Рішення від 24 червня 2026 р. у справі №380/670/26 — Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 червня 2026 рокусправа № 380/670/26

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого-судді Костецького Н.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,-

в с т а н о в и в:

на розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_2 , у якій позивач просить суд:

- визнати бездіяльність військової частини НОМЕР_2 протиправною, щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 підйомну допомогу в розмірі місячного грошового забезпечення на 08.07.2025 відповідно до наказу Міністерства оборони України від 08.07.2025 №71/ДСК «Про передислокацію військової частини НОМЕР_2 » у зв`язку з переїздом на нове місце військової служби в інший населений пункт на нове місце дислокації військової частини НОМЕР_2 до АДРЕСА_2 та добових з розрахунку за одну добу переїзду у розмірі 300 гривень;

- зобов`язати військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 підйомну допомогу на 08.07.2025 в розмірі місячного грошового забезпечення у зв`язку з переїздом на нове місце військової служби в інший населений пункт на нове місце дислокації військової частини НОМЕР_2 до АДРЕСА_2 та суму добових витрат у розмірі 300 гривень.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач проходив службу у військовій частині НОМЕР_2 та був виключений 03.11.2025 зі списків особового складу військової частини НОМЕР_2 на підставі наказу командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 03.11.2025 №229. Зазначає, що до 24.02.2022 місце дислокації військової частини НОМЕР_2 було АДРЕСА_3 . В зв`язку з збройною агресією російської федерації проти України, на підставі наказу командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 24.02.2022 року № 38 військова частина НОМЕР_2 була передислокована до АДРЕСА_2 , АДРЕСА_4 .

Наказом командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 19.03.2022 №61 було визначено пунктом тимчасової дислокації військової частини НОМЕР_2 - аеродром АДРЕСА_2 .

12.07.2022 позивач прибув із відрядження з Республіки Польща та приступив до виконання службових обовязків, відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 13.07.2022 № 160.

За час проходження служби у військовій частині НОМЕР_2 до часу виключення 03.11.2025 зі списків особового складу військової частини, позивач не отримав підйому допомогу. Вказує, що звернувся до військової частини НОМЕР_2 із заявою про виплату йому підйомної допомоги. Однак, відповідачем відмовлено у виплаті такої.

Ухвалою суду від 19.01.2026 відкрито спрощене позовне провадження у справі без виклику сторін.

Представник відповідача подав до суду відзив на позовну заяву, в якому проти позовних вимог заперечив. Відзив обґрунтований тим, що у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" 24.02.2022 в Україні введений воєнний стан Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затверджений Законом України від 24 лютого 2022 року №2102-ІХ та був продовжений.

На підставі наказу командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 24.02.2022 №38 в зв`язку з відкритою збройною агресією російської федерації проти України, введенням воєнного стану в країні, нанесенням багаторазових повітряних ударів по аеродрому Мелітополь та для виведення особового складу військової частини НОМЕР_2 з під удару військової частини НОМЕР_2 було визначено вибути у АДРЕСА_5 , АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 .

Наказом командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 19.03.2022 №61 було визначено місцем дислокації військової частини НОМЕР_2 АДРЕСА_2 .

12.07.2022 позивач прибув до тимчасового місця дислокації військової частини НОМЕР_2 АДРЕСА_2 , відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 13.07.2022 №160.

Звертає увагу суду, що позивач був виключений зі списків особового складу військової частини НОМЕР_2 03.11.2025 на підставі наказу командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 03.11.2025 №29.

Однак передислокація військової частини НОМЕР_2 з АДРЕСА_3 до міста Львів було завершено 03.12.2025, відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_2 від 03.12.2025 №2/од/ДСК.

Наказом командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 03.12.2025 №251 було визначено, що весь особовий склад військової частини НОМЕР_2 , який перебуває у списках станом на 03.12.2025 такими, що проходять військову службу за новою дислокацією військової частини НОМЕР_2 у АДРЕСА_2 .

Так як позивач на момент завершення передислокації не перебував у списках військової частини НОМЕР_2 , вимога щодо нарахування та виплати підйомної допомоги на 08.07.2025 та суми добових витрат у розмірі 300 гривень - є безпідставними.

Розглянувши матеріали справи та дослідивши докази, судом встановлено такі обставини.

ОСОБА_1 проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_2 та був виключений 03.11.2025 зі списків особового складу військової частини НОМЕР_2 на підставі наказу командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 03.11.2025 №229.

До 24.02.2022 місце дислокації військової частини НОМЕР_2 було АДРЕСА_3 . В зв`язку з збройною агресією російської федерації проти України, на підставі наказу командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 24.02.2022 року № 38 військова частина НОМЕР_2 була передислокована до АДРЕСА_2 , АДРЕСА_4 .

Наказом командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 19.03.2022 №61 було визначено пунктом тимчасової дислокації військової частини НОМЕР_2 - аеродром АДРЕСА_2 .

12.07.2022 позивач прибув із відрядження з Республіки Польща та приступив до виконання службових обов`язків, відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 13.07.2022 № 160.

Позивач був виключений зі списків особового складу військової частини НОМЕР_2 03.11.2025 на підставі наказу командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 03.11.2025 №229.

Передислокація військової частини НОМЕР_2 з АДРЕСА_3 до міста Львів була завершена 03.12.2025, відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_2 від 03.12.2025 №2/од/ДСК.

Наказом командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 03.12.2025 №251 було визначено, що весь особовий склад військової частини НОМЕР_2 , який перебуває у списках станом на 03.12.2025 вважати такими, що проходять військову службу за новою дислокацією військової частини НОМЕР_2 у АДРЕСА_2 .

Під час проходження служби у військовій частині НОМЕР_2 до часу виключення зі списків особового складу військової частини позивач не отримував підйомну допомогу.

02.12.2025 позивач звернувся до командира військової частини НОМЕР_2 з заявою про виплату йому підйомної допомоги

Листом від 20.12.2025 № 681/185/10/36/1819/ПС позивача повідомлено, що у зв`язку з тим, що передислокація військової частини НОМЕР_2 з АДРЕСА_3 до міста Львів була завершена 03.12.2025, відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_2 від 03.12.2025 №2/од/ДСК та Директиви Міністра оборони України та Головнокомандувача Збройних Сил України від 12.08.2025 № Д-321/96/ДСК, відсутні підстави для виплати підйомної допомоги.

Вважаючи бездіяльність військової частини НОМЕР_2 щодо не нарахування та виплати позивачу підйомної допомоги та суми добових витрат протиправною, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, судом враховано наступні обставини справи та норми чинного законодавства.

Вирішуючи спір по суті, суд виходив з такого.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною першою статті 2 Закону України від 25.03.1992 № 2232-XII "Про військовий обов`язок і військову службу" визначено, що військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України від 20.12.1991 № 2011-ХІІ "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (далі - Закон № 2011-ХІІ) встановлено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

За приписами пункту 1 частини третьої статті 9-1 Закону № 2011-ХІІ визначено, що при переїзді військовослужбовців, які проходять військову службу за контрактом, а також тих, хто перебуває на кадровій військовій службі та військовій службі за призовом осіб офіцерського складу, на нове місце військової служби в інший населений пункт, у зв`язку з призначенням на військову посаду, зарахуванням до військового навчального закладу, термін навчання в якому становить не менше шести місяців, або у зв`язку з передислокацією військової частини їм виплачується підйомна допомога в розмірі місячного грошового забезпечення на військовослужбовця і 50 відсотків місячного грошового забезпечення на кожного члена сім`ї військовослужбовця, який переїжджає з ним на нове місце військової служби; добові, встановлені Кабінетом Міністрів України для працівників, які перебувають у відрядженні, за кожний день перебування в дорозі на військовослужбовця та кожного члена сім`ї військовослужбовця, який переїжджає разом з ним.

Також аналогічні норми містяться і у пункті 1 Порядку виплати військовослужбовцям Збройних Сил України підйомної допомоги, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 05.02.2018 № 45 (далі - Порядок № 45).

Пунктом 2 Порядку № 45 встановлено, що право на отримання підйомної допомоги і добових для військовослужбовців виникає:

- на дату прийняття військовослужбовцем посади та справ - для військовослужбовців, які переїхали на нове місце служби з одного населеного пункту в інший у зв`язку з призначенням на посаду;

- на дату зарахування на навчання - для військовослужбовців, які зараховані на навчання до військових навчальних закладів;

- на дату прибуття до місця дислокації, оголошений наказом командира військової частини, - для військовослужбовців, які переїхали на нове місце служби у складі військової частини (підрозділу) в інший населений пункт.

Згідно з пунктом 3 Порядку № 45, розмір підйомної допомоги обчислюється виходячи з посадового окладу, окладу за військовим званням та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, установлених військовослужбовцю за новим місцем військової служби на дату, коли військовослужбовець приступив до виконання обов`язків за посадою (зарахування на навчання), або на дату прибуття до нового місця дислокації військової частини.

Виплата військовослужбовцям підйомної допомоги та добових здійснюється за новим місцем військової служби (місцем відповідно до навчання) відповідно до наказу командира (начальника) військової частини (військового навчального закладу) із зазначенням нарахованої суми виплат.

У наказі зазначаються дата та номер наказу про призначення військовослужбовця на військову посаду (зарахування на навчання), дата, коли він приступив до виконання обов`язків за посадою, дата вибуття з попереднього місця військової служби та прибуття на нове місце військової служби (на нове місце дислокації військової частини).

Отже, із аналізу наведених вище норм чинного законодавства слідує, що військовослужбовці, які переїхали на нове місце служби з одного населеного пункту в інший на нове місце дислокації військової частини, мають право на виплату їм підйомної допомоги.

Розмір підйомної допомоги обчислюється виходячи з посадового окладу, окладу за військовим званням та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, установлених військовослужбовцю за новим місцем військової служби на дату, коли військовослужбовець приступив до виконання обов`язків за посадою (зарахування на навчання), або на дату прибуття до нового місця дислокації військової частини, на членів сім`ї - на дату реєстрації рапорту військовослужбовця про виплату підйомної допомоги на членів сім`ї військовослужбовця, які переїхали з ним до нового місця військової служби.

Згідно з пунктом 3 Порядку №45 виплата військовослужбовцям підйомної допомоги та добових здійснюється за новим місцем військової служби (місцем навчання) відповідно до наказу командира (начальника) військової частини (військового навчального закладу) із зазначенням нарахованої суми виплат.

У наказі зазначаються дата та номер наказу про призначення військовослужбовця на військову посаду (зарахування на навчання), дата, коли він приступив до виконання обов`язків за посадою, дата вибуття з попереднього місця військової служби та прибуття на нове місце військової служби (на нове місце дислокації військової частини).

Військовослужбовцям, які на дату прибуття до іншого населеного пункту перебувають у розпорядженні відповідного командира, виплата підйомної допомоги та добових здійснюється після призначення їх на посади та вступу до виконання обов`язків за посадами за новим місцем військової служби в цьому населеному пункті.

Відповідно до пункту 9 Порядку № 45, виплата добових здійснюється за кожний день перебування в дорозі військовослужбовця та кожного члена його сім`ї, які переїхали на нове місце служби військовослужбовця, за умови надання проїзних документів. День вибуття та день прибуття рахуються як дві доби. Якщо проїзних документів немає, добові виплачуються з розрахунку за одну добу переїзду.

Пунктом 12 Порядку №45 передбачено, що наказ про виплату підйомної допомоги та добових на військовослужбовця та членів його сім`ї готується службою персоналу військової частини.

Відповідно до пункту 13 Порядку №45, виплата підйомної допомоги та добових здійснюється, якщо звернення щодо їх отримання надійшли протягом трьох років із дня виникнення права на їх отримання.

Як встановлено судом до 24.02.2022 місце дислокації військової частини НОМЕР_2 було АДРЕСА_3 . В зв`язку з збройною агресією російської федерації проти України, на підставі наказу командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 24.02.2022 року № 38 військова частина НОМЕР_2 була передислокована до АДРЕСА_2 , АДРЕСА_4 .

Наказом командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 19.03.2022 №61 було визначено пунктом тимчасової дислокації військової частини НОМЕР_2 - аеродром АДРЕСА_2 .

12.07.2022 позивач прибув із відрядження з Республіки Польща та приступив до виконання службових обов`язків, відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 13.07.2022 № 160.

Отже у позивача з 12.07.2022 змінилося і місце служби і місце проживання.

Факт переїзду позивача та прибуття у складі військового підрозділу до місця дислокації в інший населений пункт, а саме місто Львів, у розумінні абзацу 4 пункту 2 Порядку №45 надає позивачу право на отримання підйомної допомоги і добових.

Так з 12.07.2022 у позивача виникло право на отримання виплати підйомної допомоги та добових.

У свою чергу позивач звернувся до відповідача з відповідною заявою 02.12.2025 року щодо виплати підйомної допомоги.

Отже, звернувшись 02.12.2025 із заявою щодо отримання виплати підйомної допомоги та добових, позивач не дотримався визначеного пунктом 13 Порядку №45 трирічного строку звернення із дати виникнення права на їх отримання (12.07.2022).

З огляду на викладене вище, суд робить висновок, що позовні вимоги ОСОБА_1 задоволенню не підлягають.

Згідно з вимогами статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд робить висновок, що у задоволенні позову слід відмовити повністю.

Відповідно до статті 139 КАС України судові витрати між сторонами не розподіляються.

Керуючись статтями 242-246, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

в и р і ш и в:

у задоволенні позову ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_2 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - відмовити повністю.

Судові витрати розподілу не підлягають.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст судового рішення складено 25.06.2025 року.

СуддяКостецький Назар Володимирович