується з наказом відповідача про підсумки спеціального службового розслідування за фактом смерті молодшого сержанта ОСОБА_2 та переконана, що такий є передчасним, оскільки прийнятий попри відсутність свідоцтва про смерть ОСОБА_2 та постанови слідчого про ідентифікацію ОСОБА_2 , невстановлені остаточні обставини смерті невпізнаного тіла, знайденого 31.01.2025 разом з особистими речами ОСОБА_2 , крім цього наказ ґрунтується на підставі безпідставного звинувачення ОСОБА_2 у вчиненні злочину - самовільного залишення місця служби, тоді як жодних доказів щодо цього немає - ні відповідного витягу з ЄРДР, ні рішення суду.

Враховуючи вищенаведене, просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Ухвалою судді від 20.01.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Ухвалою від 28.01.2026 задоволено клопотання представника позивача щодо розгляду справи в судовому засіданні з викликом сторін. Розгляд справи за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними та скасування наказів, зобов`язання вчинити дії вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження.

У відзиві на позовну заяву відповідач заперечує щодо задоволення позовних вимог та просить відмовити у позові в повному обсязі. Відповідач зазначає, що 19 грудня 2024 року о 10:25 годині під час перевірки особового складу взводу безпілотних авіаційних комплексів Військової частини НОМЕР_1 поблизу населеного пункту АДРЕСА_3 було виявлено, що молодший сержант ОСОБА_2 зовнішній пілот (оператор) безпілотних літальних апаратів відділення безпілотних авіаційних комплексів взводу безпілотних авіаційних комплексів Військової частини НОМЕР_1 , самовільно та свідомо залишив розташування підрозділу взводу безпілотних авіаційних комплексів Військової частини НОМЕР_1 . На телефонні дзвінки військовослужбовець не відповідав. Особиста зброя Colt M4 серійний номер - НОМЕР_4 , молодшого сержанта ОСОБА_2 , в розташуванні підрозділу виявлена не була, засоби захисту в наявності. Про даний випадок тимчасово виконуючий обов`язки командира взводу безпілотних авіаційних комплексів Військової частини НОМЕР_1 головний сержант ОСОБА_3 доповів по команді. Свідками вищевказаної події були військовослужбовці матрос ОСОБА_4 , молодший сержант ОСОБА_5 .

Жодних повідомлень із ІНФОРМАЦІЯ_1 , чи від інших військових частин, про звернення або повернення на службу до іншої військової частини молодшого сержанта ОСОБА_2 на адресу військової частини НОМЕР_1 не надходило.

Повідомлень із закладів охорони здоров`я про перебування молодшого сержанта ОСОБА_2 на лікуванні на адресу військової частини не надходило.

За даним фактом командиром військової частини НОМЕР_1 надіслано довідку доповідь №740/33/8764 від 19 грудня 2024 року до ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Припинення виплати грошового забезпечення ОСОБА_2 здійснено у відповідності до пункту 15 розділу I Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України (Наказ МОУ від 07.06.2018 № 260). Водночас, підставою для припинення виплати грошового забезпечення був не обвинувальний вирок суду, чи витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань, а сам факт невиходу ОСОБА_2 на службу без поважних причин з дня такого не виходу, про що було проінформовано командування Військової частини НОМЕР_1 рапортом головного сержанта ОСОБА_6 . Стверджує, що службове розслідування за фактом самовільного залишення військової частини проведено належним чином на підставі відповідного рапорту.

Щодо розслідування за фактом смерті зазначає, що 31 січня 2025 року о 20:18 годині на адресу Військової частини НОМЕР_1 надійшло повідомлення від СКП Покровського РУП про те, що поблизу населеного пункту Чернігівка (раніше Красноярське), Покровського району, Донецької області, поруч з дорогою в лісосмузі було виявлено тіло молодшого сержанта ОСОБА_2 . Особиста зброя Colt M4 серійний номер - НОМЕР_4 виявлена поруч з загиблим.

Повідомляє, що в ході призначеного службового розслідування комісія керувалась наявними на той момент доказами, які були найдені разом і тілом військовослужбовця, зокрема особиста зброя та військовий квиток ОСОБА_2 , а також лікарським свідоцтвом про смерть. Крім цього, зазначає, що посилання представника позивача на ч. 2 ст. 24 Закону №2232-XII є безпідставним, так як молодшому сержанту ОСОБА_2 служба у Військовій частині НОМЕР_1 не призупинялась.

З цього приводу вказує, що кримінальне провадження за фактом самовільного залишення частини ОСОБА_2 зареєстровано за № 62026050010000010 від 01.01.2026.

Від позивача до суду надійшла відповідь на відзив та уточнена позовна заява від 27.03.2026, в якій наводяться додаткові обґрунтування протиправності оскаржуваних наказів. Зокрема, зазначається, що відповідач не виконав обов`язку щодо повідомлення органу досудового розслідування у встановлений законом строк, а пункт 15 наказу № 366 від 19.12.2024 не було відомо позивачу до його подання відповідачем до суду разом із клопотанням про долучення доказів від 12.03.2026.

У судовому засіданні позивач та її представники позовні вимоги підтримали, просили позов задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечив проти задоволення позовних вимог.

Дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

ОСОБА_1 є дружиною ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ) відповідно до Свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_5 .

Відповідно до витягу з наказу командира Військової частини НОМЕР_1 № 9 від 14.01.2023 ОСОБА_2 зарахований до списків особового складу та всіх видів забезпечення Військової частини НОМЕР_1 , прийняв посаду та приступив до виконання службових обов`язків з 14.01.2023.

Відповідно до витягу з наказу командира Військової частини НОМЕР_1 № 179 від 21.06.2024 ОСОБА_2 прийняв посаду зовнішнього пілота (оператора) безпілотних літальних апаратів відділення безпілотних авіаційних комплексів взводу безпілотних авіаційних комплексів.

01 жовтня 2024 року на підставі Бойового розпорядження оперативно-тактичного угруповання « ІНФОРМАЦІЯ_2 » № 119/1/9413т/ОТУ від 01.10.2024 ОСОБА_2 вибув у відрядження до пункту тимчасової дислокації ( АДРЕСА_4 ) ОТУ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » для виконання бойових (спеціальних) завдань, що підтверджується копією витягу з наказу командира Військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) №282 від 01.10.2024.

З 13 жовтня 2024 року на підставі телеграми ІНФОРМАЦІЯ_4 від 11.10.2024 № 742/311/190/173дск ОСОБА_2 вибув у відрядження до НОМЕР_6 Навчального центру ЗСУ для проходження курсу підготовки екіпажів безпілотних авіаційних комплексів терміном на 45 діб, що підтверджується копією витягу з наказу командира Військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) № 295 від 13.10.2024.

16 грудня 2024 року молодший сержант ОСОБА_2 прибув до пункту постійної дислокації ( АДРЕСА_5 ) та приступив до виконання своїх посадових обов`язків з НОМЕР_6 Навчального центру Збройних Сил України АДРЕСА_6 , у зв`язку з затримкою внаслідок небезпечної обстановки на навчальному полігоні, після проходження курсу підготовки екіпажів безпілотних авіаційних комплексів на підставі телеграми ІНФОРМАЦІЯ_5 від 11.10.2024 №742/311/190/173дск, що підтверджується копією витягу з наказу командира Військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) № 363 від 16.12.2024.

Того ж дня, 16 грудня 2024 року молодший сержант ОСОБА_2 вибув у відрядження до пункту тимчасової дислокації ( АДРЕСА_4 ) оперативно-тактичного угруповання « ІНФОРМАЦІЯ_2 », з метою виконання бойових (спеціальних) завдань та безпосередньої участі у заходах необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі Бойового розпорядження оперативно-тактичного угруповання « ІНФОРМАЦІЯ_2 » №119/1/9413т/ОТУ від 01.10.2024, що підтверджується копією витягу з наказу командира Військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) №363 від 16.12.2024.

Згідно з довідкою Військової частини НОМЕР_1 (Форма 12) №1215/18/1445 від 27.02.2026 молодший сержант ОСОБА_2 у період з 06.07.2023 по 28.08.2023, з 29.08.2023 по 22.09.2023, з 30.09.2023 по 07.01.2024, з 15.01.2024 по 25.04.2024, з 05.05.2024 по 21.06.2024, з 22.06.2024 по 14.07.2024, з 01.10.2024 по 13.10.2024, з 16.12.2024 по 19.12.2024 брав безпосередню участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки та оборони, відсічі та стримування збройної агресії російської федерації проти України.

Згідно з рапортом тимчасово виконуючого обов`язки командира взводу безпілотних авіаційних комплексів Військової частини НОМЕР_7 головного сержанта ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6 о 10:25 годині під час перевірки особового складу взводу безпілотних авіаційних комплексів Військової частини НОМЕР_1 поблизу населеного пункту АДРЕСА_3 було виявлено відсутність молодшого сержанта ОСОБА_2 - зовнішнього пілота (оператора) безпілотних літальних апаратів відділення безпілотних авіаційних комплексів взводу безпілотних авіаційних комплексів Військової частини НОМЕР_1 . Особиста зброя, закріплена за даним військовослужбовцем - Colt M4 серійний номер - А0868029 та особисті речі відсутні. На телефонні дзвінки військовослужбовець не відповідає, його місцезнаходження не відоме.

За даним фактом командиром військової частини НОМЕР_1 надіслано довідку-доповідь №740/33/8764 від 19 грудня 2024 року до ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Оскільки жодних повідомлень із ІНФОРМАЦІЯ_1 , чи від інших військових частин, про звернення або повернення на службу до іншої військової частини молодшого сержанта ОСОБА_2 , повідомлень із закладів охорони здоров`я про перебування молодшого сержанта ОСОБА_2 на лікуванні на адресу Військової частини НОМЕР_1 не надходило, 19.12.2024 командиром Військової частини НОМЕР_7 прийнято наказ №366, згідно з яким молодшого сержанта ОСОБА_2 - зовнішнього пілота (оператора) безпілотних літальних апаратів відділення безпілотних авіаційних комплексів взводу безпілотних авіаційних комплексів Військової частини НОМЕР_1 , який 19.12.2024 самовільно залишив розташування підрозділу, виведено з підпорядкування ОТУ « ІНФОРМАЦІЯ_2 », знято зі всіх видів забезпечення, позбавлено премії за грудень 2024 року та припинено виплату грошового забезпечення з 19.12.2024 на підставі п. 15 розділу І Наказу МОУ від 07.06.2018 № 260.

На підставі цього ж рапорту відповідачем розпочато службове розслідування відповідно до наказу №251 від 19.12.2024 «Про призначення службового розслідування за фактом самовільного залишення місця служби молодшим сержантом ОСОБА_2 ».

Відповідно до Витягу з наказу командира Військової частини НОМЕР_8 №38 від 17.01.2025 «Про підсумки службового розслідування за фактом самовільного залишення військової частини молодшим сержантом ОСОБА_2 » вирішено:

« 1. Службове розслідування вважати завершеним.

2. За самовільне залишення військової частини без поважних причин у грудні 2024 року, на підставі п. 5 розділу ХУІ Порядку №260 від 07.06.2018 року, зовнішнього пілота (оператора) безпілотних літальних апаратів відділення безпілотних авіаційних комплексів взводу безпілотних авіаційних комплексів Військової частини НОМЕР_1 молодшого сержанта ОСОБА_2 не включати до наказів про виплату премії за грудень 2024 року.

3. За самовільне залишення військової частини без поважних причин у грудні 2024 року, на підставі п. 14 розділу ХХХІУ Порядку №260 від 07.06.2018 року, зовнішнього пілота (оператора) безпілотних літальних апаратів відділення безпілотних авіаційних комплексів взводу безпілотних авіаційних комплексів Військової частини НОМЕР_1 молодшого сержанта ОСОБА_2 не включати до наказів про виплату додаткової винагороди за грудень 2024 року.

4.Начальнику служби радіаційного, хімічного, біологічного захисту військової частини НОМЕР_1 старшому лейтенанту ОСОБА_7 надати на адресу ТУ ДБР розташованого у місті Краматорську та Донецької спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Східного регіону для надання правової оцінки з супровідним листом завірені належним чином копії матеріалів службового розслідування на зовнішнього пілота (оператора) безпілотних літальних апаратів відділення безпілотних авіаційних комплексів взводу безпілотних авіаційних комплексів військової частини НОМЕР_1 молодшого сержанта ОСОБА_2 ».

З матеріалів справи також слідує, що в подальшому 31 січня 2025 року о 20:18 СКП Покровського РУП повідомило ВЧ НОМЕР_1 , що поблизу АДРЕСА_3 , в лісосмузі виявлено тіло з явними ознаками насильницької смерті (відсутність голови та внутрішніх органів; руки за спиною; особиста зброя Colt M4 ( НОМЕР_4 ) - у ногах, а не в руках). Поруч - військовий квиток ОСОБА_2 .

01.02.2025 Донецьким обласним бюро СМЕ видано лікарське свідоцтво про смерть ОСОБА_2 №31: точна дата та причина смерті не встановлена через відсутність частин тіла.

Також за фактом виявлення поблизу н.п. Чернігівка (раніше Красноярське) Покровського району Донецької області трупа військовослужбовця Військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_2 , 01.02.2025 ВП №1 Покровського РУП ГУ НП в Донецькій області було відкрито кримінальне провадження №12025052230000071 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, досудове розслідування триває.

Поряд з цим, за фактом зникнення безвісти ОСОБА_2 07.01.2025 ВП №2 Стрийського РУП ГУ НП у Львівській області по заяві ОСОБА_8 було відкрито кримінальне провадження №12025141250000006 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, досудове розслідування триває.

Наказом командира Військової частини НОМЕР_7 від 31 січня 2025 року №87 призначено спеціальне службове розслідування за фактом смерті молодшого сержанта ОСОБА_2 .

12 лютого 2025 року видано наказ командира ВЧ НОМЕР_1 № 131 «Про підсумки спеціального службового розслідування за фактом смерті молодшого сержанта ОСОБА_2 », згідно з яким смерть ОСОБА_2 визнана непов`язаною з виконанням обов`язків військової служби.

13 березня 2025 року ОСОБА_2 набув статусу особи, зниклої безвісти за особливих обставин (внесено до Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин), що підтверджується Витягом з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин № 20250425-4375 від 25 квітня 2025 року.

Відповідно до листа ТУ ДБР, розташованого у м. Краматорськ №13-07-8909/25-кв від 02.04.2025 станом на 02.04.2025 в провадженні слідчих ТУ ДБР, розташованого у м. Краматорськ відсутні кримінальні провадження відносно військовослужбовця ВЧ НОМЕР_1 ОСОБА_2

06 червня 2025 року висновком експерта Донецького НДЕКЦ МВС № СЕ-19/105-25/4597-БД встановлено: імовірність того, що кістка трупа № 324 належить ОСОБА_2 , становить не менше 99,99999396 % (порівняння з ДНК матері — ОСОБА_8 ).

07 липня 2025 року позивачка звернулася до Військової частини НОМЕР_1 заяву про виплату грошового забезпечення військовослужбовця ОСОБА_2 з 19.12.2024, із долученням зібраних доказів, які на її думку, підтверджують статус зниклого безвісти її чоловіка ОСОБА_2 та відсутність правових підстав позбавлення його грошового забезпечення.

Однак, відповідно до листа Військової частини НОМЕР_1 №740/33/5621 від 17.07.2025 позивачці відмовлено у задоволені заяви, з мотивів що у військової частини відсутні підстави для зміни статусу ОСОБА_2 та відповідного обліку військовослужбовця як зниклого безвісті.

Зміст спірних правовідносин полягає у тому, що позивачка не погоджується з оскаржуваними наказами та вважає, що відповідач безпідставно позбавив її права на отримання грошового забезпечення військовослужбовця, який зник безвісти під час виконання бойових завдань, тому звернулася до суду з цим позовом.

При вирішенні даного спору, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 65 Конституції України встановлено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Згідно ч.ч.1, 2 ст. 2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992 № 2232-XII (далі - Закон № 2232-XII) військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Проходження військової служби здійснюється, зокрема, громадянами України - у добровільному порядку (за контрактом) або за призовом.

Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

В подальшому, затвердженими відповідними законами України дія воєнного стану продовжувалася та діє на теперішній час.

Згідно зі статтею 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України від 24.03.1999 № 548-XIV кожний військовослужбовець зобов`язаний виконувати службові обов`язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою. Ці обов`язки визначаються статутами Збройних Сил України, а також відповідними посібниками, порадниками, положеннями, інструкціями.

Статтями 26, 27 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України військовослужбовці залежно від характеру вчиненого правопорушення чи провини несуть дисциплінарну, адміністративну, матеріальну, цивільно-правову та кримінальну відповідальність згідно із законом.

Військовослужбовці, на яких накладається дисциплінарне стягнення за вчинене правопорушення, не звільняються від матеріальної та цивільно-правової відповідальності за ці правопорушення. За вчинення кримінального правопорушення військовослужбовці притягаються до кримінальної відповідальності на загальних підставах.

Сутність військової дисципліни, обов`язки військовослужбовців, а також військовозобов`язаних та резервістів під час проходження навчальних (перевірочних) і спеціальних зборів щодо її додержання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, права командирів щодо їх застосування, а також порядок подання і розгляду заяв, пропозицій та скарг визначає Дисциплінарний статут Збройних Сил України, затверджений Законом України від 24.03.99 № 551-XIV (далі - Дисциплінарний статут).

Відповідно до ст. 1 Дисциплінарного статуту військова дисципліна - це бездоганне і неухильне додержання всіма військовослужбовцями порядку і правил, встановлених військовими статутами та іншим законодавством України.

Згідно з ст. 4 Дисциплінарного статуту військова дисципліна зобов`язує кожного військовослужбовця: додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги статутів Збройних Сил України, накази командирів; бути пильним, зберігати державну таємницю; додержуватися визначених статутами Збройних Сил України правил взаємовідносин між військовослужбовцями, зміцнювати військове товариство; виявляти повагу до командирів і один до одного, бути ввічливими і додержуватися військового етикету; поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків; не вживати під час проходження військової служби (крім медичного призначення) наркотичні засоби, психотропні речовини чи їх аналоги, а також не вживати спиртні напої під час виконання обов`язків військової служби.

Згідно із статтями 84, 85 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України від 24.03.1999 № 551-XIV прийняттю рішення командиром про накладення на підлеглого дисциплінарного стягнення може передувати службове розслідування. Воно проводиться з метою уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення, та ступеня вини.

Службове розслідування призначається письмовим наказом командира (начальника), який прийняв рішення притягти військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності. Воно може бути проведено особисто командиром (начальником), доручено військовослужбовцю офіцерського складу, а в разі вчинення правопорушення військовослужбовцем рядового, сержантського (старшинського) складу - також військовослужбовцю сержантського (старшинського) складу.

Якщо під час службового розслідування буде з`ясовано, що правопорушення військовослужбовця містить ознаки кримінального правопорушення, командир військової частини письмово повідомляє про це орган досудового розслідування.

Підстави та механізм проведення службового розслідування стосовно військовослужбовців Збройних Сил України (далі - Збройні Сили), а також військовозобов`язаних та резервістів (далі - військовослужбовці), які не виконали (неналежно виконали) свої службові обов`язки або вчинили правопорушення під час проходження служби (зборів), а також дії (бездіяльність) яких призвели до завдання шкоди державі визначає Порядок проведення службового розслідування у Збройних Силах України, затверджений наказом Міністра оборони України від 21.11.2017 № 608 (далі – Порядок №608).

За визначенням, наведеним у пункті 2 Розділу ІІ Порядку від 21.11.2017 № 608, службове розслідування - комплекс заходів, які проводяться з метою уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення, а також встановлення ступеня вини особи (осіб), чиї дії або бездіяльність стали причиною вчинення правопорушення.

Згідно з пунктом 3 розділу ІІ Порядку № 608 службове розслідування проводиться для встановлення:

неправомірних дій військовослужбовця, яким вчинено правопорушення;

причинного зв`язку між правопорушенням, з приводу якого було призначено службове розслідування, та виконанням військовослужбовцем обов`язків військової служби;

ступеня вини військовослужбовця;

порушень нормативно-правових актів, інших актів законодавства;

причин та умов, що сприяли вчиненню правопорушення;

причин виникнення матеріальної шкоди, її розміру та винних осіб (у разі виявлення факту її заподіяння).

Відповідно до пунктів 1, 3, 8, 9 Розділу ІІІ Порядку від 21.11.2017 № 608 рішення про призначення службового розслідування приймається командиром (начальником), який має право видавати письмові накази та накладати на підлеглого дисциплінарне стягнення.

Службове розслідування призначається письмовим наказом командира (начальника), у якому зазначаються підстава, обґрунтування або мета призначення службового розслідування, особа, стосовно якої воно проводиться, строк проведення службового розслідування, а також визначаються посадова (службова) особа, якій доручено його проведення, або голова та члени комісії з проведення службового розслідування (далі - особи, які проводять службове розслідування).

Днем початку службового розслідування вважається день видання наказу про його призначення. Днем закінчення службового розслідування вважається день надання командиру (начальнику), який призначив службове розслідування, акта службового розслідування та матеріалів на розгляд, визначений в наказі про призначення службового розслідування.

Особи, які проводять службове розслідування, відповідають за всебічність, повноту, своєчасність та об`єктивність його проведення, додержання законодавства України, а також за нерозголошення інформації, яка стосується службового розслідування.

Посадові (службові) особи Збройних Сил зобов`язані надавати письмові пояснення по суті предмета службового розслідування та поставлених їм питань, а за попередньою згодою керівника - документи чи матеріали відповідно до своїх службових обов`язків.

Пунктом 1 Розділу ІV Порядку № 608 передбачено, що особи, які проводять службове розслідування, зобов`язані:

дотримуватися вимог законодавства України, вживати всіх передбачених законодавством заходів для всебічного, повного, своєчасного і об`єктивного розслідування обставин вчиненого правопорушення;

виявляти (з`ясовувати) обставини, які підтверджують або спростовують інформацію щодо скоєння правопорушення, а також встановлювати обставини, які пом`якшують або обтяжують відповідальність правопорушника;

розглядати заяви і клопотання військовослужбовця, правопорушення якого підлягає службовому розслідуванню, що були подані під час проведення службового розслідування та стосуються його проведення.

Згідно з пунктом 2 Розділу ІV Порядку № 608 особи, які проводять службове розслідування, мають право, у тому числі:

запрошувати до місця проведення службового розслідування військовослужбовців, стосовно яких проводиться службове розслідування, інших військовослужбовців, цивільних осіб (за їх згодою), які були присутні під час вчинення правопорушення або яким відомі обставини, що стосуються правопорушення (далі - учасники службового розслідування);

отримувати письмові пояснення (заповнені від руки або надруковані);

з дозволу командира (начальника) військовослужбовця, який скоїв правопорушення, отримувати необхідні документи, які стосуються службового розслідування;

отримувати інформацію, пов`язану із службовим розслідуванням, від юридичних і фізичних осіб з дотриманням вимог законодавства на підставі запиту посадової (службової) особи, яка призначила службове розслідування, чи інших уповноважених осіб відповідно до вимог законодавства України.

Згідно із пунктами 1-4 Розділу V Порядку № 608 за результатами службового розслідування складається акт службового розслідування, який містить вступну, описову та резолютивну частини.

У вступній частині акта службового розслідування зазначаються підстави призначення та проведення службового розслідування.

В описовій частині акта службового розслідування зазначаються:

посада, військове звання, прізвище, ім`я та по батькові, рік народження, освіта, термін військової служби та термін перебування на останній посаді військовослужбовця, стосовно якого проведено службове розслідування;

неправомірні дії військовослужбовця;

зв`язок правопорушення з виконанням військовослужбовцем обов`язків військової служби (якщо такий є);

вина військовослужбовця;

причинний зв`язок між неправомірними діями військовослужбовця та подією, що трапилась;

вимоги нормативно-правових актів, інших актів законодавства, які було порушено;

причини та умови, що сприяли правопорушенню;

заперечення, заяви та клопотання особи, стосовно якої проведено службове розслідування, мотиви їх відхилення чи підстави для задоволення.

У резолютивній частині акта службового розслідування зазначаються:

висновки службового розслідування;

пропозиції щодо притягнення винної особи (винних осіб) до відповідальності;

інші заходи, спрямовані на усунення причин та умов, що призвели до правопорушення, які пропонується здійснити.

Відповідно до пунктів 1, 6 Розділу VІ Порядку № 608 за результатами розгляду акта та матеріалів службового розслідування, якщо вину військовослужбовця повністю доведено, командир (начальник) приймає рішення про притягнення військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності, визначає вид дисциплінарного стягнення та призначає особу, якій доручає підготувати проект відповідного наказу.

Вид дисциплінарного стягнення визначається особисто службовою особою, яка призначила службове розслідування, в аркуші резолюції або на висновку за результатами службового розслідування або безпосередньо в наказі про притягнення до дисциплінарної відповідальності.

Якщо під час службового розслідування буде з`ясовано, що правопорушення військовослужбовця містить ознаки кримінального правопорушення, командир військової частини (начальник) письмово повідомляє про це орган досудового розслідування.

Так, за обставин даної справи на підставі рапорту тимчасово виконуючого обов`язки командира взводу безпілотних авіаційних комплексів Військової частини НОМЕР_7 головного сержанта ОСОБА_6 про відсутність 19 грудня 2024 року о 10:25 годині під час перевірки особового складу взводу безпілотних авіаційних комплексів Військової частини НОМЕР_1 поблизу населеного пункту АДРЕСА_3 молодшого сержанта ОСОБА_2 - зовнішнього пілота (оператора) безпілотних літальних апаратів відділення безпілотних авіаційних комплексів взводу безпілотних авіаційних комплексів Військової частини НОМЕР_1 , відповідачем було призначено службове розслідування відповідно до наказу №251 від 19.12.2024.

Згідно з актом проведення службового розслідування відповідачем встановлено, що 19 грудня 2024 року о 10:25 годині під час перевірки особового складу взводу безпілотних авіаційних комплексів Військової частини НОМЕР_1 поблизу населеного пункту АДРЕСА_3 було виявлено, що молодший сержант ОСОБА_2 зовнішній пілот (оператор) безпілотних літальних апаратів відділення безпілотних авіаційних комплексів взводу безпілотних авіаційних комплексів Військової частини НОМЕР_7 , самовільно та свідомо залишив розташування підрозділу взводу безпілотних авіаційних комплексів Військової частини НОМЕР_7 . На телефонні дзвінки військовослужбовець не відповідає. Особиста зброя Colt M4 серійний номер - НОМЕР_4 , молодшого сержанта ОСОБА_2 , в розташуванні підрозділу виявлена не була, засоби захисту в наявності.

Про даний випадок тимчасово виконуючий обов`язки командира взводу безпілотних авіаційних комплексів Військової частини НОМЕР_7 головний сержант ОСОБА_3 доповів по команді.

Свідками вищевказаної події були військовослужбовці матрос ОСОБА_4 , молодший сержант ОСОБА_5 , які в своїх поясненнях повідомили наступне: « 19 грудня 2024 року о 10:25 годині під час перевірки особового складу взводу безпілотних авіаційних комплексів Військової частини НОМЕР_7 , поблизу населеного пункту АДРЕСА_3 , в районі дислокації підрозділу було виявлено відсутність молодшого сержанта ОСОБА_2 - Зовнішнього пілота (оператора) безпілотних літальних апаратів відділення безпілотних авіаційних комплексів взводу безпілотних авіаційних комплексів Військової частини НОМЕР_1 .

Наступна особиста зброя закріплена за військовослужбовцем: COLT M4 А0868029 відсутня, засоби захисту в наявності. На телефонні дзвінки не відповідає. Місце знаходження молодшого сержанта ОСОБА_2 невідоме.»

Оскільки жодних повідомлень із ІНФОРМАЦІЯ_1 , чи від інших військових частин, про звернення або повернення на службу до іншої військової частини молодшого сержанта ОСОБА_2 , повідомлень із закладів охорони здоров?я про перебування молодшого сержанта ОСОБА_2 на лікуванні на адресу військової частини НОМЕР_7 не надходило, відповідач дійшов висновку про наявність протиправних дій молодшого сержанта ОСОБА_2 , що мають ознаки кримінального правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 408 Кримінального Кодексу У країни.

Поряд з цим, аналізуючи вказаний акт, суд наголошує, що визначальною ознакою для встановлення факту самовільного залишення військової частини і місця служби є доведеність вини військовослужбовця, якому такий поступок ставиться у провину.

Водночас суд указує, що в акті проведення службового розслідування міститься інформація лише про те, що 19 грудня 2024 року о 10:25 годині під час перевірки особового складу взводу безпілотних авіаційних комплексів Військової частини НОМЕР_1 поблизу населеного пункту АДРЕСА_3 було виявлено відсутність молодшого сержанта ОСОБА_2 . На телефонні дзвінки не відповідає. Місце знаходження молодшого сержанта ОСОБА_2 невідоме.

Тобто, у акті проведення службового розслідування та шаблонних поясненнях двох свідків події фактично лише процитовано рапорт тимчасово виконуючого обов`язки командира взводу безпілотних авіаційних комплексів Військової частини НОМЕР_7 головного сержанта ОСОБА_6 та додано, що ОСОБА_2 самовільно та свідомо залишив розташування підрозділу взводу безпілотних авіаційних комплексів Військової частини НОМЕР_7 .

Однак, обставини залишення молодшим сержантом ОСОБА_2 місця служби не з`ясовані та в акті не відображені.

Суд зазначає, що у разі не встановлення обставин при яких молодший сержант ОСОБА_2 залишив місце служби, для визнання військовослужбовця таким, що зробив це самовільно та умисно, необхідно перевірити наявність чи відсутність фактів, умов, чинників тощо, які б давали обґрунтовані підстави стверджувати про відсутність інших причин відсутності військовослужбовця на місці служби.

Зокрема відповідачем у акті не встановлено ані конкретне місце служби де 19 грудня 2024 року о 10:25 годині повинен був бути ОСОБА_2 та яке, нібито, самовільно залишив, не опитано усіх свідків події - побратимів, які перебували та повинні були перебувати разом із ОСОБА_2 у районі несення служби.

У судовому засіданні представник відповідача підтвердив, що окремі військовослужбовці бачили як ОСОБА_2 покидав розташування взводу на власному автомобілі, однак відповідних пояснень в акті не задокументовано.

Також представник відповідача підтвердив, що ОСОБА_2 19.12.2024 повинен був виконувати бойове завдання.

Згідно з довідкою Військової частини НОМЕР_1 (Форма 12) №1215/18/1445 від 27.02.2026 молодший сержант ОСОБА_2 у період з 16.12.2024 по 19.12.2024 брав безпосередню участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки та оборони, відсічі та стримування збройної агресії російської федерації проти України.

Однак, в акті розслідування не зафіксовано і не перевірено яке бойове завдання і де повинен був виконувати ОСОБА_2 , в матеріалах службового розслідування відсутні журнали ведення бойових дій, а також отриманих та відданих розпоряджень за 18.12.2024 та 19.12.2024.

Також відповідачем не проаналізовано суперечностей в поясненнях ініціатора розслідування, адже згідно з рапортом ОСОБА_6 , особисті речі ОСОБА_2 під час перевірки були відсутні, тоді як за матеріалами справи такий сам особисто надсилав речі ОСОБА_2 його дружині Новою поштою.

Не з`ясування обставин і причин, за яких молодший сержант ОСОБА_2 залишив військову частину, а також відсутність доказів, які б підтверджували самовільне і умисне залишення ним розташування взводу в районі виконання підрозділом спеціальних завдань на території Донецької області, найдене невдовзі тіло військовослужбовця з явними ознаками насильницької смерті (відсутність голови та внутрішніх органів; руки за спиною) та документами ОСОБА_2 свідчить про відсутність та передчасність висновків про самовільне залишення цим військовослужбовцем військової частини.

З наведеного вище судом резюмується, що відповідачем згадане розслідування проведено не повно, не об`єктивно та без з`ясування всіх обставин, які мають значення при прийнятті рішення.

Розглядаючи цю справу, суд також враховує доводи представника позивача про те, що відповідачем не надано жодного доказу про своєчасне внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо вчинення молодшим сержантом ОСОБА_2 кримінального правопорушення - самовільного залишення військової частини.

Відповідно до листа ТУ ДБР, розташованого у м. Краматорськ №13-07-8909/25-кв від 02.04.2025 станом на 02.04.2025 в провадженні слідчих ТУ ДБР, розташованого у м. Краматорськ були відсутні кримінальні провадження відносно військовослужбовця ВЧ НОМЕР_1 ОСОБА_2 .

Водночас, провадження № 62026050010000010 за фактом СЗЧ ОСОБА_2 відкрито лише 01.01.2026, після численних скарг позивачки, що визнається також представником відповідача.

Натомість, за фактом виявлення поблизу н.п. Чернігівка (раніше Красноярське) Покровського району Донецької області трупа військовослужбовця Військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_2 , 01.02.2025 ВП №1 Покровського РУП ГУ НП в Донецькій області було відкрито кримінальне провадження №12025052230000071 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, досудове розслідування триває.

Також, за фактом зникнення безвісти ОСОБА_2 07.01.2025 ВП №2 Стрийського РУП ГУ НП у Львівській області по заяві ОСОБА_8 було відкрито кримінальне провадження №12025141250000006 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, досудове розслідування триває.

13 березня 2025 року ОСОБА_2 набув статусу особи, зниклої безвісти за особливих обставин (внесено до Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин), що підтверджується Витягом з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин № 20250425-4375 від 25 квітня 2025 року.

Підсумовуючи викладене, з огляду також на обставини, які виникли після завершення службового розслідування, суд вважає помилковими та передчасними висновки відповідача про самовільне залишення молодшим сержантом ОСОБА_2 військової частини, а тому наказ командира Військової частини НОМЕР_1 №38 від 17.01.2025 «Про підсумки службового розслідування за фактом самовільного залишення військової частини молодшим сержантом ОСОБА_2 » підлягає скасуванню, оскільки такий не відповідає критеріям правомірності рішення суб`єкта владних повноважень, що визначені ч. 2 ст. 2 КАС України.

Враховуючи положення ч. 3 ст. 245 КАС України щодо права суду зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, суд вважає за необхідне зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 повторно провести службове розслідування щодо обставин зникнення 19.12.2024 молодшого сержанта ОСОБА_2 з урахуванням висновків суду, викладених у цьому рішенні.

Надаючи правову оцінку наказу командира Військової частини НОМЕР_1 №131 від 12.02.2025 «Про підсумки спеціального службового розслідування за фактом смерті молодшого сержанта ОСОБА_2 », суд зазначає наступне.

Так, згідно з Актом проведення спеціального розслідування за фактом смерті в грудні 2024 року молодшого сержанта ОСОБА_2 форми НВ-2 19 грудня 2024 року о 10:25 годині під час перевірки особового складу взводу безпілотних авіаційних комплексів Військової частини НОМЕР_7 поблизу населеного пункту АДРЕСА_3 було виявлено, що молодший сержант ОСОБА_2 зовнішній пілот (оператор) безпілотних літальних апаратів відділення безпілотних авіаційних комплексів взводу безпілотних авіаційних комплексів Військової частини НОМЕР_7 , самовільно та свідомо залишив розташування підрозділу взводу безпілотних авіаційних комплексів Військової частини НОМЕР_7 . На телефонні дзвінки військовослужбовець не відповідає. Особиста зброя Colt M4 серійний номер - НОМЕР_4 та засоби захисту молодшого сержанта ОСОБА_2 , в розташуванні підрозділу виявлені не були.

31 січня 2025 року о 20:18 годині на адресу військової частини НОМЕР_7 надійшло повідомлення від СКП Покровського РУП про те, що поблизу населеного пункту Чернігівка, Покровського району, Донецької області, поруч з дорогою в лісосмузі було виявлено тіло молодшого сержанта ОСОБА_2 . Особиста зброя Colt M4 серійний номер - НОМЕР_4 виявлена поруч з загиблим.

Враховуючи висновки судово-медичного експерту, комісія із розслідування вважає, що причина смерті в грудні 2024 року молодшого сержанта ОСОБА_2 не встановлена через відсутність частин тіла та внутрішніх органів.

Смерть молодшого сержанта ОСОБА_2 не пов?язана з виконанням обов?язків військової служби.

Наказом командира Військової частини НОМЕР_1 №131 від 12.02.2025 «Про підсумки спеціального службового розслідування за фактом смерті молодшого сержанта ОСОБА_2 »:

« 1. Визнано, що смерть військовослужбовця молодшого сержанта ОСОБА_2 , колишнього зовнішнього пілота (оператора) безпілотних літальних апаратів відділення безпілотних авіаційних комплексів взводу безпілотних авіаційних комплексів Військової частини НОМЕР_7 не пов?язана з виконанням ним обов?язків військової служби.

2. Заступнику командира військової частини з психологічної підтримки персоналу довести даний випадок до 100% особового складу.

3. Заступнику командира військової частини з психологічної підтримки персоналу Військової частини НОМЕР_7 надати матеріали розслідування (затверджені акти за формами HВ-2 разом з додатками) членам сім?ї молодшого сержанта ОСОБА_2 ...»

Таким чином, аналізуючи наведені висновки службового розслідування, суд констатує, що такі фактично дублюють висновки службового розслідування за фактом самовільного залишення військової служби ОСОБА_2 та є протиправними.

Крім цього, акт спеціального службового розслідування за фактом смерті молодшого сержанта ОСОБА_2 в частині відсутності в розташуванні підрозділу засобів захисту молодшого сержанта ОСОБА_2 суперечить акту службового розслідування за фактом самовільного залишення військової служби ОСОБА_2 , де констатовано про наявність відповідних засобів захисту, що додатково свідчить про необ`єктивність таких розслідувань.

Також суд звертає увагу, що у лікарському свідоцтві про смерть ОСОБА_2 №31 від 01.02.2025 точна дата та причина смерті не встановлена через відсутність частин тіла. При цьому відсутні будь-які відомості про проведення впізнання, ДНК-ідентифікації особи.

Тобто висновок, про смерть ОСОБА_2 фактично було зроблено через найдені разом із тілом його особисті речі (військовий квиток та зброя), що також підтвердив представник відповідача у судовому засіданні.

Суд повторно зауважує, що за фактом зникнення безвісти ОСОБА_2 07.01.2025 ВП №2 Стрийського РУП ГУ НП у Львівській області по заяві ОСОБА_8 було відкрито кримінальне провадження №12025141250000006 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, досудове розслідування якого триває.

13 березня 2025 року ОСОБА_2 набув статусу особи, зниклої безвісти за особливих обставин (внесено до Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин), що підтверджується Витягом з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин № 20250425-4375 від 25 квітня 2025 року.

Водночас, ДНК-ідентифікація трупа проведена лише 06.06.2025 - через чотири місяці після завершення розслідування.

Відповідно до Наказу МОУ від 27.10.2021 № 332 форму НВ-2 може бути складено лише після встановлення особи потерпілого, обставин нещасного випадку та причини смерті. Однак, станом на 12.02.2025 жодна з умов не виконана, тому такі висновки передчасні.

Отже, з огляду на викладене, наказ № 131 від 12.02.2025 «Про підсумки спеціального службового розслідування за фактом смерті молодшого сержанта ОСОБА_2 » є протиправним та також підлягає скасуванню.

Водночас, щодо визнання протиправним та скасування п. 15 наказу командира Військової частини НОМЕР_1 №2366 від 19.12.2024, зобов`язання Військової частини НОМЕР_1 поновити виплату грошового забезпечення військовослужбовця ОСОБА_2 з часу його зникнення безвісти 19.12.2024 під час безпосередньої участі у заходах необхідних для забезпечення оборони України, до моменту виключення його з особового складу військової частини та стягнути з Військової частини НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 належне грошове забезпечення та додаткові грошові винагороди молодшого сержанта ОСОБА_2 Військової частини НОМЕР_1 у відповідності до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 30.11.2016 № 884, за період з 19.12.2024, суд зазначає наступне.

Так, відповідно до п. 15 наказу командира Військової частини НОМЕР_1 №2366 від 19.12.2024 молодшого сержанта ОСОБА_2 - зовнішнього пілота (оператора) безпілотних літальних апаратів відділення безпілотних авіаційних комплексів взводу безпілотних авіаційних комплексів Військової частини НОМЕР_1 , який 19.12.2024 самовільно залишив розташування підрозділу, виведено з підпорядкування ОТУ « ІНФОРМАЦІЯ_2 », знято зі всіх видів забезпечення, позбавлено премії за грудень 2024 року та припинено виплату грошового забезпечення з 19.12.2024 на підставі п. 15 розділу І Наказу МОУ від 07.06.2018 №260.

Частиною другою статті 24 цього Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» врегульовано питання призупинення військової служби.

Згідно із абзацом першим частини 2 статті 24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» військова служба призупиняється для військовослужбовців, які самовільно залишили військові частини або місця служби, дезертирували із Збройних Сил України та інших військових формувань або добровільно здалися в полон, якщо інше не визначено законодавством.

Абзацом 2 частини другої статті 24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» передбачено, що початком призупинення військової служби є день внесення відповідних відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань на підставі заяви, повідомлення командира (начальника) військової частини про вчинене кримінальне правопорушення, поданих відповідно до частини четвертої статті 85 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України. Підставою для призупинення військової служби є отримання військовою частиною письмового повідомлення правоохоронного органу про внесення відповідних відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального правопорушення (витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань).

Військовослужбовці, військову службу яких призупинено, звільняються з посад та вважаються такими, що не виконують (не несуть) обов`язків військової служби. Контракт про проходження військової служби, а також виплата грошового та здійснення продовольчого, речового, інших видів забезпечення таким військовослужбовцям призупиняються.

Час призупинення військової служби військовослужбовцям не зараховується до строку військової служби, вислуги у військовому званні та до вислуги років для виплати надбавки за вислугу років і призначення пенсії. На них не поширюються пільги та соціальні гарантії, встановлені законодавством для військовослужбовців.

Військовослужбовці, військову службу яким призупинено, не входять до чисельності Збройних Сил України та інших військових формувань (абзаци третій п`ятий частини другої статті 24 Закону №2232-XII).

Аналогічні норми містяться в пунктах 144-1 і 144-2 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України.

Водночас, відповідно до п. 15 розділу І Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженим наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 № 260 (далі - Порядок № 260) грошове забезпечення не виплачується за час відсутності на службі без поважних причин одну добу і більше.

Військовослужбовцям, які самовільно залишили військові частини або місця служби, виплата грошового забезпечення призупиняється з дня самовільного залишення військової частини або місця служби та поновлюється з дня повернення. Призупинення та поновлення виплати грошового забезпечення оголошується наказом командира військової частини.

Відповідно до пункту 5 розділу XVI Порядку № 260 за невихід на службу без поважних причин військовослужбовцям не виплачуються щомісячні премії - за місяць, у якому здійснено таке порушення.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що підтверджений факт відсутності військовослужбовця за місцем служби є самостійною правовою підставою для застосування різних за своєю правовою природою та тривалістю механізмів обмеження грошових виплат, належних військовослужбовцю.

Так, щодо доводів представника позивачки про те, що факт самовільного залишення місця служби може бути встановлено лише обвинувальним вироком суду про визнання винним військовослужбовця за статтями 407-408 КК України, суд зауважує, що у межах цієї справи не вирішується питання про притягнення ОСОБА_2 до відповідальності за самовільне залишення місця несення служби, а встановлюється лише наявність підстав для призупинення останньому виплати додаткової винагороди, премії та основного грошового забезпечення.

У світлі доводів представника позивачки про те, що за відсутності відомостей у Єдиному реєстрі досудових розслідувань щодо факту самовільного залишення військовослужбовцем військової частини відсутні підстави для припинення виплат (із посиланням на абзаци перший та другий пункту 144-1 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, абзаци перший-четвертий частини другої статті 24 Закону України «Про військову службу та військовий обов`язок»), суд зазначає таке.

Призупинення виплати військовослужбовцю грошового забезпечення, а також невиплата премії та додаткової винагороди, передбаченої Постановою № 168, у разі встановлення факту самовільного залишення військової частини (місця служби) є самостійними правовими наслідками, врегульованими спеціальним нормативно-правовим актом - Порядком № 260.

Зокрема, пункт 15 розділу І, пункт 3 розділу XVI та пункт 14 розділу XXXIV Порядку № 260 визначають факт самовільного залишення військової частини або місця служби як юридичний факт, достатній для призупинення виплати грошового забезпечення, невиплати премії та додаткової винагороди.

Наведені норми є імперативними та не містять положень, які б пов`язували можливість припинення відповідних виплат із необхідністю попереднього або одночасного внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Приписи пункту 144-1 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України та частини другої статті 24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», які регулюють питання призупинення військової служби та пов`язують виникнення таких правовідносин із моментом внесення відповідних відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань, не встановлюють прямої залежності між таким юридичним фактом і питанням нарахування грошового забезпечення. Отже, ці обставини не є взаємозалежними в контексті виникнення підстав для припинення виплат.

Таким чином, доводи представника позивачки про те, що відсутність запису в Єдиному реєстрі досудових розслідувань унеможливлює припинення виплати грошового забезпечення, премії та додаткової винагороди, ґрунтуються на неправильному тлумаченні норм матеріального права та помилковому ототожненні різних за своєю правовою природою процедур.

Аналогічний правовий висновок викладений Верховним Судом в постанові від 21.05.2026 у справі № 160/19666/23.

Іншими словами, володіючи достовірною інформацією про відсутність військовослужбовця на службі, військова частина керуючись п. 15 розділу І Порядку №260 вправі припинити виплату такому військовослужбовцю грошового забезпечення до встановлення усіх обставин, зокрема наявності поважних причин відсутності такого військовослужбовця або ж до його повернення.

Більше того, в постанові від 13.06.2024 у справі № 420/9472/23 Верховний Суд констатував, що проведення службового розслідування не є обов`язковою передумовою для відповідного призупинення виплат.

У свою чергу призупинення виплати грошового забезпечення згідно з п. 15 розділу І Порядку №260 не є призупиненням військової служби, яке відбувається виключно після внесення відповідних відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань на підставі заяви, повідомлення командира (начальника) військової частини про вчинене кримінальне правопорушення.

Як вже згадувалося вище, згідно з рапортом тимчасово виконуючого обов`язки командира взводу безпілотних авіаційних комплексів Військової частини НОМЕР_7 головного сержанта ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6 о 10:25 годині під час перевірки особового складу взводу безпілотних авіаційних комплексів Військової частини НОМЕР_1 поблизу населеного пункту АДРЕСА_3 було виявлено відсутність молодшого сержанта ОСОБА_2 - зовнішнього пілота (оператора) безпілотних літальних апаратів відділення безпілотних авіаційних комплексів взводу безпілотних авіаційних комплексів Військової частини НОМЕР_1 . Особиста зброя, закріплена за даним військовослужбовцем - Colt M4 серійний номер - А0868029 та особисті речі відсутні. На телефонні дзвінки військовослужбовець не відповідає, його місцезнаходження не відоме.

Отже, на переконання суду, відсутність військовослужбовця на службі за не встановлених обставин в силу вимог п. 15 розділу І Порядку №260 надавала відповідачу право зупинити такому виплату грошового забезпечення якраз таки для встановлення всіх обставин, зокрема підтвердження або спростування факту самовільного залишення військової частини.

Таким чином, п. 15 наказу командира Військової частини НОМЕР_1 №2366 від 19.12.2024 прийнятий відповідачем правомірно та в межах наданих повноважень, а тому відсутні підстави для його скасування.

Водночас, поновлення виплати грошового забезпечення, стягнення заборгованості на користь позивачки та визначення її розміру безпосередньо залежить від результатів повторного службового розслідування, проведення якого покладається на відповідача цим рішенням.

Суд не має повноважень втручатися у дискреційні повноваження відповідача в частині проведення службового розслідування та встановлення обставин зникнення і смерті ОСОБА_2 , що є обов`язковою передумовою для вирішення питання про поновлення та стягнення виплат. Пред`явлення зазначених вимог до завершення повторного розслідування є передчасним.

Що ж до доводів представника позивача про наявність у ОСОБА_2 статусу зниклого безвісти, суд звертає увагу, що Постановою Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2016 р. № 884 затверджено «Порядок виплати грошового забезпечення сім`ям військовослужбовців, захоплених у полон або заручниками, а також інтернованих у нейтральних державах або безвісно відсутніх» (далі – Порядок №884).

Так, згідно з п. 1 Цей Порядок визначає механізм виплати грошового забезпечення, в тому числі додаткових та інших видів грошового забезпечення, сім`ям військовослужбовців Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення, Держспецтрансслужби та Держспецзв`язку, захоплених у полон або заручниками, а також інтернованих у нейтральних державах або безвісно відсутніх (далі - військовослужбовці).

Згідно з п.п. 2-4 Порядку №884 у цьому Порядку під терміном «безвісно відсутній військовослужбовець» слід розуміти зниклого безвісти під час захисту Вітчизни військовослужбовця, щодо якого понад 15 днів відсутні відомості про місце його перебування, крім відомостей про самовільне залишення військової частини або місця служби.

За військовослужбовцями зберігаються виплати в розмірі посадового окладу за останнім місцем служби, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років, інших щомісячних додаткових видів грошового забезпечення постійного характеру та інші види грошового забезпечення (далі - грошове забезпечення) з урахуванням зміни вислуги років та норм грошового забезпечення.

Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.

Виплата грошового забезпечення здійснюється з дня захоплення військовослужбовців у полон або заручниками, а також інтернування в нейтральних державах або зникнення безвісти, членам сімей військовослужбовців за їх заявою на ім`я командира (начальника, керівника) військової частини (установи, організації).

До заяви додаються:

копії сторінок паспорта повнолітніх членів сім`ї з даними про прізвище, ім`я та по батькові і реєстрацію місця проживання (перебування);

довідка про реєстрацію місця проживання (перебування) членів сім`ї (у разі відсутності такої інформації в паспорті);

копія свідоцтва про шлюб (у разі наявності);

копії свідоцтв про народження дітей (у разі наявності);

копія документа, що засвідчує реєстрацію в Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків (для осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це контролюючому органу і мають відмітку в паспорті, - копія сторінки паспорта з такою відміткою).

За змістом пункту 5 Порядку №884 командир (начальник, керівник) військової частини (установи, організації) розглядає протягом 15 днів подані документи та приймає рішення щодо виплати або відмови у виплаті грошового забезпечення, про що повідомляється заявнику в письмовій формі.

У рішенні про відмову у виплаті грошового забезпечення обов`язково зазначаються підстави для такої відмови.

Командир (начальник, керівник) військової частини (установи, організації) приймає рішення про відмову у виплаті у разі:

подання заяви особами, що не зазначені в пункті 7 цього Порядку;

подання не в повному обсязі документів, зазначених у пункті 4 цього Порядку;

подання заяви з порушенням строків, визначених абзацами шостим і сьомим пункту 6 цього Порядку;

з`ясування в установленому законодавством порядку обставин щодо добровільної здачі військовослужбовця в полон, самовільного залишення військової частини (установи, організації), місця служби або дезертирування.

Виплата грошового забезпечення членам сімей військовослужбовців, які добровільно здалися в полон, самовільно залишили військові частини (установи, організації), місця служби або дезертирували, не здійснюється (п. 8 Порядку №884).

За наведеного правового регулювання, командир військової частини імперативно зобов`язаний відмовити у виплаті грошового забезпечення в разі, якщо встановлено факт самовільного залишення військовослужбовцем військової частини.

Так, суд зауважує, що станом на дату звернення позивачки за виплатою грошового забезпечення ОСОБА_2 , у Військовій частині НОМЕР_1 він обліковувався як такий, що самовільно залишив місце служби, а оскаржуваний в цій справі наказ командира Військової частини НОМЕР_1 №38 від 17.01.2025 «Про підсумки службового розслідування за фактом самовільного залишення військової частини молодшим сержантом ОСОБА_2 » був чинним, а тому відповідачем правомірно відмовлено у такій виплаті та зміні статусу.

Разом з тим, на даний час, як вже йшлося вище виплата грошового забезпечення ОСОБА_2 правомірно припинена для встановлення всіх обставин, зокрема підтвердження або спростування факту самовільного залишення військової частини.

На переконання суду, лише за результатами об`єктивного та повного службового розслідування можуть бути встановлені обставини зникнення ОСОБА_2 та наявності підстав для поновлення виплат з моменту їх припинення.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Згідно з вимогами ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч. 2 ст. 77 КАС України).

З урахуванням зазначеного, суд, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень наведеного законодавства України, матеріалів справи, приходить до висновку, що позов належить задовольнити частково.

Щодо судового збору, то відповідно до вимог ч.1 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України такий відшкодовується позивачу в повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 2, 8-10, 14, 72-77, 90, 242-246, 255, 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

в и р і ш и в :

позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати наказ командира Військової частини НОМЕР_1 №38 від 17.01.2025 «Про підсумки службового розслідування за фактом самовільного залишення військової частини молодшим сержантом ОСОБА_2 ».

Визнати протиправним та скасувати наказ командира Військової частини НОМЕР_1 №131 від 12.02.2025 «Про підсумки спеціального службового розслідування за фактом смерті молодшого сержанта ОСОБА_2 ».

Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 (місцезнаходження: АДРЕСА_2 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) повторно провести службове розслідування щодо обставин зникнення 19.12.2024 молодшого сержанта ОСОБА_2 з урахуванням висновків суду, викладених у цьому рішенні.

У задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) за рахунок бюджетних асигнувань Військової частини НОМЕР_1 (місцезнаходження: АДРЕСА_2 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) сплачений судовий збір в сумі 2129 (дві тисячі сто двадцять дев`ять) грн 92 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення складено та підписано 25.06.2026.

СуддяБратичак Уляна Володимирівна