Рішення від 23 червня 2026 р. у справі №486/1316/26 — Південноукраїнський міський суд Миколаївської області

Суд: Південноукраїнський міський суд Миколаївської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: примусового видворення іноземців та осіб без громадянства за межі України, їхнього затримання

Дата: 23 червня 2026 р.

Справа: №486/1316/26

Суддя: Волощук О. О.

Справа № 486/1316/26

Провадження № 2-а/486/14/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 червня 2026 року м. Південноукраїнськ

Південноукраїнський міський суд Миколаївської області у складі:

головуючого судді Волощук О.О.,

за участю секретаря судового засідання Гайдук А.С.,

представника позивача – Покрови Ю.А., відповідача ОСОБА_1 (в режимі відеоконференцзв`язку), представника відповідача – адвоката Коробкової О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за адміністративним позовом Южноукраїнського відділу Управління Державної міграційної служби України в Миколаївській області до громадянина республіки Білорусь ОСОБА_1 про затримання з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення за межі території України, з поміщенням до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, строком на шість місяців,

ВСТАНОВИВ:

24.06.2026 Южноукраїнський відділ Управління Державної міграційної служби України в Миколаївській області звернувся до суду з позовом до громадянина республіки Білорусь ОСОБА_1 про затримання з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення за межі території України, з поміщенням до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, строком на шість місяців.

Позов мотивує тим, що 23.06.2026 співробітниками відділення поліції №3 Вознесенського РУП ГУНП в Миколаївській області виявлено та доставлено до приміщення Южноукраїнського відділу УДМС у Миколаївській області громадянина республіки Білорусь - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Ніколи не звертався з приводу продовження терміну перебування в Україні та не вжив заходів щодо залишення території України після закінчення терміну перебування в Україні. За результатами перевірок за обліками територіальних органів ДМС України було встановлено, що громадянин Республіки Білорусь – ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , за обліками територіальних органів ДМС України не значиться, посвідками на постійне або тимчасове проживання не документований, дозвіл на імміграцію в Україну не отримував, паспортом громадянина України або паспортом громадянина України для виїзду за кордон не документований, рішень про примусове повернення/видворення, заборону в?їзду в Україну стосовно іноземця не приймалось.

Відповідно до наявних матеріалів, що були отриманні під час перевірки було встановлено, що громадянин громадянин Республіки Білорусь - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , притягувався до кримінальної відповідальності, а саме, згідно вимоги УМП ГУНП в Миколаївській області за вих.№31 від 26.06.2025 року, 21.01.2024 року був засуджений Дарницьким районним судом м. Києва за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 309 Кримінального Кодексу України. За час перебування в Україні громадянин Республіки Білорусь - ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 зарекомендував себе з негативної сторони, офіційно працевлаштований не був, порушував громадський порядок, зловживав спиртними напоями, вживав та розповсюджував психотропні речовини, вів асоціальний спосіб життя. Відповідно до інформації, наданої ДУ «Південноукраїнською виправною колонією №83», в матеріалах судової справи міститься копія паспорта громадянина Республіки Білорусь - ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 НОМЕР_1 від 05.02.2019, дійсний до 05.02.2029, однак оригінал паспортного документа відсутній.

23.06.2026 року громадянин Республіки Білорусь - ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 був притягнутий до адміністративної відповідальності, відносно нього Южноукраїнським відділом УДМС у Миколаївській області було складено протокол про адміністративне правопорушення ПР ММК 000128 від 23.06.2026 року за ч.2 ст. 203 КУпАП та винесено постанову про накладення адміністративного стягнення від 24.06.2026 року ПН ММК 00263. Під час розгляду справи про адміністративне правопорушення громадянин Республіки Білорусь - ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 визнав свою вину повністю.

Зважаючи на сукупність усіх обставин, а саме: відсутність паспортного документа в момент виявлення особи; відсутність документа, що дає право на перебування на території України в особи на момент виявлення; відсутність документа, що дає право на перетин державного кордону України в особи на момент його виявлення; відсутність офіційного працевлаштування; порушення правил перебування на території України, перебування на території України після встановленого строк; невжиття особою заходів з метою легалізації свого перебування на території України; не порушення особою питання щодо встановлення статусу особи без громадянства; надходження подання від компетентних правоохоронних органів стосовно націлення іноземця на вчинення кримінальних правопорушень на території України, наявні підстави вважати недоцільним перебування на території України громадянина Республіки Білорусь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Позивач вважає, що є обґрунтовані підстави вважати, що громадянин Республіки Білорусь - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , самостійно не покине територію України та може ухилятись від виїзду, подальших підстав для законного його перебування на території України не має. За даних обставин відносно громадянин Республіки Білорусь - ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 співробітниками Южноукраїнського відділу УДМС у Миколаївській області було складено протокол про адміністративне затримання від 23.06.2026 року ММК 000087 з метою ідентифікації особи іноземця та забезпечення рішення про примусове видворення.

Тому просить суд затримати громадянина Республіки Білорусь - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення строком на 6 місяців з поміщенням до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають на території України.

У судовому засіданні представник позивача позов підтримала та пояснила, що було встановлено особу ОСОБА_1 , який звільнився із Південноукраїнської виправної колонії. ОСОБА_1 перебуває на території України без посвідки на місце проживання та перетин кордону здійснив у 2019 році незаконно. На території України він вчиняв злочини, за які був неодноразово судимий. В зв`язку з тим, що в нього немає посвідки на проживання в Україні, його необхідно залишити у пункті тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають на території України для документування та в подальшому видворення. Ця процедура необхідна для того, щоб підготувати документи і направити відповідача до країни походження, оскільки відповідач позбавлений можливості зробити це самостійно.

Відповідач зазначив, що бажає повернутися до своєї країни, однак вказав, що побоюється політичних репресій, оскільки в 2018-2019 роках брав участь у політичних мітингах проти діючого президента ОСОБА_3 після виборів. Йому відомо, що його знайомих, з якими він разом брав участь у мітингах, заарештували та засудили, саме це і стало підставою його виїзду до України. Він приїхав до України та спочатку жив у Борисполі у його дядька. У зв`язку з юридичною необізнаністю він не звертався до міграційної служби для отримання відповідних документів для проживання на території України. Він офіційно перетинав Державний кордон України з паспортом громадянина Республіки Білорусь, однак зараз його при собі не має, оскільки перед тим, як потрапити до лікарні, віддав паспорт товаришу, але втратив з ним зв`язок.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позовних вимог не заперечувала, з урахуванням даних обставин справи.

Заслухавши пояснення представника позивача, відповідача та представника відповідача, дослідивши матеріали адміністративної справи, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що 23.06.2026 до Южноукраїнського відділу УДМС України у Миколаївській області надійшло обґрунтоване звернення ВП №3 Вознесенського РУП ГУНП в Миколаївській області №103640-2026 про те, що в ході проведення практичного етапу заходів з нагляду та контролю за виконанням законодавства в міграційній сфері під умовною назвою «Мігрант» на території м.Південноукраїнськ був виявлений громадянин Республіки Білорусь ОСОБА_1 , який на теперішній час знаходиться на території України з порушенням чинного законодавства, а саме відсутній оригінал документів, які посвідчують особу.

До позовної заяви долучено копію довідки про особу та паспорта громадянина Республіки Білорусь ОСОБА_1 , який дійсний до 05.02.2029, однак оригінал паспорта відсутній.

Згідно довідки про звільнення від 03.06.2026 ОСОБА_1 звільнився із ДУ «Південноукраїнська виправна колонія №83», в якій відбував покарання на підставі вироку Дарницького районного суду м.Києві від 21.11.2024 за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України.

Протоколом про адміністративне затримання за ч. 2 ст. 263 КУпАП №ММК 000087 від 23.06.2026 о 10:40 год. ОСОБА_1 було затримано за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 203 КУпАП для з`ясування обставин правопорушення, ідентифікація та забезпечення рішення про примусове видворення.

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення ПР ММК 002064 від 23.06.2026 о 10:40 год. в приміщення Южноукраїнського відділу УДМС у Миколаївській області співробітниками ВП №3 Вознесенського РУП ГУНП в Миколаївській області було доставлено громадянина Республіки Білорусь ОСОБА_1 , після звільнення з ВК №83, який порушив правила перебування в Україні, а саме: проживає без документів на право проживання в Україні, відсутній національний паспорт, ухилився від виїзду після закінчення відповідного терміну перебування.

Постановою про накладення адміністративного стягнення ПН ММК 002063 від 23.06.2026 ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 203 КУпАП та застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 3400 грн.

23.06.2026 Южноукраїнськи мвідділом УДМС України у Миколаївській області було прийнято рішення про примусове видворення з України іноземця, громадянина Білорусі ОСОБА_1 . Останній з даним рішенням був ознайомлений, про що свідчить його особистий підпис.

Рішенням Южноукраїнського відділу УДМС України у Миколаївській області від 23.06.2026 вирішено помістити ОСОБА_1 до ДУ «Миколаївський пункт тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, ДМС України».

Відповідно до акту приймання-передавання іноземця або особи без громадянства від 23.06.2026 ОСОБА_1 , громадянина Республіки Білорусь, поміщено до ДУ «Миколаївський пункт тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, ДМС України».

Доказів того, що відповідач ОСОБА_1 звертався до Міграційної служби України і відповідним зверненням стосовно легалізації його перебування на території України (отримання посвідки на право тимчасового, постійного проживання, тощо) учасниками справи до суду не надано.

Правовий зміст громадянства України, підстави і порядок його набуття та припинення, повноваження органів державної влади, що беруть участь у вирішенні питань громадянства України, порядок оскарження рішень з питань громадянства, дій чи бездіяльності органів державної влади, їх посадових і службових осіб визначаються Законом України «Про громадянство України».

Правовий статус іноземців та осіб без громадянства, які перебувають в Україні, та встановлює порядок їх в`їзду в Україну та виїзду з України, визначає Закон України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» (далі Закон).

Відповідно до п. 6 ч. 1ст. 1 Закону, іноземцем є особа, яка не перебуває у громадянстві України і є громадянином (підданим) іншої держави або держав, а особою без громадянства за приписами п. 15 ч. 1 ст. 1 цього ж Закону розуміється особа, яка не розглядається як громадянин будь-якою державою в силу дії її закону.

Пунктом 14 ч. 1ст. 1 Закону визначено, що нелегальним мігрантом є іноземець або особа без громадянства, які перетнули державний кордон поза пунктами пропуску або в пунктах пропуску, але з уникненням прикордонного контролю і невідкладно не звернулися із заявою про надання статусу біженця чи отримання притулку в Україні, а також іноземець або особа без громадянства, які законно прибули в Україну, але після закінчення визначеного їм терміну перебування втратили підстави для подальшого перебування та ухиляються від виїзду з України.

Статтею 23 Закону закріплено, що нелегальні мігранти та інші іноземці та особи без громадянства, які вчинили злочин, адміністративні або інші правопорушення, несуть відповідальність відповідно до закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону іноземець або особа без громадянства можуть бути примусово повернуті в країну походження або третю країну, якщо їх дії порушують законодавство про правовий статус іноземців та осіб без громадянства або суперечать інтересам забезпечення національної безпеки України чи охорони громадського порядку, або якщо це необхідно для охорони здоров`я, захисту прав і законних інтересів громадян України за рішенням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, органу Служби безпеки України або органу охорони державного кордону (стосовно іноземців та осіб без громадянства, які затримані ними у межах контрольованих прикордонних районів під час спроби або після незаконного перетинання державного кордону України), з подальшим повідомленням протягом 24 годин прокурору про підстави прийняття такого рішення. У рішенні про примусове повернення зазначається строк, протягом якого іноземець або особа без громадянства повинні виїхати з України. Зазначений строк не повинен перевищувати 30 днів з дня прийняття рішення.

Іноземець або особа без громадянства зобов`язані самостійно залишити територію України у строк, зазначений у рішенні про примусове повернення (ч.5 ст.26 Закону).

Частиною 1 ст. 30 Закону визначено, що центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, органи охорони державного кордону (стосовно іноземців та осіб без громадянства, які затримані ними у межах контрольованих прикордонних районів під час спроби або після незаконного перетинання державного кордону України) або органи Служби безпеки України можуть лише на підставі винесеної за їх позовом постанови адміністративного суду примусово видворити з України іноземця та особу без громадянства, якщо вони не виконали в установлений строк без поважних причин рішення про примусове повернення або якщо є обґрунтовані підстави вважати, що іноземець або особа без громадянства ухилятимуться від виконання такого рішення, крім випадків затримання іноземця або особи без громадянства за незаконне перетинання державного кордону України поза пунктами пропуску через державний кордон України та їх передачі прикордонним органам суміжної держави.

Іноземці та особи без громадянства, які не мають законних підстав для перебування на території України, затримані в установленому порядку та підлягають примусовому видворенню за межі України, у тому числі прийняті відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію, розміщуються в пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, протягом строку, необхідного для їх ідентифікації та забезпечення примусового видворення (реадмісії) за межі України, але не більш як на вісімнадцять місяців (ч. 4 ст. 30 Закону).

Пунктом 27 ч. 1 ст. 1 Закону передбачено, що пункт тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, - державна установа, призначена для тимчасового тримання іноземців та осіб без громадянства, зокрема стосовно яких судом прийнято рішення про затримання з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення, у тому числі прийнятих відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію.

За правилами ч. 1 ст. 289 КАС України за наявності обґрунтованих підстав вважати, що іноземець або особа без громадянства, стосовно якої подано адміністративний позов про примусове видворення, ухилятиметься від виконання рішення про її примусове видворення, перешкоджатиме проведенню процедури видворення чи реадмісії відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію або якщо існує ризик її втечі, а так само у разі відсутності в іноземця або особи без громадянства, яка вчинила порушення законодавства України з прикордонних питань або про правовий статус іноземців, документа, що дає право на виїзд з України, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, його територіальним органом чи підрозділом, органом охорони державного кордону або Служби безпеки України подається до місцевого загального суду як адміністративного суду за місцезнаходженням цих органів (підрозділів) або за місцезнаходженням пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, позовна заява про застосування судом до іноземця або особи без громадянства одного із зазначених у цій статті заходів, зокрема, затримання іноземця або особи без громадянства з метою ідентифікації та (або) забезпечення видворення за межі території України.

Строк затримання іноземців та осіб без громадянства в пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, становить шість місяців. За наявності умов, за яких неможливо ідентифікувати іноземця або особу без громадянства, забезпечити примусове видворення чи реадмісію особи у зазначений строк або прийняти рішення за заявою про визнання її біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні, або особою без громадянства цей строк може бути продовжений, але не більш як на вісімнадцять місяців (ч. 11 ст. 289 КАС України).

За результатами розгляду справи судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 без законних підстав перебував на території України.

З урахуванням вищенаведеного, беручи до уваги рішення Южноукраїнського відділу УДМС України у Миколаївській області, тривалий строк перебування відповідача на території України без реєстрації у встановленому порядку, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та про необхідність їх задоволення.

Відповідно до приписів пункту третього частини першої статті 371 КАС України рішення суду підлягає негайному виконанню.

Судові витрати у справі відсутні.

Керуючись ст. ст. 9, 77, 90, 241, 242, 244, 246, 289 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

Адміністративний позов Южноукраїнського відділу Управління Державної міграційної служби України в Миколаївській області до громадянина республіки Білорусь ОСОБА_1 про затримання з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення за межі території України, з поміщенням до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, строком на шість місяців - задовольнити.

Затримати громадянина Республіки Білорусь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення за межі території України строком на шість місяців, з поміщенням до Державної установи «Миколаївського пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, ДМС України».

Рішення підлягає негайному виконанню.

Апеляційні скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду в десятиденний строк з дня проголошення судового рішення. Оскарження рішення про затримання іноземця або особи без громадянства не зупиняє його виконання.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя О.О. Волощук

Оригінал: reyestr.court.gov.ua