Рішення від 24 червня 2026 р. у справі №280/3988/26 — Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

25 червня 2026 року Справа № 280/3988/26 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сіпаки А.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 158-Б) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі - відповідач), в якій позивач просить суд:

визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 24.02.2026 №923270812777 про відмову у оформлені та виплаті допомоги на поховання гр. ОСОБА_1 за померлого ОСОБА_2 ;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області оформити та виплатити ОСОБА_1 допомогу на поховання померлого ОСОБА_2 .

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначає, що звернувся до відповідача із заявою щодо виплати допомоги на поховання померлого ОСОБА_2 , однак відповідачем відмовлено, оскільки виплата пенсії ОСОБА_2 призупинена. Призупинення виплати пенсії жодним чином не позбавляє громадянина України статусу пенсіонера, виплата вказаної допомоги пов`язується лише з фактом поховання пенсіонера і право на неї має особа, яка здійснила таке поховання. Позивач просить позов задовольнити.

Ухвалою суду від 05 травня 2026 року відкрито провадження у справі, призначено справу до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

Відповідач 19 травня 2026 року подав відзив на позовну заяву, в якому вважає, що позовні вимоги не можуть бути задоволені з наступних підстав. Виплата пенсії ОСОБА_2 призупинена з 01 січня 2024 року у зв`язку з неодержанням ним пенсії протягом 6 місяців поспіль. За життя отримувач пенсійних виплат до територіальних органів Пенсійного фонду України із заявою щодо поновлення виплати пенсії не звертався. Позивачу правомірно відмовлено у виплаті допомоги на поховання, оскільки статтею 53 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” від 09 липня 2003 року №1058-IV (далі - Закон №1058-IV) допомога на поховання пенсіонера виплачується в розмірі двомісячної пенсії, яку отримував пенсіонер на момент смерті, в той же час ОСОБА_2 на момент смерті пенсію не отримував і з заявою про поновлення виплати не звертався. Просить відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

На підставі матеріалів справи, суд встановив наступні обставини.

Позивач, ОСОБА_1 , є сином ОСОБА_2 , що підтверджується Свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 .

Позивач звернувся до відповідача із заявою щодо виплати допомоги на поховання померлого батька ОСОБА_2 .

На звернення позивача, відповідачем прийняте рішення від 24 лютого 2026 року П/С №923270812777 про відмову ОСОБА_1 в оформленні та виплаті допомоги на поховання ОСОБА_2 , у якому повідомлено про те, що виплата пенсії ОСОБА_2 призупинена з 01 січня 2024 року у зв`язку з нетриманням пенсійних виплат протягом шести місяців поспіль. За життя отримувач пенсійних виплат до територіальних органів Пенсійного фонду України із заявою, щодо поновлення виплати пенсії не звертався. Враховуючи норми статті 53 та вимоги пункту 14-4 розділу XV “Прикінцеві положення Закону №1058-IV прийнято рішення щодо відмови у оформленні та виплаті допомоги на поховання за померлого ОСОБА_2 за заявою від 17.02.2026 № 1883.

Вважаючи таке рішення відповідача протиправним, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку вказаним обставинам, суд виходить з наступного.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулювання порядку формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом, визначено Законом України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” від 09 липня 2003 року №1058-IV (далі - Закон №1058-IV).

Згідно з частиною 3 статті 9 Закону №1058-IV до соціальних послуг, передбачених цим Законом, належить допомога на поховання пенсіонера.

Відповідно до статті 53 Закону №1058-IV у разі смерті пенсіонера особам, які здійснили його поховання, виплачується допомога на поховання пенсіонера в розмірі двомісячної пенсії, яку отримував пенсіонер на момент смерті.

Постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року №22-1 затверджено Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” (далі - Порядок № 22-1).

Пунктами 5.1 та 5.2 розділу V Порядку № 22-1 встановлено, що особа, яка звертається по допомогу на поховання, подає до органу, що призначає пенсію, документ, що посвідчує особу заявника, заяву про виплату допомоги на поховання (додаток 8), свідоцтво про смерть та витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про смерть для отримання допомоги на поховання (додаток 14 до Інструкції з ведення Державного реєстру актів цивільного стану громадян, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 24 липня 2008 року № 1269/5, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 25 липня 2008 року за № 691/15382) або довідку про смерть пенсіонера. У разі реєстрації смерті за межами України подається свідоцтво про смерть або інший документ, що підтверджує факт смерті, виданий компетентним органом іноземної держави.

Заява про виплату допомоги на поховання та необхідні документи працівником структурного підрозділу, який здійснює прийом та обслуговування осіб, приймаються у порядку, передбаченому пунктом 4.2 розділу IV цього Порядку, та засобами програмного забезпечення передаються для опрацювання до структурного підрозділу з питань виплати пенсій органу, що призначає пенсію, за місцем перебування на обліку померлого пенсіонера.

Інформація про виплату допомоги на поховання додається до електронної пенсійної справи померлого пенсіонера.

Допомога на поховання виплачується в розмірі, визначеному чинним законодавством.

Допомога на поховання не виплачується в разі смерті особи, яка перебувала на повному державному утриманні (крім випадків, коли поховання здійснюється членами сім`ї або іншою особою).

Як встановлено судом, та не є спірним між сторонами, за життя ОСОБА_2 перебував на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Запорізькій області та отримувала пенсію, призначену відповідно до Закону № 1058-IV.

Суд вказує, що призупинення виплати пенсії жодним чином не позбавляє громадянина України статусу пенсіонера.

Так, відповідно до наведених вище норм виплата вказаної допомоги пов`язується лише з фактом поховання пенсіонера і право на неї має особа, яка здійснила таке поховання.

Закон № 1058-IV не містить жодних застережень, обмежень, заборон виплати вказаної допомоги особам, які здійснили поховання пенсіонера, якому з тих чи інших підстав за життя призупинено виплату пенсії.

З матеріалів справи встановлено та не заперечується відповідачем, що позивач звернувся до територіального органу Пенсійного фонду із заявою про виплату допомоги на поховання, надавши перелік документів згідно з пунктом 5.1 розділу V Порядку № 22-1.

Відтак, позивач виконав усі умови, визначені Законом № 1058-IV та Порядком № 22-1, у зв`язку із чим підстави для відмови у виплаті спірної допомоги у відповідача відсутні.

Суд також зазначає, що хоча ОСОБА_2 на момент смерті фактично не виплачувалась нарахована пенсія, оскільки його місце проживання було на тимчасово окупованій території та виплату пенсії призупинено, однак пенсія його мала нараховуватися, отже відповідач може визначити розмір допомоги “в розмірі двомісячної пенсії, яку отримував пенсіонер на момент смерті”, тобто пенсії, яка ОСОБА_2 нараховувалась.

Інших підстав для відмови в оформленні та виплаті допомоги на поховання оскаржуване рішення не містить.

Наведене зумовлює висновок суду про протиправність рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 24 лютого 2026 року №П/С №923270812777 про відмову ОСОБА_1 в оформленні та виплаті допомоги на поховання ОСОБА_2 та наявність підстав для його скасування.

Суд зазначає, що належним та ефективним способом захисту прав позивача є зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області оформити та виплатити ОСОБА_1 допомогу на поховання померлого ОСОБА_2 за заявою від 17.02.2026 № 1883.

Згідно з частинами 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Відповідно до положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

За наведеного вище суд вважає, що заявлені позовні вимоги знайшли своє підтвердження матеріалами справи, є обґрунтованими, а надані сторонами письмові докази є належними та достатніми для постановлення судового рішення про задоволення позову.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає, що відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, понесені позивачем судові витрати на оплату судового збору в розмірі 1331,20 грн. підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст. 139, 241, 243-246, 255 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 158-Б) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення про відмову в оформленні та виплаті допомоги на поховання громадянину ОСОБА_1 за померлого ОСОБА_2 за заявою від 17.02.2026 № 1883, прийняте Головним управлінням Пенсійного фонду України в Запорізькій області 10 лютого 2026 року П/С № 923270812777.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області оформити та виплатити ОСОБА_1 допомогу на поховання померлого ОСОБА_2 за заявою від 17.02.2026 № 1883.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1331,20 грн.

Відповідно до статті 255 КАС України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.

Рішення у повному обсязі складено та підписано 25 червня 2026 року.

Суддя А.В. Сіпака