Рішення від 24 червня 2026 р. у справі №300/7264/25 — Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" червня 2026 р. справа № 300/7264/25

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі судді Микитин Н.М., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання до вчинення дій, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі – позивач, заявник, скаржник, військовослужбовець, ОСОБА_1 ), в інтересах якого діє представник адвокат Кулешір Світлана Орестівна (далі – представник позивача, адвокат Кулешір С.О.), звернувся до суду з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі – відповідач 1, ІНФОРМАЦІЯ_3 ), ІНФОРМАЦІЯ_2 (далі – відповідач 2, ІНФОРМАЦІЯ_4 ), Військової частини НОМЕР_1 (далі – відповідач 3, військова частина, ВЧ НОМЕР_1 ) згідно якого просить суд:

- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_5 та ІНФОРМАЦІЯ_6 щодо незаконного затримання, утримання, проведення ВЛК та внесення до Єдиного державного реєстру " ІНФОРМАЦІЯ_7 " недостовірних відомостей щодо ОСОБА_1 ;

- визнати протиправним та скасувати наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 про призов на військову службу за мобілізацією ОСОБА_1 ;

- ?зобов?язати ІНФОРМАЦІЯ_8 виключити з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов?язаних та резервістів "Оберіг" недостовірні відомості про ОСОБА_1 як "порушника ВО";

- зобов`язати військову частину виключити солдата ОСОБА_1 зі списків особового складу частини та звільнити його з військової служби.

Підставою звернення із вказаним позовом є протиправні на переконання позивача дії відповідача щодо мобілізації та внесення до Єдиного державного реєстру "Оберіг" недостовірних відомостей та прийняття наказу про призов на військову службу за мобілізацією.

Позовні вимоги мотивовані тим, що ОСОБА_1 , протиправно, під час дії відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації відповідно до статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", ІНФОРМАЦІЯ_9 та ІНФОРМАЦІЯ_10 незаконного затримано, проведено ВЛК та внесено до Єдиного державного реєстру "Оберіг" недостовірні відомості про порушення позивачем правил військового обліку. Як зазначає ОСОБА_1 , відповідачем 1 протиправно, всупереч вимог чинного законодавства винесено наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 про призов на військову службу за мобілізацією позивача. В обґрунтування позовних вимог та протиправності коментованих дій, ОСОБА_1 стверджує про те, що в період з 22.08.2025 по 25.08.2025 останнього протиправно затримано працівниками територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, а також внесено недостовірні відомості про ОСОБА_1 як "порушника ВО" до Єдиного державного реєстру "Оберіг". З огляду на протиправну мобілізацію позивач зазначає про те, що Військова частина НОМЕР_1 зобов`язана виключити позивача зі списків особового складу частини та звільнити його з військової служби. З наведених підстав просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Івано-Франківський окружний адміністративний суд ухвалою від 16.10.2025 відкрив провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення учасників справи в порядку, визначеному статтею 262 КАС України. Одночасно судом витребувано у сторін додаткові докази, необхідні для повного та всебічного розгляду справи.

Відповідач 2 скористався правом на подання відзиву від 31.10.2025 за №1/1/7908 на позовну заяву, в якому заперечив проти мотивів та доводів ОСОБА_1 , викладених в адміністративному позові, зважаючи на таке.

Так, ІНФОРМАЦІЯ_4 заперечив проти утримання, вчинення дій, що мають ознаки катування, а лише вказав на обставину скерування позивача, який був доставлений уповноваженими особами ІНФОРМАЦІЯ_3 до ІНФОРМАЦІЯ_11 , на проходження ВЛК для встановлення придатності до проходження військової служби за станом здоров`я, у зв`язку з призовом на військову службу під час мобілізації в особливий період, за наслідками якого ОСОБА_1 , згідно довідки ВЛК №2025-0825-1216-1554-0 від 25.08.2025, визнано придатним до військової служби. В подальшому, позивача направлено до ІНФОРМАЦІЯ_3 з метою призову на військову службу під час мобілізації в особливий період. Просив відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

ІФ ІНФОРМАЦІЯ_3 також скористався правом на подання відзиву від 12.11.2025 на позовну заяву, вказавши на безпідставність позовних вимог ОСОБА_1 , з огляду на наступні обставини.

ОСОБА_1 будучи військовозобов`язаним, зарахованим в запас, не маючи діючої відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, підлягав призову на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період. За наслідком проведення медичного огляду позивача визнано придатним до військової служби, про що видано довідку військово-лікарської комісії. Згідно з наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_12 "Про призов резервістів, військовозобов`язаних на військову службу по мобілізації" від 26.08.2025 за № 1479 солдат ОСОБА_1 призваний на військову службу за призовом під час мобілізації.

Як зазначив відповідач 1, відповідно до пункту 9 Положення № 154, ТЦК та СП здійснюють заходи оповіщення та призову громадян (крім військовозобов`язаних та резервістів СБУ та розвідувальних органів): на військову службу за призовом осіб офіцерського складу; на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період (зарахованих до військового оперативного резерву); на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період (незалежно від місця їх перебування на військовому обліку). З 29.06.2025 та до часу призову на військову службу за призовом під час мобілізації позивач для отримання відстрочки від призову на військову службу до ТЦК та СП не звертався, у тому числі і не оформляв таку відстрочку через персональний електронний кабінет в застосунку "Резерв+", а отже на момент такого призову не мав діючої відстрочки. Вказує на те, що Згідно з пунктом 15 Порядку № 560 керівники районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки з набранням чинності Указом Президента України про оголошення (продовження) мобілізації та/або з отриманням розпорядження відповідного керівника обласного (Київського та ІНФОРМАЦІЯ_13 з визначеними строками та обсягами призову резервістів та військовозобов`язаних, серед іншого: звертаються до територіального органу (підрозділу) поліції для адміністративного затримання та доставлення до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки осіб, які вчинили адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210 і 210 -1 Кодексу України про адміністративні правопорушення; вживають заходів разом з представниками територіальних органів (підрозділів) поліції до адміністративного затримання та доставляння до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки осіб, які відмовляються від отримання повісток або порушили правила військового обліку; здійснюють оформлення призову резервістів та військовозобов`язаних на військову службу під час мобілізації, на особливий період. Згідно з даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі – ЄДРПВР) подання сформовано ІНФОРМАЦІЯ_14 . Будь-яких дій щодо внесення до ЄДРПВР інформації про порушення позивачем правил військового обліку чи інших норм законодавства ІНФОРМАЦІЯ_15 не здійснювалося. Просить відмовити в задоволенні позову у повному обсязі.

ІНФОРМАЦІЯ_9 скерував до суду клопотання від 13.11.2025 про долучення до матеріалів адміністративної справи додаткових (письмових) доказів.

Позивач, у свою чергу, подав до суду відповідь від 20.11.2025 на відзив відповідача 1, в якому зазначив наступне.

Позивач на момент призову продовжував навчання, а саме одразу після завершення попереднього етапу освіти він був зарахований з 01.09.2025 на денну форму навчання до Бурштинського енергетичного фахового коледжу (ІФНТУНГ) для здобуття вищого рівня освіти. Цей факт підтверджено довідкою з Єдиної бази з питань освіти. Крім того, у військово-облікових документах позивача була відмітка про попередню відстрочку до 29.06.2025 (у додатку "Резерв+") та паперова довідка ІНФОРМАЦІЯ_16 №1043 від 12.09.2024 про надану відстрочку. Таким чином, освітній статус позивача створював правову підставу для відстрочки, яку ТЦК зобов`язані були врахувати. Підстава, заявлена при затриманні "перебування у розшуку" була сфальшована. Національна поліція офіційно повідомила, що ОСОБА_1 не перебуває у державному розшуку (лист Департаменту інформаційно-аналітичної підтримки від 29.07.2025). Отже, посилання на розшук було свідомо неправдивим приводом. Жодних інших правових підстав для арешту позивача 22.08.2025 не було, позивач не вчиняв адміністративних правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 КУпАП (ухилення від обліку чи повістки), оскільки не отримував законного виклику до військкомату. Просить задовольнити позовні вимоги.

Також ОСОБА_1 подав до суду клопотання від 17.01.2026 про витребування доказів, забезпечення виконання ухвали суду та застосування заходів процесуального примусу.

ОСОБА_1 скерував до суду відповідь від 30.01.2026 на відзив відповідача 2, де зазначив про безпідставність мотивів та доводів ІНФОРМАЦІЯ_11 , зважаючи на наступне.

Згідно зі ст. 261 КУпАП та п. 16 Постанови КМУ № 560, адміністративне затримання обов`язково оформлюється протоколом. У матеріалах справи, наданих відповідачами, відсутній протокол адміністративного затримання від 22.08.2025. Відсутність протоколу робить будь-яке утримання особи в приміщенні ТЦК незаконним позбавленням волі (кримінальним правопорушенням за ст. 146 КК України), а не адміністративною процедурою. ВЛК була проведена у вихідний день або вночі (між доставленням та наказом). При цьому, було проігноровано скарги позивача на наслідки поранення голови (отриманого під час служби у 2022 році, ВЧ НОМЕР_2 ), не витребувано медичні характеристики, не проведено необхідних обстежень (МРТ, консультації вузьких спеціалістів), що є прямим порушенням Наказу МОУ № 402. Позивач був зарахований до ВСП "Бурштинський енергетичний фаховий коледж ІФНТУНГ" наказом № 142 від 15.08.2025. Тобто, станом на момент затримання (22.08) та видання наказу про мобілізацію (26.08), Позивач вже юридично був здобувачем освіти за денною формою. Просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 09.02.2026 клопотання представника позивача від 17.01.2026 про витребування доказів задоволено частково. Витребувано в ІНФОРМАЦІЯ_1 оформленні і засвідчені відповідно до вимог статті 94 КАС України копії письмових доказів.

На виконання вимог ухвали суду від 09.02.2026 ІНФОРМАЦІЯ_8 подав до суду заяву від 21.02.2026, в якій зазначив, що 30.06.2025 автоматично системою за місцем перебування позивача на військовому обліку ( ІНФОРМАЦІЯ_14 ) зазначено про закінчення відстрочки, позивач переведений до картотеки вільних залишків, підлягає призову на військову службу під час мобілізації. При цьому, після 30.06.2025, як підтверджується зазначеним витягом ОСОБА_1 відстрочку від мобілізації не оформляв, у тому числі шляхом подання електронної заяви через застосунок "Резерв+". 22.07.2025 змін в облікових даних не було, що підтверджується зазначеним витягом з "Історії змін". 22.08.2025 р. о 21:53 позивач взятий на військовий облік в ІНФОРМАЦІЯ_12 . Інших змін в облікових даних 22.08.2025 не було. Технічні можливості ІКС "Оберіг" передбачають відображення актуального стану даних об`єкта обліку в режимі реального часу. Функціонал системи на рівні районних/міських ТЦК та СП не передбачає технічної можливості формування ретроспективних витягів (генерування копії реєстру "на минулу дату") у вигляді єдиного документа. Система фіксує історію змін. При цьому, ІНФОРМАЦІЯ_15 не володіє повноваженнями офіційно коментувати (надавати роз`яснення) та не володіє документацією, яка визначає технічні особливості роботи ІКС "Оберіг" в частині запитуваної інформації. ІНФОРМАЦІЯ_15 не вносилися відомості відносно ОСОБА_1 до Єдиного державного реєстру, призовників, військовозобов`язаних та резервістів (в тому числі бази даних "Резерв +") про «Порушення правил військового обліку», а тому останній не володіє запитуваною інформацією. Згідно з доданим витягом щодо скерованого електронного подання про адміністративне затримання та доставлення зазначені відомості направлені ІНФОРМАЦІЯ_14 (орган НП Косівський РВП ГУНП в Івано-Франківській області, підстава – електроне подання скеровується до ВП за місцем дислокації відповідного ТЦК та СП). Причина подання "змінив місце проживання і не став на військовий облік у ТЦК та СП протягом 7 днів". Порушення від 25.08.2025, дата скасування 26.08.2025.

ОСОБА_1 подав до суду додаткові пояснення від 19.05.2026, в яких зазначив, що запис про порушення військового обліку та електронне подання з`явилися лише 25.08.2025 року, тобто через майже три доби після фактичного затримання позивача та його перебування під контролем представників державних органів.

Відповідач 3 правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався, причин не надання відзиву суду не повідомив.

У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами (частина 6 статті 162 КАС України).

Розглянувши матеріали адміністративної справи, вивчивши адміністративний позов, відзиви на позов, відповіді на відзиви, письмові пояснення, дослідивши і оцінивши зібрані по справі докази, в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд встановив наступні обставини.

Згідно паперової копії електронного військово-облікового документа із застосунку "Резерв+" станом на 06.06.2025 ОСОБА_1 перебував на військовому обліку військовозобов`язаних в ІНФОРМАЦІЯ_17 та на підставі пункту 1 частини 3 статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" мав відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації терміном дії по 29.06.2025.

ІНФОРМАЦІЯ_14 надано позивачу довідку від 12.09.2024 за №2043 про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період на підставі пункту 1 частини 3 статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" на строк до 09.11.2024.

За інформацією Довідки від 01.09.2025 за №706656 ОСОБА_1 наказом від 15.08.2025 зарахований до закладу освіти ВСП "Бурштинський енергетичний фаховий коледж Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу", дата початку та завершення здобуття освіти з 01.09.2025 по 01.07.2028.

Як слідує зі змісту облікової картки № НОМЕР_3 до військового квитка (військово-облікового документу) позивач з 25.08.2025 є порушником військового обліку.

ІНФОРМАЦІЯ_10 25.08.2025 видано ОСОБА_1 направлення №4684495 для визначення придатності до військової служби на базі КНП "Верховинська багатопрофільна лікарня Верховинської селищної ради" Івано-Франківської області.

За наслідками проведеної військово-лікарської комісії солдат запасу ОСОБА_1 на підставі статті графи ІІ розкладу хвороб визнаний придатним до військової служби, що підтверджується довідкою військово-лікарської комісії №2025-0825-1216-1554-0 від 25.08.2025.

Відповідно до витягу з наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 26.08.2025 за №1479 "Про призов резервістів, військовозобов`язаних на військову службу по мобілізації" ОСОБА_1 направлено для проходження військової служби по мобілізації від 26.08.2025 резервістів та військовозобов`язаних відповідно до поіменного списку, які призвані на військову службу по мобілізації в складі команди НОМЕР_1 категорія: солдатського та сержантського складу.

ОСОБА_1 звернувся на ім`я командира Військової частини НОМЕР_1 із рапортом про звільнення з військової служби за сімейними обставинами відповідно до підпункту "г" пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу", за наслідками розгляду якого відповідач 3 листом від 02.10.2025 за №1/9157 повідомив останнього про відсутність підстав для звільнення та про прийняте командуванням рішення відмовити у задоволенні рапорту.

Вважаючи протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_5 та ІНФОРМАЦІЯ_6 щодо незаконного затримання, утримання, проведення ВЛК та внесення до Єдиного державного реєстру "Оберіг" недостовірних відомостей, а також наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 про призов на військову службу за мобілізацією, ОСОБА_1 звернувся з цим позовом до суду, з метою захисту своїх порушених прав.

Надаючи правову оцінку публічно-правовим відносинам, суд виходить із наступних підстав та мотивів.

Відповідно до вимог пункту 3 частини 1 статті 244 КАС України, визначаючи яку правову норму слід застосувати до спірних правовідносин суд зазначає, що при вирішенні даної справи керується нормами Законів та підзаконних нормативно-правових актів в тій редакції, яка чинна на момент виникнення чи дії конкретної події, обставини і врегулювання відповідних відносин.

Відповідно до статті 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначені Законом України 25.03.1992 року № 2232-XII "Про військовий обов`язок і військову службу" (надалі по тексту також - Закон № 2232-XII).

Статтею 1 Закону № 2232-XII визначено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.

Відповідно до частини 2 статті 1 Закону № 2232-XII військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення посади в яких комплектуються військовослужбовцями.

Частиною 1 статті 2 Закону № 2232-XII визначено, що військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.

Частиною 6 статті 2 цього Закону №2232-XII, регламентовано види військової служби:

базова військова служба;

військова служба за призовом під час мобілізації, на особливий період;

військова служба за контрактом осіб рядового складу;

військова служба за контрактом осіб сержантського і старшинського складу;

військова служба (навчання) курсантів вищих військових навчальних закладів та закладів вищої освіти, які мають у своєму складі військові інститути, факультети військової підготовки, кафедри військової підготовки, відділення військової підготовки (надалі по тексту також - вищі військові навчальні заклади та військові навчальні підрозділи закладів вищої освіти), а також закладів фахової передвищої військової освіти;

військова служба за контрактом осіб офіцерського складу;

військова служба за призовом осіб офіцерського складу;

військова служба за призовом осіб із числа резервістів в особливий період.

Виконання військового обов`язку в особливий період здійснюється з особливостями, визначеними цим Законом та іншими нормативно-правовими актами (частина 14 статті 2 Закону №2232-XII).

Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, визначає засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов`язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, повноваження і відповідальність посадових осіб та обов`язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів, встановлює Закон України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" від 21.10.1993 за №3543-XII (надалі по тексту також – Закон №3543-XII)

Абзацом 4 статті 1 Закону №3543-XII визначено, що мобілізація – це комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення, посади в яких комплектуються військовослужбовцями.

Згідно з пунктом 20 частини 1 статті 106 Конституції України передбачено, що Президент України приймає відповідно до закону рішення про загальну або часткову мобілізацію та введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях у разі загрози нападу, небезпеки державній незалежності України.

Статтею 1 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" від 12.05.2015 №389-VІІІ (надалі по тексту також - Закон №389-VІІІ) визначено, що воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Аналогічне визначення воєнного стану міститься і у статті 1 Закону України "Про оборону України" від 06.12.1991 №1932-XII (надалі по тексту також – Закон №1932-XII).

Також статтею 1 Закону №1932-XII передбачено, що особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Так, Указом Президента України від 24.02.2022 за №64/2022 "Про введення воєнного стану" у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації в Україні введено воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який неодноразово продовжувався Указами Президента України та триває по теперішній час.

Указом Президента України №69/2022 від 24.02.2022 "Про загальну мобілізацію" постановлено про оголошення та проведення загальної мобілізації на території Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Київської, Кіровоградської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, міста Києва.

Відповідно до вимог статей 20, 22 Закону № 2232-XII на військову службу за призовом під час мобілізації приймаються громадяни віком від 18 років та громадяни, які не досягли граничного віку перебування на військовій службі, тобто до 60 років (для вищого офіцерського складу до 65 років).

Згідно приписів частини 1 статті 22 Закону №3543-XII громадяни зобов`язані, серед іншого, з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов`язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду, проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я Служби безпеки України, а у розвідувальних органах України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону.

Призов громадян на військову службу під час мобілізації або залучення їх до виконання обов`язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, забезпечують місцеві органи виконавчої влади та здійснюють територіальні центри комплектування та соціальної підтримки або командири військових частин (військовозобов`язаних, резервістів Служби безпеки України - Центральне управління або регіональні органи Служби безпеки України, військовозобов`язаних, резервістів розвідувальних органів України - відповідний підрозділ розвідувальних органів України, осіб, які уклали контракти про перебування у резерві служби цивільного захисту, - відповідні органи управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту) (частина 5 статті 22 Закону №3543-XII).

Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період визначається Кабінетом Міністрів України.

Поряд з цим, статтею 23 Закону № 3543-ХІІ передбачено перелік підстав для отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації.

За змістом частини 1 статті 23 Закону № 3543-ХІІ не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов`язані:

1) заброньовані на період мобілізації та на воєнний час за органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, а також за підприємствами, установами і організаціями в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, і перебувають на спеціальному військовому обліку;

2) визнані в установленому порядку особами з інвалідністю або відповідно до висновку військово-лікарської комісії тимчасово непридатними до військової служби за станом здоров`я на термін 6-12 місяців (з наступним проходженням військово-лікарської комісії);

3) жінки та чоловіки, на утриманні яких перебувають троє і більше дітей віком до 18 років, крім тих, які мають заборгованість із сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму платежів за три місяці;

4) жінки та чоловіки, які мають дитину (дітей) віком до 18 років, якщо другий з батьків такої дитини (дітей) помер, позбавлений батьківських прав, визнаний зниклим безвісти або безвісно відсутнім, оголошений померлим, відбуває покарання у місцях позбавлення волі, а також коли особа самостійно виховує та утримує дитину за рішенням суду або запис про батька такої дитини в Книзі реєстрації народжень здійснений на підставі частини першої статті 135 Сімейного кодексу України;

5) жінки та чоловіки, опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі, які виховують дитину з інвалідністю віком до 18 років;

6) жінки та чоловіки, опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі, які виховують дитину, хвору на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, дитину, яка отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, що підтверджується документом, виданим лікарсько-консультативною комісією закладу охорони здоров`я в порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров`я, але якій не встановлено інвалідність;

7) жінки та чоловіки, на утриманні яких перебуває повнолітня дитина, яка є особою з інвалідністю I чи II групи;

8) усиновлювачі, на утриманні яких перебуває дитина (діти), яка (які) до моменту усиновлення була (були) дитиною-сиротою (дітьми-сиротами) або дитиною (дітьми), позбавленою (позбавленими) батьківського піклування, віком до 18 років, опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі, патронатні вихователі, на утриманні яких перебуває дитина-сирота (діти-сироти) або дитина (діти), позбавлена (позбавлені) батьківського піклування, віком до 18 років;

9) зайняті постійним доглядом за хворою дружиною (чоловіком), дитиною та/або своїми батьком чи матір`ю (батьком чи матір`ю дружини (чоловіка), якщо вона сама потребує постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я, або рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, померла (загинула), визнана зниклою безвісти або безвісно відсутньою, оголошена померлою, і батько чи мати дружини не має інших працездатних членів сім`ї, які зобов`язані та можуть здійснювати за ними догляд), які за висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я, чи рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи потребують постійного догляду;

10) опікун особи, визнаної судом недієздатною;

11) які мають дружину (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю I чи II групи;

12) які мають дружину (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю III групи, встановленої внаслідок онкологічного захворювання, відсутності кінцівок (кінцівки), кистей рук (кисті руки), стоп ніг (стопи ноги), одного з парних органів, або за наявності у особи з інвалідністю III групи онкологічного захворювання, психічного розладу, церебрального паралічу або інших паралітичних синдромів;

13) які мають одного із своїх батьків з інвалідністю I чи II групи або одного з батьків дружини (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю I чи II групи, за умови відсутності інших осіб, які не є військовозобов`язаними та відповідно до закону зобов`язані їх утримувати (крім випадків, якщо такі особи самі є особами з інвалідністю, потребують постійного догляду, перебувають під арештом (крім домашнього арешту), відбувають покарання у вигляді обмеження чи позбавлення волі). У разі відсутності невійськовозобов`язаних осіб здійснювати догляд за особою з інвалідністю I чи II групи може лише одна особа з числа військовозобов`язаних за вибором такої особи з інвалідністю;

14) члени сім`ї другого ступеня споріднення особи з інвалідністю I або II групи, зайняті постійним доглядом за нею (не більше одного та за умови відсутності членів сім`ї першого ступеня споріднення або якщо члени сім`ї першого ступеня споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я, або рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи). У разі відсутності членів сім`ї першого та другого ступеня споріднення норма цього пункту поширюється на членів сім`ї третього ступеня споріднення особи з інвалідністю I або II групи;

15) жінки та чоловіки, які мають дитину (дітей) віком до 18 років і чоловіка (дружину), який (яка) проходить військову службу за одним із видів військової служби, визначених частиною шостою статті 2 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу";

16) керівники міністерств та їх заступники, керівники державних органів, органів державного управління, юрисдикція яких поширюється на всю територію України;

17) народні депутати України, депутати Верховної Ради Автономної Республіки Крим;

18) судді, судді Конституційного Суду України, члени Вищої ради правосуддя, члени Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, керівник служби дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя, його заступник, дисциплінарні інспектори Вищої ради правосуддя;

19) Уповноважений Верховної Ради України з прав людини;

20) Голова та інші члени Рахункової палати;

21) працівники органів військового управління (органів управління), військових частин (підрозділів) Міністерства оборони України, Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Національної гвардії України, Державної прикордонної служби України, Управління державної охорони України, апарату Міністерства внутрішніх справ України та експерти установ експертної служби Міністерства внутрішніх справ України;

22) дипломатичні службовці, які займають дипломатичні посади, Міністерства закордонних справ України, а також особи, які мають дипломатичний ранг Надзвичайний і Повноважний Посол;

23) державні службовці, які готують висновки до проектів нормативно-правових актів, проводять їх фахову, наукову, юридичну експертизу та/або експертизу прийнятих нормативно-правових актів, державні службовці, які безпосередньо виконують функції із забезпечення кібербезпеки, кіберзахисту та безпеки інформаційних технологій, роботи з розроблення програмного забезпечення, адміністрування баз даних, впровадження та підтримки новітніх інформаційно-комунікаційних технологій в органах, що забезпечують діяльність Президента України, Верховної Ради України та Кабінету Міністрів України;

24) інші військовозобов`язані або окремі категорії громадян у передбачених законом випадках.

Відповідно до частини 3 статті 23 Закону №3543-ХІІ призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період не підлягають також:

1) здобувачі професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти і здобувають рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти у послідовності, визначеній частиною другою статті 10 Закону України "Про освіту", а також докторанти та особи, зараховані на навчання до інтернатури;

2) наукові і науково-педагогічні працівники закладів вищої та фахової передвищої освіти, наукових установ та організацій, які мають науковий ступінь, і педагогічні працівники закладів фахової передвищої освіти, професійної (професійно-технічної) освіти, закладів загальної середньої освіти, за умови що вони працюють відповідно у закладах вищої чи фахової передвищої освіти, наукових установах та організаціях, закладах професійної (професійно-технічної) чи загальної середньої освіти за основним місцем роботи не менш як на 0,75 ставки;

3) жінки та чоловіки, чиї близькі родичі (чоловік, дружина, син, донька, батько, мати або рідний (повнорідний, неповнорідний) брат чи сестра) загинули або пропали безвісти під час проведення антитерористичної операції з числа:

військовослужбовців або працівників утворених відповідно до законів України військових формувань, що захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, які загинули або пропали безвісти під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення;

працівників підприємств, установ, організацій, які залучалися до забезпечення проведення антитерористичної операції та загинули або пропали безвісти під час забезпечення проведення антитерористичної операції безпосередньо в районах та у період її проведення;

осіб, які загинули або пропали безвісти під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення у складі добровольчих формувань, що були утворені або самоорганізувалися для захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, за умови що в подальшому такі добровольчі формування були включені до складу утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів;

осіб, які загинули або пропали безвісти під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах її проведення у складі добровольчих формувань, що були утворені або самоорганізувалися для захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, але в подальшому такі добровольчі формування не були включені до складу утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів і виконували завдання антитерористичної операції у взаємодії з утвореними відповідно до законів України військовими формуваннями та правоохоронними органами;

4) жінки та чоловіки, чиї близькі родичі (чоловік, дружина, син, донька, батько, мати або рідний (повнорідний, неповнорідний) брат чи сестра) загинули або зникли безвісти за особливих обставин під час здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, а також під час забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії проти України під час дії воєнного стану;

5) члени сімей (чоловік, дружина, син, донька, батько, мати, рідний (повнорідний, неповнорідний) брат чи сестра) осіб, яким посмертно присвоєно звання Герой України за громадянську мужність, патріотизм, героїчне відстоювання конституційних засад демократії, прав і свобод людини, самовіддане служіння Українському народові, виявлені під час Революції Гідності (листопад 2013 року - лютий 2014 року);

6) особи, стосовно яких у визначеному законом порядку встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України. Такі особи можуть бути призвані на військову службу за їх згодою.

Не підлягають призову на військову службу під час мобілізації до досягнення 25-річного віку військовозобов`язані, які пройшли базову загальновійськову підготовку відповідно до статті 10-1 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" чи базову військову службу. Такі особи у зазначений період можуть бути призвані на військову службу за їх згодою (частина 5 статті 23 Закону №3543-ХІІ).

За змістом частини 6 статті 23 Закону №3543-ХІІ не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов`язані з числа громадян, які проходили військову службу та були звільнені зі служби у запас у зв`язку із звільненням з полону. Такі особи можуть бути призвані на військову службу за їх згодою.

Таким чином, статтею 23 Закону №3543-ХІІ визначено вичерпний перелік підстав, за яких військовозобов`язані не підлягають призову на військову службу під час мобілізації та мають право на отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації.

Відповідно до частини 7 статті 23 Закону № 3543-XII перевірка підстав щодо надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та її оформлення здійснюється територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки.

Частиною 8 статті 23 Закону № 3543-XII визначено, що відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації може оформлюватися за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів на підставі даних, отриманих з інших державних реєстрів або баз даних, які підтверджують, що військовозобов`язаний має право на одну з вищезазначених відстрочок. Порядок оформлення відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації за допомогою цього реєстру визначається Кабінетом Міністрів України.

Згідно з частиною 9 статті 23 Закону № 3543-XII єдиним державним реєстром призовників, військовозобов`язаних та резервістів забезпечується неможливість надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації більше ніж одному військовозобов`язаному з підстав, зазначених у пунктах 9-14 частини першої цієї статті.

Повноваження територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки щодо перевірки підстав щодо надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та її оформлення, передбачено також Положенням про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 № 154 (надалі по тексту також - Положення № 154).

Згідно з пунктом 11 Положення №154 районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, крім функцій, зазначених у пункті 9 цього Положення, оформляють для військовозобов`язаних, резервістів відстрочки від призову під час мобілізації та в особливий період і воєнний час, які надаються в установленому порядку, а також ведуть їх спеціальний облік.

Постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 за №560 затверджено Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період (надалі по тексту також - Порядок №560, в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до пункту 56 Порядку №560 відстрочка від призову на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період надається військовозобов`язаним з підстав, визначених статтею 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".

Таким чином, норми пункту 56 Порядку №560 прямо передбачають, що відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації може бути надана виключно з підстав, визначених статтею 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію". Тобто, Порядок №560 не встановлює жодних додаткових або альтернативних підстав для надання відстрочки.

Пунктом 57 Порядку № 560 визначено, що для розгляду питань надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (відокремлених відділах) утворюються комісії у такому складі:

голова комісії - керівник районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (відокремленого відділу);

члени комісії - представники апарату, структурних підрозділів (освіти та науки, охорони здоров`я, соціального захисту населення, служби у справах дітей, центру надання адміністративних послуг) районної, міської держадміністрації (військової адміністрації).

Для розгляду питань надання військовозобов`язаним, які перебувають на військовому обліку в розвідувальних органах, СБУ, відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період наказами керівників відповідних підрозділів розвідувальних органів, Центрального управління або регіонального органу СБУ утворюються відповідні комісії. Надання військовозобов`язаним відстрочок комісіями, утвореними в розвідувальних органах, СБУ, здійснюється відповідно до цього Порядку.

Питання надання відстрочок від призову на військову службу під час мобілізації заброньованим на період мобілізації та на воєнний час за органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, за підприємствами, установами і організаціями, а також посадовим (службовим) особам, зазначеним у підпунктах 16-23 пункту 1 додатка 5, комісією не розглядаються.

За змістом абзацу 1 пункту 58 Порядку №560 за наявності підстав для одержання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов`язані (крім заброньованих та посадових (службових) осіб, зазначених у підпунктах 16-23 пункту 1 додатка 5) особисто подають на ім`я голови комісії районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу (військовозобов`язані СБУ чи розвідувальних органів - голові Комісії в Центральному управлінні або регіональному органі СБУ чи відповідному розвідувальному органі) за місцем перебування на військовому обліку заяву за формою згідно з додатком 4, до якої додаються документи, що підтверджують право на відстрочку, або копії таких документів, засвідчені в установленому порядку, зазначені у переліку згідно з додатком 5.

Під час подання заяви військовозобов`язаний пред`являє військово-обліковий документ (військово-обліковий документ в електронній формі). Заява військовозобов`язаного підлягає обов`язковій реєстрації в день її подання.

За правилами пункту 60 Порядку №560 комісія вивчає отримані заяву та підтвердні документи, оцінює законність підстав для надання відстрочки, за потреби готує запити до відповідних органів державної влади, інших державних органів для отримання інформації, що підтверджує право заявника на відстрочку, або використовує інформацію з публічних електронних реєстрів. Орган державної влади, інший державний орган здійснює розгляд відповідного запиту протягом п`яти робочих днів з дати його отримання.

Підтвердження достовірності та/або перевірка відомостей, зазначених у заяві, здійснюються шляхом електронної інформаційної взаємодії Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів з іншими державними реєстрами або базами (банками) даних.

Комісія зобов`язана розглянути отримані заяву та документи, що підтверджують право на відстрочку, протягом семи календарних днів з дати надходження, але не пізніше ніж протягом дня, наступного за днем отримання інформації на запити до органів державної влади, інших державних органів.

На підставі розгляду отриманих документів комісія ухвалює рішення про надання або відмову у наданні відстрочки. Рішення комісії оформляється протоколом.

У разі коли комісія надіслала відповідні запити до органів державної влади, інших державних органів для отримання інформації, строк розгляду заяви та документів, що підтверджують право військовозобов`язаного на відстрочку, не перевищує 15 календарних днів. У разі неотримання від органу державної влади, іншого державного органу відповіді на запит комісія не пізніше ніж на п`ятнадцятий день з дати реєстрації заяви приймає рішення на підставі поданих заявником документів. Про відсутність відповіді від органу державної влади, іншого державного органу на запит зазначається в протоколі.

Про прийняте комісією рішення заявникові повідомляється у спосіб, зазначений військовозобов`язаним у заяві про надання відстрочки, засобами телефонного, електронного або поштового зв`язку не пізніше ніж на наступний день після ухвалення такого рішення.

У разі позитивного рішення військовозобов`язаному видається довідка із зазначенням строку відстрочки за формою згідно з додатком 6.

Про відмову у наданні відстрочки військовозобов`язаному повідомляється письмово із зазначенням причини відмови за формою згідно з додатком 7. Таке рішення може бути оскаржене у судовому порядку.

До ухвалення комісією рішення військовозобов`язаний не підлягає призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.

У контексті наведеного суд зазначає, що право на відстрочку від призову на військову службу повинно бути реалізоване військовозобов`язаним шляхом вчинення ним активних дій (подання заяви за встановленою формою з документами, що підтверджують право на відстрочку) та оформлення його у відповідний спосіб уповноваженим органом (комісією при районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (відокремлених відділах)).

При цьому реалізація такого права може бути здійснена лише до моменту набуття ним статусу військовослужбовця.

Як встановлено судом з матеріалів адміністративної справи, згідно паперової копії електронного військово-облікового документа із застосунку "Резерв+" станом на 06.06.2025 ОСОБА_1 перебував на військовому обліку військовозобов`язаних в ІНФОРМАЦІЯ_17 та на підставі пункту 1 частини 3 статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" мав відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації терміном дії по 29.06.2025.

ІНФОРМАЦІЯ_14 надано позивачу довідку від 12.09.2024 за №2043 про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період на підставі пункту 1 частини 3 статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" на строк до 09.11.2024.

За доводами позивача, останній мав право на отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період на підставі пункту 1 частини 3 статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", оскільки за інформацією Довідки від 01.09.2025 за №706656 ОСОБА_1 наказом від 15.08.2025 зарахований до закладу освіти ВСП "Бурштинський енергетичний фаховий коледж Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу", дата початку та завершення здобуття освіти з 01.09.2025 по 01.07.2028.

Суд погоджується з такими аргументами ОСОБА_1 про наявність права на отримання відстрочки.

Водночас, Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що право на відстрочку від призову на військову службу повинно бути реалізоване військовозобов`язаним шляхом вчинення ним активних дій та оформлення його у відповідний спосіб уповноваженим органом (зокрема, районним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки). При цьому реалізація такого права може бути здійснена лише до моменту набуття ним статусу військовослужбовця.

Подібна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 18.01.2024 у справі № 280/6033/22, від 01.10.2024 у справі № 160/10728/23, від 01.10.2024 у справі № 200/4189/22, від 14.11.2024 у справі № 160/33822/23.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина 5 статті 242 КАС України).

Разом з тим, матеріали адміністративної справи позбавлені доказів подання ОСОБА_1 заяви на отримання відстрочки від призову на військову службу за мобілізацією, з підстав, передбачених, зокрема, пунктом 1 частини 3 статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", після 29.06.2025, тобто завершення дії попередньо наданої останньому відстрочки.

В свою чергу, в адміністративному позові ОСОБА_1 не ствердив про подання ним відповідної заяви.

Так, реалізація права на відстрочку є диспозитивним варіантом поведінки військовозобов`язаного. Тобто, якщо особа не реалізувала своє право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації або реалізувала із порушенням встановленої процедури, то вона підлягає призову на військову службу під час мобілізації на загальних підставах.

Відповідно до витягу з наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 26.08.2025 за №1479 "Про призов резервістів, військовозобов`язаних на військову службу по мобілізації" ОСОБА_1 направлено для проходження військової служби по мобілізації від 26.08.2025 резервістів та військовозобов`язаних відповідно до поіменного списку, які призвані на військову службу по мобілізації в складі команди НОМЕР_1 категорія: солдатського та сержантського складу.

З огляду на аналіз коментованих вище норм, а також на встановлені судом обставини, до моменту набуття статусу військовослужбовця (26.08.2025) ОСОБА_1 не скористався своїм правом на отримання відстрочки від мобілізації на особливий період, що свідчить про його пасивну поведінку, і, як наслідок, правомірність дій ІНФОРМАЦІЯ_18 при здійсненні відповідних заходів, спрямованих на мобілізацію позивача на військову службу.

Наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 за №402 затверджено "Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України" (надалі по тексту також – Положення № 402, у редакції, чинній станом на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до пункту 1.1 глави 1 розділу І Положення №402, коментоване положення поширюється на військовослужбовців Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту, членів їх сімей, призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також військовослужбовців Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України та членів їх сімей, громадян, які добровільно вступають на військову службу (навчання) за контрактом у Державну службу спеціального зв`язку та захисту інформації України, та осіб, звільнених з військової служби в Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, для яких військово-лікарська експертиза проводиться військово-лікарськими комісіями, утвореними в закладах охорони здоров`я Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України та при закладах охорони здоров`я комунальної або державної форми власності.

Військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров`я до військової служби, служби у військовому резерві військової служби призовників, військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, установлює причинний зв`язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) з військовою службою та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям (пункт 1.2 глави 1 розділу 1 Положення №402).

Пунктом 2.1 глави 2 розділу І Положення №402 передбачено, що для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії (надалі по тексту також – ВЛК), штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі).

Штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі) ВЛК (лікарсько-льотні комісії (надалі по тексту також - ЛЛК)) приймають постанови. Постанови ВЛК (ЛЛК) оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання штатної військово-лікарської комісії. ВЛК приймають постанови у тому числі на виїзних засіданнях та, в окремих випадках (лікування за кордоном) - дистанційно.

Постанови штатних та позаштатних ВЛК обов`язкові до виконання.

При цьому, постанови ВЛК можуть бути відмінені або скасовані штатними ВЛК, зокрема, такі скасовуються у випадках, коли попередня постанова ВЛК на дату її прийняття не відповідала законодавству та/або була прийнята на підставі недійсних документів.

Слід зазначити, що члени ВЛК діють на принципах верховенства права, законності, поваги та дотримання прав людини і громадянина, доброчесності, колегіальності, рівноправності членів комісії, вільного обговорення і вирішення питань, об`єктивності, неупередженості та обґрунтованості прийнятих рішень, висновків і пропозицій.

В контексті вищезгаданого, коментованим приписом також визначено обов`язки членів ВЛК, так, останні повинні добросовісно, чесно та професійно виконувати свої обов`язки; постійно підвищувати рівень своєї професійної компетентності; не ухилятися від прийняття рішень; не допускати зловживань та неефективного використання державної власності; знати вимоги нормативно-правових актів з питань військово-лікарської експертизи та застосовувати їх під час виконання обов`язків.

При цьому, згідно пункту 3.8 глави 3 розділу ІІ Положення №402, постанови ВЛК при ТЦК та СП щодо військовозобов`язаних приймаються згідно з главою 20 цього розділу. Документально оформлені результати проходження військовозобов`язаним медичного огляду ВЛК доставляються до районного (міського) ТЦК та СП не пізніше наступного дня після прийняття постанови про придатність військовозобов`язаного до військової служби. Постанова ВЛК щодо придатності військовозобов`язаного до проходження військової служби вноситься до бази даних Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів не пізніше наступного дня з дня надходження відповідної постанови до районного (міського) ТЦК та СП..

Постанова ВЛК районних, міських ТЦК та СП про ступінь придатності військовозобов`язаного до військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період та/або під час дії правового режиму воєнного стану дійсна протягом одного року з дня закінчення медичного огляду.

Зі змісту наведеного правового регулювання суд доходить висновку, що результати проходження військовозобов`язаним медичного огляду мають наслідком прийняття постанови ВЛК, така, у випадку визначення придатності військовозобов`язаного до військової служби оформлюється довідкою ВЛК.

ІНФОРМАЦІЯ_10 25.08.2025 видано ОСОБА_1 направлення №4684495 для визначення придатності до військової служби на базі КНП "Верховинська багатопрофільна лікарня Верховинської селищної ради" Івано-Франківської області.

За наслідками проведеної військово-лікарської комісії солдат запасу ОСОБА_1 на підставі статті графи ІІ розкладу хвороб визнаний придатним до військової служби, що підтверджується довідкою військово-лікарської комісії №2025-0825-1216-1554-0 від 25.08.2025.

Постанови ВЛК згідно з цим Положенням розглядаються, затверджуються, не затверджуються, контролюються, переглядаються, а за необхідності скасовуються або відміняються відповідною штатною ВЛК (абзац 1 пункту 20.2 глави 20 розділу II Положення №402).

Як визначено підпунктами 2.5.1 пункту 2.5, підпунктом 2.8.1 пункту 2.8 глави 2 розділу І Положення №402, ВЛК ТЦК та СП, що віднесена до позаштатних постійно діючих ВЛК, створюється при районному (міському) ТЦК та СП.

Так, ВЛК ТЦК та СП Автономної Республіки Крим, областей, міста Києва мають право переглядати постанови ВЛК районного (міського) ТЦК та СП, крім постанов, які згідно з цим Положенням підлягають розгляду, контролю та затвердженню ЦВЛК, ВЛК регіону (підпункт 2.8.3 пункту 2.8 глави 2 розділу I Положення №402).

Згідно пункту 3.3 глави 3 розділу I Положення №402, скарги на дії (бездіяльність) чи постанови ВЛК районних (міських) ТЦК та СП подаються за підпорядкованістю до ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_19 , ІНФОРМАЦІЯ_20 , обласних ТЦК та СП, ТЦК та СП Автономної Республіки Крим. У разі незгоди громадянина з рішенням ВЛК при районному (міському) ТЦК та СП на підставі його заяви громадянин направляється для проходження ВЛК при обласному (Київському та Севастопольському міських) ТЦК та СП.

Дії (бездіяльність), рішення, постанови, прийняті ВЛК обласних (Київського міського, ІНФОРМАЦІЯ_20 , ТЦК та СП Автономної Республіки Крим, оскаржуються в штатних ВЛК або у судовому порядку.

До штатних ВЛК, як встановлено пунктом 2.2 глави 2 розділу І Положення №402, належать Центральна військово-лікарська комісія (надалі по тексту також – ЦВЛК); ВЛК регіону.

Відповідно до підпунктів 2.4.4, 2.4.5 пункту 2.4 глави 2 розділу І Положення №402, ВЛК регіону здійснює розгляд заяв, пропозицій, скарг та прийом відвідувачів з питань військово-лікарської експертизи, а також, серед іншого, уповноважена приймати постанови згідно з Положенням, контролювати, розглядати, затверджувати, за наявності підстав не затверджувати, переглядати, відміняти або скасовувати постанови підпорядкованих ВЛК.

Дії (бездіяльність), рішення, прийняті за результатами розгляду звернень ВЛК регіону, оскаржуються в ЦВЛК (пункт 3.3 глави 3 розділу I Положення №402).

Центральна військово-лікарська комісія має право, зокрема, розглядати, переглядати, скасовувати, затверджувати, не затверджувати, контролювати згідно з цим Положенням постанови будь-якої ВЛК Збройних Сил України (підпункт 2.3.4 пункту 2.3 глави 2 розділу І Положення №402).

Матеріали адміністративної справи позбавлені доказів подання відповідних скарг на постанову ВЛК, яка оформлена довідкою військово-лікарської комісії №2025-0825-1216-1554-0 від 25.08.2025.

Як слідує зі змісту адміністративної справи, довідка військово-лікарської комісії №2025-0825-1216-1554-0 від 25.08.2025, на підставі якої позивача було мобілізовано, ні станом на момент мобілізації, ні станом на момент судового розгляду, у встановленому Положенням №402 порядку не оскаржувалася та недійсною не визнавалася.

Також у межах цього спору не встановлено порушень процедури направлення позивача ІНФОРМАЦІЯ_4 для проходження медичного огляду з метою визначення ступеня придатності до військової служби.

З урахуванням вище наведеного суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для визнання протиправними дій ІНФОРМАЦІЯ_12 в частині призову позивача на військову службу під час мобілізації та направлення для проходження військової служби до Військової частини НОМЕР_1 та, відповідно, відсутність правових підстав для скасування наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 26.08.2025 за №1479 "Про призов резервістів, військовозобов`язаних на військову службу по мобілізації" в частині, що стосується ОСОБА_1 , а тому позовні вимоги в цій частині до задоволення не підлягають.

Суд критично оцінює доводи позивача щодо нібито незаконного затримання та утримання, оскільки такі обставини не належать до предмета доказування у цій справі та не підлягають оцінці в межах спірних правовідносин.

Надавати правову оцінку законності чи незаконності затримання особи, а також обставинам її утримання уповноважені відповідні органи та суди в порядку, визначеному кримінальним процесуальним законодавством України та законодавством про адміністративні правопорушення. Отже, зазначені доводи виходять за межі предмета цього адміністративного спору та не можуть бути самостійною підставою для задоволення заявлених позовних вимог.

Крім того, органи Національної поліції України, які відповідно до закону наділені повноваженнями щодо затримання та утримання осіб, не є сторонами спірних правовідносин у даній справі, а відтак обставини здійснення ними відповідних заходів не можуть бути предметом перевірки в межах розгляду цього позову.

Також суд зазначає, що сам по собі факт затримання чи утримання особи жодним чином не стосується встановленого законодавством порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації. Ні Законом України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", ні Порядком проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №560, ні Положенням про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №154, не врегульовано питання затримання чи утримання осіб з метою їх мобілізації. Відтак наведені позивачем обставини не впливають на оцінку правомірності дій відповідачів щодо здійснення заходів, пов`язаних із призовом на військову службу під час мобілізації.

Як вже зазначалось судом, згідно з пунктом 1 Положення №154, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.

Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки утворюються в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі, інших містах, районах, районах у містах.

Залежно від обсягів облікової, призовної та мобілізаційної роботи утворюються районні (об`єднані районні), міські (районні у містах, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки (надалі по тексту також - районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки).

Завданнями районних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, відповідно до покладених обов`язків, є виконання законодавства з питань військового обов`язку та військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації, керівництво військовим обліком призовників, військовозобов`язаних та резервістів на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, контроль за його станом, зокрема в місцевих органах виконавчої влади, органах місцевого самоврядування та в органах, що забезпечують функціонування системи військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (крім СБУ та Служби зовнішньої розвідки), забезпечення в межах своїх повноважень адміністрування (територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя) та ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів (РТЦК та СП), проведення заходів приписки громадян до призовних дільниць, призову громадян на військову службу, проведення відбору кандидатів для прийняття на військову службу за контрактом, участь у відборі громадян для проходження служби у військовому резерві Збройних Сил, підготовка та проведення в особливий період мобілізації людських і транспортних ресурсів, забезпечення організації соціального, а також правового захисту військовослужбовців, військовозобов`язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори до Збройних Сил, ветеранів війни та військової служби, пенсіонерів з числа військовослужбовців Збройних Сил та членів їх сімей, участь у військово-патріотичному вихованні громадян, здійснення інших заходів з питань оборони відповідно до законодавства.

Районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених на них завдань, крім іншого: ведуть військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також облік громадян України, які уклали контракт добровольця територіальної оборони, ветеранів війни та військової служби, та інших осіб, які мають право на пенсійне забезпечення відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб"; оформлюють та видають військово-облікові документи призовникам, військовозобов`язаним та резервістам; розглядають звернення військовослужбовців, працівників та членів їх сімей, а також громадян з питань, що належать до компетенції територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, а також ведуть прийом громадян, які звертаються із зазначених питань, видають необхідні довідки та інші документи.

Постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 за №1487 затверджено Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів (надалі по тексту також - Порядок №1487), який визначає механізм організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів (надалі по тексту також - військовий облік) центральними і місцевими органами виконавчої влади, іншими державними органами (надалі по тексту також - державні органи), органами місцевого самоврядування, органами військового управління (органами управління), військовими частинами (підрозділами) Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення, територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, підприємствами, установами та організаціями, закладами освіти, закладами охорони здоров`я незалежно від підпорядкування і форми власності (надалі по тексту також - підприємства, установи та організації).

Пункт 79 Порядку №1487 передбачає, що районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, зокрема, організовують та ведуть військовий облік на території адміністративно-територіальної одиниці; здійснюють взяття, зняття або виключення з військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів у випадках, передбачених законодавством; виявляють призовників, військовозобов`язаних та резервістів, які проживають на території адміністративно-територіальної одиниці, проте не перебувають на військовому обліку; організовують оповіщення призовників, військовозобов`язаних та резервістів про їх виклик до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки для оформлення військово-облікових документів, проходження медичного огляду, приписки до призовної дільниці, взяття на військовий облік, призначення на особливий період, призову на військову службу або на збори військовозобов`язаних та резервістів і забезпечують здійснення контролю за їх прибуттям; звертаються в установленому законом порядку до органів Національної поліції (у разі неможливості складення протоколу про адміністративне правопорушення на місці його вчинення) для доставлення осіб, які скоїли адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, з метою складення протоколів про адміністративні правопорушення, до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, в якому ця особа перебуває (повинна перебувати) на військовому обліку (додаток 20); виключають з військового обліку на підставі відповідних підтвердних документів осіб, які за рішенням суду визнані недієздатними, оголошені померлими (такими, що пропали безвісти), засуджені до позбавлення волі або померли; проставляють у військово-облікових документах призовників, військовозобов`язаних та резервістів відповідні відмітки про взяття їх на військовий облік, зняття та виключення з нього; виконують функції з ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Пункт 56 цього ж Порядку визначає повноваження Національної поліції, яка за зверненням районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ (додаток 20) здійснює адміністративне затримання та доставлення призовників, військовозобов`язаних та резервістів, які вчинили адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Додатком 2 до Порядку №1487 визначені Правила військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, пунктом 1 яких передбачено, що призовники, військовозобов`язані та резервісти повинні, зокрема, прибувати за викликом районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки на збірні пункти, призовні дільниці, до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках, розпорядженнях) районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки для взяття на військовий облік та визначення призначення на особливий період, оформлення військово-облікових документів, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на навчальні (перевірочні) та спеціальні збори військовозобов`язаних та резервістів.

У відповідності до частини 8 статті 5 Закону України "Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів" від 16.03.2016 за №1951-VІІІ (надалі по тексту також – Закон №1951-VІІІ) органами ведення Реєстру є районні (об`єднані районні), міські (районні у місті, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, Центральне управління Служби безпеки України та регіональні органи Служби безпеки України, відповідні підрозділи розвідувальних органів України.

Частиною 1 статті 14 Закону №1951-VІІІ встановлено, наступне: 1) внесення запису про призовників, військовозобов`язаних та резервістів до бази даних Реєстру для взяття на облік або при відновленні на військовому обліку з перевіркою відповідності персональних та службових даних призовників, військовозобов`язаних та резервістів існуючим обліковим даним; 2) внесення змін до персональних та службових даних призовників, військовозобов`язаних, резервістів на підставі відомостей органів виконавчої влади, інших державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, закладів освіти незалежно від підпорядкування і форми власності, а також відомостей, що подаються органу ведення Реєстру призовниками, військовозобов`язаними, резервістами; 3) знищення повторного запису Реєстру в разі його виявлення.

Актуалізація бази даних Реєстру здійснюється на підставі відомостей, що вносяться органами ведення Реєстру, а також шляхом електронної інформаційної взаємодії (обміну відомостями) між Реєстром та інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, передбачені цією частиною (частина 3 статті 14 Закону №1951-VІІІ).

За змістом статті 6 Закону № 1951-VIII, до Реєстру вносяться, обробляються та зберігаються в базі даних Реєстру такі відомості: персональні дані призовників, військовозобов`язаних та резервістів; службові дані призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Ведення Реєстру включає: 1) внесення запису про призовників, військовозобов`язаних та резервістів до бази даних Реєстру для взяття на облік або при відновленні на військовому обліку з перевіркою відповідності персональних та службових даних призовників, військовозобов`язаних та резервістів існуючим обліковим даним; 2) внесення змін до персональних та службових даних призовників, військовозобов`язаних, резервістів на підставі відомостей органів виконавчої влади, інших державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, закладів освіти незалежно від підпорядкування і форми власності, а також відомостей, що подаються органу ведення Реєстру призовниками, військовозобов`язаними, резервістами; 3) знищення повторного запису Реєстру в разі його виявлення (частина 1 статті 14 Закону 1951-VIII).

Отже, за змістом вказаних норм, у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів має відображатись повна та дійсна інформація щодо призовників, військовозобов`язаних і резервістів, для забезпечення ведення військового обліку громадян України. Органи адміністрування Реєстру, зокрема, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, зобов`язані вносити до Реєстру інформацію щодо призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також проводити актуалізацію цієї інформації у разі її зміни.

Як слідує зі змісту облікової картки №010120219309261300038 до військового квитка (військово-облікового документу) позивач з 25.08.2025 є порушником військового обліку.

Водночас, судом встановлено, що згідно витягу з ІКС "Оберіг" (історія змін) 25.08.2025 ІНФОРМАЦІЯ_10 внесено Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомості про порушення ОСОБА_1 правил військового обліку та створено звернення Е3389344 до Косівського районного відділу поліції ГУ НП в Івано-Франківській області з підстав "змінив місце проживання і не став на військовий облік у ТЦК та СП протягом 7 днів (ст. 37 ЗУ "Про військовий обов`язок і військову службу").

Також згідно вказаного витягу з ІКС "Оберіг" (історія змін) 26.08.2025 скасовано в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомості про порушення ОСОБА_1 правил військового обліку причина скасування "відсутність таких підстав, особу призвано на військову службу, проходження базової загальновійськової підготовки".

Станом на момент звернення позивача до суду його право на відображення в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів достовірної інформації щодо відсутності порушення ним правил військового обліку не було порушене.

Крім того, суд звертає увагу, що у позовній заяві позивач пов`язує порушення своїх прав із діями ІНФОРМАЦІЯ_2 та ІНФОРМАЦІЯ_1 . Водночас з витягу з ІКС "Оберіг" (історія змін) слідує, що відомості про нібито порушення позивачем правил військового обліку були внесені саме ІНФОРМАЦІЯ_10 , який не є відповідачем у даній справі та не є стороною спірних правовідносин.

За таких обставин суд не надає правової оцінки діям ІНФОРМАЦІЯ_21 щодо внесення та подальшого скасування відповідних відомостей, оскільки такі дії не охоплюються предметом заявленого спору та не стосуються правомірності поведінки відповідачів у цій справі.

При цьому, матеріали справи не містять жодних належних та допустимих доказів того, що ІНФОРМАЦІЯ_10 , ІНФОРМАЦІЯ_9 вносилися будь-які відомості про порушення ОСОБА_1 правил військового обліку. Навпаки, зазначене спростовується витягом з ІКС "Оберіг" (історія змін), з якого слідує, що всі відповідні реєстраційні дії були вчинені ІНФОРМАЦІЯ_10 .

Отже, доводи позивача про порушення його прав відповідачами шляхом внесення до Реєстру відомостей про порушення правил військового обліку не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду та спростовуються наявними у справі доказами.

Статтею 1 Закону №2232-XII визначено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.

Положенням про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженим Указом Президента України від 10.12.2008 № 1153/2008 (надалі по тексту також – Положення №1153/2008) визначається порядок проходження громадянами України (далі - громадяни) військової служби у Збройних Силах України та регулюються питання, пов`язані з виконанням громадянами військового обов`язку в запасі.

Громадяни проходять військову службу у Збройних Силах України (надалі по тексту також - військова служба) в добровільному порядку або за призовом (пункт 2 Положення №1153/2008).

За змістом пункту 5 Положення №1153/2008 громадяни, які проходять військову службу, є військовослужбовцями Збройних Сил України (надалі по тексту також - військовослужбовці). Статус військовослужбовця підтверджується документом, що посвідчує особу. Форма та порядок його видачі встановлюються Міністерством оборони України.

Відповідно до пункту 6 Положення №1153/2008 початок і закінчення проходження військової служби, строки військової служби, а також граничний вік перебування на ній визначено Законом України "Про військовий обов`язок і військову службу".

Згідно пункту 4 частини 1 статті 24 Закону № 2232-XII початком проходження військової служби вважається: день відправлення у військову частину з відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки - для громадян, призваних на військову службу під час мобілізації, на особливий період.

За змістом частини 3 статті 24 Закону № 2232-XII закінченням проходження військової служби вважається день виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини (військового навчального закладу, установи тощо) у порядку, встановленому положеннями про проходження військової служби громадянами України.

Наказом Міністерства оборони України від 15.09.2022 за №280, зареєстровано у Міністерстві юстиції України 14.11.2022 за № 1407/38743, затверджено Інструкцію з організації обліку особового складу в системі Міністерства оборони України, яка визначає організацію і порядок обліку військовослужбовців та працівників в органах військового управління, з`єднаннях, військових частинах, вищих військових навчальних закладах та військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти, установах та організаціях Збройних Сил України (надалі по тексту також - Інструкція 280).

Відповідно до пунктів 1, 3 Розділу XII Інструкції № 280 облік особового складу в особливий період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців щодо прихованої мобілізації або з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій, ведеться у порядку, установленому на мирний час, та з урахуванням особливостей, викладених у цьому розділі.

Військовослужбовці військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період зараховуються в день прибуття до списків особового складу військової частини в порядку, установленому пунктами 13 і 14розділу II цієї Інструкції.

Первинне призначення на посади військовослужбовців військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, а також призначення (переміщення) військовослужбовців, які перебувають на військовій службі, відповідно до їх мобілізаційного призначення за мобілізаційним планом, здійснюються наказом командира військової частини по стройовій частині до закінчення заходів демобілізації незалежно від номенклатури посад для призначення.

Пунктом 14 Розділу ІІ Інструкції № 280 встановлено, що зарахування до списків особового складу військової частини прибулого особового складу (або прийому на роботу працівників) здійснюється наказом по стройовій частині у день їх прибуття (прийому на роботу) до військової частини.

Підставою для видання наказу про зарахування особового складу до списків військової частини є, зокрема, для військовослужбовців - іменні списки команд, приписи і документи, що посвідчують особу військовослужбовця.

Відповідно до пунктів 1, 2, 8 Розділу V вказаної Інструкції військовослужбовці, які переміщуються по службі з одних військових частин до інших, під час прямування до них рахуються як поповнення. Відправлення поповнення здійснюється як у складі команд, так і поодинці. Під час відправки поповнення з одних військових частин до інших у складі команди на всіх відправлених обов`язково мають бути такі документи, зокрема, іменний список або припис (в якому вказується, коли, кому та за яким вихідним номером вислано їх особові справи) на відправлених - у старшого команди. Прийом поповнення проводиться поіменно, за іменним списком на поповнення, отриманим від старшого команди. Приймати поповнення без поіменної перевірки заборонено.

Слід зазначити, що організація обліку та призову громадян на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період покладена на територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.

Водночас, зарахування до списків особового складу військової частини та виключення з нього здійснюється наказами по стройовій частині відповідної військової частини. Відповідне зарахування здійснюється не на власний розсуд, а на підставі іменних списків команд, які надходять від територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, а в разі переміщення військовослужбовця до нового місця служби на підставі іменних списків або припису, виданих військовою частиною звідки вибув військовослужбовець.

Відповідно до пункту 7 Положення №1153/2008 військова служба закінчується в разі звільнення військовослужбовця з військової служби в запас або у відставку, загибелі (смерті), визнання судом безвісно відсутнім або оголошення померлим.

Підстави звільнення з військової служби за призовом під час мобілізації під час дії воєнного стану визначені пунктом 2 частини 4 статті 26 Закону № 2232-XII.

Пунктом 233 Положення №1153/2008 передбачено, що військовослужбовці, які бажають звільнитися з військової служби, подають по команді рапорти та документи, які підтверджують підстави звільнення. У рапортах зазначаються: підстави звільнення з військової служби; думка військовослужбовця щодо його бажання проходити службу у військовому резерві Збройних Сил України за відповідною військово-обліковою спеціальністю; районний (міський) територіальний центр комплектування та соціальної підтримки, до якого повинна бути надіслана особова справа військовослужбовця.

Відповідно до пункту 2.1.6 Інструкції з діловодства у Збройних Силах України, затвердженої наказом Головнокомандувача Збройних Сил України від 31.01.2024 за №40 (надалі по тексту також – Інструкція №40), рапорт (заява) – це письмове звернення військовослужбовця (працівника) до вищої посадової особи з проханням (надання відпустки, матеріальної допомоги, поліпшення житлових умов, переведення, звільнення тощо) чи пояснення особистого характеру.

Кожен військовослужбовець має право, щоб його звернення було розглянуто в межах розумних термінів, а відтак має бути належний доказ отриманням військовою частиною такого рапорту/заяви військовослужбовця чи його представника (в порядку звернення громадян), який може бути направлений рекомендованим листом із повідомленням про вручення та описом вкладення на адресу військової частини.

За змістом абзацу 4 пункту 241 Положення №1153/2008 накази про звільнення військовослужбовців з військової служби оголошуються командирами (начальниками) військових частин.

Суд звертає увагу, що подання рапорту "по команді" означає направлення його в порядку підпорядкування безпосередньому командиру, який після розгляду та задоволення передає далі своєму безпосередньому командиру з відміткою про власне клопотання з відповідного питання, і так далі до прямого керівника, командира військової частини або іншої посадової особи, що наділена правом вирішувати питання по суті, зокрема, питання звільнення військовослужбовця зі служби чи скасування рішень попередніх командирів.

Отож, порядок та підстави припинення військової служби передбачені Законом №2232-XII та Положенням №1153/2008.

ОСОБА_1 звернувся на ім`я командира Військової частини НОМЕР_1 із рапортом про звільнення з військової служби за сімейними обставинами відповідно до підпункту "г" пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу", за наслідками розгляду якого відповідач 3 листом від 02.10.2025 за №1/9157 повідомив останнього про відсутність підстав для звільнення та про прийняте командуванням рішення відмовити у задоволенні рапорту.

Разом з тим, у межах даної адміністративної справи позивач не заявляє вимог щодо визнання протиправним та скасування рішення Військової частини НОМЕР_1 , оформленого листом від 02.10.2025 за №1/9157, а також не ставить питання про перевірку правомірності відмови у його звільненні з військової служби за сімейними обставинами.

Враховуючи межі заявлених позовних вимог та предмет спору, суд не надає правової оцінки зазначеному рішенню Військової частини НОМЕР_1 , оскільки воно не є предметом оскарження у цій справі, а його правомірність не впливає на вирішення спірних правовідносин, що розглядаються судом.

Слід вкотре зазначити, що після набуття позивачем статусу військовослужбовця Збройних Сил України правовідносини щодо проходження військової можуть бути припинені лише шляхом звільнення з військової служби, підстави та порядок якого визначені Законом № 2232-XII та Положенням № 1153/2008.

Окремо необхідно звернути увагу на те, що за наявності підстав, визначених Законом № 2232-XII, ОСОБА_1 має право звернутись із рапортом до командування військової частини в котрій проходить військову службу про звільнення з військової служби.

Таким чином, суд вважає, що доводи позовної заяви не знайшли свого документального та нормативного підтвердження та спростовуються висновками суду, які зроблені на підставі повного, всебічного та об`єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи.

За таких обставин, суд приходить до висновку про відсутність протиправної бездіяльності/дій ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо призову під час мобілізації ОСОБА_1 , видання наказу про призов військовозобов`язаних на військову службу під час проведення загальної мобілізації в частині призову позивача та направлення його для проходження військової служби за призовом під час проведення загальної мобілізації до Військової частини НОМЕР_1 .

За приписами частини 2 статті 9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення (частини 1, 2 статті 77 КАС України).

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд за правилами статті 90 КАС України оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що у спірному випадку відповідачі діяли на підставі закону, із урахуванням усіх обставин, які мають значення для вірного вирішення порушеного позивачем питання, у зв`язку із чим позовні вимоги ОСОБА_2 не підлягають до задоволення.

Інші доводи учасників справи на спірні правовідносини не впливають та висновків суду по суті спору не змінюють.

При оцінці питання розподілу судових витрат у справі судом з`ясовано, що до позовної заяви ОСОБА_1 долучив квитанцію № М9FS-82DS-M4AE від 08.10.2025 про сплату судового збору в розмірі 3 876,00 гривень.

Зважаючи на висновок суду про необґрунтованість адміністративного позову в силу вимог статті 139 КАС України не підлягає стягненню із відповідача суб`єкта владних повноважень судовий збір в розмірі 3 876,00 гривень, сплачений позивачем.

Сторонами не подано до суду будь яких доказів про понесення ними інших витрат, пов`язаних з розглядом справи, відтак у суду відсутні підстави для вирішення питання щодо їх розподілу.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання до вчинення дій,- відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 ), АДРЕСА_1 ;

відповідач 1 - ІНФОРМАЦІЯ_9 (код ЄДРПОУ НОМЕР_5 ), АДРЕСА_2 ;

відповідач 2 - ІНФОРМАЦІЯ_10 (код ЄДРПОУ НОМЕР_5 ), АДРЕСА_3 ;

відповідач 3 - Військова частина НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_6 ), АДРЕСА_4 .

Суддя Микитин Н.М.