Рішення від 24 червня 2026 р. у справі №320/51932/25 — Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 червня 2026 року м. Київ справа №320/51932/25

Київський окружний адміністративний суд у складі судді Білоноженко М.А., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) звернувся до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ), в якому просив суд:

- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо відмови у виключенні з військового обліку ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та у невнесенні змін до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів «Оберіг» щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ;

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_4 виключити з військового обліку ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та внести запис про виключення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів «Оберіг».

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що в 13.01.2023 був визнаний непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку на підставі ст.ст 66б, 39а, 38б, 41в, 52г Розкладу хвороб та виключений з військового обліку військовозобов`язаних відповідно до ст. 37 п. 6 пп. 3 ЗУ «Про військовий обов`язок і військову службу». Невнесення вказаних відомостей відповідачем до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів вважає протиправною бездіяльністю.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2025 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Відповідач, не погоджуючись із доводами позивача, надав відзив на позовну заяву, в якому вказав, що представниками Першого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві, в рамках досудового розслідування кримінального провадження за № 62024100130000414 від 07 березня 2024, під час проведення слідчих (розшукових) дій у ІНФОРМАЦІЯ_5 , було вилучено облікові картки, відомість видачі тимчасового посвідчень, картки обстежень та медичного огляду, постанови та книги протоколів ВЛК військовозобов`язаних громадян. Повідомлено, що на даний час медичні документи, що підтверджують проходження позивачем військово-лікарської комісії та за якими позивач визнаний непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку, до органу військового управління повернуто не було. Відтак, за даних обставин відповідач позбавлений правової підстави та можливості внести відповідні дані до Єдиного держаного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Відповідно до довідки від 13.01.2023 №3/260 військово-лікарською комісією при ІНФОРМАЦІЯ_6 у м. Києві позивач був визнаний непридатним до військової служби за графою 2 статті 66 «б», 39 «а», 38 «б», 41 «В», 52 «г» Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби (наказ Міністерства оборони України від 14.08.2008 № 402 «Про затвердження Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України» (далі-Положення № 402)), тобто непридатний до військової служби з виключенням з військового обліку.

Вказаний факт підтверджується Тимчасовим посвідченням військовозобов`язаного № НОМЕР_3 , де в п. 14 зазначено, що 13.01.2023 року ОСОБА_1 виключений з військового обліку військовозобов`язаних.

Позивач, виконуючи приписи законодавства України, з метою перевірки актуальний даних в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів «Оберіг», зареєструвався в мобільному застосунку «Резерв+».

Відповідно до витягу від 06.11.2024 року ОСОБА_2 мав статус не військовозобов`язаний.

Станом на червень 2025 року позивачем було виявлено, що відповідно до електронного військово-облікового документу в додатку «Резерв+», він перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_7 у званні рядового.

13.08.2025 року позивач через свого представника звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо внесення змін в мобільний застосунок від Міністерства оборони України для військовозобов`язаних Резерв + і надання інформації та підтверджуючих документів для підстав відображення в застосунку Резерв + відомостей з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів «Оберіг» щодо нього як військовозобов`язаного.

Вказаний запит було отримано відповідачем 15 серпня 2025 року.

У відповідь на адвокатський запит від 13.08.2025 відповідь не надійшла.

04.09.2025 позивачем було повторно скеровано відповідачеві пакет підтверджуючих документів про виключення його з військового обліку ще у 2023 році, крім того, направлено відповідну заяву про внесення відомостей до Єдиного в державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів «Оберіг» щодо нього як військовозобов`язаного, який виключений з військового обліку.

Відповідачем було отримано вказану заяву 08 вересня 2025 року, що підтверджується роздруківкою трекінгу відправлення Укрпошта.

Проте, станом на дату звернення до суду, жодної відповіді від відповідача не отримано, а зміни до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів «Оберіг» щодо позивача, як військовозобов`язаного, не внесено.

Вважаючи вказану бездіяльність відповідача протиправною, позивач звернувся до суду із даним позовом, при вирішенні якого суд виходить із наступного.

Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, в Україні введено воєнний стан з 24.02.2022 строком на 30 діб, який у подальшому неодноразово продовжувався та діє на цей час. Указом Президента України від 24.02.2022 №69/2022 "Про загальну мобілізацію" постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію.

Закон України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" встановлює правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, визначає засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов`язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов`язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначені Законом України від 25.03.1992 №2232-ХІІ "Про військовий обов`язок і військову службу" та Положенням про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженим Указом Президента України від 10.12.2008 №1153/2008.

Відповідно до ч. 7 статті 1 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" виконання військового обов`язку громадянами України забезпечують державні органи, органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до законів України військові формування, підприємства, установи та організації незалежно від підпорядкування і форм власності в межах їх повноважень, передбачених законом, центри надання адміністративних послуг, центри рекрутингу та районні (об`єднані районні), міські (районні у містах, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя.

Частина 6 статті 37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» передбачає, що виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язаних та резервістів Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов`язаних та резервістів розвідувальних органів України - у відповідному підрозділі розвідувальних органів України) підлягають громадяни України, які:

1) померли або визнані в установленому законом порядку безвісно відсутніми або оголошені померлими;

2) припинили громадянство України;

3) визнані непридатними до військової служби;

4) досягли граничного віку перебування в запасі.

Механізм організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів визначений Порядком організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 №1487 (далі - Порядок №1487).

Відповідно до пункту 16 Порядку №1487 персонально-якісний військовий облік передбачає облік відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов`язаних та резервістів за задекларованим (зареєстрованим) місцем проживання, які узагальнюються в облікових документах та вносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів. Ведення персонально-якісного військового обліку покладається на відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, органи СБУ, відповідні підрозділи розвідувальних органів.

Військовий облік ведеться на підставі даних паспорта громадянина України та військово-облікових документів (пункт 20 Порядку №1487).

Згідно з пунктом 21 Порядку №1487 взяття громадян на персонально-первинний та персональний військовий облік, а також їх виключення з такого обліку здійснюється лише після взяття (зняття, виключення) зазначених громадян на військовий облік (з військового обліку) у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, органах СБУ, відповідних підрозділах розвідувальних органів.

Відповідно до пункту 79 Порядку №1487 районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, зокрема: організовують та ведуть військовий облік на території адміністративно-територіальної одиниці; здійснюють взяття, зняття або виключення з військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів у випадках, передбачених законодавством; забезпечують громадян військово-обліковими документами та зберігання зданих або вилучених у призовників, військовозобов`язаних та резервістів військово-облікових документів; проставляють у військово-облікових документах призовників, військовозобов`язаних та резервістів відповідні відмітки про взяття їх на військовий облік, зняття та виключення з нього; виконують функції з ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів. Пунктом 81 Порядку №1487 визначено, що взяття на військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів у районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, органах СБУ, відповідних підрозділах розвідувальних органів здійснюється за їх особистої присутності (крім випадків, визначених у пунктах 15, 15-1 цього Порядку та підпункті 10-1 пункту 1 додатка 2). При цьому взяття на військовий облік здійснюється за умови наявності паспорта громадянина України (паспорта громадянина України для виїзду за кордон у випадку подання заяви про взяття на військовий облік через закордонну дипломатичну установу України згідно з підпунктом 10-1 пункту 1 додатка 2) та військово-облікового документа у разі, якщо він видавався та не був втрачений.

Особиста присутність призовників, військовозобов`язаних та резервістів для зняття або виключення з військового обліку у районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, органах СБУ, відповідних підрозділах розвідувальних органів не обов`язкова.

Правові та організаційні засади створення, функціонування Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів регулює Закон України від 16.03.2017 №1951-VIII (далі - Закон № 1951-VIII).

Відповідно до положень Закону Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - Реєстр) - це автоматизована інформаційно-телекомунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов`язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України. Одним з основних завдань Реєстру є організація та ведення військового обліку громадян України.

До Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу» були внесені зміни, а саме частину 1 статті 34 викладено в такій редакції: « 1. Персонально-якісний облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів передбачає облік відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов`язаних та резервістів, які узагальнюються в облікових документах та вносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів. Ведення персонально-якісного обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів покладається на відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки». Відповідно до пункту 1 ч. 1 статті 3 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» основними засадами ведення Реєстру є обов`язковість та своєчасність внесення до Реєстру передбачених цим Законом відомостей про призовників, військовозобов`язаних та резервістів. Частина 2 статті 3 цього закону встановлює, що оформлення документів військового обліку громадян України здійснюється з використанням засобів Реєстру. Відповідно до ч. 1 статті 5 Закону держателем Реєстру є Міністерство оборони України, розпорядниками Реєстру є Генеральний штаб Збройних Сил України, Служба безпеки України, Служба зовнішньої розвідки України та розвідувальний орган Міністерства оборони України.

Частина 5 ст. 5 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» передбачає, що органами адміністрування Реєстру в межах своїх повноважень є уповноважений орган адміністрування держателя Реєстру; оперативні командування; територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя; Центральне управління Служби безпеки України; відповідний підрозділ Служби зовнішньої розвідки України; відповідний підрозділ розвідувального органу Міністерства оборони України.

Частина 6 ст. 5 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» передбачає, що органи адміністрування Реєстру:

1) здійснюють аналітичну обробку даних;

2) забезпечують взаємодію щодо ведення Реєстру, контролюють повноту, відповідність та своєчасність внесення інформації, наданої державними органами, контролюють виконання рішень Держателя та розпорядника Реєстру. Орган адміністрування Реєстру має доступ до статистичних відомостей Реєстру;

3) забезпечують зберігання та резервування бази даних Реєстру, контроль за її цілісністю, дотриманням вимог законодавства та Порядку ведення Реєстру, затвердженого Кабінетом Міністрів України

4) організовують підготовку та підвищення кваліфікації персоналу підпорядкованого органу адміністрування.

Відповідно до ч. 8 статті 5 цього Закону органами ведення Реєстру є районні (об`єднані районні), міські (районні у місті, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, Центральне управління Служби безпеки України та регіональні органи Служби безпеки України, відповідні підрозділи Служби зовнішньої розвідки України та розвідувального органу Міністерства оборони України.

Отже, Закон України "Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» прямо визначає та покладає права та обов`язки щодо ведення Реєстру на районні (об`єднані районні), міські (районні у місті, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.

З аналізу положень Закону «Про військовий обов`язок та військову службу» висновується, що громадяни, які підлягають виключенню з військового обліку, втрачають статус військовозобов`язаного, в той же час зняті з військового обліку продовжують перебувати в статусі військовозобов`язаних.

У громадянина, якого виключено з військового обліку відповідно до пунктів 3 та 4 цієї частини, військово-обліковий документ не вилучається. До військово-облікового документа громадянина вносяться дані про виключення із військового обліку.

Так, у тимчасовому посвідченні військовозобов`язаного № НОМЕР_3 ОСОБА_1 , наявні наступні записи: « 7. Придатність до проходження військової служби за станом здоров`я 13.01.2023 р. ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_7 визнаний непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку на підставі ст. 39-а, 66-б, 38-б, 41-в, 52-г гр ІІ наказу МОУ №402-2008 р»; « 13. Відмітки про військовий облік: 13.01.2023 виключений з військового обліку».

Записи у тимчасовому посвідченні військовозобов`язаного № НОМЕР_3 засвідчені підписом начальника ІНФОРМАЦІЯ_8 19.01.2023 з проставленням печатки.

Наявний запис у військово - обліковому документі позивача свідчить про те, що його було остаточно виключено з військового обліку, він не вважався військовозобов`язаним, не перебував у запасі або у резерві.

Суд зазначає, що вказаний статус діє безстроково, доки не буде скасований новим рішенням ВЛК, ухваленим у встановленому законом порядку.

Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є відповідальними особами за ведення Реєстру, до обов`язку яких належить, зокрема, внесення змін до персональних та службових даних військовозобов`язаних на підставі відомостей, що подаються органу ведення Реєстру військовозобов`язаними.

За обставин справи, що розглядається, позивач 04 вересня 2025 року звертався до відповідача із заявою про внесення актуальних даних до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Проте, як вбачається із позовної заяви, та підтверджується матеріалами справи відповіді на вказану заяву відповідачем не надано, а отже, вказана заява не була розглянута.

Крім того, пунктом 2.1 розділу І Положення №402 передбачено, що для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії (далі - ВЛК), штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі).

Штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі) ВЛК (лікарсько-льотні комісії (далі - ЛЛК)) приймають постанови. Постанови ВЛК (ЛЛК) оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання військово-лікарської комісії з визначення причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишнього військовослужбовця.

Постанови штатних та позаштатних ВЛК обов`язкові до виконання.

Так як відповідачем не надано належних доказів того, що відносно позивача у встановленому порядку прийняте нове рішення про визнання його придатним до військової служби, орган ТЦК та СП не мав достатніх підстав для невнесення до Реєстру відомостей про виключення позивача з військового обліку або для відмови у вилученні даних про нього з Реєстру.

Крім того, тимчасове посвідчення №4/5963, згідно діючого законодавства є військово-обліковим документом в паперовій формі.

Так, пунктом 1 Порядку виготовлення, видачі та знищення тимчасового посвідчення військовозобов`язаного, затвердженого Наказом Міністерства оборони України 21.11.2017 № 610, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14 грудня 2017 р. за № 1511/31379 (далі Наказ №610), визначено, що тимчасове посвідчення військовозобов`язаного (далі - тимчасове посвідчення) є документом, що посвідчує особу військовозобов`язаного, який перебуває у запасі осіб офіцерського складу або осіб рядового, сержантського і старшинського складу (далі - військовозобов`язаний), та визначає належність його власника до виконання військового обов`язку.

Пунктом 2 Наказу №610 «Про тимчасове посвідчення військовозобов`язаного» передбачено, що тимчасові посвідчення, виготовлені та видані військовозобов`язаним до набрання чинності цим наказом, вважаються дійсними.

Суду не надано доказів визнання нечинним тимчасового посвідчення позивача чи притягнення до відповідальності осіб, які оформили та видали його позивачу, тому суд вважає, що тимчасове посвідчення № НОМЕР_3 , є належним та допустимим доказом, що позивач вже не має статусу військовозобов`язаного та виключений з військового обліку військовозобов`язаних через непридатність до військової служби за станом здоров`я з 13.01.2023 року.

Крім того, суд зауважує, що згідно з положеннями Порядку № 1487, відповідальними за організацію та забезпечення зберігання облікової документації військовозобов`язаних, персональних даних, які в них містяться, збереження підтвердних документів, що стали підставою для виключення з військового обліку військовозобов`язаних, а також своєчасне внесення даних про військовозобов`язаного, у тому числі й про виключення з військового обліку із зазначенням підстав, до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, є саме територіальні центри комплектування та соціальної підтримки громадян.

Тому суд вважає, що тягар настання несприятливих наслідків через невиконання (не належне виконання) територіальним центром комплектування та соціальної підтримки своїх обов`язків, у тому числі й щодо своєчасного внесення даних про військовозобов`язаного до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, не може покладатися на позивача та створювати для нього додаткових обов`язків щодо повторного постановлення на військовий облік військовозобов`язаного за відсутності законодавчо визначених для цього підстав та проходження військово-лікарської комісії, з метою підтвердження раніше встановленої непридатності до військової служби за станом здоров`я.

Суд звертає увагу на те, що належним та допустимим доказом виконання відповідачем обов`язку щодо внесення відомостей про виключення позивача з військового обліку є витяг з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, який містить інформацію про визнання позивача непридатним до військової служби та його виключення з військового обліку.

Водночас, відповідач не надав суду доказів внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів інформації про виключення позивача з військового обліку з урахуванням відомостей про його непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку.

Відтак, відповідач не вчинив дії, спрямовані на внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомостей про те, що 13.01.2023 позивач був визнаний непридатним до військової служби з виключенням його з військового обліку, чим допустив необґрунтовану бездіяльність.

З огляду на встановлені під час розгляду справи обставини, суд вважає, що ефективним способом захисту порушеного права позивача буде зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_9 виключити з військового обліку ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та внести запис про виключення ОСОБА_1 до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів «Оберіг».

Відповідно до статей 9, 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до положень частин 1 та 2 статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно з частинами 1-3 статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень наведеного законодавства України, матеріалів справи, суд приходить до висновку про те, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Під час звернення до суду позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 1937,92 грн, що підтверджується квитанцією від 16.10.2025 року.

В зв`язку із задоволенням позовних вимог, на користь позивача необхідно стягнути суму сплаченого судового збору у розмірі 1937,92 грн за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст. ст. 2, 5, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255, 271, 287, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) задовольнити;

Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо відмови у виключенні з військового обліку ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та у невнесенні змін до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів «Оберіг» щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ;

Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_4 виключити з військового обліку ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та внести запис про виключення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів «Оберіг»;

Стягнути на користь на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) суму сплаченого судового збору у розмірі 1937,92 (одна тисяча дев`ятсот тридцять сім грн 92 коп) за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Білоноженко М.А.